Форми організації навчання природознавству в початковій школі
Під час скорочення м’яз тягне до себе кістку. До якої він прикріплений.
Внаслідок розслаблення м’яза, кістка повертається у попереднє положення.
— Виконайте практичну роботу в парах. Визначте, хто із вас буде проводити вимірювання, а хто демонструватиме роботу м’язів.
Опустіть руку вниз і виміряйте сантиметровою стрічкою товщину руки вище ліктя. у тому ж місці.
Сильно зігніть руку в лікті і знову виміряйте товщину руки вище ліктя.
Порівняйте результати, отримані під час першого і другого вимірювання.
— У якому положенні рука тонша, а в якому товща? Чому?
Виконуючи різні рухи. Ми з вами не задумаємося над тим, коли і який м’яз має скорочуватися чи розслаблятися. Це відбувається за командою, яку дає м’язам мозок. Це він керує роботою м’язів. Під час ходіння у тілі людини працює до 200 м’язів, 43 — коли людина зморщує чоло, 17 — коли людина посміхається. Як це відбувається ви дізнаєтеся на наступних уроках.
5. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про заходи, що сприяють зміцненню м’язів і їх вплив на здоров’я людини.
— Поміркуйте, чи може бути стрункою людина, у якої слабкі нерозвинені м’язи. Чому?
— У кого міцні і добре розвинуті м’язи?
Запам’ятайте, що головний ворог м’язів — це нерухомість, а найкращий товариш — рух, тому рухайтеся якомога більше і ви будете стрункими й здоровими.
— Поміркуйте, у людей яких професій міцні і добре розвинені м’язи. Чому?
VI. Закріплення засвоєних знань, умінь і навичок учнів
1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].
а) колективне виконання завдань 1-3 на с. 54.
б) самостійне виконання завдань 4-5 на с. 55.
2. Завдання для застосування знань.
— Позначити «+» у таблиці функції частини скелета і дати відповіді на запитання:
• Які функції є спільними для всіх частин скелету?
• За якими Функціями вони відрізняються?
| Функції | Кістки черепа | Кістки тулуба | Кістки кінцівок |
| Опора тіла | |||
| Захист внутрішніх органів | |||
| Орган руху | |||
| Участь у диханні |
— Чому у сутулих людей погано працюють серце і легені?
— Які м’язи розвиваються, коли займатися бігом? Плаванням? Грою у волейбол? Тенісом?
VII.Підсумок уроку
— Який орган є опорою тіла людини?
— Завдяки яким органам людина рухається?
VIII.Завдання додому
Опрацювати статті в підручнику на с. 157-161. Дати відповіді на запитання після них.
Наприкінці вивчення кожного розділу природознавства в експериментальному класі було проведено узагальнюючі уроки, метою яких було систематизувати знання, отримані учнями, а також перевірити рівень їх навчальних досягнень. Завдання для перевірки знань учнів подані в додатку А.
Поряд із проведення різних типів уроків ми також використовували позаурочну і позакласну роботу. Зокрема, вивчаючи розділ „Зелене диво Землі” учням було запропоновано ряд запитань, на які вони повинні були самостійно дати відповіді, скориставшись додатковою дитячою науково-популярною літературою та енциклопедичними довідниками:
1. Чому не в кожному лісі ростуть лишайники?
2. Що означає „плач” берези і клена навесні?
3. Яку рослину називають „квіткою-букетиком”? Чому?
4. У яких рослин червоніє листя?
5. Чому у берези молоді листочки клейкі?
6. Яка трав’яниста рослина розквітає першою? Коли?
7. Як називають дуб, який не скидає листя на зиму?
8. У яких рослин насіння має „парашутик”, „чубчик”?
9. Яке значення має листопад у житті рослин?
10. Чому забороняється руйнувати підстилку в лісі?
11. Грибник знайшов один білий гриб, і розрив навколо весь мох і підстилку, вишукуючи грибочки. Яку шкоду він заподіяв природі?
Під час вивчення розділу „Тварини в природі” поряд із традиційним домашнім завданням учням було запропоновано знайти відповіді на такі запитання:
Чим відрізняється гнізда сороки і ворони?
Як по дзьобу розрізнити молодого грака від дорослого?
Які птахи прилітають навесні раніше — стрижі чи ластівки?
