Украінське ділове мовлення: Навчальний посібник
Стиль означає метод, спосіб діяння.
Мовний стиль - це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.
В українській літературній мові виділяють такі функціональні стилі: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний, епістолярний, конфесійний і т.д.
Функціональні стилі не є відособленими один від одного, тому що суспільні функції мови часто переплітаються, але кожен із них має свої особливості.
Познайомтесь із основними ознаками стилів у таблиці.
Стилі та їх особливості.
|
Назва стилю |
Сфера використання |
Основне призначення |
Форма реалізації |
Види і жанри реалізації |
Основні ознаки стилю |
Основні мовні засоби стилю |
|
Велика кількість наукової |
||||||
|
інформації; |
||||||
|
наявність схем, таблиць, |
||||||
|
графіків, діаграм, карг, знаків і |
||||||
|
значків; |
||||||
|
Інформа |
оперування абстрактними |
|||||
|
ція про |
Логічна послідов |
словами; |
||||
|
'результати |
ність і доказовість ви |
використання наукової фра |
||||
|
дослі |
Підручник, |
кладу; |
зеології, стійких термінологіч |
|||
|
джень, |
дисертація, |
понятійність і пред |
них сполучень; |
|||
|
обгрунту |
монографія, |
метність тлумачень; |
залучення цитат і посилань |
|||
|
Наука, |
вання гі |
Моно |
стаття, дипло |
об'єктивний аналіз; |
на першоджерела; |
|
V |
освіта, |
потез, до |
мна (курсова) |
точність і лаконіч |
відсутність авторської інди |
|
|
техніка |
ведення |
лог |
робота, лекція, |
ність висловлювань; |
відуальності; |
|
|
істинності |
реферат, від |
аргументація і пере |
чітка композиційна струк |
|||
|
теорій, |
гук, анотація, |
конливість тверджень; |
тура тексту (розділи, пункти, |
|||
|
класифіка |
рецензія. |
узагальненість по |
підпункти, параграфи, абзаци); |
|||
|
ція і сис |
нять і явищ; |
переважне вживання імен |
||||
|
тематиза |
докладні висновки |
ників та відносних прикметни |
||||
|
ція знань. |
ків, наявні дієслівні форми, |
|||||
|
дієприслівникові та дієприкме |
||||||
|
тникові звороти; |
||||||
|
переважання різнотипних |
||||||
|
складних речень, стандартних |
||||||
|
виразів. |
|
Приватне листування |
Обмін думками, інформацією, враженнями, прохання, виховний вплив. |
Діалог |
Листи |
Наявність певної композиції: початок (шанобливе звертання); головна частина (зміст листа); кінцівка (підсумок написаного); іноді постскриптум (Р.8. - приписка). |
Поєднання елементів художнього, публіцистичного та розмовного стилів. |
|
|
« са 0 'й 6 « ''0-0 |
Офіційно-ділові стосунки в державно-му політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адмініст-ративно-госпо-дарсь-кою діяльністю. |
Регулювання ділових стосунків та обслуго-вування потреб людей у відповідних ситуаціях; здійснення управлінської діяльності. |
Монолог (діалог) |
Закони, укази, постанови, статут, ухвала, акт, лист, довідка, протокол, інструкція, реклама, доручення, характеристи-ка, скарга, наказ тощо. |
Нейтральний тон викладу змісту лише у прямому значенні; офіційний характер; поєднання точності та ясності з лаконічністю, стислістю і послідовністю викладу фактів; документальність, наявність реквізитів; висока стандартизація вислову, вживання усталених одноманітних мовних зворотів; сувора регламентація тексту, для чіткої організації текст поділяється на параграфи, пункти, підпункти; адресність; тематична обмеженість; повторність. |
Використання суспільно-політичної та адміністративно-канцелярської термінології, спеціальної фразеології; відсутність авторської мовної індивідуальності та емоційності, експресивної лексики; синонімія зведена до мінімуму і не викликає двозначності сприймання; велика питома вага розщепленого присудка; наявність безособових і наказових форм дієслів теперішнього часу із значенням позача-совості, постійності дії; вживання складних речень із сурядним і підрядним зв'язком, простих поширених речень. |
|
« а Е | і >> с |
Громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання |
Обговорення і пропаганда думок, переконань, ідей, теорій та активна агітація за втілення їх у повсяк-денні |
Монолог (діалог) |
Виступ, дискусія, публіцистична стаття, фейлетон, памфлет, нарис, інтерв'ю, огляд, репортаж і т.д. |
Доступність мови і формулювань; Поєднання логічності доказу і полемічності викладу; широке використання художніх засобів, точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, висловлення наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю; низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення. |
Синтез елементів наукового, офіційно-ділового, розмовного й художнього стилів; насичення суспільно-політичними, соціально-економічними термінами, гаслами, закликами; використовується багатозначна лексика, емоційно-офіційні слова, експресивні сталі словосполучення, пери- фрази; уживання у переносному значенні наукових, спортивних, музичних, військових та інших термінів; вирішальне значення мають афористичні, інтригуючі заголовки; використання іншомовних суфіксів -іст (-ист, -атор, -ація), префіксів псевдо-, нео-, супер-, інтер- та інших; Складних речень ускладненого типу, риторичних питань, вигуків. |
Мистецтво, культура, освіта |
Інформаційна, естетична функції, вплив на розум, почуття і волю читачів за допомогою художніх образів, формування переконання |
Монолог |
Повість, оповідання, новела, байка, мемуари, роман, казка, драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль, поезія, поема, балада, пісня, елегія, гімн, епіграма, ода, усмішка |
Образність; поетич- ний живопис словом; естетика мовлення; екс-персія як інтенсивність вираження; зображувальність; конкретно-чуттєве живописання дійсності; відсутня певна регламентація використання засобів; відсутні приписи; суб'єктивізм розуміння і відображення |
Наявність різноманітної лексики (конкретно-чуттєвої, емоційно-експресивної); запровадження авторських новотворів; введення історизмів, архаїзмів, діалектизмів, жаргонізмів зі стилістичною метою; вживання дієслівних родових форм ; використання різноманітних типів речень, синтаксичних зв'язків; представлені всі стилістичні фігури |
||
Побут, сім'я, виробництво |
Засіб впливу, невимушеного спілкування, обмін думками, судженнями, почуттями; з'ясування виробничих і побутових стосунків |
Діалог |
— |
Усна форма спілкування; неофіційність; невимушеність; спонтанність; безпосередня участь; несловесні засоби (паузи, інтонація, логічний наголос, тембр, сила голосу; позамовні чинники (рухи, поза, жести, міміка); емоційні реакції; можливість уточнити незрозуміле |
Вживання емоційно-експресивної та зменшено-пестливої лексики; Речення прості, переважно короткі; використання дієслів з дво-ма префіксами (попо-, пона-, поза-); використовуються фразеологізми, фольклоризми, діалектизми, просторічна лексика, скорочені слова, вигуки і т.д.; заміна термінів розмовними словами. |
||
Релігія, церква |
Обслуговування релігійних потреб людей, суспільства |
Монолог |
Релігійні відправи, проповіді, молитви, "Біблія", церковні книги, молитовники, требники. |
Небуденна урочистість, піднесеність |
Церковна термінологія і слова символи; непрямий порядок слів у реченні та словосполученні; значна кількість метафор, алегорій порівнянь; наявність архаїзмів. |
Існує й таке поняття як авторський стиль або індивідуальний. Чи кожна людина має цей індивідуальний стиль усного чи писемного мовлення? Звичайно, ні.
Індивідуальні риси стилю формуються лише в тих, хто постійно має справу з писемним чи усним публічним мовленням, - пише твори, статті, доповіді, лекції, бере участь у дискусіях. У такої людини виробляється своя манера викладу, свій "почерк" і неповторні інтонації, свій підхід до відбору й упорядкування фактів, до використання досвіду попередників і сучасників, своєрідне користування скарбами загально рідної мови, свої засоби впливу на аудиторію - свій індивідуальний стиль. Така людина завжди прагне дати власну й оригінальну концепцію дійсності. Як писав І. Франко, "правдиві, великі поети ніхто не подібний один до одного, кожний має щось свого, осібного... те, що з власної душі, з власного чуття вносить у свою поезію і в суспільність". "Образ автора" впізнається з першого слова, з першого абзацу. Творча особистість такого мовця надає його стилю своєрідні, неповторні риси наукової або художньої оригінальності.
Завдання.
1. Виразно прочитайте текст. Простежте, якими мовними засобами створюється непідробний комізм, іскристий дотеп, що характерні для творчості І.П.Котляревського. З'ясуйте ці мовні засоби.
В тім городі жила Дідона,
А город звався Карфаген.
Розумна пані і моторна,
Для неї трохи сих імен:
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита.
Бідняжка - що була вдова;
По городу тогді гуляла,
Коли троянців пострічала,
Такі сказала їм слова:
"Відкіль такі се гольтіпаки?
Чи рибу з Дону везете?
Чи, може, виходці-бурлаки?
Куди, прочани, ви йдете?
Який вас враг сюди направив?
І хто до города причалив?
Яка ж ватага розбишак!"
(І .Котляревський)
2. Подумайте і скажіть, яку стилістичну роль виконують у тексті слова "любив", "кохав".
Одні залюблені в старі листи.
Ті - в музику. А ті - в руді томища.
Таке життя...
А він любив мости.
О, не любив - кохав,
А може, й вище!
Б.Олійник.
3. Обґрунтуйте, до яких функціональних стилів належать подані тексти, визначивши особливості використаної авторами лексики, фразеології, виразових засобів.
І. ТОВ "Вірга" Керуючому відділенням У крсоцбанку М.Суми вул.Кірова, 12 Укрсоцбанку м.Суми
№15/2 від 15.09.98р. Проценку М.Г.
Просимо Вас надати довготерміновий цільовий кредит у сумі 10000 (десять тисяч) гривень на придбання обладнання для переробки овочів.
Комплект потрібних документів додається:
1. Договір на купівлю обладнання;
2. Техніко-економічне обгрунтування повернення кредиту.
Директор товариства (підпис) Т.С.Бутко
II. Поля вже спали, але й вони, залиті жовтою і водночас ледь-ледь голубуватою повінню, ніби усміхались крізь сон. У повітрі немов плавав найперший вербовий пилок - той, коли дерево ще не одцвітає, й од того пилку, здавалось, повітря має пригірклий вербовий смак, й густе воно від нього й пахне. Праворуч у темряві причаївся ліс, низько припав, розпластавшись над самою землею, а між дорогою й лісом слалась лугова низинка, на якій ген-ген вгадувалось чорне око озерця. Ліворуч позавмирали горби - і я пригадав, які вони літнього дня: захаращені густою пшеницею, стебла якої переплетені берізкою, в розсипищах дикого польового квіту, з зотлілим од спеки повітрям, з погрозливим гурчанням бджіл... (Є.Гуцало).
III. Люба мамочка! Пишу до тебе, сидячи на балконі. З цього ти бачиш, що у нас не холодно. Але ця благодать почалася тільки з учорашнього дня, а то було таке, що нехай йому цур, бодай не верталось. Вітри такі, що в буквальному значенні цього виразу — стріхи зривало.
На Єкатеринінській вулиці зірвало і розметало виставку фотографа і остріху одної дачі — я сама бачила, як другого дня ціле дворище тієї дачі було встелене залізними листами; у мене на балконі перекинуло геть залізну лавку; в одному місці розбило огорожу садову; у Розумової геть вирвало з одвірків і в хату так навіяло, що Льоня зовсім простудився. Кипарис, що росте збоку мого вікна, нахилявся так, що закривав середні шибки вікна. Море було страшне. Це була така грандіозна картина хаосу, що я, певне, ніколи її не забуду. (За Лесею Українкою.)
IV. Зветься ріка з давніх-давен Россю. Може, тому, що води свої збирав по росинці з навколишніх лук. У Рось вливається річка Росава, а в неї — ще менша Росавка, ледь помітна у чорноземних просторах. Є ще й Роська... Мовознавці давно звернули увагу на це рясне, і гілками-словами і складами-листочками, дерево, що росте з глибин праслов'янських говірок. А географи, простеживши течію її вод від самого Дніпра до малесенької Росавки, позначили її тоненькою волосинкою на карті. В'ється ця блакитна смужка через районний центр Миронівку, біля самісіньких джерел іншої ріки — хлібної. Бо славні пшениці Миронівська-264, Миронівська-808, Ювілейна, вирощені на мільйонах гектарів у всьому світі, починають свій родовід з одного-єдиного зерна. І народилось воно саме тут. (З кн. «Наука і культура. Україна».)
V. Ритмічність і легкість фрази! Небезпідставно радять: при читанні в думці промовляти текст. Потрібно, щоб він звучав легко. І в цьому випадку головне — у розташуванні слів, у побудові фрази. Не слід зловживати підрядними реченнями. Намагайтесь писати короткими фразами, дбаючи про те, щоб переходи від фрази до фрази були легкими. Іменник (хай і повторений) кращий за займенник. Уникайте виразів «в останньому випадку», «як вище сказано» та інших.
Бійтесь пустого красномовства! Мова наукової праці має бути легкою, непомітною, красивості в ній неприпустимі, а краса її — у відчутті міри. (Д. Лихачов.)
VI. Сьогодні і завтра спостерігатиметься мінлива хмарність, місцями гроза, короткочасний дощ, у деяких районах значний, можливий град. Вітер західний, 5—10 метрів за секунду, під час грози місцями шквалистий. Температура сьогодні вдень 18—23 градуси. Завтра буде 20— 25 градусів. (З газети.)
VII. - Ой, то-то, куме, зима люта буде!
- Невже?
- Страшенні морози будуть!
- Та ну?
- Так буде холодно, що аж-аж-аж!
- А ти звідки те знаєш?
- Бо ж у мене кожуха нема.
VIII. ПОЧАТОК І ПЕРШИЙ РІК СЛУЖІННЯ
Іван Хреститель прокладає шлях.
В п'ятнадцятому році правління імператора Тіверія, коли Понтій Пилат був правителем в Юдеї, і Ірод був четверовласником в Галилеї, а його брат Пилип був четверовласником в Ітуреї та Трахонії, а Лисаній був четверовласником в Авіліні, первосвящениками були Анна та Кайяфа. У цьому році син Захарії Іван почув в пустині Слово Боже. І він ходив по всій околиці йорданській, проповідуючи хрещення покаяння і прощення гріхів, як про це було сказано словами пророка Ісайї:
"Голос Того, Хто кличе:
Готуйте дорогу для Господа!
Рівняйте стежки перед Ним!
Нехай кожна долина наповниться,
Гора ж кожна та пагорбок хай знизиться,
Що нерівне, нехай випростовується,
А дороги вибоїсті хай стануть гладенькі,-
І кожна людина побачить Боже спасіння!" .
Іван був одягнений в одяг з верблюжої шерсті і підперезаний шкіряним поясом, їв він са-ранчу та дикий мед. До нього сходився люд з Єрусалима, з усієї Юдеї, та з околиць Йордана. Вони визнавали свої гріхи, а він хрестив їх в Йордані.
Іван говорив фарисеям та садаукеям, які приходили до нього хреститися: "Роде зміїний! Хто навчив вас втікати від майбутнього гніву? Принесіть достойні плоди покаяння, і не думайте говорити в собі:
"Наш батько Авраам". Бо я вам кажу, що Бог може створити дітей Авраамові з цього каміння. Вже і сокира лежить при корені дерева, і кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубають і вкинуть у вогонь" . "Що ж нам робити?" — запитував його народ. Іван відповідав:
"Той, хто має дві одежі, нехай дасть тому, хто не має ні одної, а в кого є їжа, нехай робить так само". Митники теж приходили хреститися. "Учителю,— запитували вони,— що нам робити?" "Не вимагайте у людей більше, ніж призначено вам", - говорив він їм. Вояки теж запитали його:
"А нам що робити?" Він відповів: "Нікого не кривдіть, не обмовляйте і будьте задоволені своєю платнею".
4. Доберіть зразки різних текстів на одну тему (наприклад: про мовний етикет, екологію природи тощо) і вкажіть їх характерні стильові ознаки. 5. Дайте відповідь на такі запитання:
1. Що вивчає стилістика?
2. Дайте визначення мовного стилю?
3. Які стилі сучасної української літературної мови ви знаєте? Назвіть особливості ко жного з них.