Xreferat.com » Остальные рефераты » Подготовка к экзамену по МИ

Подготовка к экзамену по МИ

и на международном уровне, связанный с несоответстввием интерфейса и нехваткой технологий.

  • Поддержание языкового и культурного многообразия в информационном обществе: глобализация, обусловленная технологиями воспринимается многими как угроза для месных обычаев и культуры. (90% баз данных в ИНТЕРНЕТЕ на английском языке, ООН в 1995 приняло закон о сбалансированости языков в сети интернет).

    Расширившийся доступ к взаимосвязанным сетям и базам данных порождает серьезные этнические и правовые проблемы:

    1. не имеют достаточной реализации права на конфиденциальность информации и право каждого проверять касающиеся его данные, что признается одним из основных прав человека.

    2. «Проблемма морального здоовья общества» -- регламентация содержания информации, расспостраняемой по информационным магистралям. Это связано с запретом распостранения насильницкой, порнографической, рассисткокй информации (особенно ее доступность детям).

    3. Компьютерное пиратство и другие преступления в области информатики

    4. Соблюдение авторского права, в сфере которого требуется много усилий для распространения правового режима защиты интелектуальной собственности.

    5. Информациооная безопасность и защита данных в международных информационных потоках и базах данных.

    6. Экономическая проблема: развитие виртуальной экономики (электронная коммерция, телеторговля) – развитие экономического менеджмента, маркетинга, создание экономической системы информационных услуг.

    7. Устранение диспропорций в ресурсах комуникаций. На Азию, Африку, Латинскую Америку, которые составляют 75% всего населения планеты приходится 50% тиража газет которые выходят в мире. В Северной Америке один экземпляр приходится на трёх, в Африке - на 90, в Азии на 19 человек; В Индии сеществует 835 газет, 16 экземпляров приходится на 1000 человек; в 13 арабских государствах издается лишь 1 газета; ужасная неграмотность в селах;

    8. Устранение негативных результатов деятельности отдельных монополий, их неиздержимой концентрации (15 крупнейших ТНК, контролирующих различными способами основную долю операций в области международных комунакиций, расположены в пяти странах:

    • США - IBM, General Electric, GTI, LTV, Westen Electric, Xerox;

    • Франция - CGE;

    • Япония - Matsushita;

    • ФРГ - «AEG-telephunken»;

    • Нидерланды - Philips.

    Концетрация источников информации: в Великобретании существует 112 газет, на долю 9 из них приходится 60% общего тиража. В Германии увеличивается продажа экземпляров, но уменьшается количество независисых газет. В Японии существует 3 главных токийских газеты, которые выпускают каждый день 27 млн. газет, что равняется 50% общего тиража.

    1. Проблема збалансированого и одностороннего информационного потока.

    2. Поступление дизинформации в сеть (конституционные, законодательные или нормативные положения в странах, которые регулируют деятельность рассматриваемых средств МИ, часто несоответсвуют тому, что имеет место на практике. Неполные, неточные и противоречивые данные.

    3. Передовые в техническом отношении страны используют свои преимущества для обспечения в определенной форме культурного и идиологического господства, ущемляющего национальную самобытность других стран.

    Міжнародна політика Ради Європи в галузі комунікації. (аналіз 1-5-ої нарад Комітету Міністрів РЄ з політики ЗМІ)

    1-а нарада відбулася у Відні 9-10 грудня 1986р.

    Тема - майбутнє телебачення в Європі. Участь брали 21 країна. На ній було узгоджено стимулювання виробництва аудіо-візуальної продукції та трансляція її за кордон.

    Резолюція 1

    Політика просування аудіо-візуальної продукції в Європі:

    1)дати згоду для створення умов для стимулювання інвестицій на національному та європейському рівнях для фінансування виробництва а-в продукції європейського походження незалежно від держави

    2) розвивати освіту у галузі мас-медіа як невід'ємну складову загальної освіти

    3) об'єднання роботи кіно і телебачення

    4) розвиток ролі телебачення як засобу реклами

    5) посилення європейського співробітництва та обміну продукцією європейського походження

    6)розповсюдження програм європейського походження в країнах, які не беруть участі у Конференції та країнах, що розвиваються

    7) підтримка аудіо-візуального формування за рахунок бюджетних коштів

    8) подолання адміністративних перешкод

    9) забезпечення внесків приватних та громадських радіокомпаній в розвиток аудіо-візуальної продукції

    Резолюція 2 підкреслювала питання про громадське та приватне телебачення

    Основні принципи:

    1. забезпечення програм для малих і великих аудиторій

    2. важливість національних служб телебачення

    3. полегшити передачу програм за кордон згідно з загальними принципами вільного потоку інформації

    4. зміцнення та розвиток суспільної структури регулювання між країнами-учасницями, повага до технічних правил Союзу Телекомунікацій

    2-а нарада відбулася у Стокгольмі 23-24 листопада 1988р.

    Назва - Інформаційна європейська політика у міжнародному контексті.

    До політичних завдань відносилися:

    1. вільне висловлення інформації, плюралізм в телебаченні, повага до прав людини

    2. розвиток культурного та освітнього компоненту телебачення

    3. посилення мір. Які спрямовані на стимулювання творчості та захисту інтересів авторів

    4. розвиток освіти професіоналів та обмін між освітніми центра різних країн

    5. збільшення співробітництва та фінансування угод між європейськими та неєвропейськими партнерами

    6. подолання лінгвістичних перешкод шляхом дублювання та субтитрів

    7. встановити нові форми експорту та об'єднану торгівлю а-в продукцією із різних країн

    3-я нарада відбулася у Нікосії 9-10 жовтня 1991р.

    Під назвою - Який шлях оберуть ЗМІ в 90-х рр. На ній було зазначено. Що нове економічне, політичне та технологічне середовище буде визначальним фактором для розвитку ЗМІ у 90-х рр

    Прийнято рекомендацію по юридичному захисту телевізійних програм. Щодо захисту авторських прав, то необхідно привести у відповідність національні закони в області авторських п рав. Прискорити роботу над проектом Європейської Конвенції з авторських прав. В 2-й Резолюції було розглянуто питання про нові канали засобів масової комунікації в Європі:

    1. збільшити доступ усіх європейських країн до нових комунікаційних технологій

    2. поліпшити освіту. Яка буде доступна широкій аудиторії, по використанню нових комунікаційних технологій і служб.

    Була прийнята Декларація з інформаційної політики в Європі.

    4-а нарада відбулася у Празі у 1994 р.

    Розвиток міцної системи мовлення під час швидкої зміни технологій, обов'язкова наявність хоча б однієї широкомасштабної служби, яка б включала у себе елементи інформації, освіти, культури та розваг, які доступні усім членам суспільства. Вимоги до програм:

    1. вони повинні протистояти всім видам дискримінації

    2. відображати різні філософські ідеї та релігійні вірування

    3. робити внесок в найкраще розуміння національної та європейської спадщини

    4. вміщувати значну кількість оригінальних робіт, здебільшого художніх фільмів

    5. широкий вибір програм, які надаються некомерційним мовленням

    Країни учасниці гарантують незалежність громадського мовлення від економічного втручання.

    В Резолюції 2-й розглядались питання журналістської свободи та прав людини.

    5-а нарада відбулася у Салоніках 11-12 грудня 1997 р.

    Участь брали Андорра, Вірменія, Австрія, Азербайджан, Бельгія. Болгарія, Канада. Кіпр. Чехія. Данія. Естонія, Фінляндія. Франція, Грузія, Германія, Греція, США, Україна, Росія, Іспанія та деякі інші. Вході наради була прийнята політична декларація , в якій зазначається, що завдяки появі нових технологій розвивається нове Інформаційне суспільство, як результат електронізації та подолання технологічних бар'єрів між теле- та радіомовленням. В майбутньому інформаційне суспільство буде рушійною силою всіх змін у суспільстві та буде впливати на зв'язки між окремими особами, групами, країнами. Особливо важливим цей вплив буде у Європі, беручи до уваги культурну і лінгвістичну різноманітність цієї частини світу. Було розроблено план дій з пропаганди свободи слова і інформації на загальноєвропейському рівні в рамках Інформаційного суспільства:

    1. розвиток Інформаційного суспільства

    2. доступ до нових комунікацій та інформаційних служб

    3. саморегулювання ЗМІ провайдерами та операторами нових комунікацій

    4. Регулювання ЗМІ в рамках Ради Європи

    Національна участь у програмах ЄС. Програми залучення учасників в електронну комерцію

    Национальное участие в программах ес

    Национальное участие в программах Сообщества рассматриваются как необходимая деятельность, требующая большой подготовки и организации. Сообщество создало сеть корреспондентов или информационных центров в различных странах. Таким образом оно обеспечивает переда­чу на национальных языках информации и документации, которая необходима не только для повышения уровня знании, но и для участия в инициативах Сообщества и применения информации на деле с наибольшим шансом на успех.

    Политика Сообщества ясно показывает, что участие бизнесменов, исследователей и национальных институтов зависит не только от ком­петенции и знания ноу-хау в данных областях, науках, технологии, экономике и т.д. На него также четко влияют три фактора:

    • Коммуникация и передача информации и документации, эта фаза является крайне затруднительной в процессе передачи информации. Фактически информация должна быть передана пользователю и получена в процессе его профессиональной деятельности, она должна иметь тен­денцию стать органическим интегрированным компонентом новой органи­зации труда.

    • Наличие национальной отраслевой политики в приоритетных об­ластях Сообщества. Она имеет двойную функцию подготовки способов доступа к фондам ЕС на международной конкурсной основе и внесения стратегических и управленческих предложений в центры принятия реше­нийСообщества.

    • Использование и распространение исследований и разработок для постоянных действий по передаче информации внутри социальной и эко­номической структуры.

    Наличие этих факторов на национальном уровне проявляется в ин­формационной деятельности. Последняя, как может показаться, увели­чивает ресурсы. В действительности, необходимость активизировать информационные потоки, доведя их до реальных получателей и превра­щая их в немедленно используемые, требует общего пересмотра процес­са передачи.

    Так как информация не является естественным ресурсом и должна быть подготовлена для научного использования, окончательный успех инвестиций в большой степени зависит от способности нации распространять, согласовывать и координировать различные инициативы и затем анализировать их.

    Как показывает опыт Сообщества, важно производить информацию. Но чтобы сделать ее эффективной, содержание информации должно иметь элементы, которые могут быть сведены к методам документадии:

    • Объяснительный метод: способность передавать цели, методологию технологии, результаты и совместные работы аналитически и син­тетически.

    • Лингвистическая коммуникация: находится под сильным влиянием иобщей культуры, образования и профессионального обучения. В некото­рых секторах, особенно в области компьютерной науки, нетрудно прео­долеть этот разрыв. В других, однако, различия порождают инертность и это, соответственно, может затруднять коммуникацию.

    • Интерпретация исследовательского опыта Сообщества в соответс­твии с системой показателей, которые позволяют сделать отчетливее заключение о развитии в различных секторах как с точки зрения тех­нологических нововведений, так и влияния организации. Производство этого типа информации - это обеспечение средства интрепретации, чей матричный подход является основным в получении политической и программной поддержки как на национальном уровне, так и на уровне Сообщества.

    Уровень национальной политики и способность обеспечивать действия по поддержадию исследований и разработок для некоторых европейских стран представляет риск расширения информационной пропасти внутри самого ЕС. Таким образом, более чем когда-либо неооходимо разработать национальные стратегии, предпринять целенаправленное вмешательство и координировать сектор электронной информации и до­кументации.

    Общая информация по программам и проектам ЕС

    По программе TEDIS для развития EDI на протяжении лет в Европе делались важные инвестиции в разновидность электронной коммерции "бизнес-бизнес".

    Проект SIMAP, ведущийся DGXV, занимается исследованием по программе IDA электронной почты, EDI и баз данных для электронного закупок правительства. Целью ставится создание общей Европейской среды обеспечения, покрывающей весь жизненный цикл закупок, начиная с процедуры уведомления о будущих закупках, и заканчивая мониторингом и электронной подачей предложений.

    Развитие региональной электронной коммерции поддерживается через структурные и взаимосвязанные фонды. Примером может служить RegionLink, ведущий некоммерческую деятельность, используя технологию Интернет, для создания экономической деятельности в регионах Европы, в том числе в Испании и Великобритании.

    Министерства обороны в Великобритании, Нидерландах и Франции разработали CALS и EDI - приложения, совместимые со стандартами НАТО. Аэрокосмическая промышленность в своих гражданских программах вовлечена в целый ряд EDI и STEP-сетей, связанных с частными самолетами и программами ESA. AECMA проводит исследования миграции совместно с UN/EDIFACT.

    Франция

    Во Франции отдельные предложения по участию в тендерах возникли в 94-95 годах, касаясь, в основном, отдельных пилот-проектов в рамках Information Highways.

    AFCEE - это новая французская ассоциация, занимающаяся электронной коммерцией и обменом данных, основанная в марте 1996 года. Конкретная деятельность будет включать рабочие семинары, предложения правительству Франции и Европейской Комиссии, ведение пилотных приложений.

    Великобритания

    В Великобритании в Феврале 1996 года DTI объявила о начале действия своей Инициативы Информационного Общества (Information Society Initiative), направленной на электронную коммерцию, в основном с использованием Интернет.

    Германия

    Деятельность некоммерческой организации DEDIG e. V. - немецкой EDI ассоциации - состоит в концентрации на продвижении и консультационной/информационной деятельности с заинтересованными предприятиями. В дополнение ко всему, эта организация будет действовать, как начальный информационный центр для всех немецких пользователей, заинтересованных в создании Немецкой группы пользователей электронной службы сообщений. Она также взяла на себя обязательства по распространению среди всех членов информации Комитета пользователей EEMA.

    Финансируемая Siemens-Nixdorf AG немецкая глобальная инженерная сеть в рамках программы ESPRIT IIM занимается развитием кооперации между компаний при создании промышленных продуктов.

    Италия

    В Италии торгово-промышленной палатой разрабатываются планы для информационных сетей среднего бизнеса. Технолгический округ Канавезе запустил базирующуюся на Интернет сеть для удаленного обслуживания, включая электронную коммерцию, для среднего бизнеса и местных общественных организаций.

    Норвегия

    В Норвегии ведущаяся правительством Стратегическая институтская программа 1996-2000 создавалась с акцентом на открытость: она базируется на общих открытых стандартах, доступности каждому и использует известные технологии. В задачи исследования входят вопросы политики, механизмов рынка, развития систем и пилот-проекты.

    Россия

    Россия - неотъемлемая часть Европы, активно вовлеченная в новую технологическую революцию, однако пока ее участие слишком фрагментарно и не позволяет говорить о полноценном использовании преимуществ формирующегося ИО.

    По программе TACIS TEMPUS появление в 1998 году новых совместных европейских проектов «Мобильность» позволит оказать Российской Федерации поддержку расширения практики обмена студентами.

    Пример. Оценка и совершенствование системы управления Воронежским государственным университетом, уделяя при этом особое внимание созданию новых структур и методов управления, а также расширению международных контактов на уровне кафедр, факультетов и университета в целом.

    Украина

    Темпус (программа транс европейского сотрудничества в сфере высшего образования)

    Программа Тасис Темпус содействует сотрудничеству между высшими учебными заведениями в Новых Независимых Государствах, Монголии и Европейском Союзе с целью поддержки, развития и реструктуризации высшего образования в странах партнерах.

    Приоритеты программы:

    • экономика;

    • право;

    • международные отношения и европейские исследования;

    • общественные науки;

    • совершенствование управления высшими учебными заведениями.

    По линии Тасис финансируются совместные европейские проекты и «компактные» проекты. В 1998 году совместные европейские проекты будут финансироваться лишь для Украины, России и Узбекистана.

    Украина включена в программу Темпус с 1993. В Украине программа Темпус сфокусировала свои усилия на:

    • реформа структуры управления университетом;

    • развитие целевых программ, переподготовка преподавательского состава в области экономики, современных европейских языков, социальных наук, европейского права.

    Важной ступенью в развитии нашего национального инфопространства стали также решения целого ряда международных встреч политиков представителей СМИ Европейской Академии Берлина, Амстердамского иснтитута общественности и политиков, Украины и Грузии в рамках программы TACIS под общим названием «Свободная пресса в демократическом госсударстве», которые происходили на протяжении 1994-1995 годов.

    На встречах среди основных признаков демократической системы СМИ была названа и такая: «створення» открытого информационного пространства в чернморсок регионе как противодействия пропагнде русских СМИ.

    Пример. Создание новой школы по подготовке работников социальной сферы при Киево-Могилянской академии. Помимо Киево Могилянской академии в работе по распространению результатов данного проекта участвуют еще семь украинских учебных заведений.

    Esprit

    Esprit (Эспри), программа по Информационным Технологиям (ИТ) - это интегральная программа промышленно-ориентированных научно-исследовательских проектов и мер по технологическому развитию. Руководство программой осуществляется III-им Генеральным Директоратом, отвечающим за промышленность Европейской Комиссии.

    КАК РАБОТАЕТ ПРОГРАММА ЭСПРИ?

    Эспри является составляющей Четвертой рамочной программы по исследованиям и технологическому развитию Европейского Сообщества, которая проходит с 1994 по 1998 гг.

    Специальные программы, одной их которых является Эспри, определяют более детально основу научных исследований и технологического развития в конкретных технологических областях. Эспри работает в тесном сотрудничестве с другими специальными программами, в частности ACTS (современные телекоммуникационные технологии), IMT (промышленные технологии и технологии материалов) и Прикладные решения телематики.

    Условия для большинства промышленно-ориентированных научно-исследовательских проектов требуют, чтобы в состав консорциума входили по крайней мере две организации (компании, научно-исследовательские институты) из ЕС или Европейского экономического пространства. Промышленные организации могут получить финансирование из бюджета Рамочной программы равное половине стоимости их части работ по проекту, тогда как научно-исследовательским организациям выплачивается маргинальная стоимость проекта, т.е. расходы, возникающие только в связи с выполнением проекта. Существует много возможностей для организаций из других стран участвовать в программе. Эспри, в частности, уделяет большое внимание вовлечению исследователей из Центральной и Восточной Европы, Средиземноморского региона и новых независимых государств бывшего Советского Союза.

    КАКИЕ НАПРАВЛЕНИЯ ИТ ОХВАТЫВАЕТ ПРОГРАММА ЭСПРИ?

    Эспри включает восемь направлений исследований:

    Долговременные исследования должны обеспечить основу для следующей волны промышленных инноваций и пополнения опыта, лежащего в основе европейских НИОКР в ИТ, в тех областях науки, где он наиболее необходим. Это направление открыто для новых идей и кадров, согласовано с промышленными нуждами и ориентируется на технологии, которые будут формировать будущий рынок.

    Участие в программе эспри

    Около 40% организаций, участвующих в проектах программы Эспри, - промышленные предприятия. В общем 65% участников - промышленные компании. С другой стороны, приблизительно 1/3 участников - средние и малые предприятия (СМП), 1/3 - большие компании и 1/3 - научно-исследовательские институты и университеты. Возрастает сотрудничество между пользователями и поставщиками, обычно с крупными компаниями в качестве пользователей и СМП в качестве поставщиков. Такая форма сотрудничества, которая наиболее эффективна во влиянии на рост числа инноваций и новых рабочих мест, активно приветствуется программой. Специальные меры предпринимаются, чтобы стимулировать участие СМП, включая специальные гранты и двухэтапную схему оценки предложений, поскольку Эсприт делает ставку на малые и средние предприятия как на основных партнеров и использует сотрудничество между пользователями и поставщиками как наиболее эффективный способ достижения этой цели.

    ESPRIT 2

    Предмет программы: Электроника, микроэлектроника, обработка информации, информационные технологии.

    Цели: снабжение Европейской Индустрии Информационных технологий основными необходимыми технологиями

    Подпункты программы: Три области исследования и развития:

    • Микроэлектроника и периферийная электроника. Дать возможность индустрии микроэлектроники Содружества поддерживать Информационные Технологии, необходимыми системами и технологиями

    • Информационные системы для обработки данных: Соединить программное обеспечение и производство компьютеров в высококачественную комплексную систему, которая так необходима в 90-е года.

    • Применение информационных технологий. Повышение интеграции ИТ в ряд описаний, включая интегрированное производство компьютеров, домашних и офисных систем.

    Осуществление программы освещается двумя представителями в каждой стране-члене ЕС, и контролируется одним представителем ЕС. План определяет разные объекты различных типов проектов и деятельностей относительно взятых на себя финансовых обязательств, которые расширяются с каждым годом. Каждый проект должен включать в себя участие , как минимум, двух независимых партнеров из хотя бы двух стран-членов ЕС. Проекты могут включать в себя организации и предприятия (включая университеты) из стран, которые не являются членами ЕС, с которыми те имеют соглашения о научном и техническом сотрудничестве.

    Темпус (Программа транс европейского сотрудничества в сфере высшего образования)

    Программа Темпус содействует сотрудничеству между высшими учебными заведениями в Новых Независимых Государствах, Монголии и Европейском Союзе с целью поддержки, развития и реструктуризации систем высшего образования в странах партнерах.

    Темпус представляет собой программу, построенную “снизу вверх” с учетом конкретных потребностей отдельных учебных заведений и стран партнеров. Проекты разрабатываются университетами в Новых Независимых Государствах и Монголии в сотрудничестве с партнерами из Европейского Союза, а университеты ЕС предоставляют имеющиеся у них - ноу-хау и опыт.

    Темпус поддерживает высококачественные проекты, направленные на реструктуризацию и разработку учебных программ и материалов, модернизацию учебной инфраструктуры и/или совершенство механизмов управления высшими учебными заведениями в странах партнерах. Акцент делается на распространении передового опыта среди учебных заведений в соответствующих регионах.

    Программа Темпус осуществляется на основе безвозмездного финансирования проектов сотрудничества между высшими учебными заведениями в ЕС и странах партнерах в приоритетных областях, определенных соответствующими странами партнерами Европейской Комиссии, причем эти проекты должны соответствовать общему процессу социально экономических peформ в странах партнерах. Приоритеты программы Темпус определяются по согласованию с ' национальными Координационными бюро Тасис и министерствами образования.

    Основными приоритетами Темпус являются:

    • экономика

    • право

    • международные отношения и европейские исследования

    • общественные науки

    • совершенствование управления высшими учебными заведениями.

    Какие проекты финансируются?

    По линии Тасис финансируются две категории проектов: совместные европейские проекты и “компактные” проекты.

    Совместные европейские проекты представляют собой трехлетние проекты, на осуществление которых выделяется до 500 тыс. ЭКЮ. Цель этих проектов заключается в укреплении учреждений получателей и оказания содействия в создании центров по распространению передового опыта среди других учебных заведений в соответствующих странах партнерах. Эти проекты ориентированы на разработку и модернизацию программ обучения по приоритетным дисциплинам, определенным странамипартнерами совместно с Европейской Комиссией. Кроме того, в ходе этих проектов может осуществляться пересмотр и совершенствование организационной структуры и методов управления высшими учебными заведениями В 1993 году совместные европейские проекты будут финансироваться лишь для России Украины и Узбекистана. Появление в 1998 году новых совместных европейских проектов -Мобильность- позволит оказать Российской Федерации поддержку с целью расширения практики обмена студентами.

    Продолжительность "компактных" проектов составляет до двух лет при объеме (финансирования не более 200 тыс. ЭКЮ. Они ориентированы на удовлетворение конкретных точно сформулированных насущных потребностей соответствующих учреждений, особенно, в таких направлениях, как управление университетами и установление контактов между странами партнерами и ЕС. Кроме того, в рамках этих проектов оказывается поддержка в разработке целевых учебных программ в соответствии с приоритетами, согласованными с властями страны партнера, а также в проведении мероприятий по распространению опыта.

    Концепція інформаційної політики України. Міжнародна стратегія та національна специфіка

    • Національна інформаційна політика – це комплекс принципів і норм, що регулюють функціонування та використання міжнародної інформації світовим співтовариством.

    Головна мета інформаційної політики держави – захист своїх національних інтересів у внутрішній і зовнішній політиці через ЗМІ. У цьому зв'язку роль державних ЗМІ полягає в тому, щоб бути засобом впливу на масову свідомість суспільства, процес формування громадської думки. Інформаційна політика держави повинна будуватись на принципах формування єдиного інформаційного простору і як наслідок єдиної нації, при збереженні ідентичності кожної національності.

    На внутрішньому інформаційному ринку держава повинна:

    • стати регулятором діяльності ЗМІ

    • удосконалювати механізм їх законодавчого регулювання

    • недопущення інформаційної дискримінації держави.

    При цьому як газетний, так і ефірний ринок повинен регулюватися законами, які виключають їх монополізацію. Нормальний розвиток ЗМІ можлиий лише за умов проведення державою політики, що націлена на створення дійсно демократичних масс-медіа.

    Кожна країна своїм законодавством визначає кордони своєї території і звичайно, кордони своєї інформаційної території. Звичайно термін "інформаційна територія держави" – це дещо умовний термін, тому що держава не в силах припинити прийом інформації, що передається через численні канали штучних супутників Землі її громадянами. Вона може лише контролювати транслювання цих каналів на своїй території. Але за прийнятою конвенцією "Про використання сигналів, що передаються через штучні супутники Землі", країна має заплатити за право транслювання таких каналів, при порушенні цієї умови на країну накладаються штрафні санкції до кількох млрд. доларів.

    Декотрі країни в основі своєї інформаційної політики мають певні ідеологічні засади, які забороняють населенню використовувати певну інформацію. Зовсім недавно, коли в Ірані до влади прийшли релігійні партії, вони заборонили прийом світської інформації на телеприймачі своєї країни, таким чином обмеживши участь країни у світових інформаційних потоках.

    Політика держави в галузі інформаціщйної безпеки повинна спрямовуватися на створення дійового мезаніхму, нейтралізації усіх видів інформаційної загрози для підтримки інформаційного суверенітету держави. Дуже важливим є питання забезпечення інформаційної безпеки у сфері коммунікацій. Важливим є питання уникнення інформаційного шантажу, використання іноземними користувачами локальних мререж (у тому випадку коли ці діяльність підриває інформаційний суверенітет держави.

    Інформаційна політика України (із закону про інформацію).

    • Державна інформаційна політика - це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню інформації.

    Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:

    1. забезпечення доступу громадян до інформації;

    2. створення національних систем і мереж інформації;

    3. зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;

    4. забезпечення ефективного використання інформації;

    5. сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ре­сурсів;

    6. створення загальної системи охорони інформації;

    7. сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суве­ренітету України.

    8. посилення інформаційної присутності України у МІП.

    Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи державної влади загальної компетенції, а також відповідні органи спеціальної компетенції.

    В Україні створена правова база для споживачів інформації, яка забезпечує (фіктивно) право на отримання інформації. Право на інформацію в Україні забезпечується конституцією, Законом України «Про інформацію», Законом України «Про прессу та інформацію», Законом України «Про друковані засоби», Законом України «Про державну таємницю», Законом України «Про радіо та телебаченя», Законом України «Про авторське право».

    Цей пакет законодавчих актів створює нормативно правові засади розвитку державної політики у галузі інформації.

    Нова концепція інформаційной політики у галузі інформації повинна враховувати ті недоліки, що існують у механізмі реалізації законодавства через кримінально-процессуальне, цивільне та адміністративне законодавство України.

    Europe and the global information society

    Европейское сообщество с 1994 года поста­вило задачу построения информационного об­щества в число наиболее приоритетных. Достиг­нут значительный успех в реализации Плана действий (Europe and the global information society. Recommendations to the European Council, May 1994), который определил страте­гию движения Европы к информационному об­ществу:

    • - успешно начата либерализация телекомму­никационного сектора;

    • - предприняты усилия для обеспечения соци­альной ориентации информационного общества, поддержки региональных инициатив для дости­жения согласованного развития;

    • - сформулирован план действий в области образования;

    • - оказана поддержка европейской индустрии производства содержания, которая, как ожида­ется, создаст дополнительно около 1 млн рабо­чих мест в течение следующих 10 лет;

    • - успешно воплощены программы научных разработок;

    • - Европейская Комиссия стала важным инст­рументом выработки общих правил, которые не­обходимы для перехода к глобальному инфор­мационному обществу.

    Концепція інформаційної безпеки України (за щорічною доповіддю інституту стартегічних досліджень.

    Взагалі, проблема забезпечення інформацфйної безпеки в нашій країні розв'язується недосить ефективно.

    Турбує:

    1. нерозуміння серйозності інформа­ційної небезпеки у її повному обсязі як широким громад­ським загалом, так і в державних структурах, котрі мали б цим займатися за обов'язком;

    2. неадекватністю конкретного реагування держави та суспільства на ті інформаційні загрози Україні, котрі відомі і проявляють себе;

    3. фактично відсутність конкретних заходів держави по забезпеченню конституційного права грома­дян України на свободу думки і слова та права на інфор­мацію і гарантування цього права.

    У червні 1995 року в Києві проведено Все­український форум: "Інфор­маційний простір і безпека України". Відомі державні та громадські діячі висловили слушні думки і пропозиції щодо необхідності захисту національного інформаційного простору, пропонували перетворити форум у постійно діючу громадську організацію "Українська рада захисту ін­формаційного простору".

    Держава також робить свою справу. Найвагомішим внес­ком у цю справу було прийняття Конституції України, де чітко сказано: "Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформацій­ної безпеки є найважливішими функціями держави, спра­вою всього Українського народу" (стаття 17). Очевидно, має бути в першу чергу створе­на необхідна правова база такого забезпечення. Звичайно, цьому сприятимуть уже прийняті Верховною Радою зако­нодавчі акти щодо правового регулювання в інформаційній сфері.

    Зокрема це Закони "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про теле­бачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства". "Про рекламу", "Про державну таємницю", "Про авторські і суміжні права". Їх виконання, безумовно, сприяло б забезпеченню прав громадян на свободу думки і слова, на інформацію, і тоді, можливо, сьогодні б не так гостро стояло питання про інформаційну безпеку країни.

    Треба зазначити, що система інформаційної безпеки будь-якої країни є невід’ємною частиною загальної національної системи без­пеки. Іншими словами, в системі національної безпеки ін­формаційна безпека виступає як її підсистема. Інформа­ційну безпеку слід розуміти як сукупність засо­бів забезпечення інформаційного суверенітету України, захист інформаційної сфери від зовнішніх і внутрішніх ін­формаційних загроз. Ця безпека має включати і ефективну протидію сукупності інформаційних загроз, які небезпечні не лише для суто інформаційної сфери.

    Потреба забезпечення інформаційної безпеки обумов­люється:

    1. необхідністю забезпечення національ­ної безпеки України в цілому;

    2. існуванням таких загроз інформаційній сфері країни, які можуть завдавати значної шкоди загальним національним інтересам;

    3. врахуванням того, що за допомогою інформації можна впливати на зміну свідомості і поведінки великих мас людей.

    • Завдання інформаційної безпеки — це створення системи протидії інформаційним загрозам, та захист власного інформаційного простору, інформаційної інфраструктури, інформаціиних ресурсів держави.

    Також до інформаційної безпеки відносять і забезпечення права юридичних та фізичних осіб, всього населення своєчасно отримувати повну інформацію. Важлива роль тут належить ЗМІ України.

    До інформаційної безпеки варто віднести й реалізацію конституційного права громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34 Конституції України).

    З Концепції національної безпеки України (Схвалена Верховною Радою України 16 січня 1997 року)

    Концепція національної безпеки України має забезпечити:

    • єдність принципів формування і проведення державної політики національної безпеки;

    • поєднання підходів до формування відповідної законо­давчої бази, підготовки доктрин, стратегій, концепцій, дер­жавних і відомчих програм у різних сферах національної безпеки.

    Загальні положення і принципи

    Національна безпека України як стан захищеності, життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх нагроз є необхідною умовою збере­ження та примноження духовних і матеріальних цінностей.

    Головними об'єктами національної безпеки є:

    • громадянин — його права і свободи;

    • суспільство — його духовні та матеріальні цінності;

    • держава — її конституційний лад, суверенітет, територі­альна цілісність і недоторканність кордонів.

    • Основними принципами забезпечення національної беазпеки є:

    • пріоритет прав людини; верховенство права; пріоритет, договірних (мирних) засобів у вирішенні конфліктів;

    • адекватність заходів захисту національних інтересів реальним та потенційним загрозам;

    • демократичний цивільний контроль за воєнною сферою, а також іншими структурами в системі забезпечення національної безпеки;

    • додержання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їхня взаємна відповідальність;

    • чітке розмежування повноважень органів державної влади.

    Національна безпека України досягається шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих доктрин, стратегії, концепцій і програм у таких сферах, як політична, економічна, соціальна, воєнна, екологічна, науково-технологічна, інформаційна тощо.

    Конкретні засоби і шляхи забезпечення національної безпеки України обумовлюються пріоритетністю національних інтересів, необхідністю своєчасного вжиття заходів, адекватних характеру і масштабам загроз цим інтересам, і грунту­ються на засадах правової демократичної держави.

    Загрози національній безпеці України

    Основні можливі загрози національній безпеці України в найбільш важливих сферах життєдіяльності

    • У політичній сфері

    В економічній сфері:

    • неефективність системи державного регулювання еко­номічних відносин;

    • наявність структурних диспропорцій, монополізму ви­робників, перешкод становленню ринкових відносин;

    • невирішеність проблеми ресурсної, фінансової та техно­логічної залежності національної економіки від інших країн;

    • економічна ізоляція України від світової економічної системи;

    • неконтрольовапий підплив за межі України інтелекту­альних, матеріальних і фінансових ресурсів;

    • криміналізація суспільства, діяльність "тіньових" сгруктур.

    • У соціальній сфері.

    • У воєнній сфері.

    • У науково-технологічній сфері.

    Основні напрямки державної політики національної безпеки України

    Державна політика національної безпеки визначається виходячи з пріоритетності національних інтересів та загроз національній безпеці України і здійснюється шляхом реалізації відповідних доктрин, стратегій, концепцій і програм у різних сферах національної безпеки відповідно до чинного законодавства.

    В економічній сфері:

    • недопущення незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів, їхнього перетікання у “тіньову” економіку;

    • контроль за експортно-імпортною діяльністю, спрямованою на підтримку важливих для Украйни пріорітетів та захист вітчизняного виробника;

    • боротьба з протиправною економічною діяльністю, протидія неконтрольованому відпливу національних, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інших ресурсів.

    Система забезпечення національної безпеки України

    Для формування збалансованої державної політики та ефективного проведення комплексу узгоджених заходів щодо захисту національних інтересів по всіх сферах створюється система забезпечення національної безпеки України.

    Основні функції системи забезпечення націоналбної безпеки в усіх сферах її діяльності такі:

    1. Створення і підтримка в готовності сил та засобів забезпечення національної безпеки;

    2. Управління діяльністю системи забезпечення націо­нальної безпеки;

    3. Здійснення планової та оперативної діяльності щодо забезпечення національної безпеки;

    4. Участь у міжнародних системах безпеки;

    Концепція побудови єдиного інформаційного простору СНД. Позиції держав-учасниць і підходи авторів концепції.

    Поява транснаціональних економічних структур, інформаційних та телекомунікаційних систем свідчить про перехід від індустріальної до інформаційної орієнтації розвитку економіки і суспільства. Глобальні інформаційні системи зв!язують світ в єдине ціле і роблять всі держави інформаційно взаємозалежними, заставляючи проявляти максимум уваги до якості інформаційної взаємодії в різноманітних сферах життєдіяльності суспільства.

    Вирішення проблем інформаційної взаємодії має випереджати за часом кожний наступний час в налагодженні співробітництва в тій чи іншій сфері.

    Формування інформаційного простору СНД дозволить повніше координувати реформи, створювати належні умови для функціонування ринків товарів, послуг, капіталів та робочої сили, забезпечувати рівні права на придбання майна в приватну власність, володіння, користування та розпорядження ним на території країн-учасниць СНД, проводити «согласованную» політику в різних

    Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
    Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

    Поможем написать работу на аналогичную тему

    Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
    Нужна помощь в написании работы?
    Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
  • Похожие рефераты: