Стратегічне управління підприємством
ВАТ “Самбірський молокозавод” реалізує свою продукцію у Львівській, Київській, Харківській, Донецькій областях, а також експортує у Москву і Санкт- Петербург.
На підприємстві обсяги виробництва сиру становлять 50-110 тонн на місяць. Дохід ВАТ “Самбірський молокозавод” становить близько 12-15 млн. грн. в рік.
Розробка плану матеріально-технічного забезпечення грунтується на основі аналізу і оцінки ефективності існуючої системи забезпечення в цілому, її окремих каналів і суб’єктів, аналізу та оцінки відповідностей політики, що проводиться підприємством щодо задоволення конкретних вимог виробництва і збуту з однієї сторони та відповідальностей їх ринковим умовам з іншої.
План МТЗ направлений на забезпечення ресурсами структурних підрозділів підприємства, формування внут рішньої системи забезпечення в першу чергу виробничих дільниць підприємства, аж до окремих робочих місць. План повинен містити систему складових і транспортних структур, систему визначених методів організації зберігання запасів і руху потоків виробничих ресурсів.
На ВАТ “Самбірський молокозавод” роботу по економічному плануванні здійснює планово-економічний відділ. Безпосередньою розробкою проектів перспективного та річного планів матеріально-технічного забезпечення займається відділ постачання.
Потреба в ресурсах на молокозаводі визначається на основі залишків матеріалів за попередній період, тому відділом відповідальним за МТЗ ведеться складський облік запасів.
Облік основних і допоміжних матеріалів на складі ведеться в амбарній книзі, де по кожному виду матеріалів передбачені ті самі реквізити, що і в картках складського обліку. Це картки форми №Л-176, які відкриваються в бухгалтерії і видаються під розписку матеріально-відповідальним особам у реєстрі, де вказуються дата видачі, кількість карток, їхній реєстраційний номер і підпис одержувача. Усі запаси ведуть відповідальні особи – комірники.
Комірник матеріального складу щоденно записує до книги всі операції надходження і витрат матеріалів. Після кожного запису визначається залишок матеріалів по кожному виду. Із комірниками співпрацюють диспетчер по сироварній дільниці та диспетчер по маслоробній дільниці. В кінці місяця диспетчер перевіряє згідно лімітно-забірної карти стан залишків допоміжних та основних матеріалів на складі. Якщо залишків на складі немає, то диспетчер подає заявку на придбання даного матеріалу.
На ВАТ “Самбірський молокозавод” заготівельні відділення розміщенні сумісно зі складом матеріалів та виробничими дільницями, що дає можливість економити на внутрішньому транспорті.
Організація МТЗ на даному підприємстві починається із забезпечення виробництва молочною сировиною. Поставка молока здійснюється кожного дня. Даний процес містять декілька етапів:
Заключення угоди на закупівлю сировини. Угода складається, як і з приватними секторами (населення), так і з іншими постачальниками (фермерські господарства) у двох екземплярах. Один договір віддають постачальникові, другий залишається на молокозаводі. В договорі зазначається дата укладання угоди, назва постачальника сировини, предмет угоди, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін, положення про термін дії, назва, як постачальника так і товаровиробника, всі їх банківські реквізити, адреса. Договір завіряється печаткою і підписом керівників обох сторін.
Забезпечення необхідним обладнанням зливного пункту. Після укладання угоди на закупівлю сировини, молокозавод зобов’язаний повністю за свій рахунок забезпечити всімнеобхідним інвентарем зливний пункт, який буде приймати молоко від населення. А саме: холодильними обладнаннями, центрафугою, жиромірами, бідонами, мірниками та ін.
Доставка молока на завод. Щоденно зранку молоковози підприємства доставляють молоко на завод. Як супровідний документ злевщик виписує товарно-транспортну накладну в двох екземплярах, що підвтверджує відгрузку молока. В даній накладні вказується дата доставки молока, назва зливного пункту, прізвище зливщика та водія, приймальника та лаборанта і обов’язково кількість молока, % жиру, кислотність, вміст білка, температура молока та гатунок.
Складання реєстру поступлення молока. Коли молоко поступає на молокозавод його приймають і записують в реєстр поступлення молока від населення. В кінці робочого дня всі дані передаються в сировинний відділ. Реєстр містить такі дані, як перелік постачальників, фактичну кількість поступленого молока, базові кілограми по жиру, середню ціну. Із даного документа видно, що постачальниками сировини є Дрогобицький, Самбірський, Старосамбірський та Турківський райони.
Сировинний відділ щодення фіксує дані про поступлення сировини, і в кінці місяця згідно реєстра і накладних нараховує здатчикам молока згідно активів звірки, % жиру, густини гроші за здане молоко. Гроші виплачують регулярно до десятого числа наступного місяця.
Крім молочної сировини ВАТ “Самбірський молокозавод” має потребу в інших матеріальних ресурсах: основних матеріалах (замінники, сом, емульгатори, сіль харчова, селітра, закваска та ін.) та допоміжних матеріалах (марля, бязь, щітки, етикетки, ящики та ін.).
Потреба в матеріальних ресурсах поновлюється на основі попереднього періоду, ведення запланованих робіт в процесі поточної діяльності підприємства.
Процес забезпечення підприємства матеріальними ресурсами також проходить декілька етапів. Спочатку обчислюють їх потребу. Згідно отриманих результатів роблять необхідні замовлення. Розрахунок за отримані матеріальні ресурси проводиться готівковим і безготівковим шляхом. Якщо закупівлю здійснюють за готівку, то покупець по прибутковому касовому ордеру вносить певну суму готівки в касу після чого отримує корінець прибуткового ордеру, повертається в торговий відділ де отримує накладну і податкову накладну.
Постачання матеріальних ресурсів відбувається як сукупність двох процесів: транспортування і доставка на підприємство заготовлених ресурсів на підставі первинної документації ВАТ “Самбірський молокозавод” самостійно контролює доставку вантажу, організовує його прийняття і вивантаження.
На ВАТ “Самбірський молокозавод” складають загальний план по цілому підприємству, а також цільові плани (це заготівля, переробка та випуск готової продукції).
План МТЗ молокозаводу складається із таких пунктів:
Визначення потреби в МТР.
Встановлення раціональних господарських зв’язків з постачальниками.
Планування і організація МТЗ виробництва.
Організація закупівлі і заводу МТР.
Організація зберігання матеріалів і підготовка їх до виробничого споживання.
Організація МТЗ цехів і інших підрозділів підприємства.
Управління виробничими запасами на складах підприємства.
Розробка програми економії МТР і контролю за їх використанням.
Контроль за кредиторською заборгованістю постачальниками і прийняття заходів по їх скороченню.
Розробка і виконання узгоджених з іншими підрозділами планів-графіків руху матеріальних ресурсів.
Отже, забезпечення виробництва всіма необхідними ресурсами проводиться згідно даного плану, враховуючи найекономніший варіант.
ВАТ “Самбірський молокозавод” протягом 1997-2003 рр брав участь в українсько-голландських проектах в рамках програми спідружності з Сх.Європою PSO, яка фінансувалася Міністерством економіки Нідерландів.
Голландці працювали не лише з виробниками, а й з постачальниками. Було вироблено 6 господарств, в яких встановили холодильники, землі зіяли травами привезеними з Голландії. Було проведено навчання, як правильно заготовляти корми по новій технології. Дані господарства отримали нові доїльні апарати. Це дозволило збільшити заготовку молока і молокозавод отримав можливість не переривати роботу в зимовий період, як це було декілька років назад. Заготовка молока збільшилась майже вдвічі.
Шляхами покращення МТЗ на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” є забезпечення вчасних поставок сировини, а також було рівномірне регулювання запасів.
Інтервали поставок матеріалів на підприємство та інтервали їхнього використання, за рідкісними винятками, не збігаються: багато з них поступають у виробництво безперервно, тобто щоденно. Тому виникає потреба в запасах матеріалів. За призначенням запаси поділяються на поточні, підготовчі й страхові. Зберігаються вони на складах разом, але нормативні величини обчислюються окремо.
Важливе значення для підтримування поточних запасів на належному рівні має система регулювання запасів. На вибір системи регулювання впливає багато факторів, і передовсім величина потреби в матеріалах, регулярність запуску у виробництво, форма постачання тощо. Регулювання запасів може здійснюватися за системами «максимум-мінімум», «стандартних партій», «стандартних інтервалів» тощо.
Найбільш відома система «максимум-мінімум», згідно з якою запаси поповнюються до рівня не нижчого за їхню мінімальну величину, а після надходження чергової партії не бувають більшими за встановлену максимальну кількість. Для забезпечення цих умов замовлення на чергову поставку матеріалів видається за такої величини поточного запасу, якої вистачить для роботи аж поки замовлений матеріал надійде. Ця величина запасу називається ”точкою замовлення”.
З одного боку, збільшення запасів унаслідок постачання великими партіями потребує більших оборотних коштів, додаткових витрат на зберігання матеріалів, компенсацію можливого псування та втрат. Ці втрати й витрати можна вважати пропорційними величині запасу, тобто партії поставки. З іншого боку, постачання великими партіями зменшує кількість поставок і, відповідно, транспортно-заготівельні витрати, бо останні відносно мало залежать від величини партії поставки, а в більшій мірі обумовлені кількістю цих партій (витрати на оформлення, пересилання документів, роз'їзди агентів, транспортування тощо). Зменшення величини партії поставок спричиняє зворотний ефект: втрати й витрати, зв'язані зі зберіганням запасів, зменшуються, а транспортно-заготівельні витрати зростають.
Розрахунок потреби в сировині, матеріальних ресурсах є першим проектом плану матеріально-технічного забезпечення на підприємстві.
Спочатку розраховують вартість необхідних для виробництва продукції домоміжних матеріалів (марля, бязь, сода, щітки, йоржики для труб, ящики, етикетки, спирт, кислота, вапно).
Визначають потребу на молокозаводі нормативним методом. Тобто розрахунок проводять на основі норм витрат допоміжних матеріалів на 1 т готової продукції, що планується виготовити. Такі розрахунки проводяться по кожному виду допоміжних матеріалів із наступними сумуванням по кожному виду продукції.
Для прикладу проводжу розрахунок потреби в допоміжних матеріалах по сироварній дільниці для виготовлення сиру «Естонський».
Отже, у 2009 році планується виготовити 370 т сиру «Естонського». Для його виготовлення необхідні такі допоміжні матеріали, як: марля, бязь, сода кальцієва, етикетки та ін.
Таблиця 2.1.
Розрахунок допоміжних матеріалів для виготовлення сиру «Естонського»
| Допоміжні матеріали |
Норма витрат на 1 т |
Ціна за 1цю продукції | Вартість (грн) |
|
Марля Бязь Сода Етикетки |
4 м.п. 2,4 м.п. 10 кг 450 шт |
0,87 грн 4,0 грн 1,46 грн 0,19 грн |
1287,6 3552 5402 31635 |
Вартість допоміжних матеріалів визначається в загальному за рік по кожному виду продукції, з розбивкою по кварталах.
Аналологічно, за нормативним методом розраховують потребу в основних матеріалах, окремо по кожному виду ВАТ Молокозавод «Самбірський» має потребу в таких основних матеріалах: тригніцерни, емульгатор, сіль харчова, хлористий кальцій, селітра, закваска, харчові добавки та ін.
Розрахунок основних матеріалів продовжимо по сировинній дільниці для виготовлення сиру «Естонського». Обчислення проведемо в таблиці 2.2.
Вартість основних матеріалів також розраховують в загальному за рік із розбивкою по кварталах.
Крім основних та допоміжних матеріалів на ВАТ “Самбірський молокозавод” розраховують потребу і вартість електроенергії, палива та складають план потреби води на 2009 р. Всі розрахунки проводять аналогічно, за допомогою нормативного методу.
Таблиця 2.2.
Розрахунок потреби основних матеріалів для виготовлення сиру «Естонського»
| Основні матеріали |
Норма витрат на 1 т |
Ціна за 1цю продукції (грн) | Вартість (грн) |
|
Сіль харчова Кальцій Селітра Харчові добавки закваска |
70 кг 5,9 кг 3,6 кг 0,15 кг 1 б |
0,57 2,65 3,40 40 8,10 |
370*70*0,57=14763 370*5,9*2,65=5784,95 370*3,6*3,4=4528,8 370*0,15*40=2220 370*1*8,10=2997 |
Дослідимо загальну потребу та вартість електроенергії необхідної для виготовлення сиру «Естонського».
Розрахунок проведемо в таблиці 2.3. із розбивкою по кварталах.
Таблиця 2.3.
Розрахунок потреби і вартості електроенергії для виготовлення сиру «Естонського»
| Квартал | План (т) | Норма витрат на 1 т | Вартість, грн | Сума з врах. побуту |
| І | 40 | 133,7 кВт | 40*133,7*0,3614=1932,8 | 7648 грн |
| ІІ | 160 | 132,9 кВт | 160*132,9*0,3614=7685 | 23360 грн |
| ІІІ | 130 | 131,6 кВт | 130*131,6*0,3614=6183 | 24538 грн |
| ІV | 40 | 133,6 кВт | 40*133,6*0,3614=1931 | 9041 грн |
| Рік | 370 | 64587 грн |
Ціна за 1 кВт = 0,3614 грн.
Вартість електроенергії розраховують окремо по кожному виду продукції.
Таким самим способом на підприємстві обчислюють потребу в паливі. Ціна за 1 м3 газу без ПДВ = 1,0608 грн.
Аналогічно відбувається розприділення води на виробничу програму.
Провівши дані розрахунки можна зробити певні узагальнення, щодо виготовлення окремого виду продукції та молочної продукції в загальному, згідно документів в додатках.
Вартість основних і допоміжних матеріалів необхідних для виготовлення окремого виду продукції визначається як сума вартостей окремих необхідних для виготовлення даного виду продукції матеріалів.
Загальна вартість визначається як сума вартостей кожного виду продукції.
Отже, для виготовлення 370 т. сиру «Естонського» виробництво потрібно забезпечити основними матеріалами вартістю 66739 грн., допоміжними матеріалами на суму 323988,9 грн. Затрати на електроенергію будуть становити 64587 грн., на паливо 282291 грн., на воду 6358 грн.
Щоб забезпечити виконання виробничої програми на 2009 рік виробництво має бути забезпечено необхідними ресурсами таблиця 2.4.
Таблиця 2.4.
Необхідна вартість ресурсів для забезпечення виробничої програми ВАТ “Самбірський молокозавод” на 2009 рік
| Назва необхідних ресурсів | Вартість, грн | ||||
| І кв | ІІ кв | ІІІ кв | ІV кв | Рік | |
| Основні матеріали | 147842 | 200402 | 188024 | 160010 | 696278 |
| Допоміжні матеріали | 61114 | 204413 | 172430 | 75929 | 513886 |
| Електроенергія | 27000 | 61000 | 76000 | 46000 | 210000 |
| Паливо (газ) | 116783 | 280785 | 251798 | 148762 | 798128 |
| Вода | 3000 | 3900 | 3900 | 3000 | 13800 |
Із даної таблиці видно, що затрати на матеріальні ресурси для забезпечення виробництва у ІІ, ІІІ кварталах є набагато вищими, ніж у І та ІV кварталах. Це пов’язано із сезонністю поставок молочної сировини на підприємство. У зимовий період прогнозовані обсяги виробництва продукції є меншими ніж у літній період. Відповідно потреба у сировині в І та ІV кварталах є меншою, ніж в ІІ та ІІІ кварталах.
Потреба у сировині визначається також нормативним методом. Щоб визначити необхідну кількість сировини потрібно норму витрат сировини на 1 т окремого виду помножити на обсяг виготовлення продукції і на ціну сировини.
У зв’язку із сезонністю поставок у зимовий період підприємство закуповує сировину і зберігає її у спеціальних холодильних камерах. Це дає можливість забезпечити безперервність виробничого процесу та передбачити необхідний запас молочної сировини.
Для забезпечення безперервності виробництва на молокозаводі забезпечують запас основних і допоміжних матеріалів. Запаси в матеріалах розраховують по кожному найменуванні допоміжних чи основних матеріалів.
Аналізую стан запасів марлі у вартісному виразі для виробництва 370 т. сиру «Естонського» в першому кварталі цього року. Обсяг виготовлення сиру «естонського» в І кварталі 40т.
Знаходжу скільки це відсотків від річного обсягу виробництва:
370 т. = 100%; 40 т. = х%; значить х = 40*100 / 370 = 10,8%
Знаючи обсяг виготовлення сиру к І кварталі у відсотках, можна порахувати витрати марлі для виготовлення цього сиру в І-му кварталі:
Загальні річні витрати становлять 1287,60 грн., тоді
1287,60 грн = 100%; Х грн = 10,8%; Х = 1287,6*10,8 / 100 = 139 грн.
Вартість марлі для виготовлення 40 т. сиру становить 139 грн в І кварталі.
Обчислюю середньодобові витрати марлі:
139/90 = 1,54 грн.; 1,54 грн. – добова потреба в марлі для сиру «естонського».
Поставка марлі здійснюється через кожні 30 днів, тоді максимальний поточний запас буде становити:
Пмах = 1,54*30 = 46,3 грн.
Отже, максимальний поточний запас марлі в І кварталі для виготовлення сиру в вартісному виразі становить 46,3 грн.
Розраховую максимальний поточний запас марлі в натуральному виразі. Згідно додатка норма витрат марлі на 1 т. становить 4 м.п., що відповідно на 370 т – 1480 м.п. Складемо пропорцію:
370 т. – 1480 м.п.
40 т. – х м.п.
Х = 40 т*1480 м.п. / 370 т = 160 м.п.
160 м.п. – потрібно марлі для виготовлення 40 т сиру в І кварталі.
Знаходжу середньодобові витрати марлі в натуральному виразі:
160 / 90 = 1,78 м.п.
Якщо поставка здійснюється кожні 30 днів, то максимальний поточний запас в натуральному виразі буде дорівнювати:
Пмах = 1,78 * 30 = 33,4 м.п.
Отже, запас марлі в І кварталі для сиру «Естонського» в натуральному виразі 53,4 м.п.
Запаси для інших видів допоміжних та основних матеріалів на ВАТ “Самбірський молокозавод” розраховуються аналогічно.
Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства ВАТ“Самбірський молокозавод” може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок:
а) використання економічних видів матеріальних ресурсів;
б) скорочення числа непотрібних функцій;
в) зниження незмірних запасів міцності виробів.
Цільове вдосконалення технології виробництва об'єднує наступні види джерел прямої економії: освоєння ресурсозберігаючої безвідходної технології; створення комплексних виробництв; використання менш енергоємної технології; скорочення витрат і відходів у виробництві.
Проблеми підвищення якості продукції виробничо-технологічного призначення і особистого використання охоплює всі сторони господарської діяльності. Висока якість – це збереження праці і матеріальних ресурсів, ріст продуктивності виробництва, а також зниження витрат з матеріально- технічного забезпечення підприємств.
В процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:
- збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;
- ліквідація виробничого браку. Підприємства несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;
- використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше;
- скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів;
- скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту – збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.
Для аналізу ефективності використання основних фондів проведемо оцінку їх наявності, стану, структури і динаміку у звітному році.
Таблиця 2.5.
Наявність, структура і динаміка основних фондів основного виду діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”
| Види основних фондів | На кінець минулого року | На кінець звітного року | Зміна за рік | |||
| сума, т.грн. | % | сума, т.грн. | % | сума, т.грн. | % | |
|
Основні фонди основного виду діяльності: Будівлі, споруди та передавальні пристрої Машини та обладнання Транспортні засоби Інструменти, прилади, інвентар Всього |
836,3 816,9 94,0 36,0 1783,2 |
46,89 45,81 5,27 2,03 100,0 |
848,2 964,1 117,3 65,8 1995,4 |
42,51 48,32 5,88 3,29 100,0 |
11,9 147,2 23,30 29,8 212,2 |
-4,38 2,51 0,61 1,26 - |
Отже, проведені розрахунки в таблиці, свідчать про те, що основні виробничі фонди підприємства за звітний рік зросли на 212,2 тис.грн., найбільший приріст мають машини та обладнання, що зросли за рік відповідно на 147,2 тис.грн.
У структурі основних виробничих фондів стуттєвих змін не відбулося. Негативним явищем є зменшення питомої ваги будівель і споруд на -4,38%. А питома вага активної частини основних фондів зросла на 2,51%, що позитивно впливатиме на рівень виробництва.
Для характеристики стану динаміки основних фондів використовуються коефіцієнти оновлення основних фондів, вибуття і зносу, придатності. Ці показники аналізують у динаміці. Розрахунок вказаних коефіцієнтів наведено у таблиці 2.6. Для їх розрахунку використовуємо дані форми №1. З бухгалтерської звітності або форми №11 статистичної звітності.
Таблиця 2.6.
Стан і динаміка основних фондів основного виду діяльності підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”
| Показники | Звітний рік | Минулий рік | Відхилення +,- |
| Наявність основних фондів основного виду діяльності на початок року, т.грн. | 1952,9 | 1783,2 | 169,7 |
| Надійшло за рік, т.грн. | 624,04 | 212,2 | 411,84 |
| Вибуло за рік, т.грн. | 98,74 | 42,5 | 56,24 |
| Наявність основних фондів на кінець року, т.грн. | 2478,2 | 1952,9 | 525,3 |
| Коефіцієнт оновлення | 0,25 | 0,11 | +0,14 |
| Коефіцієнт вибуття | 0,05 | 0,02 | 0,01 |
| Знос основних фондів на кінець року, т.грн. | 1089,5 | 862,1 | 227,4 |
| Коефіцієнт зносу | 0,42 | 0,44 | -0,02 |
Дані таблиці свідчать: технічний стан основних виробничих фондів порівняно з минулим роком дещо поліпшився. Про це говорить зниження коефіцінту зносу. Коефіцієнт оновлення основних фондів зріс на 0,14 або на 14%, коефіцієнт вибуття – на 0,01 або 1%.
Для характеристики технічного рівня підприємства у процесі аналізу використовують також показники фондовіддачі та фондомісткості. Останніми роками спостерігається тенденція зниження фондовіддачі у багатьох галузях народного господарства у тому числі і промисловості.
Покупцями продукції є населення України, незалежно від статі та віку. Продукція підприємства входить до споживчого кошика будь-якої сім’ї, але коливається за кількістю споживаної маси, якістю та ціною придбання. Основною підставою придбання сирів є його споживання як корисного продукту харчування з унікальними смаковими характеристиками. Покупці чітко усвідомлюють зв’язок ціни сиру та його якості, а тому прагнуть купувати або невелику кількість більш дорогого сиру, або значну - дешевшого.
Розраховую фондовіддачу активної частини основних фондів (машин та устаткування) на ВАТ “Самбірський молокозавод”. Розрахунки проводжу на основі даних форми №1 і форми №11 ОФ статистичної звітності і оформлюю у таблиці 2.7.
Розрахунки впливу факторів у таблиці 2.7. показує, що фондовіддача на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” порівняно з минулим роком зросла на 2,36 грн., що позитивно характеризує його роботу. На підвищення рівня фондовіддачі позитивно вплинуло підвищення фондовіддачі активної частини фондів на 3,95 грн., а також зросла питома вага активної частини основних фондів на 2,51%. Зміна фондовіддачі за рахунок: ПВ активної частини зросла на 0,45 грн., фондовіддачі активної частини – 1,90 грн., зміни вартості основних виробничих фондів ріст відбувся на 3,47 грн.
Таблиця 2.7.
Зміна фондовіддачі виробничих основних фондів підприємства ВАТ “Самбірський молокозавод”
| № | Показники | За мину-лий рік | За звітний рік | Відхилення +,- |
| 1 | Товарна продукція, т.грн. | 14642,6 | 21091,0 | 6448,4 |
| 2 | Середньорічна вартість основних фондів, т.грн. | 1783,2 | 1995,4 | 212,2 |
| 3 | У тому числі машин та обладнання, т.грн. | 816,9 | 964,1 | 147,2 |
| 4 | ПВ активної частини основних фондів, % | 45,81 | 48,32 | 2,51 |
| 5 | Фондовіддача активної частини, грн | 17,93 | 21,88 | 3,95 |
| 6 | Фондовіддача оснвоних виробничих фондів, грн. | 8,21 | 10,57 | 2,36 |
| 7 |
Зміна фондовіддачі за рахунок: а) ПВ активної частини; б) фондовіддачі активної частини; в) зміни вартості ОП |
0,45 1,9 3,47 |
Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.
Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання.
Таблиця 2.8.
Зміна чисельності і структури персоналу на ВАТ “Самбірський молокозавод”
| Показники | Звітний рік | Минулий рік | Відхилення | |||
| Чол. | % | Чол. | % | +,- | % | |
|
Всього персоналу у тому числі промислово-виробничі з них робітники службовці у тому числі керівники спеціалісти непромисловий персонал |
221 182 39 2 7 30 |
100 82 18 1 3 14 |
242 187 55 2 11 42 |
100 77,27 22,73 0,83 4,54 17,36 |
-21 -5 -16 - -4 -12 |
-8,7 -2,7 -29,1 - -36,4 -28,6 |
Ефективність функціонування та соціальний розвиток суб’єктів господарювання забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.
Розрахунки проведені в таблиці показують, що ПВП у загальній кількості працюючих у звітному році склав 82%, що на 2,7% більше, ніж у минулому. Також з даної таблиці видно, що на підприємстві ВАТ“Самбірський молокозавод” відбулося скорочення кадрів на 21 чоловік. З них 5 робітників і 16 службовців.
Дані розрахунки на ВАТ “Самбірський молокозавод” взяті зі штатного розпису.
Аналіз чисельності структури працюючих на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” починається з оцінки їх відповідності трудомісткості виробничої програми та встановлення відхилення фактичної чисельності проти минулого періоду. При цьому виділимо склад і структуру промислово-виробничого персоналу.
Другим етапом в аналізі трудових ресурсів буде визначення ряду показників ефективності використання трудових ресурсів, які занесено в таблицю.
З таблиці можна зробити наступні висновки. Продуктивність праці показує, що у звітному році працівник за одиницю часу випустив продукції на 39,63 т.грн., що на 27,14% більше, ніж у минулому. Показник приросту ТО за рахунок зростання продуктивності праці склав 102%. В цілому на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” відбувся ріст продуктивності праці, що позитивно вплинуло на розвиток виробництва і принесло підприємству вищі прибутки у порівнянні з минулим розрахунковим періодом, відповідно прибуток на 1 грн ФОП зріс на 0,01 т.грн. або це становить 20%. Прибуток на 1 робітника склав у звітному році 0,22 т.грн., а у минулий період це був прибуток у розмірі 0,15 тис.грн.
Таблиця 2.9.
Аналіз ефективності використання трудових ресурсів на ВАТ “Самбірський молокозавод”
| Показники | Звітний рік | Минулий рік | Відхилення | |
| +,- | % | |||
|
Балансовий прибуток (П), т.грн. Фонд оплати праці (ФОП), т.грн. Чисельність наукових (Чр), чол. Товарооборот (ТО) Продуктивність праці робітників (Ппр), грн/чол. Прибуток на одного робітника (Проб), грн/чол. Товарообіг на 1 грн ФОП (ТОфоп) Прибуток на 1 грн ФОП (Пфоп) Частка інтенсивних факторів у в-ні ФОП (Д) Частка приросту ТО за рахунок зростання продуктивності праці |
48,6 811,1 221 8757,6 39,63 0,22 10,8 0,06 |
36,2 729,36 242 7542,30 31,17 0,15 10,3 0,05 |
12,4 81,74 -21 1215,3 8,46 0,07 0,05 0,01- |
34,3 11,2 -8,7 16,1 27,14 46,7 4,9 20 93,3 102 |
Наступним етапом буде аналіз оплати праці.
Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.
Таблиця 2.10.
Аналіз заробітної плати на ВАТ “Самбірський молокозавод” за 2007-2008 рр.
| Показники | Звітний рік | Минулий рік | Відхилення | |
| +,- | % | |||
|
Фонд оплати праці (ФОП), т.грн. Середньомісячна з/плата на одного працівника, грн. Відрахування органом соціального страхування, т.грн. В тому числі пенсійний фонд соціальне страхування безробіття |
811,1 3,67 0,076 0,04 0,018 0,018 |
729,36 3,01 0,06 0,03 0,015 0,015 |
81,74 0,66 0,016 0,01 0,003 0,003 |
11,2 21,9 26,7 33 20 20 |
Аналізуючи таблицю, з розрахунків бачимо, що фонд оплати праці зріс на 8174 тис.грн., що у відсотках становить 11,2%. У зв’язку з ростом фонду оплати праці суми відрахувань зросли на 26,7%.
Аналізуючи витрати на оплату праці на підприємстві слід приділяти увагу таким двом напрямкам:
Аналіз фонду оплати праці, як елемента витрат на виробництво на підставі спеціальної статистичної форми;
Аналіз оплати праці за окремими статтями калькулювання.
Оплата праці складається з основної заробітної плати й додаткової оплати праці. Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами в розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством. Рівень додаткової оплати праці здебільшого залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства.
Засновники (керівники) державних підприємств та установ мають право самостійно вибрати форми й системи оплати праці, установити працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, премій, винагород, надбавок і доплат. За нових економічних умов господарювання значно зростає роль доплат і надбавок спеціалістам за високі досягнення в праці, а також за виконання особливо важливих і відповідальних робіт..
2.2 Аналіз результатів використання методів стратегічного управління підприємством
В умовах ринкових відносин, що характеризуються своєю динамічністю, доводиться постійно ухвалювати неординарні рішення, зв’язані з урахуванням фінансового стану підприємства.
Для оцінки рівня ефективності роботи підприємства одержуваний результат (прибуток), зіставляється з витратами або використовуваними ресурсами.
Як і на кожному виробничому підприємстві собівартість продукції – це грошовий вираз затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Собівартість на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” у 2007 році склала 6992,2 тис.грн., відповідно у 2006 році 6384,3 тис.грн. На підприємстві відбулося збільшення собівартості на 607,9 тис.грн. За рахунок придбання дешевої сировини, а також відбулося зменшення транспортних витрат.
Показником собівартості продукції, що використовується в господарські праці є затрати на 1 грн. товарної продукції (В1 грн ТП)
На підприємстві ВАТ“Самбірський молокозавод” відповідно він склав:
В1 грн ТП = Стп / Qт (коп/грн)
В1 грн ТП зв.= 6992,2 / 8757,6 = 0,80 коп/грн.
В1 грн ТП м.р.= 6384,3 / 7542,3 = 0,85 коп/грн.
Отже, витрати на 1 грн. ТП у звітному році становили 0,80коп/грн., у минулому – 0,85 коп/грн.
Всі витрати пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції на підприємстві класифікуються за елементами операційних витрат і на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод” представлена в таблиці 2.11.
Також позитивним фактором зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці, тобто зниження трудомісткості її виготовлення. Щоб на ВАТ “Самбірський молокозавод” відбувся ріст продуктивності праці необхідно впровадити у виробничий процес нові технології, створити кращі умови для праці робітників, створити на підприємстві преміальні та умови для відпочинку.
Основними шляхами зниження собівартості продукції на підприємстві є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі. На ВАТ “Самбірський молокозавод” найбільшу питому вагу складають матеріальні затрати.
Для дозволу конкретних аналітичних завдань проаналізую сукупність конкретних чинів і прийомів, що виконуються в певній послідовності. Для цього використовую розрахункові і евристичні методи аналізу. Вони призначені для отримання числових значень і спираються на економіко-математичне моделювання і обчислювальні операції, вироблюваними над економічними показниками.
Таблиця 2.11.
Елементи операційних витрат на виробництво всієї продукції на підприємстві ВАТ “Самбірський молокозавод”.
| Найменування показника | За звітний період | За попередній період | Відхилення | |||
|
Сума т.грн |
питома вага,% | Сума т.грн | питома вага,% | +,- | % | |
|
Матеріальні затрати Витрати на оплату праці Відрахування на соц.заходи Амортизація Інші операційні витрати |
7209,6 136,4 63,5 91,4 124,2 |
94 1,7 0,8 1,9 1,6 |
7025,4 98,9 45,2 78,2 88,7 |
95,8 1,3 0,6 1,1 1,2 |
184,2 37,5 18,3 13,2 35,5 |
-1,8 0,4 0,2 0,8 0,4 |
| Разом: | 7625,1 | 100 | 7336,4 | 100 | 288,7 | 0 |
З таблиці 2.11. бачимо, що у звітному році і сума матеріальних вища, ніж у минулому на