Страховий захист в сільському господарстві
При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальнику страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи та виплат страхового відшкодування, які були здійснені за цим договором.
У разі припинення діяльності страхувальника в зв’язку з його ліквідацією, дія договору припиняється в день, встановлений для ліквідації, а при реорганізації (злитті, поділі або відокремленні) – через 15 днів від дня реорганізації, але в усіх випадках – не пізніше строку закінчення дії договору. При цьому страхові платежі не повертаються.
За заявою страхувальника при страхуванні тварин страхова сума за основним договором може бути збільшена шляхом укладання додаткового договору на термін, що залишився до кінця дії основного договору. Додатковий договір страхування укладається за умови обов’язкового огляду тварини. За додатковим договором страхові платежі вносяться у обсязі 1/12 частини суми річного платежу за кожний місяць, що залишається до кінця дії основного договору. При цьому страховий платіж за неповний місяць сплачується як за повний. Якщо тварина загинула до початку дії договору страхування, то договір вважається таки, що не відбувся, а одержані страхові платежі повертаються страхувальнику.
Відповідальність страховика за первинним, додатковим і несвоєчасно поновленим договорами настає:
у разі викрадення, загибелі тварини від стихійного лиха, нещасного випадку або неправомірних дій третіх осіб;
у разі загибелі тварини від хвороби чи внаслідок патологічних родів – по закінченні 10 днів після дня початку дії договору страхування;
у разі вимушеного забою – за умовами перших двох пунктів. Настає відповідальність страховика і в частині страхування додаткових витрат страхувальника.
Визначення страхової суми при страхуванні сільськогосподарського майна
Залежно від зони та умов, у яких вирощується культура, страхова сума визначається з обов’язковим урахуванням впливу кліматичних та інших чинників (агротехнічних умов щодо вирощування), які також безпосередньо впливають на стан посівів у різних фазах розвитку рослин та формування врожаю. Розмір страхової суми в такому разі встановлюється в межах певної частки від загальної вартості визначених затрат. Можливе обмеження її за рахунок безумовної франшизи до 20%.
Сума страхових платежів обчислюється виходячи з тарифної ставки в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Тарифні ставки в добровільному страхуванні сільськогосподарських культур,(%)
| Найменування с/г культур | Страхова подія |
Заг. тариф |
||
| Вимерзання | Град,злива,буря,затоплення | пожежа | ||
| Озимі культури | 4,0- | 2,5 | 0,5 | 7,0 |
| Ярі культури | - | 4,5 | 0,5 | 5,0 |
| Зернобобові | - | 5,0 | 0,3 | 5,3 |
| Кукурудза | - | 4,5 | 0,2 | 4,7 |
| Цукрові буряки | - | 5,0 | - | 5,0 |
| Соняшник | - | 4,5 | 0,5 | 5,0 |
| Ін.тех. культури | - | 5,0 | 0,3 | 5,3 |
| Картопля | - | 5,0 | - | 5,0 |
| Овочеві, баштанні | - | 5,5 | - | 5,5 |
| Насінники овочев,ін. культур | - | 5,5 | 0,5 | 6,0 |
| Однор. сіяні трави | - | 4,0 | - | 4,0 |
| Багатор.сіяні трави | 3,5 | 2,5 | - | 6,0 |
Страхова сума обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур визначається в розмiрi вартості врожаю, яка обчислюється шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні п'ять років, за даними обліку страхувальника, на ціну 1 центнера продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), та на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай.
Страхова сума обов'язкового страхування врожаю багаторiчних насаджень визначається у встановленому порядку, з урахуванням площi, зайнятої пiд насадження у тому ж роцi, що й збирання врожаю. За умови чiткої перiодичностi плодоношення багаторiчних насаджень середня врожайнiсть визначається за показниками п'яти рокiв, у яких плодоношення насаджень вiдповiдає роковi страхування.
У разi коли страхувальник протягом п'яти рокiв вирощує культуру менше нiж три роки, у розрахунок вартостi врожаю береться планова врожайнiсть на поточний рiк, але не вище нiж середня врожайнiсть у районi за останнiй рiк.
Розмiр страхового платежу, який пiдлягає внесенню за договором обов'язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф та вiдсоток страхового покриття. У разi безперервного страхування врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень та неотримання страхового вiдшкодування протягом двох рокiв страхувальник має право на зменшення розмiру страхового тарифу до 10 вiдсоткiв.
За обов’язковим страхуванням страхове покриття, тобто частка збитку, яку відшкодовує страхувальник, становить 70 %.
Вартість урожаю сільськогосподарської продукції для цілей страхування можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну урожайність (у розрахунку на один гектар) за останні 5 років і на погоджену зі страховиком ціну за одиницю продукції. Страхова сума не повинна бути вищою за 70 % вартості врожаю (50 % - у разі обов'язкового страхування врожаю).
Решта вартості продукції в разі її знищення через страховий випадок має покриватися за рахунок ресурсів господарства. Безперечно, така велика й фактично примусова франшиза не виправдана. Страхувальники, здебільшого, не мають змоги створювати адекватні внутрішньогосподарські резерви.
Отже, на випадок ризиків господарства захищені лише наполовину. Доцільно, щоб рівень франшизи визначався за домовленістю між учасниками страхового договору, їм потрібно дати право диференціювати розмір франшизи залежно від виду сільськогосподарських культур.
Тварини приймаються на страхування за договірною сумою, але не вищою за дійсну вартість. Так само визначається страхова сума щодо матеріалів, кормів, насіння, готової продукції та інших матеріальних цінностей. Стосовно тварин і зазначених щойно інших активів може передбачатися франшиза. Основні засоби приймаються на страхування за договірною ціною, але не вищою від залишкової вартості.
Тварини, будівлі, обладнання тощо можна застрахувати й на суму, меншу за їх вартість. У такому разі всі відповідні об'єкти вважаються застрахованими в тому відсотку їх вартості, в якому їх узято на страхування в цілому.
Страхові платежі визначаються в цілому за договором і за кожним видом майна, що передається на страхування. Для цього від страхової суми віднімають франшизу, різницю перемножують на тарифну ставку і ділять на 100.
Страхові платежі мають бути сплачені в повному обсязі або в розмірі не менш як 25 % річної суми зі страхування врожаю сільськогосподарських культур і не менш як 50 % відповідної суми зі страхування тварин та іншого майна до вступу договору страхування в дію, але не пізніше ніж через 30 днів від дня його підписання.
Зі страхування тварин, багаторічних насаджень та іншого майна остаточні розрахунки за внесками мають бути закінчені протягом трьох місяців після сплати першого платежу.
2.4 Оцінка збитків, порядок обчислення та сплати страхового відшкодування
При складанні акта за повну або часткову загибель посівів сільськогосподарських культур особливу увагу приділяють встановленню дійсної причини загибелі посівів.
В разі, коли загибель посівів виникла від причин, за які відповідальності страховик не несе, складається акт довільної форми ,в якому зазначається фактична причина загибелі культури, розмір площі її посіву та загибелі, місце знаходження (номер поля, бригада тощо).
При повній загибелі сільгосп культур на всій площі посіву або на її частині, внаслідок страхових подій, що передбачені договором страхування, розмір збитку визначається по кожній культурі окремо, на основі відповідно складеного акта та наявності необхідних документів.
Розмір збитку обчислюється за ціною одного центнера продукції ,яка склалася за минулий рік та з фактичною площею, з якої буде зібраний врожай.
Загальним збитком є втрата застрахованого врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень, що виникла внаслiдок настання страхового випадку. Загальний збиток обчислюється шляхом множення рiзницi мiж врожайнiстю з гектара, визначеною в договорi страхування з урахуванням розмiру страхового покриття, та фактичною врожайнiстю з гектара в поточному роцi на площу посiву (насаджень) та цiну, визначену в договорi страхування, але не вищу нiж на момент виплати страхового вiдшкодування.
У разi загибелi сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень з наступним їх пересiвом (пересадженням) для визначення загального збитку враховується вартiсть фактично одержаного врожаю, яка обчислюється за цiнами пiдприємства (реалiзацiя, фактична собiвартiсть за минулий рiк, планова на поточний рiк, але не вище нiж фактична у районi за минулий рiк), визначеними у договорi обов'язкового страхування, i фактична вартiсть врожаю зазначених культур i насаджень, якими проводився пересiв (пересаджування), обчислена за цiнами поточного року.
Розмiр загального збитку в разi загибелi або пошкодження врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень внаслiдок настання страхового випадку визначається пiсля оприбуткування врожаю виходячи з вартостi неотриманого чи недоотриманого врожаю.
Прямий збиток, що вiдшкодовується страховиком, визначається у вiдсотках розмiру загального збитку, який зафiксований у вiдповiдних актах обстеження пiсля настання кожного страхового випадку. Страхове вiдшкодування не може перевищувати розмiру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Якщо виявлено, що фактична площа посіву сільськогосподарських культур більша ніж передбачена в договорі, то сума страхового відшкодування буде обчислюватися пропорційно відношенню цих площ.
У разі сплати страхувальником чергового страхового платежу за договором обов'язкового страхування не в повному обсязi прямий збиток вiдшкодовується пропорцiйно сумi сплачених страхових платежiв.
Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом десяти робочих днів з моменту прийняття рішення про його виплату.
Страхові премії обчислюються по кожній культурі (або групі культур) шляхом множення вартості урожаю з всієї площі посіву на тарифну ставку. Ставки диференційовані по культурам і регіонам. Вони можуть сплачуватися одноразово в розмірі річної премії або в розстрочку, причому останній внесок повинен бути сплачений не пізніше календарного терміну установленого договору.
При настанні страхового випадку страхувальник у письмовій формі сповіщає страховика, перераховує йому назви загиблих і ушкоджених сільськогосподарських культур, час і вид стихійного лиха, його тривалість, інтенсивність, форму ушкодження по кожній культурі, фазу розвитку рослини на момент стихійного лиха, розмір площі ушкодження, а також площу, намічену для пересівання. Страховик перевіряє ці повідомлення за матеріалами гідро-метео-служби, встановлює причини і обставини страхового випадку шляхом огляду його на місті події і складає акт встановленої форми.
При страхуванні сільськогосподарських тварин, відшкодовується збиток внаслідок загибелі, падежу, змушеного забою, знищення застрахованого дорослого поголів’я тварин, які наступили в результаті хвороб, нещасних випадків, стихійних лих.
Страховик відшкодовує тільки прямий збиток, але не відшкодовує втрати продукції, що не є прямим збитком.
При загибелі тварин визначений збиток дорівнює балансовій вартості загиблих тварин. Якщо у господарстві не ведеться балансова вартість індивідуально, вона визначається як середня по всім тваринам даного виду.
Збиток при загибелі робочих коней визначається за відрахуванням амортизації.
При змушеному забої великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней збиток визначається в розмірі різниці між їхньою балансовою вартістю і сумою отриманою від реалізації придатного в їжу м’яса. Вартість цього м’яса встановлюється державою.
При падежу або змушеному забої хутрових звірів, збиток визначається з урахуванням зміни вартості шкурок в результаті інфекційних захворювань, стихійних лих або пожежі. Ціна реалізації шкурки встановлюється відповідними заготівельними організаціями. При забої кроликів збиток визначається з урахуванням ціни шкурок і мяса.
Страхова сума встановлюється страхувальником, але не більше дійсної вартості тварини виходячи з ринкової ціни або по балансовій вартості.
Договір страхування тварин складається на термін не більше одного року. За період дії договору, по тваринам, які вибули, страхові внески не відшкодовуються.
Страховик після одержання заяви про страховий випадок зобов’язаний протягом трьох днів скласти страховий акт, що є підставою для виплати відшкодування у розмірі збитку, але не вище страхової суми. Якщо дійсна вартість тварини на день страхового випадку перевищує страхову суму, то розмір відшкодування скорочується пропорційно до дійсної вартості тварини.
Страховик має право відмовити у виплаті страхового вiдшкодування у разi:
- навмисних дiй страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дiї, пов'язанi з виконанням ним громадянського чи службового обов'язку, в станi необхiдної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честi, гiдностi та дiлової репутацiї. Квалiфiкацiя дiй страхувальника, на користь якого укладено договiр обов'язкового страхування, встановлюється вiдповiдно до законодавства;
- подання страхувальником свiдомо неправдивих вiдомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
- отримання страхувальником повного вiдшкодування збиткiв за майновим страхуванням вiд особи, винної у їх заподiяннi;
- порушення страхувальником агротехнiчних вимог до вирощування сiльськогосподарської культури та правил протипожежної безпеки;
- iнших випадкiв, передбачених законодавством. Вiдмова страховика у виплатi страхового вiдшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.
Із суми страхового відшкодування утримуються безумовна франшиза, черговий платіж, а також зайво виплачене страхове відшкодування. Після виплати страхового відшкодування до страховикаа переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, з вини якої був заподіяний збиток.
Спори щодо дотримання сторонами умов договору страхування розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Розглянемо на прикладі розрахунок збитків при пошкодженні посівів озимої пшениці. При розрахунку збитку і страхового відшкодування НАСК «Оранта» використовує наступний алгоритм:
1. Визначається фактична середня врожайність пшениці в розрахунку на 1 га засіяної площі.
2. Кількісна втрата врожаю пшениці з 1 га
3. Вартість втраченого врожаю пшениці з 1 га
4. Вартість втраченого врожаю озимої пшениці з усієї площі
5. Вартість урожаю культур, посіяних і підсіяних на площі загиблих і пошкоджених посівів озимої пшениці
6. Сума чистих втрат у розрахунку на 1 га.
7. Сума втрат на застраховану площу озимої пшениці.
8. Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові.
Чинний порядок розрахунку суми збитку має певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що збитки визначаються без врахування витрат господарств на вирощування врожаю на пересіяних і підсіяних площах. За таких умов господарствам часто буває невигідно або страхувати, або використовувати в поточному році площу, на якій загинули сільськогосподарські культури. Компроміс має полягати в гарантії страхувальникові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими чи пошкодженими посівами.
Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається так: установлюють середню страхову суму за одну голову тварини за договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей, і шкурок хутрових тварин.
У разі знищення майна, яке входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на повну балансову вартість (з урахуванням зносу) і витрат на рятування й упорядкування майна після страхового випадку за відкиданням вартості залишків. Якщо йдеться про пошкодження майна, збиток визначають, виходячи з вартості його відновлення за цінами, що встановилися на момент укладення договору страхування.
Збиток у разі пошкодження (загибелі) кормів, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на підставі облікових даних про рух цих цінностей.
Зауважимо, що страхове відшкодування за загибле або пошкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збитків, але в межах страхової суми, зазначеної у договорі.
3. ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ СІЛЬГОСПВИРОБНИКА ДО СТРАХУВАННЯ
3.1 Визначення й формування попиту на страхові послуги
Регулятором страхової діяльності виступає ринок страхових послуг, проблема формування якого актуальна та важлива для розвитку сільського господарства.
Перед тим, як обрати певну страхову компанію, страхувальник оцінює властивості та якість страхових продуктів, обирає ті, що найбільшою мірою задовольняють його потреби, тобто це об’єкти страхування; ризики, що страхуються (страхове покриття); ціна страхового продукту; додаткові послуги, надані страховиком (крім відшкодування збитків) – юридичне обслуговування, ремонт постраждалого майна; якість і повнота обслуговування на стадії проходження страхового договору. З іншого боку, страховик – страхова компанія – сприяє просуванню своїх страхових продуктів на ринок різними способами, насамперед це інформування потенційних споживачів про страхові послуги і їх позитивні якості, переконання в необхідності придбання страхового покриття.
Розглянуті в другому розділі умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливо показують: страховики відійшли від шаблонного, непосильного і неефективного застосування принципу "страхування від усіх бід". Набір страхових послуг поступово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує істотного вдосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Доцільно посилити взаємозв'язок між страхуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами, передбачити страхування відповідальності за контрактами із сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротивши витрати на ведення справи і звільнивши страховиків від оподаткування премій, отриманих за страхування сільськогосподарських ризиків.
Якщо говорити безпосередньо про страхування ризиків у сільському господарстві у Мелітопольському районі, то нажаль цей вид страхування не є розвинутим. Мелітопольське відділення НАСК «Оранта» лише розробляє механізм і готує спеціалістів для цього специфічного виду страхування.
Мелітопольські страховики зазначають, що у фермерів відсутнє розуміння необхідності захисту свого врожаю і майна саме через страхування, і звертаються вони до страхової компанії лише під час оформлення кредитів. До того ж для запровадження цієї послуги необхідно мати спеціалістів саме аграрного профілю, тому що дуже важливо вміти оцініти стан як посівів так і худоби.
СК «Еталон» пропонує страховий захист урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державним сільськогосподарським підприємствам, а також страхування урожаю зернових культур та цукрових буряків на випадок неотримання (недоотримання) врожаю внаслідок стихійних лих — сільгосппідприємствам усіх форм власності.
Представники цієї компанії наголошують, що їх клієнти:
1. Уникають значних фінансових збитків, пов’язаних із загибеллю або пошкодженням урожаю.
2. Підвищують платоспроможність та покращують фінансовий стан підприємства.
3. Мінімізують ризики невиконання своїх обов’язків перед контрагентами внаслідок форс-мажорних обставин.
4. Виконують вимоги законодавства, що потребує обов’язкового страхування врожаю державними сільськогосподарськими підприємствами, а також врожаю зернових культур і цукрових буряків сільгосппідприємствами усіх форм власності.
Отже, можна зробити висновок, що ринок страхових послуг в сільському господарстві все ж таки певним чином розвинуті в ньому є об’єктивна необхідність. Так свідчать статистичні данні. Адже незабаром цей вид страхування буде охоплений всією країною, звертаючи увагу на темпи росту популярності, які він набирає.
3.2 Використання міжнародного досвіду з страхування сільського господарства
В усьому світі сільське господарство завжди було і залишається дотаційним. І майже в усіх країнах системи страхування і фінансування побудовані виключно на державній підтримці сільськогосподарських виробників.
Наприклад, розглянемо систему страхування у Канаді. Програма страхування врожаю від усіх ризиків, була започаткована в провінції Альберта і досі залишається найбільш універсальною. Передбачається страхування від ризиків пов’язаних із несприятливими погодними умовами. Договір містить безліч культур та перелік ризиків, від яких ці культури застраховано.
Страхові внески розраховуються за формулою:
P=C * A * F (1.1)
Де С – грошова оцінка застрахованого врожаю;
А - індивідуальний коефіцієнт коригування, що показує відношення страхових виплат, до страхових внесків даної ферми в попередні періоди;
F – страховий тариф
Грошову оцінку застрахованого врожаю отримують множенням фізичного обсягу застрахованого врожаю на ціну продукції.
Ціни на продукцію встановлює Канадська зернова комісія.
Фермер отримує державну субсидію на сплату страхового внеску в залежності від обраного ним рівня страхового покриття. Якщо покриття обрано на рівні 50%, то уряд сплачує 80% страхового внеску. При рівні покриття більшому за 50% страховий внесок сплачується рівними частинами урядом і фермером.
Відшкодування відбувається втому випадку, якщо отриманий урожай є меншим за застрахований.
Взагалі розроблено безліч програм і страхування від прямого граду (у місцевостях, де град дуже велика загроза. Страхові відшкодування здійснюються наступного дня після настання страхового випадку, страхувати можна як все поле, такі окрему його частину), і програма відшкодування за незасіяну площу з приводу пересіву культур, а також за площу вкриту снігом, і програма відшкодування шкоди заподіяної дикими тваринами.
У більшості країн Західної Європи застосовується виключно добровільна форма страхування ризиків у рослинництві й тваринництві. При цьому страхові поліси купують майже всі фермери. У Великій Британії, Нідерландах, Франції та багатьох інших країнах фермери створили товариства взаємного страхування (ТВС), котрі тісно взаємодіють із національними фермерськими спілками, банками та іншими суб'єктами бізнесу.
Азербайджан визначив статтю витрат на страхування ризиків у сільському господарстві. У проекті закону "Про державний бюджет Азербайджану на 2005 рік" уперше передбачена стаття витрат на суму $132 тис. на страхування ризиків у сільському господарстві країни.
Для виділення коштів Державна страхова компанія повинна буде представляти в Міністерство фінансів Азербайджану спеціальну форму, на підставі якої кошти будуть перераховуватись з казначейства на її рахунок для передачі фермеру, що застрахував свої ризики.
Зазначена стаття витрат включена в державний бюджет відповідно до затвердженого Кабінетом міністрів у березні 2004 року правилами страхування сільськогосподарських ризиків за рахунок бюджетних коштів. Згідно з цими правилами, за рахунок бюджетних асигнувань планується часткове страхування ризиків сільськогосподарських виробників, що займаються вирощуванням пшениці. Кошти на страхування з держбюджету можуть виділятися тільки в період посіву пшениці. За рахунок коштів держбюджету будуть покриватися 25% страхового поліса, а інші 75% - виплачуються самими фермерами.
Згідно цих же правил, страхова сума виплачується фермерам при пожежах, повенях, селях, граді та заморозках. При цьому фермер повинен мати посіви пшениці на площі не менше 10 гектарів, а також документи, що підтверджують право на користування землею.
Міністерство сільського господарства, рибальства і продовольства Іспанії збільшить у 2005 році суму, що направляється на субсидії по страхуванню сільськогосподарських ризиків. На це в цілому іспанські селяни одержать у 224 млн. євро, що на 7% більше, ніж торік.
Сума в 224 млн. євро була затверджена в результаті переговорів між Державною страховою аграрною компанією, аграрними профспілками, представниками місцевої влади та приватними страховими компаніями. Відповідно до затвердженого плану страхування сільськогосподарських ризиків на 2005 рік, іспанські селяни одержать доступ до більш розширеного списку страхових полісів, ніж це було раніше.
Отже існує великий досвід страхування та фінансування фермерів варто лише ретельно проаналізувати та запровадити найбільш адекватні для українських виробників сільгосп продукції схеми.
З поліпшенням фінансового становища сільськогосподарських підприємств почнуть, напевно, створюватися й товариства взаємного страхування. Проте нині цілком обґрунтовано вирішується питання про відновлення обов'язкового страхування врожаю, зернових культур і цукрових буряків для всіх товаровиробників за відчутної фінансової підтримки їх з боку держави. Йдеться про те, що не менше як 50 % платежів за страхування таких культур здійснюватиметься за рахунок бюджету.
З метою забезпечення майнового захисту сільськогосподарських товаровиробників від негативного впливу стихійних явищ страхові компанії України, які займаються обов'язковими видами страхування в сільському господарстві, створюють сільськогосподарський страховий резерв. Він формується за рахунок відрахувань в розмірі 5 відсотків від загальної суми страхових внесків, які надійшли за договорами обов'язкових видів страхування.
Сільськогосподарський страховий резерв акумулюється у Аграрному фонді і використовується для:
а) надання фінансової допомоги на зворотній основі для формування страхових резервів товариствами взаємного страхування в сільській місцевості;
б) надання фінансової допомоги на зворотній основі сільськогосподарським підприємствам, які постраждали від негативного впливу стихійних явищ;
в) проведення протиепізоотичних та карантинних заходів;
г) проведення інформаційно-консультативних заходів щодо забезпечення страхового захисту сільськогосподарських товаровиробників.
Порядок використання коштів сільськогосподарського страхового резерву встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З метою страхового захисту майнових інтересів сільськогосподарські товаровиробники можуть створювати товариства взаємного страхування та використовувати для формування страхових резервів таких товариств страхові платежі за обов'язковими видами страхування господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників.
Державна підтримка товариств взаємного страхування в сільській місцевості здійснюється шляхом надання фінансової допомоги на зворотній основі для формування або поповнення страхових резервів.
Мінагрополітики спільно з ЛСОУ з метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2005 р. № 325 розробило Рекомендації щодо розширення страхування врожаю сільськгоспкультур та порядку використання коштів Державного бюджету.
Рекомендації Міністерства аграрної політики та Ліги страхових організацій щодо розширення страхування врожаю сільськогосподарських культур та порядку використання коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб'єктами аграрного ринку:
1. Створити постійно діючу спільну робочу групу з розробки пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази стосовно страхування сільськогосподарських ризиків, виявлення проблем при мінімізації ризиків в аграрному секторі економіки та при використанні коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб'єктами аграрного ринку. До робочої групи доцільно включити фахівців Управління, представників Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, Асоціації фермерів та землевласників України, Ліги страхових організацій України, громадських організацій, науковців тощо.
2. Висвітлювати тему страхування сільськогосподарських ризиків у засобах масової інформації.
3. Довести зміст та вимоги постанови Кабінету Міністрів України до сільськогосподарських товаровиробників через місцеву пресу, а також використовувати можливості страхових компаній.
4. Довести до відома та проводити широку роз'яснювальну роботу щодо вимог передбачених у підпункті 10.1.1. статті 10 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року №І877-ІУ. Неухильно виконувати вимоги зазначеної норми щодо зобов'язання осіб попередньо застрахувати ризики загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції за правилами комплексного або індексного страхування, якщо така особа:
а) продає на організованому аграрному ринку будь-який вид товарного деривативу, базовим активом якого є сільськогосподарська продукція;
б) отримує бюджетну дотацію або субсидію, пов'язану з виробництвом сільськогосподарської продукції або здешевленням її ціни;
в) отримує банківський кредит (позику) на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів, якщо проценти за таким кредитом (позикою) частково або повністю здешевлюються (відшкодовуються) за рахунок бюджету;
г) отримує бюджетний кредит (позику) або банківський кредит (позику) під гарантію держави чи органу місцевого самоврядування на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів.
5. Відсутність договорів страхування за правилами комплексного або індексного страхування чи невідповідність таких договорів типовим умовам такого страхування є підставою для відмови видачі фінансової підтримки за державними бюджетними програмами які зазначені у підпунктах «а» - «г» пункту 4 цих рекомендацій.
6. Якщо страхується не вся сільськогосподарська продукція, а лише її частина, то у цьому випадку розмір посівних площ, які підлягають страхуванню складає:
а) у випадку, якщо посіви сільськогосподарських культур є об'єктом застави по залученим кредитам, то страхуванню підлягають посіви цих культур у повному обсязі;
б) у випадку, якщо посіви сільськогосподарських культур не являються об'єктом застави по залученим кредитам, то страхуванню підлягають посіви цих культур у обсязі не менше ніж 25% від загальної площі цієї культури у господарстві.
7. Компенсація надається після фактичної оплати внесків при комплексному та індексному страхуванні сільськогосподарської продукції.
Комплексним вважається страхування усіх з нижче перерахованих ризиків загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції або її частини внаслідок: заморозку, ожеледі, вимерзання; граду (або удару блискавки); землетрусу; лавини; земельного зсуву; земельного або земельно-водного селю; пожежі, крім лісових пожеж; бурі; урагану, бурану; зливи, поводі, паводку; посухи чи зневоднення на землях, які підлягають примусовому орошеною або заводненню; епітофітотійного розвитку хвороб, розмноження шкідників рослин, притаманних Україні, а також хвороб, які стали наслідком настання будь-якого з вище означених ризиків; протиправних дій осіб, що виражають у крадіжках, хуліганських діях стосовно рослинних насаджень, зруйнуванні покриттів (несучих конструкцій) теплиць, парників, оранжерей.
Об'єктом комплексного страхування є будь-який з таких об'єктів (їх комбінація):
а) сума витрат, понесених у зв'язку з виробництвом окремого виду сільськогосподарської продукції;
б) очікувана вартість сільськогосподарської продукції, що виробляється.
Індексним вважається страхування ризику втрати врожаю окремої сільськогосподарської культури у відношенні до усереднених натуральних показників її врожайності на визначеній території за попередні п’ять маркетингових періодів.
Для цілей розрахунку розміру страхової виплати за індексним страхуванням використовується спотова ціна метричної одиниці застрахованої сільськогосподарської продукції, діюча на організованому аграрному ринку на момент виникнення страхового випадку.
Мінімальна закупівельна ціна окремого об'єкта державного цінового регулювання встановлюється виходячи із середньостатистичних показників цін продажу такого об’єкта протягом попередніх п'яти маркетингових періодів (у співставних цінах) з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін, на який припадає період державного цінового регулювання, за методикою, визначеною Кабінетом Міністрів України.
8. Надавати допомогу сільгоспвиробникам при укладанні договорів страхування (до їх підпису).
9. Здійснювати перевірку укладених договорів страхування врожаю на предмет запобігання фіктивному страхуванню та шахрайству. Основними критеріями перевірки мають бути:
- відповідність ключових умов договору рекомендованим Типовим умовам комплексного та індексного страхування сільськогосподарських культур зразки яких додаються);
- дотримання вимог підпункту 11.4.2.пункту 11.4 статті 11 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року №1877-ІУ. За умови, якщо будь-яка з цих вимог договором страхування порушена то, за такими договорами страхові субсидії не надаються;
- після набуття чинності договору за умовами комплексного та індексного страхування внесення будь-яких змін та доповнень до нього (додаткова угода), за згодою лише страховика та страхувальника не дозволяється. У разі установлення внесених змін та доповнень у договори, то за наявністю таких обставин надання страхової субсидії не провадиться, а раніше отримана сума субсидії повертається сільгосптовари виробником на рахунок фінансової структури, яка надавала такі субсидії;
- після отримання субсидій розірвання Договору страхування не припускається;
- укладання договорів страхування повинно проводитися по роботам: навесні - до 1.06, по роботам восени - до 1.12.
- розумне співвідношення кількості страхових ризиків та вартості страхування; всі договори за правилами комплексного страхування що містять тариф нижче 3,5 %, а за правилами індексного страхування - 2,5 %, та франшизу більше 50% брати під особливий контроль;
- особливу увагу слід звертати на методику розрахунку суми відшкодування та розділ щодо відмови