Облік та аналіз власного капіталу банку
Великі банки з гарною репутацією мають можливість розміщення своїх акцій на фондовому ринку і, маніпулюючи курсом акцій і визначаючи рівень дивідендів, проводять ефективні операції з метою витягу додаткового прибутку. Для невеликих банків можливість мобілізації додаткових ресурсів за допомогою випуску акцій істотно утруднена. Подібне положення порозумівається тим, що, по-перше, у результаті нестабільної економічної ситуації в країні і нерозвиненості фондового ринку дрібні інвестори побоюються вкладати кошти в невеликі маловідомі нові банки; і по-друге, ці банки, як правило, належать обмеженому колу засновників і випуск нових акцій може привести до втрати їхнього контролю над банком, тому вони накладають вето на збільшення статутного капіталу шляхом випуску нових акцій. У силу вищезгаданих причин можливості ефективного керування власним капіталом у невеликих банків серйозно утруднені. Таким чином, мобілізація коштів шляхом випуску і розміщення акцій — це відносно дорогою і не завжди прийнятний для банку (з погляду контрольного пакета акцій) спосіб фінансування. Дешевше і вигідніше залучити ресурси вкладників, чим нарощувати власний капітал.
Резерви банку також прирівнюються до власних засобів, однак деякі з них при розрахунку банківського капіталу не враховуються. Банківські резерви формуються за рахунок прибутку банку. Резерви банку включають:
— резервний фонд — призначений для покриття можливих великих збитків банку;
— резервний фонд під знецінення цінних паперів — призначений для покриття збитків, що виникають при падінні курсу цінних паперів, що знаходяться в портфелі банку;
— резерв по позичках — використовується для погашення можливих втрат по позичках і формується за рахунок витратної частини банку;
— фонд економічного розвитку — формується в розмірі, установленому на зборах акціонерів, і призначений для розвитку банку (придбання нерухомості для банку, устаткування, заохочення працівників і т.д.).
Нерозподілений прибуток — сума, що це накопичується, прибутку, що залишається в розпорядженні банку. Наприкінці періоду (року, кварталу) сума всіх результативних рахунків банку зараховується на рахунок прибутків і збитків. Частина цих засобів направляється на виплату дивідендів, податків, формування резервних фондів. Частина, що залишилася — нерозподілений прибуток — являє собою фонд коштів, яким розпоряджається керівництво банку і збори акціонерів.
Власний капітал відіграє важливу роль у забезпеченні стійкості пасивів і прибутковості банків. Одним зі способів управління власним капіталом банку є дивідендна політика. В умовах фінансової нестабільності і нерозвиненості фондового ринку багато українських банків забезпечують ріст власного капіталу шляхом нагромадження прибутку. Капіталізація дивідендів — це нерідко найлегший і найменш дорогий спосіб поповнити акціонерний капітал. Разом з тим ряд банків визначив, що курс їхніх акцій залежить від рівня виплачуваних дивідендів, тобто ріст дивідендів веде до росту курсу акцій, що дозволяє збільшити капітал банку на суму перевищення ринкової вартості акції над номінальною. Таким чином, висока прибутковість акцій полегшує нарощування капіталу за допомогою продажу додаткових акцій за ціною набагато вище номінальної вартості акції.
Капітал банку обліковується у п'ятому класі. Він включає привнесений капітал, нерозподілений прибуток і визначає залишковий інтерес власників банку в активах за вирахуванням зобов'язань. Фінансовий результат від діяльності банку, як уже зазначалось, безпосередньо відображається на рахунках цього класу.
П'ятий клас включає такі складові власних коштів банку:
—статутний капітал та інші фонди банку;
—результат поточного року;
—результати переоцінки основних засобів.
Інші фонди містять загальні резерви та прибуток минулих років. Це кошти, що повинні забезпечувати зобов'язання банку та покривати збитки.
Результат поточного року формується за рахунок чистого прибутку і є показником ефективності діяльності банку.
Згідно з чинними правилами рахунки п'ятого класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредиторами та рахунками готівкових коштів лише у разі сплати дивідендів та внесків від акціонерів, збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів. У всіх інших випадках рахунки п'ятого класу кореспондуються тільки між собою.
Капітал банку - це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов'язань.
Загальні резерви та прибуток минулих років - це кошти, що мають забезпечувати зобов'язання банку та покривати збитки.
Прибуток чи збиток минулих років - це залишковий результат діяльності банку за минулі роки.
Результат поточного року формується за рахунок чистого прибутку, що визначається як різниця між доходами (рахунки шостого класу) та видатками (рахунки сьомого класу), що визнаються за правилами фінансового обліку. На рахунках прибутку відображається економічний, а не касовий прибуток. Економічний прибуток є показником ефективності діяльності банку за відповідний період.
Рахунки цього класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредиторами та рахунками готівкових коштів лише у разі сплати дивідендів та внесків від акціонерів, збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів. У будь-якому іншому разі рахунки п'ятого класу кореспондують тільки між собою.
50 Статутний капітал та інші фонди банку
500 Статутний капітал банку
5000 П Зареєстрований статутний капітал банку Призначення рахунку: облік зареєстрованого розміру статутного капіталу банку. Облік акцій ведеться за номінальною вартістю.
За кредитом рахунку проводяться суми збільшення зареєстрованого статутного капіталу.
За дебетом рахунку проводяться суми зменшення зареєстрованого статутного капіталу або суми несплаченого у встановлений строк зареєстрованого капіталу.
5001 КП Несплачений зареєстрований статутний капітал банку Призначення рахунку: облік сум зареєстрованого, але несплаченого статутного капіталу.
За дебетом рахунку проводяться суми зареєстрованого, але несплаченого статутного капіталу в кореспонденції з рахунком N 5000 "Зареєстрований статутний капітал банку.
За кредитом рахунку проводяться суми сплаченого статутного капіталу або суми несплаченого у встановлений строк зареєстрованого капіталу.
5002 КП Власні акції банку, які придбані в акціонерів Призначення рахунку: облік придбаних та не знищених банком акцій. На рахунку відображаються суми акцій, викуплених у їх власників. Акції обліковуються за номінальною вартістю. Різниця між номінальною вартістю та вартістю викупу списується у межах кредитових залишків спочатку з рахунку N 5010 "Емісійні різниці", потім - з рахунку N 5030 "Прибутки та збитки минулих років", а в разі нестачі - з рахунку N 5040 "Прибуток чи збиток минулого року, що очікує затвердження".
За дебетом рахунку проводяться суми придбаних акцій.
За кредитом рахунку проводяться суми реалізованих та анульованих акцій.
5003 П Дивіденди, які направлені на збільшення статутного капіталу Призначення рахунку: облік капіталізованих дивідендів, направлених на збільшення статутного капіталу до часу його реєстрації.
За кредитом рахунку проводяться суми дивідендів, направлених на збільшення статутного капіталу.
За дебетом рахунку перераховуються суми дивідендів: а) на рахунки NN 5000 "Зареєстрований статутний капітал банку" та 5010 "Емісійні різниці" - у разі реєстрації нових акцій; б) сплачуються акціонерам банку або зараховуються на рахунок N 5030 "Прибутки та збитки минулих років" (за рішенням акціонерів) - у разі відмови в реєстрації.
501 Емісійні різниці
5010 П Емісійні різниці Призначення рахунку: облік різниці між номінальною вартістю акції та ціною її розміщення, включаючи позитивну різницю між офіційними обмінними курсами гривні до іноземних валют на дату підписання установчого договору (номінальна вартість) та дату фактичного внесення коштів як внеску в іноземній валюті до статутного капіталу банку. При подальшому викупі власних акцій різниця між номінальною вартістю та ціною викупу акцій списується з цього ж рахунку в межах залишку.
За кредитом рахунку проводяться суми позитивної різниці при первинному та подальшому розміщенні акцій.
За дебетом рахунку проводяться суми списання різниці між ціною викупу та номінальною вартістю акцій у разі викупу власних акцій у межах залишку.
502 Загальні резерви банку
5020 П Загальні резерви Призначення рахунку: облік загальних резервів під певні ризики банку (наприклад, кредитні ризики). Цей рахунок кореспондує тільки з рахунками п'ятого класу.
За кредитом рахунку проводяться суми розподіленого прибутку, направленого на формування фондів.
За дебетом рахунку проводяться суми на покриття збитків.
5021 П Резервні фонди Призначення рахунку: облік резервних фондів банку. Фонди створюються згідно із законодавством. Резервні фонди банку утворюються за рахунок прибутку. Кошти резервних фондів призначені для покриття можливих збитків та інших витрат. Відрахування в резервні фонди здійснюється в розмірах, передбачених законодавством.
За кредитом рахунку проводяться суми надходжень у резервні фонди.
За дебетом рахунку проводяться суми на покриття збитків та інших витрат, передбачених законодавством.
503 Результати минулих років
5030 АП Прибутки та збитки минулих років Призначення рахунку: облік підтвердженого прибутку минулих років, що залишається у розпорядженні банку після нарахування дивідендів, відрахувань у загальні резерви та резервні фонди банку. Залишок за рахунком банку-юридичної особи може бути або пасивним - у разі прибутку, або активним - у разі підтвердженого непокритого збитку минулих років.
За дебетом рахунку проводяться: а) покриття суми збитку минулого року; б) відрахування загальних резервів на рахунок N 5020 "Загальні резерви"; в) списання емісійних різниць у разі недостатності коштів на рахунку N 5010 "Емісійні різниці".
За кредитом рахунку проводяться: а) суми підтвердженого прибутку, що залишається у розпорядженні банку; б) повернення загальних резервів з рахунку N 5020 "Загальні резерви".
504 Результати минулого року, що очікують затвердження
5040 АП Прибуток чи збиток минулого року, що очікує затвердження Призначення рахунку: облік прибутку до його розподілу за рішенням зборів акціонерів та обліку збитку. За цим рахунком прибуток чи збиток формується в останній робочий день звітного року.
За кредитом рахунку проводяться суми доходів, перерахованих в останній робочий день звітного року або покриття затвердженого збитку з рахунку N 5030 "Прибутки та збитки минулих років".
За дебетом рахунку проводяться: а) суми витрат, перерахованих в останній робочий день звітного року; б) суми розподілу затвердженого прибутку; в) списання емісійних різниць у разі недостатності коштів на рахунках NN 5010 "Емісійні різниці" та 5030 "Прибутки та збитки минулих років".
51 Результати переоцінки
5100 П Результати переоцінки основних засобів Призначення рахунку: облік результатів переоцінки основних засобів.
За кредитом рахунку проводиться сума дооцінки основних засобів.
За дебетом рахунку проводиться сума уцінки основних засобів або списання основних засобів з балансу в межах нарахованої раніше суми за кожним інвентарним об'єктом окремо.
5101 П Результати переоцінки нематеріальних активів Призначення рахунку: облік результатів переоцінки нематеріальних активів.
За кредитом рахунку проводяться суми дооцінки нематеріальних активів.
За дебетом рахунку проводяться суми уцінки нематеріальних активів або списання нематеріальних активів з балансу в межах нарахованих раніше сум за кожним нематеріальним активом окремо.
5900 АП Результат поточного року
Призначення рахунку: облік фінансових результатів (прибутку або збитку) поточного року. Якщо банк реєструє прибуток, то рахунок має кредитове сальдо. Якщо збиток, то дебетове сальдо - тоді рахунок вважається контрпасивним.
За кредитом рахунку проводяться суми а)перерахування в останній робочий день звітного періоду залишків рахунків доходів банку; б)перерахування в останній робочий день звітного року збитку на рахунок "Збитки, що очікують затвердження".
За дебетом проводяться суми: а)перерахування в останній робочий день звітного періоду залишків рахунків витрат банку; б)перерахування в останній робочий день звітного року прибутку на рахунок "Прибуток минулого року, що очікує затвердження".
Система рахунків для обліку операцій з формування статутного капіталу банку
Статутний капітал банку формується шляхом випуску і продажу акцій його учасникам—юридичним і фізичним особам. Відповідно до цього розробляється методика відображення операцій з формування статутного капіталу банку.
У процесі діяльності банку статутний капітал може зменшуватися за умови зменшення кількості його учасників. Як збільшення, так і зменшення статутного капіталу відбувається лише за рішенням загальних зборів учасників з обов'язковою наступною реєстрацією змін у Національному банку України та в Комісії з цінних паперів і фондового ринку при Кабінеті Міністрів України. Ці установи контролюють також, щоб статутний капітал формувався тільки за рахунок власних (а не позичених чи залучених) коштів учасників, як правило, з прибутку та спецфондів, накопичених з цією метою.
Синтетичний облік статутного капіталу ведеться на пасивному балансовому рахунку № 500 «Зареєстрований статутний капітал банку», який має два субрахунки: № 5000 «Сплачений зареєстрований статутний капітал банку» і № 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку». Аналітичний облік ведеться в розрізі акціонерів банку.
Крім того, для обліку операцій, пов'язаних з рухом коштів з формування статутного капіталу — випуском (емісією) акцій, їх продажем, скуповуванням, нарахуванням емісійних різниць та дивідендів,— використовуються ще й такі рахунки:
№ 3530 «Несплачений статутний фонд»;
№ 3630 «Внески за незареєстрованим статутним фондом»;
№ 5010 «Емісійні різниці»;
№ 3120 «Власні акції банку в портфелі на продаж, викуплені в акціонерів»;
№ 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами»;
№ 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами за дивіденди».
Для формування статутного капіталу банку, за місцем його створення, в регіональному управлінні Національного банку України відкривається тимчасовий рахунок для внесків засновників.
Внески можуть здійснюватися як до реєстрації, так і після реєстрації статутного капіталу банку. Тому для відображення операцій зареєстрованого, але не сплаченого статутного капіталу послуговуються також рахунком № 3530 «Несплачений статутний фонд», а незареєстрованого — рахунком № 3630 «Внески за незареєстрованим статутним фондом».
На приклад:
Перший випадок. Облік операцій, коли статутний капітал зареєстровано.
1. На реєстрацію статутного фонду:
Д-т рахунку № 3530 «Несплачеиий статутний фонд» 120 000 грн.
К-т рахунку № 5001 «Несплачепий зареєстрований статутний
капітал банку» 120 000 грн.
2. На отримання грошових коштів в міру їх надходження:
Д-т рахунку № 1200 «Коррахуноку Національному
банку України» 40 000 грн.
К-т рахунку № 3530 «Несплачепий статутний фонд» 40 000 грн.
3. Одночасно, в міру внесення коштів, на зменшення несплаченого і збільшення сплаченого статутного капіталу до зареєстрованої суми:
Д-т рахунку № 5001 «Несплачений зареєстрований статутний
капітал банку» 40 000 грн.
К-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал
банку» 40 000 грн.
Другий випадок. Облік внесення коштів за оголошеним і незареєстрованим статутним капіталом у розмірі 120000 грн., який реєструється в процесі внесків.
1. На часткове внесення грошей на тимчасовий рахунок:
Д-т рахунку № 1200 «Коррахупоку Національному банку
України» 40 000 грн.
К-т рахунку № 3630 «Внески за незаресстровапим статутним
фондом» 40 000 грн.
2. На відображення реєстрації статутного фонду в процесі внесків:
Д-т рахунку № 3530 «Несплачений статутний фонд» 120 000 грн.
К-т рахунку № 5001 «Несплачений зареєстрований статутний
капітал банку» 120 000 грн.
3. На зарахування коштів, внесених до реєстрації у вже зареєстрований статутний фонд:
Д-т рахунку № 3630 «Внески за незареєстрованим статутним
фондом» 40 000 грн.
К-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований статутний капітал
банку» 40 000 грн.
4. Подальші операції внесення грошей, за вже зареєстрованим статутним капіталом здійснюються через рахунок № 3530 «Несплачений статутний фонд»:
Д-т рахунку № 1200 «Коррахуноку Національному банку
України» 80 000 грн.
К-т рахунку № 3530 «Несплачений статуті ти фонд» 80 000 грн.
Таким чином, поступово закривається дебет рахунку № 3530.
5. Одночасно з операцією 4 відображається наступне збільшення сплаченого статутного капіталу:
Д-т рахунку № 5001 «Несплачений зареєстрований статутний
капітал банку» 80 000 грн.
К-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований статутний
Капітал банку» 80 000 грн.
Після цієї операції статутний капітал банку сформовано в .зареєстрованій сумі 120 000 грн., що відображено по кредиту рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований статутний капітал банку».
Забороняється розміщення акцій серед засновників або інвесторів, відповідно до чинного законодавства, за вартістю, меншою за номінальну. У випадках реалізації за вищою ціною, ніж їх номінальна вартість, виникає емісійний дохід, який обліковується на пасивному рахунку № 5010 «Емісійні різниці». Його використання регламентується установчими документами банку.
В обліку ці операції відображають таким чином.
1. На оголошення та реєстрацію статутного капіталу в сумі 120 000 грн.:
Д-т рахунку № 3530 «Несплачений статутний фонд»
на суму 120 000 грн.
К-т рахунку № 5001 «Несплачений зареєстрований статутний
капітал банку» на суму 120 000 гри.
2. На реалізацію (розміщення) акцій в сумі 125 000 грн.:
Д-т рахунку № 1200 «Коррахунок у Національному банку
України» на суму 125 000 грн.
К-т рахунку № 3530 «Несплачепий статутний фонд»
на суму 120 000 грн.
К-т рахунку № 5010 «Емісійні різниці» на суму 5000 грн.
3. Одночасно на суму повністю сплаченого статутного капіталу, тобто на 120 000 грн.:
Д-т рахунку № 5001 «Несплачений зареєстрований капітал банку»
120 000 грн.
К-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал банку»
120 000 грн.
Банки можуть здійснювати викуп акцій власної емісії у акціонерів, а потім, виходячи з необхідності, їх перепродавати, розповсюджувати серед своїх працівників або анульовувати, що знаходить відповідне відображення в бухгалтерському обліку. Розглянемо це на прикладах.
1. Викуп акцій.
Для обліку руху викуплених акцій в акціонерів у плані рахунків передбачено активний рахунок № 3120 «Власні акції банку у портфелі на продаж, викуплені в акціонерів». При здійсненні цих операцій складають бухгалтерські проводки.
На викуп:
Д-т рахунку № 3120 «Власні акції банку в портфелі па продаж,
викуплені в акціонерів» 9000 грн.
К-т рахунку Д-№ 1200 «Коррахунок у Національному
банку України» 9000 грн.
На відображення в межах пасивного рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал банку» на окремому субрахунку «Акції, що перебувають у власному банку»:
Д-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал
банку» 9000 грн.
К-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал банку», субрахунок «Акції, що знаходяться у власності банку» 9000 грн.
2. Перепродаж викуплених акцій.
Перепродаж за номіналом вартістю 9000 грн. передбачений бухгалтерськими проводками.
На надходження грошових коштів:
Д-т рахунку № 1001 «Банкноти та монети в касі банку» 9000 грн.
№ 1200 «Коррахунок у Національному банку» 9000 грн.
К-т рахунку № 3120 «Власні акції банку в портфелі на продаж,
викуплені в акціонерів» 9000 грн.
Одночасно на відображення за статутним фондом, що акції вже не перебувають у власності банку:
Д-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал банку»,
субрахунок «Акції, що знаходяться у власності банку» 9000 грн.
К-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал
банку» 9000 грн.
Перепродаж акцій може здійснюватися як за номінальною вартістю, так і за ціною, вищою або нижчою від номіналу. Відображення різниці між ціною викупу та продажу, тобто прибутку або збитку, здійснюється на окремому активно-пасивному рахунку № 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж».
Розглянемо ці випадки на прикладах.
Перепродаж акцій за ціною, вищою від номіналу—за 9500 грн. при номіналі 9000 грн.
На надходження грошових коштів:
Д-т рахунку № 1200 «Коррахунок у Національному банку
України» 9500 грн.
К-т рахунку № 3120 «Власні акції банку в портфелі на продаж,
викуплені в акціонерів (за номіналом) 9000 грн.
К-т рахунку № 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на
продаж» (в даному випадку прибуток) 500 грн.
Одночасно на відображення за статутним капіталом, що акції вже перебувають у власності банку:
Д-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал банку»,
субрахунок «Акції, що знаходяться у власності банку» 9000 грн.
К-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал
банку» 9000 грн.
Перепродаж акцій за ціною, нижчою від номіналу—за 8500 грн. при номіналі 9000 грн.
На надходження грошових коштів:
Д-т рахунку № 1200 «Коррахунок у Національному банку
України» 8500 грн.
Д-т рахунку № 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на
продаж» (у даному випадку збиток) 500 грн.
К-т рахунку № 3120 «Власні акції банку в портфелі на продаж,
викуплені в акціонерів» (за номіналом) 9000 грн.
Одночасно на відображення за статутним капіталом, що акції вже не перебувають у власності банку:
Д-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал банку», субрахунок «Акції, що знаходяться у власності банку» 9000 грн.
К-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований капітал
банку» 9000 грн.
3. Анулювання викуплених акцій.
Д-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований статутний капітал банку», субрахунок «Акції, що знаходяться у власності банку»;
К-т рахунку № 3120 «Власні акції банку в портфелі на продаж, викуплені в акціонерів».
До операцій, пов'язаних із обліком статутного капіталу, належать також операції з нарахування дивідендів акціонерам, індексація акцій та облік витрат на випуск і розповсюдження акцій власної емісії.
4. Нарахування дивідендів акціонерам за акціями банку.
На суму нарахованих дивідендів:
Д-т рахунку № 5040 «Прибуток минулого року, що очікує затвердження», субрахунок «Оголошені дивіденди»;
К-т рахунку № 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами за дивіденди».
Виплата нарахованих дивідендів:
Д-т рахунку № 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами за дивіденди»;
К-т рахунків: № 1001 «Банкноти та монети в касі банку» або
№ 1200 «Коррахуноку Національному банку України».
5. Індексація акцій.
Д-т рахунку № 5020 «Загальнірезерви» (за рахунок прибутку);
К-т рахунку № 5000 «Сплачений зареєстрований статутний капітал банку».
6. Відображення витрат на випуск і розповсюдження акцій власної емісії.
Д-т рахунку № 7104 «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами»;
К-т рахунків: № 1001 «Банкноти та монети в касі банку»
або № 1200 «Коррахуноку Національному банку України».
Відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів:
З метою приведення балансової вартості основних засобів у відповідність до ринкових цін установи банків мають право проводити переоцінку основних засобів.
Якщо балансова вартість об'єкта основних засобів збільшується в результаті переоцінки (дооцінка), збільшення має відображатись як зростання капіталу.
Результати дооцінки основних засобів відображаються проводкою:
Дебет рахунків
N 4400 "Операційні основні засоби";
N 4500 "Неопераційні основні засоби";
Кредит рахунка
N 5100 "Результати переоцінки основних засобів".
Уцінка основних засобів здійснюється за рахунок дооцінки за цим об'єктом, а при недостатності суми дооцінки – за рахунок витрат банку (рахунок N 7499 "Інші небанківські операційні витрати", субрахунок "Переоцінка основних засобів").
При цьому здійснюється проводка:
Дебет рахунків
N 5100 "Результати переоцінки основних засобів";
N 7499 "Інші небанківські операційні витрати", субрахунок "Переоцінка основних засобів";
Кредит рахунків
N 4400 "Операційні основні засоби";
N 4500 "Неопераційні основні засоби".
Переоцінка основних засобів відображається в аналітичному обліку за кожним об'єктом основних засобів.
Якщо внаслідок наступної переоцінки вартість основних засобів підвищується, сума дооцінки відноситься на доходи в розмірі суми раніше віднесеної на витрати сум уцінки за цим об'єктом, а різниця - на рахунок N 5100 "Результати переоцінки основних засобів".
Суми дооцінки, що враховані за рахунком N 5100 "Результати переоцінки основних засобів" за об'єктами, які повністю замортизовані або реалізуються, відносяться на рахунок N 5030 "Прибутки минулих років".
3. Аналіз достатності капіталу за системою «CAMEL»
Базельський комітет з банківського нагляду і регулювання був створений керуючими центральними банками 10 країн Заходу наприкінці 1974р. Членами комітету є Бельгія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Люксембург, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, Англія, США. У роботі Комітету беруть участь представники як центральних банків, так і органів нагляду. Комітет не має офіційні повноваження, його висновку не мають юридичної чинності. Головна задача Комітет-вироблення правил банківського нагляду.
Базельська угода 1988р., відоме за назвою «Internnational Covergence of Capital Measures and Capital Standards» являють собою спробу застосувати єдині правила регулювання банківської діяльності в індустріально розвитих країнах Заходу. Регулювання банківської діяльності, розроблене Банком міжнародних розрахунків (БМР) у Базелі,- це загальний підхід, але кожна країна має визначену волю, тому що центральні банки кожної з країн самі встановлюють економічні нормативи з урахуванням рекомендацій БМР. Основні цілі Базельської угоди:
консолідація закордонних відділень з головною конторою банку; координація ступеня ризику в різних країнах; уніфікація вимог достатності капіталу банку з урахуванням ступеня ризику.
Центральне місце в сучасних системах оціночних показників діяльності комерційних банків належить показнику достатності власного капіталу.
У 1978 році в США був прийнятий стандарт адекватності сукупного банківського капіталу. Банківський капітал структурно складається з двох частин: базового (акціонерний капітал плюс накопичені резерви) і додаткового (різні боргові зобов'язання терміном погашення не менш 7 років і деякі види цінних паперів, які не можна віднести до базового капіталу). Американський стандарт визначав, що відношення між величиною сукупного капіталу і сумою банківських активів повинне бути не менш 9%. Потім до 1988р. у США вимога достатності капіталу було встановлено на рівні 5% суми всіх активів, але з 1992р. усі банки США задовольняють загальносвітовим стандартам, рівним 8% активів, зваженим з урахуванням ризику.
У 1988 р. на міжнародній нараді представників великих банків (м. Базель) була прийнята нова методика розрахунку ліквідності балансу банку.
Принципово новим підходом з'явилося те, що в основу методики був покладений показник достатності капіталу банку, а активи банку стали оцінюватися по ступені ризику. При цьому сума активів банку збільшується на окремі позабалансові статті.
Серед найбільш відомих методів оцінки достатності капіталу банку можна виділити два:
метод, рекомендований Базельською угодою 1988р.; американську систему, що зветься «CAMEL». Відповідно до Базельської угоди достатність капіталу банку оцінюється за допомогою наступних показників:
співвідношення між капіталом 1 (основного) і 2 (додаткового) рівні;
норматив достатності капіталу, розрахований як відношення основного капіталу і сукупного капіталу до активів, зваженим з урахуванням ступеня ризику. Розмір ризику коливається від 0% до 100%.
ДО/Ар*100%=8%, де ДО-капітал банку;
Ар-активи, зважені з урахуванням ступеня ризику.
Для першого показника установлюється вимога, відповідно до якого співвідношення між основним і додатковим капіталом повинне бути в межах 1:1, тобто додаткові елементи не повинні перевищувати основний капітал.
Для другого показника було встановлено, що основний капітал повинний бути дорівнює 4% від загальної суми активів, зваженої по ризику; сукупний капітал (основний плюс додатковий) повинний дорівнювати 8% від загальної суми активів, зважених по ступені ризику.
Для розрахунку названих показників весь капітал банку поділяється на два види:
капітал першого рівня; капітал другого рівня. Капітал першого, чи основний (базовий) капітал, включає:
1) оплачений акціонерний капітал (цілком оплачені прості акції банку). При цьому вартість переданого в оплату акцій майна (майнових прав) вказується в реальній оцінці. Реальність оцінки майна і майнових прав засвідчується аудиторами;
2) привілейовані акції, безстрокові і термінові;
3) розкриті резерви, тобто опубліковані законодавчі й інші види резервів, створені за рахунок капіталізації частини нерозподіленого прибутку банку, а також утворені за рахунок доходів від продажу власних нерозподілених акцій банку понад номінальну вартість або інші подібні доходи (емісійні доходи);
4) опублікований нерозподілений залишок прибутку минулих років, що залишився в розпорядженні банку;
5) звичайні акції дочірніх консолідованих компаній банку, оплачені третіми особами-учасниками.
З базисного капіталу виключається: враховані в складі капіталу банку нематеріальні активи, що не мають реальної оцінки і неопубліковані збитки поточного року.
Капітал другого рівня (додатковий капітал) складається з наступних елементів:
1) резерви для переоцінки активів у результаті коливання курсів валют;
2) резерви для переоцінки активів, що числяться на балансі у виді цінних паперів;
3) резерви для покриття збитків, можливих у майбутньому, але не спостерігаються в цей момент. Ці резерви не повинні перевищувати 1,25% суми активів, зважених по ступені ризику;
4) резерви на випадок знецінення активів у межах 1,5% від сум, зважених по ступені ризику активів, у виняткових випадках