Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз

Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз

0,03-0,06 МЗв), внаслідок цього, можливість введення більш високої активності препарату (555–740 Мбк), що поліпшує якість зображення; відсутність залежності між рівнем накопичення 99mTc–МІБІ в патологічній тканині, функціональним станом ЩЗ і прийомом препаратів, що впливають на функцію ЩЗ. При дослідженні в післяопераційному періоді застосування 99mTc–МІБІ не потребує відміни тиреоїдних препаратів. Феномен "приглушення" («stunning» phenomenon – зменшення накопичення залишковою тканиною або метастазами раку ЩЗ лікувальної дози 131I після застосування діагностичної дози 131I) при застосуванні 99mTc–МІБІ відсутній. Крім того, застосування 99mTc–МІБІ можливе при наявності тканини ЩЗ, коли неможливо застосувати діагностику з 131I.

Результатом даної розробки є доповнення протоколу новим діагностичним методом – подвійною сцинтиграфію з 99mТс–пертехнетатом та 99mТс–МІБІ, що покращує виявлення хворих з метастазами та дозволяє провести своєчасне лікування. Серед досліджуваних хворих з метастазами ОР ЩЗ, яким виконувалась сцинтиграфія з 131I, у всіх випадках (4/4) накопичення було відсутнім, але всі ці пухлини були 99mТс–МІБІ-позитивними. В таких випадках своєчасна діагностика з 99mТс–МІБІ та хірургічне лікування є актуальним для покращення прогнозу хворих. За власними даними діагностична ефективність 99mTc–МІБІ у випадках 131I-негативних метастазів склала 77%. Але необхідно враховувати, що 99mTc–МІБІ має тільки діагностичну цінність.

За даними власного дослідження та аналізу результатів інших робіт застосування 99mТс-МІБІ може бути рекомендоване: 1) при наявності підвищеного рівня тиреоглобуліну (ТГ) або у випадках нормального рівня ТГ чи такого, що не діагностується, та високого рівня антитіл до ТГ у поєднанні з відсутністю накопичення 131I; 2) при неможливості відміни тиреоїдних гормонів у зв'язку з тяжкою соматичною патологією хворого; 3) після виконаної органозберігаючої операції та неможливості використання 131I; 4) при наявності пухлин, низькочутливих до дії 131I (оксифільноклітинний рак, інсулярний рак ЩЗ). Але позитивний результат дослідження з 99mТс-МІБІ без інших ознак пролонгації хвороби (високий рівень ТГ, наявність патологічної тканини, виявленної з допомогою КТ, МРТ, УЗД) не може бути основою для діагнозу метастатичного процесу раку ЩЗ.

За період спостереження від 1 до 9 років у післяопераційному періоді 88,6% хворих з ОР, 98,8% - з ПР та 94,8% - з ФР ЩЗ не мали ознак хвороби на момент останнього огляду. З персистенцією раку спостерігаються 4,5% пацієнтів з ОР, 0,6% - з ПР та 0,7% - з ФР ЩЗ. При порівнянні ПР, ФР та ОР ЩЗ найвища смертність була виявилена у випадках ОР ЩЗ (4.5%). В обох випадках смерть настала внаслідок розповсюдження метастазів з залученням легенів, кісток та межистінних лімфовузлів. Від інших причин, непов’язаних з раком ЩЗ, серед хворих, що перебували під спостереженням, вмерли 2,3% пацієнтів з ОР та 3,7% - з ФР ЩЗ, серед хворих з ПР випадків смерті не було.

Крім того, за період спостереження виявлено, що серед хворих з ОР частота супутніх злоякісних пухлин нетиреоїдного походження була найбільшою — 13.6% (6 випадків), у порівнянні з 0.8% (1 випадок) – при ФР та 4.5% (8 випадків) – при ПР ЩЗ (р<0.01). Супутні нетиреоїдні злоякісні пухлини у хворих на ОР ЩЗ були представлені раком шлунку (2 випадки), базальноклітинним раком шкіри (2 випадки) та раком нирки (2 випадки).

