Xreferat.com » Рефераты по международным отношениям » Міжнародні контракти: сутність структура види

Міжнародні контракти: сутність структура види

із страхування вантажів, оформлення комерційної документації, отримання ліцензій, оплати мит, направлення повідомлень тощо.

5. Ціна та загальна сума контракту

У даному розділі контракту фіксується:

• базисна умова поставки;

• валюта ціни;

• рівень та спосіб фіксації ціни товару;

• чи включені у ціну вартість тари, упаковки, маркірування;

• загальна сума контракту.

Валюта ціни - це валюта, у якій зафіксована ціна товару у контракті. Специфіка вибору валюти ціни у зовнішній торгівлі держав, які вийшли із карбованцевої зони (України, зокрема), випливає з факту неконвертованості національної валюти, у зв'язку з чим у розрахунках ними використовуються вільно конвертована валюта (ВКВ), а також спеціальні міжнародні та регіональні валютні одиниці - SDR та EUR (SDR Special Draw­ing Rights - Спеціальні права запозичення; EUR - євро - валютна одиниця 15 країн ЄС). Теоретично валютою ціни товару може бути будь-яка ВКВ. Але на практиці в імпортних контрактах при купівлі продукції у розвинених країнах, валюта яких є конвертованою, ціни, як правило, встановлюються у національній валюті цих країн. Визначення валюти ціни є важливою умовою контракту. Річ у тім, що валюти не рівноцінні за своєю якістю: є сильні, стійкі валюти зі стабільною купівельною спроможністю, мало змінювані у часі за своїм змістом, та слабкі валюти, курс яких нестабільний. Тому від вибору валюти ціни залежить ризик валютних втрат, тобто можливість не отримати еквівалент вартості, передбачений у момент пропозиції ціни та підписання контракту.

Так, експортери повинні прагнути фіксувати ціни товарів у ВКВ, курс яких стабільний або має тенденцію до підвищення. Це забезпечить одержання більшої суми валюти платежу. Оскільки інтереси імпортерів та експортерів протилежні, то в інтересах імпортера фіксувати ціни товарів у валюті, яка має тенденцію до знецінення. У цьому випадку імпортер зможе розрахуватися за товар тією ж кількістю, але знецінених грошових одиниць.

Рівень ціни товару - це основне питання зовнішньоторгової угоди. Контрактна ціна має базуватися на рівні світової ціни. Практично світові ціни - це експортні ціни основних постачальників даного товару та імпортні ціни у найважливіших центрах імпорту цього товару. Це ціни, за якими здійснюються значні експортно-імпортні операції, які достатньо повно характеризують стан торгівлі даним товаром.

Спосіб фіксації ціни визначає, коли фіксується ціна у контракті: у момент його укладання, протягом строку його дії або у момент його виконання.

За способом фіксації у контракті можуть бути такі види цін:

1) тверда ціна, яка встановлюється у момент підписання контракту і протягом строку його дії не підлягає зміні.

2) ціна з наступною фіксацією у контракті не вказується, а лише описується спосіб установлення ціни в майбутньому, тобто на момент виконання угоди, або у зазначені договором строки на основі узгоджених джерел. Ці ціни застосовуються при поставках товарів з тривалим строком виготовлення, товарів, вартість яких ставиться у залежність від їх якості (в основному при продажу металів або хімікатів з певною часткою домішок або корисних речовин), а також товарів, ціна яких значно залежить від кон'юнктурних коливань, при продажу продукції з тривалим строком поставки або наданням кредиту.

Якщо у контракті ціна ставиться у залежність від зміни ринкових цін, то у тексті контракту це зазначається застереженнями 3-х видів:

• застереження "hausse" (підвищення), яке означає, що будь-яке підвищення ринкової ціни веде до підвищення контрактної ціни;

• застереження "baisse" (пониження), яке означає, що будь-яке зниження ринкової ціни веде до зниження контрактної ціни, а будь-яке підвищення ринкової ціни до уваги не береться;

• застереження "hausse-baisse", яке ставить зміну контрактної ціни у залежність від відповідної зміни ринкової ціни.

3) змінна ціна розраховується у момент виконання угоди перегляданням базисної ціни з урахуванням зміни у витратах виробництва за час виконання контракту. Вона застосовується при продажу продукції, яка має тривалі строки поставок (як правило, понад рік), головним чином, складного комплектного обладнання, яке є складним єдиним технологічним комплексом.

При цих цінах у контракті встановлюються: базисна ціна та її структура, момент початку зміни ціни, границя змінності.

6.Якість товару

У цьому розділі зазначається:

• технічний рівень та якість товару, що постачається;

• документи та організації, які підтверджують якість товару;

• комерційні гарантії якості;

• перевірка якості або прийняття товару на підприємствах постачальників.

Визначити якість товару у контракті купівлі-продажу - означає вста­новити якісну характеристику товару, тобто сукупність властивостей, що визначають придатність товару для використання його за призначенням відповідно до потреб споживача. Вибір способу визначення якості залежить від характеру товару, від практики, що склалася у міжнародній торгівлі даним товаром, та інших умов. Сторони повинні прагнути до того, щоб дати повнішу характеристику товару. У міжнародній практиці використовуються такі способи визначення якості.

1) За стандартом. Цей спосіб передбачає, що якість товару має точно відповідати певному стандарту.

2) За технічними умовами. Якщо на даний товар відсутні стандарти чи існують особливі умови його виробництва та експлуатації, то для встановлення спеціальних вимог до його якості застосовуються технічні умови. Технічні умови містять докладну технічну характеристику товару, описання матеріалів, з яких він має виготовлятися, правила та методи перевірки і випробувань.

3) За специфікацією. Специфікація, яка є додатком до договору, містить звичайно необхідні технічні параметри, які характеризують товар. Специфікації складаються в основному експортерами, тому що характеризують індивідуальний товар, але можуть складатися й імпортерами, різними асоціаціями та іншими організаціями як національними, так і міжнародними.

4) За зразком. Цей спосіб передбачає надання продавцем покупцю зразків товарів і підтвердження їх покупцем, після чого вони стають еталонами. У контракті записується, що якість товару повинна відповідати зразкам, визначається порядок звірки товарів із зразками (вказуються умови, в яких товар може відхилятися за якістю від зразка), а також строки зберігання сторонами зразків (наприклад, протягом якогось строку з дати надходження останньої партії товару). Звичайно прийнято відбирати три зразки: один екземпляр зберігається у покупця, другий у продавця, третій — у нейтральній організації (наприклад торговій палаті), зазначеній у договорі.

5) За описом. Цей спосіб використовується для визначення якості товарів з індивідуальними ознаками, наприклад фруктів. У контракті докладно описуються усі властивості товару.

6) За попереднім оглядом. Так продаються товари на аукціонах та зі складів. У контракті цей спосіб позначається словами "оглянуто-схвалено".

7) За вмістом окремих речовин у товарі. Цей спосіб передбачає встановлення у контракті у відсотках мінімально допустимого вмісту корисних речовин та максимально допустимого вмісту небажаних елементів або домішків.

8) За виходом готової продукції. При цьому способі у контракті встановлюється кількість (у відсотках до загальної маси або в абсолютних величинах) кінцевого продукту, який має бути одержаний із сировини

9) За натурною вагою. Цим способом визначається якість зернових.

10) Спосіб "тель-кель" (такий, який є). Цей спосіб застосовується, зокрема, при продажу врожаю зернових, цитрусових "на пні" (ще не зібраного), коли продавець не відповідає за якість поставленого товару, і означає поставку товару "яким він є". Покупець зобов'язаний прийняти товар незалежно від його якості, якщо він відповідає назві (виду, сорту), вказаній у договорі, та не має права подавати рекламацію.

7.Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)

У даному розділі фіксується:

• визначення строку поставки;

• повідомлення експортером імпортера про готовність товару до відвантаження та про здійснене відвантаження;

• повідомлення імпортером експортера про готовність прийняти товар;

• спеціальні застереження стосовно дострокової поставки;

• додаткові інструкції експортерам;

• визначення дати поставки;

• умова поставки товару.

Визначення строку поставки у контракті означає визначення часу, коли товар повинен бути доставлений продавцем в узгоджений сторонами гео­графічний пункт. Географічні пункти визначаються базисними умовами контракту.

8.Умови платежу

Цей розділ містить визначення:

• валюти платежу;

• курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу;

• виду, форми та засобу розрахунків за поставлений товар;

• переліку товаророзпорядчих документів;

• заходів проти необґрунтованої затримки платежу або інших порушень.

При виборі умов платежу враховуються такі фактори: 1) характер товару (сировина, обладнання, послуги, ноу-хау тощо); 2) кон'юнктура ринку відповідного товару (сприятлива чи ні); 3) торгові звичаї (кредит, готівка тощо); 4) наявність міжурядових платіжних угод; 5) норми національного валютного контролю країн-контрагентів; 6) одноманітні правила щодо застосування форм розрахунків (інкасо, акредитив), що склалися у банківській практиці.

