Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Робота над удосконаленням орфоепічних навичок молодших школярів

Робота над удосконаленням орфоепічних навичок молодших школярів

які з першого дня шкільного навчання стають для дітей особливим предметом вивчення, класифікуються за багатьма параметрами, передбаченими програмою: за приналежністю до голосних і приголосних; голосні – за наголошеністю і ненаголошеністю; приголосні — за участю голосу і шуму; за ступенем м'якості. Тому вправи на класифікацію звуків служать важливою умовою для формування в учнів багатьох фонетичних понять, пов'язаних з фонетичними уміннями учнів [4].

Слід пам'ятати, що будучи однією із форм розумової діяльності учнів, яка ґрунтується на усвідомлених діях, класифікація звуків повинна спиратися передусім на цілеспрямовані спостереження за їх вимовою та за акустичними властивостями (характером звучання) окремих звуків. На цій же основі повинні будуватися і фонетичні та орфоепічні вправи, які сприяють виробленню в учнів уміння класифікувати звуки. Наводимо зразки таких вправ:

1. Назвіть звуки, під час вимови яких повітря в ротовій порожнині проходить вільно, без перешкод ([а], [о], [у], [е], [и], [і]).

2. Назвіть звуки, під час вимови яких перепона на шляху струменя видихуваного повітря створюється губами ([б], [п], [в], [м], [ф]); зубами і кінчиком язика ([т], [д], [ц]).

3. Назвіть звуки, під час вимовляння яких чуємо тільки шум ([с], [ш], [х], [т], [п], [к]); назвіть звуки, що утворюються за допомогою голосу й шуму ([б], [д], [ж], [з], [г], [дз], [дж]).

4. Назвіть парні приголосні, що творяться однаково, але відрізняються за звучанням ([б]— [п], [д']— [т'], [з] — [с], [дж] — [ч] та ін.).

5. Поясніть, що є спільного і відмінного у вимові звуків [д] і [д'], [д] і [т].

6. Виділіть зайвий звук із таких груп: [а], [о], [у], [ж], [і], [и]; [б], [д], [ж], [з], [к], [г], [дж], [дз]; [б], [п], [в], [м], [ф], [с]; [ж], [з], [с], [ш], [д], [х].

7. Продовжіть ряд звуків: [р'], [н'], [т'], [й],...

8. Назвіть голосні звуки в словах: юннати, лялька, поїздка.

9. Назвіть однакові приголосні звуки у словах: молодь і молотьба.

10. Чим відрізняються між собою голосні звуки у словах: листки [лиестки']; везе [веизе']?

Подібні вправи учні виконують на основі слухових та артикуляційних сприймань, тобто на основі вимови, оскільки опора на зорові сприйняття (букви) часто призводить до помилок в якісній характеристиці звуків, ускладнює аналітичну діяльність, провокує на неправильні висновки.

Згодом стає необхідним і порівняння звукового та буквеного складу слів, орфоепічної та орфографічної форм [74, 16]. Воно зумовлене потребою враховувати взаємовплив між вимовними та правописними діями учнів, особливостями формування орфоепічних навичок у молодших школярів, що полягає в необхідності удосконалювати та коригувати вимовні навички дітей, набуті в дошкільні роки, приводити їх у відповідність з вимовними нормами літературної мови.

Використання прийомів свідомого артикулювання та порівняння мовленнєвих одиниць дає можливість учителеві здійснити перехід від конкретних мовних дій фонетико-орфоепічного характеру до розумових операцій (зіставлення, аналізу, синтезу, класифікації) з наступним абстрагуванням, висновками про закономірності у вимові та написанні, що існують у мові. Організація навчальної діяльності в такий спосіб сприяє засвоєнню фонетики [4, 35].

Під час вивчення орфоепії використовуються різні методи і прийоми навчання. Їх вибір і застосування залежать від характеру матеріалу. Так, під час ознайомлення учнів із звуковою системою української мови, її якостями, походженням і становленням української графіки варто застосувати слово вчителя (розповідь чи пояснення), під час вивчення ролі звуків у мовленні, їх акустико-фізіологічних властивостей, позначення звуків на письмі широко використовуються методи бесіди, спостережень, аналізу мовних явищ з елементами проблемного навчання.

Засвоїти правильну артикуляцію звуків, подолати орфоепічні відхилення допомагають грамзаписи. Вони сприяють розвиткові фонематичного слуху, виховують естетичні смаки дітей. Прослуховування СD-записів є ефективним засобом правильної вимови і може використовуватись не тільки на уроках орфоепії, але й фонетики, лексики, морфології, синтаксису.

Більшість завдань будуються на основі спостережень над природою звуків, роботою органів мовлення, сполучуваністю звуків і їх функцією в мові. Вправи на аналіз фонетичних явищ проводяться індуктивним способом [7, 14]. При цьому слід дотримуватись при спостереженнях і в розборі послідовності від звука до букви, щоб учні засвоїли, що первинним є усне мовлення, а писемне – вторинним. Така послідовність завдань забезпечується послідовністю вивчення програмового розділу: спочатку фонетика, потім орфоепія.

Отже, організація системи вправ з орфоепії зумовлена змістом і методикою виучування мовних явищ. Оскільки в центрі навчання є звукова сторона мовлення, то провідне місце на уроках фонетики належить усним вправам. Слово чи текст, що підлягає спостереженню або аналізу, повинні вимовлятися, прочитуватися вголос.

2.2 Робота над наголосом


У початкових класах робота над наголосом здійснюється у двох напрямках — засвоєння учнями нормативного наголосу у вживаних словах та вироблення умінь і навичок швидко й безпомилково визначати в будь-якому слові наголошений звук (склад) [10, 20]. Перший з цих напрямків переслідує суто орфоепічну мету, тобто спрямований на формування в молодших школярів культури усного мовлення. Другий напрямок слугує важливою і обов'язковою основою для розв'язання учнями орфографічних завдань, пов'язаних із правописом слів з ненаголошеними голосними.

Не всі діти однаково сприймають наголос у словах. Одні розрізнюють його тільки у вимові вчителя, причому деякі з учнів чують наголос лише в тому випадку, коли наголошений склад вимовляється з сильним напруженням голосу. Інші, добре розрізнюючи наголоси у вимові інших, не чують їх у власному мовленні, хоча й наголошують слова правильно. Частина дітей добре розрізняє наголоси у вимові інших та при власному промовлянні слів уголос, але затруднюються визначати наголошений звук у внутрішньому мовленні [9, 19].

Перше уявлення про наголошені склади та наголошені звуки учні одержують у добукварний період навчання грамоти, після того, як вони навчилися на слух та за характером вимови розрізнювати голосні і приголосні. Це уявлення треба розвивати в дітей на невеликій кількості добре зрозумілих за значенням двоскладових слів. Для спостереження за силою вимовляння складів у словах учням спочатку пропонуються слова з наголосом на першому складі (мама, рама, літа, хата, сіно, Оля), а пізніше — з наголосом на другому складі (оса, коса, лоша, село, роса, вода, Івась).

Спочатку діти впізнають наголошений звук під час виразного вимовляння слова вчителем, а потім — у вимові товаришів та у власному голосному мовленні. Слід зазначити, що п'ятихвилинні вправи на визначення наголосу в словах викликають в учнів зацікавлення. Цьому сприяють різноманітні завдання:

1. Змініть слова так, щоб наголос перейшов на другий склад: се'ла—(село'), кни'жка—(книжки'), чо'вен — (човни'), ха'та — (хати'), рі'чка — (річки'), мо'ре — (моря').

2. Змініть слова так, щоб наголос перейшов на перший склад: вода' — (во'ди), перо' — (пе'ра), верба' — (ве'рби), пташки' — (пта'шка).

3. Додайте до слова склад ви- і простежте, що станеться з наголосом: рости' — (ви'рости), ли'ти — (ви'лити), не'сти — (ви'нести) [34, 13].

Дуже важливо, щоб учні вміли визначати наголошені звуки у власній вимові, вголос та мовчки. На початку таких вправлянь використовуються таблиці з серіями предметних малюнків. Учням пропонується, наприклад, відшукати зображення предметів, у назвах яких наголос чується на першому складі. Перед тим, як вимовити вголос потрібні слова, дитина вимовляє їх пошепки, про себе, переконуючись у тому, який із двох складів вимовляється сильніше, з більшим напруженням мовних органів.

Для розвитку вміння визначати в слові наголошений склад вже в період навчання грамоти слід пропонувати учням, крім аналітичних вправ на визначення в словах наголошених звуків (складів), завдання зворотного, синтетичного характеру. Наприклад, на дошці вивішуються складові моделі слів, до яких учні мають самостійно дібрати різні слова з наголосом на першому та на другому складах: мама, сонце, літо, квітка; вода, земля, роса, мороз [15, 44].

Ефективним є прийом штучної зміни місця наголосу в слові, тобто вимовляння одного й того ж слова з почерговим наголошуванням різних складів. Наприклад, у слові рослина учень визначає і називає три склади. Після цього йому пропонується вимовити слово тричі, змінюючи в кожному випадку наголос. Порівнюючи звучання слів (ро'слина, росли'на, рослина'), молодший учень легко обирає природний варіант і правильно визначає наголошений склад.

Наступним етапом роботи над наголосом є ознайомлення учнів із смислорозрізнювальною роллю наголосу: дорга — дорог, замк — змок, тощо. У роботі з такими словами, де це можливо, доцільно використовувати предметні (замо'к — за'мок) та ситуативні малюнки (На бе'резі річки пасуться гуси. На бере'зі граки звили гнізда.) У решті випадків, де малюнків дібрати неможливо, з кожною парою таких слів учні складають речення, вчаться правильно їх вимовляти, визначати наголос [26, 87].

Наведемо систему вправ різних видів для роботи над наголошенням слів у початкових класах [9-11; 15; 16; 34].

1. Прочитайте, правильно наголошуючи слова.

Замок закрила я на замок,

Дощик пішов і замок змок.

В замок не втраплю, заржавів замок,

Бо він під дощиком замок.

2. Користуючись пам’яткою, встав пропущені букви в таких словах: гр….чаний, пл….че, з…рно, с…стра, в…рба, з…ма.

Пам’ятка

Постав знак наголосу.

Визнач ненаголошені е, и.

Зміни слово або добери однокореневе, щоб ненаголошений звук став наголошеним: село – села.

3. Розстав правильно наголоси у словах потішки.

Бором брів бобер до брата

Борошна собі набрати,

Бо бобриха й бобренята

Будуть бублі виробляти.

4. З поданих букв склади і запиши слова. Постав наголос.

у, к, р, о урок

е, в, а, с, ш весна

і, м, т, с, о місто

я, д, е, т, л дятел

о, м, а, в мова

і, ч, р, а, к річка

О, ш, к, а, л школа

5. Гра «Хто більше?». Записати якнайбільше трискладових слів з наголосом:

а) на першому складі (яблуко, мачуха...):

б) на другому складі (сметана, підлога...);

в) на третьому складі (молоко, інженер...).

6. Подані речення і словосполучення записати одним словом. У записаних словах розставити наголоси.

1. Те, що сталося, трапилося (ви'падок). 2. Дівчина, яка дружить з ким-небудь (по'друга). 3. Сто кілограмів (це'нтнер). 4. Шматки дерева для опалення (дро'ва). 5. Смужка паперу, яка закладається в книгу (за'кладка). 6. Рисочка між словами (дефі'с). 7. Водій автомашини (шофе'р). 8. Чітко, розбірливо, зрозуміло читати (вира'зно). 9. Учень, який чергує (чергови'й). 10. Розмова двох осіб (діало'г). 11. Вигадане прізвище (псевдоні'м). 12. Десять плюс чотири (чотирна'дцять).

7. Відгадайте загадки. Відгадки запишіть. Поставте наголоси. Поясніть значення слова.

Слово це — старовинна будова

з гостряками мурованих веж.

Щойно зміниш ти наголос слова —

цим одразу будову замкнеш.

Що це за слово? (За'мок, замо'к) Д. Білоус

Слово це просте — не дивовина

(зустрічаєм мало не щодня),

організму складова частина

і періодичне видання.

В цьому слові тільки й заковики:

другий склад наголоси — і вмент

означать почне воно великий

клавішний музичний інструмент.

Що це за слово? (Орга'н, о'рган)

Д. Білоус

8. Завдання-жарти.

А ви розумієте?

— Завтра у мене день народження. Мені пошили плаття з а'тласу.

— З а'тласу? Та ти що?

— З а'тласу. Він такої рідкісної білизни!

— Біли'зни? То з чого тобі плаття пошили: з біли'зни чи а'тласу?

— Та з а'тласу ж!

— Не розумію — як можна пошити плаття з паперу?

(З журналу)

Чому виникло непорозуміння?

***

Одного разу Дмитрик написав оповідання і дав його Андрійкові. Той почав читати вголос: «Колись в одній далекій країні на бере'зі річки стояв великий замо'к. Його охороняли цілі по'лки. Воїни були мужні й хоробрі. Та їм часто завдавали турбот і муки' тубільці.

Одного разу підпливли вороги в своїх пирога'х зовсім близько. Почався бій, страшне пекло'!.. ».

— Нічого не розумію, — перервав читання Андрійко.

— Я такого не писав, — схопився Дмитрик.

А що думаєте про це ви? Чи ви розумієте?

9. На якому складі наголос.

Керівник гри називає слова. Учні на пальцях або картками з цифрами показують, який склад наголошений.

Для цієї гри можна використати такі слова:

1) з наголосом на першому складі: баба, батько, булка, варта, вилка, возик, волик, вудка, гайка, голос, дружба, диня, жито, заступ, каса, качка, крапка, лижа, ліки, льотчик, мало;

2) з наголосом на другому складі: бджола, брова, буквар, букет, вага, води, гайок, гараж, краса, косар, лимон, врожай, ішак, кажан, народ, низький, нора, орел, осел.

6. Спіймай слово з наголосом на другому складі.

Керівник гри проказує слова. Учасники плескають у долоні, коли почують слова з наголосом на другому складі.

Для цієї гри можна використати такі слова: зошит, село, плече, сестра, книжка, темний, димлять, життя, море, буряк, байка, герой, весна, зима.

10. Прочитай слова. Запам'ятай, як вони наголошуються.

Шофер, дочка, український, старий, новий, одинадцять, чотирнадцять, дрова, столяр.

— Спиши спочатку слова, у яких наголошений перший склад, потім - другий, далі - третій. Підкресли наголошені склади.

Голосний звук у наголошеному складі називається наголошеним. Голосний звук у ненаголошеному складі називається ненаголошеним.

11. Прочитай виразно народну веснянку.

Благослови, мати!

— Благослови, мати, весну закликати! Весну закликати, зиму проводжати!

— Благословляю вас веснянки співати, весну зустрічати, землю звеселяти!

— Спиши перші два рядки пісні. Яке це речення? На що вказує знак оклику? Підкресли звертання.

— Усно поділи слова на склади, вимов наголошені звуки, познач наголос.

12. Впізнай слово за наголосом.

— Утвори слова, додавши потрібні букви. Запиши, познач наголос.

13. Попрацюйте разом!

— Прочитайте і відгадайте загадку.

Вірно людям я служу, їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю.

— Запишіть відгадку. Підкресліть букву, якою позначено ненаголошений голосний звук.

— Зробіть звуко-буквений аналіз слова добуваю.

Виконуйте так!

1. Вимовте слово вголос.

2. Назвіть послідовно всі звуки. Побудуйте звукову модель слова.

3. Поділіть слово на склади, позначте їх на моделі.

4. Визначте і позначте наголошений склад (звук).

5. Запишіть слово.

6. Вимовте окремо голосні звуки. Якою буквою позначено кожний звук?

7. Вимовте приголосні звуки. Якою буквою позначено кожний звук?

14. Прочитайте текст, правильно наголошуючи виділені слова.

А на тих рушниках — Україна моя...

Вишитий рушник — незмінний предмет українського побуту. Він оспіваний у багатьох піснях і віршах.

З давніх-давен рушниками прикрашають оселі, зустрічають гостей. Не обходяться без рушників ні весілля, ні проводи в армію, ні різні інші свята.

— Спиши перші два речення, підкресли виділені слова, познач наголос.

15. Прочитай текст.

Урок чемності

Куди б ти не прийшов — у школу, в гості, в установу — вітайся першим. Якщо ти йдеш зі старшими і вони з ким-небудь вітаються, ти повинен вітатися також. Першим не подавай руки дорослим. Чекай, поки вони тобі подадуть.

— Випиши виділені слова: спочатку двоскладові, потім – трискладові і, нарешті, - чотирискладові.

— Вимов кожне слово вголос, познач наголос, підкресли наголошені склади.

16. Прочитай вірш.

Воду носить — рука болить,

кашу варить — рука болить.

А каша готова — і рука здорова.

— Якими рядками вірша можна підписати перший малюнок до вправи 15, а якими – другий?

— Спиши виділені слова. Прочитай їх, наголошуючи перший склад. Зверни увагу, як наголос змінив значення слів.

17. Прочитай і спиши слова.

Золотий, кам'яний, холодний, розумний.

— Познач наголос. Підкресли наголошені склади.

— Добери до кожного слова спільнокореневе, яке відповідало б на питання що? Запиши.

18. Прочитай слова. Визнач, який по порядку склад у них наголошений.

— Зміни слова так, щоб наголос перейшов на другий склад.

зірка — зірки нитка —...казка —... ложка —...шапка —... картка —...стежка —... брунька —...

— Запиши слова парами, познач наголос. Запам'ятай, як вимовляються ці слова.

19. Прочитай текст.

Незабаром прийде весна! На білокорій березі зміниться вбрання. Тоненькими смужками спаде стара кора вниз. Її замінить нова — біленька, чистенька.

На березі річки верби вкриються пухнастими котиками.

— Випиши слова, які відповідають на питання яка?

— Підкресли слова, протилежні за значенням.

— Поясни значення виділених слів. Зверни увагу на місце наголосу в них.

— Пригадай, які різні предмети називають словом котики.

20. Прочитай скоромовку і вивчи її напам'ять.

В понеділок на урок прийшло сорок сорок.

— Запиши скоромовку з пам'яті. Перевір написане за підручником.

— Постав знак наголосу в словах. Поясни значення слів сорок і сорок.

21. Спиши слова, познач наголос.

Коси, брати, дорога.

— Зміни наголос так, щоб змінилося значення слів. Усно склади з цими словами речення.

— До слова дорога добери слово, протилежне за значенням.

22. Прочитай і спиши речення.

1. Зелені ще немає, але сніг уже розтав.

2. Бруньки набубнявіли. Незабаром з'являться зелені листочки.

3. Добра людина хоче добра усім людям.

4. Косарі поставили в ряд свої коси.

5. Коси, косо, поки роси!

— Познач наголос у виділених словах. Постав до них питання.

— Знайди в одному реченні відгадку до загадки.

Намистиночки нові

ніч згубила у траві.

Вранці сонечко устало —

намистинки позбирало.

Марійка Підгорянка

Отже, важливою ознакою сформованості вміння визначати в слові наголошений звук (склад) є здатність учня самостійно добирати слова з наголосом на заданому складі. Це означає, що він відчуває наголос (розвиток відчуття ритму мовлення), промовляючи слово про себе, у внутрішньому мовленні.

2.3 Робота над вимовою звуків


Наведемо зразки орфоепічних вправ і завдань, які доцільно використовувати при вивченні правильної вимови звуків. Форми роботи, передбачені нами, — це вправи і завдання навчального, розвивального, проблемного, тренувального та ігрового характеру. Вони розміщені у порядку наростання складності завдань. Програмовий матеріал ілюструється підібраними нами поетичними творами (переважно дитячої літератури), значною кількістю українських прислів'їв, приказок, пісень, загадок, скоромовок, образних порівнянь, народних прикмет, приповідок, уривками з прозових творів класичної та сучасної української літератури.

Наведемо зразки цікавих матеріалів до розділу «Приголосні звуки».

І. Губні приголосні звуки [п], [п'], [б], [б'], [м], [м'], [в], [в'], [ф], [ф'].

1. Прочитайте вірші, чітко вимовляючи губні звуки у складах і словах.

Не цурайтесь того слова,

Що мати співала,

Як малого сповивала,

З малим розмовляла.

Т. Шевченко

На місяці можна ходити, стрибати,

Камінчики місячні можна збирати.

Ще можна стояти, сидіти, лежати,

І зайчиків місячних можна пускати...

Ну, словом, на Місяці є чим зайнятись.

Та спершу до Місяця треба дістатись. С. Коцький

2. Прочитайте скоромовки, виразно вимовляючи губні звуки.

Бабрались в брудній баюрі

Два бобри брунатно-бурі. —

Правда, брате бобре, добре?

— Дуже добре, брате бобре!

Б. Стельмах

Бук бундючивсь перед дубом.

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув до чуба бука —

Буде букові наука.

Народна творчість

3. Прочитайте приказки та прислів'я. Спишіть ті, де трапляються слова з коренем мудр-, мов-. Підкресліть букви, що позначають губні приголосні.

Вмієш казати, вмій і мовчати.

Мудрий з півслова розуміє.

Доброму слухачеві й півслова вистачить.

Малі люди вживають великі слова, а великі люди — малі.

Мовчання сотні слів варте.

Мудрим ніхто не народився, а навчився.

Слово срібло, мовчання — золото.

Що менше балакаєш, то більше чуєш.

Не вислухана мова не варта нічого.

Биків люблять за роги, а людину — за слово.

Набалакав — і в торбу не вбереш.

Мова — душа народу.

Вісті не лежать на місці.

Без вірного друга — велика туга.

Не дми в попіл, бо очі запорошиш.

Народна творчість

4. Прочитайте загадки, відгадайте їх. Особливу увагу при читанні звертайте на вимову губних приголосних. Відгадки запишіть, підкресліть букви, що позначають тверді губні приголосні.

Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)

Ногами у воді зав'яз.

Вода до пояса якраз.

Він простягнувся над водою.

Два береги з'єднав собою. (Міст)

Я веселенький звірок:

Плиг з ялинки на дубок. (Білка)

Попід лісом котилася діжа з тістом. (Місяць)

У куточку поселивсь

І мерщій обгородивсь,

Сплів драбинки про запас.

— Прошу, мухи, в гості вас! (Павук)

Народна творчість

5.Замініть тверді губні приголосні напівпом'якшеними. Прочитайте утворені слова.

Вил (віл), бик (бік), вити (віти), умити (уміти), пити (піти), миша (Міша), била (біла), бий (бій), мий (мій).

6. Звук [ф] замініть будь-яким іншим так, щоб утворилися нові слова.

Фото (лото), фара (пара), фазан (казан), фанера (манера), шафа (шана), фарш (марш), форма (норма), Уфа (ура), кафе (каже), факт (такт), фантик (бантик), фарс (барс), фіалка (піалка), верф (верх).

ІІ. Передньоязикові свистячі приголосні [с], [с'], [з], [з'], [ц], [ц'].

7. Прочитайте вірші, виразно вимовляючи тверді та м'які свистячі приголосні.

Вітер в гаї не гуляє,

Вночі спочиває;

Прокинеться — тихесенько

в осоки питає: «Хто се, хто се по сім боці

Чеше косу? Хто се?

Хто се, хто се по тім боці

рве на собі коси?

Хто се? Хто се?» — тихесенько

Спитає, повіє.

Та й задріма, поки неба

Край зачервоніє.

Т. Шевченко

Цибулина

Цапок цибулі назбирав,

В хліві над нею міркував:

«Цей харч гіркий — не для цапка,

Цапкові їжа не така».

В. Гринько

Поки чистила цибулину,

не одну пролила сльозину,

та почистила, хоч і плакала,

хоч і слізоньки рясно капали.

Що ті слізоньки? То дрібниця.

Я — матусина помічниця.

В. Кленц

8. Прочитайте скоромовки, зважаючи на вимову свистячих приголосних. Які з цих приголосних дзвінкі, які глухі? Випишіть слова, у яких є м'які зубні [с'], [з'], [ц'].

Коза в лузі — лоза в тузі.

Бери лозу, жени козу.

***

Коза казала козенятам,

Щоб зачиняли завжди хату.

Очиці у вовчиці, наче блискавиці.

***

У сіни Мусій сіно носив.

***

Сидить горобець на сосні.

Заснув і упав уві сні.

Якби не упав уві сні —

Сидів би він ще на сосні.

9. Прочитайте приказки і прислів'я. Запишіть їх, підкреслюючи букви, що позначають свистячі приголосні.

Або розумно сказати, або зовсім змовчати.

Молодець проти овець, а проти молодця і сама вівця.

Дивиться лисицею, а думає вовком.

За один раз не зітнеш дерева враз.

Хто за все береться, тому нічого не вдається.

Народна творчість


10. Прочитайте і відгадайте загадки, запишіть їх. Букви, що позначають м'які свистячі приголосні, підкресліть двома рисками, а ті, що позначають тверді, — однією.

Хто вона?

Сидить хитра баба на верхівці граба.

«Ой не злізу з граба! — каже діткам баба.

— Вдень люблю я спати,

А вночі — літати».

***

Заховалася в траві дивачка —

Елегантна і прудка конячка:

Білих і чорних смужок багато.

Розмальовані ходять мама і тато,

А лоша смугасте стрибає завзято.

11. Замініть приголосні [c], [з] м'якими [с'], [з']. Які слова у вас утворились?

Сила (сіла), сил (сіль), сипати (сіпати), саду (сяду), сиру (сіру), оси (осі), сини (сіни), квас (квась), перелаз (перелазь), зліз (злізь), на вози (на возі), рис (рись).

ІІІ. Передньоязикові зубні приголосні [т], [т'], [д], [д'], [п], [п'].

12. Прочитайте вірші, чітко вимовляючи передньоязикові зубні звуки.

Рідний край

У всіх людей своя святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня.

Аніж земний в пустині рай,

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня родини.

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський

В лісочку на галявці

Озерце синє є.

Маленьке оленятко

Водичку з нього п'є.

І кличе свою мамцю,

аж вітерець притих.

І падають краплинки

Із ріжок золотих.

І. Мачкович

13. Прочитайте скоромовки, виразно вимовляючи тверді та м'які передньоязикові зубні звуки.

Одиничка — одиначка,

Неабияка дивачка!

Одиничці все однак,

Що й сусіда — одинак!

***

У домі Діми дим.

Ой, ходім туди, ходім

Рятувати Дімин дім.

Народна творчість

14. Прочитайте прислів'я та приказки. Спишіть їх, підкресліть букви на позначення твердих приголосних [д], [т], [н] однією рискою, м'яких [д'], [т'], [н'] — двома.

Зроби діло до неділі.

І будень, і неділя — лінивому все безділля.

Десять разів відміряй, а один відріж.

Тень, тень — аби збути день.

Купив дуду на свою біду.

Народна творчість

15. Прочитайте загадку. Відгадку запишіть, підкресліть букви на позначення твердих звуків [д], [т], [н] і м'яких [д'] [т'] [н'].

Вона тоненька та міцна,

латає кожухи і свитки.

І зветься штука чарівна —

Ви здогадались, дітки?... (Нитка)

16. Замініть тверді приголосні [д], [т], [н] м'якими [д'] [т'] [н']. Які слова у вас утворилися?

Стиг (стіг), дим (дім), багатий (багатій), синив (синів), порад (порадь), завод (заводь), стан (стань), дружний (дружній), тин (тінь), радити (радіти), ран (рань), кін (кінь), полин (полинь), знати (зняти), дати (діти).

IV. Передньоязикові сонорні звуки [р], [р'], [л], [л'].

17. Прочитайте вірш, чітко артикулюючи приголосні [p], [л], [p'], [л'].

Просо

Рано-вранці вийшов рак

Сіять моркву, кріп і мак.

Говорив рак раченятку:

— Підготуй гарненько грядку!

О. Павленчук

18. Прочитайте скоромовки, звертаючи особливу увагу на вимову приголосних [p], [л], [p'], [л']. Спишіть скоромовки, підкресліть звертання.

Росте липа коло Пилипа,

Пилип біля липи очима кліпа.

***

Не клюй, курко, крупку,

Не кури, котику, люльку.

19. Спишіть прислів'я та приказки, у яких йдеться про тварин і птахів. Букви на позначення приголосних [л], [л'] підкресліть.

Брехнею світ пройдеш, та назад не повернешся.

Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.

Овечку стрижуть, а баран трясеться.

Не плюй у криницю, бо прийдеш по водицю.

Народна творчість

20. Відгадайте загадки. Спишіть відгадки, які називають тварин або птахів. Букви на позначення сонорних приголосних [р], [р'] підкресліть.

Плету хлівець на четверо овець,

А на п'яту кізочку. (Рукавиця)

Хату він на хаті має

І жабкам рахунок знає.

Прилетів він іздалека,

А зовуть його... (лелека).

Метаграма

Ви, дітки, враз пізнаєте мене.

Я — сильний вітер, що дерева гне.

Склад ки допишете в кінці —

Солодкі вийдуть корінці. (Буря — буряки)

21. Замініть твердий [р] на м'який [р']. Які слова у нас утворились?

Рад (ряд), бура (буря), рив (рів), корив (корів), грим (грім), Крим (крім), раба (ряба), буру (бурю), гору (горю), зораний (зоряний), рис (ріс).

22. Замініть [л] на [р]. Які слова у вас утворились?

Лак (рак), лама (рама), малина (Марина), палити (парити), плавити (правити), валити (варити), лови (рови), Лука (рука), жалко (жарко), Валя (Варя), лити (рити), булка (бурка), жалити (жарити).

23. Додайте або вилучіть літеру л, щоб утворилось нове слово.

Куб (клуб), булки (буки), сон (слон), лось (ось), відплив (відпив), кози (козли), вити (влити), виплив (випив).

24. Замініть твердий [л] на м'який [л']. Які слова у вас утворились?

Галка (галька), толу (Толю), лук (люк), лак (ляк), лада (ляда), мілка (мілька), сіл (сіль), біла (біля), Лола (Льоля), лила (Ліля), білити (біліти), булка (булька), долу (долю).

V. Передньоязикові злиті (африкати) [дж], [дж'], [дз], [дз'].

25. Прочитайте вірш, правильно вимовляючи африкати.

Джміль

Без веселого джмеля

Посмутнішала б земля.

Він весною у садку

Носить золото пилку.

Добре трудяться джмелі,

Щоб цвіло все на землі. В. Земной

26. Прочитайте скоромовки, злито артикулюючи приголосні [дж], [дж'], [дз], [дз']. Випишіть слова, у яких

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: