Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування
Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І. та ін. Світова економіка: Підручник. – К.: Либідь, 2000. – 582 с.
Фомин С. Украина между ЕС и ЕЭП // Финансовый директор.- 2004.- № 5.- С. 84 - 90.
Фомін С. Пишемо ЄЕП, думаємо ЄС? // Політика і час. – 2004. – №4. – С. 49 – 53.
Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. – Чернівці: Рута, 2006. – 203 с.
Compendium of Issues Related to Regional Trade Agreements: Background Note by the Secretariat. WTO document No. TN/RL/W/8/Rev.1 of 1 August 2002. – wto/.
me.kmu.gov/
Додаток 1

Рис.1. Динаміка зовнішньоторгового обороту України


Рис. 2. Географічна структура українського експорту та імпорту товарів (у відсотках)
Додаток 2
Таблиця. Порівняння зони вільної торгівлі та митного союзу ЄЕПв контексті інтересів України
|
Зона вільної торгівлі ЄЕП |
Митний союз ЄЕП |
||
|
Переваги |
Недоліки |
Переваги |
Недоліки |
|
Скасування російських митних податей та ПДВ для України (у т. ч. на енергоносії) |
|||
|
Скасування мита теоретично можливе, однак поки що жодної повної зони вільної торгівлі „без вилучень та обмежень” у світі не існує. |
Посилення монопольної залежності від російських енергоносіїв; брак стимулу переходити на енергозберігаючі технології; пріоритет нетарифного регулювання. |
При створенні митного союзу Росія не зможе уникнути скасування мита, повну зону вільної торгівлі буде створено. |
Російський контроль над українським ПЕК: „ЄЕП – клуб споживачів енергоресурсів Росії”. |
|
Вступ України до СОТ |
|||
|
Теоретично не виникає технічних проблем щодо вступу. |
Реально затримка у переговорах вже виникла; неможливість висування вимог Росії, якщо Україна стане членом СОТ раніше за Росію; необхідність узгодження переговорної позиції з іншими членами ЄЕП. |
Можна переглянути ті з взятих Україною зобов’язань, які їй невигідні (пов’язані з наданням компенсацій третім країнам); створення митного союзу ЄЕП раніше, ніж Україна та Росія увійдуть до СОТ, вкрай малоймовірне. |
Необхідність проведення нових переговорів із СОТ стосовно зобов’язань України; значна затримка вступу до СОТ; з 2006 року в СОТ можуть бути прийняті нові, більш жорсткі правила щодо інтеграційних об’єднань. |
|
Відносини з ЄС, євроінтеграція |
|||
|
Нібито не завадить євроінтеграції; переорієнтація експортерів на ринок ЄЕП (вже спостерігається). |
Можливо, подальша втрата європейських ринків для українських експортерів. |
Посилення позиції України у відносинах з ЄС за рахунок підтримки Росії; перспективне формування утворення з елементами спільного ринку „ЄС – ЄЕП”, що в підсумку сприятиме, а не заважатиме євроінтеграції. |
Неможливість євроінтеграції: „двох різноспрямованих інтеграцій країна не витримає”; загальне погіршення відносин з ЄС у короткостроковій перспективі; ускладнення вступу до НАТО. |
|
Наднаціональне регулювання, суверенітет |
|||
|
Практично без наслідків |
Без створення наднаціональних органів функціонування митного союзу неможливе. |
Обмеження, аж до „втрати”, національного суверенітету України. |
|
|
Промислова політика |
|||
|
Активне залучення іноземних інвестицій. |
Слабке стимулювання міжнародної виробничої кооперації. |
Зниження собівартості виробництва за рахунок зниження цін на сировину (у першу чергу – на енергоносії) |
Жорстка, несиметрична конкуренція на внутрішньому ринку ЄЕП; закріплення напівсировинної орієнтації економіки. |
|
Загальні зауваження |
|||
|
Перегляд ролі та функцій СНД, ГУУАМ, ЄврАзЕС; значні втрати для бюджету Росії (до 7 млрд дол. на рік); компенсація втрати частини ринків збуту в країнах – нових членах ЄС. |
Українська позиція „проти” митного союзу зводиться до двох аргументів. Перший – при створенні митного союзу необхідно координувати позицію сторін щодо умов вступу до СОТ. Другий – Україна не зможе укласти угоду про вільну торгівлю з ЄС, увійти до його складу на правах асоційованого, а згодом і повноправного члена. |
||