Статистико-економічний аналіз і прогнозування використання трудових ресурсів
Таким чином, отримане відносне відхилення свідчить про фактичне відносне збільшення чисельності що працюють за рахунок зниження продуктивності праці.
Спостерігалося скорочення чисельності робочих і фахівців при незначній зміні кількості керівників і службовців.
Аналіз руху робочих кадрів
Рух робочої сили на підприємстві, пов'язаний з прийомом і звільненням працівників, є важливим об'єктом аналізу, оскільки рівень стабільності кадрів – один з чинників, що роблять вплив на продуктивність праці і ефективність виробництва.
Аналіз руху робочих кадрів виконується шляхом розрахунку наступних коефіцієнтів:
Коефіцієнт загального обороту, що розраховується як відношення числа прийнятих і звільнених працівників за аналізований період до среднесписочной чисельності працівників.
Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому – відношення числа прийнятих до среднесписочной чисельності працівників.
Коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню – відношення числа звільнених до среднесписочной чисельності працівників.
Коефіцієнт необхідного обороту, рівний відношенню числа звільнених по неминучих і незалежних від підприємства причинах до среднесписочной чисельності працівників.
Коефіцієнт текучості – відношення чисельності тих, що звільнилися за власним бажанням, за прогули і інші порушення трудової дисципліни до среднесписочной чисельності працівників.
Даний аналіз здійснимий у формі таблиці 3.4
Таблиця 3.4
Аналіз руху робочої сили
| Показники | Значення | ||
|
Фактично 2007 р. |
Звіт 2008 р. |
||
| план | Факт | ||
| Среднеспісочная чисельність, чол. | 957 | 970 | 917 |
| Прийнято, чол. | 20 | 15 | 20 |
| Звільнено, чол. | 14 | 35 | 35 |
| в т.ч. за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни | 11 | - | 7 |
| Коефіцієнти: | |||
| - загального обороту % | 3,55 | 5,15 | 6,00 |
| - обороту робочої сили по прийому % | 2,09 | 1,55 | 2,18 |
| - обороту робочої сили по звільненню % | 1,46 | 3,61 | 3,82 |
| - необхідного обороту % | 0,31 | 3,61 | 3,05 |
| - текучість % | 1,15 | - | 0,76 |
Коефіцієнт загального обороту робочої сили збільшився на 0,85% в порівнянні з плановим і на 2,45% в порівнянні з попереднім роком, на що слід звернути увагу, оскільки збільшення коефіцієнта загального обороту робочої сили може бути наслідком погіршення умов праці.
У звітному році спостерігалося збільшення коефіцієнта необхідного обороту в порівнянні з попереднім роком. Разом з цим позитивною тенденцією є зменшення коефіцієнта текучості на 0,39% в порівнянні з попереднім роком, це могло відбутися за рахунок поліпшення трудової дисципліни і зменшення кількості звільнень за власним бажанням.
В цілях зниження коефіцієнта обороту робочої сили по звільненню необхідно звернути увагу на організацію праці в цеху, на умови праці і оплати працівників.
Аналіз продуктивності праці
При аналізі продуктивності праці зіставляються темпи зростання продуктивності праці одного робочого і що працює. При цьому перші повинні випереджати другі, оскільки повинна мати місце позитивна тенденція збільшення питомої ваги робочих.
Продуктивність праці що одного працює розраховується по формулі:

де У – випуск продукції у фізичних одиницях;
Чрщ – чисельність тих, що працюють, чіл;
Ур – питома вага робочих в загальній чисельності тих, що працюють;
Др – кількість робочих днів, відпрацьованих одним робочим за аналізований період;
– середня
тривалість
зміни, ч;
Пчас р – годинне вироблення одного робочого.
Аналіз впливу чинників на виконання плану по продуктивності праці виконаний в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Аналіз впливу чинників на виконання плану по продуктивності праці
| Показники |
План 2007 р. |
Факт 2008 р. |
Відхилення | Вплив на виконання плану по продуктивності | Перевірочні розрахунки |
| Середньорічне вироблення: | |||||
| - на того, що одного працює, т/чел. | 938,1 | 920,4 | -17,7 |
-11,3-22,1+60,8- -45,1 = -17,7 |
|
| - на одного робочого, т/чел. | 1 030,6 | 1 091,3 | -60,7 | ||
| Питома вага робочих в загальній чисельності тих, що працюють, долі одиниці | 0,91 | 0,9 | -0,01 | -0,01ґ220ґ7,1ґ0,66 = -11,3 | |
| Кількість робочих днів, відпрацьованих одним робочим | 220 | 215 | -5 | 0,9ґ(-5)ґ7,1ґ0,66 = -22,1 | |
| Середня тривалість робочої зміни, ч | 7,1 | 7,6 | 0,5 | 0,9ґ215ґ0,5ґ0,66 =60,8 | |
| Середньогодинна виробітку одного робочого, т/чол. (*) | 0,66 | 0,63 | -0,03 | 0,92157,6ґ(-0,03)= = -45,1 |
(*) - середньогодинна вироблення одного робочого визначається з формули:
Пчас р =
Вплив чинників на виконання плану по продуктивності визначається по наступних формулах:
Пчас
р би
Пчас
р би
Пчас
р би
DПчас
р
Балансова
перевірка:
,
де i – чинники, що впливають на продуктивність праці.
Зменшення частки фактичної частки робочих у складі тих, що працюють проти плану супроводжується зниженням середньорічного вироблення на того, що одного працює, в результаті впливу цього чинника середньорічне вироблення знизилося на 11,3 т/чол.
Зниження виконання плану по середньорічному виробленню на одного робочого обумовлене зменшенням в порівнянні з планом середнього числа днів, відпрацьованих одним робочим за рік. Вплив цього чинника на середньорічне вироблення склав -22,1 т/чол. Збільшення середньої тривалості робочої зміни в порівнянні з плановою зробило позитивний вплив на зміну середньорічного вироблення (+60,8 т/чол.). В цілому зміна екстенсивних чинників (кількість відпрацьованих днів і тривалість робочої зміни) привела до збільшення середньорічного вироблення що одного працює на 38,7т/чел. (60,8 – 22,1).
Найбільший вплив (-45,1 т/чол.) на середньорічне вироблення одного робочого надав зменшення среднечасовой вироблення з 0,66 до 0,63 т/(чол.час).
Аналіз використання робочого часу
Важливою складовою частиною аналізу продуктивності праці є аналіз використання робочого часу, приведений в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Аналіз використання робочого часу
| Показники |
План 2007 р. |
Факт 2008 р. |
Відхилення |
| 1. Календарний час | 365 | 365 | |
| 2. Вихідні і святкові дні | 92 | 92 | |
| 3. Невиходи: | |||
| - основні і додаткові відпустки | 37 | 38 | 1 |
| - хвороби | 14 | 16 | 2 |
| - прогули | - | 2 | 2 |
| - інші | 2 | 2 | |
| 4. Ефективний фонд робочого часу | 220 | 215 | -5 |
| 5. Середня тривалість зміни, годинник | 7,1 | 7,6 | 0,5 |
У аналізованому періоді середнє число днів, відпрацьованих одним робочим, було менше планового на 5 днів. Основною причиною чого з'явилося збільшення тривалості основних і додаткових відпусток, також збільшилася кількість невиходів унаслідок хвороби, на що необхідно звернути увагу, чи не зв'язано це з погіршенням умов праці.
Аналіз впливу використання робочого часу на об'єм виробництва продукції здійснюється по наступній формулі:
У = Чр ґ
Дрґ
ґ
ґ
Пчас р
де Чр – чисельність робочих, чол.;
Др – число робочих днів, відпрацьованих одним робочим за період;
–
середня
тривалість
зміни, година.;
Пчас р – годинне вироблення одного робочого, т/час.
Аналіз впливу використання робочого часу на об'єм виробництва продукції приведений в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6
Аналіз впливу використання робочого часу
| Показники | План | Факт | Відхилення | Вплив на зміну об'єму виробництва, шт | Перевірочні розрахунки, шт |
| 1. Випуск продукції, тис. шт. | 910 | 844 | -66 | 58746,60-60693,60-20766,24- -40588,56 = -65891,80 | |
| 2. Чисельність робочих, чол. | 883 | 828 | -55 | -55ґ220ґ7,6ґ0,66 = -60693,60 | |
| 3. Кількість робочих днів, відпрацьованих одним робочим | 220 | 215 | -5 | 828ґ(-5)ґ7,6ґ0,66 = -20766,24 | |
| 4. Середня тривалість зміни, година | 7,1 | 7,6 | 0,5 | 828ґ215ґ0,5ґ0,66 = 58746,60 | |
| 5. Годинне вироблення одного робочого, т/час. | 0,66 | 0,63 | -0,03 | 828ґ(-0,03)ґ7,6ґ0,215 = -40588,56 |
![]()
Вплив
чинників на
зміну об'єму
виробництва
визначається
по наступних
формулах:
DУ
= DЧр
Пчас
р би
=
Чр ф
Пчас
р би
=
Чр ф
Пчас
р би
![]()
DУ
= Чр ф
DПчас
р
Балансова
перевірка:
,
де i – чинники, що впливають зміна об'єму виробництва.
З таблиці 3.7 видно, що на зміну об'єму виробництва негативний вплив зробили як екстенсивні чинники:
- чисельність робочих – -60 693,6 шт;
- кількість робочих днів, відпрацьованих одним робочим, – -20 766,24 шт;
- середня тривалість зміни – +58 746,6 шт;
Разом за рахунок екстенсивних чинників – -25 303,24 шт
Так і інтенсивний чинник – годинне вироблення одного робочого (-40 588,56 шт), із-за чого в цілому по всіх чинниках випуск продукції зменшився на 66 000 шт.
Розділ 4. Статистико-економічний аналіз тенденцій
Інформація про діяльність ВАТ «Агроальянс» ми розсмотрим через показник розміру річного доходу, яка зібрана в результаті опиту, узагальнена, зведена в групи і представлена варіаційним поряд розподілу
Виконання роботи:
Таблиця 4.1
1. Побудуємо варіаційний ранжируваний ряд:
| cт.р. | ¦к-ть | c т.р. | ¦ к-ть | c т.р. | ¦ к-ть |
| 2,9 | 1 | 6,4 | 2 | 9,8 | 3 |
| 3,0 | 2 | 6,6 | 1 | 9,9 | 2 |
| 3,6 | 1 | 7,1 | 2 | 10,0 | 1 |
| 3,7 | 1 | 7,2 | 2 | 10,1 | 1 |
| 4,1 | 1 | 7,3 | 1 | 10,3 | 1 |
| 4,2 | 5 | 7,7 | 2 | 10,4 | 1 |
| 4,3 | 2 | 7,8 | 4 | 10,8 | 1 |
| 4,4 | 1 | 7,9 | 1 | 11,0 | 1 |
| 4,6 | 1 | 8 | 1 | 11,2 | 6 |
| 4,7 | 1 | 8,2 | 3 | 11,4 | 1 |
| 4,8 | 1 | 8,3 | 1 | 11,5 | 1 |
| 4,9 | 1 | 8,5 | 1 | 11,6 | 2 |
| 5,2 | 4 | 8,7 | 3 | 11,7 | 3 |
| 5,3 | 2 | 8,9 | 1 | 11,8 | 1 |
| 5,4 | 2 | 9,2 | 2 | 11,9 | 3 |
| 5,7 | 1 | 9,3 | 1 | 12,5 | 1 |
| 6,0 | 2 | 9,4 | 2 | 12,7 | 2 |
| 6,2 | 2 | 9,6 | 2 | 12,9 | 2 |
| 6,3 | 1 | 9,7 | 3 |
2. З метою виявлення груп населення, що зіставляються, проведемо перегрупування робітників з інтервалом 1,1 т.р.
Таблиця 4.2
Групи населення, що зіставляються
| c | ¦i | ¦накоп. | c’ | c’*i | (c’ -c) | (c’ -c)^2 | (c’ -)^2*¦i |
| 2,9-4,0 | 5 | 5 | 3,45 | 17,25 | -4,697 | 24,671 | 123,355 |
| 4,0-5,1 | 13 | 18 | 4,55 | 59,15 | -3,597 | 12,938 | 168,194 |
| 5,1-6,2 | 13 | 31 | 5,65 | 73,45 | -2,497 | 6,235 | 81,055 |
| 6,2-7,3 | 9 | 40 | 6,75 | 60,75 | -1,397 | 1,952 | 17,568 |
| 7,3-8,4 | 12 | 52 | 7,85 | 94,2 | -0,297 | 0,088 | 1,056 |
| 8,4-9,5 | 10 | 62 | 8,95 | 89,5 | 0,803 | 0,645 | 6,45 |
| 9,5-10,6 | 14 | 76 | 10,05 | 140,7 | 1,903 | 3,621 | 50,694 |
| 10,6-11,7 | 15 | 91 | 11,15 | 167,25 | 3,003 | 9,018 | 135,27 |
| 11,7-12,8 | 7 | 98 | 12,25 | 85,75 | 4,103 | 16,835 | 117,845 |
| 12,8-13,9 | 2 | 100 | 13,35 | 26,7 | 5,203 | 27,071 | 54,142 |
| 100 | 814,7 | 755,629 |
3. Знайдемо середній дохід на душу населення по наступній формулі:

Мода – варіанту з найбільшою частотою
Розрахуємо моду по формулі:

X0-нижняя межа модального інтервалу
f1-частота інтервалу предшеств. модальному
f2-частота модального інтервалу
f3- частота інтервалу наступного за модальним
h- величена модального інтервалу
M0= 10,6+1,1*(15-14)/((15-14)+(15-7))=10,71
Медіана – величина, що ділить чисельність впорядкованого варіаційного ряду на дві частини.
Розрахуємо медіану по формулі:

X0-нижняя межа мед. інтервалу
h- величена мед. інтервалу
е f/2 – сума накопичених частот
Swe-1- сума накопичених частот передуючих мед. інтервалу
fme- частота мед. інтервалу
Me= 10,6+1,1*(100/2 – 76) /15=8,69
4.Перевіримо типовість середньої:
=M0=
Me
8,147=10,71=8,69
З цього можна зробити вивід, що середня в даній сукупності нетипова. Значить, існують істотні відхилення, викликані якими – либо чинниками.
5. З метою виявлення причин що викликають порушення симетричності сукупності, що вивчається, побудуємо типологічну таблицю, утворивши дві групи з доходом населення вище і нижче середнього:
Таблиця 4.3
Групи з робітників по доходу
| Дохід нижче середнього | ci | ¦i | c*¦1 | (ci -1) | (ci -1)^2 | (ci-1)^2*¦i |
| 3,45 | 5 | 17,25 | -2,41 | 5,81 | 29,04 | |
| 4,55 | 13 | 59,15 | -1,31 | 1,72 | 22,31 | |
| 5,65 | 13 | 73,45 | -0,21 | 0,04 | 0,57 | |
| 6,75 | 9 | 60,75 | 0,89 | 0,79 | 7,13 | |
| 7,85 | 12 | 94,2 | 1,99 | 3,96 | 47,52 | |
| Разом | 52 | 304,8 | 106,57 | |||
| ci | ¦i | c*¦1 | (ci -2) | (ci -2)^2 | (ci-2)^2*¦i | |
| Дохід вище середнього | 8,95 | 10 | 89,5 | -1,67 | 2,79 | 27,89 |
| 10,05 | 14 | 140,7 | -0,57 | 0,32 | 4,55 | |
| 11,15 | 15 | 167,25 | 0,53 | 0,28 | 4,21 | |
| 12,25 | 7 | 85,75 | 1,63 | 2,66 | 18,60 | |
| 13,35 | 2 | 26,7 | 2,73 | 7,45 | 14,91 | |
| Разом | 48 | 509,9 | 70,16 |
На
підставі робочої
таблиці побудуємо
типологічну:
ГРУПИ |
Початкова Інформація |
Розрахункова інформація |
||
| Xi | fI | (XI-X) | (XI-X)2ґ fI | |
| Дохід нижче середнього | 5,86 | 52 | -2,287 | 272,3 |
| Дохід вище середнього | 10,62 | 48 | 2,473 | 294,5 |
| Разом | 100 | 566,8 | ||
6. Розрахуємо:
-середні доходи по цих двох групах
X1=304,8/52=5,86 ( Дохід нижче середнього )
X2=509,9/48=10,62 ( Дохід вище середнього )
-загальну дисперсію по всій сукупності

![]()
so2=
= 755,6/100
= 7,56
-середньо групові дисперсії

s12= = 106,57/52=2,05

s22= = 70,16/48 =1,46
-середню з групових дисперсій

![]()
si2=
=(2,05+1,46)/2=1,76
-межгрупповую дисперсію

d2 = = ((5,86-8,147)^2ґ1+(10,62-8,147)^2ґ1)/2= 5,8
7.Перевіримо взаємозв'язок s02 = s 2i + d2
7,56 = 1,76+5,8
7,56 = 7,56
Вивід : з економічної точки зору ця рівність говорить про те, що коливання доходу в загальній сукупності складається з коливань таких чинників, як відношення доходу до середнього показника, і сторонніх чинників.
Розрахуємо коефіцієнт детерміації:
h2 = d2/o2= 5,8/7,56=0,77
Ц0,76=0,88
Вивід: однорідність сукупності досить висока
8. Для характеристики диференціації робітників по грошових доходах проведемо розчленовування інтервалів, утворивши 4 групи за принципом квартилей:
Таблиця 4 .4
Диференціація робітників по грошових доходах
| Дохід нижче середнього | c | ¦i | ¦накоп. |
| 2,9-4,0 | 5 | 5 | |
| 4,0-5,1 | 13 | 18 | |
| 5,1-6,2 | 13 | 31 | |
| 6,2-7,3 | 9 | 40 | |
| 7,3-8,4 | 12 | 52 | |
| Дохід вище середнього | 8,4-9,5 | 10 | 62 |
| 9,5-10,6 | 14 | 76 | |
| 10,6-11,7 | 15 | 91 | |
| 11,7-12,8 | 7 | 98 | |
| 12,8-13,9 | 2 | 100 |

Q1=xo+h x0-нижн. межа кварт. інтервалу
h-величина квартильного інтервалу

Q3=xo+h fQ1, fQ3-частоты квартильных итервалов
Sq-1, - накопл. частоти інтервалу
Q1= 2,9+1,1*(100/4-5)/5=7,3 Q1=10,6+1,1*(100/4-91)/15=5,76
Q3=5,1+1,1*(300/4-18)/13=9,92 Q3=10,6+1,1*(300/4-91)/7=8,09
9. З метою встановлення закону розподілу ’=¦(c)
Побудуємо гістограму і полігон частот по дискретному ряду розподілу
Рисунок
4.1 Гістограма
і полігон частот
За формою гістограми зробимо припущення щодо закону розподілу доходу на душу робітників.
Висунемо основну гіпотезу пo розподілу доходу на душу відбувається по нормальному закону розподілу. Одночасно висунемо альтернативну гіпотезу -розподіл доходу на душу відбувається не по нормальному закону розподілу.
Побудуємо теоретичну функцію розподілу випадкової величини x, розподіленою згідно із законом:
P(x1<x<x2)=
Для побудови теоретичної функції розподілу необхідно виявити відхилення емпіричного розподілу від теоретичного. Внаслідок того, що по емпіричній кривій визначається теоретична крива, яка є межею емпіричною, побудуємо таблицю в якій за допомогою функції емпіричного закону розподілу визначимо точки графіка відповідної функції розподілу.
Звідси вище приведений закон прийме вигляд :
P(x1<x<x2)=
При
,
,
2,75
| Початкова інформація | Розрахункова інформація | |||||||
Інтервал |
c’ |
|
c’- |
|
|
|
|
|
| 2,9-4,0 | 3,45 | 5 | -4,697 | -1,708 | 0,0893 | 4 | 1 | 0,25 |
| 4,0-5,1 | 4,55 | 13 | -3,597 | -1,308 | 0,1647 | 7 | 6 | 5,14 |
| 5,1-6,2 | 5,65 | 13 | -2,497 | -0,908 | 0,2618 | 11 | 1 | 0,09 |
| 6,2-7,3 | 6,75 | 9 | -1,397 | -0,508 | 0,3485 | 15 | -5 | 1,67 |
| 7,3-8,4 | 7,85 | 12 | -0,297 | -0,108 | 0,3961 | 16 | -4 | 1 |
| 8,4-9,5 | 8,95 | 10 | 0,803 | 0,292 | 0,3814 | 16 | -6 | 2,25 |
| 9,5-10,6 | 10,05 | 14 | 1,903 | 0,692 | 0,3123 | 13 | 1 | 0,08 |
| 10,6-11,7 | 11,15 | 15 | 3,003 | 1,092 | 0,2179 | 9 | 6 | 4 |
| 11,7-12,8 | 12,25 | 7 | 4,103 | 1,492 | 0,1295 | 6 | 1 | 0,17 |
| 12,8-13,9 | 13,35 | 2 | 5,203 | 1,892 | 0,0656 | 3 | -1 | 0,33 |
| 100 | 100 | 14,98 | ||||||

Порівняємо графіки теоретичної і емпіричної функцій розподілу.

Рисунок 2.2 Графіки теоретичної і емпіричної функцій розподілу.
Для аналізу ступеня близькості емпіричного розподілу до теоретичного проведемо дослідження функцій
Для визначення
міри розбіжності
між
використовуємо
критерій Пірсону:

Але використання вимагає виконання ряду умов:
n=100>50
![]()
У кожному інтервалі не менше 6 спостережень.
Проведемо оцінку близькості
=14,98
Близькість
теоретичної
функції до
емпіричної
визначається
вірогідністю
де
рівень значущості
виражає вірогідність
того, що гіпотеза
Ho буде знехтувана.
![]()
![]()
- вірогідність того, що гіпотеза Ho буде прийнята.
R- число мір свободи.
R=(n-r-1), де n- число інтервалів, r- число параметрів закону розподілу.
n=10 r=2
R=(10-2-1)=7
Оскільки
14,98 >14,1
те гіпотеза
Ho відкидається
Вивід: Річний дохід на душу населення не розподіляється по нормальному закону розподілу. Оскільки розбіжність між емпіричними і теоретичними частотами істотно і його не можна пояснити коливаннями вибіркових даних
10. Визначимо напрями зсуву кривій розподілу за допомогою коефіцієнта асиметрії RА(X- µо)
Т.к RА0
те
має місце лівобічна
асиметрія
µо>µе >
10,71>8,79>8,147
Вивід: Найбільшу кількість опитаних сімей має річний дохід трохи нижче середнього. Права частина кривої розподілу довше лівою означає різниця між максимальним доходом і що найчастіше зустрічається більш ніж між доходом, що найчастіше зустрічається і мінімальним.
Висновки і пропозиції
Об'єктом дослідження є підвищення ефективності використання трудових ресурсів в сільському господарстві.
Предметом дослідження – підвищення використання трудових ресурсів у ВАТ «Агроальянс» .
Це перспективне підприємство сільського господарства.
Аналіз даного підприємства показав, що на підприємстві застосовується відрядна система оплати праці. Відрядна заробітна плата робочим комплексно-механізованих очисних забоїв нараховується за виконання і перевиконання комплексної норми вироблення без тісної ув'язки з досягнутим навантаженням на забій. Основним джерелом формування засобів фонду заробітної плати підприємства є виробництво і реалізація сільско господарської продукції.
У таких умовах робочі зацікавлені в перевиконанні норми вироблення, а не навантаження на комбайн, тобто при зростанні продуктивності праці зростає середньомісячна заробітна плата робочих, а отже і їх зацікавленість в перевиконання комплексних норм виробітку.
Крім цього в зацікавленості робочих здобувати більшу кількість норми вироблення впливає і умови праці, тому підприємству необхідно підвищити рівень безпеки і автоматизації при роботі з комбайнами та інший сільгосптехніки. Для цього потрібно замінити застаріле устаткуванню на новіше, яке б відповідало б вище перерахованим критеріям.
На підставі даних пропозицій було розроблено наступний захід.
З метою підвищення зацікавленості робочих здобувати більшу кількість норми вироблення, було запропоновано придбати і ввести в експлуатацію новий польський механічний комплекс «GLINIK 21/45», який є продуктивнішим, має підвищений рівень безпеки (має вбудовану протиаварійну систему), надійніший, має автоматичні системи контролю з виводом інформації на дисплей.
Оснащення автоматичними системами контролю з виводом інформації на дисплей диспетчера дозволяє попереджати аварійні ситуації, як при зміні газової обстановки, так і при порушеннях в роботі машин і механізмів і, в той же час, наявність повної інформації дає можливість негайного вживання заходів по відновленню нормального режиму.
Список літератури
Про власність; Закон України // Голос України. — 1999. — 7 лют.
Про підприємства в Україні: Закон України // Нові закони України. — К, 1998.
Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України // Підприємництво і ринок України. — 1995. — № 3.
Про державне регулювання відносин у сфері торгівлі: Указ президента України // Урядовий кур'єр. — 2001. —№ 106 (липень).
Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге: Пер. с англ. / Под ред. Ефимовой М. Р. — М.: Финстатинформ, 2007.
Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 2004.
Барабанов А.И. и др.// Разработка ценовой политики сельскохозяйственного предприятия//Воронеж, 2003г.
Бланк И. А. Сельскохозяйственній менеджмент. — К.: УФИМБ, 2006.
Бланк І. О. Фінансовий механізм управління ефективністю операційних витрат підприємства. Стаття. — К.: Фінанси України, 1999. № 8.
Головачук Т. И. Экономические регулирования товарооборота сельскохозяйственногопредприятия. Автореферат. — К.: КТЭИ, 2000.
Гринюк Н. А., Уиковська Т. Є. Політика залучення позикових коштів підприємством. Навчальний посібник. — К: КДТЕУ, 2001
Кравченко Н. И. Экономический анализ деятельности предприятий сельскохозяйства и общественного питания. — Мн.: Высшая школа, 2006.
Лігоненко Л. О., Ковальчук Г. В. Управління грошовими коштами підприємства. Навчальний посібник. — К., КДТЕУ, 1998.
П. Н. Шуляк "Ценообразование", "Дашков и Ко", Москва, 1999 г.
Цви Лерман, «Земельная реформа и реорганизация сельского хозяйства в Украине». – 2008
Экономика предприятия: Учебник // Под ред. Проф. Н. А. Сафронова. – М.: «Юристъ», 2006г.
Додаток 1: Урожайність культур, ц/га1
| Культура | 2007 | 2008 | Зміна в % |
| Зернові | 33,5 | 32,1 | -4 |
| Яра пшениця | 29,8 | 24,1 | -19 |
| Кукурудза | 37,8 | 28,1 | -26 |
| Цукровий буряк | 317 | 222 | -30 |
| Соняшник | 15,3 | 13,8 | -10 |
| Картопля | 131 | 137 | 5 |
| Кормові | 372 | 320 | -14 |
Додаток 2: Продуктивність тваринництва.
| Продукція | 2007 | 2008 | Зміна в % |
| Молоко, кг від 1 корови в рік | 2863 | 2212 | -23 |
| Привіс ВРХ, г в день | 421 | 299 | -29 |
| Свині, г в день | 229 | 174 | -24 |
Додаток 3: Середня вага тварин.
| Тварини | 2007 | 2008 | Зміна в % |
| ВРХ, кг | 393 | 353 | -10 |
| Свині, кг | 127 | 115 | -9 |
| Яйця від 1 несучки в рік | 214 | 174 | -19 |
Додаток 4: Виробництво сільськогосподарської продукції (тис.т.)2
