Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Особливості адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації

Особливості адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації

вищий у новонароджених з різною оцінкою за шкалою Апгар в порівнянні з показниками у групі порівняння і свідчить про хороший бар'єр на шляху інфекцій, а також про відсутність генералізації локального процесу в умовах білірубінової інтоксикації.

ІЛП забезпечується специфічністю імунної відповіді лімфоцита на проникнення збудника інфекційного захворювання, а також токсичного агента. ІЛП у вакцинованих і не вакцинованих дітей перевищував на 111,1% і 82,7% (оцінка 9-10 балів) цей показник у дітей групи порівняння, 106,6% і 60,5% (оцінка 7-8 балів); 60,2% і 40,7% (оцінка 4-6 балів). Це відображає достатньо хорошу здатність організму у дітей обох груп забезпечувати специфічну імунну відповідь на проникнення будь-якого агента, проте він краще виражений у вакцинованих дітей.

АНО забезпечується кількістю еозинофілів – одного з показників гемограми, який найбільш чутливий до наявності запального процесу в організмі, токсинів, алергенів специфічного і неспецифічного характеру. Анеозинопенія – погана прогностична ознака при будь-якому патологічному процесі інфекційного, неінфекційного і токсичного генезу. Показник АНО у ранньому неонатальному періоді вакцинованих і не вакцинованих новонароджених склав 170,7±11,9 і 214,8±21,3 – оцінка за шкалою Апгар 9-10 балів; 185,4±12,1 і 311,4±24,5 – оцінка 7-8 балів; 296,0±14,3 і 341,4±27,8 – оцінка 4-6 балів і перевищував рівень у не вакцинованих новонароджених над вакцинованими на 21,5% (оцінка 9-10 балів), на 67,9% (оцінка 7-8 балів), на 15,2% (оцінка 4-6 балів) порівняно з групою порівняння на 19,5%.

Таким чином, однотипна спрямованість показників загального реактивного потенціалу у дітей обох груп у неонатальному періоді свідчить про те, що основним механізмом захисту організму від дії різних чинників, у тому числі і вакцинації, є мікрофагальна та макрофагальна системи. Новонароджені з високою оцінкою за шкалою Апгар більш резистентні до дії різних агентів (токсинів) в порівнянні з новонародженими, які мають нижчу оцінку. У новонароджених з низькою оцінкою за шкалою Апгар відмічається більш виражена алергічна настроєність організму.

На третьому-четвертому тижні життя у вакцинованих проти вірусного гепатиту В новонароджених лейкоцитограма характеризувалася наявністю загальної кількості лейкоцитів в межах 8,3±0,5 х 109/л, паличкоядерних – 2,5±0,4%, сегментоядерних – 21,7±4,9%, лімфоцитів – 64,7±2,6%, моноцитів – 9,1±0,6%, еозинофілів – 2,1±0,3%, у не вакцинованих дітей в цей період ці показники були відповідно: 8,6±0,8 х 109/л, 2,7±0,5%, 29,3±5,1%, 60,4±2,3%, 4,7±0,4%, 2,9±0,6%, тобто вакциновані проти вірусного гепатиту В новонароджені мали більш виражений лімфоцитоз – на 7,1% в порівнянні з показниками у не вакцинованих дітей. КФП у вакцинованих дітей в ці ж терміни склав 401,2±13,1, ІЛП – 779,5±10,7, АНО – 253,0±9,8; у не вакцинованих – 426,7±11,9, 702,3±14,2; 337,0±10,8, що свідчить про хороший бар'єр на шляху інфекції, особливо у вакцинованих новонароджених, а також про відсутність генералізації будь-якого локального процесу в умовах вакцинації.

Особливістю організму дітей в неонатальному періоді є переважання малодиференційованих клітин, позбавлених специфічності реакцій. У дітей І групи абсолютна кількість Т-лімфоцитів перевищувала на 18,6% рівень цього показника у дітей групи порівняння (р<0,05). Відносна кількість Т-лімфоцитів в цей період була нижча за рівень у дітей групи порівняння на 22,7%. У дітей ІІ групи також абсолютний вміст Т-лімфоцитів перевищував на 13,1% рівень у дітей групи порівняння. Відносний вміст Т-лімфоцитів у даних дітей був знижений на 35,3%. Абсолютна і відносна кількість В-лімфоцитів у дітей І групи перевищувала на 67,8% і 78,8%, у дітей ІІ групи – на 58,9% і 68,7% відповідно показникам у дітей групи порівняння.

Отже, зміни клітинної ланки імунітету і КФП організму відображають стан компенсаторно-пристосувальних механізмів новонароджених в умовах вакцинації і зумовлюють можливість протиінфекційного захисту. Показники клітинного імунітету і КФП можна використовувати для оцінки стану здоров'я новонароджених, щоб своєчасно призначати їх в групу “ризику” по розвитку непрямої гіпербілірубінемії затяжного характеру з метою пильнішого спостереження, кваліфікованого обстеження, лікування і профілактики інфекційно-запальних захворювань.

Нами виявлена істотна різниця стану імунної системи у дітей за даними вивчення вмісту імуноглобулінів (Ig) класу А, М, G в сироватці крові, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В. Середній рівень сироваткових імуноглобулінів у даних дітей склав: 12,8±0,24 г/л і 12,4±0,20 г/л (Ig G); 0,29±0,10 г/л і 0,28±0,04 г/л (Ig M); 0,09±0,03 г/л і 0,08±0,04 г/л (Ig A). Відмічалося більш виражене підвищення рівня Ig M у дітей обох груп, особливо з оцінкою за шкалою Апгар (4-6 балів) і це визначається впливом неспецифічної стимуляції різними компонентами, що формуються у матерів при розвитку патологічного процесу під час вагітності і в процесі пологів. Виявлено менш виражене підвищення вмісту сироваткового Ig G свідчить про те, що захист організму від шкідливих агентів здійснюється переважно Ig M – макроглобулінами. При вивченні вмісту в сироватці крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у новонароджених, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В, нами встановлена тенденція до їх збільшення, оскільки рівень ЦІК склав 40,8±3,1 ум. од. у вакцинованих і 28,6±2,4 ум. од. у не вакцинованих і перевищував рівень у новонароджених групи порівняння в 2,4 і 1,7 рази відповідно.

Таким чином, результати проведених нами досліджень гуморальної ланки імунітету відображають також наявність порушень в імуногенезі, які більш виражені у новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар 4-6 балів. Ці порушення не такі глибокі, щоб могли викликати повне виснаження імунної системи, оскільки новонароджені здатні самостійно синтезувати імуноглобулін М і А у відповідь на антигенну стимуляцію специфічного і неспецифічного характеру. Проте виявлені в імуногенезі зміни сприяють дизадаптації новонароджених і зумовлюють побічно ризик виникнення в ранньому неонатальному періоді різної інфекційно–запальної і соматичної патології, зокрема, пролонгації непрямої гіпербілірубінемії, особливо в умовах вакцинації і морфофункціональної незрілості органів і систем.

Катамнестичне спостереження протягом року виявило, що вакциновані діти хворіли рідше в 1,6 рази в порівнянні з не вакцинованими. Особливо демонстративні відмінності між цими групами дітей по числу захворювань на ГРВІ (3-4 рази і більш протягом року). Дітей хворіючих на ГРВІ (3-4 рази і більш протягом року), серед вакцинованих було менше, і хворіли рідше в 3,7 рази в порівнянні з не вакцинованими. На першому році життя діти, вакциновані проти вірусного гепатиту В, мали меншу кількість захворювань вірусної і бактерійної природи – в 1,6 рази, особливо в періоді згасання пасивного імунітету, придбаного від матері (3-5-й місяць життя). Це пов'язано з тим, що показники КФП та ІЛП у вакцинованих дітей були вищі в порівнянні з показниками у не вакцинованих. (відповідно в 1,8 рази і 3,5 рази). При вивченні специфічного протиінфекційного захисту у вакцинованих дітей було встановлено, що хороший специфічний протиінфекційний захист був у 28,5% дітей (антиНВs – 353,6±0,99 мМЕ/мл), помірний – у 45,9% (анти НВs – 159,77±0,66 мМЕ/мл), низький – у 25,6% (анти НВs – 42,28±0,99 мМЕ/мл). Проте навіть при низькому титрі анти-HBs діти мають достатній специфічний протиінфекційний захист – клітини “пам'яті” здатні реагувати на інфекційний агент.

Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити наявність прямого взаємозв'язку різного ступеня між показниками загального реактивного потенціалу організму, клітинного і гуморального імунітету, метаболізму. Серед них визначальне значення мають РСМ, КФП, відносний вміст Т- і В-лімфоцитів, рівень Ig M в сироватці периферичної крові. Запропоновані рівняння лінійної регресії, за допомогою яких можлива оцінка стану здоров'я новонароджених, з різною оцінкою за шкалою Апгар, що дозволить своєчасно призначити їх в групу ризику по розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії та захворювань інфекційно-запальної природи. За допомогою запропонованих рівнянь лінійної регресії по одному показнику, визначеному лабораторно, можна обчислити інші, що зменшить кількість інвазивних методів дослідження у новонароджених дітей.

ВИСНОВКИ


У дисертації представлено теоретичне узагальнення і практичне рішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії – особливостей адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації проти вірусного гепатиту В на основі оцінки загального реактивного потенціалу і метаболічних порушень організму.

1. На стан новонароджених несприятливо впливають різні чинники: вік, перебіг вагітності і характер пологів, перенесені жінкою захворювання інфекційної і неінфекційної природи – новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар 9-10 балів в порівнянні з новонародженими, що мають 1-3 бали, було більше у першороділь в 8,5 рази, у повторнороділь – в 4,1 рази.

2. При гістологічному дослідженні плацент породіль, вагітність і пологи яких перебігали з нефропатією, а діти народилися з низькою оцінкою за шкалою Апгар (1-3 бали), були встановлені зміни судинного, дистрофічного та компенсаторно-пристосувального характеру. Ці зміни у тканинах плаценти ведуть до порушення всіх її функцій, що зводиться до порушення обмінних процесів і суттєво впливає на розвиток плода та його адаптаційні можливості не тільки в неонатальному періоді, але і в постнатальному.

3. У дітей, вакцинованих проти вірусного гепатиту В, протягом першого року життя в порівнянні з не вакцинованими, частіше спостерігалися соматичні захворювання (56,7%), у не вакцинованих – інфекційні (53,1%), а дітей з ГРВІ зустрічалося рідше в 1,8 раз, з бактерійною інфекцією – в 1,3 рази і пояснюється це додатковою стимуляцією неспецифічного захисту організму.

4. Однотипна спрямованість змін загального реактивного потенціалу організму, клітинного і гуморального імунітету, алергічної настроєності організму, як основний механізм захисту, відображає функціональну здатність макро- і мікрофагальної систем у дітей з непрямою гіпербілірубінемією і більш виражена у вакцинованих проти вірусного гепатиту В. Наприкінці першого року життя у вакцинованих дітей клітинно-фагоцитарний потенціал був збільшений в 1,8 разів, імуно-лімфоцитарний – в 3,5 рази на тлі зменшення алергічної настроєності організму в 1,6 разів порівняно з цими показниками у не вакцинованих.

5. Після завершення вакцинації проти вірусного гепатиту В виявлено добрий специфічний захист у 28,5% дітей (анти НВs – 353,6±0,99 мМЕ/мл), помірний – у 45,9% (анти НВs – 159,7±0,66 мМЕ/мл), мінімально необхідний рівень для імунного захисту – у 25,6% (анти НВs – 42,2 ±0,99 мМЕ/мл).

6. Встановлена пряма залежність між показниками ендотоксикозу (РСМ, непрямим білірубіном), Т- і В-системи імунітету (Т-і В-лімф., Ig A,M,G, анти НВs), алергічної настроєності організму (АНО, ЦІК), загального реактивного потенціалу (НЕК, КФП, ІЛП) і лейкоцитограми дозволяє використовувати ці показники як критерії прогнозування ризику розвитку непрямої гіпербілірубінемії і інфекційно-запальних захворювань з метою здійснення моніторингу.

7. Виведені рівняння лінійної регресії дозволяють з великою достовірністю прогнозувати можливі величини показників загального реактивного потенціалу, метаболічних порушень, клітинного і гуморального імунітету, сенсибілізації і дозволяють значно зменшити кількість інвазивних методів обстеження дітей.

8. Створено протокол спостереження новонароджених дітей з затяжною непрямою гіпірбілірубінемією та розроблені практичні рекомендації, щодо спостереження новонароджених дітей вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В з метою покращення діагностики захворювання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


1. Оцінка адаптації новонароджених, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В повинна бути комплексною з урахуванням віку і здоров`я матерів – наявність акушерсько-гінекологічної, соматичної та інфекційно-запальної патології.

2. Для прогнозування затяжної непрямої гіпербілірубінемії і визначення групи ризику показники ендотоксикозу (РСМ), Т- і В-системи імунітету (Т-відн., В-абс., В-відн., IgM, IgG), загального реактивного потенціалу (КФП, ІЛП), лейкоцитограми (ЛІІ), сенсибілізації організму (АНО, ЦІК) треба використовувати в комплексі у дітей, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В.

3.З метою зменшення кількості інвазивних методів обстеження дітей рекомендується використовувати рівняння лінійної регресії показників реактивного потенціалу організму на третьому і четвертому рівнях спостереження.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Глазкова Л.Х., Бобровицкая А.И., Криштопина И.А. Конъюгационная гипербилирубинемия новорожденных – мультифакторный процесс //Український медичний альманах. – 2004. –№4. –С.28-31. (Участь у плануванні клінічних досліджень, обговоренні результатів, визначення рівня білірубіну, обробка одержаних даних, написання доповіді).

2. Глазкова Л.Х., Бобровицька А.І., Кучеренко Н.П. Візуальна оцінка жовтяничного синдрому при фізіологічній жовтяниці у новонароджених //Інфекційні хвороби. – 2006. –№1. –С.32-33. (Участь у плануванні клінічних досліджень, обговоренні результатів, визначенні рівня білірубіну, за допомогою тест-системи, обробка одержаних даних, написання доповіді).

3. Бобровицька А. І., Глазкова Л.Х. Вакцинація – фактор природного захисту організму дітей від гепатиту В. //Інфекційні хвороби. – 2006. – №3. – С. 14-16. (Огляд літератури, узагальнення матеріалу і написання доповіді).

4. Глазкова Л.Х. Співвідношення Т- і В-лімфоцитів периферичної крові у новонароджених, вакцинованих проти гепатиту В // Інфекційні хвороби. –2004. –№4. –С. 14-17.

5. Бобровицька А. І., Кучеренко Н.П., Глазкова Л.Х. Формування системи мікробіоценозу товстої кишки в новонароджених після вакцинації проти гепатиту В //Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб: Матер. наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. –С.241-243. (Участь у плануванні клінічних досліджень, обговоренні результатів, обробка одержаних даних, написання доповіді).

6. Загальний реактивний потенціал організму і сприйнятливість до захворювань протягом першого року життя у дітей, вакцинованих проти гепатиту В// Бобровицька А. І., Глазкова Л.Х., Кучеренко Н.П., Голубєва Т.А. //Інфекційні хвороби. –2006. –№4. –С. 26-29. (Участь у плануванні клінічних досліджень, обговоренні результатів, обробка одержаних даних, написання доповіді).

7. Реактивный потенциал организма и состояния сердечно – сосудистой системы у новорожденных с непрямой гипербилирубинемией в условиях вакцинации // Глазкова Л.Х., Бобровицкая А.И., Кучеренко Н.П., Криштопина И.А. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2004. –Т. 140, Ч. III. – С. 28-31. (Огляд літератури, узагальнення матеріалу і написання доповіді).

АНОТАЦІЯ


Глазкова Л.Х. Особливості адаптації новонароджених з затяжною непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського МОЗ України, Сімферополь 2008.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації проти вірусного гепатиту В.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та рішення актуального наукового обґрунтування ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії. У результаті ретроспективного епідеміологічного дослідження було доведено, що на стан новонароджених впливають різні фактори: вік жінок, перебіг вагітності та пологів, захворювання різноманітного ґенезу, оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар. Лабораторними дослідженнями встановлено, що показники загального реактивного потенціалу організму мають прогностичне значення при визначенні ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії та інфекційно – запальних захворювань в неонатальному періоді і можуть бути використані в якості діагностичних критеріїв. Вакцинація проти вірусного гепатиту В забезпечує добрий противоінфекційний захист у 28,5% дітей, помірний у 45,9 % дітей, низький у 25,6% дітей. Катамнестичне спостереження за дітьми на першому році життя дозволило встановити, що у 1,6 разів хворіли рідше діти, вакциновані проти вірусного гепатиту В. Доведена доцільність вакцинації новонароджених дітей проти вірусного гепатиту В.

Ключові слова: новонароджені, матері, вакцинація, непряма гіпербілірубінемія, імунобіологічні показники.

АННОТАЦИЯ


Глазкова Л.Х. Особенности адаптации новорожденных с непрямой гипербилирубинемией в условиях вакцинации. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. Крымский государственный медицинский университет им. С.И Георгиевского МЗ Украины, Симферополь, 2008.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и решение актуального научного обоснования риска развития затяжной непрямой гипербилирубинемии у новорожденных в условиях вакцинации против вирусного гепатита В на основе оценки общего реактивного потенциала организма и метаболических нарушений.

В результате ретроспективного эпидемиологического исследования было установлено, что на состояние новорожденных оказывают влияние различные факторы: возраст роженицы, течение беременности и характер родовой деятельности, перенесенные заболевания различного генеза, оценка по шкале Апгар и масса при рождении ребенка. Новорожденных с оценкой по шкале Апгар 9-10 баллов по сравнению с новорожденными с оценкой 1-3 балла было у первородящих 8,5 раза, у повторнородящих – в 4,1 раза больше. Нормальные роды отмечались в 16,6 раз чаще у матерей, родивших детей с оценкой по шкале Апгар 9-10 баллов по сравнению с матерями, родившие детей с оценкой 1-3 балла. Чаще болели женщины, родившие детей с низкой оценкой по шкале Апгар (1-3 балла), а в структуре заболеваемости преобладали болезни инфекционной природы - 72,4%. Низкая оценка состояния новорожденных (1-3 балла) наиболее часто выявлялась у детей с массой менее 2500 г (в 4,1 раза).

Состояние новорожденных не зависит от особенностей повреждающего фактора, то есть, отсутствует его специфичность. Повреждающий фактор действует на плод опосредовано, через определенную систему или орган. Таким опосредованным органом является плацента. Плаценті матерей, родивших детей с оценкой по шкале Апгар 1-3 балла имели макроскопические изменения: уменьшение площади в 1,2 раза, снижение массы в среднем на 50,55 г. При гистологических исследованиях плацент матерей, беременность и роды которых протекали с нефропатией, а дети родились с оценкой по шкале Апгар 1-3 балла, были выявлены изменения сосудистого, дистрофического и компенсаторно-приспособительного характера. Эти изменения в тканях плаценты ведут к нарушения всех ее функций: дыхания, питания, метаболизма выделения, гормонального и иммунного статуса, и оказывают большое влияние на развитие плода и его дизадаптацию, не только в неонатальном периоде, но и в постнатальном.

Представлены результаты клинико-лабораторных исследований 94 новорожденных с затяжной непрямой гипербилирубинемией (вакцинированных против вирусного гепатита – 52, не вакцинированных – 42). Установлено, что показатели общего реактивного потенциала организма, клеточного, гуморального иммунитета были достоверно более высокими у вакцинированных детей по сравнению с не вакцинированными на фоне снижения показателей АНО.

Показатели Т- и В-системы иммунитета, общего реактивного потенциала, эндотоксикоза и ЛИИ имеют прогностическое значение при определении риска развития затяжной непрямой гипербилирубинемии и инфекционно-воспалительных заболеваний в неонатальном периоде и могут быть использованы в качестве диагностических критериев. Вакцинация против вирусного гепатита В обеспечивает хорошую противоинфекционную защиту у 28,5% детей, умеренную – у 45,9%, низкую – у 25,6%. Однако даже при низком титре анти-НВs обеспечивается достаточная специфическая противоинфекционная защита – клетки “памяти” способны реагировать на инфекционный агент.

Катамнестическое наблюдение за детьми на первом году жизни позволило установить, что в 1,6 раза болели реже дети, вакцинированные против вирусного гепатита В по сравнению с не вакцинированными. Детей 3-4 раза и более, болеющих ОРВИ на первом году жизни, среди вакцинированных было меньше в 3,7 раза и в 1,6 раза они болели реже в первом полугодии по сравнению с не вакцинированными новорожденными детьми. У детей, вакцинированных против вирусного гепатита В, на протяжении первого года жизни в сравнении с не вакцинированными чаще встречались соматические заболевания (56,7%), у не вакцинированных – инфекционные (53,1%).

Установлена прямая зависимость между показателями эндотоксикоза (УСМ), Т- и В-системы иммунитета (Ig M, Т-отн., В-абс., В-отн., анти-НВs) и лейкоцитограммы (ЛИИ), что имеет прогностическое значение при определении риска развития затяжной непрямой гипербилирубинемии у новорожденных. Среди всех факторов определяющее значение имеют: уровень средних молекул, анти HBs, абсолютное содержание B лимфоцитов, циркулирующие иммунные комплексы в сыворотке крови, непрямой билирубин, иммуноглобулин G. Научно обоснована целесообразность дифференцированного подхода к вакцинации против вирусного гепатита В с учетом состояния новорожденных и матерей.

Использование разработанного метода математической обработки лабораторных показателей новорожденных детей группы “риска” (в виде уравнений линейной регрессии) имеет прогностическое значение и позволяет уменьшить количество инвазивных методов исследования.

Ключевые слова: новорожденные, матери, вакцинация, непрямая гипербилирубинемия, иммунобиологические показатели.

ANNOTATION


Glazkova L.Ch. Peculiarities of adaptation of neonates with indirect hyperbilirubinea inder vaccination. – The manuscript.

Thesis for Candidate of Medical Sciences degree on specialty 14.01.10 – pediatric. – Crimean State Medical University named after S.I. Georgievsky Health Ministry of Ukraine, Simferopol, 2008.

Theoretical generalization and the decision of an actual scientific substantiation of risk of development is presented to dissertations long indirect hiperbilirubinemia at newborns in conditions of vaccination against a virus hepatitis In on the basis of an estimation of the general jet potential of an organism and metabolic infringement. As a result of retrospective epidemiological research it has been established, that the condition of newborns is influenced with various factors: age of the lying-in woman, current of pregnancy and character of the patrimonial activity, the transferred diseases various генеза, an estimation on scale Apgar and weight at a birth of the child. Parameters Т-and In-system immunity the general jet potential intetoxicologe and leicocitogramma have prognosis value at definition of risk of development long indirect hiperbilirubinemii and infectious diseases-inflammatory in neonatal the period and can be used as diagnostic criteria. Vaccination against a virus hepatitis In provides good immunathion protection at 28,5 % of children, moderated – at 45,9 %, low – at 25,6 %.During Looking after children on the first year of their life let us to know, that those children, which were vaccinate against virus hepatitis B, field ill rarely in 1,6 time, and those children, which were illed for a long time often –in 3,7 time less. It’s needed to vaccinate newborns after birth against hepatitis B.

Key words: newborns, mothers, vaccination, indirect hiperbilirubinemia, immunathion.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


АНО – алергічна настроєність організму

Анти – НВs – антитіла проти австралійського антигену

АлАТ – Аланінамінотрансфераза

АсАТ – Аспартатамінотрансфераза

В-абс. – абсолютний вміст лімфоцитів

В-відн. – відносний вміст лімфоцитів

ВУІ – внутрішньоутробна інфекція

ГРВІ – гострі респіраторні вірусні інфекції

ІЛП – імунний лімфоцитарний потенціал

КФП – клітинно-фагоцитарний потенціал

ЛІІ – лейкоцитарний індекс інтоксикації

НЕК – еритроцитарний коефіцієнт навантаження

РСМ – рівень “середніх” молекул

Т-абс.- абсолютний вміст лімфоцитів

Т-відн.- відносний вміст лімфоцитів

ЦІК – циркулюючі імунні комплекси

ЦНК – центральна нервова система

Ig – імуноглобулін

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: