Аналіз фінансових результатів банку
- від поточних витрат;
- від структури активів і пасивів.
Резерви зростання дохідності звичайно знаходять у підвищенні ефективності використання активів через збільшення питомої ваги дохідних активів та скорочення питомої ваги недохідних активів.
Не випадково концепція високорентабельної банківської діяльності, яка доволі поширена в США, базується на трьох «китах»:
- максимізації доходів (від наданих кредитів та операцій із цінними паперами, а також підтримка гнучкої структури активів, яка пристосована до змін процентної ставки);
- мінімізації витрат (через оптимізацію структури пасивів, зменшення втрат від безнадійних позичок, жорсткий контроль за накладними витратами;
- грамотному й ефективному менеджменті.
Отже, отримання прибутку є однією зі стратегічних цілей управління та найважливішим об'єктом фінансового аналізу діяльності банку.
Разом із тим прибуток необхідно розглядати як економічний показник діяльності установи, а не як кошти. Розрізняють кілька видів банківського прибутку: економічний, балансовий, прибуток до оподаткування та чистий. Відповідно до економічної теорії економічний прибуток відрізняється від «бухгалтерського» прибутку (балансового) на суму «неявних» витрат (можливих, але упущених витрат). Інакше кажучи, економічний прибуток — це певний надлишок доходу над економічними витратами, які є сукупністю витрат банку.
На практиці в обліку та аналізі суб'єктів господарювання економічний прибуток не використовується. Він розраховується лише по банківській галузі і включається в сукупність показників звіту про прибутки і збитки. У банківській системі України економічний і балансовий прибуток фактично збігаються.
2. Аналіз фінансових результатів ВАТ “КБ “Надра банк”
2.1 Динаміка доходів, прибутку
Визначимо складові частини його прибутку перед оплатою податку (табл. 2.1 і 2.2). Завдяки розрахунку в цих таблицях завершено підготовку інформаційної бази, що використовується для аналізу прибутку комерційного банку.
Таблиця 2.2
Розрахунок складових частин прибутку ВАТ “КБ “Надра Банк” за 2007 рік, тис. грн.
| Доходи | Витрати | Прибуток (+), збиток (-) | ||||
| Група доходів | сума | прямі | накладні | разом | складові частини | сума |
| 1. Доходи основної банківської діяльності | ||||||
| 1.1. Процентні доходи | 1277 | 649 | 757 | 1 406 | від розміщення коштів, кредитів і операцій із цінними паперами | - 129 |
| 1.2. Непроцентні доходи | ||||||
| Комісійні доходи | 387 | 47 | 230 | 277 | від комісії | + 110 |
| Результати від торговельних операцій (прибуток «+», збиток «—») | 208 | X | 123 | 123 | від торговельних операцій | + 85 |
| Інші банківські операційні доходи | 1 | 30 | 1 | 31 | від інших банківських операцій | -30 |
| Разом по п. 1 | 1873 | 726 | 1 111 | 1 837 | від основної діяльності | + 36 |
| 2. Інші небанківські операційні доходи (група 649) | 1 | X | X | від інших небанківських операцій | + 1 | |
| 3. Зменшення резервів (група 670), відрахування в резерв (група 770) | - | 32 | X | 32 | від операцій із резервами | -32 |
| 4. Непередбачені доходи (розділ 68), непередбачені витрати (розділ 78) | - | від непередбачених операцій | - | |||
| Разом | 1874 | 758 | 1111 | 1869 | +5 | |
|
Для довідки: Накладні витрати: КР=1111/1873=0,593 |
X | X | X | X | X | X |
У 2007 році ВАТ “КБ “Надра Банк” отримав прибуток 5 тис. грн.
Процентні доходи склали 1277 тис. грн., прямі витрати – 649 тис. грн., накладні витрати - 757тис.грн., в сумі витрати - 1406 тис. грн., отже збиток склав – 129 тис. грн. Комісійні доходи принесли банку прибуток в сумі 110 тис. грн., тому що дохід складав 387 тис. грн., витрати прямі становили - 47 тис. грн., накладні - 230 тис. грн., разом - 277 тис. грн. Результати від торговельних операцій принесли також прибуток 85 тис. грн.
Інші банківські операційні витрати склали 30 тис. грн.
Отже, отримали незначне перевищення доходів над витратами, відповідно - 1874 тис. грн. та 1869 тис. грн.
Таблиця 2.2
Розрахунок складових частин прибутку ВАТ “КБ “Надра Банк” за 2008 рік, тис. грн.
| Доходи | Витрати | Прибуток (+), збиток (-) | ||||
| Група доходів | сума | прямі | накладні | разом | складові частини | сума |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. Доходи від основної банківської діяльності | ||||||
| 1.1. Процентні доходи | 785 | 209 | 360 | 569 | від розміщення коштів, кредитів і операцій із цінними паперами | + 216 |
| 1.2. Непроцентні доходи | ||||||
| Комісійні доходи | 825 | 145 | 379 | 524 | від комісії | + 301 |
| Результати від торговельних операцій (прибуток «+», збиток «-») | 8 | - | 4 | 4 | від торговельних операцій | + 4 |
| Інші банківські операційні доходи | 2 | 128 | 1 | 129 | від інших банківських операцій | - 127 |
| Разом по п.1 | 1620 | 482 | 744 | 1226 | від основної діяльності | + 394 |
| 2. Інші небанківські операційні доходи (група 649) | + | X | X | - | від інших небанківських операцій | - |
| 3. Зменшення резервів (група 670), відрахування в резерви (група 770) | + | + | X | X | від операцій із резервами | - |
| 4. Непередбачені доходи (розділ 68) і непередбачені затрати (розділ 78) | + | + | X | X | від непередбачених операцій | - |
| Разом | 1620 | 482 | 744 | 1 226 | + 394 | |
|
Для довідки: Накладні витрати: КР=744/1620=0,459 |
X | X | X | X | X | X |
З табл. 2.2 видно, що прибуток ВАТ “КБ “Надра Банк” складається з доходів від основної банківської діяльності (процентних та непроцентних доходів), комісійних доходів, доходів від торговельних операцій, інших банківських операційних доходів та небанківських операційних доходів.
За 2008 рік для ВАТ “КБ “Надра Банк” процентні доходи склали 785 тис. грн., з них: прямі 209 тис. грн., накладні 360 тис. грн., прибуток склав 216 тис. грн. Комісійні доходи склали за той самий період 825 тис. грн., з них: прямі 145 тис. грн., накладні 379 тис. грн., прибуток склав 301 тис. грн.
Результати від торговельних операцій разом принесли банку прибуток 4 тис. грн.
Разом АКБ «Промінвестбанк» було отримано дохід 1620 тис. грн., витрати склали 1226 тис. грн., отже прибуток становив 394 тис. грн.
У процесі аналізу прибутку ВАТ “КБ “Надра Банк” необхідно дати загальну оцінку виконання плану і динаміки суми прибутку перед сплатою податків, її складових частин, визначити фактори та їх кількісний вплив на зміну величини прибутку, розробити пропозиції по збільшенню прибутку на перспективу.
Аналіз прибутку ВАТ “КБ “Надра Банк” починається загальною оцінкою виконання плану прибутку і його динаміки (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Загальна оцінка динаміки прибутку ВАТ “КБ “Надра Банк”, тис. грн.
|
Складові: прибуток (+), збиток (-) |
Роки | Відхилення | |
| 2007 | 2008 | ||
| Процентні доходи | -19 | 517 | 536 |
| Торгівельні доходи | 53 | 4 | -49 |
| Інші банківські операції | -30 | -127 | -97 |
| Інші небанківські операції | 1 | - | -1 |
| Разом | 5 | 394 | 389 |
Із табл. 2.3 видно, що ВАТ “КБ “Надра Банк” за 2008 рік значно покращив свою діяльність, що призвело до збільшення прибутку на 389 тис. грн., або на 98,7%. Якщо за 2008 рік було отримано прибутку 394 тис. грн., то за такий же період 2007 року - тільки 5 тис. грн.
Це пояснюється прибутковою діяльністю по розміщенню коштів, прибутки від якої склали 345 тис. грн.; прибуток від комісії збільшився на 191 тис. грн.
Прибуток (збиток) від інших видів послуг, які приносять непроцентні доходи, аналізується прийомом порівняння фактичних даних звітного періоду з плановими або даними за минулий період, виявляється відхилення від плану або зміни за період, що аналізується (табл. 2.3) і вивчаються причини їх допущення. Цей аналіз повинен бути направлений на пошук можливостей розширення кількості послуг, що надаються (їх диверсифікацію) і визначення резервів збільшення за рахунок цього прибутку. Особливу увагу слід звертати на доцільність витрат.
Таким чином, для підвищення прибутковості своєї діяльності ВАТ “КБ “Надра Банк” слід вжити такі заходи: збільшити ставку процентів за активні послуги і зменшити ставку процентів за залучені кошти; збільшити частку власних коштів банку в загальній сумі фінансових ресурсів; зменшити співвідношення власних і залучених коштів; активізувати роботу по диверсифікації послуг.
2.2 Загальна організаційно-економічна характеристика банку
ВАТ “КБ “Надра Банк” – це універсальна фінансова установа, один із найбільших банків країни. Ми розпочали свою діяльність 26 жовтня 1993 року як невеликий галузевий банк, що орієнтувався насамперед на обслуговування корпоративних клієнтів. У 1998 році ВАТ “КБ “Надра Банк” отримав кредитну лінію Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), спрямовану на підтримку малого та середнього бізнесу, а також кредитну лінію Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), спрямовану на реструктуризацію вугільної помисловості. Крім того, як асоційований член наш банк налагодив співпрацю з міжнародною платіжною системою пластикових карток American Express.
Розширюючи свою присутність на міжнародному ринку, ВАТ “КБ “Надра Банк” у 1999 році приєднався до системи SWIFT і почав надавати послуги електронних платежів, а як принциповий член здійснював емісію карток Eurocard/MasterCard. Наш банк увійшов до складу організацій-партнерів міжнародної системи Western Union, що здійснюють грошові перекази у даній системі. Це дало змогу обслуговувати як державні, так і муніципальні компанії.
Основні види нашої діяльності:
надання кредитів та структурованого фінансування;
відкриття поточних, депозитних та накопичувальних рахунків;
здійснення операцій з валютою та дорогоцінними металами;
надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій;
здійснення грошових переказів і міжнародних розрахунків;
випуск банківських платіжних карток, проведення операцій з ними;
проведення операцій на грошовому ринку і на ринках цінних паперів;
здійснення інвестиційної діяльності;
надання торгового фінансування;
проведення документарних операцій;
розрахунково-касове обслуговування.
Організаційна структура банку забезпечує його оптимальну присутність у кожному регіоні країни. Відділення здійснюють продаж послуг і обслуговування клієнтів.
Регіональні управління (РУ) ВАТ “КБ “Надра Банк” працюють на регіональному рівні – займаються операційною підтримкою та розвитком бізнесу у відділеннях, а також здійснюють контроль за їхньою діяльністю. Міжрегіональні управління (МРУ) працюють на міжрегіональному рівні – приймають рішення щодо кредитування клієнтів і розвитку бізнес-напрямів в областях. Центральний офіс, що знаходиться в місті Києві за адресою: вул. Артема, 15, здійснює загальне управління структурними підрозділами усіх рівнів, постановку та контроль реалізації стратегічних цілей банку.
Загальні збори акціонерів
Вищий орган управління ВАТ “КБ “Надра Банк”, що приймає основні рішення за ключовими питаннями діяльності та розвитку банку, зокрема:
визначає загальний напрям розвитку банку;
затверджує Статут банку, а також внесення будь-яких змін до нього;
приймає рішення про зміну розміру статутного капіталу, випуск банком нових акцій;
обирає та відкликає Голів і членів Спостережної Ради і Ревізійної комісії банку, Голову Правління – Президента банку;
затверджує річні результати діяльності банку, розподіл прибутку та дивідендів;
приймає рішення про припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного, розподільчого чи передавального балансу;
затверджує звіти і висновки Ревізійної комісії, звіти Голови Правління – Президента банку і незалежних аудиторів.
Упродовж 2008 року відбулося одне чергове засідання Загальних зборів акціонерів.
Спостережна Рада банку
Орган, відповідальний за виконання рішень Загальних зборів акціонерів і контроль за діяльністю Правління. Спостережна Рада визначає і затверджує загальну стратегію розвитку банку, його перспективні та річні плани діяльності, приймає рішення про створення або діяльність дочірніх установ банку, приєднання до нього інших юридичних осіб, визначає ключові питання організації і діяльності Правління, взаємодії з реєстратором і зовнішнім аудитором, встановлює порядок формування і використання фондів банку, проведення ревізій та ін.
До складу Спостережної Ради банку входять акціонери банку або їх представн ики. Очолює Спостережну Раду Голова, який обирається Загальними зборами акціонерів. На 1 січня 2009 року кількість членів Спостережної Ради становила вісім осіб. Троє членів Спостережної Ради, у тому згідно з критеріями незалежності, визначеними у Положенні про Спостережну Раду банку. Відповідно до затвердженого Положення про Аудиторський Комітет Спостережної Ради, у 2008 році тривала робота над організацією його діяльності.
Правління банку
Виконавчий орган управління, на який покладається відповідальність за здійснення управління усією поточною діяльністю банку, дотримання визначених Загальними зборами акціонерів та Спостережною Радою цілей, стандартів та принципів, забезпечення ефективної організаційної структури і оптимальної схеми підпорядкування, а також чіткий розподіл обов’язків і повноважень між функціональними підрозділами. Голова Правління – Президент банку є найвищою посадовою особою банку, очолює Правління і звітує перед Загальними зборами акціонерів та Спостережною Радою. При Правлінні діють спеціальні комітети:
Кредитний комітет. Відповідальний за обговорення та винесення рішень щодо кредитних пропозицій корпоративних клієнтів.
Малий кредитний комітет. Відповідальний за надання рекомендацій для подальшого прийняття рішень щодо кредитних заявок фізичних осіб і суб’єктів малого та середнього бізнесу.
Комітет з управління активами і пасивами. Відповідальний за прийняття рішень щодо управління ринковими ризиками та ризиком ліквідності, ціноутворення.
Операційний комітет. Відповідальний за прийняття рішень щодо управління операційними ризиками, щодо проектів, пов’язаних з інформаційними технологіями, затвердження банківських процесів.
Комітет кадрового менеджменту. Відповідальний за прийняття рішень з питань кадрової політики та планування кар’єрного зростання.
За підсумками 2008 року чисті активи ВАТ “КБ “Надра Банк” зросли майже на 44% та склали на кінець року понад 30,5 млрд гривень. За даним показником наш банк за результатами року займає 9-е місце в банківській системі України.
Основна питома вага у зростанні чистих активів ВАТ “КБ “Надра Банк” належить кредитно-інвестиційному портфелю, який збільшився майже на 10 млрд гривень. Досягти такого зростання вдалося завдяки проведенню збалансованої кредитної політики, що передбачала пропонування максимальної кількості інноваційних кредитних продуктів, покликаних максимально задовольнити потреби клієнтів та забезпечити індивідуальний підхід до кожного з них, у поєднанні з обґрунтованою ціновою політикою.
Кредити, надані клієнтам корпоративного сегмента, склали 7,5 млрд гривень, або близько 31% кредитного портфеля банку. Загалом за звітний рік кредитний портфель корпоративних клієнтів зріс майже на 33%, що свідчило про успішну діяльність нашого банку у цьому сегменті ринку.
У 2008 році ВАТ “КБ “Надра Банк” приділяв значну увагу обслуговуванню клієнтів малого та середнього бізнесу. Завдяки застосуванню індивідуального підходу в обслуговуванні клієнтів даної групи та розробці й впровадженню спеціальних кредитних продуктів банку вдалося збільшити портфель кредитів, наданих представникам малого та середнього бізнесу, на 60% до 3,2 млрд гривень.
Роздрібне кредитування у 2008 році залишалося одним із пріоритетних напрямів розвитку ВАТ “КБ “Надра Банк”. Завдяки пропонуванню клієнтам унікального для банківської системи України продуктового ряду та активній маркетинговій підтримці банку вдалося наростити портфель кредитів фізичним особам на 6,7 млрд гривень до 13,6 млрд гривень. У загальному кредитному портфелі частка кредитів, наданих роздрібним клієнтам, за звітний рік збільшилася з 47% до 55%. Портфель цінних паперів банку зріс на 1,1 млрд гривень, в основному за рахунок торгового портфеля. При цьому дохід ВАТ “КБ “Надра Банк” від операцій з цін-ними паперами за підсумками 2008 року склав 137,8 млн гривень, що свідчило про виважену політику банку в сфері здійснення інвестицій та забезпечувало диверсифікацію джерел отримання прибутку.
2.3 Аналіз фінансової стійкості ВАТ “КБ “Надра”
Проаналізуємо нормативи діяльності ВАТ “КБ “Надра Банк” (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Фактичне значення нормативів діяльності ВАТ “КБ “Надра Банк” у 2007 2008 рр.
| Показник | 2007 рік | 2008 рік | |||
|
факт. Виконання |
норм. Вимоги, % |
факт. Виконання |
норм. Вимоги не, % | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| Норматив миттєвої ліквідності (Н4) | 154,21 | Не менше 20 | 80,14 | Не менше 20 | |
| Норматив поточної ліквідності (Н5) | 138,67 | Не менше 40 | 107,89 | Не менше 40 | |
| Норматив короткострокової ліквідності (Н6) | 26,68 | Не менше 20 | 26,52 | Не менше 20 | |
| Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) | 21,03 | Не перевищувати 25 | 20,08 | Не перевищувати 25 | |
| Норматив великих кредитних ризиків (Н8) | 121,35 | 800 | 120,70 | 800 | |
| Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) | 0,12 | Не має перевищувати 5 | 0,15 | Не має перевищувати 5 | |
| Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) | 0,25 | Не має перевищувати 40 | 0,27 | Не має перевищувати 40 | |
| Норматив інвестування в цінні папери (Н11) | 10,87 | Не має перевищувати 15 | 11,25 | Не має перевищувати 15 | |
| Норматив загальної суми інвестування (Н12) | 18,69 | Не має перевищувати 60 | 29,08 | Не має перевищувати 60 | |
| Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13) | 4,58 | Не має перевищувати 35 | 7,61 | Не має перевищувати 35 | |
Взагалі, ліквідність банку означає збалансованість між строками та сумами погашення активів і виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів, типу надання кредитів і здійснення витрат. Вона характеризується нормативними показниками (Н4-Н6), значення яких залежить, в основному, від ефективності депозитної та кредитної політики банку. Банки повинні прагнути дотримуватися нормативів ліквідності на мінімально допустимому рівні, оскільки це дозволить їм поєднувати необхідну ліквідність із достатньо високою прибутковістю.
Значення нормативу Н4 – миттєвої (або абсолютної) ліквідності – ВАТ “КБ “Надра Банк” згідно табл. 2.4 досягло на 01.01.2009 р. 80,14%. Тобто банк має можливість миттєво погашати свої зобов'язання.
Фактичне виконання нормативу поточної ліквідності (Н5) також значно перевищує вимоги НБУ (40%). Його значення коливається в межах від 138,67% на 01.01.2008 р. до 107,89% на 01.01.2009 р., що вказує на спроможність ВАТ “КБ “Надра Банк” задовольнити потреби своїх клієнтів.
Норматив короткострокової ліквідності повинен бути не менше 20%. Банк не порушував даний норматив (на 01.01.2008 р. він становив 26,68%, а на 01.01.2009 р. – 26,52%. Це вказує на достатній обсяг високоліквідних засобів у робочих активах балансу банку.
Загальною рисою виконання ВАТ “КБ “Надра Банк” нормативів ліквідності є перевищення фактичних значень над нормативними, що спричиняє збільшення прибутковості банку в наслідок достатньо ефективної політики у сфері залучення та розміщення коштів.
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) визначає максимально допустимий обсяг активних операцій з одним клієнтом в залежності від розміру власного капіталу банку. Одним позичальником вважаються споріднені компанії, компанії, які контролюються однією особою. Даний норматив, значення якого не повинно бути більше 25%, призначений для обмеження кредитного ризику банку, що відображається в диверсифікації його кредитних ресурсів і не попущенні надмірної концентрації шляхом обмеження ризику на одного позичальника. У ВАТ “КБ “Надра Банк” цей норматив постійно виконувався, оскільки банк має значний обсяг капіталу, який зберігає його від кредитного ризику. Найбільше значення нормативу Н8 спостерігалося на 01.01.2008 р. (21,03%).
Норматив великих кредитних ризиків (Н8) визначає граничний розмір великих кредитів відносно власного капіталу банку. НБУ вимагає, щоб сукупний обсяг великих кредитів не перевищував 8-кратний обсяг власного капіталу. Завдяки значному розміру капіталу банк стабільно дотримується цього нормативу.
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) та усім інсайдерам (Н10) Банку взагалі не повинні перевищувати 5% та 40% відповідно. Як свідчить світова банківська практика, з оцінкою ризику інсайдерських кредитів можуть виникати труднощі через суб'єктивізм підходів до визначення кредитоспроможності позичальників, у наслідок чого можуть виникнути проблеми з погашенням цих кредитів. Дані нормативи також були дотримані ВАТ “КБ “Надра Банк”. Їх максимальні значення становили на одного інсайдера 0,15% та на усіх інсайдерів – 0,27% на 01.01.2009 р.
Як видно з розрахунку нормативів розміру отриманих та наданих міжбанківських позик (табл. 2.4) ВАТ “КБ “Надра Банк” значною мірою не залежить від міжбанківського кредитного ринку. Значення нормативів максимального розміру наданих міжбанківських позик (Н12) та отриманих (Н13) є значно нижчими від дозволених НБУ.
3. Напрямки підвищення ефективності управління фінансовими результатами комерційного банку
3.1 Методи урегулювання фінансової стійкості ВАТ “КБ “Надра Банк”
Серед найважливіших характеристик ефективності роботи господарюючого суб’єкту в ринкових умовах виступає ціна його акцій. Разом з тим, на тлі нерозвиненості українського фондового ринку, цей показник навряд чи буде адекватно характеризувати діяльність банків. Причина полягає у тому, що переважна більшість акцій навіть провідних вітчизняних банків не бере участь у біржовому обороті. Це примушує фінансових аналітиків використовувати індикатори, які заміняють показник ринкової вартості акцій рядом відносних показників прибутковості.
Одним із фундаментальних та узагальнюючих показників ефективності фінансово-комерційної діяльності банку є відношення прибутку банку до його капіталу. У кінцевому випадку, саме прибутковість власного капіталу господарюючого суб’єкту безпосередньо впливає на привабливість його акцій. Це, однак, не характерне для швидко зростаючого банку, який з метою забезпечення необхідної капітальної бази змушений здійснювати нові емісії, що зумовлює зниження доходу на капітал. Тому на протязі декількох років після розміщення нового випуску акцій прибутковість капіталу не може виконувати роль надійного індикатора ефективності функціонування банку.
У західній практиці прибутковість капіталу базується на ринкових показниках і, як правило, знаходиться дещо вище за рівень безризикової процентної ставки, коливаючись в межах 6-8%, в той час як прибутковість активів – в рамках 1-2%. В українській практиці критеріальні рівні для вищезазначених показників поки що не встановлені, що в цілому відображає процес формування вітчизняного банківського сектору.
Слід відмітити, що високі значення прибутковості капіталу у групі великих банків забезпечуються, перш за все, не прибутковістю активів (середній її рівень у великих банків (0.006) є нижчим, ніж у дрібних (0.01) – коефіцієнт 19), а виключно за рахунок другого фактору – відношення чистих активів до капіталу (коефіцієнт 6). Середнє значення цього показника складало для групи великих банків 10.2, в той час як для малих – 2.85.
Крім того, істотне перевищення середнього значення відношення чистих активів до капіталу у великих банків, порівняно з середніми (10.2 проти 6.3), не дивлячись на лідерство останніх у прибутковості капіталу (0.15 у середніх проти 0.7 у крупних) дає всі підстави прогнозувати, що відрив у прибутковості капіталу між великими та середніми банками у майбутньому буде мати тенденцію до скорочення. Це можна пояснити тим, що в умовах загострення конкуренції на українському банківському ринку, для банків найбільш прийнятним шляхом розвитку буде не підвищення цін, а розширення масштабів операцій та нарощення прибуткових активів. Тому висока питома вага чистих активів у крупних банків потенційно сприятиме збільшенню їх прибутковості у перспективі.
3.2 Вихід ВАТ “КБ “Надра Банк” з кризової ситуації
Аналізуючи діяльність банків, слід враховувати, що поєднання невисокого відношення прибутку до активів із досить значною нормою прибутку на капітал (це є характерним для таких банків, як «Південний» та Укрінбанк) говорить про те, що в структурі пасивів вони мають високу долю зобов’язань та низьку частку власного капіталу (як видно із даних додатку Б, питома вага залучених коштів у пасивах зазначених банків становить 72 та 83% відповідно). Необхідно відмітити, що стабільність фінансового механізму таких банків у майбутньому може бути під загрозою, хоча з точки зору його власників вони функціонують ефективно.
Явний дисбаланс процентної «вигоди» на користь банків потенційно загрожує скороченню у майбутньому їх ресурсної бази та доходності, тому політика банків, направлена на підвищення ефективності фінансового механізму в умовах міжбанківської конкуренції повинна зберігати баланс економічних інтересів учасників процесу «заощадження-кредити», що відповідатиме принципу забезпечення інтересів учасників фінансових угод, визначеному у першому розділі даної роботи. Крім того, це викликано і суто практичною необхідністю – саме доход від операційної діяльності українських банків є найвагомішим (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Структура доходів банків України, %
| Статті доходів | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| процентні | 66 | 62 | 63 | 66 |
| комісійні | 19 | 20 | 23 | 27 |
| інші доходи | 15 | 18 | 14 | 7 |
| Усього | 100 | 100 | 100 | 100 |
Необхідно відмітити, що рівень чистої процентної маржі (відношення різниці процентних доходів та витрат до середнього обсягу активів) наділений властивістю вловлювати посилення конкуренції та ступінь доступності банку до недорогих зовнішніх джерел фінансування.
Слід зазначити, що різні за величиною банки мають неоднакові рівні процентної маржі. Так, процентна маржа дрібних банків є, як правило, більшою, ніж у крупних, за рахунок великої частки у зобов’язаннях «дешевих» депозитів порівняно з великими, яким часто доводиться купувати значну частину пасивів, а також надання позик клієнтам з вищим ризиком, що обумовлює підвищення процентної ставки.
З метою досягнення більш детальної картини прибутковості, задля уникнення впливу на процентний прибуток банку з боку активів, за якими не отримуються проценти (особливо якщо вони фінансуються за рахунок процентних пасивів), а також з боку депозитів, за якими не нараховуються проценти (особливо якщо за їх рахунок фінансуються процентні активи), банківським менеджерам доцільно визначати величину чистого спреду:
Процентні доходи Процентні витрати
Чистий спред =------------------------------ – ----------------------------- (3.1
Середні доходні активи Середні платні пасиви
У боротьбі за клієнта зарубіжні банки часто проводять політику демпінгу, встановлюючи процентну ставку за кредитами на декілька пунктів нижче ринкової. Внаслідок цього прибутковість таких операцій може дорівнювати нулю, що компенсується збільшенням на банківських рахунках оборотних коштів клієнтів, обслуговуючи які банки отримують значні та стабільні комісійні надходження.
Так, якщо «на початку 1990-х років комерційні банки економічно розвинених країн отримували приблизно третину своїх доходів від торгівлі на валютних біржах у вигляді плати за надані клієнтам послуги», то в сьогоднішніх умовах у деяких країнах, зокрема, у США «комісійні доходи за здійснення платежів, прийом депозитів та інші послуги клієнтам забезпечують до 40% усього прибутку банків». Необхідно відмітити збільшення питомої ваги непроцентних доходів у загальному їх обсязі і у вітчизняних банківських установ (табл. 3.1).
Деякі автори стверджують, що подібна тенденція може може свідчити про поганий менеджмент у банку та зниження його конкурентоспроможності, оскільки банк може втратити свою частку на ринку.
З таким твердженням важко погодитись. Не дивлячись, як правило, на вагому частину процентних доходів банку в загальному їх обсязі, спрямованість фінансового механізму банку не може зводити лише до орієнтації на прибутки процентного характеру, оскільки це підвищуватиме залежність його доходної бази від однорідних операцій (кредитних, інвестиційних).
Стабільно висока питома вага процентних доходів банків України на початку 1990-х років була, передусім, наслідком високої інфляції. Зниження темпів інфляції (за інших рівних умов) змушує банки переглядати процентні ставки, здійснювати пошук нових клієнтів, розширювати асортимент послуг, що врешті-решт відображається на зростанні питомої ваги комісійних доходів. Останнє, думається, у найближчі роки відбуватиметься не за рахунок зниження процентних доходів (оскільки вітчизняна економіка перехідного типу відчуває гостру потребу у банківських кредитах),