Xreferat.com » Рефераты по международным отношениям » Правова допомога у кримінальному провадженні

Правова допомога у кримінальному провадженні

повинно містити якомога детальніші відомості про
підозрювану особу. Прохання також повинно містити стислий виклад обставин справи. Запитуюча держава без зволікань інформується про результат розгляду її прохання.

Після отримання клопотання про порушення кримінального переслідування запитувана держава має право вживати всіх тимчасових заходів, у тому числі утримання підозрюваної особи під вартою і накладення арешту на майно, яких можна було б вжити за її власним законодавством, якби злочин, за який вимагається кримінальне переслідування, був вчинений на її території.

Особа, що утримується під вартою, повинна бути звільнена за будь-яких обставин, якщо вона була тимчасово заарештована, а запитувана держава не отримала клопотання про порушення кримінального переслідування впродовж 18 днів від дати арешту.

Особа, що утримується під вартою, повинна бути звільнена за будь-яких обставин, якщо документи, які повинні додаватися до клопотання про порушення кримінального переслідування, не були отримані запитуваною державою впродовж 15 днів після отримання клопотання про порушення кримінального переслідування. Термін утримання під вартою ні за яких обставин не повинен перевищувати 40 днів.

Будь-яка Договірна Держава, якій до порушення кримінального переслідування або в ході кримінального переслідування за злочин, який, на її думку, не має політичного або суто військового характеру, стає відомо про кримінальне переслідування в іншій Договірній Державі тієї ж особи і за той же злочин, розглядає можливість або відмови від розпочатого у себе переслідування, або його зупинення, або передачі до провадження іншій державі.

Якщо вона вважає за доцільне за існуючих обставин не відмовлятися від кримінального переслідування, яке вона здійснює у себе, або не зупиняти його, вона повідомляє про це іншу державу своєчасно і в усякому випадку до постанови рішення по суті справи.

У такому випадку зацікавлені держави намагаються, наскільки це можливо, визначити яка з них буде продовжувати здійснення кримінального переслідування. Під час цієї процедури консультацій зацікавлені держави відкладають постанову рішення по суті справи, не будучи при цьому зобов'язаними, однак, продовжувати цю відстрочку більш ніж на 30 днів від дати перепровадження повідомлення.

Вказані вище положення не є обов'язковими для держави, яка перепроваджує або якій перепроваджується повідомлення, якщо основне судове засідання у справі було в ній оголошене відкритим у присутності обвинуваченої особи до перепровадження повідомлення.

В інтересах встановлення істини і застосування відповідної міри покарання зацікавлені держави розглядають питання про те, чи доцільно, щоб кримінальне переслідування здійснювалось лише однією з них і, в разі позитивного рішення, намагаються визначити, яка з них буде здійснювати переслідування, якщо:

- декілька злочинів, що суттєво відрізняються і що передбачені кримінальним законодавством кожної з цих держав, ставляться в провину або одній особі, або декільком особам, що діяли спільно;

- один злочин, що передбачений кримінальним законодавством кожної з цих держав, ставиться в провину декільком особам, що діяли спільно.

Всі рішення, прийняті у відповідності по пункту 1 статті 31 і статті 32, спричиняють, між зацікавленими державами, всі наслідки передачі кримінального провадження, передбаченої цією Конвенцією. Держава, яка відмовляється здійснювати кримінальне переслідування, вважається такою, що передала це провадження іншій державі.

Особа, у кримінальній справі якої було постановлене остаточне і примусове судове рішення, не може за те ж саме діяння бути притягнутою до відповідальності або засудженою, або примушеною зазнавати будь-яку міру покарання в іншій Договірній Державі:

- якщо вона була виправдана;

- якщо призначена міра покарання:

- відбута повністю, або відбувається; або

- скасована повністю, або у тому, що стосується невиконаної її частини, через помилування чи амністію; або

- не може виконуватись надалі через те, що вийшов строк давності;

- якщо суд визнав особу винною, але без призначення міри покарання.

Однак Договірна Держава не зобов'язана, якщо вона сама не клопотала про порушення кримінального переслідування, визнавати принцип ne bis in idem, якщо діяння, яке лежить в основі судового рішення, було спрямоване проти особи або установи, або будь-якого майна, що має публічний статус в цій державі, або якщо особа, щодо якої було поставлене судове рішення, сама мала публічний статус в цій державі.

Крім того, Договірна Держава, в якій діяння було вчинене або вважається таким згідно із законодавством цієї держави, не зобов'язана визнавати принцип ne bis in idem, якщо вона сама не клопотала про порушення кримінального переслідування.

Якщо нове кримінальне переслідування порушене проти особи, засудженої за той самий злочин в іншій Договірній Державі, будь-який період позбавлення волі, відбутий у зв'язку з виконанням вироку, вираховується з міри покарання, яка може бути призначена.

Список використаної літератури:


Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20.04.1959р.

Конвенція СНД про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993р.

Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13.12.1957р.

Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 15.10.1975р.

Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу правопорушників від 17.03.1978р.

Конвенція про передачу засуджених осіб від 21.03.1983р.

Додатковий протокол до європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 17.03.1978р.

Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15.05.1972р.

М.О. Баймуратов. Міжнародне право. Підручник. «Одісей», Харків – 2002р.

С. Кравчук. Міжнародна правова допомога в кримінальних справах. Право України № 12/1999р., стор. 59-61

В.М. Філатов, С.А. Солоткий. Застосування норм міжнародних договорів і рішень Європейського суду з прав людини у кримінальному судочинстві. Вісник верховного Суду України № 7/2004, стор. 32-38

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: