Xreferat.com » Рефераты по банковскому делу » Правила біржових торгів та технологія їх проведення

Правила біржових торгів та технологія їх проведення

ф'ючерсну торгівлю" від 1921 p., який, після визнання його неконституційним, у 1922 р. було перероблено на Закон "Про зернову ф'ючерсну торгівлю". Уже в цьому законі було дано визначення контрактного ринку (офіційної назви ф'ючерсного ринку), засновано Адміністрацію по зернових ф'ючерсних контрактах в рамках департамента сільського господарства. Цим законом було дозволено Адміністрації спостерігати за торгами не лише Чиказької, але й інших дев'яти існуючих тоді біржах, збирати дані про активність ринку, перевіряти книги та рахунки членів біржі. [ 9, с.77 ]

З 1974 p. Комісія з товарної ф'ючерсної торгівлі підпорядковується Конгресу. Вона складається з 5 членів, які призначаються Президентом та затверджуються Конгресом на 5 років. Комісія здійснює реєстрацію різних категорій учасників ф'ючерсної торгівлі:

1) ф'ючерсні комісійні торговці або брокерські будинки (futures commission merchants) - це фізичні особи або організації, які приймають замовлення клієнтів та ведуть їх рахунки. До цих учасників ф'ючерсного ринку застосовується широкий спектр норм регулювання ведення рахунків, реклами, контролю за службовцями, фінансового стану (наприклад розмір нетто-капіталу таких учасників має становити 100 тис. дол. або 4% від суми депозитів клієнтів);

2) брокери у торговій залі - це особи, які безпосередньо укладають ф'ючерсні контракти в залі від імені інших учасників. Комісія заставляє їх детально фіксувати всі параметри укладених угод з метою не допустити отримання ними особистої вигоди із наказів клієнтів;

3) асоційовані особи - це категорії службовців, пов'язані з процедурою прийняття наказів клієнтів: виконавці рахунків (account executives), асистенти з продажу (sales assistans), керівники відділів (brand managers);

4) брокери-консультанти (commodity trading advisor) - це особи, які надають консультації щодо купівлі ф'ючерсних контрактів за плату, за частку у прибутку, або іншу винагороду;

5) оператор товарного пулу (commodity pool operator) - це брокер- консультант, який збирає кошти клієнтів та управляє ними. Його дії контролюються досить жорстко;

6) брокери-приймальники замовлень (introducing brokers) - це незалежні агенти, які ведуть справи з одним або кількома брокерськими домами. [7, с.65 ]

Комісія з товарної ф'ючерсної торгівлі займається проблемами регулювання торговельної практики. Для цього вона змушує біржі детально розробляти правила біржової торгівлі та погоджує їх. Правила є досить складними, вони регламентують поведінку на біржі всіх зазначених вище учасників торгівлі. Найбільше обмежень стосується роботи брокерів у торговій залі.

Розглянемо їх більш детально, оскільки цей аспект українським законодавством ще не досить чітко визначений. Основними моментами державного регулювання діяльності брокерів у торговельній залі є:

- контроль за тим, щоб не відбувалося укладення угод брокером для себе в той час, коли у нього є наказ клієнта;

- контроль за тим, щоб брокер не ставав протилежною стороною угоди. Це може бути лише за згодою клієнта і за правилами біржі;

- заборона попередньої змови про угоду;

- заборона об'єднання наказів за межами біржі;

- контроль за тим, щоб брокер не розкривав інформацію щодо купівлі або продажу;

- контроль за розподілом замовлень згідно правил біржі. [ 13, с.45 ]

З 1982 р. Комісія ввела правила, що вимагають від бірж встановити ліміти відкритих позицій для ф'ючерсних контрактів. Ліміти відкритих позицій не застосовуються до хеджерів.

Регулювання торгівлі дилерів (за власний рахунок) спрямовано на недопущення маніпулювання ринком, створення об'єднань торговців. Саме цій меті служить процедура контролю за кількістю відкритих позицій.

Починаючи з 1990 р. у біржовому законодавстві США відбуваються суттєві зміни, різко зростає кількість регулятивних механізмів. У 1992 р. було прийнято Закон "Про практику ф'ючерсної торгівлі", який суттєво уточнив уже діючий про товарні біржі. Згідно з цим законом забороняється "подвійна торгівля", тобто брокери не можуть бути торговцями за свій рахунок. Комісія може зробити виняток лише за умови укладання спредових угод та різкого падіння обсягів торгівлі, нижче рівня восьми тисяч контрактів. Закон вимагає, щоб до керівництва біржі та складу її комітетів входили до 20% не членів біржі та 10% виробників відповідних біржових товарів, торговельних фірм, експортерів та імпортерів тощо. Підвищено максимальні розміри штрафів до 1 млн. дол.

Сама Комісія з питань товарної ф'ючерсної торгівлі є незалежним федеральним органом, який знаходиться у Вашингтоні, регіональні офіси - у Нью-Йорку, Чикаго, Канзас-Сіті та Лос-Анжелесі, субрегіональний офіс - у Міннеаполісі, тобто у містах розташування ф'ючерсних бірж. Комісія має відділи порушень, економічного аналізу, торгівлі та ринків, офіси виконавчого директора, голови та генерального радника. [11, с.87 ]

Офіс голови виконує багаточисельні функції, зокрема координацію підготовки та розподілу документів з політики, а також контроль за потоком інформації, яка надходить у Комісію. Тут розміщується бібліотека, підтримується зв'язок з Департаментом сільського господарства, Казначейством США, Федеральною резервною системою, Комісією з цінних паперів та іншими державними органами.

Офіс виконавчого директора надає різні послуги відносно бюджету, персоналу, внутрішнього аудиту. Керує відділом адміністративного права, який розглядає скарги клієнтів на біржовиків.

Офіс генерального радника є головним юридичним радником Комісії, займається експертизою нормативної, законодавчої та адміністративної інформації, дає трактування біржового законодавства. Представляє Комісію перед судом присяжних.

Відділ з порушень проводить розслідування та приймає рішення щодо покарання в адміністративному порядку або через судові інстанції.

Відділ економічного аналізу здійснює моніторинг ф'ючерсних ринків, аналізує позиції потужних трейдерів, звіти про їх активність. Спостерігає за процесом ціноутворення ф'ючерсних цін. Займається роз'яснювальною роботою, виробленням програм навчання, публікацією статей та аналітичних матеріалів. [ 8, с.65 ]

Відділ торгівлі та ринків переглядає правила біржової торгівлі, реєструє нові ф'ючерсні та опціонні контракти та нові ф'ючерсні біржі.

Крім державного регулювання, ф'ючерсні ринки саморегулюються Національною асоціацією ф'ючерсної торгівлі. Ця саморегулювальна організація взяла на себе захист інтересів прав клієнтів від маніпуляцій на ринку, відбір професійних спеціалістів для ф'ючерсної торгівлі, контроль за дотриманням ними фінансових вимог щодо укладання угод та клірингових процедур. Вона патронується Національною Асоціацією дилерів по торгівлі цінними паперами, її члени приймають участь у всіх секторах ф'ючерсного бізнесу, включаючи торговельні фірми, банки тощо. [ 8, с.67 ]


3.2 Державне регулювання ф'ючерсного ринку у Європі та Азії


У Великобританії, на відміну від Європи, основними принципами діяльності бірж були самоуправління та самоконтроль. Кожна біржа мала свої правила регулювання. Неодноразові спроби встановити державний контроль чи запровадити регульовану біржову торгівлю впродовж значного періоду були безуспішними.

До кризи 1987 р. в Англії держава практично не втручалася у діяльність товарних бірж. Функції спостереження за їх діяльністю виконував Банк Англії, який міг за певних обставин рекомендувати конкретній біржі вжити відповідних заходів для нормалізації стану, наприклад, підвищити розмір депозиту або обмежити торгівлю ліквідацією ф'ючерсних позицій. [ 9, с.75 ]

У 1986 р. у цій країні після прийняття спеціального законодавчого акту (Financial Services Act) було створено Раду з цінних паперів та інвестицій (Securities and Investment Board) і Управління з цінних паперів та ф'ючерсів (Securities and Futures Authority), завданням яких стало постійне спостереження за товарними і фондовими біржами. Головною метою існування цього контрольного державного органу стало забезпечення захисту інтересів інвесторів, вироблення єдиних стандартів біржової торгівлі, заохочення торгівлі як традиційної, так і електронної, без торговельних сесій. Саме до таких торгів перейшла Лондонська фондова біржа (LSE) в кінці 2000 р. Була вироблена система обміну ф'ючерсних угод за часом їх укладення.

Сучасне біржове законодавство дозволило створення саморегулювальних організацій, що й сприяло утворенню Асоціації ф'ючерсних брокерів та дилерів. Правила цієї організації стосуються порядку ведення операцій, процедури збирання та переказу депозитів, встановлення фінансових вимог до учасників ринку. [13, с. 45 ]

Більш жорстким стало останнім часом регулювання ф'ючерсних ринків у Франції. Чинна там Комісія з ф'ючерсних товарних бірж зобов'язала біржі та їх членів надавати клієнтам більшу за обсягом інформацію про ринки та рух цін. Підвищено розмір мінімального капіталу зареєстрованих членів бірж до 500 тис. евро.

У Німеччині ф'ючерсна торгівля базується на Торговельному Кодексі й Законі "Про біржі та біржові угоди", прийнятому у новій редакції в 1989 р. Укладання строкових угод стало можливим лише у 1990 p., коли була відкрита Німецька строкова біржа. До того часу, ще від кризи 1931 p., укладання строкових контрактів було заборонено. І лише останнє десятиліття ХХ-го ст. стало переломним для німецької ф'ючерсної торгівлі. Саме Німецька ф'ючерсна біржа, об'єднавшись з швейцарською та бельгійською, створила EUREX -найбільший сучасний ф'ючерсний майданчик світу. [ 14, с.125 ]

У Швейцарії біржове законодавство, яке виробляли кантони, об'єднувало риси двох моделей правового регулювання біржової торгівлі. Кантони Базеля та Женеви мали закони, характерні для континентального (німецького) права, тобто регулювалися єдиним законодавчим актом. Кантон Цюріх донедавна притримувався романського права, тобто мав кодифіковані акти в галузі громадянського, торговельного та судового права і особливий статус біржових маклерів. У 1995 р. прийнято Федеральний закон про біржі та фондову торгівлю, тобто обрано першу модель державного регулювання біржової торгівлі. Створена єдина електронна Швейцарська біржа. Наглядові функції передані Об'єднаній банківській комісії.

В Японії ф'ючерсні ринки створені досить давно і є фрагментарними структурами з високим рівнем держаного регулювання. Органами регулювання діяльності ф'ючерсних бірж виступають Міністерство фінансів, Міністерство зовнішньої торгівлі та промисловості, Міністерство сільського та лісового господарства та рибальства. Асоціації біржовиків мають досить вузькі повноваження. На японському ф'ючерсному ринку є окремі режими регулювання стосовно товарних та фінансових ф'ючерсів, оскільки контролюються різними відповідними міністерствами, які практично не мають конструктивних зв'язків між собою, тому будь-які узгодження тривають досить довго та мають політичний підтекст. [7, с.68 ]

Товарні ф'ючерсні ринки регулюються Законом про товарні біржі, ринок фінансових ф'ючерсів - Фінансовим кодексом Японії. На японських ф'ючерсних ринках практикується найвищий у світі рівень маржі (до 30% вартості контрактів), високими також є фіксовані розміри комісійних. 16 японських бірж поки що продовжують залишатися "провінційними" та периферійними ринками світової ф'ючерсної торгівлі.

У Сінгапурі ф'ючерсна біржова торгівля регулюється Міністерством фінансів. Всі її учасники повинні мати ліцензію. Торгівля без ліцензії є досить небезпечною, оскільки порушники можуть отримати штраф від ЗО тисяч сінгапурських доларів або тюремне ув'язнення до 3 років. Значними є покарання й за порушення правил торгівлі. [ 11, с. 90 ]


ВИСНОВКИ


Роблячи висновки по даній курсовій роботі, слід зазначити, що поставлена мета досягнена в повному обсязі – досліджені основні поняття і засади правового регулювання біржової діяльності та торгівлі в Україні та проаналізовані міжнародний досвід у сфері біржових торгів і ф’ючерсний ринок. Досліджені роботи деяких вчених, які працювали в напрямку теми моєї роботи : Бердникова Т.П., Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р., Сохацька О.М., Кононенко І.В., Дудяк Р., Бігуль С.О., Улибин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л., Іванов К.А.

Вивчаючи питання правового регулювання біржової діяльності та біржових торгів в Україні, можна зробити висновок, що національне законодавство нашої держави майже в повністю регулює поставлене проблемне питання, але існує іряд недоліків як колізії в праві, прогалини в законодавстві, недосконалість податкового законодавства в сфері біржової діяльності та ін.

Одним із важливих питань даної роботи є правова характеристика регулювання біржової діяльності закордоном, у таких країнах як США, Німеччина, Франція та ін. Якщо урахувати, що у світовій практиці об’єми біржових операцій перевищують об’єми небіржових угод, то можливо припустити, що перспективи розвитку біржового ринку в Україні великі. Питання лише у тому, як швидко вони зможуть реалізуватися, в частковості це залежить від рішення проблеми інформаційного обміну між біржею і підприємствами галузі. Хотілось би вірити, що біржова торгівля отримає розвиток у нашій країні і з часом зможе стати реальним регулятором цін на товарних ринках країни.

Роблячи загальний висновок по курсовій роботі, слід зазначити, що біржова діяльність в Україні знаходиться на стадії розвитку, тому що законодавство не повністю відповідає міжнародному законодавстві, але якщо притримуватись даних темпів, то Україна вийде на достатній рівень для конкурентоспроможності на біржовому світовому ринку.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. iз змiнами та доп. – К.: Преса України, 2010. – 23 с.

2. Господарський процесуальний кодекс України. – К.: Атіка, 2009. –64с.

3. Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: Атака, 2009. – 144 с.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 01.01.2011р. //Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №123

Закон України “Про товарну біржу” від 26 січня 1993 року N 2932-XII//Голос України. – 1993. – № 234

«Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією» затверджено наказом Міністерства сільського господарства та продовольства України, Міністерством економіки України і Міністерством фінансів України №103/44/62 від 3 квітня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 345

Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торгівельно-інформаційних систем затверджено наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997 року N 9.// Урядовий кур’єр. – 1997. № 565

8. Бердникова Т.П. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. М.: ИНФРА-М, 2009. 65 с.

9. Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. К.: Юрінком Інтер, 2007.76 с.

10. Сохацька О.М. Ф'ючерсні ринки. Історія, сучасність, перспективи становлення в Україні. Тернопіль: Екон. думка, 1999. 43с.

11. Кононенко І.В. Основи біржового права: Навчальний посібник.-К.Кондор, 2007р.-87 с.

12. Дудяк Р., Бігуль С. Організація біржової діяльності: основи теорії і практики: Науковий посібник.-Львів,2008. 76с.

13. Брокерам и их клиентам / Улыбин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л. и др. – М., 1991. 45 с.

14. Иванов К. А. – Карманная книжка брокера – М., МГУ, 1991. 123 с.

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: