Дослідження ефективності системи менеджменту на туристичному підприємстві
Впровадження на ТОВ «ЛАРОС» методу автоматичного контролю і економічного аналізу дозволить не тільки звільнити персонал управління від ручного виконання технічних операцій, але і підняти управління на вищий ступінь, прискорити вироблення і ухвалення оптимальних рішень і тому подібне.
Таблиця 6.
Контролювання в ТОВ «ЛАРОС»
| Види | Характеристика процесу контролю | Оцінка впливу контролю на посадових осіб |
| Управлінський контроль |
Розробка моделі управлінського контролю: визначення основних облікових регістрів; організація управлінського контролю - розподіл функцій між співробітниками; визначення змісту і форматів управлінської звітності; визначення схем внутрішнього документообігу. Впровадження розробленої моделі управлінського контролю: проводиться поетапна реалізація розробленого плану заходів з одночасною автоматизацією діяльності по веденню управлінського обліку і складанню і наданню управлінській звітності. Управлінський контроль, за інших рівних умов, є гарантією успішної діяльності організації. |
У умовах, що характеризуються високою невизначеністю і нестабільністю зовнішнього середовища, ефективне управління організацією припускає більший об'єм контрольної роботи. Більш того, через посилення конкурентних відносин, стрімкий розвиток і зміну технологій, диверсифікації бізнесу і ускладнення, що росте, бізнес-проектів управління істотно ускладнюється, що обосновлює ускладнення її контрольних систем. Тому внутрішнього контролю набуває характер основи, присутньої на всіх рівнях управління. |
| Фінансовий контроль | Фінансовий контроль відображає реальні дані для планування діяльності і аналізу сильних і слабких сторін туристичної фірми. | За допомогою фінансового контролю легко проводити аналіз таких показників в туристичній фірмі як, наприклад, рентабельність, ефективність продажів менеджерів, визначення змінних і постійних витрат, облік собівартості за реальними витратами і багато інших. |
| Контроль планування | Контроль над виконанням плану з боку здійснюється шляхом проведення щомісячних виробничих нарад з начальниками відділів. Будь-які розбіжності з планом обговорюються і розробляються заходи по регулюванню плану. | Начальники відділів звітують перед директором про результати і, в першу чергу, про отримання доходів. |
2.5 РЕГУЛЮВАННЯ
Регулювання - вид діяльності по підтримці режимів функціонування соціально-економічної системи у сфері дії об'єктивних законів, принципів і забезпеченню умов прояву об'єктивних процесів і тенденцій. В процесі регулювання виробляються засоби дії і механізми реалізації взаємодії державних і ринкових регуляторів. Дана функція адаптує менеджмент до встановлюваною державою параметрам, таким, як податки, процентні ставки, тарифи, валютний курс, і забезпечує реагування на зміни макроекономічних параметрів: рівня зайнятості, рівня інфляції, зміни динаміки валового внутрішнього продукту.
Регулювання як основна функція має самостійний зміст, і її не можна розглядати як частина системи державного регулювання. Через функції виявляється безпосередній зв'язок різних видів соціального управління.
Зміст функції регулювання по рівнях менеджменту змінюється; чим нижче рівень управління, наприклад рівень філії або цеху, тим більшою мірою даній функції властива діяльність по забезпеченню безперервності виробничих і обслуговуючих процесів, підтримка руху матеріальних, трудових, інформаційних, фінансових потоків.
Таблиця 7.
Регулювання в ТОВ «ЛАРОС»
| Види | Характеристика процесу регулювання | Оцінка впливу регулювання на посадових осіб |
| Зіставлення досягнутих результатів зі встановленими стандартами | Зіставлення реально досягнутих результатів зі встановленими стандартами. На цьому етапі менеджер повинен визначити, наскільки досягнуті результати відповідають його очікуванням. При цьому він ухвалює і ще одне дуже важливе рішення: наскільки допустимі або відносно безпечні виявлені відхилення від стандартів. | Оцінка інформації про отримані результати. Менеджер повинен вирішити, чи та, що потрібне, інформація отримана, і чи важлива вона. Важлива інформація - це така інформація, яка адекватно описує досліджуване явище і істотно необхідна для ухвалення правильного рішення. |
| Ухвалення необхідних дій, що коректують | Перегляд планів, перерозподіл завдань, модифікація цілей, вдосконалення технології і процесу управління. | Оскільки велика частина роботи в організації є результатом об'єднаних зусиль груп людей, то абсолютно точно визначити коріння тієї або іншої проблеми не завжди представляється можливим. Сенс коректування у всіх випадках полягає в тому, щоб зрозуміти причини відхилення і добитися повернення організації до правильного образу дій. |
менеджмент управління комунікація
3. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Метод управління - це метод дії суб'єкта управління на об'єкт управління по практичному здійсненню стратегічних і тактичних цілей системи управління. Система управління є сукупністю наукових підходів, функцій і методів управління, цільової, забезпечуючої, керованої і такої, що управляє підсистем. Метою системи управління є досягнення конкурентоспроможності продукції, що випускається, виконуваної послуги, організації і так далі на зовнішньому або внутрішньому ринках.
Методи управління в туризмі - найважливіший елемент в механізмі використання об'єктивних законів ринку. Якість і ефективність управлінської діяльності в цій сфері багато в чому залежать від вживаних методів управління.
Метод управління туристським підприємством - це спосіб цілеспрямованої дії на службу сервісу і споживача з метою можливого повнішого і ефективнішого задоволення зростаючих запитів людей. Слово "метод" грецького походження (methods), що в перекладі означає спосіб досягнення якої-небудь мети. Через методи управління реалізується основний зміст управлінської діяльності.
Система управління підприємством функціонує на основі встановлених документально (положення про підрозділи, посадові інструкції і тому подібне) або що склалися практично правив. На кожному рівні ієрархії системи управління в тому або іншому ступені реалізується набір функцій управління, що входять в розглянуту вище «петлю управління».
Методи менеджменту, що використовуються в ТОВ «ЛАРОС» приведені в табл.3.1.
Таблиця 8.
Застосування методів управління в ТОВ «ЛАРОС»
| Групи методів | Види методів | Приклади використання конкретних методів в організації | Характеристика взаємозв'язку функцій і методів менеджменту в організації | Характеристика механізму взаємодії різних методів управління в організації |
| Організаційно-адміністративні | Регламентація сфери діяльності співробітників | Розпорядження, накази, правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про порядок оцінки і вивільнення працівників і так далі | Реалізують різні способи дії па працівників і що ґрунтуються на використанні встановлених організаційних зв'язків, правових положень і норм | Регламентують застосування економічних і соціально-психологічних методів |
| Економічні | Аналіз, прогнозування, планування | Розрахунок балансу робочих місць і трудових ресурсів, визначення основної і додаткової потреби в персоналі, джерел її забезпечення і ін. | Економічні методи використовуються при прогнозуванні і плануванні роботи з персоналом | Використовують соціально-психологічних методів в процесі розробки системи мотивації |
| Соціально-психологічні | Методи психологічного відбору, оцінки персоналу і ін. | Проведення атестації співробітників, проведення курсів підвищення кваліфікації, тренінгів, розробка системи нематеріальної мотивації | Конкретні прийоми і способи дії на процес формування і розвитку трудового колективу і окремих працівників, у зв'язку з чим підрозділяються на соціальних і психологічних | Узгоджуються з економічними методами управління |
4. РОЗРОБКА МЕХАНІЗМІВ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Управлінське рішення - це результат конкретної управлінської діяльності менеджменту. Ухвалення рішень є основою управління. Вироблення і ухвалення рішень - це творчий процес в діяльності керівників будь-якого рівня, що включає:
вироблення і постановку мети;
вивчення проблеми на основі отримуваної інформації;
вибір і обґрунтування критеріїв ефективності (результативності) і можливих наслідків схвалюваного рішення;
обговорення з фахівцями різних варіантів вирішення проблеми (завдання); вибір і формулювання оптимального рішення; ухвалення рішення;
конкретизацію рішення для його виконавців.
Технологія менеджменту розглядає управлінське рішення як процес, що складається з трьох стадій: підготовка рішення: ухвалення рішення; реалізація рішення.
Управлінські рішення можуть бути обґрунтованими, такими, що приймаються на основі економічного аналізу і багатоваріантного розрахунку, і інтуїтивними, які, хоча і економлять час, але містить в собі вірогідність помилок і невизначеність.
Схвалювані рішення повинні ґрунтуватися на достовірній, поточній і прогнозованій інформації, аналізі всіх чинників, що роблять вплив на рішення, з урахуванням передбачення його можливих наслідків.
Керівники зобов'язані постійно і всесторонньо вивчати інформацію, що поступає, для підготовки і ухвалення на її основі управлінських рішень, які необхідно погоджувати на всіх рівнях внутрішньо фірмової ієрархічної піраміди управління.
Кількість інформації, яку необхідно переробити для вироблення ефективних управлінських рішень, настільки велика, що воно давно перевищило людські можливості. Саме труднощі управління сучасним великомасштабним виробництвом зумовили широке використання електронно-обчислювальної техніки, розробку автоматизованих систем управління, що зажадало створення нового математичного апарату і економіко-математичних методів.
Урівноважені рішення ухвалює менеджер, уважно і що критично відноситься до своїх дій, гіпотез, що висуваються, і їх перевірки.
Імпульсні рішення характерні для менеджера, який легко генерує найрізноманітніші ідеї в необмеженій кількості, але не в змозі їх як слід перевірити, уточнити, оцінити.
Схвалюване управлінське рішення повинне відповідати наступним вимогам:
бути науково обґрунтованим, компетентним;
прийматися на основі достовірної, повної і своєчасної інформації з аналізом і оцінкою можливих альтернатив;
бути несуперечливим;
мати ясну спрямованість і адресність;
відрізнятися своєчасністю і швидкодією;
володіти точністю і ясністю;
бути контрольованим;
мати комплексний характер;
володіти повноважністю;
бути економічним і ефективним.
Процес підготовки і реалізації управлінського рішення в ТОВ «ЛАРОС» передбачає виконання в певній послідовності цілого ряду робіт, що включають фазу ухвалення і фазу реалізації управлінського рішення (мал. 4).

Мал. 4. Алгоритм підготовки і реалізації управлінських рішень в ТОВ «ЛАРОС»
При розробці управлінського рішення дуже важливо правильно вибрати критерії – показники, що характеризують варіанти рішень і використовувані для оцінки і вибору.
Дуже важливо при цьому визначити вагу (значущість) критерію – кількісний вираз відносній важливості кожного використовуваного для оцінки і вибору критерію порівняно з рештою критеріїв.
Дієвість схвалюваного менеджером управлінського рішення істотно залежить від правильного вибору ступеня участі підлеглих в ухваленні і здійсненні рішення. При цьому можливо як повна неучасть підлеглих (рішення ухвалюється менеджером єдино особисто), так і сумісне з менеджером вироблення і ухвалення рішення (колективне рішення).
Таблиця 9.
Управлінські рішення в ТОВ «ЛАРОС»
| Характеристика управлінських рішень | Приклади, які відображають характеристики управлінських рішень | Механізми забезпечення ефективності і використання характеристик управлінських рішень в організації |
| Внутрішні | Рішення у сфері інформатизації - підключення до комп'ютерної системи резервування (бронювання) на міжнародному ринку туризму AMADEUS | Вивчення ринку інформаційного забезпечення туристичної діяльності; вивчення потреб клієнтів; розрахунок економічної ефективності; ухвалення рішення |
| Зовнішні | Проведення рекламної компанії | Визначення цілей рекламної компанії; складання бюджету рекламної компанії; дослідження засобів реклами, вибирання засобів реклами |
| Колективні | Рішення про проведення атестації | Визначення необхідності в проведенні атестації персоналу; наказ про проведення атестації; вибір методів атестації; оцінка відповідності співробітників посадам |
| Індивідуальні | Вирішення об преміювання окремих співробітників за наслідками роботи | Аналіз динаміки зростання об'ємів реалізації туристичних послуг; аналіз особистого внеску кожного співробітника; визначення розміру премії |
5. ПРОЕКТУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Комунікація, спілкування – це обмін інформацією і сенсом інформації з двома і більш людьми.
Всі види управлінської діяльності засновані на обміні інформацією. Тому комунікацією називають процесами, що пов'язують.
Всі комунікації можна розділити на зовнішніх і внутрішніх. Зовнішні – це обмін інформацією з вищестоящим апаратом управління – засновником і банками, споживачами державними службами. В кожному випадку інформація є такою, що як входить, так і витікаючою.
Внутрішні – це обмін інформацією в організації між структурними підрозділами і окремими виконавцями, які можуть бути міжрівневими або вертикальними комунікаціями. В рамках вертикальною комунікацією інформація переміщається з рівня на рівень. При цьому інформація може передаватися по низхідній і по висхідній вертикалі. Крім того, існує неформальна інформація, що проходить на міжособовому рівні, не завжди є достовірною.
Основними елементами комунікаційного процесу є: відправник, повідомлення, канал і одержувач, які графічно зображені на мал.5.
Формування Кодування і Передача по Декодування
ідеї вибір каналу каналу
| Відправник | Повідомлення | Одержувач | Оцінка рівня розуміння ідеї |
![]()
Зворотний
зв'язок
Мал.5. Графічна модель комунікаційного процесу в ТОВ «ЛАРОС»
1) Відправник, особа, що генерує ідеї або що збирає інформацію і передавальне її. В даному випадку одержувач-це бухгалтер.
Повідомлення, власне інформація, закодована за допомогою символів. Повідомленням служитиме звіт про реалізацію товару за минулий тиждень.
Канал, засіб передачі інформації. Каналом є: факсимільний зв'язок, комп'ютерна мережа «Інтернет».
Одержувач, особа, якій призначена інформація і яке інтерпретує її. Одержувачем звіту буде бухгалтерський відділ ТОВ «ЛАРОС»
Основні види комунікації представлені в табл.10.
Таблиця 10.
Комунікації в ТОВ «ЛАРОС»
| Види комунікацій | Характеристика конкретних видів документів | Приклад використання інформації при різних видах комунікацій | Приклад використання документів при здійсненні різних видів комунікацій |
| Між організацією та зовнішнім середовищем | Законодавчі акти держави, інструкції, договори з постачальниками, орендаторами и т.п. | Вказівки вищестоящих органів, розроблення інструкцій | Керівництво законами в роботі, виконування інструкцій, умов договору |
| Між керівниками та підлеглими | Прикази і вказівки директора, заступників директора (по низходящей), докладання про поломки та пр. проблеми, пояснювальні (по восходящей), | Виконання приказів, вказівок | Звіт про виконання приказу |
| Між відділами | Розрахунки відділів, результати аналізів, досліджень | Взаємообмін інформацією при плануванні | Використання результатів фінансового аналізу, маркетингового дослідження для |
| Міжособисті | Скарги, доповідні, клопотання | Винесення подяк, доган | Підвищення (чи пі нищення) |
6. ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ГРУПАМИ ПРАЦІВНИКІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Групова взаємодія і групова робота важливі як для співробітника, так і для працедавця. Фахівцеві групова взаємодія дозволяє реалізувати багато особових мотивів (наприклад, мотиви приналежності, причетності, пошани і визнання), а для працедавця групова робота часто є обов'язковою умовою реалізації намічених планів. Якщо офіційні відносини регламентуються відповідними інструкціями, наказами, розпорядженнями, то неофіційні не регламентуються ніким і нічим. Тому слід мати на увазі, що процес управління відноситься до створення і функціонування формальної організації. Проте треба знати, що усередині всякої формальної організації існують і неформальні організації, які до певної міри впливають на політику формальної. Це пов'язано з тим, що кожен член трудового колективу належить одночасно до багатьом групам. Механізм утворення формальних і неформальних організацій представлений на мал. 6.

Мал. 6. Механізм утворення формальних і неформальних груп в ТОВ «ЛАРОС»
Формальні організації – зареєстровані в установленому порядку суспільства, товариства і так далі, які виступають як юридичні або неюридичні особи.
Щонайпершою їх функцією є виконання конкретних завдань і досягнення цілей організації. Відносини між людьми регулюються різного роду нормативними документами: законами, ухвалами, наказами, розпорядженнями і так далі
Неформальна організація – незареєстрована в державному органі організація, що об'єднуюча людей, зв'язаних особистими інтересами, має лідера і не ведуча фінансово-господарську діяльність, направлену на отримання прибули.
Відношення між членами такої групи формуються на основі особистих симпатій. Члени групи зв'язані спільністю поглядів, схильностей і інтересів. Тут немає списку членів колективу, вказівок на обов'язки, узгоджені ролі.
Хороша організація групової роботи є невід'ємною умовою мотивації на груповому рівні. Створення умов для групової роботи включає усвідомлений вибір групового способу роботи як оптимального в конкретній ситуації. Не дивлячись на явну привабливість групової роботи, вона не у всіх випадках забезпечує найбільш ефективний спосіб досягнення цілей. Групова діяльність є переважною в наступних випадках:
1) завдання безпосередньо пов'язане з інтересами багатьох членів групи, а проблема, вирішенню якої присвячено завдання, стосується всіх;
2) для ухвалення оптимального рішення з проблеми необхідний великий об'єм різноманітної інформації, до пошуку якої підключені члени групи;
3) ефективність виконання завдання залежить від компетентності і взаємозв'язаної діяльності членів групи.
Таблиця 11.
Особливості груп працівників в ТОВ «ЛАРОС»
| Характеристика груп працівників | Види формальних груп | Види неформальних груп | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | |
| Склад | Менеджери по туризму | Юристи | Бухгалтерія | Транспортний відділ | Управлінський апарат | Менеджери | Співробітники з вартовим роботи в організації більше 5 років | Співробітники бухгалтерії |
| Чисельність | 9 | 2 | 3 | 5 | 5 | 7 | 4 | 3 |
| Характеристика зв'язків | Старший менеджер, юристи | Старший менеджер, менеджери | Директор, старший менеджер | Директор, старший менеджер | Директор, начальники відділів | Керівники відділів | ||
| Мотиви виникнення | Відповідно до доручених їм офіційними ролевими розпорядженнями і заздалегідь спланованою структурою організації | Рівень ієрархії в організації | Міжособові відносини, професійний інтерес | Міжособові відносини | Міжособові відносини | |||
| Заходи щодо підвищення ефективності | Заохочення, нагороди і покарання, які можуть бути застосовані до даного працівника відповідно до його статусу; заохочення, нагороди і покарання, які даний працівник може застосовувати по відношенню до інших працівників організації відповідно до свого местому в її ієрархічній структурі; фізична локалізація даного працівника усередині організації і ступінь його доступу до інформації |
1. Визнати їх існування і націлюватися на роботу з ними. 2. Визначити прийняті в них установки і норми поведінки. 3. Перш ніж зробити які-небудь дії, оцінити можливі наслідки, в першу чергу, негативні. 4. Привертати їх до участі в процесі обговорення і ухвалення рішень. 5. Вислуховувати думку членів і лідерів неформальних груп. Створювати таку робочу атмосферу, де конструктивна критика допомагає справі, спільно аналізувати гострі проблемні ситуації, давати можливість висловитися всім; спокійно, без емоцій вислуховувати різні точки зору. 6. Прагнути щонайшвидше видавати необхідну достовірну інформацію. 7. Уникати непотрібних погроз відносно членів і лідерів неформальних груп, не зводити з ними особисті рахунки. 8. Не прагнути руйнувати неформальну групу. Завжди пам'ятати: на місці зруйнованої обов'язково з'явиться нова група, і її відношення до офіційного керівництва буде свідомо негативним. |
||||||
7. РОЗРОБКА ПРОПОЗИЦІЙ З УДОСКОНАЛЕННЯ КЕРІВНИЦТВА
ТОВ «ЛАРОС» повинна постійно підвищувати якість послуг, яка може здійснюватися по наступних напрямах:
- залучення фахівців в області маркетингу;
- навчання і підвищення кваліфікації працівників;
- мотивація праці співробітників;
- поліпшення організації роботи персоналу.
Потрібно виділити декілька напрямів по роботі з персоналом, реалізація яких принесе ТОВ «ЛАРОС» позитивний ефект:
1. Створення регламентних документів, регулюючих роботу персоналу, таких як Положення про відділи і посадові інструкції. Першорядне завдання полягає у впорядковуванні діяльності Компанії за допомогою побудови цілісної і несуперечливої системи управління.
2. Розробка ефективної системи мотивації із застосуванням різноманітних методів матеріального і нематеріального стимулювання для персоналу всіх рівнів.
3. Побудова ефективної системи пошуку, відбору і найму, а також системи розстановки кадрів.
Необхідно підвищити зацікавленість персоналу у власній ефективній роботі і в досягненні персональних результатів праці; підвищити професійний рівня співробітників; підвищити лояльність співробітників до інтересів Компанії; досягти задоволеність співробітників результатами і умовами своєї праці.
Необхідна постійна мотивація, метою якої є спонука персоналу до ефективного виконання своїх обов'язків для досягнення поставлених перед фірмою цілей. Наслідком ефективної системи мотивації є підвищення ефективності праці співробітників, зниження текучості кадрів.
Тільки якісно змінивши склад мотиваційної структури можна зменшити споживчу складову мотивації.
Пропонується:
- чітко сформулювати і розробити принципи, а так само встановити правила оплати праці;
- розробити і застосувати заходи нематеріального стимулювання;
- встановити облік робочого часу, об'ємів продажів, прибули і інших показників, що характеризують ефективність діяльності і завантаження співробітників.
Необхідна система «прив'язки» працівника до підприємства. Те, що дозволило б будь-якому працівникові пов'язати своє майбутнє майбутнім підприємства. Тут не тільки дуже актуальне сьогодні питання стабільності, але і інші компоненти класичної системи мотивації: можливість професійного зростання і самореалізації, моральне задоволення своєю працею і соціальні гарантії і пільги. Система мотивації повинна бути «прозорою»: кожен повинен знати, за що і як заохочений або покараний кожен. Окремі специфічні моменти можуть бути обумовлені в контрактах з працівником.
Оцінка індивідуального внеску застосовна для робочих і службовців, що працюють на підприємстві достатній час (не менше 1 року), результатом праці яких можуть бути готова продукція, роботи і послуги, що мають кількісних, зіставних в часі вимірників.
Можна порекомендувати цей вид оцінки персоналу для більшої частини співробітників ТОВ «ЛАРОС», наприклад, для менеджерів по туризму.
Інше важке рішення, яке ТОВ «ЛАРОС» повинно прийняти, це вибір відповідних посередників для співпраці в туризмі, які пов'язують споживачів туристичних товарів і послуг з виробниками цих послуг(авіакомпанії, фірми по оренді автотранспорту, готелі і т.д.) Розвиток співпраці може бути забезпечене шляхом укладення договорів з партнерами (на комфортабельніший транспорт, ресторани, культурно-масові розваги т.д.); маркетингових досліджень ринку (вивчення кон'юнктури ринку, конкурентів, пошукових партнерів і так далі).
При виборі того або іншого каналу розповсюдження товарів і послуг необхідно провести аналіз продукту; характеристику і визначення розміру ринку; аналіз каналів розподілу за об'ємом продажів, витратам і по прибутку; визначення сприяння, яке можна чекати від даного каналу при продажі товарів і послуг.
Таблиця 12
Характеристика і обґрунтування застосування підходів до керівництва в ТОВ «ЛАРОС»
| Обґрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату управління | ||||||
| Підходи до ефективного керівництва | Загальна характеристика | Директор | Старш. менеджер | Керівник транспор. відділу | Голов. Бухг | Керівн. юрид. відділу |
| Форми влади | ||||||
| Примусу | влада, що спирається на примус, обґрунтована вірою в те, що керівник має можливість карати підлеглого | + | ||||
| винагороди | влада, що базується на винагороді, заснована на вірі виконавця в те, що впливає може задовольнити потреби виконавця | + | ||||
| законна | законна влада побудована на вірі виконавця в те, що впливає має право віддавати накази, а борг виконавця - підкорятися | + | + | + | + | + |
| еталонна | еталонна влада - влада прикладу заснована на привабливості рис впливає настільки, що його приклад хочеться слідувати | + | ||||
| експертна | експертна влада будується на вірі в те, що впливає має спеціальні знання, які дозволять задовольнити потребу | + | ||||
| Стилі керівництва | ||||||
| на засадах систем Лайкерта | Авторитарний та демократичний стилі керівництва | |||||
| через структуру та увагу до підлеглих | Керівники впевнені в собі і вірять своїм підлеглим, застосовують для мотивації заохочення, використовують іноді ідеї підлеглих | + | ||||
| на засадах управлінської гратки Блейка і Моутон | сильне та ефективне керівніцтво спріяє створенню атмосфери участі та колектівної підтрімкі цілей діяльності організації, у якій її члени отримуються стимул в усуненні перепони І досягненні максимальних результатів. | + | ||||
| на засадах ситуаційної моделі Фідлера | баланс між вимогами ситуації та особистими якостями керівника | |||||
| «шлях-ціль» Мітчела Хауса |
1) пояснення підлеглим як найкраще досягти поставлених цілей ; 2) координаційну та спрямовуючу діяльність, визначення проміжних цілей для уточнення орієнтації; 3) залежно від обставин чергувати інтенсивність та полегшення зусиль підлеглих у процесі виконання роботи. |
+ | ||||
| на засадах врахування життєвого циклу Херсі та Бланшара | в моделі виділяється чотири основних типи лідерства: (S1) Telling - Інструктування. Типова ситуація директивного лідерства, коли керівник сам приймає рішення, дає конкретні вказівки і забезпечують жорсткий контроль за роботою. (S2) Selling - "Продаж ідей". Керівник пояснює рішення і дає можливість для прояснення. (S3) Participating - Тісна співпраця. Лідери діляться ідеями і виступають як фасилітатори у прийнятті групою рішень. (S4) Delegating - Делегування. Лідер передає іншим повноваження самостійно приймати і реалізовувати рішення, послідовники беруть на себе відповідальність. | + | + | |||
| на засадах прийняття рішень Врума та Йєттона | Ключовими елементами цієї моделі є: П'ять стилів прийняття рішень, які керівник може використовувати, розділені за критерієм залучення співробітників у процес. AI - Я сам приймаю рішення, використовуючи наявну в мене на даний момент інформацію. AII - Я отримую необхідну інформацію від своїх підлеглих, при цьому можу сказати, а можу і не казати їм, у чому полягає проблема. СI - Я викладаю проблему індивідуально тим підлеглим, яких це стосується, вислуховую їх ідеї пропозиції, але не збираю їх разом в одну групу. Потім приймаю рішення, яке може відображати, а може і не відображати вплив підлеглих. СII - Я викладаю проблему групі підлеглих. Всі учасники обговорення вислуховують усі ідеї та пропозиції, потім ми разом приймаємо рішення, яке може відображати, а може і не відображати всі висловлені пропозиції. GII - Я викладаю проблему групі підлеглих, разом ми знаходимо і оцінюємо альтернативи і намагаємося досягти згод щодо вибору оптимальної. | + | + | |||
| узгоджене керівництво | Базується на узгодженні між керівником та підлеглих власних потреб: завдань, затрачених зусиль та мотивування | |||||
| трансформаційне керівництво | створення умов для творчого та самостійного виконання завдань підлеглими, фактично відмовляючись від здійснення прямого керівництва. | |||||
| керівництво на засадах попарних вертикальних зв*язків Гріна | сприйняття керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Відповідно до цього керівник може змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та потреб підлеглих | |||||
Приклад оцінки професійних якостей керівника приведений в табл.13.
Таблиця 13.
Результати оцінки професійних якостей керівника ТОВ «ЛАРОС»
| Чинники, які відображають професійні якості керівника | Директор | Ст. менеджер | Керівн. трансп. віділу | Гл.бух | Керівн. юрид.відділу |
|
Рішучість Твердість Принциповість Організаторські здібності Врівноваженість Компетентність Новаторство Професійна підготовка Досвід роботи Авторитет |
5 5 5 5 3 5 5 5 5 5 |
5 5 5 5 4 4 5 4 4 5 |
4 4 3 5 4 5 3 5 5 4 |
5 5 5 5 3 5 3 5 5 4 |
5 5 5 5 5 5 4 5 4 4 |
| Всього | 48 | 46 | 42 | 45 | 47 |
Для поліпшення позиції тур фірми ТОВ «ЛАРОС» і подолання існуючих слабких сторін необхідно визначитися з вибором стратегії. У даній ситуації доцільно вибрати стратегію зростання. Результатом її реалізації стане поява у ТОВ «ЛАРОС» довготривалих конкурентних переваг, дозволить розширити асортимент послуг, що надаються, а також привернути нових клієнтів.
Визнання схвалення суспільства вельми важливе для діяльності будь-якої туристичної фірми. Саме туризм більш, ніж які-небудь інші сфери бізнесу заснований на людських відносинах, де всі суспільні інтереси повинні бути враховані. Такий факт, як якісне обслуговування однієї суспільної групи і зневага інший, є результатом поганої, непродуманої програми зв'язків з громадськістю. І навпаки, організовані усередині фірми зв'язку з суспільством ґрунтуються на пошані до людей. Фірма повинна піклуватися про своїх працівників, і вони повинні бути упевнені в збереженні свого робочого місця. Працівники в області туризму представляють свою фірму в очах суспільства, тому вони повинні бути навчені ввічливій і поважній поведінці по відношенню до клієнтів і постійної готовності їм допомогти. Відношення їх до роботи може або підтримати, або зруйнувати всі зусилля, що робляться в створенні сприятливого іміджу туристичної фірми в очах суспільства.
8. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ
Вимоги до професійної компетенції менеджерів ТОВ «ЛАРОС» припускають:
1) Володіння технологією продажів туристичного продукту.
2) Навики ділового спілкування і знання психології клієнтів.
3) Знання основ страноведения і основних напрямів туризму.
4) Уміння працювати з документами і базами даних.
5) Знання правових основ туристичної діяльності.
6) Вільне володіння інтернет-технологіями, навики продажів і бронювання в мережі.
7) Використання позитивних моделей поведінки.
Поведінковий підхід створив основу для класифікації стилів керівництва. Згідно поведінковому підходу до лідерства, ефективність визначається не особистими якостями керівника (підхід з позиції особистих якостей), а швидше його манерою поведінки по відношенню до підлеглим.
По теорії Лайкерта на підприємстві ТОВ «ЛАРОС» слід застосувати систему, засновану на участі, при якій керівник заохочує участь працівників управлінні. Крім того, вона орієнтована на людину. Цей стиль сприятиме подальшому професійному зростанню дистриб'юторів до менеджерів, де вони використовують свої управлінські навики.
За наслідками оцінки професійних якостей менеджера можна зробити вивід: будучи цілеспрямованим кваліфікованим керівником з досвідом роботи в туристичному бізнесі, необхідно проявляти тверду позицію по відношенню до своїх підлеглих, адекватно реагувати на критику в свою адресу.
Складність і різноманітність управлінських завдань і методів, необхідних для їх реалізації, великі об'єми інформації, які потрібно зберігати і переробляти, і ряд інших чинників організаційного управління пред'являють високі вимоги до організації робочих місць керівників, техніки інформаційного обслуговування і вживаних засобів механізації і автоматизації управлінської праці.
На основі досліджень, проведених в ТОВ «ЛАРОС», були вивчені і проаналізовані організація робочих місць і умов праці керівників, застосування технічних засобів і інформаційного забезпечення роботи керівників, необхідних для реалізації функцій управління.
Результати досліджень виявили значні резерви для поліпшення організації праці керівників, зокрема – у сфері раціоналізації робочих місць керівників і фахівців.
Значення організації робочого місця і умов праці працівників апарату управління, як чинників, що роблять безпосередній вплив на ефективність праці, важко переоцінити. Дослідження фахівців показують, що за рахунок цих чинників, що реалізовуються з урахуванням вимог ергономіки, психофізіології, сангігієни і технічної естетики, продуктивність праці працівників управління зростає більш ніж на 50%.
Особливістю праці керівника є велика питома вага розумових (творчих і логічних) операцій. Цим, в значній мірі, визначаються вимоги до організації і устаткування робочих місць і умов праці керівника. На підвищення продуктивності праці сприятливо позначається шумовий, температурний і влажностний режими, хороше освітлення, раціонально організоване і обладнане робоче місце, оснащене сучасною організаційною і обчислювальною технікою.
Одним з найефективніших способів організації управлінської праці в ТОВ «ЛАРОС» вважається автоматизація робочих місць.
АРМ є програмно-технічний комплекс, що включає технічні і програмні засоби, інформаційне і методичне забезпечення для вирішення завдань користувача безпосередньо на його робочому місці в режимі діалогу з ЕОМ.
У ТОВ «ЛАРОС» основою інформаційного забезпечення АРМ керівника є бази даних, що містять нормативно-довідкову і оперативну інформацію, необхідну для виконання роботи на даному робочому місці, а також ряд інших спеціалізованих програм.
Розробка АРМ керівника на основі персональних комп'ютерів дає можливість перейти до впровадження інформаційних систем забезпечення управлінських рішень. На початковому етапі формується мінімум вимог до системи, потім, у міру накопичення досвіду, керівник сам доповнює свою інформаційну систему.
Ефект від впровадження АРМ управлінського персоналу виявляється в поліпшенні робіт об'єкту управління завдяки науковій обґрунтованості, комплексності і оперативності управлінських рішень.
Значна економія часу роботи керівників з інформацією дозволить їм більше часу приділяти роботі з людьми і соціальним питанням.
В процесі запропонованих заходів щодо вдосконалення управлінської праці, серед яких грамотне планування часу, було встановлено, що об'єм продажів, збільшився практично в два рази, що не характерний для даного періоду пори року, навіть з урахуванням зовнішніх чинників, таких як сезонний попит.
Щоб ефективно використовувати робочий час керівника, перш за все, потрібно знати, на що воно витрачається і, чому його не вистачає. Причини, по яких не вистачає часу, тісно взаємозв'язані. Наприклад, якщо керівник не планує свій робочий день, не організовує свою роботу - йому не вистачає часу. І навпаки, якщо керівникові не вистачає часу, то він поспішає, не планує свій день, хапається за всі справи підряд, прагнучи виконати все відразу. Вийти з цього замкнутого круга можна тільки почавши планувати свій час, а для