Який птах справно відтворює голоси багатьох птахів?
На стовбурі берези кільцем ряд отворів. Чия це робота?
Хто кукує у зозулі самка чи самець?
Як називають гніздо білки?
Яка тварина найохайніша?
На мурашник опустився дрізд, випрямив крила і сидів декілька хвилин. Для чого?
Чому птахи не поїдають сонечко?
Який хижак найненажерливіший у природі?
Чому забороняється приносити додому пташенят, які вилетіли з гнізда?
Які комахи з’являються навесні першими? Чому?
Які тварини допомагають розповсюджувати насіння? Як?
Чи завжди ящірка, яку вхопили за хвіст, відкидає його?
Зайчиха може народжувати три рази у рік. Як називають зайченят кожного виводку?
Упродовж навчального року в експериментальному класі було проведено позаурочні заняття, на яких учитель і учні повідомляли цікаву інформацію по розділу, що вивчався.
Так, упродовж вивчення розділу „Зелене диво Землі” на позаурочних заняттях, діти повідомляли цікавий матеріал про рослини, який вони підготували. Зокрема було повідомлено такі факти:
Бамбук — це трав’яниста рослина, яка швидко росте і сягає висоти 50 м. У тропіках за два місяця бамбук виростає до 30-40 м, а за добу — іноді на 1 м. Ця рослина дає їжу, знаряддя праці, матеріал для виготовлення житла, меблів, трубопроводів, паперу, зброї, прикрас тощо.
Понад сім століть у селищі Верхня Хортиця, неподалік Запоріжжя, стоїть могутній дуб. Він ровесник Берліна, Варшави. Йому більше років ніж таким містам, як Хельсінкі, Токіо, Калькутта. Висота цього велетня 36 м, діаметр стовбура — більше 6 метрів, діаметр крони — 43 м.
У Великобританії є тис, діаметр стовбура якого становить 18 м. Його вік понад 3 тис. років.
В Індії росте фікус, який має близько 6 тис. стовбурів. Його висота 60 м, вік понад 3 тис. років. У затінку цієї рослини можуть розташуватись 7 тис. людей.
Найкоротше життя серед квітів у амазонського лотоса. Його жовті квітки розпускаються на світанку, а через пів години вже в’януть. Найдовший час — 80 днів — живе квітка орхідеї.
На Кубі росте дерево ешиномена колючоволохата, деревина якого у 25 разів легша за воду. А найважча деревина у зміїного дерева. Вона тоне у воді, як камінь.
Висота евкаліпта сягає 155 м, секвої — 150 м, смереки — 75 м, дуба — 50 м, сосни — 48 м, кедра, бука, липи — 40 м, в’яза, ясена, берези, кокосової пальми — 30 м.
Довжина листка рослини вікторія-регія, що росте у водоймищах Гвінеї та Бразилії, становить 2 м. Чотирирічна дитина може вільно ходити по листку, що плаває на воді, і лист навіть не прогинається.
Лісовий горіх за калорійністю у 1,5 рази переважає за м’ясо свині, в 3 рази — хліб, у 10 разів — молоко та в 13-14 разів — свіжі яблука, груші. У ньому міститься до 70 % жиру, багато білків, вуглеводів та вітамінів.
Незрілий грецький горіх містить вітаміну С у 40-50 разів більше, ніж лимон чи апельсин.
У рослин, як і у людини, під час хвороби підвищується температура і змінюється частота дихання.
Найвищим широколистяним деревом є гірський ясен. Це дерево і сьогодні росте у Стікс Веллі на острові Тасманія. Його висота — 99 м.
Однією із таємниць природи є „квітковий годинник”. Рослини у різний час доби відкривають і закривають свої пелюстки. Наприклад, цикорій відкриває їх о 4-5 і закриває о 14-15 годині, шипшина — відповідно о 4-5 і 19-20 годині, мак — о 5 і 14-15 годині, картопля — о 6-7 і 14-15 годині, льон — о 6-7 і 16-17 годині, біле латаття — о 7-8 і 18-19 годині, кислиця — о 9 і 17-18 годині.
Після вивчення розділу „Тварини в природі” в експериментальному класі також було проведене позаурочне заняття на тему „Життя тварин у задачах”, на якому цікава інформація про тварин повідомлялася під час розв’язування математичних задач:
Пітон у тропіках сягає 8 м, а анаконда у південній Америці 9 м. Хто довший і наскільки?
У США знайшли кістки ведмедя. Який жив багато тисяч років тому. Його зріст 4 м. Він на 1 м вищий від сучасного білого ведмедя. Якого зросту сучасний білий ведмідь?
Джміль виростає до 5 см, а комар на 4 см менше. Визначте розмір комара.
Довжина стрибка африканської антилопи 7 метрів, а кенгуру — 10 м. На скільки метрів більша довжина стрибка кенгуру від довжини стрибка антилопи?
Черв’як лінгалонгісімус має довжину до 35 м, а довжина тіла гігантської акули — 18 м. На скільки метрів акула коротша від черв’яка?
За 1 годину джміль пролітає 5 км, а муха на 3 км менше. Скільки кілометрів пролітає муха за 1 годину?
Висота новонародженого шотландського поні 42 см, а дорослого 72 см. На скільки сантиметрів підростає поні?
Ворона летить зі швидкістю 50 км/год. Скільки кілометрів вона пролетить за 3 години?
Спритна жаба може стрибнути у довжину на 2 м, а звичайна на 20 см. На скільки сантиметрів більша довжина стрибка спритної жаби?
За одну годину бджола встигає пролетіти 20 км, джміль на 15 км менше, а муха на 2 км менше від джмеля. Визначте, скільки кілометрів встигає пролетіти джміль і муха за 1 годину.
Слід вовка дорівнює 11 см, а лося на 21 см довший. Скільки сантиметрів дорівнює слід тигра, якщо він на 14 см коротший від сліду лося?
Маса великої тріски 32 кг, а білуги 928 кг. На скільки легша тріска?
Протягом дня шпак з’їдає 140 г їжі. Скільки кілограмів їжі йому потрібно на тиждень?
На скільки п’явка коротша від анаконди, якщо довжина п’явки 12 см, а анаконди 10 м?
Джміль пролітає за годину 5 км, муха на 3 км менше від джмеля, а метелик на 55 км більше від джмеля. Скільки кілометрів за годину пролітають муха і метелик?
Маса риби-білуги 400 г їжі. Скільки кілограмів їжі йому потрібно на тиждень?
Доросла зозуля за 1 годину може з’їсти 100 гусениць. Скільки гусениць вона може з’їсти за 2, 3 і 4 години?
Довжина тіла гепарда 130 см, а довжина хвоста 75 см. Яка довжина тулуба гепарда?
У зимовій сплячці гадюка проводить 180 днів у році. Скільки днів у році вона активна?
До цієї роботи був залучений увесь клас, основним завданням було розв’язати поставлену задачу і розподілити тварин, про яких у них йшлося, на групи: „комахи”, „риби”, „земноводні”, „плазуни”, „птахи”, „звірі”.
Наприкінці вивчення розділу „Людина — живий організм” на позаурочному занятті, як і під час вивчення попередніх розділів, дітям була запропонована цікава інформація про організм людини:
Серце людини перекачує за добу 8 т крові. Протягом життя це складає близько 200 тис. т, або 4000 залізничних цистерн, кожна з яких містить 50 т. Роботу серця протягом життя можна порівняти з роботою тепловоза, який витягнув поїзд на гору висотою в 4 км.
Швидкість руху крові у судинах людського організму неоднакова: вона сягає 15-20 см/с в аорті та уповільнюється до 0,5 мм/с у капілярах.
Температура тіла людини зазнає добових коливань. Найвище значення вона має близько 17 години, а найменше — зранку, після сну.
Місткість шлунка дорослої людини становить від 2 до 3 літрів.
У головному мозку людини за 1 секунду здійснюється понад 100 тис. хімічних реакцій.
Коли людина дихає через ніс, то організм отримує повітря на 25 % більше, ніж під час дихання через рот.
Найпомітнішим на відстані для людського ока є жовтий колір. На відстані 4200 м людина спроможна розрізнити зі всіх кольорів лише жовтий або оранжевий.
На завершення вивчення розділу „Зелене диво Землі” було проведено позакласну роботу у вигляді інтелектуальної гри-змагання „Поле чудес” (див. додаток Б). А наприкінці вивчення розділу „Тварини в природі” в експериментальному класі було проведено вікторину на тему „Дивовижний світ тварин” (див. додаток В).
Таким чином, протягом навчального року ми провели різноманітні форми організації навчання природознавства в 3 класі, а саме: комбіновані уроки, уроки-екскурсії, предметні уроки, узагальнюючі уроки, уроки вивчення нових знань; позаурочну роботу у вигляді творчих домашніх завдань та позаурочних занять; позакласну роботу.
Після проведення різних форм організації навчання, ми помітили, що діти не тільки дізналися багато нової цікавої інформації, але й краще засвоїли навчальний матеріал, у них зріс пізнавальний інтерес.
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити ефективність запропонованої методики поєднання різних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації навчального процесу.
У процесі експериментального дослідження ми проводили поточні контрольні опитування учнів після завершення вивчення кожного розділу навчальної програми. Їх метою було визначити рівні сформованості навчальних досягнень учнів експериментального та контрольного класів, і тим самим встановити, як впливає запропонована нами методика на ефективність формування у молодших школярів природничих знань.
Опитування учнів проводилося у формі письмових контрольних робіт на узагальнюючих уроках, що відповідають змістові підсумкових тематичних робіт із природознавства в 3 класі. Таких робіт було чотири — наприкінці вивчення розділу (див. додаток А). Основними критеріями оцінювання результатів виконання завдань були правильність і повнота відповіді учнів.
Узагальнені результати виконання школярами контрольних робіт подані в таблиці 1.
Таблиця 1
Результати опитування учнів упродовж формувального експерименту
| Назва розділу | Клас |
Рівні навчальних досягнень учнів (у %) |
|||
| Високий | Достатній | Середній | Низький | ||
| „Нежива природа” | Експериментальний | 25,0 | 33,3 | 33,3 | 8,4 |
| Контрольний | 26,1 | 34,8 | 30,4 | 8,7 | |
| „Зелене диво Землі” | Експериментальний | 29,2 | 45,8 | 20,8 | 4,2 |
| Контрольний | 26,1 | 39,1 | 26,1 | 8,7 | |
| „Тварини в природі” | Експериментальний | 33,3 | 37,5 | 25,0 | 4,2 |
| Контрольний | 5 | 34,8 | 30,4 | 8,7 | |
| „Людина —живий організм” | Експериментальний | 33,3 | 50,0 | 16,7 | 0,0 |
| Контрольний | 26,1 | 39,1 | 30,4 | 4,3 | |
Зіставивши результати, отримані на початку формувального експерименту (після вивчення розділу „Нежива природа”), та результати, отримані наприкінці навчального року (після вивчення розділу „Людина —живий організм”), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі збільшилась кількість учнів, які досягли високого рівня навчальних досягнень на 8,3 % і достатнього рівня — на 16,7 %. Кількість учнів, що виявили середній та низький рівні сформованості знань, зменшилась на 13,7 % і на 8,4 % відповідно.
Слід зазначити, що в контрольному класі також відбулись певні зміни у рівнях навчальних досягнень учнів протягом навчального року, але вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого навчальних досягнень, не змінилась, а достатнього рівня — збільшилась на 4,3 %. Кількість учнів, що виявили середній рівень сформованості навчальних досягнень теж не змінилася, а кількість учнів, що виявили низький рівень зменшилась на 4,4 %.
Порівняльні результати експериментального дослідження покажемо за допомогою діаграми (див. рис. 2 і рис. 3).

Рис. 2. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального класу

Рис. 3. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів контрольного класу
Отримані результати показали динаміку просування учнів по рівнях сформованості навчальних досягнень із природознавства упродовж формувального експерименту.
Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики поєднання різних форм організації навчання природознавства в 3 класі.
ВИСНОВКИ
Уроки природознавства потрібно будувати так, щоб вони були захоплюючими, цікавими, щоб успіхи у навчанні породжували в учнів почуття радості, пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і цікавість поступово має переростати у практичний інтерес до знань.
Вчитель повинен вміти організувати навчально-виховний процес так, щоб він сприяв навчанню, розвитку і вихованню дітей. Для цього вчитель повинен використовувати різні принципи, методи, прийоми і форми навчання. До форм організації навчання природознавства в початковій школі відносять урок, позакласну, позаурочну форми роботи.
Основною формою організації навчання є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений навчальною програмою. При цьому велике значення має правильна організація самого процесу навчання. Всі уроки повинні відповідати програмовим вимогам і проводитись на належному теоретичному та методичному рівні.
Типологія уроків з природознавства включає такі:
комбінований урок;
урок-екскурсія;
предметний урок;
узагальнюючий урок;
урок засвоєння нових знань.
Залежно від змісту, теми, вікових особливостей учнів, рівня їхнього розвитку, наявності обладнання, вчитель визначає, який тип уроку природознавства слід застосувати.
Усі види позаурочних занять (робота в куточку живої природи, на географічному майданчику, на шкільній навчально-дослідній ділянці, завдання для учнів на літо, домашні навчальні роботи) тісно пов’язані з уроками й спрямовані на виконання навчально-виховний завдань, передбачених чинною навчальною програмою з природознавства.
Позаурочна робота з природознавства має велике значення у навчальному процесі початкової школи. Вона сприяє розширенню знань учнів, набутих на уроках, їх конкретизації, формує уміння і навички практичного характеру, викликає інтерес до навколишнього світу, розвиває мислення молодших школярів.
У процесі вивчення природознавства значну роль відіграє і позакласна робота (індивідуальна, групова, масова), спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь, навичок. Зміст її виходить за межі навчальної програми, відповідно до запитів та інтересів дітей. Дана форма роботи дає широкий простір для виявлення ініціативи учнів і виховує в них такі цінні риси, як відповідальність за доручену справу, охайність, наполегливість.
Усі форми організації навчання природознавства в єдності є засобами всебічного розвитку особистості дитини.
Проводячи експериментальне дослідження в початковій школі щодо використання різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства, ми дійшли висновку, що цілеспрямоване їх поєднання та використання у навчальному процесі позитивно впливає на рівень навчальних досягнень учнів початкової школи, сприяє підвищенню у них пізнавальних інтересів. Загальною тенденцією, виявленою під час аналізу результатів формувального експерименту, було підвищення, порівняно з контрольним класом, кількості учнів експериментального класу, що досягли високого рівня навчальних досягнень із природознавства на кінець навчального року.
Добре спланована позаурочна і позакласна робота не перевантажувала учнів, а, навпаки, значно полегшувала сприйняття і засвоєння ними навчального матеріалу на уроках природознавства. У процесі позакласної роботи вчитель мав змогу глибше пізнати особистість кожної дитини, виявити її психологічні можливості й особливості, правильно спрямувати здібності.
Таким чином, проведене експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що використання різних форм організації навчання природознавства в початковій школі (усіх типів уроків, усіх видів позаурочної та позакласної роботи) є ефективним засобом формування природничих знань учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, задовольняє їхні запити та інтереси, доповнює й розширює зміст програмового матеріалу, сприяє його глибшому засвоєнню молодшими школярами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність”. — К.: Либідь, 2006. — 480 с.
Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками. — СПб.: Питер, 2005. — 271 с.
Бабій М.Ф. Нові психологічні напрями організації навчального процесу з природознавства. — Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. — 118 с.
Будмаев Б.Ц. Психология и методика ускоренного обучения. — М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. — 272 с.
Бондар В.І. Дидактика. — К.: Либідь, 2005. — 240 с.
Байбара Т.М. Методика навчання природознавства впочаткових класах. — К.: Веселка, 1998. — 334 с.
Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа. — 2003. — № 2. — С. 41-46.
Байбара Т.М. Природознавство в курсі „Я і Україна” // Навчання і виховання учнів 3 класу: Методичний посібник для вчителя / Упор. О.Я. Савченко. — К.: Початкова школа, 2004. — С. 300-318.
Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа. — 1991. — № 4. — С. 33-36.
Барабаш Ю.Г., Позінкевич Р.О. Педагогічна майстерність:теоретичні й навчально-методичні основи. — Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. — 472 с.
Біда О.А. Досліди на уроках природознавства та сільськогосподарської праці // Рідна школа. — 2000. — № 2. — С. 53-54.
Біда О.А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства. — К. :Науковий світ, 2000. — 44 с.
Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — К.: Ірпінь: ВТФ ”Перун”, 2000. — 400 с.
Богданець Т.П. Летние наблюдения по природоведению. Задания для детей 8-9 лет // Начальная школа. — 2004. — № 4. — С. 27-33.
Бондар Л.М. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. — 2005. — № 9. — С. 12-14.
Варзацька Л.О., Шевченко Л.М. Уроки мислення серед природи // Початкова школа. — 1991. — № 6. — С. 29-46.
Вербицький В.В. Шляхи залучення школярів до позашкільної юннатської роботи // Початкова школа. — 1995. — № 1. — С. 30-32.
Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред. О.І. Вишневського. — Дрогобич: Відродження, 2001. — 268 с.
Волкова Н.П. Педагогіка: Посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. — 576 с.
Воловик А.Ф., Воловик В.А. Педагогіка дозвілля. — Харків: Харківська державна академія культури, 1999. — 332 с.
Гаврилюк О.О. Основи психології та педагогіки. — Хмельницький: ХНУ, 2004. — 218 с.
Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка. — Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2006. — 400 с.
Гетьман В.Ф. Екскурсії з природознавства в 2 і 3 класах. — К.: Радянська школа, 1985. — 92 с.
Голант Е.Я. Методы обучения в советской школе. — М.: Педагогіка,1957. — 345 с.
Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1984. — 159 с.
Грицай Ю.О. Теорія і методика виховання. — Миколаїв: МДУ ім. В.О. Сухомлинського, 2005. — 207 с.
Грущинська І.О. Ведення спостережень за природою влітку // Початкова школа. — 2001. — № 3. — С. 59-60.
Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Зб. наук. праць. — Кн. 1 — К.: ВіРА Інсайт, 2001. — 339 с.
Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Зб. наук. праць. — Кн. 2. — К.: ВіРА Інсайт, 2001. — 336 с.
Денисова Т. И. Урок-путешествие по родному краю // Начальная школа. — 1991. — № 2. — С. 47-48.
Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. — К.: Радянська школа, 1987. — 351 с.
Збірник наукових праць: Педагогіка та методика навчання і виховання. — Ч. 1. — Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. — 132 с.
Жаркова І.І., Мечник Л.А. „Я і Україна. Природознавство”. Зошит для 3 класу. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — 48 с.
Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу “Я і Україна. Природознавство”. 3 клас. — К.: Грамота, 2007. — 200 с.
Ильина Т.А. Педагогика. — М.: Просвещение, 1984. — 495 с.
Інновації в методиці викладання початкового курсу природознавства. — Луганськ: Альма-матер, 2006. — 86 с.
Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). — М.: Просвещение, 1978. — 224 с.
Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства у початкових класах. — К.: Вища школа, 1975. — 176 с.
Клепко С.Ф. Наукова робота і управління знаннями: Навчальний посібник. — Полтава: ПОІППО, 2005. — 201 с.
Книга вчителя біології, природознавства, основ здоров’я: Довідкові матеріали для організації роботи вчителя. — Харків: ПП „Торсінг плюс”, 2006. — 368 с.
Коберник О.М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі. — К.: Науковий світ, 2001. — 182 с.
Коваль М.А., Коваль А.М. Основи психології та педагогіки. — К.: ВІТІ НТУУ „КПІ”, 2005. — 230 с.
Кондрашова Л.В., Пермяков О.А., Зеленкова Н.І., Лаврешина Г.Ю. Педагогіка в запитаннях і відповідях. — К.: Знання, 2006. — 252 с.
Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації. — К.: Початкова школа, 2003. — 128 с.
Коротяєв Б.І. Педагогіка у питаннях, відповідях та прогностичних очікуваннях. — Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2000. — 163 с.
Косоротова Ю.В. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог. — № 24-22. — 2004. — С. 94-100.
Куцай Т.П. Урізноманітнення форм навчання як засіб гуманізації педагогічного процесу // Початкова школа. — 1995. — № 3. — С. 18-23.
Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. — Харків: „ОВС”, 2002. — 400 с.
Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 360 с.
Миронов М.И. Современный урок. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Педагогика, 1985. — 184 с.
Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. — К. : Вища школа, 1990. — 302 с.
Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. — К.: Радянська школа, 1976.