Організація процесу обслуговування споживачів офіціантами у загальнодоступному закладі ресторанного господарства
Система стимулювання. Дає можливість виробити політику стимулювання праці і набір стимулів, спрямованих на залучення кандидатів, що відповідають усім необхідним вимогам, а також сприяє утриманню вже найнятих працівників.
Оргкультура. Порядки, норми поводження і трудові цінності, які культивуються в організації, враховуються при встановленні критеріїв, використовуваних при пошуку і доборі нових працівників. Укомплектувати організацію працівниками, здатними прийняти діючі в ній норми, цінності, правила, не менш важливо, чим знайти професіоналів, що володіють необхідними знаннями, досвідом, навичками і діловими якостями. Досвід багатьох всесвітньо відомих фірм, що домоглися видатних успіхів у своїй сфері бізнесу, показує, що успіх організації залежить від уміння знайти людей з потрібним складом розуму, з потрібним відношенням до справи, готових з повною віддачею сил працювати для досягнення організаційних цілей.
Система заходів для адаптації нових працівників до роботи в організації і до трудового колективу. Є прямим продовженням процесу пошуку і добору кадрів. Важливо не тільки відібрати кращих працівників, але і забезпечити їхнє м'яке входження в організацію і швидкий вихід на необхідний рівень робочих показників.
Навчання - це продовження процесу добору й адаптації нових працівників. Воно направлено як на освоєння новачками необхідних для успішної роботи знань і навичок, так і на передачу їм установок і пріоритетів, що складають ядро організаційної культури.
Однак для того, щоб зв'язок між основними функціональними напрямками процесу управління персоналом і роботою по пошуку і добору персоналу для заповнення вакансій, що маються в організації, не була декларована лише на папері, необхідна визначена структура служби управління персоналом. Гарні результати дає досвід багатьох українських підприємств, коли в єдину службу управління персоналом поєднуються відділ кадрів, відділ праці, відділ навчання і психологічна служба. Ефективність діяльності по пошуку і добору нових працівників підвищується, якщо цей напрямок роботи здійснюється під єдиним керівництвом і координується з іншими сферами діяльності, пов'язаними з управлінням персоналом, починаючи від ведення кадрової документації і кінчаючи питаннями нормування і соціального захисту. Це дозволяє не тільки дотримуватися більш чітких критеріїв і процедур при пошуку і доборі кадрів, але і забезпечує високі результати в професійній і соціальній адаптації нових працівників.
Пошук і добір кадрів не повинні розглядатися як просте перебування придатного людини для виконання конкретної роботи; пошук і добір повинні бути ув'язані з загальним контекстом програм, реалізованих у сфері управління персоналом, покликаних забезпечити досягнення цілей підприємства й успіх у реалізації стратегії, розробленої керівництвом,.
Нижче наведено графік роботи наявного персоналу піцерії (табл.2.4.2).
Таблиця 2.4.2
Графік роботи персоналу
| Четвер | П’ятниця | Субота | Неділя | Понеділок | Вівторок | Середа | |
| Повар-тістоміс | 7.00-21.00 | 7.00-21.00 | 7.00-21.00 | 7.00-21.00 | 7.00-21.00 | 7,00-21,00 | 7,00-21,00 |
| Пом. бригадира | 10.00-23.00 | 10.00-23.00 | 10.00-23.00 | 10.00-23.00 | 10.00-23.00 | 10.00-23.00 | 10.00-23.00 |
| Повар 1 (4го раряда) | 8.00-21.00 | 10.00-22.00 | 8.00-21.00 | 10.00-22.00 | 8.00-21.00 | 10.00-22.00 | 8.00-22.00 |
| Повар 2 | 10.00-23.00 | 8.00-22.00 | 10.00-23.00 | 8.00-22.00 | 10.00-23.00 | 8.00-22.00 | 10.00-23.00 |
| Старший касир | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 |
| Бармен-касир | 9.00-23.00 | 9.00-23.00 | 9.00-23.00 | 9.00-23.00 | 9.00-23.00 | 9.00-23.00 | 9.00-23.00 |
| Бармен-салатник | 8,00-21,00 | 8,00-21,00 | 8,00-21,00 | 8,00-21,00 | 8,00-21,00 | 8,00-21,00 | 8,00-21,00 |
| Бармен-начинщик | 8.00-21.0021,00 | 8.00-21.00 | 8.00-21.00 | 8.00-21.00 | 8.00-21.00 | 8.00-21.00 | 10.00-22.00 |
| Пекар | 11.00-22.00 | 10.00-22.00 | 8.00-22.00 | 8.00-22.00 | 10.00-22.00 | 10.00-22.00 | 8.00-22.00 |
| Посудомийниця | 8.00-22.00 | 11.00-22.00 | 8.00-22.00 | 11.00-22.00 | 8.00-22.00 | 11.00-22.00 | 8.00-22.00 |
| Офіціант 1 (3го разряда) | 8.00-22.30 | 10.00-23.00 | 10.00-23.00 | 8.00-22.30 | 10.00-23.00 | 10.00-23.00 | 8.00-23.00 |
| Офіціант 2 | 10.00-23.00 | 8.00-22.30 | 10.00-23.00 | 10.00-23.00 | 8.00-22.30 | 10.00-23.00 | 10.00-23.00 |
| Адміністратор | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 | 10.30-23.00 |
2.5 Загальна характеристика інженерних систем піцерії
Всі інженерні системи закладу знаходяться у задовільному стані. Підключення до мереж електропостачання ведеться від двох незалежних джерел, крім того існує власний дизель генератор, який забезпечує 70% навантаження, і включається при відключенні інших джерел. Загальна потужність 2 трансформаторів складає 1600 кВт. Інженерні приміщення, такі як: вентиляційна камера, електрощитові, теплопункт, мають 2 окремих виходи, оснащені елементами автоматики та промарковані відповідно до вимог.
Піцерія забезпечена такими інженерними системами: опалення, вентиляція, кондиціонування повітря, протидимний захист, холодне і гаряче водопостачання, каналізація і водостоки.
Теплопостачання будинку здійснюється від зовнішніх теплових мереж, згідно ТУ №016-9-35/308 від 12.03.99р., виданих ТМ "Київенерго". Джерелом теплопостачання являється магістраль №3 теплових мереж ТЕЦ-5. Параметри теплоносія 150-170°С. Підключення системи опалення, вентиляції та гарячого водопостачання виконується через місцевий тепловий пункт ІТП. Передбачена підземна прокладка від існуючої камери теплових мереж.
Резервним джерелом теплопостачання є автономна газова котельна.
Далі продемонстрована таблиця 2.5.1 теплових навантажень.
Таблиця 2.5.1
Теплові навантаження
| № п/п | Найменування споживачів | Одиниця виміру | Кількість |
| 1 | Система опалення | кВт | 598 |
| 2 | Вентиляція та кондиціонування | кВт | 787 |
| 3 |
Гаряче водопостачання: Максимальне Середнє |
кВт кВт |
475 310 |
| Усього | кВт | 2170 |
Опалення. У закладі влаштовано центральне водяне та повітряне, сполучене з припливною вентиляцією, опалення. Регулювання теплопостачання систем опалення передбачається автоматичне, за допомогою терморегулятора.
Вентиляцію запроектовано для виробничих приміщень, допоміжних приміщень, торговельних залів. В приміщеннях має місце виділення тепла від технологічного обладнання і людей, теплонадходження від сонячної радіації, а також виділення шкідливих речовин.
Заходи по забезпеченню протипожежної безпеки. Проектні рішення системи опалення, вентиляції і кондиціювання повітря передбачають протипожежні та противибухові заходи згідно з вимогами СНІП 2.04.05-91 *У.
Головні з них такі:
Видалення диму з коридорів і холів, атріуму та з приміщень гаражів.
Подача зовнішнього повітря при пожежі для захисту ліфтів, сходових клітин, атріуму та тамбур-шлюзів перед сходовою клітиною ліфтів та гаражів в підвальному поверсі. Прийняті схеми систем вентиляції і кондиціювання з поверховим підключенням до колектора запобігають перетіканню продуктів згорання із нижніх поверхів на верхні. У приміщенні гаража запроектовано систему протидимного захисту.
Теплова ізоляція обладнання і трубопроводів передбачається із матеріалів, що не горять.
При пожежі системи вентиляції і кондиціонування відключаються.
Автоматизація. Контроль за працею систем опалення, вентиляції, кондиціонування та протидимного захисту з регулюванням їх на задані параметри забезпечується засобами автоматизації.
Холодопостачання систем кондиціонування. Для забезпечення систем кондиціонування холодом проектується холодильна станція.
Шумоглушіння. Передбачені заходи по шумоглушінню санітарно-технічних систем:
установка гнучких вставок на всмоктуючій та напірній стороні вентиляторів і насосів;
для зниження аеродинамічного шуму від вентиляторів в системах передбачається установка шумоглушників;
монтаж вентиляторів, насосів, компресорів холодильних машин передбачається на віброізоляційних основах.
Охорона повітря. Викиди виведено вище даху на 2м, вище аеродинамічної тіні, що захищає повітря розповсюдженням небезпечних викидів.
2.6 Характеристика просторової структури закладу з розміщенням технологічного устаткування у виробничих підрозділах
Для надання характеристики просторової структури закладу, перш за все, розглянемо розміщення приміщень закладу та фотографії інтер’єру у торговельних залах.
Спільним елементом усієї мережі піцерій "Челентано" є те, що приготування та начинення піци відбувається у борошняному цеху, а випікання вже в барній зоні, тобто на очах у споживачів. Процес процес приготування млинців повністю ж відбувається на барі, у спеціально обладнаному місці.
Отже, стиль піцерії можна вважати досить цікавим та унікальним, що сприяє зацікавленню відвідувачів та залученню більшої кількості споживачів.
Щодо характеристики просторової структури закладу, в цілому заклад відповідає всім нормам та правилам з організації просторових систем. Але ж ідеальних систем не існує, а отже я можу зазначити про один недолік. Так при організації приміщення санвузлів не врахували по статевий розподіл на жіночий та чоловічий, він має загальний характер. Також не вказали відповідними символами місцезнаходження санвузлу, а саме на дверях немає жодної таблички. При пошуку санвузла, доводиться перепитувати обслуговуючий персонал, або займатися зайвими пошуками самостійно.
Підвищити якість надання послуг харчування, та прискорити процес обслуговування є одними із провідних завдань закладу.
Спільним елементом усієї мережі піцерій "Челентано" є те, що приготування та начинення піци відбувається у борошняному цеху, а випікання вже в барній зоні, тобто на очах у споживачів. Процес процес приготування млинців повністю ж відбувається на барі, у спеціально обладнаному місці.
Отже, стиль піцерії можна вважати досить цікавим та унікальним, що сприяє зацікавленню відвідувачів та залученню більшої кількості споживачів.
Розділ 3
3.1 Аналіз заходів щодо охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки та охорони навколишнього середовища у ресторані швидкого обслуговування "Челентано"
В умовах сучасного виробництва окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизації є неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, створюючи в загальній системі керування виробництвом, підсистему керування безпекою праці. Таким чином, керування охороною праці - це програмно-цільовий комплекс по підготуванню, прийняттю і реалізації вирішень (організаційно-технічних, і лікувально-профілактичних заходів), спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Об'єкт керування - це безпека праці на робочому місці, ділянці, цеху, у всій системі людина - виробництво, характеризується взаємодією людей із предметами і знаряддями праці і виробничого середовища.
Планування здійснюється на основі складених планів:
перспективний (5 літній) - комплекс планового поліпшення умов по охороні праці, він є частиною бізнес-плану;
поточний (річний) - він включаються в щорічну угоду по охороні праці колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом;
оперативно-календарний план по охороні праці (ОКП), місячнийі і квартальний.
У комплекс заходів щодо охорони праці входять:
боротьба зі шкідливими і небезпечними чинниками (шум, випромінювання, вібрація і т.д.);
соціальні заходи.
У "Піца Челентано" охорона праці забезпечується такими нормативними документами:
Згідно Закону України від 14.10.92 р. № 44 “Про охорону праці”:
Стаття 6. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору;
Стаття 7. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві;
Стаття 8. Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань;
Стаття 9. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці;
Стаття 10. Видача працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих засобів;
Стаття 11. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я;
Стаття 12. Відшкодування моральної шкоди;
Стаття 13. Перегляд розміру відшкодування шкоди;
Стаття 14. Охорона праці жінок;
Стаття 15. Охорона праці неповнолітніх;
Виходячи з того, що кількість працюючих не перевищує 30 осіб, при піцерії не було створено службу охорони праці.
Охорона праці, протипожежної безпеки, кліматичних умов знаходиться у задовільному стані.
На робочих місцях кухаря розміщена така нормативна документація: технологічні карти, санітарні правила, інструкція для користування обладнанням, плакати з техніки безпеки. Установка устаткування повністю відповідає вимогам техніки безпеки.
Також на підприємстві регулярно проводять інструктажі. Ввідний інструктаж проводять кожного разу для тих людей, які вперше у даному закладі. На даному інструктажі знайомлять із закладом, розповідають про організацію роботи, техніку безпеки, зарплату, режим роботи тощо. На робочому місці проводять первинний інструктаж, при якому знайомлять зі специфікою роботи на даному місці, технікою безпеки, організацією роботи. Проводять також позаплановий інструктаж 2 рази на рік, та цільовий інструктаж, що проводиться при переміщенні працівника з одного робочого місця на інше. Інструктажі складає інженер з охорони праці, інструктовані особи розписуються після проходження інструктажу.
Усі приміщення закладу оснащенні вуглекислотними вогнегасниками, пожежною сигналізацією. Через кожні 10м у коридорах знаходяться гідравлічні крани.
При виникненні нещасного випадку, директором закладу для розслідування назначається комісія з трьох чоловік: інженера з охорони праці, керівника підрозділу, у якому стався нещасний випадок та його замісника. Розслідування триває протягом 3 діб, складається акт про нещасний випадок форма Н - 1, яка зберігається протягом 45 років.
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.
3.2 Забезпечення санітарно-гігієнічної дисципліни у закладі швидкого обслуговування "Піца Челентано"
Основним документом, яким керується заклад, є "Санітарні норми і правила для підприємств ресторанного господарства".
До основних принципів санітарно-гігієнічного забезпечення закладу відносять:
1. Забезпечення встановленим набором приміщень, достатність їх площі й кубатури.
2. Розміщення окремих приміщень групами залежно від їх призначення: торговельні, виробничі, складські, адміністративні й побутові.
3. Планування приміщень з таким розрахунком, щоб унеможливити стикання зустрічних потоків харчових продуктів, напівфабрикатів і готової продукції, а також відходів і брудного посуду.
4. Забезпечення поточності технологічних процесів шляхом раціонального планування приміщень і розміщення технологічного обладнання.
5. Достатнє забезпечення підприємств санітарно-технічними пристроями, холодом і гарячою водою.
Працівники безпосередньо пов'язані з виробництвом кулінарної продукції, мають спеціальну професійну підготовку, забезпечені фірмовим одягом, який відповідає санітарним вимогам. Працівники цехів дотримуються таких правил особистої гігієни:
1. Залишають верхній одяг, особисті речі в гардеробі;
2. Коротко підстригають нігті;
3. Перед початком роботи старанно миють руки з милом та (чи) іншими дезінфікуючими засобами, вдягають чистий санітарний одяг, підбирають волосся під ковпак або косинку.
Санітарний одяг працівників складається із куртки, фартуха, шапочки, штанів. Санітарний одяг пошитий із білої лляної й бавовняної тканини, яка легко переться і прикриває весь домашній одяг. Одяг зберігають в індивідуальних шафах.
В ході своєї діяльності піцерія закуповує та перероблює харчові продукти, до якості яких пред’явлені відповідні вимоги. Всі страви виготовлені з продуктів високої якості, безпечних для здоров'я. Документами, які підтверджують відповідну якість та безпечність харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів являються: сертифікат якості; занесення в Державний реєстр чи висновок санітарно-гігієнічної експертизи; ветеринарний дозвіл для харчових продуктів та продовольчої сировини тваринного походження; карантинний дозвіл для продукції рослинного походження.
Шеф-кухар при прийнятті сировини на підприємство в першу чергу звертає увагу на зовнішній вигляд сировини, запах, колір, смак, консистенцію. Отже, санітарний контроль за приготуванням їжі на підприємстві починається з моменту отримання продуктів зі складу. Звертається увага на якість харчових продуктів, неякісні продукти вилучають із вжитку. Продукти, які надходять у виробництво, піддають первинній обробці, яка включає в себе сортування овочів, очистку і миття їх, розморожування м'яса, риби, вимочування солоних продуктів тощо.
Первинну обробку проводять ізольовано в спеціальних приміщеннях, обладнаних окремими ваннами, роздільними столами і дошками. Морожену частикову рибу розморожують у холодній воді 2-4 години, а осетрову підвішують або розморожують на повітрі.
Обробка овочів пов'язана із значним забрудненням виробничих приміщень, а тому її проводять ізольовано у овочевому відділенні. Там овочі миють, перебирають і просушують. Очистка картоплі в картоплеочисних агрегатах не дає змоги повністю забрати вічка, тому її треба доочищувати вручну. При обробці інших овочів звертається увага на ретельне миття, особливо тих овочів, які не будуть оброблятись термічно. При проведенні первинної обробки овочів звертається велика увага на збереження вітамінів. По-перше, підготовлені овочі не зберігають довго на повітрі або у воді в нарізаному вигляді, оскільки вони втрачають велику кількість вітаміну С і поживних речовин. По-друге, не промивають квашену капусту - це призводить до втрат 60-80% аскорбінової кислоти, а також значної частини мінеральних речовин. По-третє, підготовлена морква не зберігається на світлі, бо це руйнує провітамін А - β-каротин.
Термічна обробка харчових продуктів має велике епідеміологічне значення. Особливо небезпечними можуть бути страви з напівфабрикатів (м'ясні, рибні), в яких дуже сприятливі умови для розмноження мікроорганізмів. Субпродукти для приготування холодців, паштетів, запіканок повинні мати подвійну термічну обробку.
Термічна обробка в середньому на 50 % знижує вміст вітаміну С в харчових продуктах. Для зменшення втрат вітаміну С овочі слід класти у киплячу воду, щільно прикривати кришкою, варити на помірному вогні, окріп підсолювати. Додавання жиру, крохмалю допомагає стабілізувати вітамін С. Повторне розігрівання, тривале зберігання на гарячій плиті майже повністю руйнує аскорбінову кислоту. Для збереження вітаміну мають значення вид, розміри і стан посуду. Погано зберігається аскорбінова кислота в алюмінієвому посуді (тому його на виробництві представлено в меншості). Нераціонально готувати невеликий об'єм їжі у великому посуді - це призводить до втрат вітаміну С. Емалевий посуд повинен бути без дефектів, тому що контакт із металами різко прискорює руйнування вітаміну С.
В ресторані швидкого обслуговування працівники дотримуються санітарно - гігієнічних правил у своєму зовнішньому вигляді: працівники у виробничий цех без спецодягу не допускаються.
Щоденно на робочих місцях після закінчення роботи проводиться ретельне миття і прибирання робочих місць, обробка столів розчином хлору також проводиться систематично.
Виробничі приміщення достатньо освітлені денним та штучним світлом. Над плитою встановлено витяжний вентиляційний пристрій. Ці приміщення утримуються в чистоті, дотримуючись встановлених санітарних норм. Стелі, стіни побілені вапном, а панелі облицьовані плиткою на висоту 1,8-2м. Підлоги зроблені водонепроникними, викладені метлахською плиткою. У вологих приміщеннях, де витрачається багато води, встановлені водостійкі трапи, які з'єднуються із каналізацією.
Усі дошки і ножі для розробки маркіровані. В усіх приміщеннях є природне та штучне освітлення, яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, причому всі електролампи закриті плафонами. Для освітлення приміщень використовуються люмінесцентні лампи білого кольору. Виробничі приміщення мають центральну систему опалення і припливно-витяжну вентиляцію.
Цехи забезпечені гарячою і холодною водою, каналізацією. Харчові відходи можуть бути середовищем для розмноження бактерій та виведення мух. Тому їх збирають у металеві баки або відра із щільними кришками, а сухе сміття - у сміттєзбірники. Тару ретельно чистять, миють і дезінфікують.
Не рідше 1 разу на тиждень у виробничих приміщеннях піцерії роблять генеральне прибирання з використанням дозволених МОЗ України мийних і дезінфікуючих засобів. У профілактиці харчових отруєнь, інфекцій, глистних інвазій утримання посуду й обладнання має велике значення.
Столовий і кухонний посуд на підприємстві ресторанного господарства миють окремо у спеціальних приміщеннях - мийних столового та кухонного посуду. Для полегшення очистки і знежирення застосовують мийні речовини - детергенти, які зменшують поверхневий натяг водяної плівки: водні розчини кальцинованої (2 %) або каустичної соди (0,5 %), гірчиця (y 0,5 % концентрації), тринатрійфосфат, алкілсульфонат (у 0,5 % концентрації) таінші синтетичні мийні засоби, які дозволено використовувати на підприємствах громадського харчування, а також дезінфікуючі засоби. Маточний розчин хлорного вапна готують у вигляді 10-% просвітленого розчину, який зберігають у темному посуді не більше 6 днів, з нього готують робочі концентрації залежно від необхідності.
Столовий посуд миють у трьох ваннах. Спочатку посуд щіткою очищують від залишків їжі, а потім миють. Температура води у першій ванні повинна становити 30°С. Для кращого очищення посуду від жиру у воду додають мийні засоби. Дуже гаряча вода не прискорить, а погіршить миття внаслідок коагуляції білкових залишків їжі. У другій ванні використовують воду, температура якої складає 60°С, і додають дезінфікуючі засоби: 0,2% розчин хлорного вапна або 1 % розчин хлораміну. Витримують посуд у цій ванні 15-20 хвилин. У третій ванні, чистий посуд ошпарюють водою, температура якої не менше 90°С.
Столові прибори з нержавіючої сталі миють у теплій воді з додаванням мийних засобів.
Кухонний посуд миють у двох ванах: у першій - в гарячій воді (45-50°С) з додаванням детергентів, у другій - обливають окропом. Помитий і просушений посуд зберігають на спеціальних стелажах.
Для полегшення та прискорення процесу миття використовують посудомийні машини, які відповідають санітарним нормам.
Дошки для розробки та інший дерев'яний інвентар очищують і кип'ятять 10 хвилин у 2-% розчині кальцинованої соди. Столи з металевим покриттям обробляють мийними засобами і споліскують гарячою водою. Ванни після закінчення роботи старанно миють гарячою водою з мийними засобами, потім дезінфікують їх 0,2-0,5% розчином хлорного вапна з подальшим промиванням чистою водою.
Після закінчення роботи і вимкнення посудомийної машини всі робочі органи механічного обладнання (після очистки) промивають мийними засобами, кип'ятять 5-10 хвилин або ошпарюють окропом.
Пофарбовані поверхні раз на тиждень промивають розчином мийних засобів, а потім, після змивання чистою водою, витирають насухо чистою ганчіркою.
В закладі робітники при влаштуванні на роботу обов'язково проходять медичний огляд і дослідження на бацилоносійство, глистоносійство. Хворі на активну форму туберкульозу, кишкові інфекції (дизентерія, черевний тиф), шкірно-венеричні захворювання, гнійничкові та деякі інші захворювання, наприклад СНІД, актиномікоз, не допускаються до роботи з харчовими продуктами. Медичний контроль за станом здоров'я проводять періодично залежно від характеру дослідження. Обстеження на наявність туберкульозу (флюорографія) здійснюють 1 раз на рік. Інші дослідження проводять у строки, які встановлені місцевою санітарно-епідемічною станцією. Результати досліджень заносять в індивідуальні медичні книжки. Хворих і виявлених бацилоносіїв негайно усувають від роботи до повного видужання, підтвердженого лабораторно. Дотримання правил особистої гігієни працівниками харчових підприємств і торгівлі є важливою умовою для профілактики ряду інфекційних захворювань і харчових отруєнь.
Для миття рук у кожному виробничому відділенні є умивальник з холодною і гарячою водою, а також мило і чистий рушник. В закладі є душові установки. Нігті у працівників коротко обрізані, волосся - гладенько зачесане і заправлене під ковпак, але не в усіх працівників, що можна вважати порушенням.
Перед відвідуванням убиральні санітарний одяг знімається. Приймання їжі і паління у виробничих цехах заборонено.
Згідно з "Інструкцією про роботу санітарно-епідемічної станції з розділу гігієни харчування" при проведенні поточного санітарного нагляду контролюють:
1. Відповідність влаштування й утримання харчових об'єктів діючим санітарним нормам.
2. Дотримання гігієнічних і санітарно-протиепідемічних норм та правил при виготовленні, зберіганні, транспортуванні й реалізації продуктів харчування.
3. Відповідність необхідного обладнання, тари, упаковок, посуду діючим санітарно-гігієнічним нормам.
4. Дотримання встановлених санітарних вимог при використанні харчових добавок у виробництві продуктів харчування.
5. Контроль за дотриманням допустимих залишкових кількостей отрутохімікатів у харчових продуктах.
6. Проведення заходів щодо попередження харчових отруєнь та інфекційних хвороб аліментарного походження.
7. Впровадження заходів щодо раціонального харчування населення, контроль за дотриманням правил і норм вітамінізації готових страв та харчових продуктів.
8. Проведення санітарно-освітньої роботи серед працівників підприємств ресторанного господарства.
9. Дотримання встановленого порядку проходження медичних оглядів працівниками закладу і проведення профілактичних щеплень.
Працівники санітарно-епідемічної служби перевіряють наявність особистих медичних книжок і регулярність проходження медичних оглядів робітниками підприємства, складають акти перевірки і порушення санітарних правил, а також дають пропозиції щодо їх усунення. При необхідності головним державним санітарним лікарем санепідемстанції виноситься постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів щодо порушення санітарного законодавства. Він же має право складати гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію. При необхідності лікарі-гігієністи та їх помічники здійснюють відбір продуктів для лабораторного аналізу. З даного приводу складається акт відбору проб встановленої форми.
Мережа піцерій має власний автотранспорт, який має відповідні документи, що дозволяють перевезення харчових продуктів. Персонал має санітарний одяг та медичні книжки. Щодня салон автомобілю прибирають спеціальними розчинами, які дозволені санітарними нормами.
Отже, санітарно-гігієнічна дисципліна закладу швидкого обслуговування у задовільному стані. Виробничі приміщення прибираються кожного дня, інвентар промаркований і використовується за призначенням. Персонал виробництва має медичні книжки та спецодяг. (Додаток Г)
3.3 Розробка шляхів подолання недоліків та підвищення якості процесу обслуговування споживачів у загальнодоступному закладі швидкого обслуговування
Загальнодоступний заклад ресторанного господарства "Піца Челентано" є діючим закладом на протязі одного року. Мережа пі церій „Челентано” постійно розширює свої можливості і збільшує кількість закладів по всій Україні. Заклад користується популярністю як серед молоді так і людей будь-якого віку. Кількість споживачів постійно збільшується.
Але потрібно зважати на те, що час іде, змінюється світ, з’являються все новіші технології. З кожним днем не лише в Україні, а й в усьому світі з’являються загальнодоступні заклади швидкого обслуговування, які надають найрізноманітніші послуги. Ринок таких закладів є найбільш конкурентним. Підзаклади, які вважаються провідними у даній сфері ресторанного господарства будують свої заклади по всьому світі. З невеличких закладів, вони перетворилися у величезні мережі.
Причиною такого успіху та конкурентоспроможності є роки важкої праці та постійне самовдосконалення. Успіх просто так не приходить. Для цього потрібна праця та наполегливість.
Щодо піцерії "Піца Челентано", цей заклад давно зарекомендував себе в ресторанному господарстві як якісній і чесний заклад. Одне з представництв мережі заклад "Челентано" на вулиці Анни Ахматової 15/27, відкрився порівняно не так давно, але вже встиг досягнути великих результатів та привабити велику кількість клієнтів. Він постійно модернізується і вдосконалюється. Проте час йде, ера нових технологій наступає на п’яти класичним уявленням про обслуговування, отже для того, щоб залишатися на відповідному рівні, необхідно йти в ногу з часом і розвивати свої можливості, необхідно розширювати асортимент страв, що пропонуються закладом, удосконалити процес обслуговування, зробити його ще більш швидким та ефективним.
Висновки та пропозиції
Вибираючи заклад ресторанного господарства всі ми звертаємо увагу на швидкість, якість та ціну обслуговування. І всі ми хочемо харчуватися і відпочивати в ідеальних закладах за невеликі витрати, та швидким обслуговуванням, іноді це здається нереальним. Проте кращі ресторани швидкого харчування щодня вдосконалюють свою роботу і намагаються нагодувати своїх гостей смачно, оперативно і недорого. Досягти високої швидкості обслуговування, забезпечити контроль якості страв, виховати і утримати професійних співробітників, організувати чітку і безперебійну логістику, ефективно управляти не тільки окремим закладом, а й цілою мережею - всі ці та багато інших завдань допомагає вирішувати інноваційна система автоматизації ресторанного господарства.
Піцерія "Челентано" - це заклад швидкого обслуговування, в якому застосовується метод обслуговування офіціантами і пропонується обмежений асортимент продукції, проте за певним направленням, що прискорює процес обслуговування.
Матеріально-технічна база для організації обслуговування споживачів у закладі ресторанного господарства "Челентано" включає до складу такі елементи: приміщення, в яких безпосередньо здійснюється процес обслуговування споживачів, виробничі приміщення, устаткування, засоби та предмети праці, які використовуються для здійснення процесу обслуговування споживачів.
Успіх підприємств ресторанного господарства залежить від багатьох складових, чільне місце серед яких займає меню. Меню - це перелік страв та напоїв, рекомендованих споживачам у підприємстві ресторанного господарства. До розробки та створення меню піцерії "Челентано" підійшли творчо. Меню закладу не лише інформує споживачів про наявність страв та напоїв, а й спонукає споживача до більшого замовлення, впливає на прийняття рішення про покупку, виступає елементом реклами закладу.
Попри всі критерії в даному закладі ресторанного господарства існують свої недоліки. Так на мою думку заклад потребує розширення меню та збільшення асортименту страв та напоїв.
Отже, закладу потрібно працювати над удосконаленням процесу обслуговування, над поліпшенням якості та розширенням асортименту страв, що пропонуються, над збільшенням та удосконаленням матеріально-технічної бази закладу, та покращенням просторових рішень.
Додаток А
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
N 219 від 24.07.2002 Зареєстровано в Міністерстві м. Київ юстиції України 20 серпня 2002 р.
за N 680/6968
Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства
(Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції N 303 (z1021-03) від 03.11.2003 Наказами Міністерства економіки N 170 (z0624-06) від 17.05.2006 N 309 (z1174-06) від 09.10.2006 N 21 (z0089-08) від 25.01.2008 N 1239 (z1059-09) від 10.11.2009)
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 N 833 (833-2006-п)"Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення", Н А К А З У Ю:
{ Преамбула в редакції Наказу Міністерства економіки N 21 (z0089-08) від 25.01.2008 }
1. Затвердити Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, що додаються. { Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки N 309 (z1174-06) від 09.10.2006 }
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 03.07.95 N 129 (z0230-95)"Про затвердження Правил роботи підприємств громадського харчування", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.07.95 за N 230/766.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Стеценка В.О.
Міністр О. Шлапак ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002 р. N 219
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р.
за N 680/6968
Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства
{ У назві та тексті слова "громадське харчування" в усіх відмінках замінено словами "ресторанне господарство" згідно з Наказом Міністерства економіки N 309 (z1174-06) від 09.10.2006 }
1. Загальні положення
1.1 Цими Правилами регламентуються основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства.
1.2 У своїй діяльності суб'єкти господарської діяльності керуються актами законодавства України, якими регулюється діяльність у сфері ресторанного господарства.
1.3 У Правилах вживаються терміни в такому значенні:
ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього; { Абзац другий пункту 1.3 в редакції Наказу Міністерства економіки N 309 (z1174-06) від 09.10.2006 }
заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів; { Абзац третій пункту 1.3 в редакції Наказу Міністерства економіки N 309 (z1174-06) від 09.10.2006 }
{ Абзац четвертий пункту 1.3 виключено на підставі Наказу Міністерства економіки N 309 (z1174-06) від 09.10.2006 }
тип закладу ресторанного господарства - сукупність загальних характерних ознак виробничо-торговельної діяльності закладу ресторанного господарства; { Абзац четвертий пункту 1.3 в редакції Наказу Міністерства економіки N 309 (z1174-06) від 09.10.2006 }
клас закладу ресторанного господарства - сукупність відмінних ознак закладу ресторанного господарства певного типу, яка характеризує рівень вимог до продукції власного виробництва і закупних товарів, умов їх споживання, організування обслуговування та дозвілля споживачів; { Абзац п'ятий пункту 1.3 в редакції Наказу Міністерства економіки N 309 (z1174-06) від 09.10.2006 }
технологічний процес закладу ресторанного господарства - сукупність операцій, які забезпечують виробництво кулінарної продукції, булочних і борошняних кондитерських виробів та їх продаж;
продукція власного виробництва - продукція, яку виробляють заклади ресторанного господарства і продають як кулінарну продукцію, булочні та борошняні кондитерські вироби /далі - продукція/;
страва - кулінарний виріб або харчовий продукт у натуральному вигляді, готовий до вживання, порціонований та оформлений для подавання споживачам;
кулінарний виріб - харчовий продукт (сукупність харчових продуктів), доведений до кулінарної готовності, але може вимагати незначного додаткового оброблення (охолодження, розігрівання, порціювання та оформлення);
кулінарний напівфабрикат - харчовий продукт (сукупність харчових продуктів), кулінарно оброблений, але не доведений до кулінарної готовності, який використовується для подальшого виготовлення кулінарних виробів;
кулінарна продукція - сукупність страв, кулінарних виробів та кулінарних напівфабрикатів;
закупний товар - товар, що його купує суб'єкт господарської діяльності сфери