Організація ярмарок та аукціонів
По частоті проведення виставки і ярмарки можуть бути:
1. Періодичні (проводящиеся кожні 2,3 роки);
2. Щорічні;
3. Сезонні.
Частота проведення ярмарку залежить, головним чином, від виду пропонованої продукції й умов конкуренції.
Ярмарки й виставки можна класифікувати по напрямку роботи:
1. Ярмарку по здійсненню продажів/замовлень;
2. Інформаційні/ознайомлювальні;
3. Проведені з метою розвитку комунікації/контактів.
Виставки і ярмарки мають велике значення як місце зустрічей представників ділових кіл різних країн для підтримки ними безпосередніх зв'язків і встановлення нових особистих контактів. Оскільки на виставках і ярмарках експонуються насамперед кращі зразки товарів, що відповідають вимогам сучасних світових стандартів, їхнє відвідування інженерно-технічними й науковцями, конструкторами, вивчення новинок сприяє подальшому розвитку технічного прогресу й появі нових товарів у світовій торгівлі. У цьому змісті виставки і ярмарки, будучи центром обміну економічної й науково - технічної інформації, мають величезне інформаційне значення. Виставочний і ярмарковий бізнес динамічний.
Організації, які регулюють діяльність ярмарок і виставок.
Регулюванням діяльності виставок і ярмарків займаються як установи країн, на території яких вони проводяться, так і міжнародні організації. До міжнародних організацій, що регулюють діяльність міжнародних виставок і ярмарків, ставляться:
1. Міжнародне бюро виставок створене в 1931 р. для спостереження за виконанням Паризької конвенції 1928 р. про міжнародні виставки. У завдання Конвенції входить регламентація порядку організації офіційних всесвітніх виставок, класифікація виставок, визначення прав і обов'язків країн, що організують виставки й беруть участь у них, порядок присудження нагород експонентам товарів. Конвенція визначає строки організації виставок з урахуванням їх категорії. Країна, що організує виставку, повинна зареєструвати її в Міжнародному бюро виставок не пізніше чим за шість місяців до розсилання запрошень. Конвенція передбачає ряд пільг для учасників виставки: безкоштовне надання площі під експонати; тимчасово безмитне ввезення експонатів із зобов'язанням їхнього зворотного вивозу; безмитне ввезення каталогів і інших рекламних видань, будівельних матеріалів для зведення павільйонів і стендів, зразків для безкоштовної роздачі й дегустації. Якщо цьому не перешкоджають закони країни, експонент має право продати свої експонати по закінченні виставки. Важливе значення має також заборона підвищення мит країною, у якій проводиться виставка, за шість місяців до її відкриття й під час функціонування.
2. Союз міжнародних ярмарків створений в 1925 р. з метою організації й підтримки постійного співробітництва міжнародних ярмарків, захисту їхніх прав, розширення кола їхньої діяльності й, таким чином, сприяння розвитку товарообміну між державами. Союз є приватним об'єднанням. Члени Союзу діляться на членів-засновників, дійсних і надзвичайних членів. Членами - засновниками вважаються ті ярмарки, з ініціативи яких заснований Союз.
Організація участі у виставках і ярмарках.
Рішення підприємства про просування своїх комерційних інтересів за допомогою участі в торговельних ярмарках або виставках, залежить, насамперед, від двох наступних факторів:
1. Від тенденції до участі в ярмарках, що спостерігається в галузі, до якої це підприємство належить.
2. Від масштабів, у яких основні конкуренти підприємства використовують ярмарки й виставки як засіб просування своєї продукції на ринку.
Існуюча тенденція така: великі підприємства воліють строго галузеві ярмарки, використовують більші стенди й беруть участь у цих заходах систематично, на противагу їм малі й середні підприємства беруть участь у ярмарках нерегулярно й обмежуються звичайно заходами місцевого масштабу. У той же час сучасний рівень розвитку ярмарків надає малим і середнім підприємствам широкі перспективи.
У такий спосіб участь у виставках або ярмарках для дрібних фірм це:
1) засіб завоювання загальної популярності й місце зустрічі з покупцями й фахівцями, які зацікавлені в одержанні інформації, шукають нові товари й послуги, а можливо й готові негайно розмістити замовлення,
2) можливість зустрітися з керівниками верхнього ешелону й поговорити в спокійній обстановці без відволікання на підлеглих і телефонні дзвінки,
3) унікальний шанс прямо поспілкуватися з більшою кількістю кінцевих споживачів.
Крім того відсутність на виставці теж зауважують і трактують як несприятливий знак. Уважається, що фірма випробовує технічні або фінансові труднощі, що, можливо, її товари менш конкурентоспроможні. Постачальники замислюються й турбуються, а конкуренти користуються цим, щоб зайняти її ніші.
Підприємство може брати участь у торговельних ярмарках, виставках і інших подібних заходах усередині країни й за рубежем як самостійний експонент або в рамках групової участі (наприклад, павільйон країни). Від способу участі в ярмарку або виставці залежать методи його організації, бюджет витрат, а часто й кінцевий результат. Підприємство самостійно бере участь у тім або іншому ярмарку або виставці усередині країни або за рубежем завжди за власною ініціативою й під свою відповідальність, і, таким чином, приймає на себе всі організаційні турботи й, як правило, самостійно має всі витрати.
В аспекті продажу мети можуть бути підрозділені на:
1. Мети підготовки продажів.
2. Мети здійснення продажів.
3. Мети підтримки продажів.
Дата ухвалення рішення про участь у ярмарку або виставці збігається з датою початку процедури організації участі, пунктом відправлення якої є одержання регламенту, що містить умови участі, за чим треба складання графіка контактів з улаштовувачами. Відразу ж після складання графіка контактів з улаштовувачами ярмарку підприємство зобов'язане строго в рамках установлених строків заповнити й відіслати всі відповідні формуляри. Головним із числа різних документів є заявка про участь. Прийняття влаштовувачем ярмарку заяви про участь автоматично позначає й прийняття експонентом умов участі в ній, які він зобов'язаний строго виконувати. Паралельно контактам з улаштовувачем ярмарку експонент повинен зайнятися підготовкою експонатів, від виду й кількості яких залежать як вибір стенда, так і елементи їхньої підтримки.
Етап підготовки. Після встановлення цілей участі в ярмарку підприємство становить кошторис вартості участі, що являє собою спосіб визначення витрат, необхідних для його здійснення. Кошторис установлює межі, у яких повинні проводитися витрати, щоб забезпечити досягнення цілей, що продиктували необхідність участі в ярмарку. Як показали відповідні дослідження, приблизно половину сумарних виставочних витрат становить орендна плата ( 10-15%) і витрати на виготовлення стенда ( 30-35%). Що ж містить у собі ціна 1 м2 виставочної площі? Це:
1) вартість загального електроосвітлення закритих виставочних площ і відкритої території,
2) вартість загальної охорони території,
3) вартість пропусків на право входу персоналу фірми-експонента в межах квоти, що встановлюється залежно від розміру орендованої площі,
4) вартість одного екземпляра каталогу виставки (за умови участі в цьому каталозі),
5) вартість вивозу сміття й будівельних відходів зі спеціально відведених місць у період монтажу, роботи й демонтажу виставки,
6) і ін. додаткові послуги.
Стадія роботи ярмарку. В цей період зв'язку із громадськістю є одним з найбільш діючих механізмів підтримки участі, що дає підприємству можливість, скориставшись із нагоди, паралельно вдосконалити свій імідж і розвити ділові відносини в широкому плані. У рамках здійснення цієї діяльності звичайно проводяться такі заходи, як:
1) виготовлення різних рекламних матеріалів, які надають стенду індивідуальність,
2) безкоштовна роздача дрібних сувенірів,
3) роздача зразків товарів, ,
4) організація різних спеціальних заходів (шоу, конкурси, дегустації),
5) передача музичних програм,
6) демонстрація відеофільмів, слайдів,
7) проведення прес-конференцій, коктейлів для журналістів, клієнтів.
Роль персоналу в цьому випадку неможливо переоцінити, до принципів його підбора варто поставитися з належною увагою. Існує три категорії працівників, які повинні бути присутнім на експозиції: технічні працівники роздають рекламні матеріали у входа, розносять їх по стендах, обслуговують переговори й стежать за стендом; фахівці, які повинні легко входити в контакт, зупиняти, «затягати» відвідувачів на стенд. Фахівці, що глибоко знають технічні й маркетингові особливості пропонованої продукції. На стенді взагалі не можна працювати самому. Обов'язково необхідні два стендисти на 2метри, ще один на кожні наступні 3метри й один на кожні 12кв. метрів загальної площі.
Послеярмарочная стадія. На цій стадії, що починається з моменту закриття виставки й триваючої потім не один місяць, виконується наступна робота:
1) Аналіз контактів, здійснених за період роботи стенда.
2) Перевірка результатів участі.
3) Складання звіту про участь.
Оскільки під час роботи експозиції неможлива загальна глобальна оцінка здійснених контактів, ця робота починається відразу ж після закриття ярмарку й містить у собі:
- класифікацію й оцінку угод, які, можливо, були укладені, - безпосередню перевірку «особистості» відвідувачів,
- активізацію підприємства для виконання отриманих замовлень у встановлений термін,
- своєчасну підготовку й розсилання зразків, відповідно до прийнятих зобов'язань, - негайне надання запитаних додаткових даних,
- напрямок подячних лист всім відвідувачам, що містять додаткові відомості про підприємство, його продукції й планованих заходах і відповідні запрошення до участі в них.
Участь у ярмарку й виставці є для підприємця свого роду інвестицією, тому й виникає необхідність порівняння його вартості (витрат) з отриманими результатами. Оцінка участі позначає методичне проведення порівняння між цілями й отриманими результатами й, зокрема, перевірки того, що зроблено, що необхідно було зробити й, безумовно, що ще потрібно зробити, і являє собою тривалу й багатобічну процедуру, що охоплює всі економічні й зовнішньоекономічні цілі.
Висновок.
Аукціон (від латинського auctio - продаж з публічного торгу) являє собою продаж таких товарів, які мають індивідуальні властивості й цінностями.
Товарні аукціони являють собою спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час і в спеціально призначеному місці виробляється продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, що переходять у власність покупця, що запропонував найбільш високу ціну. На аукціонах виробляється продаж товарів, що володіють індивідуальними властивостями.
Торговельний ярмарок – короткочасний захід, періодично проведене в тому самому місці, у рамках якого велика кількість підприємств за допомогою зразків представляє об'єктивний масштаб товарів однієї або декількох галузей, для того щоб відвідувач - комерсант одержав ясне подання про їхні підприємницькі можливості, тоді як експонент за допомогою експонируемих товарів прагне поширити інформацію про свою фірму і її продукцію й укласти прямі торговельні угоди.
Регулюванням діяльності виставок і ярмарків займаються як установи країн, на території яких вони проводяться, так і міжнародні організації.
Підприємство може брати участь у торговельних ярмарках, виставках і інших подібних заходах усередині країни й за рубежем як самостійний експонент або в рамках групової участі (наприклад, павільйон країни). Від способу участі в ярмарку або виставці залежать методи його організації, бюджет витрат, а часто й кінцевий результат. Підприємство самостійно бере участь у тім або іншому ярмарку або виставці усередині країни або за рубежем завжди за власною ініціативою й під свою відповідальність, і, таким чином, приймає на себе всі організаційні турботи й, як правило, самостійно має всі витрати.
Список використаних джерел.
Амбарцумов А., Стерлигов Ф. 1000 терминов рыночной экономики.- М.: Азимут-Центр, 1992.
2. Аралов М. Создание собственного дела: первые шаги // МЭиМО.1991 -№1.
3. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом.-М.: Финансы и статистика, 1994.
4. Белорус О., Рогач В. Теория менеджмента: стратегия управления предприятием// Экономика Украины.-1993,-№11.
5.Венделин А.Г. Подготовка и принятие управленческого решения.- М.: Экономика, 1977.
6.Друкер П. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы: Пер. з англ.-Ц.: Бук Чембер Интернэшнл,1992.
7. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ.М.: Прогресс, 1991.
8. Кохно П.А., Микрюков В.А., Комаров С.Е. Менеджмент.-М.: Финансы и статистика, 1993
9. Макаров С.Ф. Менеджер за работой."М.: Молодая гвардия,1989.
10. Пунин Е.И. Маркетинг, менеджмент и ценообразование на предприятиях (в условиях рыночной экономики).-М.: Междунар. отношения, 1993.
11.Старр М. Управление производством: Пер. с англ.-М.: Прогресс,1968.
12. Тейлор Ф.У. Принципы научного менеджмента: Пер. с англ.-М,: Контроллинг, 1991.