При вивченні факторів ризику у випадках ОР ЩЗ встановлено, що перебіг хвороби серед старшої вікової групи виявився більш агресивним: ні в одному випадку до 45 років метастази не розвинулись, в противагу старшій віковій групі (>45 років), коли метастази виявлені в 15.6%. Розвиток метастазів виявився фатальним для 6,3% хворих (2 випадки). Негативний вплив віку на прогноз захворювання описувався іншими авторами [Khafif A. et al. 1999, Bhattacharyya N. 2003]. Вплив статі на прогноз захворювання залишається відкритим [Khafif A. et al. 1999, Bhattacharyya N. 2003]. Серед досліджуваної групи хворих з ОР тільки серед пацієнтів жіночої статі виявлено пролонгацію хвороби (13.5%, 5/37) з летальністю 5.4% (2/37). Розмір пухлини не мав суттєвого значення для метастазування ОР ЩЗ: метастази розвинулись у 15.4% випадків при первинній пухлині > 4 см та в 10% – < 4 см. В літературі описаний несприятливий прогноз при наявності пухлин більше 4см [Khafif A. et al. 1999, Stojadinovic A. et al. 2001], але без врахування у цих випадках інших факторів ризику (ШІ варіант, Т4). ШІ варіант обумовлював більш агресивну поведінку пухлин: тільки пухлини з ШІ варіантом ОР мали метастази (35.7%, 5/14) та летальні випадки (14.3%, 2/14), що не протирічить літературним даним [Stojadinovic A. et al. 2001, Decaussin M. et al. 2002].

При наявності розповсюдження пухлини за межі ЩЗ (Т4 стадія) пролонгація хвороби відмічена в 66.7% хворих (4/6) з діагностованими метастазами у порівнянні з 2.6% (1/38), коли пухлина обмежена тканиною ЩЗ. Смертність з Т4 стадією хвороби склала 32.3% (2/6) в противагу 0% - при Т1–3.

Серед досліджуваної групи виявлено, що наявність метастазів ОР на момент первинної операції збільшує вірогідність їх появи в подальшому (в середньому через 1,5 років). У 57% хворих (4/7) з метастазами на момент операції розвинулась метастатична хвороба в подальшому з летальністю 28.6% (2/7). Серед хворих, що не мали метастазів на момент операції, у 2.6% (1/37) випадків були діагностовані метастази в подальшому при відсутності смертельних випадків. Наявність метастазів як під час первинної діагностики ОР, так і поява їх згодом, значно погіршує прогноз хвороби [Stojadinovic A. et al. 2002, Kushchayeva Yе. et al. 2004, Kushchayeva Yе. et al. 2008].

За період нагляду у хворих з ОР ЩЗ метастази розвинулись у найкоротший час після операції (1,5 років) у порівнянні з ПР (1,9 років) та ФР ЩЗ (2,5 років) (р < 0.01), що підтверджує агресивність ОР ЩЗ.

Після тиреоїдектомії та органозберігаючих операцій метастазування та смертність зафіксовані в 13,3% (4/30) та 7,1% (1/14) і 3,3% (1/30) та 7,1% (1/14) відповідно. В досліджуваній групі в більшості хворих на ОР виконані радикальні операції (72,4%), оскільки подібна тактика збільшує діагностичні можливості у післяопераційному періоді та можливість раннього виявлення метастазів. Такий хірургічний підхід узгоджується з більшістю дослідників [Kebebew E., Clark O. 2000, Yutan E., Clark O. 2001, Besic N. et al. 2002, Kushchayeva Yе. et al. 2008].

Аналізуючи випадки метастазування серед досліджуваних груп, виявлено, що хворі з метастазами ОР ЩЗ були достовірно старші за хворих з ФР (р<0.05), але не відрізнялись за віком від хворих з ПР ЩЗ (р>0.05). Частота метастазів була вищою у випадках ОР ЩЗ після 45 років, ніж при ФР чи ПР ЩЗ, але без вірогідної різниці (р>0.05). Частота виникнення метастазів серед жінок та чоловіків в залежності від виду пухлини теж не мала достовірної різниці. Середній розмір пухлин у хворих з метастатичною хворобою був більший серед ОР (7.2+0,44см) на відміну від 4.5+0,25см за умов ПР та 4.8+0,03см за умов ФР ЩЗ (р<0.01). При розмірах первинного вогнища більше 4 см серед хворих з ФР та ОР частота метастазування виявилась вищою у випадках ОР ЩЗ (15.4% проти 7%).

В залежності від стадії захворювання пролонгація процесу зустрічалась майже з однаковою частотою для всіх видів досліджуваних раків при стадії Т1–3, складаючи 2.2% (3/135), 3.1% (4/129) та 2.5% (1/38) для ПР, ФР та ОР ЩЗ. При наявності Т4 стадії захворювання ОР та ФР частіше метастазували (66.7%, 4/6 та 20%, 1/5), ніж ПР ЩЗ (7%, 3/43) (р<0.05). Метастази зустрічались достовірно частіше при ОР, ніж при ПР ЩЗ при наявності ініціального метастазування: 57% (4/7) в противагу 10.7% (3/28) (р<0.05).

При наявності ШІ варіанту частота метастазів чи рецидивів була більшою для ОР ЩЗ (р<0.05). В той же час при МІ варіанті пролонгація процесу траплялась дуже рідко (1.7%, 2/115 – для ФР та 0% – для ОР ЩЗ) (р>0.05).

За підсумками даної роботи ОР ЩЗ є найбільш агресивним серед ДРЩЗ з високим рівнем метастазів у післяопераційному періоді, мінімальною ефективністю традиційного методу лікування пролонгації ДРЩЗ - 131I-терапії та найкоротшим періодом, вільним від метастазів. На сьогодні єдиним ефективним методом для лікування 131I –негативних метастазів є хірургічний. Принциповим для лікування захворювання є своєчасна діагностика метастазів, для чого одним з ефективних методів є подвійна сцинтиграфія з 99mТс–МІБІ (патент № 9221).

Отже, ОР за своїми властивостями знаходиться між ПР та ФР ЩЗ, але має найбільш агресивний перебіг з низькою чутливістю до традиційних методів діагностики та лікування ДРЩЗ, що повинно відображатись в протоколі післяопераційного нагляду даної групи хворих.


Тотальне екстрафасціальне видалення

щитоподібної залози

з центральною та модифікованою дисекцією шиї

(при наявності підтверджених під час операції метастазів)

Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз


131I абляція залишкової тканини

+ супресивна терапія тиреоїдними гормонами

Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз

післяопераційне спостереження кожні 3-6 міс (індивідуально)**:

УЗД шиї,

131I сцинтиграфія (до кінцевої абляції тканини ЩЗ),

визначення рівню тиреоглобуліну та а/т до тиреоглобуліну (базальний рівень та ТТГ–стимульований рівень — перед I131 сцинтіграфією),

КТ, МРТ грудної порожнини та черевної порожнини

(при необхідності), рентгенографія грудної клітки

Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз

Наявність підозри на метастатичний процес або рецидив захворювання

Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз

Відсутність підозри на метастатичний процес або рецидив захворювання

Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз


Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноздіагностична 131I сцинтіграфія для визначення чутливості метастазів до 131I


Подальше спостереження **

Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз

Відсутність накопичення 131I метастазами


131I позитивні метастази


Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогнозОксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз

Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз

131I–терапія хірургічне лікування


Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз

Подвійна двохфазна 99mТс–МІБІ сцинтиграфія;


Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз

Подальше спостереження **

Підтвердження

131I негативних метастазів


Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогнозОксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініки, діагностика, лікування, прогноз


Хірургічне втручання***


Спостереження (див.**)

*** При неможливості оперативного лікування:

проводиться паліативна терапія: променева терапія, хіміотерапія, пункційна вертебропластика (при метастатичному ураженні тіл хребців), стабілізуючі операції, можливо проведення редиференціюючої терапії (на сьогодні на стадії клінічних іспитів) та симптоматичне лікування.


Рис.1. Протокол лікування та нагляду хворих з оксифільноклітинним раком ЩЗ.

ВИСНОВКИ


Оксифільноклітинний рак за даними дослідження зустрічається у 2,05% випадків серед всіх видів карцином ЩЗ і по клінічному перебігу вірогідно відрізняється від ПР та ФР ЩЗ: старшим середнім віком пацієнтів; високим рівнем локальної екстратиреоїдної інвазійності; раннім лімфогенним метастазуванням; резистентністю до I131-діагностики і терапії; та більш частим метастазуванням.

Аналіз тактики хірургічного лікування пухлин щитоподібної залози за останні 10 років показав збільшення радикалізму операцій. У випадках оксифільноклітинного раку ЩЗ, враховуючи різке погіршення прогнозу при появі метастатичного процесу, обґрунтованим є тотальне екстрафасціальне видалення ЩЗ з профілактичною центральною дисекцією шиї та модифікованою дисекцією - при наявності підтверджених під час операції метастазів.

У випадках метастазів оксифільноклітинного раку ЩЗ радіойодтерапія є малоефективною у зв’язку з низькою чутливістю пухлин до I131 (≈ 10%). Ефективним методом діагностики метастазів ОР ЩЗ є подвійна сцинтиграфія з 99mТс–пертехнетатом та 99mТс–MIBI у поєднанні з визначенням рівню ТГ. Застосування даного методу дозволяє діагностувати йод-негативні метастази ОР на ранньому етапі та своєчасно проводити лікування.

Аналіз результатів післяопераційного спостереження показав, що у випадках ОР ЩЗ частота метастазів та рецидивів є більшою (11,4%), ніж у випадках ПР (3,8%) та ФР (3,8%) ЩЗ. Період виникнення метастазів ОР після операції є значно коротшим (1,5 років) у порівнянні з ПР (1,9 років) та ФР (2,5 років) ЩЗ. Летальність серед хворих з ОР ЩЗ виявилась найвищою (4,5%) порівнюючи з ПР (0,6%) та ФР ЩЗ (0,7%).

Серед факторів ризику, що вірогідно впливають на прогноз при ОР ЩЗ, є розповсюдження первинного вогнища за межі ЩЗ (Т4), виражена судинна та капсулярна інвазія (ШІ варіант) та наявність метастазів на момент первинного лікування.

Враховуючи особливості клінічного перебігу ОР ЩЗ розроблено алгоритм лікування та післяопераційного спостереження, що включає тотальне видалення ЩЗ, абляцію залишкової тканини з 131I та подальшим спостереженням за хворими з визначенням рівня ТГ, а/т до ТГ, виконанням УЗД шиї, КТ та/або МРТ та подвійної сцинтиграфії з 99mТс–пертехнетатом і 99mТс–MIBI.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


При цитологічному діагнозі «фолікулярна неоплазія» на доопераційному етапі рекомендується ретельне УЗД регіонарних зон лімфовідтоку для планування об’єму операції, враховуючи схильність ОР до лімфогенного метастазування.

При експрес-гістологічному дослідженні „оксифільноклітинна неоплазія” рекомендується екстрафасціальна гемітиреоїдектомія з видаленням перешийка та щитоподібно-язикової зв’язки. При встановленні заключного морфологічного діагнозу „оксифільноклітинний рак” необхідною є остаточна тиреоїдектомія.

Необхідно вказувати в клінічному діагнозі оксифільноклітинну природу пухлини для планування подальшого лікування та спостереження.

Не дивлячись на низьку чутливість метастазів ОР до 131I, післяопераційна 131I-абляція залишкової тканини необхідна для збільшення ефективності використання рівня ТГ та антитіл до ТГ, як ефективного маркера пухлинного процесу.

У післяопераційному періоді для своєчасної діагностики метастатичного процесу необхідний постійний УЗД моніторинг та контроль рівню ТГ навіть при негативних результатах 131I-сцинтиграфії.

Подвійну сцинтиграфію, що включає дослідження з 99mТс–MIBI та 99mТс–пертехнетатом, рекомендовано застосовувати при наявності високого рівня ТГ, відсутності антитіл до ТГ та негативній 131I-сцинтиграфії, та у пацієнтів групи „високого ризику” при наявності 131I- негативної сцинтиграфії, будь-якого рівню ТГ та наявності антитіл до ТГ, так як останні різко знижують інформаційну цінність рівня ТГ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Гульчій М.В., Кущаева Є.С., Макєєв С.С., Цимбалюк С.М., Олійник О.Б. Использование сцинтиграфии с Тс-99м-МИБИ для диагностики заболеваний щитовидной и паращитовидных желез. Український медичний часопис №1 2003р. с.43-52 (здобувачем самостійно здійснювався збір, аналіз літератури та викладення матеріалу в статті, зроблені висновки щодо показів та протипоказів застосування даного діагностичного методу).

Kushchayeva Y, Duh QY, Kebebew E, Clark OH: Prognostic indications for Hurthle cell cancer. World J Surg 28:1266-70, 2004 (Автором самостійно здійснювався збір інформації щодо до первинного та подальшого лікування хворих з оксифільноклітинним раком щитоподібної залози, виконано обстеження хворих, статистична обробка матеріалу та узагальнення результатів, написана значна частина статті).

Гульчій М.В., Степаненко А.П., Кущаєва Є.С., Макеєв С.С., Яровий А.О., Сташук А.В., Олійник О.Б. 99mТс-МІБІ: діагностика метастазів раку щитоподібної залози. Шпитальна хірургія. 2005, № 2 С.57-62 (Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, збір інформації щодо лікування хворих з раком щитоподібної залози та їх подальшої долі, виконано обстеження хворих, аналіз матеріалу та узагальнення результатів, написана значна частина статті).

Гульчій М.В., Макеєв С.С., Кущаева Є.С., Яровий А.О., Романова Н.П., Тонковид О.А. Радіологічні аспекти діагностики метастазів диференційованого раку щитовидної залози” Матеріали науково-практичної конференції „Невідкладні питання ядерної медицини” 2-4.11.2005, Чернігів, ст. 456-458 (Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, збір даних про хворих з раком щитоподібної залози, виконано обстеження хворих, аналіз матеріалу та узагальнення результатів, написана значна частина статті).

Кущаева Е.С., Тронько Н.Д., Гульчий Н.В., Коваленко А.Е. Оксифильноклеточный рак щитовидной железы: клиника, диагностика, лечение, прогноз. (Обзор литературы). Ендокринологія, 10(1): 105-117, 2005 (Автором самостійно здійснювався збір, аналіз літератури та викладення більшості матеріалу в статті, зроблені висновки, що стосуються відмінностей оксифільноклітинного раку від інших форм диференційованого раку щитоподібної залози, узагальнені відомі фактори ризику щодо прогнозу захворювання, та висвітлені невирішені питання).

Гульчій М.В., Кущаева Є.С., Макеєв С.С., Терницька Ю.П. Діагностика метастазів диференційованого раку щитоподібної залози. Український медичний часопис., №2 (52): 40-49, 2006 (Автором самостійно здійснювався збір, аналіз літератури та викладення більшості матеріалу в статті, висвітлені питання проблем діагностики йод-негативних метастазів раку щитоподібної залози, описані існуючі ефективні діагностичні засоби в таких випадках, запропоновано алгоритм діагностики йод-негативних метастазів, враховуючи існуючі можливості в Україні).

Кущаева Є.С., Гульчій М.В., Аветисян І.Л., Цимбалюк С.М., Тонковид О.А., Олійник О.Б. Оксифільноклітинний та неоксифільноклітинний фолікулярний рак щитовидної залози: порівняльний аналіз. Український медичний часопис., №4(60): 94-99, 2007 (Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, збір даних про хворих з раком щитоподібної залози, виконано обстеження хворих, статистичний аналіз матеріалу та узагальнення результатів, написана значна частина статті).

Kushchayeva Ye., Duh QY, Kebebew E, D'Avanzo A, Clark OH. Comparison of clinical characteristics at diagnosis and during follow-up in 118 patients with Hurthle cell or follicular thyroid cancer. Am J Surg., 195(4):457-62, 2008

(Автором самостійно здійснювався збір даних про хворих з раком щитоподібної залози, статистичний аналіз матеріалу та узагальнення, аналіз літератури, написана значна частина статті).

Патент: Кущаєва Є.С., Макеєв С.С., Коваленко А.Є., Гульчій М.В. Процес діагностики йод-резистентних метастазів високодиференційованого раку щитоподібної залози. № 9221, 15.09.2005, бюл. №9

Кущаева Е.С., Макеев С.С., Гульчий Н.В., Олейник А.Б., Тонковид Е.А. Возможности 99mТс-МИБИ для диагностики метастазов рака щитовидной железы. Проблеми діагностики і лікування ендокринної патології та її ускладнень у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вибрані матеріали симпозіуму. К. 2005, с. 165

Hulchiy N., Kushchayeva Ye., Avetisian I., Olyinyk O. Clinical and morphological peculiarities in Hurthle cell cancer. International Symposium: “Modern technologies in thyroid surgery”, 10-11.02.2006; Langenbecks Arch Surg 391: 55, 2006

АНОТАЦІЯ


Кущаєва Є.С. Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініка, діагностика, лікування, прогноз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. - Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей перебігу оксифільноклітинного раку ЩЗ та розробці раціонального лікувально-діагностичного протоколу з метою підвищення ефективності лікування даної категорії хворих.

ОР по клінічному перебігу вірогідно відрізняється від ПР та ФР ЩЗ, що характеризується: старшим середнім віком пацієнтів; високим рівнем локальної екстратиреоїдної інвазійності; раннім лімфогенним метастазуванням; резистентністю до I131-терапії; більшою частотою метастазів та обмеженістю ефективних лікувальних методів (тільки оперативний).

Ефективним методом для діагностики метастазів ОР ЩЗ є подвійна сцинтиграфія з 99mТс–пертехнетатом та 99mТс–MIBI.

Враховуючи особливості клінічного перебігу ОР ЩЗ розроблено алгоритм лікування та післяоперативного нагляду, що включає тотальне видалення ЩЗ, абляцію залишкової тканини з 131I та подальшим спостереженням за хворими з визначенням рівня ТГ,а/т до ТГ, УЗД шиї, КТ та/або МРТ та подвійної сцинтиграфії з 99mТс–пертехнетатом та 99mТс–MIBI.

Ключові слова: оксифільноклітинний рак щитоподібної залози, йод-резистентні метастази, сцинтиграфія з 99mТс–пертехнетатом та 99mТс–MIBI, протокол ведення хворих.

АННОТАЦИЯ


Кущаєва Е.С. Оксифильноклеточный рак щитовидной железы: клиника, диагностика, лечение, прогноз. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14 - эндокринология. - Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению особенностей поведения оксифильноклеточного рака ЩЗ и разработке рационального лечебно-диагностического протокола с целью повышения эффективности лечения данной категории больных.

ОР по клиническим проявлениям достоверно отличается от ПР и ФР ЩЖ, и характеризуется: старшим средним возрастом пациентов; высоким уровнем локальной экстратиреоидной инвазивности; ранним лимфогенным метастазированием; резистентностью к I131-терапии; большей частотой метастазов и ограниченностью эффективных лечебных методов (только оперативный).

Эффективным методом для диагностики метастазов ОР ЩЖ является двойная сцинтиграфия с 99mТс-пертехнетатом и 99mТс-MИБИ.

Учитывая особенности клинического течения ОР ЩЖ разработан алгоритм лечения и посляоперационного наблюдения, который включает тотальное удаление ЩЗ, абляцию остаточной ткани с 131I и дальнейшим наблюдением за больными с измерением уровня ТГ, а/т к ТГ, УЗД шеи, КТ и/или МРТ и двойную сцинтиграфию с 99mТс-пертехнетатом и 99mТс-MИБИ.

Ключевые слова: оксифильноклеточный рак щитовидной железы, йод-резистентные метастазы, двойная сцинтиграфия с 99mТс-пертехнетатом и 99mТс-MИБИ, протокол ведения больных.

SUMMARY


Kushchayeva Yevgeniya Stanislavovna. Oxyphilic cell cancer: clinical behavior, diagnostic, treatment, prognosis. – Manuscript.

Dissertation for Candidate of Medical Sciences Degree, Speciality 14.01.14 – Endocrinology. – V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism, Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv, 2008.

Dissertation is devoted to investigation of oxyphilic cell cancer’s peculiarities and works out of rational protocol for treatment and diagnostic such kind of patients for improving treatment effectiveness.

Оxyphilic cell cancer differ from papillary and non-oxyphilic follicular cancer what include older age, higher level of extrathyroidal invasion, earlier metastases development, insensitivity to I131-treatment procedures and only surgery as effective cure method of disease.

According to morphologic features oxyphilic cell cancer has the inclination to extrathyroid spreading, lymph vessels and parenchyma invasion as papillary thyroid cancer and to blood vessels, tumor’s capsule invasion as follicular thyroid cancer. Thus oxyphilic cell cancer has ability to involve lymphatic and blood ways for metastases spreading.

The effective diagnostic method of oxyphilic metastases is 99mТс–pertehnetat and 99mТс–MIBI scan. The advantages of 99mТс–MIBI: low irradiation dose, possibility use higher activity, absent of dependence of 99mТс–MIBI uptake of functional condition of thyroid gland, using some drugs which have influence on thyroid tissue. 99mТс–MIBI using does not require thyroid hormone withdrawn and can be useful when remaining thyroid tissue is present. «Stunning» phenomenon after 99mТс–MIBI administration is absent but with I131 using can be observed. According to our investigation effectiveness of 99mТс–MIBI for I131-negative metastases is 77%.

Low sensitivity of oxyphilic cell cancer to I131 was proved by this work. None of cases with metastases did not show I131 uptake sufficient for treatment effect.

Only surgery was effective method for oxyphilic cell cancer metastases.

Analysis of follow-up showed higher level of metastases among oxyphilic cell cancer cases (11.4%) if compare with papillary (3.8%) and follicular thyroid cancer (3.8%). Period oxyphilic cell cancer metastases appearance after operation was shorter (1.5 years) than for papillary (1.9 years) and follicular cancers (2.5 years).

Related cancer death among oxyphilic cell cancer patients was highest (4.5%) comparison with papillary (0.6%) and follicular (0.7%) thyroid cancers.

Among significant prognostic factors extrathyroidal extension (Т4), wide invasive tumor and initial metastases are present.

Taking into consideration peculiarities of clinical behavior of oxyphilic cell cancer the algorithm of treatment and follow-up was worked out. The algorithm includes total thyroidectomy, remaining tissue 131I-ablation and patient observation with using thyroglobulin level, neck US, CT and/or MRI, 99mТс – pertehnetat and 99mТс–MIBI scan, especially in cases of 131I-negative metastases.

Risk factors among oxyphilic cell cancer patients were investigated. More aggressive behavior was seen among patients older than 45 years. These patients had metastases and cancer-related death in 15.6% and 6.3% cases in comparison with 0% for younger patients (< 45 years). The influence of gender on prognosis is under discussion. Among investigated cases only women had metastases (13.5%, 5/37) and death 5.4% (2/37). Size of tumor according to our investigation did not play significant role in the prognosis: 15.4% metastases with primary tumor size > 4 cm and 10% – < 4 сm.

Only patients with wide invasive oxyphilic cell cancer had

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: