Організація діяльності міжнародних товарних бірж
Ефективне функціонування сучасного ринку знаходиться в прямій залежності від постійно відтвореного ринкового середовища. Важливим його елементом є ринкова інфраструктура, що представляє собою систему підприємств і організацій, що забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До таких установ належать товарні біржі.
Отже, міжнародна товарна біржа має на меті реалізацію різних видів продукції на обраному місці розташування товарної біржі. Також міжнародна товарна біржа виконує ряд функцій, які забезпечують розвиток не лише біржі, а й розвиток ринкових інфраструктур та економіки країни в цілому.
Правове забезпечення товарних бірж
Розповсюдженим засобом торгівлі для ряду сировинних товарів є міжнародні товарні біржі, які являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.
Особливість діяльності міжнародних товарних бірж, які водночас є національними і обслуговують окремі світові товарні ринки, полягає в обов’язковому дотриманні законодавчо-правового, податкового, валютного режимів, що діють у країнах їх розміщення.
Слід зазначити, що основоположним при наданні товарній біржі статусу міжнародної є не рівень обсягів біржового обороту, а виключно заходи державного регулювання тим чи іншим товарним ринком у країні, де знаходиться біржа.
Характерним є і те, що країни, де функціонують міжнародні за статусом товарні біржі, можуть суттєво впливати на умови та процеси, які відбуваються на світових сировинних ринках.
Відносини товарної біржі і держави будувалися по-різному в різних країнах. У континентальній Європі біржі із самого початку знаходилися під контролем держави, що визначала всю їх діяльність. При надмірній спекуляції і маніпуляції цінами, уряди низки країн просто закривали товарні ф'ючерсні біржі. Так було в Германії в 1896 р. і в Австрії в 1903 р., коли була заборонена ф'ючерсна торгівля зерновими (але в той же час продовжували заключати операції на біржах цукру, кави, бавовни, кольорових металів), в Індії, де в 60-і роки були закриті біржі бавовни, джуту, масла. Закривалися біржі і у ряді інших країн.
В даний час в більшості країн законодавство містить найбільш загальні положення, регулюючі діяльність бірж. Найбільш розроблена система регулювання біржових операцій на даний момент склалася в США, тому її можна розглянуті як зразок.
Завдання здійснення регулювання ф'ючерсної торгівлі в США покладене на комісію з товарної ф'ючерсної торгівлі (КТФТ) і на самі ф'ючерсні біржі. Основний підхід до регулювання ф'ючерсної торгівлі можна визначити як контрольоване самоврядування. КТФТ має вищу владу в області ф'ючерсної торгівлі в США, але на практиці вона перекладає на учасників ф'ючерсної торгівлі обов'язок розробки і впровадження ефективних заходів по запобіганню маніпулюванню ринком. Сама ж КТФТ постійно веде спостереження за цим процесом самоврядування.
Теорія і практика сучасного регулювання в США буде зрозуміліша з урахуванням історичного досвіду розвитку ф'ючерсних ринків США і їх регулювання.
Ф'ючерсні ринки в США протягом півстоліття після їх появи не мали федерального законодавства, і кожна біржа встановлювала свої правила. Після Громадянської війни наступив період падіння цін на сировинні товари, в якому виробники звинуватили спекулянтів і ф'ючерсні ринки. У деяких штатах були прийняті закони, що забороняють повністю ф'ючерсну торгівлю.
Штат Ілінойс був серед штатів, які ввели такий закон. Закон Ілінойса, прийнятий в 1867 р., забороняв продаж на термін товару, який не був в наявності у продавця. В основному закон не застосовувався, проте в 1867 р. було арештовано сім членів торгової біржі Чікаго за операцію з продажу на термін. Хоча вони були майже відразу ж звільнені, інцидент викликав хвилювання на біржі. Наступного року закон був відмінений.
Протягом періоду між громадянською війною і першою світовою війною між урядом і ф'ючерсними ринками діяло перемир'я, всі спроби ввести регулювання цих ринків провалювалися. Першим таким кроком став закон про ф'ючерсну торгівлю бавовною від 1916 р.
У 1921 р. був розроблений і прийнятий закон про ф'ючерсну торгівлю, проте незабаром він був визнаний неконституційним.
Текст закону був перероблений і прийнятий під назвою Закону про зернову ф'ючерсну торгівлю в 1922 р. Закон вперше містив визначення контрактного ринку (офіційне позначення ф'ючерсної біржі) і заснував Адміністрацію по зернових ф'ючерсних контрактах в рамках департаменту по сільському господарству. Цей закон регулював торгівлю на торговій біржі Чікаго і дев'яти інших зернових біржах, що існували у той час. Адміністрація отримала право вести спостереження за торгівлею, збирати дані про активність ринку і перевіряти книги і дев'яти інших зернових біржах, що існували у той час. Адміністрація отримала право вести спостереження за торгівлею, збирати дані про активність ринку і перевіряти книги і рахунки членів біржі.
У подальше десятиліття Конгрес США вводив різні зміни в цей закон, проте лише криза 1929 р. і депресія 30-х років привела до його перегляду. Прийнятий в 1939 р. Закон про товарні біржі (Commodity Exchange Act) розповсюдив регулювання на інших ф'ючерсних ринках і ввів нові поняття. Так, в цьому законі передбачалася можливість встановлення лімітів позицій по спекулятивних операціях. Він також вимагав реєстрації брокерів і комісійних купців. Закон 1936 р. забороняв торгівлю опціонами на ф'ючерсні контракти, ця заборона зберігалася до 1982 р.
Закон 1936 р. передбачав створення Комісії з товарних бірж. У 1947 р. вона була перейменована до Адміністрації по товарних біржах. З часом виявилися два недоліки цієї організації. По-перше, її влада не розповсюджувалася на весь спектр ф'ючерсної торгівлі, оскільки вона займалася в основному сільськогосподарськими товарами. По-друге, її повноваження не відповідали періоду бурхливого розвитку ф'ючерсного ринку в 70-і роки.
У 1974 р. був прийнятий Закон про Комісію з товарної ф'ючерсної торгівлі, який створив новий орган регулювання – КТФТ .
КТФТ є незалежним регулюючим органом, що призначається і підкоряється Конгресу. Комісія складається з 5 членів, кожен призначається президентом і затверджується Конгресом на п'ятирічний період. У загальних словах, основним обов'язком КТФТ є попередження маніпулювання ринком, захисту клієнтів, і забезпечення виконання ф'ючерсними ринками функції перенесення ризику і виявлення ціни.
Згідно із законом, ф'ючерсні контракти можуть полягати тільки на ф'ючерсних біржах, а КТФТ є єдиним органом, правом реєстрації ф'ючерсних бірж, що володіє (або контрактних ринків). Це право реєстрації є важливим інструментом, особливо враховуючи той факт, що окремій реєстрації підлягає кожен ф'ючерсний контракт. КТФТ розробила вимоги для ф'ючерсних бірж.
Ці вимоги стосуються як надання докладного обгрунтування для пропонованих ф'ючерсних контрактів, так і встановлення правил ведення торгівлі. Ф'ючерсні біржі повинні діставати схвалення в КТФТ за кожним новим правилом або зміною в правилах.
Комісія має право змінити або доповнити правила ведення торгівлі, якщо це необхідно для підтримки порядку на ринку.
У виняткових випадках, КТФТ може відмінити реєстрацію контракту і зупинити торгівлю конкретним контрактом або біржі в цілому. Вирішення КТФТ може бути оскаржене у відповідному суді. Проте відміна реєстрації контракту до теперішнього часу Комісією не застосовувалася.
КТФТ здійснює реєстрацію різних категорій професійних учасників ф'ючерсної торгівлі. Реєстрація також здійснюється Національною ф'ючерсною асоціацією. Процес реєстрації включає зняття відбитків пальців і надання повній інформації про учасника.
Умови створення та діяльності товарних бірж на території України визначає Закон України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р.[39]
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладання біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій. З цього визначення можна зробити такий висновок: біржа є господарською організацією, яка виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційні та економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета - сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їх обороту. Це характеризує біржу як економічну категорію.
Товарна біржа має право: встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів; створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них; розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти; зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір; встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею; встановлювати інші грошові збори; встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил; засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах; укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України; вносити до державних органів пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності; видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання; здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.
Стаття 4 Закону України "Про товарну біржу" визначає обов'язки цієї організації. Товарна біржа, зокрема, забезпечує створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі [39].
На біржові та позабіржові угоди поширюються одні й ті самі правові норми про угоди. Йдеться, по-перше, про норми розділу І глави 3 Цивільного кодексу Української РСР (статті 41- 61), по-друге, про відповідні статті розділу II "Окремі види зобов'язань", що регулюють відносини купівлі-продажу, міни, поставки. Разом з тим біржова угода має певні юридичні особливості. Тому види, особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 "Біржові операції" та ст. 17 "Правила біржової торгівлі" Закону України "Про товарну біржу". Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, які також затверджують біржові комітети [25,87].
Предметом біржової угоди є так званий біржовий товар. Згідно з п. "а" ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені для обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж.
Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладання контракту.
Ф'ючерсний контракт визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
Отже, основним завданням Закону України "Про товарну біржу" є удосконалення сфери діяльності товарної біржі, деталізація механізму державного регулювання біржового товарного ринку, визначення єдиних правил біржового арбітражу з метою розгляду спорів через постійно діючі третейські суди, розроблення правил біржової торгівлі щодо регулювання професійної діяльності учасників біржового товарного ринку, забезпечення гарантій виконання контрактів, запровадження в практику нових технологій, які будуть сприяти обмеженню фінансових ризиків на ринку товарів.
РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТОВАРНОЇ БІРЖІ
2.1. Аналіз діяльності товарних бірж України
В період незалежності України почався активний розвиток різних інфраструктур ринку, поряд з ними розвивалися і товарні біржі. Найбільших обертів розвитку товарні біржі досягли в 2000 році, а уже на початку 2003 р. в Україні було зареєстровано 400 бірж. Практичну діяльність здійснювали 237 бірж (59%), з них товарно-сировинних і товарних - 166 бірж (70%).
На біржах працювало 1,5 тис. осіб, з них 287 за сумісництвом. На кожній з бірж в середньому діяло по 16 брокерських контор (фірм). Статутний фонд бірж становив 63 млн. гривень. На біржах України було проведено 9 тис. торгів, за результатами яких до бюджету відраховано 2,9 млн. гривень. Фонд оплати праці працівників бірж складав 2,1 млн. гривень [38].
На біржових торгах у звітному періоді для продажу було запропоновано товарів та послуг на 27,4 млрд. гривень. Було укладено 41 тис. угод на суму 725,4 млн. грн., що на 2,5% більше ніж у відповідному періоді попереднього року [12, 283].
Середній обсяг одного торгу за звітний період на біржах України становив 80 тис. гривень. Найбільшою серед товарних бірж в Україні на сьогодні є Київагропромбіржа.
Коефіцієнт ліквідності на протязі 2003 року становив 2,7% проти 2,2% 2002 року. На міжнародних товарних біржах спостерігався найменший коефіцієнт ліквідності - (1,4%).
Біржова торгівля продукцією і товарами впродовж звітного періоду представлена спотовим ринком. На умові спотових угод було укладено 85,6% усіх угод на міжнародних товарних біржах України, на умові форвардних – 8,4%. Торгівля сільськогосподарською продукцією та продуктами харчування спостерігалась як на спотовому (відповідно 73,9 та 84,6%), так і на форвардному (відповідно 21,4 та 15,4%) ринках.
Біржова діяльність поширена на всі регіони України. На початку 2003 року на міжнародних товарних біржах, які діють у м. Києві, було укладено 43,1% (312,5 млн. грн.) усіх біржових угод України. На біржах Київської області укладено - 9,4%, Харківської – 7,8, Полтавської - 5,4 відсотка. Обсяги укладених угод на міжнародних товарних біржах інших регіонів України не перевищували 4,5 відсотка.
Найбільший обсяг угод (39,1% або 283,9 млн. грн.) було укладено на товарно-сировинних і товарних [37, 44]. Із загальних обсягів укладених угод 34% (248,8 млн. грн.) припадало на торгівлю сільгосппродукцією.
У порівнянні з відповідним періодом попереднього року обсяги укладених угод з сільгосппродукції збільшились у 5,8 раза.
Таким чином, на початку 2002 року на міжнародному товарному біржовому ринку постійний попит мали сільгосппродукція, паливо.
На початку 2006 в Україні зареєстровано 472 біржі. Практичну діяльність здійснювали 285 бірж (60%), серед них товарних і товарно-сировинних – 230 бірж.
На міжнародних товарних біржах працює 1,4 тис. осіб, крім того за сумісництвом працює майже 400 осіб. Фонд оплати праці працівників міжнародних товарних бірж складав 3,3 млн.грн. На кожній з бірж у середньому діє 9 брокерських контор (фірм).
На початку 2006р. на міжнародних товарних біржах України було проведено 9,9 тис. торгів. Для продажу було запропоновано товарів та послуг на 6,3 млрд.грн. і було укладено 24,7 тис. угод на суму 4,0 млрд.грн. (на третину більше, ніж на початку 2005р.). Середній обсяг одного торгу за звітний період на товарних біржах України становив 407,5 тис.грн., що на 7,8 % більше, ніж на початку 2005 року.
На товарних і товарно-сировинних біржах було укладено на 2068,4млн. грн. загального обсягу біржових угод. Див. табл.2.1
Таблиця 2.1
Обсяги укладених угод на товарних біржах 2006 р. [36, 2]
| Обсяги укладених угод | Кількість укладених угод | Середня вартість укладених угод, тис. грн. | ||
| млн. грн. | у % до підсумку | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
Всього з них |
2068,4 | 100 | 1480 | 7796,7 |
| Київагропромбіржа | 827,5 | 40 | 297 | 2786,1 |
| Українська аграрна біржа | 655,6 | 31,7 | 893 | 734,1 |
| Українська універсальна біржа | 311,3 | 15,05 | 184 | 1691,9 |
|
Чорноморська товарна біржа агропромислового комплексу |
274,0 | 13,25 | 106 | 2584,6 |
Отже з даних таблиці 2.1 видно що Київагропромбіржа займає 40%; Українська аграрна біржа - 31,7%, Українська універсальна біржа - 15,05%, Чорноморська товарна біржа агропромислового комплексу - 13,25% від загального обсягу укладених угод на товарних біржах.
Коефіцієнт ліквідності укладених угод на початку 2006р. становив 63,9% проти 86,7% на початку 2005р. Найвищий коефіцієнт ліквідності спостерігався на товарних і товарно-сировинних біржах (75,0%).
Біржова торгівля продукцією і товарами впродовж звітного періоду представлена, в основному, спотовим ринком. На умовах спотових угод було укладено 92% усіх угод на товарних біржах України, на умовах форвардних – 8%. Торгівля сільськогосподарською продукцією спостерігалась як на спотовому (44%), так і на форвардному – (80%) ринках.
Біржова діяльність поширена на усі регіони України. На початку 2006р. на біржах, що діють у 5 регіонах України, було укладено 90% обсягів біржових угод, що на 3 відсоткових пункти більше, ніж на початок 2005р.
Із загальних обсягів укладених угод на торгівлю сільськогосподарською продукцією припадало 1,9 млрд.грн. (46,8%), на операції з продажу палива – 1,3 млрд.грн. (33,3%), з продажу продуктів харчування, транспортних засобів – відповідно 86, 77 і 73 млн.грн. (по 2%).див. табл. 2.2
Таблиця 2.2
Результати діяльності бірж за окремими регіонами 2006 р. [8, 4]
|
Обсяги укладених угод, млн.грн. |
Питома вага у загальному обсязі біржового обороту, % | |
|
Україна з неї |
4028,5 | 100 |
| м. Київ | 1939,4 | 58,2 |
| Київська область | 827,5 | 20,5 |
| Полтавська область | 323,1 | 8,0 |
| Миколаївська область | 277,2 | 6,9 |
| Дніпропетровська область | 257,2 | 6,4 |
З даних таблиці 2.2 ми бачимо що найбільша частка обсягів біржових угод належать м. Києву, на другому місці – Київська область, а на третьому – Полтавська область.
У порівнянні з відповідним періодом попереднього року обсяги укладених угод з купівлі-продажу продуктів харчування збільшились у 4,5 раза, сільськогосподарських машин – у 3,5 раза, лісоматеріалів – у 3,3 раза. У той же час обсяги угод з сільськогосподарської продукції – на 2%.
На кінець 2006 в Україні зареєстровано 478 бірж. Практичну діяльність здійснювали 289 бірж, серед них товарно-сировинних і товарних - 234 біржі.
На біржах працює 1,4 тис. осіб, крім того за сумісництвом працює 403 особи. Фонд оплати праці працівників бірж складав 10,6 млн.грн. На кожній з бірж у середньому діє по 9 брокерських контор (фірм).
В 2006 на біржах України було проведено 31,4 тис. торгів, на яких для продажу запропоновано товарів і послуг на суму 20,8 млрд.грн. і укладено 94,2 тис. угод на суму 15,3 млрд.грн. Середній обсяг одного торгу за звітний період на біржах становив 488 тис.грн., що на 27% більше, ніж в 2005 році.
Найбільший обсяг угод було укладено на товарних і товарно-сировинних біржах (36,9%) загального обсягу біржових угод.
За 2006 на біржах країни становив 73,6%. Найбільший коефіцієнт ліквідності спостерігався на товарно-сировинних і товарних біржах (85,3%).
Із загальних обсягів укладених угод на торгівлю паливом припадало 6,5 млрд.грн. (41%), на операції з продажу сільськогосподарської продукції - 6,4 млрд.грн. (42%), продуктів харчування - 0,7 млрд.грн. (2%). Див. рис. 2.1

Рис. 2.1 Структура укладених угод за товарними групами на товарних біржах України 2006 р.
Біржова торгівля продукцією і товарами за 2006 представлена, в основному, спотовим ринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). На умовах спотових угод було укладено 89,6% усіх біржових угод. У структурі цих угод найбільша частка припадала на угоди з палива (47%) та з сільськогосподарської продукції (37,4%). Форвардні контракти (угоди на реальний товар з відстроченою поставкою) становили 10,2%. Найбільша частка їх припадала на угоди з сільськогосподарської продукції (83,6%) та продуктів харчування (16,1%).
Біржова діяльність поширена на всі регіони України. За 2006 рік на біржах, що діють у 5 регіонах України, було укладено більше 90% усіх біржових угод. Найбільша частка угод припадала на біржі м. Києва (52,3%), Київської (16,2%), Дніпропетровської (9,1%), Полтавської (7%) та Миколаївської (6,1%) областей.
Аналізуючи період з 1992 року по 2006 рік, то можна сказати що біржі зросли суттєво. Див. табл. 2.3
Таблиця 2.3
Кількість бірж України 1992 – 2006 рр. [38]
| Всього зареєстровано | Універсальні | Товарні та товарно-сировинні | Агропромислові | Інші | |
| 1992 | 66 | 22 | 22 | 4 | 12 |
| 1995 | 91 | 23 | 24 | 8 | 36 |
| 1996 | 88 | 19 | 25 | 9 | 35 |
| 1997 | 191 | 46 | 54 | 23 | 68 |
| 1998 | 223 | 46 | 75 | 25 | 77 |
| 1999 | 300 | 62 | 111 | 29 | 98 |
| 2000 | 365 | 88 | 146 | 28 | 103 |
| 2001 | 386 | 97 | 157 | 31 | 101 |
| 2002 | 429 | 113 | 176 | 32 | 108 |
| 2003 | 459 | 118 | 201 | 31 | 109 |
| 2004 | 493 | 119 | 227 | 34 | 113 |
| 2005 | 458 | 115 | 244 | 30 | 69 |
| 2006 | 467 | 114 | 258 | 29 | 66 |
Якщо в 1992 році зареєстровано було 66 біржі, то в 2000 – 365, а в 2006 – 467. З даних таблиці видно, що суттєве збільшення бірж припало на 1997 р. Найбільш інтенсивно збільшувалось товарних та товарно-сировинних.
Аналізуючи дані структури укладених угод на біржах за видами товарів (послуг) можна сказати що в 2006 році – всього було укладено на 31101,3 млн.грн., що на 11175,2 млн.грн., більше від 2005 року. Найбільша частка укладених угод на біржах припадає на такі товари як паливо, нафта, сільськогосподарську продукцію. Див. табл. 2.4
Таблиця 2.4
Структура укладених угод на біржах за видами товарів (послуг) 2006 р. (млн. грн.)[38]
| Назва товару | 2005 р. | 2006 р. |
| Всього | 19926,1 | 31101,3 |
| Метал і металопродукція | 116,4 | 5,6 |
| Кольорові метали | 0,0 | 5,0 |
| Транспортні засоби | 319,9 | 392,8 |
| Сільськогосподарські машини | 38,5 | 94,4 |
| Верстати | 9,3 | 18,4 |
| Обчислювальна техніка і оргтехніка | 0,2 | 0,4 |
| Ліс і лісоматеріали | 35,7 | 27,7 |
| Паливо | 2517,9 | 8479,2 |
| Назва товару | 2005 р. | 2006 р. |
| вугілля | 0,0 | 24,0 |
| бензин | 395,1 | 0,6 |
| нафта | 1329,1 | 7183,5 |
| Непродовольчі товари | 6,5 | 1,3 |
| Сільськогосподарська продукція | 10568,2 | 11905,2 |
| Продукти харчування | 416,1 | 754,3 |
| Хімічна продукція | 0,9 | 9,0 |
| Цінні папери | 1937,3 | 1092,7 |
| Земельні ділянки | 9,4 | 8,1 |
| Інші види | 2225,6 | 1099,1 |
Отже, відповідно до таблиці 2.4 можна сказати, що дуже різко зросли і ціни на нафту, тобто якщо в 2005 році було укладено угод на 1329,1 млн. грн., то в 2006 році – 7183,5 тобто на 1329,1 млн.грн., більше, але якщо звернути увагу на інший ряд товарів то можна побачити тенденцію до зниження, наприклад, якщо в 2005 році було укладено угод на біржах на бензин – 395,1 млн.грн., то в 2006, на цей товар припало 0,6 млн. грн. на такі товари як ліс і лісоматеріали, непродовольчі товари, цінні папери, послуги, нерухомість та інше.
Також значно змінилась структура укладених угод на міжнародних товарних біржах за видами товарів (послуг) протягом 1995 – 2006 рр. За цей період спостерігається тенденція до зростання укладання угод на міжнародних товарних біржах протягом цього періоду по всих видах продукції. Якщо взяти метал і металопродукцію то вона зросла протягом цього періоду у 232,8 раз. Див табл. 2.5
Таблиця 2.5
Структура укладених угод на міжнародних товарних біржах за видами товарів (послуг) (млн. грн.) 1996 – 2006 р.р. [38]
| Назва товару | 1996 | 1997 | 2000 | 2001 | 2004 | 2006 р. |
| Всього | 2553,5 | 2281,2 | 3631,7 | 6896,5 | 16974,5 | 25053,6 |
| Метал і металопродукція | 0,9 | 8,4 | 4,9 | 5,4 | 135,8 | 5,6 |
| Кольорові метали | 0,2 | - | 0,3 | 5,6 | 0,1 | 5,0 |
| Транспортні засоби | 125,1 | 126,3 | 193,4 | 368,2 | 359,4 | 392,8 |
| Машини сільськогосподарські | - | - | - | - | 19,4 | 94,4 |
| Назва товару | 1996 | 1997 | 2000 | 2001 | 2004 | 2006 р. |
| Верстати | - | - | - | - | 6,0 | 18,4 |
| Обчислювальна техніка і оргтехніка | 0,5 | 0,9 | 8,6 | 2,8 | 2,0 | 0,4 |
| Ліс і лісоматеріали | 0,1 | 0,2 | 0,7 | 0,3 | 3,0 | 27,7 |
| Папір | 0,1 | 0,1 | 0,0 | - | - | - |
| Будівельні матеріали | 0,7 | 0,0 | 3,6 | 1,0 | - | - |
| Кабельна продукція | 0,0 | 0,0 | - | 0,0 | - | - |
| Паливо | 48,3 | 23,3 | 290,6 | 334,1 | 2301,2 | 0,6 |
| вугілля | 45,9 | 19,7 | 1,5 | 3,2 | 9,1 | 7183,5 |
| бензин | 1,2 | 0,2 | 0,5 | 2,6 | 52,8 | 1,3 |
| нафта | - | - | 2,7 | 5,1 | 1954,1 | 11905,2 |
| Непродовольчі товари | 0,7 | 0,4 | 2,6 | 1,0 | 40,1 | 754,3 |
| Сільськогосподарська продукція | 312,7 | 42,2 | 989,7 | 4005,4 | 9098,4 | 9,0 |
| Продукти харчування | 5,5 | 42,0 | 62,8 | 73,3 | 376,3 | 1092,7 |
| Земельні ділянки | 0,1 | 1,0 | 0,3 | 0,5 | 4,0 | 457,6 |
| Інші види | 15,5 | 19,5 | 69,5 | 87,0 | 608,8 | 1099,1 |
Як видно з таблиці 2.5 всього зросло угод на біржах за видами товарів(послуг) за період 1996 – 2006 р.р. на 22500,1 млн.грн. В 2006 році укладених угод на міжнародних товарних біржах вагома частка належить сільськогосподарській продукції.
В Україні на початок 2007 р. всього зареєстровано 479 бірж з них 272 – товарні і товарно-сировинні.
Отже, проаналізувавши можна зробити такий висновок, що міжнародні товарні біржі почали розгортати свою активну діяльність з 1992 року, після настання незалежності України і з кожним роком набирають обертів.
2.2. Аналіз діяльності товарної біржі агропромислового комплексу центральних областей України
Товарна біржа агропромислового комплексу центральних областей України це організація, що об’єднує юридичних осіб які здійснюють виробничу і комерційну діяльність та мають за мету надання послуг в укладенні біржових угод по оптовій торгівлі сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки, а також продукцією виробничо – технічного призначення.
Мета біржі полягає у створенні стабільного агропромислового ринку механізму рівномірного фінансування міжсезонних потреб сільськогосподарських виробників, концентрації попиту та пропозиції на сільськогосподарську продукцію, забезпечення виконання угод, укладених на біржі, здійснення інформаційного та розрахункового обслуговування продавців та покупців продовольства сільськогосподарської продукції та продукції виробничо – технічного характеру.
За 2005 рік на товарній біржі агропромислового комплексу центральних областей України (АПК ЦО) України проведено 51 торгова сесія, укладено 1158 угод купівлі-продажу.

Рис.2.2 Динаміка укладання угод на сільськогосподарську продукцію, продовольством та матеріально-технічними ресурсами за 2005 р.
На початку 2005 року, загальна вартість укладених угод становила 204 487 051,07 грн. З них – 1040 внутрішніх угод на суму 128 224 736,82 грн., 68 зовнішніх угод на суму 32 323 555, 39 грн. та 50 імпортних угод на суму 43 938 758,86 грн. Див. рис.2.2. [20, 56]
Отже, відповідно до рис. 2.3 ми спостерігаємо що динаміка укладання угод на сільськогосподарську продукцію, продовольством та матеріально-технічними ресурсами за 2005 р. коливалася. Найбільше укладених угод припадає на березень (129), вересень (256), це пояснюється тим, що в березні йдуть посівні, а в вересні збирання урожаю.