Умови платежу встановлюють, на якій стадії руху товару здійснюється його оплата і чи буде вона здійснюватись одноразово чи окремими внесками.

9.Здавання-прийняття товару

Здавання-прийняття товару є одним актом, в результаті якого відбувається передача товару покупцю та перевірка відповідності фактичних кількості та якості товару тим, які передбачені в контракті. Для продавця здавання товару фактично означає поставку товару покупцю.

У контракті сторони зазначають порядок здавання-прийняття, а саме:

• вид (характер) здавання-прийнття;

• місце та строки здавання-прийняття;

• способи здавання-прийняття за кількістю;

• способи здавання-прийняття за якістю.

За видами прийняття-здавання може бути:

• попереднє, яке полягає в інспектуванні процесу виробництва товару, випробовуванні товару, огляді товару на підприємстві продавця або ж у вихідному порту, на прикордонній станції з метою встановлення відповідності його кількості та якості умовам договору, а також для встановлення правильності упакування та маркірування товару

• остаточне, яке встановлює фактичне виконання поставки у встановленому місці і у належний строк.

10.Гарантії, претензії щодо кількості та якості

Більшість контрактів містить умови про надання гарантій якості товару, який поставляється. Відносно товарів, для яких не встановлюються гарантії, в контракті може вказуватись термін, протягом якого покупець має право пред'явити продавцю претензії щодо кількості та якості.

11.Пакування та маркування товару

У тих випадках, коли характер товару та умови його транспортування обумовлюють необхідність упаковки, у контракті у цьому розділі встановлюються:

• вид та характер пакування;

• якість пакування;

• порядок пакування;

• розміри пакування;

• спосіб оплати пакування;

• повернення контейнерів;

• зміст або реквізити маркування;

• порядок нанесення маркірування.

Вид та характер пакування залежить від:

• особливостей товару, який підлягає пакуванню;

• способу, відстані та тривалості транспортування товару, можливості перевантаження у дорозі, температурного режиму під час транспортування, пори року, способу оплати за транспортування, сумісності з іншими вантажами тощо.

• кліматичних особливостей країни призначення.

• вимог митного режиму країни призначення

• законодавства країни призначення

12.Відвантаження товару

Покупцю необхідно знати час фактичного відвантаження товару для того, щоб своєчасно потурбуватись про прийняття товару.

В цьому розділі фіксуються:

• взаємні зобов’язання продавця і покупця відносно повідомлення інформації про відвантаження

• порядок виконання цих зобов’язань

13.Санкції

Санкції застосовуються як засіб зацікавити партнерів добросовісно виконувати обов'язки і для захисту інтересів однієї із сторін у разі порушення будь-якої з умов контракту іншою стороною.

У цій статті контракту зазначається:

• види санкцій, які можуть застосовувати покупці до продавців у зв'язку з невиконанням останніми умов ЗТК;

• види санкцій, які можуть застосовувати продавці до покупців у зв'язку з невиконанням останніми умов ЗТК;

• спосіб розрахунку конвенційного штрафу та/або збитків; максимальний розмір штрафу;

• умова про одностороннє анулювання контракту при невиконанні однієї із сторін зазначених обов'язків.

Найрозповсюдженішим видом санкцій є штраф з продавців за прострочення поставки товару, так званий конвенційний штраф. Він розраховується потижневе або подекадне у відсотках від вартості недопоставленого товару (наприклад, 0,5%).

14.Страхування

У зовнішній торгівлі товари страхуються від ризиків пошкодження або втрати при транспортуванні, тобто від транспортних ризиків. Страхування є добровільним актом, і його основні умови встановлюються в контракті і саме в ньому фіксуються:

• обов'язки продавця і покупця із страхування вантажу;

• тривалість і обсяг страхової гарантії;

• умови страхування;

• види ризиків, від яких має бути застрахований вантаж.

15.Форс-мажор або обставини непереборної сили

На перебіг виконання контрактів можуть суттєво вплинути обставини, передбачити настання яких заздалегідь при укладенні контрактів сторони не мали можливості, оскільки вони виникають внаслідок непередбачених та невідворотних подій надзвичайного характеру. Такі обставини називаються обставинами непереборної сили або форс-мажорними.

Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:

а) повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання ґрунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;

б) пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;

в) страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;

г) оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;

ґ) законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження тощо).

З точки зору терміну дії форс-мажорні обставини можуть бути поділені на 2 категорії:

• тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;

• короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.

16.Арбітраж

Суперечки, що виникають між партнерами при виконанні контрактів, які вони не могли розв’язати договірним шляхом під час переговорів , відповідно до міжнародних традицій, передаються на розгляд арбітражів.

Арбітражі існують у двох видах:

• постійно діючий арбітраж (інституційний), який охоплює арбітражні суди, колегії арбітрів, арбітражні комісії

• арбітраж ”adhoc” (ізольований, разовий), який створюється кожного разу для розв’язання одного чи декількох спірних питань за конкретним контрактом.

17.Інші умови

Інші умови контракту містять цілу низку застережень, які уточнюють взаємні права та обов'язки сторін. До них можна віднести, наприклад, такі:

• умову про те, що після укладення контракту усе попереднє листування та переговори по контракту втрачають силу;

• умови договору, що визначають порядок його зміни або анулювання (в них звичайно обумовлюється, що на внесення змін у договір та його анулювання необхідна письмова згода обох сторін, оформлена з дотриманням усіх правил про порядок підписання зовнішньоторгових угод);

• умову про те, що усі додатки до контракту є його невід'ємною частиною;

• застереження про те, матеріальне право якої країни буде застосовано до контракту;

• умову про необхідність збереження у таємниці від третіх осіб комерційної та іншої інформації, одержаної під час виконання контракту тощо.

18.Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін

У цьому розділі записуються;

• повні юридичні адреси сторін, які відповідають адресам, що містяться у зареєстрованих статутах підприємств сторін;

• імена представників сторін;

• банківські рахунки та адреси обслуговуючих банків (повна назва банку, з розрахункового рахунка якого (або на розрахунковий рахунок якого) будуть здійснюватись платежі, із зазначенням його повної адреси, реквізитів зв'язку та номера розрахункового рахунка).

Контракт скріплюється підписами уповноважених представників та печатками на останніх сторінках основного тексту та на кожному його додатку. Крім того, кожна сторінка основного тексту контракту та додатків парафуються підписантами або їх помічниками на свідчення того, що сторони згодні з умовами, записаними на цій сторінці, а також для того, щоб виключити можливі зловживання.


Отже, підставою для здійснення зовнішньоекономічної операції є договір (контракт) - письмово оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Права, обов'язки і відповідальність партнерів за угодою згруповані в окремих розділах:

преамбула (визначення сторін), предмет контракту;кількість (або ціна та кількість), базові умови поставки товарів, ціна та загальна сума контракту, якість товару, строк та умови поставки, умови платежу, умови передавання-приймання товару, гарантії, претензії, пакування та маркірування товару, відвантажування товару, санкції; страхування, форс-мажорні обставини, арбітраж; інші умови, юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.


2.2. Базисні умови поставки „Інкотермс 2000”: терміни та особливості застосування в Україні


Для спрощення укладення міжнародних договорів купівлі-продажу товарів Міжнародна торгова палата видає Інкотермс (Incoterms) - збірники "Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "(редакції 1953,1967,1976,1980,1990,2000 pp.), які містять базисні умови поставки (БУП).

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності , пов’язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

Базисні умови "Інкотермс" мають рекомендаційний (факультативний) характер, тобто набувають для конкретної угоди обов'язкову чинність лише у тому разі, коли у ЗТК на неї робиться відповідне посилання. Проте у ЗТК використовувати їх доцільно, тому що, будучи загальновизнаними у світовій практиці, вони знаходять однакове розуміння у контрагентів, що не тільки спрощує складання контракту, а й гарантує успішне виконання угоди.

Усі 13 базисів поставки представлені в таблиці №1. Вони розміщені послідовно один за одним за принципом зростання витрат та відповідальності продавця з доставки товару, тобто від його найменших витрат та обов'язків (умова поставки "Ex Works" - "з заводу") до витрат та обов'язків найбільших, максимальних (умова "DDP" - "поставка з оплатою мита", тобто "поставка повністю оплачена").


Табл.№1

IHKOTEPMC-2000


Група Е Відправлення

EXW Франко-завод (... назва місця)
Група F Основне перевезення не оплачено

FCA Франко-перевізник (... назва місця призначення)

FAS Франко вздовж борту судна (... назва порту відвантаження)

FOB Франко-борт (... назва порту відвантаження)
Група С Основне перевезення оплачено

CFR Вартість і фрахт (... назва порту призначення)

CIF Вартість, страхування та фрахт (... назва порту призначення)

СРТ Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)

СІР Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення)
Група D Прибуття

DAF Поставка до кордону (... назва місця поставки)

DES Поставка з судна (... назва порту призначення)

DEQ Поставка з причалу (... назва порту призначення)

DDU Поставка без сплати мита (... назва місця призначення)

DDP Поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення)

Розглянемо більш детально кожний базис:

1. EXW- 3 заводу у пойменованому пункті (Ex Works... Named Place- EXW).

За даним базисом продавець виконує свої зобов'язання з поставки, коли він передає товар у розпорядження покупця у себе на підприємстві (заводі, складі, плантації). При цьому товар має бути підготовлений продавцем для відправлення у транспортабель­ному стані (повністю готовий до відвантаження, індивідуалізований). Подає транспортний засіб під навантаження та організовує навантаження товару покупець. Навантаження здійснюється за рахунок покупця. Покупець несе усі ризики за організацію перевезення до місця призначення. На ньому лежить митне очищення та отримання експортної ліцензії. Митне очищення включає в себе не тільки сплату мита та усіх інших зборів, а й виконання та сплату всіх адміністративних дій, зв'язаних з проходженням товару через митницю та інформуванням властей у цьому зв'язку. Існує варіант цієї умови - EXW loaded on - франко-завод із навантаженням. Продавець у даному разі за свій рахунок забезпечує навантаження і розміщення вантажу на транспортному засобі покупця або його агента.

Використання терміну EXW українськими суб’єктами ЗЕД в їх ЗТК, за якими вони є продавцями товарів, тобто експортують товари з України, можливе лише в обмеженому виді. Це обмеження полягає в тому, що закордонні контрагенти – покупці товарів за такими договорами, які є нерезидентами України, не можуть самостійно здійснювати митні оформлення товарів які вивозяться (експортуються) з

України, щодо діючого українського законодавства. Таким чином, суб’єкти ЗЕД України в своїх ЗТК, за якими вони експортують товар з України, можуть використовувати термін EXW тільки з доданням слів „очищенні для вивозу” (cleared for export), тобто брати на себе зобов’язання за митним оформленням товарів на вивіз. Однак витрати на митне оформлення повинні бути повністю компенсовані покупцем.

2. FСА- Вільно у перевізника у пойменованому пункті (Free Carrier...Named Place -FCA). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки товару, який пройшов вивізне митне очищення, з моменту його передачі у роз­порядження перевізника у пойменованому пункті. Найчастіше цим пойменованим пунктом є вантажний термінал магістрального транспорту (залізнична станція, автомобільна станція, аеропорт). У продавця є можливість вибору: він може поставити товар на своєму підприємстві (якщо на підприємстві є залізнична колія), і тоді він відповідає за навантаження товару на транспортний засіб перевізника; або доставити за свій рахунок товар на термінал магістрального транспорту, де перевізник за рахунок покупця розвантажує товар, який прибув на транспортному засобі продавця. Даний базис передбачає участь у перевезенні будь-яких видів транспорту, включаючи змішані перевезення.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін FСА в повному виді, без особливих зазначень. Термін FСА українські підприємства можуть використовувати при поставці товарів всіма зазначеними в Інкотермс видами транспорту. Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі.

3. FАS - Вільно уздовж борту судна у пойменованому порту відправлення ( Free Alongside Ship...Named of Shipment - FAS). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки, коли товар розміщений уздовж борту судна на причалі у погодженому порту відвантаження. З цього моменту покупець має нести усі витрати та ризики загибелі чи пошкодження товару. Зобов'язання із забезпечення митного очищення та отримання експортної ліцензії лежить на продавцеві.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін FАС в повному виді, без особливих зазначень. Також термін FАS українські суб’єкти підприємницькій діяльності можуть використовувати й при укладанні договорів купівлі-продажу товарів, бартерних договорів в середині України.

4. FOB — Вільно на борту су дна у поіменованому порту відвантаження (Free on Board....Named Port of Shipment - FOB). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. З цього моменту (тобто починаючи зі стивидорських витрат з розміщення вантажу у трюмах судна - штивки) покупець має нести усі витрати та ризики загибелі чи пошкодження товару. За умовами FOB на продавця покладаються обов'язки з очищення товару від мит для експорту. Цей базис може використовуватись лише при перевезенні вантажу водними видами транспорту (морським, річковим). Існує два варіанти FOB: a) FOB stowed - із навантаженням. У цьому випадку продавець, крім усіх формальностей у порту відправлення, забезпечує за свій рахунок навантаження та розміщення товару у трюмі або на палубі судна; б) FOB American -

по-американські. У збірнику зовнішньоторгових термінів США міститься 6 різних варіантів тлумачення базисної умови FOB. При укладенні договору на умовах FOB з американськими партнерами варто обумовити у ЗТК, яку саме умову FOB передбачається використовувати.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: