Xreferat.com » Рефераты по банковскому делу » КРЕДИТНІ КАРТКИ (Кредитные карточки)

КРЕДИТНІ КАРТКИ (Кредитные карточки)

випадку точками обслуговування є самі банки-еквайєри - їх відділення, філіали, а також банкомати. Крім того, банкомати працюють в системі on-line режима і проводять авторизацію при кожній видачі готівки.

Операція видачі готівки коштує для клієнта досить дорого ( 1.5-2%). Це пояснюється тим, що зняття готівки з картки - використання картки не по прямому призначенню. Перспективний розвиток здобуде гривнева картка, яку будуть приймати всі магазини і не буде у клієнта - громадянина нашої країни необхідності в отриманні готівки . Але це лише блакитне майбутнє. Сьогодні процес встановлення банкоматів можна спостерігати в великих містах України в найбільш багатолюдних місцях. Так перші банкомати встановив банк “АВАЛЬ” в Головному поштампті, в готелях - Дніпро, Либідь... , а такох на центральних вулицях міста Києва. Як ми бачимо, використання будь-яких карток потребує високорозвиненої інфраструктури. В це число входять і банкомати. Але треба замислитися, якщо в усьому світі картки - це джерела залучення дешевих грошових ресурсів, так як , дійсно, на картковий рахунок нараховується невеликий процент (1-3%), то що ж казати про вартість вспоміжного обладнання для функціонування карткового механізму розрахунків. Банкомат, наприклад, коштує приблизно 30 тис. дол., а програмне забезпечення до нього ще 120-200 тис. дол. Тобто витрати на впровадження цього нововведення в нашій країни коштує досить дорого і повинно пройти багато часу, щоб банки могли отримувати прибутки від впровадження карток аналогічні прибуткам зарубіжних банків.

Що ж стосується картки за кордоном, то там вона для нашого “туриста” суттєво полегшує життя. В Празі при обміні валют беруться комісійні приблизно 4-5%. Тобто при обміні 100 доларів на крони п”ять доларів дарується чешському банку. В Германії валюту можна обмі­няти виключно в банках, і то скурпульозні німці обов”язково “продезинфікують” купюру, зроблять копію паспорта и тільки потім видадуть кошти. В Австрії існють пункти обміну валют, але курс в них, м”яко кажучи, залишає бажати кращого. Якщо по останнім даним курс шиллінга складає 12,88 за долар, то в пункті обміну валюти вам за долар дадуть в кращому випадку 11.5 шиллінгів, тобто 88% реальної вартості долара. В Зальцбургзі курс прийому долара до шиллінга 1:9! В Швейца­рії так не “обдурюють”. Але в Цюриху банки закриваються в половину п”ятого, а після цього вам можна тільки поспівчувати, тому що ніде ви свої долари не обміняєте.

Картка за кордоном вигідна оскільки:

  • Можна практично завжди спокійно розплатитися в магазині або готелі не ризикуючи при використанні місцевих купюр, а при відсутності обслуговування карток, зкористуватися послугами банкомата, яких на Заході не менш, ніж таксофонів.

  • Мінімізується ризик втрати коштів. Якщо ви згубили картку, то після повідомлення про це банк її блокує і Ваші кошти зберігаються.

  • Виграш за рахунок курсів обміну. Справа в тому, що система будь то VISA àáî MasterCard конвертує одні валюти в інші по средньозваженому курсу Лондонскої біржи. Якщо реально в Швейцарії курс 1.44 франка за долар, то разплатившись карткою курс складе вже 1.49. При покупці в 36 доларів чиста економія складе 1 долар.

На Заході існує два поняття, що відповідають нашому слову “банкомат”: автомат по видачі готівки і повнофункціональний банкомат. В Україні практично використовуються тільки пристрої першого типу. Навіть в Росії, яка обігнала нас у розвитку карткових розрахунків на декілька років не використовується така проста додаткова функція, як переведення грошових коштів з рахунка на рахунок. З точки зору функціональності банкомати наших банків відстають від світового рівня на років десять, при чому моделі банкоматів - нові. Але майбутнє банкоматів в Україні - обслуговування зарплатних проектів, яке передбачає мінімальну кількість функцій.


На основі вищевказаних характеристик функціонування банків в міжнародних платіжних системах давайте зробимо певні узагальнення.

Стосовно розвитку вітчизняних карток “масового” використання можна сказати, що тут має велике значення ступінь готовності населення до використання карток, вплив прийняття карток на підвищення попиту для підприємств торговлі і сервіса, оцінка банками перспектив випуску карток, наявність інфраструктури, що забезпечує можливість розгортання платіжної системи.

На сьогоднішній день спостерігається така картина: торгові підприємства не обслуговують картки, оскільки їх нема в достатній кількості у населення, а громадяни не зацікавлені в отриманні карток, так як відсутня достатня приймальна мережа. Така ситуація на може вирішуватися сама по собі і може бути розв”язана шляхом зовнішнього втручання. Наші банки, як ми бачимо, згодні інвестувати в цю сферу великі кошти. Розуміння цієї потреби, мабуть, пов”язане з тим, що фізичні особи починають розглядатись банками як заслуговуюче на увагу джерело фінансових ресурсів. В якості одного із заходів, який взмозі вже на даному етапі зробити картки привабливими для населення, розглядається можливість отримання коштів через банкомати. При цьому можна застосувати два підходи : залучення до співпраці підприємств (зарахування заробітної платні на картки ), і організація “розрахунково-ощадного” обслуговування населення за допомогою карток. Ці варіанти призводять до необхідності розгортання мережі банкоматів того або іншого масштабу. Розгортання таких мереж може здійснюватись банками самостійно. Після досягнення достатньої кількості карткодержателів банкомати можуть вже сформувати достатньо насичену мережу обслуговування карток, яка буде приваблювати потенційних користувачів. Таким чином може бути зформована та необхідна кількість держателів карток, яка здатна вирішити вищезгадану безвихідну ситуацію .

Слабка насиченість українського ринку пластиковими картками в крайньому випадку протягом декількох років забезпечить існування всім можливим варіантам розвитку карткових розрахунків, а їх основною перешкодою буде в цей період одна лише вітчизняна дійсність.


3.Проблеми і перспективи розвитку індустрії банківських пластикових карток в Україні.

Останнім часом у всьому світі розвиток платіжних систем характеризується поступовим звуженням сфери використання готівки та паперових платіжних документів, переходом до нових платіжних інструментів і сучасних технологій платежів. “Електронні гроші” широко залучаються до обігу і стають важливим елементом фінансової інфраструктури економічно розвинених країн.

Аналогічні процеси відбуваються і в банківсько-фінансовій сфері України. Першим важливим кроком на шляху до електронного грошового обігу стало створення системи електронних міжбанківських платежів (СЕП). Після того, як за допомогою СЕП було розв”язано певні проблеми платежів на міжбанківському рівні, багато комерційних банків України почали створювати і запроваджувати систему типу “клієнт-банк”, щоб забезпечити обслуговування клієнтів на сучасному технічному рівні і розширити спектр банківських послуг.

Наступним етапом в Україні повинно стати використання “електронних грошей” як платіжного засобу для масових споживачів товарів і послуг. Основними економічними передумовами цього недавнього нововведення є :

1. Зменшення витрат на підтримку готівкового грошового обігу. За приблизними оцінками в Україні для підтримки грошового обігу необхідно близько 3.5 мільярда штук монет. За середнього номіналу монети 10 копійок загальна сума номіналів становитиме суму, еквівалентну 200 мільйонам доларів. Середня тривалість “життя” монети - приблизно 10 років (за умови, якщо інфляцією не вимиватимуться з обігу монети низьких номіналів). Отже, щорічні витрати на підтримку обігу металевих грошей становитимуть приблизно 20 мільйонів доларів, а загалом витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становитимуть не менше 220 мільйонів доларів. Цей розрахунок проведено без урахування поточних витрат на транспортування, упаковку, перерахунок, облікові операції, контроль, охорону, які можуть значно підвищити витрати. Навіть зниження на 20-25% потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів - платіжних карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, еквівалентну 60-100 мільйонам доларів США.

2. Приєднання України до давно відомих механізмів електронних платежів має певну конкретну мету - залучити до банківської сфери готівкові кошти, що складають 44% всього грошового обігу . По різним підрахункам, населення України зберігає в “панчосі” до 17 млрд. дол. Як зазначалось вище, кошти держателів карток - дешеві фінансові ресурси для банків.

3. Застосування безготівкових засобів платежу - новий крок еволюції грошових відносин.

Вітчизняний ринок платіжних карток за короткий проміжок часу почав набувати риси, які в якійсь мірі притаманні західному картковому бізнесу, головні з яких - різноманітність форм і територія розповсюдження.

Якщо провести навіть самий поверховий аналіз українського карткового ринку, то одразу ж стане ясно, що серед багацтва інформації важко знайти непередухвалу, а анонсні банківські показники кажуть, скоріш, про проектну, ніж про існуючу потужність карткових програм. Населення перестає користуватися звичайними старовинними банківськими механізмами, такими як накопичення коштів, і тому банком потрібно знаходити щось інше. Карткові продукти є тим джерелом прибутків, який вже сьогодні може бути використаний на ринку України. Перед банкірами стоїть проблема вартості платіжної системи. І якщо банк вже вирішив займатися картковим бізнесом, то він повинен вирахувати економічну доцільність і окупність карткових програм.

Доля міжнародних карткових продуктів в загальному об”ємі карток в Україні сягає до 5%. Цей спектр ринку почав розвиватись першим. Перспективи його розвитку легко піддаються прогнозуванню, оскільки банками використовуються уже відомі і багаторазово опробовані за кордоном, в тому числі і СНД , технології. Вони, як правило, легко впроваджуються і окупаються протягом 2-3 років. Вимоги, які банки повинні задовольняти, щоб приєднатися до світової карткової структури, достатньо високі. Тому не всі українські банки їм відповідають. Тут склалась так звана еліта з 6-7 банків, які завдяки своїй ресурсній потужності здатні швидко і якісно розкрутити картковий продукт. З банків, які активно займаються випуском міжнародних карток, найбільш потужні- АППБ “АВАЛЬ”, Приватбанк, “Україна”, Перкомбанк, Укрєксімбанк, Перший Український міжнародний банк, Укрінбанк, Укрсоцбанк. Об”єм платежів по пластиковим карткам в Україні щомісячно зростає на 20-40%, що дозволяє розглядати банківські програми по розвитку карткового бізнесу як одні з самих перспективних і прибуткових, не зважаючи на необхідність придбання дороговартісного забезпечення. По об”єму емісії платіжних карт в Україні лідує система VISA Int.. Порівнювати успіхи кожного окремого банка важко, але Приватбанк лідує тут по об”єму емісії, в той же час на ринку еквайєринга досить високі позиції займає банк “Аваль”. Треба відмітити, що протягом останніх пів-року банки-члени платіжних систем періодично знижували тарифи по обслуговуванню карток. На початковому етапі розвитку карткових програм між банками практично не було конкуренції, а запропонований продукт виявився на стільки популярним, що банки могли дозволити собі орієнтуватись на найбільш платоспроможних клієнтів і по прикладу Росії встанавлювати завищені тарифи по обслуговуванню. Потім з розширенням клієнтської бази і загостренням конкуренції тарифи почали знижуватись і зараз майже скрізь однакові. Крім того, в боротьбі за клієнта банки почали відмовлятись від річної плати за користування карткою, відмовились від страхового депозиту, залишивши лише незнімаємий залишок, який значно менший ніж страховий депозит і мінімальний внесок разом.

Лідером по випуску карток системи Europay є ПУМБ. Не дивлячись на те, що функціонування цієї досить демократичної картки до цих пір не підкріплене приєднанням до міжнародної бази даних цієї системи, вона приймається до оплати в більшій кількості торгово-сервісних точок і приваблює своєю дешевістю.

Першими з платіжною системою AmEx через агентську угоду почали співпрацювати Укрінбанк і Приватбанк, потім добавились ВА-банк, “Україна”, Укрсиббанк. Картка цієї системи - дійсно кредитна і по суті є безлімітною і дозволяє оплачувати навіть невеликі контракти .

Що стосується елітної системи Diners Club, то в лютому 1998 року компанія надала Приватбанку ексклюзивне право укладати угоди по еквайєрингу на території України.

Незважаючи на великі об”єми емісії, ринок банківських послуг по пластиковим карткам і міжбанківська взаємовигідна співпраця на цьому ринку ще далекі від досконалих. Тільки Приватбанк і “Аваль” успішно сьогодні працюють з чотирма десятками українських банків на агентських угодах по розповсюдженню карток і видачі готівки по ним. Але тільки “Аваль” закінчив роботу по прийманню в асоційовані члени VISA семи українських банків.

Найближчим часом актуальними питаннями для банків, що працюють з пластиковими картками будуть :

- створення відповідного правового поля для роботи пластикових карт в Україні ( на відміну від Росії у нас тільки іде процес обговорення відповідного законодавства, і вийняток складає лише Положення НБУ про міжнародні карти, зареєстроване в березні 1997 року в Мінюсті.);

- створення єдиного національного stop-list”а по пластиковим карткам;

- впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись всіма банками України.

Інтернаціональні компанії не бажають зупинятись на досягненому і намагаються вийти на більш широкий і цікавий для них внутрішній ринок, доля якого зазвичай складає 18% карткового ринку країни. В країнах з перехідною економікою досягти цього досить просто тому, що місцеві банки досить слабкі порівняно зі світовими картковими монстрами і їм досить важко в короткі строки створити конкурентноздатну внутрішню платіжну систему. Так, наприклад, для реалізації в Україні процесінга і проведення взаєморозрахунків VISA Int. готова поставити програмно-технічне рішення, які забезпечать обробку внутрішніх і міжнародних карт українських банків. В кінці 1996 року вітчизняним банкам було надане право проводити розрахунки в системі VISA в українськіх гривнях. Іншимии словами, власники карток отримали можливість конвертувати національну грошову одиницю в будь-яку з світових валют по курсу НБУ. Така “ввічливість” з боку VISA повністю зрозуміла, якщо врахувати її стратегічні плани на нашому ринку. Про “теплі” відносини з українськими банками-членами VISA свідчить і той факт, що ця міжнародна система дозволила НБУ виступити гарантом платежів в гривні по картам VISA на території України і - як результат - зменшити розмір страхового депозиту більш ніж в два рази. Ця ідея не сподобалась нашим банкам, які можуть в цьому випадку втратити свободу вибору в тарифах і продуктах. Для VISA повна контрольованість карткового ринку з боку НБУ означала б реальну можливість захвату і домінування в Україні. Така “ввічливість” з боку VISA повністю зрозуміла, якщо врахувати її стратегічні плани на нашому ринку. В Україні конкретні плани створення національної платіжної системи на базі міжнародної пропонує та ж сама VISA. Світ в 1997 році почув про VISA-TOPAZ , новий процесінговий центр, який створений виключно для України. Офіційна версія така: TOPAZ буде запущений як процесінговий центр, який буде сортувати транзакції і якщо транзакція - українського банка ( внутрішня ), то вона не буде виходити за межі України.

Що ж стосується впровадження національної платіжної системи, то зараз визначаються правила і процедури обігу вітчизняних платіжних карток. Передбачається видати їх всім громадянам країни. Планується, що впровадження вітчизняних карток почнеться з “зарплатних проектів”, які будуть впроваджені на крупних підприємствах , на яких виплати здійснюються вчасно. І все ж спеціалісти банків вже забезпокоєні перспективою, яка може загальмувати масове впровадження платіжних карт в Україні - це низький рівень платоспроможності населення і фінансова безпека банків і клієнтів.

Але все ж таки процес хоч і повільно, але рухається вперед. “Стартовим ядром” проекта “Укркарт” будуть банки, які вже мають досвід роботи з міжнародними платіжними системами. Кінцева мета створення міжбанківської системи платіжних карт - створення інфраструктури, яка об”єднає банківські установи, щоб будь-якому, нормально працюючому і додержуючомуся нормативів НБУ, банку дати можливість брати участь в випуску і обігу національної картки. Вартість дакого “задоволення” для кожного учасника національного карткового проекту, включаючи апаратне забезпечення, лінії зв”язку і т.д. складе 100-140 тис.грн.

Умови вступу банків в вітчизняну платіжну систему будуть набагато лібіральніше, ніж умови участі в проектах міжнародних платіжних систем, де основною перепоною для банків є ціновий бар”єр. Транзакції по вітчизняним карткам не будуть перетинати кордон і не буде необхідності користуватись комунікаційною мережею світових платіжних систем, що також дозволить нашим банкам заощадити.

Розвиток національної платіжної системи гальмується впровадженням гривневих міжнародних проектів - випуску гривневих карток VISA Electron, Maestro/Cirrus.

І, накінець, самий широкий сектор карткового ринку - банківські картки, коли кожен банк випускає власну картку і розповсюджує її серед своїх клієнтів. Для банка - перш за все можливість мати свою захищену долю на ринку. В цілому локальні проекти займають 80% карткового ринку. Впровадження подібних карткових систем може бути дуже швидким і ефективним за рахунок інтенсивноності впровадження і відносно невеликої площі розповсюдження. Серед локальних проектів в Україні, заслуговують на увагу системи, що впроваджені Банком “Зевс”, “Олбанк”.

Впровадження подібних карткових програм дасть можливість банкам отримати додатковий прибуток за рахунок розширення сфери послуг по залученню додаткових клієнтів, прискорення руху грошових коштів, збільшення часу перебування коштів в банках.

ВИСНОВКИ

В кінці роботи хочеться сказати, що не дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента безготівкових розрахунків, а також наявність багаторічного досвіду їх масового використання в західних країнах, просування карток на українському ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять об”єктивний характер і пов”язані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним особам. Навідміну від США, де пластикові картки були запропоновані населенню як ччерговий платіжний засіб і повинні були завоювати вже зформований ринок безготівкових розрахунків, в нашій країні картки відкривають нову главу в фінансовій практиці приватних осіб.

Тому на сьогодняшній день основна частина населення виявила неготовність до використання карток, яка прявилась як в недовірі до цих нових засобів, так і в нерозумінні їх можливостей. Слід зазначити, що це стосується масового споживача.

Наступною проблемою є формування мережі приймання карток. Можливо, що протягом певного часу ситуація буде вирішена. Як уже зазначалося вище, еквайєр-центри платіжних систем, не чекаючи об”єктивного покращення ситуації, винаходять шляхи по залученню торгових точок. Більш швидких результатів можна чекати від мережі видачі готівки і, преш за все, мережі банкоматів. Тут платіжні системи і банки володіють ситуацією і питання полягає лише до можливостей фінансування таких програм.

Значному розвитку карткових розрахунків допоможе і втілення зарплатних проектів. Вони дозволять банку-емітенту при помірних витратах на створення мережі обслуговування забезпечити прилив суттєвих фінансових ресурсів.

Для нашого ринка також можна запропонувати організацію спеціалізованої приймальної мережі. В даному випадку йдеться про телефонні, бензинні і інші подібні картки.

Як мибачимо, наша країна має великий потенціал для застосування карткових розрахунків. У вирішенні багатьох питань, пов”язаних з картковим бізнесом, може допомогти держава, яка, напиклад, одного дня всі державні підприємства переведе на систему безготівкових розрахунків на основі пластикових карток ( всю заробітну плату службовцям будуть виплачувати на карткові рахунки ).



ПЛАН.

ВСТУП

1.ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ДЛЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ.

2.РОЗРОБКА РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “БАНКІВСЬКА СПРАВА”.

2.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДИСЦИПЛІНУ “БАНКІВСКА СПРАВА”.

2.2. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ “БАНКІВСЬКА СПРАВА”.

2.3.ТЕМАТИЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН.

2.4.МОДЕЛЬ ЗАСВОЄННЯ БАЗИ ЗНАНЬ ПО РОЗДІЛАМ ПРОГРАМИ .

2.5.ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІЮ.

2.6.ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

3. РОЗРОБКА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО БЛОКУ ДО ТЕМИ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”.

3.1. ПЕРЕДМОВА...

3.2.ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ТЕМИ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”. БЮДЖЕТ ЧАСУ НА ВИВЧЕННЯ.

3.3.ОПОРНО-ІНФОРМАЦІЙНА СХЕМА ДО ТЕМИ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”.

3.4.МЕТОДИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЗИ ЗНАНЬ ПО ТЕМІ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”.

3.5.ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ.

3.6.ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

3.7.РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”.

4.ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ НА СТОРІНКАХ ПЕРІОДИЧНОЇ ПРЕСИ.

ЗАКЛЮЧЕННЯ


4. Проблеми економічної освіти на сторінках періодичної преси.


Преса... Як її всі люблять сварити, звинуватчувати її у всіх негараздах. Але для багатьох з нас преса- вікно в світ .Кожен з нас може поділяти думку викладену в газеті або ні. Але існують такі моменти , в яких не кожен може розібратися самостійно через нестачу знань або недостатньої кваліфікованості в певному питанні.


Багатьом з нас вже далеко за 17 років і невідомі шкільні переживання, проблеми, потреби. Але кожній людині , якій не байдужа доля батьківщини, майбутнє своїх дітей, завжди цікаво слідкувати за розвитком нуки і освіти , які визначають становище певної країни.


Зараз майже в усіх періодичних виданнях торкаються проблеми освіти. Багато освітніх закладів - недержавної форми власності , але найстаріші учбові заклади все ж таки - державні . Тому держава виділяє певні кошти на розвиток освіти, яких ніколи не вистачає . Стаття витрат бюджету на науку і культуру займає досить вагоме місце серед інших видатків. Але нестача грошей вважається найбільшою бідою в середніх і вищих закладах освіти. Це думка більшості , але існують і серед педагогічного персоналу інодумці, які вважафть:”з точки зору дитини, то для неї головне те . що відбувається на уроці , який веде конкретний вчитель. Тому якщо навіть засипати середню освіту грошима, у шкільному житті дитини істотного поліпшення не буде, адже ті самі вчителі вестимуть такі самі уроки . Головна проблема школи- це проблема учителя.”1


Кожен з батьків хоче дати своїй дитині найкращу освіту , хоче,щоб їх дитина виявила зацікавленість до навчання . Що ж діти зустрічають в школі?

“Погані підручники були і раніше , та в останні роки таких стало надто багато, з”явилися взагалі непридатні для навчального процесу , і вчителі відмовляються з ними працювати. Особливо велику шкоду погані підручники завдають у початкових класах .Зокрема - дуже ускладнений курс математики, із задачами впоруються тільки сильні учні, решта втрачає віру у свої сили і виключається з навчального процесу.”2 Впровадження нових предметів в школах потребує адаптованих підручників, які б задовольняли вимоги школярів . Реально- картина зовсім інша : вчитель повинен самотужки сидіти ночами , щоб розробити урок з економіки.Та це ще пів-біди, інша біда- нехватка професійних кадрів. Ми, майбутні економісти , як ніхто інший повинні для викладачів створити певне підгрунття , щоб вони без перешкод викладали економіку в школі.

Відомий дослідник кризи освіти в сучасноиу світі Ф.Кумбс визначив : відсутність потрібного стимулювання виховательської праці призводить до того, що погані викладачі витісняють з ринку праці істинних професіоналів , які починають шукати себе на іншому поприщі - математик іде в бухгалтери, словесник - в корректори або літредактори, класний керівник - в менеджери.3 Все це свідчить про необхідність припинення процесу ігнорування проблем вчителя, щоб потім не було піздно.


На сторінках газети “ОСВІТА”можна прочитати про велику кількість проблем школи , описувати які не вистачить ні паперу , ні часу. Всі вони зводяться до одного- потрібен шлях реформаторства освітніх закладів, зміни форм і методів виховання, перетворення їх на сучасні , прогресивні . Потрібно, щоб слово перекваліфікація персоналу несло певний зміст і мало позитивні результати для “споживачів знань” - учнів, студентів.


Майже всі газети писали про страйк вчителів , які боролися за своі права на отримання заробітної плати вчасно. На наш погляд, коли страйкують медики і вчителі - це вже останній крок , бо від цього страждають невинні люди. Саме тут час відіграє важливу роль , а його марнотратство може призвести до самих небажаних наслідків.


Давайте повернемося до вищих учбових закладів, що спеціалізуються на вивченні економіки. Тут спостерігається та ж сама проблема,яка пов”язана з нестачею кваліфікованих кадрів , нестачею коштів, недостатньою матеріально- технічною базою. Впровадження платної системи освіти частково вирішує проблему фінансів: знаходяться гроші для видання підручників , оснащення кабінетів новою технікою, але багато робиться за кошти спонсорів , які вболівають за долю майбутньої економіки країни.


Наша країна досить молода і потрібен час для нормального функціонування всіх ланок народного господарства. Дуже хочеться, щоб цей переходний період минув якомого скоріше.


Велосипед вже давно винайдений, а нам треба лише скоріше впевнено навчитися ним керувати.


Київський національний економічний університет

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ


РОЗДІЛ “ДИДАКТИКА”

ВИПУСКНОЇ РОБОТИ З ЕКОНОМІКИ

ЗА ТЕМОЮ

“КРЕДИТНІ КАРТКИ”


СТУДЕНТКИ 4 КУРСУ,ФЕФ, 7 ГРУПИ,СПЕЦІАЛЬНОСТІ 0104

МЕЛЕНЧУК О.В.


НАУКОВО- МЕТОДИЧНИЙ КЕРІВНИК

КАНД. ПЕД. НАУК ,ДОЦЕНТ

МЕДВІДЬ Л.А.


Розділ “Дидактика” випускної роботи бакалавра з економіки допущена до захисту перед Державною екзаменаційною комісією на здобуття кваліфікації “БАКАЛАВР З ЕКОНОМІКИ І ВИКЛАДАЧ З ЕКОНОМІКИ” кафедрою педагогіки і психології


Протокол № від “ ” 1998р.


ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРОЮ

ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

ДОКТОР ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК,

ПРОФЕСОР, АКАДЕМІК АІН УКРАЇНИ

КОЗАКОВ В.А.


КИЇВ 1998 РІК.


Заключення


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: