Xreferat.com » Рефераты по менеджменту » Аналіз та удосконалення оперативного управління

Аналіз та удосконалення оперативного управління

диспетчерських нарадах беруть участь начальники цехів і відділів, керівники загальнозаводських обслуговуючих господарств, начальники планово-диспетчерського бюро, ведучі інженери бюро оперативно-календарного планування планово-диспетчерського відділу. Вказівки, що даються на диспетчерських нарадах, фіксуються змінним диспетчером в протоколі наради. Контроль за виконанням цих вказівок є одним з основних обов'язків диспетчерської служби.

Черговий диспетчер веде диспетчерський журнал, в який вносяться всі розпорядження вищестоящих керівників і самого диспетчера з терміном виконання на протязі доби. У цьому журналі фіксуються взаємні претензії цехів, дозвіл яких вимагає втручання диспетчера. Розпорядження з терміном виконання, що перевищує доби, записуються диспетчером в контрольну картку термінів, в якій вказується, від кого і кому віддано розпорядження, його зміст, термін і результат виконання. Картка ставиться в картотеку контрольних термінів за роздільник, відповідний терміну виконання цього розпорядження. Оскільки роздільник поточного дня переставляється в самий кінець картотеки, то контрольні картки, в яких термін виконання розпорядження доводиться на даний день, виявляються відкритими. Це дозволяє диспетчеру своєчасно перевірити виконання кожного розпорядження.

Оперативний контроль і регулювання виробництва в цеху здійснюється планово-диспетчерським бюро (ПДБ), основною роботою якого є поточна підготовка і контроль ходу виробництва відповідно до складеного змінно-добового завдання.

Черговий диспетчер цеху є оперативним керівником своєї зміни. У зв'язку з цим для цехових диспетчерів встановлюється позмінне чергування. Передачі чергування передує ознайомлення змінника з ходом виробництва і виконанням завдань дільницями. Диспетчерська служба цеху по претензіях, що поступили від виробничих дільниць і служб цеху, вживає по них відповідні заходів, веде диспетчерський журнал і картотеку контролю термінів, готує матеріали до диспетчерської наради і бере в ньому участь. У цехових диспетчерських нарадах беруть участь старші і змінні майстри і інші керівні працівники цеху, пов'язані з виробництвом. Диспетчерські наради проводяться для перевірки ходу виконання виробничої програми цеху, усунення неполадка, що виникли в роботі, а також перевірки виконання розпоряджень диспетчерської служби заводу і начальника цеху.

Планово-диспетчерське бюро цеху щодня представляє в планово-диспетчерський відділ заводу рапорт про виконання виробничої програми за добу. Крім того, планово-диспетчерське бюро цеху регулярно докладає змінному диспетчеру заводу про виконання отриманих від нього розпоряджень і вказівок.

Контроль і регулювання ходу виробництва на дільницях здійснюють старші і змінні майстри і диспетчери дільниць. При виявленні неполадка в роботі диспетчер вживає заходів до їх усунення. Так, у разі невиходу робочого диспетчер через майстер дає вказівку про заміну його робітником з даної або іншої дільниці, припиняє виконання менш термінової операції для виконання замість її більш термінової. При відсутності матеріалу або технологічного оснащення диспетчер з'ясовує можливість термінового його отримання. При короткочасних затримках в отриманні бракуючого матеріалу або оснащення диспетчер вносить зміни в змінно-добові завдання, використовуючи для цього резервні роботи. У окремих випадках може бути прийняте рішення про виконання роботи в третю зміну або передачі її на іншу дільницю і навіть в інший цех.


Розділ 2 Оцінка оперативного управління виробництвом по ВАТ “Ковельсільмаш”


1.1 Техніко-економічна характеристика підприємства ВАТ «Ковельсільмаш».


ВАТ «Ковельсільмаш» було засновано 22 жовтня 1991 року. Нові ідеї і сучасний підхід до справ в поєднанні з професіоналізмом і багаторічним досвідом співробітників фірми в сфері виробництва дозволили підприємству за короткий період часу завоювати довір'я партнерів, як України так і в інших країнах СНД, ближнього і далекого зарубіжжя. У цей час «Ковельсільмаш» співробітничає з подібними йому фірмами в Італії, Польщі, Беларусиї і в Росії.

Основним напрямом діяльності фірми є виробництво та реалізація сільскогосподарської техніки та запасних частин до неї , і іншої техніки .

Технико-економічні показники діяльності ВАТ ”Ковельсільмаш” за 1998 рік приведені в табл. 1.1.


Таблиця № 1.1

Техніко-економічні показники.



Показники


1997р.


1998р.

Зміни

+/-

ТЕМП ЗРОСТАННЯ

%

1. Среднєспискова чисельність працівників, чол.


1100


1100


----


----

2. Середньорічна вартість ОФ тис. Грн.

----

322100

322100


3. Середньорічна вартість залишків оборотних коштів тис. Грн.


408850,5


1756240


1347389,5


430

4. Виручка від реалізації в порівнянних цінах, тис. грн.


19962200


23677900


3715700


118

5. Витрати на виробництво реалізованій продукції, тис. Грн.


17512600


20228600


2716000


115


6. Прибуток від реалізації продукції, тис. Грн.


244960


344930


99970


141

7. Витрати на 1 грн. Реалізованої продукції, грн/грн. (п.5/п.4)


0,88


0,85


-0,03


96

8. Фондовіддача на 1 грн ОФ, грн/грн (п.4/п.2)

----

73,5

73,5


9. Фондоозброєність, грн./чол (п.2/п.1).

----

536,8

536,8


10. Продуктивність праці, грн/грн (п.4/п.1).


33270


39463


6193


118

11. Рентабельність продажу %, (п.6/п.4).

12

15

3

125


З
а даними таблиці
спостерігається поліпшення основних показників підприємства за 1998 рік. Виручка від реалізації виросла на 3715700 тис. грн. в звітному періоді в порівнянні з минулим. Незважаючи на збільшення витрат на виробництво реалізованої продукції в абсолютному вираженні на 2716000 тис. грн., їх частка у виручці від реалізації знизилася на 4%. Також позитивним результатом діяльності є збільшення рівня рентабельності продажу на 25% в порівнянні з минулим періодом.





2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ, ЇЇ ВІДПОВІДНІСТЬ МЕТОДОЛОГІЧНИМ ВИМОГАМ.


Дивись схему Організаційної структури управління підприємством.

Існуюча на підприємстві ОСУВ є штабною, оскільки вся дана система замкнена на лінійних керівниках відповідного рівня. Генеральний директор, діючий на основі Статуту і що здійснює оперативне керівництво заводом, безпосередньо штабу не має, в його підкоренні знаходиться Рада директорів, що є виконавчим органом, але даний орган складається з лінійних керівників. У Раду директорів входять всі менеджери вищого рівня, що відповідає за конкретні напрями діяльності заводу. Штабом даних менеджерів є сукупність спеціалізованих відділів, на чолі з відповідним лінійним керівником, який відповідає напрямі система є найбільш складно керованої і може вийти з під контролю. Ця лінія є «вузьким місцем» в ОСУВ. Більша кількість керованих ліній, чим у генерального директора, має також директор по капітальному будівництву і соціальному побуту, але у нього кількість керованих ліній відповідає нормам керованості.

Комерційний директор відповідає за управління процесами постачання і збуту. У його підкоренні знаходяться наступні відділи: відділ комплектації, що відповідає за комплектацію виробів купованими напівфабрикатами, транспортне управління, що займається організацією і здійсненням перевезень, відділ постачання виробляє постачання матеріалів необхідних для виробництва, йому підкоряються бази і склади підприємства.

Директор по економіці займається регулюванням відносин, зумовлених економічною середою. Йому підкоряються планово-економічний відділ, що займається поточним і перспективним плануванням собівартості виробів і визначенням цін на них, головний бухгалтер і бухгалтерія, що підкоряється йому, провідний облікову політику на підприємстві, фінансовий відділ, що здійснює управління грошовими потоками на підприємстві.

Директор по маркетингу і зовнішньоекономічним зв'язкам управляє маркетинговою діяльністю на підприємстві і розвитком зовнішньоекономічних зв'язків підприємства. Він керує центром маркетингу, якому підкоряється відділ збуту, що займається процесом відвантаження виробів.

Директор по капітальному будівництву і соціальному побуту керує процесом капітального будівництва і соціальною сферою підприємства. Йому підкоряється управління капітальним будівництвом, здійснююче житлове і внутрішньозаводське будівництво, а також капітальний ремонт, і об'єкти соціальної сфери: БК «Обрій», підсобне господарство, дитячі сади,СК «Батьківщина».

Технічний директор керує технічною політикою на підприємстві, у нього є заступник технічного директора, що займається питаннями розробки, впровадження нової техніки. Технічному директору підкоряються відділ головного конструктора, що займається розробкою нових і вдосконаленням виробів, що є, відділ головного технолога, який відповідає за стан контрольно-вимірювального обладнання, відділ головного технолога, розробляючий технологічні процеси на підприємстві, відділ технічного контролю, що займається питаннями якості продукції, відділ надійності і експлуатації, провідний випробування виробів, відділ техніки безпеки, що забезпечує безпечні умови праці, відділ інструментального господарства(інструментальний завод), виготовляючий необхідний інструмент і технологічне оснащення, відділ головного механіка, що займається всіма видами механічних робіт, АСУ, що здійснює автоматизацію робіт, відділ головного енергетика, що відповідає за забезпечення заводу різними видами енергії, і АСУ в даному відділі, пожежна частина, що забезпечує пожежну безпеку на заводі.


  1. Стан оперативного управління на підприємстві .


3.1. Система календарно-планових нормативів .


Система оперативного управління основним виробництвом базується на системі календарно-планових нормативів .

Календарно-планові нормативи – це сукупність норм і нормативів по найбільш ефективній організації виробничого циклу в часі та просторі на основі раціональних принципів його організації .


Отже , розглянемо це на практиці :

На даному підприємстві масовий тип виробництва . Це видно з того , що під час тривалого терміну на підприємстві випускається обмежена номенклатура виробів , що і характерно для підприємств які спеціалізуються на випуску сільскогосподарських машин .

На даному підприємстві при виготовленні сільскогосподарської техніки використовується спеціалізоване , вузькопрофільне обладнання .

Для організації масового типу виробництва визначають такі календарно-планові нормативи :

  • Тривалість виробничого циклу поартії виробів .

  • Оптимальний розммір партії деталей .

  • Періодичність (ритм) запуску партії у виробництво .

  • Нормативна величина циклового заділа .

  • Місячне завдання цеху по випуску данихвиробів .


ЦЕХ №1


Партія деталей з 100 шт. проходить обробку на механічній дільниці


№ операції


Операція

Тшт, хв


1 Токарна 10
2 Фрезерна 18
3 Шліфувальна 20

Процент виконання норм на дільниці 115 . Після першої і третьої операції деталі піддаються вибірковому контролю (10 % від партії ).

Трудомісткість контрольної операції на деталь 3 хв.

Транспортування партії з однієї операції на іншу вимагає 15 хв. Тривалість контрольних і транспортних операцій перекривається на 30 % тривалістю технологічних операцій . Після другої операції партія пролежує в міжопераційній кладовій півзміни .

Дільниця працює в дві зміни .На дільниці використовується послідовний вид руху .


Для знаходження тривалості виробничого циклу партії нам перш за все потрібно визначити :

  1. Тривалість технологічних операцій при послідовному виді руху ( з урахуванням процента виконання норм ) :


Тm(пос) =


де n – кількість деталей в партії , шт.

t – норма штучного часу на операцію , хв

m – число операцій технологічного процесу .

Тm = (10+18+20)*100/1,15*60*7*2 = 4,97роб.днів

  1. Тривалість контрольних операцій :


Tк = 3*100*0,1*2/60*7*2 = 0,071роб.днів


  1. Тривалість транспортних операцій :


Ттр = 15*2/60*7*2 = 0,136роб.днів


4. Тривалість міжопераційного зберігання :


Тхр = 0,5/2 = 0,25робднів


5. Тривалість міжопераційного часу:


Тмо = Тк+Тmр+Тхр


Тмо = (0,071+0,036)*0,7+0,25 = 0,33роб.днів


  1. Тривалість виробничого циклу партії :


Тц = Тm+Тмо


Тц = 4,97+0,33 = 5,3 роб.днів


Отже , на прикладі даної дільниці ми визначили тривалість виробничого циклу партії деталей .


А на прикладі механічної дільниці цеху № 2 ми розглянемо як визначати оптимальний розмір патійдеталей і періодичність її випуску :


Місячна програма механічної дільниці складає 1100 деталей .

Дуталі проходять слідуючий технологічний процес :


№ операцій 1 2 3 4
Операція токарна Фрезерна протяжна шліфувальна
Тшт , хв 6,0 4,9 3,0 4,0
Тп.з , хв 20 60 35 30

Середній процент виконання норм 120 . Коефіцієнт Кд = 0,06 .

Дільниця працює в дві зміни , 22 робочих дня в місяць .


  1. Знаходимо мінімальний розмір партії :


nmin = Тпз/Тшт*Кд


де Тпз – підготовчо-заключний час на партію ,хв

Тшт – норма штучного часу , хв

Кд – коефіцієнт , що являє собою допустиме співвідношення між підготовчо-заключним і штучним часом на провідній операції .


nmin = 60/4.9*0.06 = 204шт.

  1. Коректуємо розмір партії до оптимального n = 220 , для отримання цілого числа партій :

5*(1100/220)


  1. Періодичність запуска партії :


R = 220/(1100/22) = 4,4роб.днів


Отже , ми на прикладі двох цехів ВАТ “Ковельсільмаш” розглянули ступінь застосування системи календарно-планових нормативів .


3.2. Диспетчерська служба .


На ВАТ “Ковельсільмаш” дисперчерування представлено диспетчерською групою яка безпосередньо підпорядковується помічникові технічного директора .

Група диспетчирування цехів основного виробництва складається з ведучих інженерів і диспетчерів-кураторів, які закріплені за випускаючим або обробляючим цехом (або групою цехів). Група диспетчирування здійснює підготовку і реалізацію заходів щодо попередження відхилень, що намічаються від запланованого ходу виробництва, координацію виробничих зв'язків між цехами, цехами і службами заводу, цехами і відділами заводоуправління, організацію безперервного контролю за матеріальною і технічною підготовкою виробництва. Роботу диспетчерів-кураторів контролює ведучий інженер. Він контролює також стан заділів на складі готових деталей, готує диспетчерські наради, що проводяться начальником виробництва, бере участь в нарадах, що проводяться начальниками обробляючого і складального цехів, контролює і регулює хід комплектації виробів складальних цехів.


На підприємстві також розроблені посадові інструкції для старшого диспетчера диспетчерської групи і диспетчера диспетчерської групи . Див.додаток


Розділ 3 Пропозиції з удосконалення системи оперативного управління виробництвом .


1. Покращення організаційної структури управління виробництвом .

Структура апарату управління повинна бути оптимальною , коли встановлюються раціональні зв’язки при найменшому числі ступенів управління , гнучкою та простою . Вона повинна забезпечувати економічність управління . Основна мета цієї вимоги полягає в тому , щоб потрібний ефект від управління досягався при мінімальних витратах на управлінський апарат . Для удосконалення вже існуючої організаційної структури управління виробництвом нам потрібно сформувативсебічно обгрунтовані структурні підрозділи .

Для обгрунтованого вибору того чи іншого варіанту внутрішньої структури необхідно проаналізувати організаційно-технічні умови та кількість структурних одиниць , що входять до його складу . Для цих цілей можна використати метод ,з допомогою якого отримані наступні залежності :


Y1 = 0.60 + 0.0206X ;

Y2 = 0.06 + 0.0925X ;

Y3 = -0.26 + 0.2567X ;

Y4 = -1.66 + 0.6272X ;

де Y1 – число заступників керівника відділу ;

Y2 – кількість бюро у відділі (керівників бюро) ;

Y3 - кількість груп (старших виконавців) ;

Y4 – чисельність виконавців ;

X – чисельність службовців у відділі .


Таблиця 1 Штатний розклад

№ п/п Назва підрозділів

Всього

Чол.

1 Управління технічного розвитку та якості 70
2 Управління маркетингу 35
3 Управління матеріально-технічним забезпеченням 12
4 Фінансово-бухгалтерське управління 20
5 Юридично-претензійний відділ 5
6 Штаб ЦО 10
7 Відділ охорони праці і навколишнього середовища 2

8


2 відділ 6
9

Диспетчарське бюро


Всього

20


180


Таблиця2 Порівняння розрахункової та фактичної чисельності ІТП і службовців


№

п/п

Назва посадових категорій

Загальна чисельність

+

-

Розрахункова

фактична

1

Керівники підрозділів

8

8



2

Заступники

9

10

1


3

Начальники бюро

16

11


5

4

Старші виконавці

43

28


15

5

Виконавці

99

123

24



ВСЬОГО

175

180

5



Таблиця 3 Чисельність працівників управління укрупнених підрозділів по категоріях


№

Структурні

Підрозділи

Чисельність В тому числі
Заст.нач.від Нач. бюро Ст. виконавці Виконавці
нормат факт норм факт норм факт нормат факт
1 УТРЯ 70 2 2 7 4 17 10 42 53
2 Упр маркет. 35 1 1 3 2 9 6 20 25
3 УМТЗ 12 1 1 1 1 3 3 6 6
4 ФБУ 20 1 2 2 2 5 4 11 11
5 ЮПВ 5 1 1 - - 1 1 2 2
6 Штаб ЦО 12 1 1 1 - 3 1 6 7
7 2 відділ 6 1 1 - - 1 1 2 3
8 Дисп.бюро 20 1 1 2 2 5 2 11 14

При вдосконаленні організації системи управління ми об’єднали відділ охорони праці зі штабом цивільної оборони. Також при детальному розгляді кількості працюючих в кожному відділі ми можемо зробити висновок , що за розрахунковими данними нам необхідно скорочувати кількість виконавців .

Після детального аналізу організаційної структури управління виробництвом ми повинні скоротити одного заступника начальника відділу у фінансово-бухгалтерському управлінні .

Також необхідно скоротити 21 виконавця з числа управлінського персоналу .

При скороченні цих робітників ми отримаємо економію на заробітній платі .

Для знаходження кількості з-економлених коштів за рік ми візьмемо посадові оклади даних робітників за 12 місяців + нарахування на заробітну плату в розмірі 37,5 % .


Кз = 120 грн * 12 + 37,5 % = 1440 + 540 = 1980 * 21 = 41580 грн

Отже , при скороченні даних виконавців ми за рік зекономимо 41580 грн.


  1. Удосконалення системи оперативного управління на підприємстві .


Покращення оперативного управління на підприємстві потребує від нас :

  • по-перше покращення календарно-планових нормативів ( скорочення тривалості виробничного циклу );

  • по-друге удосконалення самої системи оперативного управління на підприємстві .

Розглянемо ці питання більш конкретно .


При визначенні тривалості виробничого циклу в цеху № 1 ми розраховували тривалість технологічного циклу виходячи з того що деталі обробляються послідовно . Тепер буде доцільно визначити тривалість технологічного циклу при паралельному русі .

Вона визначається за формулою :


Тm(пар) =


Т m(пар) = (10+18+20)+20(100-1) / 1,15*60*7*2 = 2,09 роб.днів


Отже , після заміни послідовного виду руху на паралельний ми маємо зменшення тривалості технологічного циклу на 2,88 роб. дні .

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: