Мотивація робітників промислового підприємства
4 На затверджений плановий обсяг виробництва расчитывается відповідно нормативна чисельність виробничих робітників-відрядників пропорційно зміни планового обсягу виробництва стосовно розрахункового
Чнорм.сд = Чплсд*Vпл/Vрасч (2.3)
де Vпл, Vрасч – відповідно плановий і розрахунковий обсяги виробництва.
5 Нормативна чисельність інших категорій працюючих визначається в залежності від нормативної чисельності робітників-відрядників по формулі:
Чнорм.проч = Чбазпроч*Чнормсд/Чбазсд (2.4)
6 Нормативна чисельність дирекції і функціональних служб відділів, що входять у виробництво, визначається в залежності від нормативної і базової чисельності робітників-відрядників по виробництву по формулі:
Чнорм.отд = Чбазотд*Чнорм.прсд/Чбаз.прсд (2.5)
де Чнорм.прсд – нормативна чисельність робітників-відрядників по виробництву в планованому періоді.
7 Порядок визначення планового фонду заробітної плати.
7.1 Плановий фонд заробітної плати робітників-верстатників визначається на затвердженої плановий обсяг виробництва в годинник. При цьому розмір коефіцієнта, щоплаває, приймається рівним 2,0 до відрядних розцінок.
7.2 Плановий фонд заробітної плати інших робітників-відрядників планується на затверджений плановий обсяг виробництва в годинник. При цьому розмір коефіцієнта, що плаває, приймається рівним 2,0 до відрядних розцінок.
7.3 Плановий фонд заробітної плати інших категорій працюючих приводиться у відповідність із плановим обсягом виробництва в такий спосіб:
– розраховується плановий фонд заробітної плати інших категорій працівників у базових умовах по діючій системі оплати праці на їхню планову чисельність;
– визначається середня заробітна плата одного трудящого інших категорій;
– визначається нормативний фонд заробітної плати виходячи із середньої заробітної плати в базових умовах, нормативній чисельності і розміру планового коефіцієнта, щоплаває, рівного 2,0;
– визначається коефіцієнт, що плаває, застосовуваний при визначенні планового фонду заробітної плати, як відношення нормативного фонду заробітної плати до планового в базових умовах;
– плановий фонд заробітної плати, визначний у базових тарифних ставках на планову чисельність інших категорій у розрізі професій коректуються на отриманий коефіцієнт.
8 Порядок визначення фактичного фонду заробітної плати і фактичного розміру коефіцієнта, що плаває, до базових тарифних ставок і посадових окладів наступний.
8.1 Фактичний фонд заробітної плати виробничих робітників-відрядників цехів нараховується пропорційно фактичному обсягу виробництва з урахуванням фактичного відсотка виконання норм виробітку. При цьому розмір коефіцієнта, що плаває, приймається рівним 2,0 до відрядних розцінок.
8.2 Фактичний фонд заробітної плати інших категорій працюючих цехів приводиться у відповідність з фактичним фондом заробітної плати виробничих робітників-відрядників і нараховується з урахуванням фактичного розміру коефіцієнта, що плаває.
8.3 По цехах фактичний розмір коефіцієнта інших категорій, що плаває, працюючих розраховується по формулі:
К = 2 * К1 * К3 * К4 (2.6)
де К1 – коефіцієнт, що визначає виконання плану по основному оціночному показнику по цеху, за звітний місяць розраховуємо по формулі:
К1 = Vфакт / Vпл, (2.7)
де Vфакт, Vпл – фактичний і плановий обсяги виробництва,
К3 – коефіцієнт, що враховує вплив зміни фактичної чисельності інших категорій працюючих на розмір коефіцієнта, що плаває, розрахований по формулі:
К3 = Чнормпроч/(Чфактпроч-Чадмпроч) (2.8)
де Чнормпроч – нормативна чисельність інших категорій працюючих;
Чфактпроч – фактична чисельність інших категорій працюючих за попередній місяць;
Чадмпроч – умовна чисельність інших категорій працюючих, що знаходилися у відпустці з дозволу адміністрації без збереження заробітної плати, розрахована по формулі:
Чадм = А / Р, (2.9)
де А – кількість людино-днів відпусток з дозволу адміністрації без збереження заробітної плати по інших категоріях працюючих;
Р – кількість робочих днів за графіком у звітному місяці;
К4 – коефіцієнт якості праці працівників цеху, розраховуємо по формулі (2.1).
9 Фактичний розмір коефіцієнта, щоплаває, для дирекції, відділів маркетингу і контрактів, бюро бухгалтерського обліку й аналізу витрат, груп економічного аналізу, бюро цін, виробничо-диспетчерських відділів, конструкторсько-технологічних відділів, що входять до складу виробництв – центрів прибутку.
К = 2 * К1 * К3 * К4 (2.10)
де К1 – коефіцієнт, що визначає виконання плану по основному оціночному показнику по виробництву, за звітний місяць розраховуємо по формулі:
К1 = Vфакт / Vплан,
де Vфакт, Vплан – фактичний і плановий обсяги виробництва по центрі прибутку (виробництву).
К3 – коефіцієнт, що враховує вплив фактичної чисельності функції і функціональних відділів виробництва, на розмір коефіцієнта, що плаває, розрахований по формулі:
К3 = Чнорм.протд/Чфакт.протд (2.11)
де Чнорм.протд – нормативна чисельність дирекції і функціональних відділів виробництва за попередній місяць.
К4 – коефіцієнт якості праці.
Як свідчить практика, оплата праці з обліком коефіцієнтів, що плавають, сприяє стабілізації виробничо-господарської діяльності і дозволяє виплачувати фактично зароблені засоби. При такому підході колективи структурних підрозділів акціонерного товариства поставлені в рівні умови і принцип справедливості стає важливим регулятором рівня оплати праці.
На АТ «НКМЗ» основою організації заробітної плати є тарифна система оплати праці. Тарифна система являє собою сукупність нормативних документів, взаємозалежних між собою й забезпечуючих мотивацією до праці. Це тарифні ставки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні довідники робітників, кваліфікаційні довідники посад керівників, фахівців, фахівців і службовців, надбавки і доплати до тарифних ставок і окладів і т. д.
Тарифне нормування заробітної плати керівників, фахівців, службовців здійснюється через схеми посадових окладів, що являють собою також таблиці співвідношень місячних окладів у виді коефіцієнтів до мінімального рівня заробітної плати. Диференціація в оплаті праці на основі тарифної системи різних груп працівників, що відповідає їхній ролі у виробничому процесі, обумовлює прагнення працівника одержати більш високу кваліфікацію, тобто підсилює мотивацію до праці.
У АТ «НКМЗ» тарифна система побудована таким чином, що пріоритет в оплаті праці відданий ведучим професіям робітників-верстатників і мастеровому складу, тобто безпосереднім товаровиробникам. Годинні тарифні ставки верстатників показані в таблиці 4.
Таблиця 4 – Годинні тарифні ставки для служби механіка і ІХО
| Найменування | Розряди | |||||
| Професій | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| (у копійках) | ||||||
|
II Слюсарі ремонтники, електромонтери, слюсарі інструментальники, верстатники |
50 |
57 |
69 |
75 |
87 |
100 |
|
III Електрозварювачі, мастильники, мийники, заточники, термісти |
49 |
54 |
66 |
74 |
83 |
98 |
Заробітна плата працівника складається з основної заробітної плати, про яку написане вище і додаткової (премії, доплата за шкідливість і т. д.).
Одним з важливих факторів посилення матеріальної зацікавленості працівників у підвищенні ефективності праці в умовах акціонерного товариства є введення в дію нового Положення про преміювання працівників за основні результати господарської діяльності.
Преміювання керівників, фахівців і службовців структурних підрозділів у складі виробництв виробляється за результатами роботи виробництва і підсумкам діяльності кожного структурного підрозділу.
Преміювання керівників, фахівців і керування, що служить, відділів, конструкторських і технологічних служб, що не ввійшли до складу виробництв, допоміжних цехів виробляється за результатами роботи суспільства в цілому і підсумків діяльності кожного структурного підрозділу. Керівники, фахівці і службовці виробничих цехів преміюються за результатами роботи цеху.
Для ілюстрації впливу якості продукції, що випускається, на заробітну плату, використовуючи пакет Excel, розрахуємо розмір «плаваючого» коефіцієнта, на прикладі трьох підрозділів – таблиця 5, і побудуємо діаграму – малюнок 5, що показує питому вагу оціночних показників у «плаваючому» коефіцієнті.
Таблиця 5 – Розрахунок «плаваючого» коефіцієнту
| Найменування показників | Цех 1 | Цех 2 | Цех 3 |
| Об’єм випуску (нормо-годин) | |||
| План | 163000 | 137560 | 123000 |
| Звіт | 187995 | 165573 | 141705 |
| Чисельність (людин) | |||
| План | 357 | 227 | 201 |
| Звіт | 348 | 240 | 232 |
| Коефіцієнт якості К4 | 1,25 | 1 | 1,2 |
| Коефіцієнт за обємом випуску К1 | 1,15 | 1,2 | 1,15 |
| Коефіцієнт за чисельністю К3 | 1,025 | 0,95 | 0,86 |
| Розмір «плаваючого» коефіцієнту | 2,9 | 2,28 | 2,37 |

Малюнок 5 – Питома вага оціночних показників у «плаваючому» коефіцієнті
З малюнку видно, що питома вага показників якості при розрахунку «плаваючого» коефіцієнту заробітної плати складає 36%, що свідчить про великий вплив цього показника на величину зарплати. І це є практичним відображенням політики підприємства, що спрямована на поліпшення якості виготовляємої продукції.
Завдяки правильно обраній стратегії корпоративного фінансово-технічної політики, ефективному керуванню грошовими потоками завод може подолати економічну та трудову кризу і вийти на належний рівень показників заробітної платні, винагород та премій в потрібному розмірі.
2.3 Колективно-договірне регулювання трудових відносин
Важливою складовою практичного рішення задач по посиленню дієвості систем оплати і стимулювання праці, підвищенню його якості і продуктивності, навчанню і перепідготовці кадрів є колективно-договірне регулювання трудових відносин. Закріплення відповідних гарантій їхнього виконання в колективному договорі цілеспрямовано впливає на підвищення трудової мотивації, формуючи в трудовому колективі впевненість у тім, що праця кожного працівника буде оплачений і нагороджений відповідно до досягнутих результатів.
Розширення господарської самостійності підприємств в умовах реформи відносин власності, руйнування вертикальної системи керування і перехід до ринкових відносин ставлять по-новому питання про колективний договір. Тепер підприємствам приходиться приймати самостійні рішення як в області стратегії розвитку підприємства в умовах конкуренції, так і в області використання праці і відтворення робочої сили. І якщо в часи адміністративно-командної системи колективні договори були свого роду формою добровільних зобов'язань адміністрації і профспілок, то в умовах перетворення підприємства в акціонерне товариство і його функціонування, як суб'єкта ринкових відносин, статус колективних договорів у корені змінився. По-перше, вони стають юридично діючою формою регулювання трудових відносин на рівні підприємства. По-друге, відмінна риса колективного договору в умовах акціонерної форми господарювання – це те, що сторони, що уклали договір, є і найманими робітниками, і власниками всього майнового комплексу підприємства. Ці обставини об'єктивно обумовлюють підвищення їхньої зацікавленості в росту ефективності виробництва, їхньої відповідальності за хід і результати господарсько-фінансової діяльності акціонерного товариства, рішення задач розвитку виробництва, випуску конкурентноспособной продукції. У цих умовах колективний договір стає найбільш діючою формою організаційно-нормативного втілення принципів зацікавленості і відповідальності учасників двосторонніх партнерських відносин, у розділах якого повинні бути закріплені локальні норми по праці і соціальному розвитку, забезпеченню зайнятості, оплаті і матеріальному стимулюванню, охороні праці, а також зафіксовані механізми забезпечення його виконання. [15]
Створення і реалізація механізму соціального захисту інтересів працівників у незалежності від статусу підприємства, членами трудового колективу, якого вони є, у тому числі і через систему колективно-договірних відносин – найважливіша задача профспілкових органів.
У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про колективні договори й угоди між трудовим колективом» АТ НКМЗ розробило та виконує положення «Про колективно-договірне регулювання трудових відносин». Колективний договір АТ НКМЗ передбачає виконання двосторонніх зобов'язань, спрямованих на здійснення виробничої й інший відповідно до чинного законодавства і статуту АТ, створення працюючим безпечних умов праці і забезпечення соціальних гарантій працівникам за рахунок одержання прибутку. Профком відповідно до статуту АТ є повноцінним представником трудового колективу по захисту законних його інтересів у рішенні соціально-економічних питань.
Згідно з новим колективним договіром на 2002 рік на підприємстві передбачено виконання двосторонніх зобов'язань, спрямованих на здійснення виробничої й інший відповідно до чинного законодавства і статуту АТ, створення працюючим безпечних умов праці і забезпечення соціальних гарантій працівникам за рахунок одержання прибутку. Профком відповідно до статуту АТ є повноцінним представником трудового колективу по захисту законних його інтересів у рішенні соціально-економічних питань. Від імені акціонерного товариства колективний договір підписує голова Правління, а від імені трудового колективу – голова профспілкового комітету, що представляє більшість членів трудового колективу. Голова профспілкового комітету з посади є членом Ради акціонерного товариства. Взаємодія адміністрації і працівників у сфері трудових відносин на основі колективного регулювання базується на двостороннім соціальному партнерстві. При цьому визнається імовірність протиріч інтересів сторін (працівників і роботодавців) і їхнє право відстоювати свої інтереси, використовуючи різні способи переважно через переговори, пошук компромісів.
З урахуванням сучасних умов функціонування заводу програма дій Правління акціонерного товариства і колективу його працівників, зафіксована в колективному договорі у формі взаємних зобов'язань сторін в області господарської, економічної і соціальної діяльності, охоплює наступні основні напрвления:
– підвищення ефективності виробництва, забезпечення конкурентоспроможності створюваної техніки, максимального збуту продукції, що випускається, досягнення високої ефективності збутових і експортних операцій;
– збереження кадрового потенціалу, забезпечення повної і раціональної зайнятості працівників акціонерного товариства, створення нових робочих місць;
– упровадження нової, більш зробленої системи оплати і стимулювання праці працівників, що забезпечує органічний взаємозв'язок фондів оплати праці і заохочення з його кінцевими результатами;
– визначення направлений використання доходу, отриманого від господарсько-фінансової діяльності акціонерного товариства, чіткого й обґрунтованого порядку його розподілу через фонди споживання і нагромадження;
– організація комплексної системи підготовки і перепідготовки кадрів, формування фахівців ринкової економіки (маркетинг, менеджмент, фінансова система, інвестиційні розрахунки, зовнішньоторговельні операції, внутріфірмове керування персоналом і ін.),
– розробка діючої системи заходів для зміцнення трудової і технічної дисципліни;
– рішення задач соціального розвитку колективу, розробка заходів, спрямованих на виконання плану соціального розвитку на поточний рік;
– вироблення мір соціальної підтримки і захисту працівників в умовах ринку, забезпечення програми соціальних і правових гарантій, пільг, наданих ним акціонерним товариством;
– уживання заходів по охороні праці і техніку безпеки, підвищенню культури виробництва;
– розробка заходів для охорони навколишнього середовища;
– забезпечення гарантій здійснення в акціонерному товаристві профспілкової діяльності. [16]
У колективному договорі передбачаються також заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці, підвищенню рівня прав материнства і молоді, рішенню житлових проблем, ряд інших питань, не відбитих чи недостатньо вирішених у тарифних угодах.
Правління АТ за згодою з трудовим колективом зобов'язується забезпечити гарантовану оплату праці робітником, що складається в трудових відносинах із суспільством, передбачену кодексом законом України «Про працю», «Про оплату праці», генеральним і галузевою угодами й ін. нормативними актами про оплату праці.
Оплата праці виробляється в залежності від результату праці, складності й умов, з урахуванням кінцевого результату господарської діяльності підрозділів і суспільства, на основі тарифних ставок і посадових окладів у межах наявних засобів на оплату праці, не нижче мінімальної заробітної плати з поетапним її наближенням для визначеної категорії працівників до риси малозабезпеченості відповідно до законодавства України. Згідно з колективним договіром підприємство забовязано виконувати слідуючи дії.
1 Зробити оплату праці за роботу в понаднормовий час у святкові і вихідні дні працівникам меньш 18 років при скороченні тривалості їхньої щоденної роботи.
2 Установити за рахунок засобів ФОТ:
– надбавки робітником за профмастерство;
– надбавки фахівцям і керівникам за високі досягнення в праці;
– надбавки за знання і застосування іноземної мови;
– за вчений ступінь;
– оклади замість тарифних ставок кваліфікованим робітником, зайнятим на особоважных і відповідальних роботах;
– доплати за сполучення професій (посад), розширення зон чи обслуговування збільшення обсягу виконуваних робіт за рахунок економії ФОТ від вивільнення чисельності працівників;
– доплати за керівництво чи бригадою ланкою;
– роботу в багатозмінному режимі у вечірню і нічну зміну в розмірі 20 і 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи у відповідній зміні для ППП, за роботу в нічну зміну (з 22г до 6г) у розмірі 40% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час для працівників ЖБУ, дитячих шкільних установ, комбінату харчування, ВОХР, БМУ, сторожів,
– за роботу в несприятливих умовах праці на основі оцінки атестації умов праці на кожнім робочому місці відповідно до переліку робіт і робочих місць зі шкідливими, важкими й особливо шкідливими й особливо тяжкими умовами праці;
– надбавки за класність водіям: 2 клас – 10%; 1 клас – 25% установленої тарифної ставки за відпрацьований час.
3 В міру росту кваліфікації робітників переводити їх на більш складні роботи, підвищуючи тарифний розряд послідовно після здачі робітниками кваліфікаційного іспиту. Робітник, що знаходиться в плині трьох місяців підряд на роботах більш високої кваліфікації (якщо робота вищого розряду складає більш 60% загального обсягу робіт) з виконанням норм виробітку, має пряме право на присвоєння більш високого тарифного розряду.
4 Працівникам, зайнятим у цехах (мартенівському, ФЛЦ – 1,2, ЭСПЦ, КПЦ – 1,2, чавуноливарному, копровому, термічному) на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, оплата праці в який виробляється на умовах, установлених для працюючих підприємств чорної металургії, робити виплату одноразової винагороди за вислугу років у залежності від стажу безупинної роботи в шкідливих умовах у розмірах передбачених діючим положення.
5 Вести роботу з подальшому впровадженню технічно обґрунтованих і сумарних норм виробітку; заміну помилково встановлених норм робити в міру їхнього виявлення.
6 Надавати щорічні відпустки працівникам з розрахунку щомісячного відходу у відпустку 8,3% чисельності за графіком, затвердженому начальником чи цеху відділу. Щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи надаються робітником у будь-який час відповідного робочого року відповідно до графіка відпусток відповідно до діючого законом України «Про відпустки» – від 15.11.96 р. Основна відпустка не менш 24 календарних днів за відпрацьований працівником рік; додаткова відпустка – за роботу зі шкідливими умовами, важкими і підвищеним нервово-емоційним і інтелектуальним навантаженням. Скорочення для працівників зі шкідливими умовами праці у відповідності зі статтею 51 Кзот України.
Крім того, підприємство повинно надавати наступні пільги робітникам-верстатникам основного виробництва.
1 Для закріплення кадрів робітників-верстатників і їх підручних на виробничих ділянках основних цехів, ремонтно-механічного цеху №4, інструментального, ЦТНП, ЦСО надати верстатникам зі стажем більш 5 років: щорічна оплачувана відпустка 28 календарних днів, включаючи основний і усі види додаткових відпусток (крім жінок з дітьми).
2 Верстатникам, що проробили на трьохзмінному режимі не менш 60 змін і не менш 1 року за професією верстатник, при відході у відпустку видається матеріальна допомога в розмірі 30% від середньої заробітної плати одного працівника ППП.
3 Робити доплати межразрядной різниці робітникам-верстатникам виробництв: металургійного устаткування; Грикпо, серійних машин; інструментального цеху, ЦСО, ремонтно-механічного цеху №4 за умови, якщо різниця між розрядами працівника і розрядом робіт більше одного розряду і виконанні робітником-верстатником норм виробітку.
4 Установити підвищений коефіцієнт 1,2 до діючих годинних тарифних ставках на чистові роботи підвищеної складності.
5 Установити підвищений коефіцієнт 1,3 до діючого годинне тарифне ставкам і на операції 3, 4, 5 і 6 розряди по шифрі «10» на чистових верстатах при виготовленні особливо відповідальних і складних деталей, що йдуть на експорт у далеке зарубіжжя.
6 Верстатникам, що працюють з «Талоном якості», виплачувати щомісяця винагорода в розмірі 15% відрядно заробітної плати.
7 Молодим робітником, що пройшов навчання в ООПЭОЛ по професси верстатника, виплачувати разову матеріальну допомогу в розмірі 50% від середньої заробітної плати одного працівника ППП при успішному закінченні навчання і висновку трудового договору на термін не менш 3 років.
8 Молодим верстатникам і підручним, що раніше працювали на НКМЗ і прийнятим послу служби в армії як верстатника, виплачується одноразова допомога в розмірі 50% від середньої заробітної плати одного працівника ППП.
9 Робітникам-верстатникам, знову прийнятим в АТ, і заключившим договір на 5 років видавати матеріальну допомогу: кваліфікованим робітником верстатникам 4,5 і 6 розрядів у розмірі 100%; іншим – 50% від місячної заробітної плати ППП на момент висновку договору.
З метою створення відповідних умов життя, побуту і відпочинок працівника в АТ на соціальні нестатки трудового колективу направляються засоби від чистого прибутку підприємства.
Виконується оздоворовлення працівників
– путівки на базу відпочинку Щурово за 20% вартості і пансіонат Широкино за 30%
– заводський профілакторій за 20% вартості, у тому числі колишнім працівникам, що знаходяться на пенсійному забезпеченні за 10% вартості.
Оздоровлення дітей шкільного віку в літній період – в оздоровчому таборі ім. С. Тюленина м. Славяногорска 10% вартості, багатодітним – 5% вартості.
Виділення працівникам палива:
– у будинках, не опалювальних природним газом і без центрального опалення, виділяти за готівку 2 тонни вугілля,
– непрацюючим пенсіонерам, інвалідам праці, родинам померлих, інвалідам 1 і 2 групи – 2 тонни вугілля і за умови наявності 0,3 тонни дров з оплатою 50% роздрібної вартості,
-інвалідам війни, ветеранам і учасникам – 2 тонни вугілля і за умови наявності 0,3 тонни дров зі знижкою.
Щодня для інвалідів 2 групи безкоштовно виділяти автобус.
Забезпечення безкоштовним харчуванням обрубників і газорезчиков обрубних відділень ФЛЦ 1, обрубників чавуноливарного цеху і ФЛЦ 2, учнів, що освоїли професію верстатників протягом усього періоду навчання.
Оплата батьківських внесків за зміст дітей у дошкільних установах НКМЗ (утримання з заробітної плати).
Робити оплату 50% вартості квартплати багатодітним родинам (більш 5 дітей).
Допомога при похованні колишніх працівників і санмедчасти і виділення на похорон безкоштовно однієї машини, виготовлення труни, надгробка.
Зміст на території підприємства 6 стоматологічних кабінетів для безкоштовного обслуговування працівників.
Асигнувати засобу з профбюджета на культурно-масові, фізкультурні і спортивно-масові заходи.
НКМЗ залишається єдиним заводом галузі в регіоні, що здійснює житлове будівництво і реконструкцію житлового фонду і надає своїм працівникам житло в порядку черги. Фінансування житлового будівництва здійснюється за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні суспільства, а також за рахунок засобів трудящих, що складаються на квартирному обліку і фінансово приймаючого участь у будівництві житла.
Правління акціонерного товариства виділяє грошові кошти на придбання медичного устаткування, медикаментів для медико-санітарної частини НКМЗ, на ремонт медичних приміщень, на надання поворотної матеріальної допомоги молодим родинам (до 100 родин у рік); часткову оплату батьківських внесків за находження дітей у дошкільних установах НКМЗ; 50 процентну оплату вартості квартир багатодітним родинам; надання допомоги не працюючим пенсіонерам, інвалідам війни, ветеранам праці; на забезпечення безкоштовним харчуванням обрубників термообрубного, чавуноливарного цехів і фасонолітейного цеху №2, газорізчиків термообрубного цеху, а також учнів, що освоюють професію верстатника в плині всього періоду навчання й ін.
3 Удосконалення системи трудової мотивацієї робітників
3.1 Критерії оптимальності мотиваційного процесу з позиції верстатника
Важливу інформацію про потреби верстатників у їхньому сприйнятті дає робота з вивчення ціннісної орієнтації верстатників, виконана соціологічною групою АТ «НКМЗ» [3]. У процесі цієї роботи було опитано 212 чоловіка. Вибірка була репрезентивною з рівнем вірогідності 0,95. У таблиці 6 показана ієрархія цих цінностей, отримана на основі опитування.
Таблиця 6 – Результати ранжирування цінностей верстатниками
|
Ранг |
Перше спостереження |
Друге спостереження |
|
|
Ціннісне ядро |
1 2 3 |
заробіток не занадто важка праця здоров'я |
Заробіток надійне майбутнє доброзичливе відношення на роботі |
|
Ціннісна периферія |
4 5 6 |
повага людей надійне майбутнє доброзичливе відношення на роботі |
Здоров'я не занадто важка праця |
За період, що спостерігається, змінилося традиційно стійке для психіки людини ціннісне ядро. Якщо раніше величина заробітку порівнювалася з вагою праці, то зараз заробіток оцінюється в парі з такою цінністю, як надійне майбутнє, причому вага праці і здоров'я відсувається на другий план, що характерно для людей, що знаходяться в стресовій ситуації. Звідси стає зрозумілим зріст потреби людей у доброзичливому відношенні товаришів і керівництва. Таким чином, у новому ціннісному ядрі верстатників підсилюється роль факторів, безпосередньо зв'язаних з їхньою психікою. На перших місцях знаходяться потреби нижніх рівнів ієрархічної піраміди, описаної раніше.
Слід зазначити, що цінності 1,2 і 3 у ціннісному ядрі другого спостереження залежать від кількості і якості праці. Тому 63% респондентів на питання анкети «Що ви робите для рішення життєвих проблем відповіли: «Став більше працювати на робочому місці».
Великий інтерес представляє оцінка верстатниками норм поводження. На першому місці стоїть «уміння по-справжньому трудитися, не лінуватися». Для порівняння відзначимо, що «особиста чесність» була оцінена майже в 2 рази нижче, репутація гарного працівника – у 4 рази нижче і т. д.
Безсумнівно, що для верстатника велике значення має самовираження в праці. Те, що потреба у творчості при опитуванні верстатників не потрапила в сімку найбільш важливих, є, на наш погляд, пороком методики опитування. Ця потреба в людей зі значною часткою фізичної праці в їхній діяльності знаходиться в підсвідомості. Важливість цієї потреби можна, наприклад, довести тією обставиною, що при спостереженнях за динамікою зміни показника «настрій-працездатність-настрій» (РН) було зафіксовано, що, коли заточення інструмента «по-своєму», забезпечувала успішну роботу, показник РН завжди різко підвищувався.
На малюнку 6 зроблена спроба зв'язати розглянуті цінності, зв'язані з довгостроковими потребами (умовно ці поняття не розділяються) з мотивами, що діють у момент виконання визначеної операції механообработки (будуть далі іменуватися операційними) і критеріями оптимальності технологічних рішень.
Даючи загальну характеристику приведеної на малюнку блок-схемі, відзначимо, що вона не є деревом. Як довгостроковий простір потреб, так і простір мотивів, що виявляється в даний момент, є надзвичайно складними категоріями. Елементи цих просторів перетинаються один з одним. Має місце взаємний вплив елементів. Так, здоров'я залежить від матеріального благополуччя і навпаки. Для зручності аналізу доцільно спочатку розглянути сукупність потреб і мотивів як дерево, а далі врахувати взаємний вплив факторів.
Відзначимо також, що в більшості випадків потреби піддаються лише якісній оцінці. Послідовно розглядаючи потреби, мотиви і диференціюючи останні, ми наближаємо ці категорії до такої форми, що може бути оцінена кількісно – у виді цільових функцій від керуючих перемінних.
Розглянемо спочатку чотири блоки потреб, складених на основі описаних досліджень НКМЗ, а також загальних досліджень теорії мотивації. Замість довгострокових вимог високої зарплати і не занадто важкої праці поставлені більше відповідним довгостроковим потребам поняття «матеріальне благополуччя» і «здоров'я». Для спрощення «відношення на роботі» і «повага людей» з'єднані разом. Сюди ж додане самовираження.
Таким чином, у представленому виді потреби 1,2 і 4 відповідають 2 м нижнім рівням піраміди Маслоу, а блок потреб 3 – вищим рівням. Те, що в блоці 3 ми з'єднали три різних потреби, свідчить не про їхню малу значимість, а ту обставину, що при розгляді операційних мотивів і критеріїв оптимальності конкретних технологічних рішень ці потреби важко диференціювати.
Переходячи до мотивів діяльності верстатника, відзначимо, що цим терміном позначається матеріальний чи ідеальний об'єкт, заради якого ця діяльність здійснюється.
Розглянемо операційні мотиви. Матеріальне благополуччя у свідомості верстатника обумовлюється заробітком, що при відрядній оплаті праці найбільше залежить від продуктивності механообробки. Цим і вичерпуються прості, легко формалізуємі зв'язки системи «потреби – мотиви – критерії».
Надійне майбутнє насамперед залежить від ефективності роботи служби маркетингу, еліти інженерного корпуса, вищого керівництва підприємства. Для даного верстатника воно якоюсь мірою зв'язано з його кваліфікацією, якістю роботи, але про цей мотив пізніше. Скажемо тільки, що при існуючій системі мотивації зв'язок цей слабкий, а при існуючому менталітеті верстатника він сприймається їм як ще більш слабкий.
З іншого боку, почуття тривожності, несприятливе сприйняття довгострокової нестабільності безсумнівно підсилюється через нестабільність механообробки на кожній операції і навпаки: сприйняття нестабільності на операції підсилюється через сильне несприятливе тло – загальної тривожності робітників, їхньої заклопотаності майбутнім. Тому мотив «стабільність механообробки» на малюнку поставлений у пряму відповідність з потребою в надійному майбутньому.
Блок потреб 3 виявляється в складній системі різних мотивів, не усі з яких вдалося зв'язати з технологічними рішеннями на даній операції, тому що чим вище рівень потреб на ієрархічній піраміді, тим вони складніше, різноманітніші і гірше піддаються формалізації.
На наш погляд блок потреб 3 можна зв'язати з деяким комплексним цілісним мотивом, що ми називаємо «якість роботи». Цей мотив обумовлений наявністю в кожній людині глибинного безумовного рефлексу мети. Він зв'язаний з почуттям задоволення від добротно виконаної суспільно-значимої роботи. В інтроспективних спостереженнях за показником РН у верстатника це найбільше яскраво виражалося у формулі «я – майстер».
Довгострокова потреба здоров'я може виявлятися в різних мотивах діяльності, але на даній операції її можна зв'язати з мотивом, що ми назвемо функціональний психічний і фізичний стан (ПФС).
Крітерії оптимальності. Заробіток на операції чи загальна продуктивність механообробки складається з продуктивності процесу різання (виражається основним часом tо), продуктивності самої праці – тобто допоміжних операцій зміни інструмента, деталі, настроювання на розмір і т. д. (виражається часом відновлення технологічної системи Tв) і тривалості простоїв Тп, зв'язаних з чеканням крана, неплановим ремонтом верстата і т. д. Ці простої залежать від якості обслуговування.
Відзначимо, що на важких верстатах час різання, обслуговування і простоїв відносяться як 6:3:1.
Простої нас цікавлять насамперед у тих випадках, коли на них можна впливати технологічними й організаційними рішеннями. Наприклад, збільшивши запас інструмента на робочому місці, можна знизити імовірність простоїв з причини відсутності інструмента. Тому, наявні моделі доки враховують вплив на простої лише деяких факторів. У багатьох випадках може бути прийнятий комплексний критерій – штучний час tm = to + Тв, де Тв враховує зазначені вище простої.
Стабільність процесу обробки складається зі стабільності трьох складових: а) процесу різання, зносу і руйнування інструмента, б) процесу відновлення ТС і в) процесу зовнішнього обслуговування. Стабільність добре оцінюється показниками розсіювання відповідних часів, наприклад, коефіцієнтами варіації стійкості інструмента Wт, часу відновлення WB і т. д.
Якість роботи можна представити як комплексний критерій.
Насамперед він визначається якістю продукції: числом випадків і вартістю браку, повернення деталі на доробку після першого пред'явлення, товарним видом деталі, що доки не завжди враховується ВТК. Нами прийнятий критерій бездифектності продукції Кп.
У великому ступені якість роботи характеризується відношенням робітника до верстата, інструменту, оснащенню і робочому місцю в цілому. Деякі з цих критеріїв можуть бути легко отримані. Наприклад, відношення до інструмента оцінюється по витраті твердого сплаву, державок і інших деталей інструмента. Для оцінки якості відходу й обслуговування металорізального устаткування, а також стану робочого місця прийняті критерії К і Км, що за структурою моделі близькі до критерію бездефектності продукції. Вони враховують число зауважень чи керівництва відповідних служб по стані устаткування і робочого місця.
Поняття «функціональний стан» у нашій системі критеріїв оптимальності ширше, ніж це прийнято в ергономіці: це той компонент загальним, оцінюваним самим робітником, його психічного і фізичного стану, що залежить від технологічних рішень на даній операції. Будемо його позначати «ПФС».
ПФС залежить від дуже великого числа факторів. Враховуємо наступні. Значною мірою ПФС визначається напруженістю праці. Це поняття відповідає категорії «не занадто важка праця». Цей критерій можна представити як адитивну згортку напруженості психічних (логічних) Нп і фізичних операцій Нф.
Тією чи іншою мірою, у свідомості чи