Особливості застосування стандартів ISO 9000 у ВНЗ
2.С. Нормативні посилання
У тексті стандарту є посилання на стандарти ISO 10012-1, ISO 10012-2, нова редакція яких набула чинності у 2003 році, а також стандарти ISO 10011-1, ISO 10011-2, ISO 10011-3, які замінив стандарт ISO 19011 у жовтні 2002 року.
Крім того, усі терміни та визначення стандарту [10], на які посилання у [11], вважаються його складовою частиною.
3.С. Терміни та визначення
У стандарті застосовуються терміни та визначення, встановлені у [10]. Порівняно з версією 1994 року проведено заміну терміну “постачальник” на “організація”, тобто у стандарті під організацією розглядається ВНЗ, який спроваджує систему управління якістю. Також замінено термін “субпідрядник” на “термін “постачальник”, тобто організація, яка здійснює поставки до ВНЗ називається постачальник”. Вище (на початку розділу 3) було надано роз”яснення щодо продукції ВНЗ.
Крім того, усі терміни та визначення стандарту [10], на які посилання у [11], вважаються його складовою частиною.
4.С. Система управління якістю
4.1.С. ВНЗ повинен задокументувати, впровадити, підтримувати й постійно поліпшувати СУЯ, застосовуючи для цього процесний підхід за алгоритмом, наведеним на рис.10.
Якщо ВНЗ використовую у своїй діяльності розроблені на його замовлення іншою організацією програми, курси, або результати досліджень, наукових робіт, від повинен забезпечити контроль за усіма процесами в рамках діючої СУЯ.
4.2.С. Вимоги до документації
Обсяги документації СУЯ залежать від сфери застосування системи, розміру ВНЗ, складності процесів та їх взаємодії, а також компетентності персоналу ВНЗ. Стандарт вимагає мати документовану політику, цілі, настанову з якості, методики (шість), документи для контролю за процесами та протоколи. Стандарт дає ВНЗ вибір стосовно форми документів і способу їх представлення, виходячи з головних цілей, які він перед собою ставить. Повний комплект документації СУЯ ВНЗ може бути сформований на основі застосування методу структурування функції, описаному у [16]. Термін “документована методика”, або інший документ СУЯ означає, що зазначений документ оформлений на будь-якому носії підготовлений , впроваджений і підтримуються в актуалізованому вигляді. При цьому є необхідні ресурси для виконання необхідних робіт згідно з цим документом, в тому числі наявний компетентний персонал для його виконання.
4.2.2.С. Настанова з якості
Настанова з якості ВНЗ має чітко визначати сферу застосування СУЯ, детально описувати і обгрунтовувати виключення з неї. Як зазначалось вище, виключення можуть стосуватись лише розділу 7 стандарту. В настанові має бути детально розписано розподіл обов’язків і повноважень усіх співробітників ВНЗ, причетних до функціонування СУЯ. Також необхідно надати опис ключових процесів ВНЗ. Форма опису процесів є довільною і визначається самим навчальним закладом. Крім того, необхідно визначити наявні ресурси і їх розподіл для забезпечення підтримання СУЯ. В настанову бажано включити політику, цілі ВНЗ у сфері якості, а також методики, визначені стандартом, або зробити на них посилання, як на окремі діючі документи. Так само, можна посилатись на інші документи, які забезпечують або підтверджують належне функціонування СУЯ, такі як стандарти, що встановлюють освітньо-кваліфікаційні вимоги, плани і навчальні програми, графіки проведення занять, стратегічний план розвитку ВНЗ, описи різного роду важливих робіт, власні стандарти ВНЗ, документи щодо тестування та контролю знань студентів і випускників тощо.
4.2.3.С. Управління документацією
Стандарт вимагає наявності методики управління документацією ВНЗ. Методика повинна містити правила, яких має дотримуватись ВНЗ під час розроблення, розгляду, перегляду, внесення змін, узгодження і затвердження документів СУЯ, а також їх однозначної ідентифікації. При цьому методика має враховувати форму, в якій представлено документи (письмова, електронна, або будь-яка інша).
У методиці має бути наведено перелік усіх документів, які підлягають контролю з вказівкою щодо місця їх знаходження і відповідальних за підтримання документів в актуалізованому вигляді. Використання методики має унеможливити використання документів, що тратили чинність, їх своєчасне вилучення і відповідну ідентифікацію у разі необхідності збереження. Основні документи, які підлягають управлінню згідно з методикою, представлено на рис. 11.
Значно спрощує процедуру управління документацією впровадження сучасних інформаційних технологій, зокрема, автоматизованої системи управління документами. Опис подібної системи наведено у [6].
4.2.4.С. Управління протоколами
ВНЗ повинен мати документовану методику управління протоколами, яка встановлює правила їх ідентифікації, зберігання, захисту, доступу та терміну зберігання і вилучення. Головною відмінністю від попередньої є те, що у цій методиці не передбачається внесення змін до протоколів. Окрім визначених стандартом протоколів, на які розповсюджується методика, ВНЗ у праві застосовувати її для інших, на його погляд, важливих для забезпечення ефективності СУЯ. Це можуть бути результати перевірок органів освіти, результати опитувань студентів і роботодавців, рейтинги викладачів. факультетів, кафедр, дані про відвідуваність занять тощо. Використання ВНЗ автоматизованої комп’ютерної системи управління даними робить процес управління протоколами менш трудомістким і більш надійним. В свою чергу, у разі застосування подібної системи ВНЗ має передбачити у методиці запобіжні заходи щодо втрати або пошкодження інформації, що зберігається в електронному вигляді.
![]()
5.С. Відповідальність керівництва
5.1.С. Зобов’язання керівництва
Вище керівництво ВНЗ має не тільки очолити роботу з впровадження і підтримки СУЯ, але й постійно демонструвати на практиці свою прихильність до застосування сучасних методів менеджменту якості. Прикладами такого підходу з боку вищого керівництва є організація роботи ВНЗ на основі стратегічного планування. Виходячи з специфіки діяльності ВНЗ, необхідно організувати його оперативну роботу на основі дворічних планів. При цьому мати середньо терміновий стратегічний план розвитку на 5 років і довгостроковий – на 10-15 років. Бажано, щоб вище керівництво створило у ВНЗ координаційну раду з якості, а питання стану та поліпшення СУЯ регулярно розглядались на вченій раді ВНЗ, вчених радах факультетів, засіданнях кафедр. Через внутрішню комп’ютерну мережу ВНЗ та його друковані засоби інформації мають розповсюджуватись матеріали щодо якості підготовки студентів, відгуки споживачів (студентів, роботодавців, громадських організацій, представників органів влади і контролю) щодо ступеню їх задоволеності, пропозиції персоналу.
Про чому усі скарги і пропозиції споживачів мають розглядатись і аналізуватись безпосередньо вищим керівництвом ВНЗ. Така процедура має бути формалізована і здійснюватись регулярно.
Для підтримання СУЯ вище керівництво повинно виділити необхідні ресурси.
5.2.С. Орієнтація на замовника
Вище керівництво ВНЗ має забезпечити вивчення потреб і очікувань усіх заінтересованих в результатах діяльності ВНЗ сторін і оцінювання ступеню їх задоволеності. Результати мають бути проаналізовано з метою подальшого поліпшення. Тобто потрібно забезпечити постійний зворотній зв’язок з студентами, випускниками, роботодавцями, суспільством, а також враховувати думку персоналу ВНЗ. Формами такого зв’язку можуть бути опитування, анкетування, круглі столи за участю студентів, випускників, роботодавців, органів контролю, конференції, спеціальні дослідження.
5.3.С. Політика і цілі в сфері якості
Політика і цілі в сфері якості повинні стати невід’ємною складовою загальної політики ВНЗ. Вона має стати важливою частиною стратегічного плану розвитку ВНЗ. Доцільно залучити до формулювання політики представників усіх заінтересованих сторін. Політику бажано розглянути і схвалити на засіданні координаційної ради ВНЗ з якості, а потім регулярно розглядати стан її реалізації, а у разі потреби коригувати. Політика має бути доведено до усіх рівнів персоналу ВНЗ. Корисним є залучення усього персоналу до обговорення політики на рівні її формулювання і розгляду пропозицій співробітників, а потім обговорення вже затвердженої політики у структурних підрозділах ВНЗ з прив’язкою до конкретних завдань кожного співробітника.
Обов’язковими елементами сформульованої політики є орієнтація на споживача та постійне поліпшення.
5.4.С. Планування
Політика має бути трансформована у конкретні цілі ВНЗ у сфері якості, які мають увійти до стратегічних планів розвитку ВНЗ. Необхідно, щоб цілі були вимірними і сформульовані для всіх рівнів ВНЗ, факультетів, кафедр, інших структурних підрозділів. Можливі приклади вимірних цілей: рівень задоволеності студентів навчанням у ВНЗ за 10 - бальною шкалою не нижче 8,5 балів; рівень задоволеності персоналу факультету не менше 8 балів, кафедри – 8.5 балів; кількість наукових статей не менше 2 статей на рік на кожного викладача; кількість аспірантів на менше 20; кількість підготовлених науково-методичних документів на кафедрі за рік - 7; якість обслуговування у бібліотеці ВНЗ за 10 - бальною шкалою не нижче 8 балів; якість харчування у столовій ВНЗ – 8 тощо. З наведених прикладів зрозуміло, що дуже важливо оцінювати якісні показники роботи ВНЗ і його окремих підрозділів у кількісних показниках. Так само для кожного викладача може бути спланований рейтинг за оцінками студентів не нижчий ніж середній рейтинг викладацького складу по кафедрі, факультету, або ВНЗ.
5.4.7.С. Планування системи управління якістю
Вище керівництво ВНЗ повинно забезпечити розроблення і впровадження системи якості, а також поліпшення різних аспектів діяльності ВНЗ. Для ефективного управління процесом розроблення СУЯ доцільно застосовувати інструменти методології проектного менеджменту, як це описано у [17]. Для досягнення окремих цілей у сфері якості можна використовувати так звані плани (програми) з якості. Такий план (програма) включає вимірювані цілі з якості, відповідальних за виконання, терміни виконання, необхідні ресурси, методи контролю за виконанням та коригуючи дії. Наприклад, план поліпшення забезпеченості навчальною і методичною літературою з питань якості включатиме: довести забезпеченість підручниками за списком із розрахунку 1 на кожного студента спеціальності “Якість, стандартизація та сертифікація”, закупити 15 комплектів стандартів ISO серії 9000 версії 2000 року до початку нового навчального року; відповідальний – зав. бібліотекою; виділені кошти – 10 тис грн.; контроль - за проректором з навчальної роботи за 2 тижні до початку навчання; коригуючі заходи – заміна відсутніх підручників на аналогічні інших авторів.
5.5.С. Відповідальність, повноваження та інформування
5.5.1.С. Відповідальність та повноваження.
Вище керівництво ВНЗ має чітко визначити і розподілити відповідальність та повноваження кожного співробітника у створюваній СУЯ. Для цього кожен з ключових процесів ВНЗ повинен мати відповідального за його ефективне функціонування. Доцільно опис таких процесів супроводжувати матрицею (таблицею) відповідальності та повноважень, в якій також визначаються відповідальні за взаємодію і взаємозв’язок процесів.
5.5.2.С. Представник керівництва
Вище керівництво ВНЗ повинно призначити свого представника, наділивши його відповідними повноваженнями, за впровадження і підтримання СУЯ. Він має забезпечити організацію, координацію і контроль за виконанням усіх пов’язаних з СУЯ робіт, а також розповсюдження інформації стосовно споживачів на усіх рівнях ВНЗ. Доцільним є також створення у ВНЗ структурного підрозділу з підтримання системи якості в ефективному стані.
5.5.3.С. Внутрішнє інформування
Саме створення підрозділу з якості у структурі ВНЗ має забезпечити ефективний обмін і розповсюдження інформації щодо результативності СУЯ серед структурних підрозділів і співробітників на всіх рівнях організації. Наявність інформаційної системи підтримання СУЯ і внутрішньої комп’ютерної мережі зробить цей процес більш ефективним.
5.5.6.С. Аналізування з боку керівництва
5.6.1.С. Загальні положення
Вище керівництво ВНЗ має регулярно (бажано раз на півроку) проводити аналізування стану СУЯ з метою її подальшого поліпшення. Джерела інформації для аналізу наведено на рис 12.
Результатами аналізу мають стати звіти керівництва ВНЗ, які повинні містити встановлені недоліки та невідповідності СУЯ і перелік заходів для усунення причин, що їх викликали, а також перелік запобіжних заходів. Аналіз бажано проводити на засіданнях Координаційної Ради ВНЗ з якості, запрошуючи для обговорення відповідальних співробітників ВНЗ та представників студентів, роботодавців, органів контролю, громадськості.
6.С. Управління ресурсами
6.1.C. Забезпечення ресурсами
ВНЗ має виділити необхідні людські та матеріальні ресурси для впровадження і підтримання у робочому стані СУЯ. Обсяг ресурсів має забезпечити підвищення результативності СУЯ, спрямованої на задоволення споживачів. ресурси мають бути виділені відповідно до визначених цілей ВНЗ з якості.
6.2.С. Людські ресурси
6.2.1.С. Загальні положення
Персонал ВНЗ, робота якого впливає на якість підготовки студентів, повинен бути компетентним.
6.2.2.С. Компетентність, обізнаність та підготовка
У ВНЗ має регулярно, що найменше раз на два роки, проводитись аналіз відповідності компетентності персоналу тим завданням, які стоять перед навчальним закладом. Результати аналізу щодо необхідного рівня компетентності персоналу мають стати основою для розроблення відповідних програм підготовки працюючих співробітників та відбору нових. Вхідними даними аналізу можуть бути анкетування студентів, опитування колег, атестація, співбесіди, тестування. Програми підготовки мають бути цільовими і спрямованими на підвищення кваліфікації співробітників за напрямом його основної діяльності, у сфері менеджменту якості, в частині підвищення рівня викладання та спілкування тощо.
Стандарт вимагає виділення необхідних ресурсів, зокрема, фінансових і часових, для підготовки, навчання, а також самовдосконалення через участь у науковій роботі, семінарах, конференціях тощо.
Завершення підготовки потребує від ВНЗ перевірки її ефективності. Способами перевірки можуть бути результати подальшої роботи співробітника, оцінка студентів та колег, тестування або атестація.
ВНЗ має збирати інформація про рівень компетентності своїх співробітників, аналізувати її і здійснювати заходи щодо підвищення здатності персоналу задовольняти вимоги споживачів.
6.3.С. Інфрастурктура
ВНЗ повинен мати відповідні навчальні приміщення (класи, аудиторії, лабораторії), обладнання (комп’ютери, лабораторні прилади, пристрої, наукові прилади, засоби навчання, аудио- відео- засоби, бібліотеки та інші інформаційні центри) відповідно до встановлених Міністерством освіти і науки норм на одного студента та для забезпечення задоволеності студентів і високої якості їх підготовки. Також ВНЗ повинен мати допоміжні служби підтримання у належному стані інфраструктури, зокрема, охорони, прибирання, чергування, транспорту, гуртожитку, їдальні, медичного ослуговування, фізкультури, культурного розвитку тощо.
6.4.С. Виробниче середовище
ВНЗ має визначити перелік факторів зовнішнього середовища, які впливають на якість викладання, навчання, наукової роботи, самопідготовки тощо. До таких факторів можна віднести площу приміщень, температуру, рівень освітлення та стороннього шуму, можливості використання технічних засобів тощо.
ВНЗ має забезпечити контроль за цими факторами і дотримання існуючих норм. У разі потреби мають бути розроблені плани і здійснені відповідні заходи щодо покращення робочого середовища.
7.С. Випуск продукції
7.1.С. Планування випуску продукції
Як зазначалось вище, продукцією ВНЗ є підвищення рівня знань, умінь, навичок студента, формування життєвих позиції та цінностей та надання відповідних навчальних програм, ресурсів та умов для навчання. Для випуску такої специфічної продукції, ВНЗ, як правило, розробляє навчальні плани та програми відповідно встановлених державних освітньо-кваліфікаційних вимог вимог до певних спеціальностей.
Саме вони можуть стати доброю основою планування випуску продукції згідно з вимогами стандарту, оскільки в них вже визначено структура, зміст та потреба у часі навчального курсу, взаємозв’язок та узгодженість з іншими курсами, необхідна література, способи перевірки знань, контрольні та екзаменаційні завдання, вимоги до рівня навченості студентів після проходження навчання. Аналогічні вимоги містяться у п.7.1.1. стандарту. Для повної відповідності цим вимогам існуючі плани та програми необхідно доповнити вимірними цілями у сфері якості, розподілом повноважень і обов'язків, потребою у ресурсах (людських, зокрема, рівень кваліфікації викладачів, матеріальних, а саме прилади, обладнання), порядком внесення змін (за потреби). Такий доповнений документ вже може розглядати як план (програму) якості відповідно до вимог п.7.1. стандарту.
7.2.С. Процеси, що стосуються замовників
7.2.1. Визначення вимог щодо продукції
Внз повинен встановити тісний зв’язок зі споживачами для визначення їх вимог. Бажано, щоб це був формалізований процес, який здійснюється на регулярній основі (наприклад, один раз перед початком нового навчального року). При цьому важливо чітко розділити вимоги до продукції як рівня підготовки за затвердженими планом і навчальною програмою і умовами, в яких здійснюється навчання. Необхідно визначити, які аспекти в процесі навчання найбільш важливі для різних категорій споживачів, який рівень якості підготовки вони очікують на сьогодні і в майбутньому, за якими показниками вони самі можуть оцінити якість підготовки. Аналіз ВНЗ отриманих від споживачів даних дозволить йому внести відповідні корективи у діючі навчальні плани і програми і тим самим досягти більшого рівня їх задоволеності.
7.2.2.С. Аналіз вимог щодо продукції
ВНЗ, вивчивши вимоги різних категорій споживачів, має бути впевненим у своїх можливостях задовольнити їх. Він також має слідкувати, щоб інформація рекламного характеру, за якою споживачі здійснюють вибір ВНЗ для навчання також відповідала його можливостям. Вимоги споживачів мають бути відображені у контрактах або договорах, які ВНЗ укладає з ними. Це може стосуватись індивідуальних контрактів зі студентами, договорів на навчання з компаніями (фірмами), договорів на проведення науково-дослідних робіт тощо.
Слід враховувати, що підписані контракти можуть бути доповнені або змінені. ВНЗ має перед внесенням змін до контракту впевнитись у тому, що він має відповідні ресурси та інші можливості, здатні задовольнити нові вимоги споживачів. ВНЗ має забезпечити доведення інформації про зміни до всіх, пов’язаних з ними підрозділів та співробітників.
7.2.3.С. Зв'язок із замовниками
Першим етапом установлення зв’язків зі споживачами є підготовка ВНЗ інформаційних матеріалів щодо переліку спеціальностей, рівня кваліфікацій, опису навчальних програм, за якими здійснюється підготовка, умов навчання, інших додаткових умов. Це можуть бути друковані матеріали, відео, аудио, Інтернет - інформація. Під час підготовки бажано залучати також споживачів для того, щоб зрозуміти що саме вони хочуть дізнатись і цінують у подібній інформації. Другим етапом є зв’язок зі споживачами у процесі навчання. Це можуть бути регулярні (кожного семестру) опитування студентів щодо якості підготовки ВНЗ, а також результати контролю та тестування, оцінювання ключових процесів персоналом ВНЗ тощо. У ВНЗ має бути створена система швидкого реагування на скарги, запити, пропозиції споживачів, як в процесі навчання, так і після його закінчення.
7.3.С. Проектування та розроблення
7.3.1.С. Планування проектування та розроблення
Основні об’єкти проектування та розроблення представлено на рис. 13.
Проектування і розроблення стосується створення нового або суттєвої модернізації існуючого об’єкта, що характеризується певним “ноу-хау”. Наприклад, якщо створюється нова програма, як комбінація вже створених раніше модулів, то це не є розроблення, так само, якщо викладач застосовує певні методичні та педагогічні прийоми для кращого засвоєння матеріалу. Бажано щоб ВНЗ мав документ, який описував процес проектування та розроблення, в якому містились би вимоги щодо етапів проектування, необхідності аналізування, перевірки та затвердження на кожному етапі проектування, розподіл відповідальності та повноважень щодо проектування. Якщо ВНЗ використовує готові навчальні програми або курси, розроблені стороннєю організацією, то цей процес може бути виключено з сфери застосування СУЯ. У разі замовлення ВНЗ проектування програми у сторонній організації він має здійснювати контроль за цим процесом, і він вже входитиме до СУЯ ВНЗ.
![]()
7.3.2.С. Вхідні дані проектування та розроблення
Для забезпечення вхідної інформації, що служитимете основою проектування, ВНЗ має отримати такі дані від різних категорій споживачів, зокрема студентів, працюючих, роботодавців, громадських груп і організацій, промислових та професійних груп і об’єднань, урядових, контролюючих і наглядових організацій. Це дасть змогу перед проектуванням проаналізувати наступні матеріали, наведені на рис 14.
7.3.3.С. Вихідні дані проектування та розроблення
Результатом процесу проектування та розроблення у ВНЗ можуть стати об’єкти проектування, представлені на рис 13. ВНЗ має забезпечити перевірку відповідності результатів проектування вхідним даним, наведеним на рис. 14.
7.3.4.С. Аналізування проекту та розробки
У ВНЗ на різних стадіях проекту має здійснюватись аналізування відповідності результатів проектування, навчальної програми встановленим вимогам. а також виявлення проблем і заходів щодо їх усунення. Доцільно для складних проектів, наприклад, проведення важливої науково-дослідної роботи, передбачати на кожному з етапів її виконання проведення аналізування. Для більш простих розробок, наприклад, створення комплекту тестових завдань, або програми короткого навчального курсу, можливо провести аналізування наприкінці усього процесу проектування. Результати аналізування мають реєструватися. Наприклад, це може бути звіт про результати розгляду на засідання кафедри за участю заінтересованих сторін, на якій розглядався проект.
7.3.5.С. Перевірка проекту та розробки
Крім аналізування проекту ВНЗ має здійснювати перевірку відповідності вихідних даних проекту вхідним вимогам. В залежності від складнощі проекту може бути одна, або декілька перевірок на різних стадіях проекту, результати яких аналогічно до попереднього пункту мають реєструватись.
7.3.6.С. Затвердження проекту та розробки
Коли за результатами аналізування та перевірки доведено, що проект відповідає встановленим вимогам, здійснюється остаточна оцінка проекту, в результаті якої ВНЗ затверджує проект, наприклад, навчальну програму. Після чого за нею здійснюється процес навчання. Результати затвердження також реєструються.
7.3.7. Управління змінами в проекті та розробці
Наприклад, в процесі викладання курсу за затвердженою програмою, відбулись певні зміни у законодавчих вимогах, або виявлено деякі прогалини у самій програмі. Це потребує внесення відповідних змін. У ВНЗ мають бути формалізовані процедури ідентифікації, аналізу, перевірки, затвердження змін до моменту їх впровадження. Мають бути визначені уповноважені особи, які мають право вносити зміни до різних проектів. Результати змін мають бути зареєстровані. Інформація про зміни доведена до усіх причетних сторін.
7.4.С. Закупівля
7.4.1.С. Процес закупівлі
Для нормального функціонування ВНЗ потребує закупівлі досить широкого спектру матеріалів, обладнання, послуг. Прийняття студентів та персоналу до ВНЗ може здійснюватись з урахуванням вимог цього пункту стандарту. Якщо ВНЗ закуповує навчальні програми, вони мають перевірятись на повноту і адекватність встановленим вимогам. Бажано, щоб у ВНЗ була формалізована процедура оцінювання і вибору постачальників. В залежності від специфіки поставки, при виборі постачальника мають враховуватись такі фактори, як наявність у нього сертифікованої СУЯ, позитивний досвід спільної роботи з ним, результати відвідання постачальника представниками ВНЗ, репутація постачальника у інших замовників. Результати оцінювання мають реєструватись.
7.4.2.С. Інформація стосовно закупівель
ВНЗ має чітко визначити вимоги до продукції, яку він хоче придбати і зафіксувати їх у закупівельних документах. В залежності від конкретного випадку ці документи можуть містити вимоги, наведені на рис. 15.
7.4.3.С. Перевірка закупленої продукції
ВНЗ повинен перевірити усю продукцію, або послуги, які надходять до нього із зовні. Рівень контролю визначається ВНЗ в залежності від впливу цієї продукції або послуги на кінцеві результати діяльності ВНЗ.
Наприклад, вхідному контролю може бути підданий рівень компетентності персоналу, який наймається на роботу. Також вхідним контролем охоплюються абітурієнти, які вступають до ВНЗ. Вхідний контроль може бути розповсюджений на лабораторне, комп”ютерне та комунікаційне обладнання, працездатність якого демонструє сам постачальник після його встановлення. Об”єктами вхідного контролю можуть бути сировина, матеріали, які перевіряються за супровідними документами на відповідність замовленню. ВНЗ може здійснити перевірку продукції, що закуповується, безпосередньо на місті її вироблення. В такому випадку він має визначити порядок проведення такої перевірки.
7.5.С. Виробництво і надання послуг
7.5.1.С. Управління виробництвом та наданням послуг
ВНЗ має забезпечити управління такими ключовими процесами, як набір студентів, навчальний процес, наукова і консультативна діяльність, працевлаштування випускників та їх перепідготовка. Для цього мають бути підготовлені плани і програми навчання (відповідно до п.7.3. стандарту); розклади занять і графіки роботи викладачів та персоналу; навчальні та методичні матеріали; тестові, залікові та екзаменаційні завдання; проводитись поточний та остаточний контроль за здобутими знаннями студентів; проводитись оцінка і атестація викладацького складу; проводитись збирання і аналізування даних щодо успішності студентів, рейтингу викладачів, кафедр, факультетів, оцінки ключових процесів; проводитись наукова і консультаційна діяльність; управління інформаційним забезпеченнями навчання (комп’ютерна мережа й бібліотека); виконуватись адміністративні функції; здійснюватись перепідготовка випускників через певний період після закінчення навчання у ВНЗ та заходи щодо удосконалення діяльності ВНЗ, зокрема, програм, ресурсів, надання додаткових консультацій тощо. Потребу у робочих та технологічних інструкціях ВНЗ визначає виходячи з компетентності наявного персоналу.
7.5.2.С. Затвердження процесів виробництва та надання послуг
До процесів, результати яких можна оцінити тільки через досить тривалий час, у діяльності ВНЗ можна віднести з певними припущеннями, наприклад, процес проектування і розроблення, а також процес наукової діяльності. Для таких процесів ВНЗ повинен визначити критерії для аналізування та затвердження, залучати лише персонал досить високого підтвердженого рівня кваліфікації, застосовувати спеціальні процедури і методи оцінювання, вести відповідні реєстраційні записи і періодично перезатверджувати ці процеси.
7.5.3.С. Ідентифікація та простежуваність
ВНЗ має визначити, яка продукція підлягає ідентифікації і простежуваності. В першу чергу, це рівень підготовки кожного студента, тобто результати його навчання протягом усього навчального циклу від вступу до закінчення. Ідентифікації можуть підлягати навчальні програми, курси навчання, підручники, посібники, методичні матеріали, бухгалтерська звітність, а також обладнання, прилади і приміщення. За результатами перевірки відповідному об”єкту з числа перерахованих вище має присвоюватись відповідний статус. Наприклад, студент атестований, переведений, обладнання перевірене, приміщення придатне, програма акредитована або сертифікована тощо.
7.5.4.С. Власність замовника
ВНЗ має дбайливо ставитись до власності споживачів і замовників, зокрема, курсових, дипломних та інших проектних робіт студентів, обладнання, наданого організацією, яка є замовником певного навчального курсу для свого персоналу, в тому числі на її власній території з використанням її приміщень і технічних засобів. Якщо з вини ВНЗ майно споживача загублено або пошкоджено, то навчальний заклад має терміново його повідомити. ВНЗ має також зберігати інформацію, отриману від замовника в процесі своєї діяльності, не допускати її несанкціонованого розповсюдження і нанесення шкоди замовнику.
7.5.5.С. Збереження продукції
Вимоги цього пункту знову ж таки, як і попереднього, стосуються робіт студентів. Крім того, ВНЗ має забезпечити належне збереження підручників, посібників, навчальних матеріалів, аудио, відео касет, комп”ютерних програм і дисків, методичних матеріалів, обладнання і навчальних приладів, інших матеріалів, а також їх належного транспортування, пакування, захисту у разі потреби. При цьому ВНЗ має враховувати і виконувати усі пов’язані зі згаданими матеріалами законодавчі і регуляторні норми, в тому числі щодо охорони життя і здоров’я людей та навколишнього середовища.
7.6.С. Управління засобами моніторингу та вимірювальної техніки.
Для ВНЗ обладнанням та засобами вимірювальної техніки, які потребують перевірки та калібрування, можуть бути:
обладнання та комп’ютерні програми для тестування, контролю знань студентів;
обладнання для проведення практичних занять і лабораторних робіт студентів, зокрема, вимірювальна техніка;
обладнання та комп’ютерні програми, які використовуються у ході науково-дослідних робіт.
ВНЗ має через визначені проміжки часу здійснювати калібрування та перевірку зазначеного обладнання, ідентифікувати його статус, не допускати настроювань, які спричиняли помилки у вимірюваннях, захищати від пошкоджень, а також реєструвати результати перевірок і калібрувань. ВНЗ має враховувати наслідки від недостовірних вимірювань.
8.С. Вимірювання, аналізування та поліпшення
8.1.С. Загальні положення
ВНЗ має планувати проведення вимірювань, збирання та аналізування інформації і даних про стан ключових процесів, відповідність продукції встановленим вимогам з метою визначення шляхів постійного поліпшення для підвищення задоволеності споживачів. Для цього ВНЗ має визначити показники, за якими здійснюватимуться моніторинг і вимірювання, розробити відповідні методики вимірювання, встановити методи і терміни збирання, зберігання та аналізу результатів вимірювань і відповідальних за це. Планування має передбачати також підготовку персоналу ВНЗ методам проведення вимірювань та аналізу результатів із застосуванням статистичних методів.
Наявність у ВНЗ інформаційної комп’ютерної системи підтримки СУЯ спростить збирання інформації і ведення відповідних баз даних, а також доведення результатів аналізу до усіх заінтересованих сторін.
8.2.С. Моніторинг та вимірювання
8.2.1.С. Задоволеність замовника
В першу чергу ВНЗ має регулярно визначати ступінь задоволеності студентів рівнем отриманої підготовки. Бажано отримати структуровані дані щодо прийнятності студентами змісту та повноти навчальної дисципліни, методів навчання, обладнання, приміщень, навчальних і методичних матеріалів, підручників, способів оцінювання знань, розкладу занять, бібліотеки, комп’ютерного забезпечення, інших, зокрема, побутових, умов навчання.
Для збирання такої інформації ВНЗ може використовувати усні опитування, анкетування, індивідуальні бесіди, кругли столи тощо. Вивчення задоволеності курсом чи програмою має відбуватись, наприклад, двічі - у середині навчання (для внесення відповідних коректив) і у кінці (для подальшого удосконалення). ВНЗ може також оцінювати рівень задоволеності власного персоналу, роботодавців, суспільства.
8.2.2.С. Внутрішній аудит
ВНЗ має у визначені проміжки часу проводити внутрішні аудити, які послідовно охоплять усі елементи СУЯ і встановлять чи відповідає СУЯ вимогам стандарту і чи належним чином вона функціонує і підтримується. Для досягнення ефективності аудитів ВНЗ потрібно провести спеціалізоване навчання внутрішніх аудиторів. ВНЗ повинен мати задокументовану методику проведення внутрішніх аудитів. Виявлені недоліки за результатми аудиту можуть потребувати певних коригуючих дій, до яких можна віднести внесення змін до діючих документів або розроблення нових, підвищення компететності персоналу, виділення додаткових матеріальних ресурсів тощо. Результати внутрішніх аудитів повинні реєструватись.
8.2.3. Моніторинг та вимірювання процесів
Ключові процеси, з яких складається діяльність ВНЗ мають бути описані через систему параметрів, які характеризують кожен з цих процесів. ВНЗ мають бути розроблені методики вимірювання параметрів процесів, здійснюватись вимірювання цих параметрів у визначені терміни з необхідною періодичністю. Моніторинг процесів полягає у встановленні відповідності вимірювальних параметрів процесів визначеним критеріям