Xreferat.com » Рефераты по менеджменту » Формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу промислового підприємства

Формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу промислового підприємства

- різновид суспільного визначення та заохочення за досягнуті результати у виробничій та суспільній діяльності. Формами морального стимулювання є нагородження державними нагородами, вручення пам'ятних знаків та медалей, оголошення подяки, присвоєння почесних знаків та ін.

В енциклопедичних словниках наведене таке визначення соціальних потреб: ступінь задоволення потреб людини як Йото §аріеп§ у тій чи іншій соціальній системі визначається комплексом «понять, що характеризують розвиток людини як соціальної істоти», які включають систему економічних, соціальних, політичних і юридичних прав та гарантій, що спрямовані на забезпечення життєдіяльності людини.

А. Маслоу одним з перших класифікував людські потреби за ступенем впливу на мотивацію виконавців, розділивши їх на первинні та вторинні. У розробленій ним теорії всі потреби розміщуються у вигляді п'ятирівневої структури.

В основу піраміди А. Маслоу покладено основні матеріальні (фізичні) потреби людини - в їжі, воді, одязі, житті, відтворенні свого роду. Далі - є потреби в захисті свого роду в цілому і кожного його члена зокрема. Під захистом чи безпекою розуміють не тільки захист від зовнішніх ворогів чи злочинців, але й від злиднів і допомогу у зв'язку з хворобою чи безробіттю тощо. Рухаючись до вершини піраміди, можна виявити численні соціальні потреби, під якими розуміють потребу в товаристві, коханні, спілкуванні з людьми, які мають споріднені нашим інтереси, поділяють наші цінності. Наступна потреба - це потреба в повазі з боку інших людей і самоповазі. І нарешті, остання - потреба в самореалізації, тобто потреба в розвитку своїх можливостей і здібностей, їх активному та творчому використанні [49].

Підбиваючи підсумок «ієрархії» людських потреб, можна констатувати, що найперші, з пріоритетної точки зору, матеріальні потреби знаходяться у фундаменті піраміди. З цієї точки зору вони фундаментальні, базові та основні, але їх іноді ще називають заземленими і навіть гірше - «негідними» потребами. Решта ж потреб виявляються суто соціальними за своїм змістом і пов'язані з людиною як істотою соціальною. Більш того, саме ці потреби формують людину як людину [71]. А. Маслоу не враховує індивідуальності працівників і досвіду, що накопичується. Наприклад, окремі службовці прагнуть до влади, самовияву, тоді як більшість - зовсім байдужі до цих категорій. Важливе значення має життєвий досвід: для тих, хто тривалий час був безробітним, фактор стабільності до кінця життя залишається найважливішим.

На прикладі А. Маслоу за принципом ієрархічності М. Кремльов [59] також класифікує потреби людини і подає їх у вигляді своєрідної піраміди:

Рівень 1 (найнижчий) - сукупність природно-фізіологічних потреб, без яких неможливе життя будь-якої живої істоти (їжа, вода, повітря, одяг, житло, самозахист та ін.).

Рівень 2 - соціально-економічні потреби (або бажання мати блага). Усі ці потреби також природні. До них можна віднести потреби в праці, відпочинку тощо.

Рівень 3 - потреби ідеальні або духовні, що Виникають у людини, яка мислить, здатної до саморозвитку і само вдосконалення (потреби в досягненнях культури, науки, інформації тощо).

Рівень 4 (найвищий) — ситуативні потреби, що виявляються в самоствердженні особистості, прагненні до влади над іншими тощо.

Отже на думку автора, потреба - нестача будь-чого, необхідного для підтримання життєдіяльності організму, людської особистості, соціальної групи, суспільства в цілому; внутрішній побудник активності, щось загальне для різних людей, але те, що водночас одночасно має індивідуальний прояв у кожного індивіда. Це те, від чого людина завжди хоче звільнитися, тому що, оскільки потреба є, вона постійно про себе нагадує й вимагає задоволення. Люди по - різному усувають свої потреби, задовольняють їх, придушують або не реагують на них. Потреби виникають усвідомлено, але не всі потреби усвідомлюються й усвідомлено усуваються. Більшість потреб періодично відновлюються, хоча при цьому вони здатні змінювати форму свого прояву, рівень наполегливості й впливу на людину.

Згідно з теорією А. Маслоу [18], з розвитком суспільства відбувається поступове просування людини від концентрування своїх сил та уваги на задоволенні потреб нижчого рівня до потреб вищого рівня. Відштовхуючись від цього положення, можна зробити висновок про те, що з розвитком суспільства зростають обсяги та кількість рівнів потреб, які задовольняються.

Продовження теорії А. Маслоу відобразилося в теорії мотиваційних потреб Д. Мак-Клелланда, який підтримував точку зору, що існує два рівні потреб - первинні та вторинні. Однак він виділив серед вторинних потреб ті, які домінують за умови достатньої матеріальної забезпеченості. До цих потреб Д. Мак-Клаленд відносив потреби у владі, успіху [59].

Потреба у владі - потреба впливати на людей, контролювати їх дії та відповідати за інших. Існування в організації людей з такими потребами позитивно впливає на ефективність її правління, оскільки такі робітники енергійні, завжди обстоюють свою точку зору, чудово почувають себе в колективі та цілком віддані організації [35].

Потреба в успіху прямо пропорційно пов'язана з заохоченням, адже за його відсутності інтерес до роботи зникає. Таку потребу можна розвивати та використовувати для підвищення ефективності діяльності, встановлюючи працівникам з такою потребою завдання з невеликим ризиком, делегуючи повноваження, оскільки вони готові особисто відповідати за свої вчинки, передбачають ситуацію, планують дії. Такі люди потребують постійного отримання інформації про свою працю, а виділяються високою організованістю [35].

Потреба в причетності орієнтована на високій рівень соціальної взаємодії, організаційну поведінку та міжособистносні відносини. Люди з цією розвинутою потребою завжди готові допомагати іншим, тому слід надавати їм можливість контактувати з колегами [25].

Можна виділити й четверту потребу, що полягає в бажанні уникнути перешкод на шляху досягнення цих потреб вищого рівня.

Уточненням та розвитком теорії ієрархії потреб А. Маслоу є також теорія потреб існування, відносин та зростання (ЕК.О) американського вченого К. Альдерфера. Він запропонував нові три класи потреб, що зображені на рис. 1.7.


Формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу промислового підприємства

Рис. 1.7 Класифікація потреб за теорією К. Альдерфера

Задоволення цих потреб здійснюється за двома напрямками:

знизу вгору - процес задоволення;

згори донизу - поразка в задоволені потреб.

Тобто К. Альдерфер встановив, що мотиваційний вплив потреб можливий як у бік підвищення, так і навпаки.

Чинні нормативи [66] відображають сучасні наукові уявлення про потреби людей в благах та послугах - особисті потреби. Однак останнє не слід абсолютизувати, тому що вони завжди змінні, що ускладнює їх кількісну оцінку. Особисті потреби відображають об'єктивну необхідність у визначних умовах, які забезпечують всебічну діяльність конкретної людини. Особисті потреби підрозділяються на фізіологічні (фізичні), інтелектуальні (духовні) та соціальні [37].

Фізіологічні потреби є вирішальними - первинного порядку, оскільки відображають потреби людини як біологічної істоти; до складу суттєвих, первинних належать потреби в їжі, одязі, житті, відпочинку, сні, руховій активності та ін.

Інтелектуальні потреби стосуються освіти, підвищення кваліфікації, творчої діяльності, яка породжується внутрішнім станом людини.

Соціальні потреби пов'язані з функціонуванням людини у суспільстві - це політична діяльність, самовияв, спілкування з людьми, забезпечення соціальних прав та ін.


Таблиця 1.2 Система потреб населення

Клас потреб Група потреб Конкретизована потреба
Фізіологічні Умови для біологічного виживання у відпочинку; в житлі; у здоров'ї; у їжі; в одязі; у пересуванні
Потреба в безпеці

Фізична безпека

Психологічна безпека

Впевненість у майбутньому

екологічна; у здоров'ї; в освіті; в охороні праці; у свободі; у соціальному захисті; у праці
Соціальні Причетність до чого-небудь або до кого-небудь екологічна; у вільному часі
Взаєморозуміння Спілкування у вихованні дітей; в освіті; в охороні праці; у праці; у свободі.
Потреба в повазі Повага з боку оточення Самоповага і компетентність Визнання з боку оточення у вихованні дітей; у культурі; в освіті; у праці; у свободі.
Потреба в самовияві Самовияв через творчість Духовне зростання Естетична насолода екологічні; у вільному часі; у культурі; в освіті; у свободі; у творчості.

Більш детально ієрархія потреб наводиться в дослідженні М. Дороніної (рис. 1.8).


Формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу промислового підприємства

Рис. 1.8 Ієрархія потреб людини


Заслуговує на увагу аналіз людських потреб, зроблений свого часу К. Марксом, який стверджував, що всі потреби людини є соціальними, їх характер змінюється зі зміною суспільства. Основний акцент у марксистській концепції зроблено на тому, що людина після первісного ладу значно змінилася в напрямку соціалізації, порівнювати потреби дикої первісної людини з потребами сучасних людей неможливо з огляду на об'єктивний закон «соціалізації» потреб. Згідно з позицією К. Маркса, соціальні потреби - це потреби, що можуть задовольнятися в процесі суспільного виробництва і одночасно є результатом цього процесу, оскільки результатом виробництва соціуму є сама людина.

В. Решетов вважає [33], що міра соціальних потреб органічно поєднує суб'єктивну та об'єктивну складові, що дозволяє більш глибоко зрозуміти сутність якісного змісту міри споживання, яка характеризує ступінь задоволеності реально існуючих потреб окремих особистостей. Соціальні потреби, на його думку, можна розподілити на кілька груп:

Абсолютні потреби людей в їжі, одязі, житлі, духовному розвиткові, інформації, засобах пересування, умовах рекреації (відтворення) тощо. Вони існують протягом усієї історії людства і є потужним стимулом розвитку суспільного виробництва.

Дійсні потреби мають відносний характер і відображають об'єктивну, тобто заздалегідь усвідомлену потребу людини в конкретних споживчих благах, предметах споживання і послугах, необхідних для розширеного відтворення робочої сили і всебічного розвитку особистості. Сукупність дійсних потреб є своєрідним абсолютним потенціалом споживчої сили суспільства. Вони характеризують загальні потенційні можливості суспільної асоціації споживачів, які об'єктивно зумовлені розвитком виробництва та культури, і не обмежуються досягнутими матеріальними умовами їх забезпечення.

Реальні потреби - ті, що можуть бути задоволені в кожний конкретний момент через наявні можливості виробництва і соціальних умов. Саме ці потреби формують реальний обсяг необхідного продукту, визначають реальну вартість відтворення населення і виробничого потенціалу суспільства.

Платоспроможні потреби - такі, що в ринкових умовах можуть бути реально задоволені певними обсягами запропонованих товарів та послуг, які повинні бути обов'язково забезпечені грошовим покриттям.

Нагальні потреби визначаються обсягом засобів до існування, які можуть практично забезпечити фізичне існування людини.

Існує безліч соціальних потреб, які вивчаються і враховуються в соціології з різних точок зору:

потреба в самоповазі (сумлінна трудова діяльність незалежно від контролю й оплати праці заради позитивної власної думки про себе як про людину й працівника);

потреба в самоствердженні (високі кількісні та якісні показники в праці заради схвалення й авторитету, похвали, позитивного становлення до себе з боку колективу, керівництва, родини й навіть знайомих);

потреба у визнанні (спрямованість трудової поведінки на доведення своєї професійної придатності й можливостей здібностей взагалі в умовах жорсткого контролю за якістю роботи, атестації робочих місць, протягом випробного терміну);

потреба в соціальній ролі (добра робота як спосіб «бути кимось», доведення необхідності для людей, посідання гідного місця серед людей, прагнення до значимості для інших);

потреба в самовияві (високі показники в роботі на основі творчого ставлення до неї; робота як спосіб одержання, реалізації й закріплення будь-яких ідей і знань, прояву індивідуальності);

потреба в активності (трудова діяльність як самоціль, прагнення до підтримки через активність здоров'я й самопочуття, цілісності особистості; необхідність визначення, як проводити робочий час, чим займатися на робочому місці);

потреба в продовженні роду й самовідтворенні (особлива ціннісна орієнтація в трудовій діяльності на такі цілі, як благополуччя родини й близьких, підвищення їхнього статусу в суспільстві; реалізація через результати праці сублімованого прагнення до створення й успадкування чого-небудь);

потреба в дозвіллі й вільному часі (прагнення працювати менше й менше заробляти, але мати більше дозвілля й вільного часу; налаштованість на роботу як на цінність, але не мету життя);

потреба в самозбереженні (перевага працювати менше й у кращих умовах, нехай і за меншу оплату, з метою збереження здоров'я; активна трудова діяльність через страх покарання і з метою підтримання існування; повна зайнятість роботою як спосіб безболісного переживання якихось життєвих особистих проблем і травм, компенсацій дефіциту соціальної задоволеності);

потреба в стабільності (сприйняття роботи як способу підтримання існуючого способу життя, досягнутого статку; неприйняття ризику, відмова від імовірних досягнень на користь менших, але реальних цінностей; орієнтація тільки на адаптовані способи, форми й принципи трудової діяльності; переслідування цілей, які актуальні не тільки сьогодні, але й завтра, турбота про майбутнє; щоденне ходіння на роботу як звичка);

потреба в спілкуванні (налаштування на трудову діяльність взагалі й окремі фрагменти роботи як умови й привід для людських контактів і знайомств; гарна робота як основа й тема спілкування);

потреба в соціальному статусі, соціальному зростанні (чітко виражене підпорядкування трудової діяльності взагалі й окремих фрагментів роботи цілям кар'єри з позитивним або негативним ефектом для самої роботи; активна або пасивна робота залежно від наявності або відсутності можливості матеріального й посадового просування; кар'єри як вирішальний мотив поводження у взаєминах з інттгими);

потреба в соціальній солідарності й причетності (робота на користь первинного колективу, організації, професії, нації в цілому; трудова активність на основі привабливості спільної праці; прагнення в роботі до типової поведінки, бажання «бути як всі», не випереджати середні для групи трудові показники, але й не відставати від них; сумлінність як відповідальність перед партнерами, колегами, сусідами по робочому місцю).

Перелічені соціальні потреби як мотиви до праці не можуть замінити собою матеріальні плани й очікування.

В. Андрєєв та О. Ізотов [4] також поділяють потреби на три групи: фізіологічні, інформаційні (культурні) та особисті, що відрізняються одна від одної обсягом та способом задоволення. Фізіологічні потреби (в їжі, одязі, медичній допомозі та ін.) обмежені особливостями людини як біологічного організму та об'єктивно визначаються необхідними для її існування речовинами й енергією. Інформаційні (культурні) потреби пов'язані з внутрішньо характерною для людини необхідністю спілкуватися з подібними істотами. Особисті потреби, тобто потреби в самоповазі й повазі, не мають об'єктивних меж. Зазначені потреби відрізняються також і способом задоволення [3].

У природі не існує чіткої структури потреб, все набагато складніше, однак це зовсім не означає, що ці теорії не можна застосувати на практиці. Керівник може використовувати ідеї, закладені в класифікації, з урахуванням конкретних умов, вважаючи, що це не догма, а керівництво до дії. Тому, на погляд автора, слід вважати доцільною класифікацію потреб (табл. 1.3).


Таблиця 1.3

Класифікація потреб

Види потреб Характеристика потреб
1. Соціальні потреби

Надання співробітникам роботи, яка б дозволила їм спілкуватися.

Створення на робочих місцях духу єдиної команди.

Періодичне проведення нарад з підлеглими.

Створення та підтримка неформальних груп, які не завдають організації реального збитку.

Створення умов для соціальної активності працівників поза межами організації

2. Потреби в повазі

Пропонування підлеглим більш змістовної роботи.

Забезпечення позитивного зв'язку з досягнутими результатами.

Оцінювання й заохочення у підлеглих досяжних результатів.

Залучення підлеглих до встановлення цілей і ухвалення рішень.

Делегування підлеглим додаткових прав і повноважень.

Просування підлеглих службовими сходами.

Забезпечення навчання й перепідготовки персоналу

3. Потреби в самовияві

Створення умов для повного розкриття потенціалу підлеглих.

Надання складної й важливої роботи, що вимагає повної віддачі.

Заохочення розвитку в підлеглих творчих здібностей


Слід, на нашу думку, погодитися з тими науковцями, які під соціальними потребами населення розуміють такі, що визначаються як необхідні та достатні для виживання соціуму на досягнутому рівні цивілізації. З такої точки зору неможливість забезпечення достатнього рівня задоволення соціальних потреб може розглядатися або як процес стагнації, або як процес деградації суспільства.

Існують класифікації потреб із застосуванням інших критеріїв. Так, потреби розрізняють за походженням. Вони поділяються на природні та культурні.

У природних потребах відбивається залежність людини від умов, необхідних для збереження й підтримання її життя. Кожна людина відчуває природні потреби в їжі. воді, спілкуванні з особами протилежної статі, захисті від холоду, спеки тощо. Якщо будь-яка з цих потреб не буде задоволена впродовж певного часу, людина може загинути.

Культурні потреби відображають залежність активної діяльності людини від продуктів людської культури, їх коріння сягає витоків історії людства. До предметів культурних потреб відносяться такі, що є засобом задоволення будь-якої природної потреби в умовах тієї чи іншої матеріальної культури, що історично склалась. Залежно від рівня економічного розвитку, виховання, засвоєння усталених звичаїв та традицій, людина має різні культурні потреби.


РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ МЕХАНІЗМУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ


2.1 Організаційно-економічна і управлінська характеристика підприємства


Хлібокомбінат Марківського районного споживчого союзу засновано в 1971 році. У жовтні 2004 року було реорганізовано в дочірнє підприємство «Хлібокомбінат» Марківського районного споживчого союзу.

ДП «Хлібокомбінат» розташований на півночі Луганської області, у с.м.т. Марківка.

Відстань до обласного центра (м. Луганськ) - 135 км, найближча залізнична станція - у с.м.т. Крейдове - 50км. Район граничить із Кантемирівським районом Воронезької області Російської федерації (35 км до м. Кантемирівка).

В агрокліматичному відношенні територія району по вологості й температурному режимі ставиться до району з недостатньо вологим, теплим кліматом, що характеризується жарким літом, холодною й малосніжною зимою, нерівномірним розподілом опадів протягом року.

Середньорічна сума опадів по даним «Довідника по клімату» для Марківки становить 466 мм; максимум яких доводиться на червень-липень (50-55 мм), мінімум на лютий-березень (30-31 мм).

Основними цілями підприємства є створення необхідних умов для повного задоволення потреб населення в продуктах харчування, сільськогосподарської продукції, сировини й продуктах її переробки; сприяння найбільш повному задоволенню потреб суспільства, народного господарства в його продукції, роботах і послугах; розширення конкуренції й подолання галузевого регіонального монополізму; реалізація на підставі отриманого прибутку соціально-економічних інтересів трудового колективу й засновника.

ДП «Хлібокомбінат» займається наступними видами діяльності:

виробництво хліба й хлібобулочних виробів;

виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок із тривалим строком зберігання;

виробництво макаронних виробів;

виробництво мінеральної води й прохолодних напоїв;

роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з переважно продовольчими асортиментами.

Розглянемо склад і структуру товарної продукції в ДП «Хлібокомбінат».


Таблиця 2.1 Структура товарної продукції ДП «Хлібокомбінат»

Вид продукції Роки

2007 2008 2009

Сума виторгу тис. грн. % Сума виторгу тис. грн. % . Сума виторгу тис. грн. %
Хлібопечення 659,3 71,38 650,2 66,16 646,1 60,62
Безалкогольні напої 3,6 0,39 1,0 0,11 - -







Кондитерські вироби 253,6 27,46 328,4 33,41 418,3 39,25







Макаронні 7,1 0,77 3,1 0,32 1,4 0,13
вироби





Усього: 923,6 100 982,8 100 1065,8 100

Аналіз таблиці показує, що в 2009 році в структурі товарної продукції найбільша питома вага займає хлібопечення. У порівнянні з минулими роками майже у два рази зросло виробництво кондитерських виробів.

Одним з елементів керування ДП «Хлібокомбінат» є організаційна структура. Вона являє собою сукупність управлінських ланок, тісно зв'язаних між собою, і забезпечує взаємозв'язок між керуючими й керованою системами.


Таблиця 2.2 Структура трудових ресурсів ДП «Хлібокомбінат»

Категорії працівників Роки

2007 2008 2009

чисельність Уд. вага,% чисельність Уд. вага,% чисельність Уд. вага,%
Загальна чисельність працівників 43 100 43 100 32 1100
Облікові працівники 6 14 6 14 4 12,5
Працівники зайняті в -
-
-
підсобних підприємствах





Працівники торгівлі 5 12 5 12 3 9
Працівники ЖКГ -
-
-
Працівники зайняті іншими видами діяльності 32 74 32 74 25 78,5

Структуру керування можна розглядати як форму поділу й кооперації управлінської діяльності, у рамках якої відбувається процес керування, спрямований на досягнення намічених цілей менеджменту.

Раціональність організаційної структури визначається наступними критеріями:

оптимальне сполучення централізації й децентралізації функцій;

сполучення об'єкта виконуваних управлінських робіт із числа виконавців;

відсутність дублювання функцій;

ступінь надійності, гнучкості.

Організаційна структура регламентує виконання управлінських функцій, виконує роль системи каналів, по яких рухаються потоки інформації, необхідні для забезпечення комунікабельності між керівниками й підлеглими.


Таблиця 2.3 Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами

Показники Роки

2007 2008 2009 Відхилення
Вихідні дані
Фактична чисельність працівників 43 43 32 -11
Нормативна чисельність працівників 43 43 32 -11
Усього витрат праці, тис. чол. г. 78,690 78,690 59,357 -19,333
Розрахункові дані
К-т забезпеченості труд, ресурсами 100 100 100
Відпрацьовано 1 раб., чол. г. 1830 1830 1855 25

Виходячи з таблиці видно, що фактична чисельність працівників зменшилася, і тому збільшився обсяг робіт на одного працівника.

У сучасних умовах економічної кризи України функціонування підприємств й ефективність їхнього виробництва, у значній мірі, визначається впливом різних факторів, що створюють можливість для трудових колективів і кожного працівника окремо. Оскільки персонал є одним з найважливіших ресурсів, успіх підприємства залежить від інтелектуального потенціалу, якісного складу співробітників.

Стратегія керування трудовими ресурсами взаємозалежна зі стратегією розвитку підприємства через організаційну культуру, зовнішнє оточення й внутрішні фактори, цілі, прогнозування й стимулювання, можливості, соціальні стратегії, плани реалізації товарів і послуг, контроль й оцінку дій.

Запорукою успіху будь-якого підприємства, що прагне зміцнити свою конкурентоздатність, є, насамперед, персонал. А саме від персоналу залежить стабільність й успіх виробництва. Тому головне завдання, що коштує перед керівником полягають у формуванні стабільного кадрового складу професіоналів.


Таблиця 2.4 Показник продуктивності праці

Показники Роки

2007 2008 2009
1. ВП, тис. грн. 39,715 39,715 34,106
2. Порівн. річна чисельність раб., чол 43 43 32
3. Зроблено на 1 порівн. год. раб. ВП, грн 923,6 923,6 1065,8

З таблиці видно, що в 2009 році, у порівнянні з 2007-2008 роками, виробництво валової продукції 1 працівником зросла.

Далі розглянемо засоби виробництва, які беруть участь тільки в одному виробничому циклі, у ході якого повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції, тобто розглянемо ОВФ ДП «Хлібокомбінат».


Таблиця 2.5 Показники стану й руху ОВФ у ДП «Хлібокомбінат»

Показники 2007 р. 2008 р. 2009 р.
Коефіцієнт росту - - -
Коефіцієнт відновлення - - -
Коефіцієнт вибуття 0,0003 0,009 0,0018
Коефіцієнт зношування 0,9 0,83 0,8
Коефіцієнт придатності 50 45 38
Наявність ОВФ на початок року, тис. грн. 740,6 733,6 714,3
Наявність ОВФ на кінець року, тис. грн. 733,6 714,3 708,8
Вибуття, тис. грн. 3,0 89,9 17,6
Надходження, тис. грн. - - -

Проаналізувавши таблицю 2.5 можна сказати, що ОВФ у порівнянні з 2006-2007 роками змінилися у бік зменшення. Надходження основних виробничих фондів за останні роки були відсутні.


Таблиця 2.6

Показники рівня інтенсифікації й інтенсивності в ДП «Хлібокомбінат»

Показники Роки Відхиле ння

2007 р. 2008 р. 2009 р.
1. Вартість ВП, тис.грн. 1318,5 1497,2 1544,1 46,9
І. Виторг від реалізації, тис.грн. 1098,2 1247,6 1286,5 38,9
3. Собівартість реалізації продукції, 939,4 1056,4 1083,2 26,8
тис.грн.



4. Прибуток від реалізації продукції, 158,8 191,2 203,3 12,1
тис. грн.



5. Балансовий прибуток, тис. грн. 6,6 15,3 - -15,3
6. Середньорічна чисельність 43 43 32 -11
працівників, чіл.



7. Порівн. річна вартість ОВФ 733,6 714,3 708,8 -5,5
8. Виробничі витрати, тис. грн 939,4 1056,4 1083,2 26,8
9. Прямі витрати праці, тис. чол.г. 78,690 78,690 59,357 -19,333
Показники рівня інтенсивності
10. Фондоозброєність 17,06 16,61 22,15 5,54
Показники інтенсифікації

11 .Виторг розраховуючи на: тис. грн.

на 1 середньо- річного. працівника

на 1 чол. г. витрат праці

25,54 13,95 29,01 15,85 40,2 21,67 11,19 5,82

12.Прибуток розраховуючи на тис. грн

на 1 середньо- річного. працівника

на 1 чол. г. затрат праці

3,69 2,02 4,45 2,43 6,35 3,43 1,9 1,0
13. Рівень рентабельності,% 16,9 18,1 18,8 0,7
14. Рентабельність продажів, % 14,5 15,3 15,8 0,5

З таблиці видно, що вартість ВП збільшилася на 46,9тис.грн. у порівнянні з 2008 роком. Виторг від реалізації й собівартість реалізованої продукції зріс, прибуток від реалізації продукції в порівнянні з 2008 роком збільшилася на 12,1 тис.грн. Зменшилися прямі витрати праці на 19.333 тис.чол.г.

Що стосується фондоозброєння, те вона збільшилася на 5,54.

Рівень рентабельності вище попереднього року на 0,7 %, а рентабельність продажів - на 0,5 %.

Результативність аналізу господарської діяльності багато в чому залежить від правильної його організації, що повинна відповідати ряду вимог. Вона повинна носити науковий характер, будуватися на плановій основі, ґрунтуватися на новітніх методиках, забезпечувати дієвість й ефективність аналітичного процесу.

Для початку проведемо аналіз використанні оборотних коштів.


Таблиця 2.7 Аналіз використання оборотних коштів ДП «Хлібокомбінат»

Показники Роки Відхиле ння

2007 2008 2009
1. Виторг від реалізації, тис.грн. 1098,2 1247,6 1286,5 38,9
2. Вартість оборотних коштів, тис.грн. 94,1 104,8 110,0 5,2
3. Коефіцієнт оборотних коштів 11,7 11,9 11,7 -0,2

На підставі даних розрахунків видно, що збільшився виторг від реалізації в 2009 році в порівнянні з 2007-2008 роками. Підвищилася вартість оборотних коштів, що говорить про їх не раціональне використання. Зменшився коефіцієнт оборотності оборотних коштів у порівнянні з 2008 роком і становить 11,7.2.2. Аналіз ступеня задоволення соціально-економічних потреб працівників підприємства.

Сучасний стан соціального партнерства на підприємствах України вимагає від кадрів управління та від власників розглядати працівника не як робочу силу, не як трудовий ресурс, а як вагомий соціальний капітал. Саме тому широкого розповсюдження набули дослідження різноманітних аспектів діяльності підприємства з точки зору задоволення робітників результатами їх роботи.

У працях вітчизняних дослідників, де різнобічно висвітлюються питання практичного застосування різноманітних форм і методів досліджень, за показник обрано ступінь задоволення потреб працівників.

Задоволення потреб становить основу життєдіяльності людини. Саме ступінь задоволеності різноманітних потреб,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: