Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Розвиток пам'яті у дітей дошкільного віку

Розвиток пам'яті у дітей дошкільного віку

випадках – ряд предметів (іграшок), що легко розділяються на смислові групи (перша серія), в інших випадках – така ж кількість слів, що мають конкретне значення (друга серія), по-третє – назва не знайомих дітям дерев і чагарників (третя серія).

Результати дослідження показали наступне:

1) у всіх вікових групах найбільші показники були отримані в дослідах із запам'ятовуванням предметів;

2) друге місце зайняло запам'ятовування слів конкретного значення;

3) запам'ятовування незнайомих назв було найменш продуктивним;

4) різниця між всіма випадками запам'ятовування з віком зменшувалася;

5) відмінності між продуктивністю запам'ятовування різного роду матеріалу в дослідах з відтворенням виявилися різко вираженими в порівнянні з дослідами з пізнаванням, і в той же час істотно зближувалися між собою.

Завдяки перебудові мнемічних процесів в дошкільному віці дитина виявляється в стан ставити перед собою свідомі цілі (запам'ятати, пригадати) і прагне їх досягти. Цей перепад є складним процесом, що включає два основні етапи. Перший етап – пізнання і виділення дитям мнемічної мети. На другому етапі формується відповідні ним дії і операції.

У 5-6 літньому віці з'являються перші спроби вживання деяких прийомів. Діти можуть самостійно здійснювати, хоча і в простих формах переробку матеріалу. У дослідах З.М. Істоміної по ходу вправ діти проявляли уміння застосовувати у мнемічних цілях окремі прийоми у вигляді розумових операцій. Це дає можливість виучувати дитину тому, як необхідно запам'ятати і пригадати.

Виховання логічної пам'яті передбачає в першу чергу розвиток розумової діяльності дітей – розвиток уміння аналізувати, виділяти в предметах властивості, ознаки, порівнювати; здійснювати узагальнення, об'єднуючи об'єкти по ознаках, класифікувати на основі узагальнення; встановлювати смислові зв'язки. Розумові операції стають способами логічного мислення.

В ході роботи Л.М. Жітникової, З.М. Істоміної, А.Н. Білоус, присвячених вивченню формування способів логічного запам'ятовування у дітей дошкільного віку в умовах спеціального навчання, встановлено, що вже в середньому дошкільному віці діти можуть оволодіти в процесі спеціальний організованого навчання такими прийомами логічного запам'ятовування, як смислове співвідношення і розумове угрупування, і використовувати їх в мнемічних цілях.

Навчання цим прийомам вимагає складної, дослідницької стратегії і розділяється на 2 етапи:

1) формування смислового співвідношення і смислового угрупування як розумових дій;

2) формування уміння застосовувати ці дії для вирішення мнемічних завдань.

Формування класифікації як розумової дії здійснюється по трьох етапах:

1) етап практичної дії, коли діти виучуються розкладати картинки по групах;

2) мовної дії, коли після попереднього ознайомлення з картинками дитина повинна розповісти, які картинки можна віднести до тієї або іншої групи;

3) етап розумової дії, розподіл картинок по групах в думці, потім назва груп.

Після цього можна переходити до формування уміння застосовувати угрупування в діях запам'ятовування.

В процесі освоєння угрупування як прийому логічного запам'ятовування діти зазнавали труднощі. П.І. Зінченко відзначає, що на перших етапах у багатьох дітей спостерігається роздвоєння розумової і мнемічної діяльності. Воно виявляється в наступному: виконуючи операцію розумового угрупування, діти забувають про те, що треба потрібно запам'ятовувати картинки, а коли прагнуть запам'ятати, перестають групувати. Проте коли цей прийом освоюється дітьми, він приносить значний мнемічний ефект. Л.М. Житнікова відзначає, що вже в молодшому дошкільному віці у дітей спостерігаються зрушення в запам'ятовуванні унаслідок оволодіння ними угрупуванням як пізнавальною дією. Діти старшого і середнього дошкільного віку, успішно опановувавши класифікацію, свідомо використовують її як спосіб запам'ятовування.

Опанування дітей смисловим співвідношенням як самостійною інтелектуальною дією здійснюється у декілька етапів зростаючій складності. Спочатку необхідно навчитися знаходити до запропонованої картинки тотожну. Після діти вчаться знаходити до даної картинки не тотожну, а лише схожу з нею за змістом, близьку по сенсу. На наступному етапі завдання ускладнюється: до назви (слову) необхідно підібрати картинку із зображенням предмету, позначеного цим словом, а потім – підібрати картинку, близьку слову за змістом. З.М. Істоміна підкреслює, що заняття повторюються стільки раз, скільки потрібний для того, щоб діти навчилися правильно співвідносити картинки.

Для використання смислового співвідношення слів з картинками у мнемічних цілях потрібна умова: діти повинні добре опанувати не лише прямі, але і зворотними операціям. Поважно, аби ці операції були добре відпрацьовані самі по собі. Це умова для переходу розумової дії у мнемічний прийом.

В процесі навчання смисловому співвідношенню як прийому запам'ятовування З.М. Істоміной були виявлені помітні вікові і індивідуальні відмінності. Досліди показали, що для формування смислового співвідношення дітям молодшого дошкільного віку, необхідне різне число сеансів навчання, багатократне вирішення різних завдань. У старших дошкільників кількість кроків навчання помітно скорочується. З віком збільшується кількість смислових зв'язків і зменшується кількість зв'язків, встановлених на випадкових асоціаціях.

До старшого дошкільного віку переважають зв'язки на основі асоціації по суміжності. Найвища продуктивність відтворення має місце при опорі на смислові зв'язки, як зв'язки по схожості і суміжності. Найнижча продуктивність виявляється у дітей, що встановили випадкові зв'язки. В цілому використання дітьми прийому смислового співвідношення робить позитивний вплив на продуктивність мнемічної діяльності і ефективність його вживання з віком збільшується.

Таким чином, якісні зміни роботи пам'яті можуть відбуватися в порівняно ранньому періоді розвитку дитяти (у старшому дошкільному віці), але лише за умови спеціальний організованого, цілеспрямованого навчання програмам логічного запам'ятовування. Доцільне одночасне навчання дітей різним прийомам логічного запам'ятовування, оскільки вони спираються на аналогічні розумові операції. Істотну роль в підвищенні продуктивності запам'ятовування грає також самоконтроль. Результати даних досліджень представляються вельми важливими у зв'язку з підготовкою дошкільників до навчання в школі.

Завдання вивчення ролі слова в розвитку пам'яті у дитяти розглядала Б.Н. Зальцман.

Дітям від 3 до 7 років показувалися кольорові фігури з мозаїки, після чого випробовувані повинні були викласти з мозаїки ці фігури по пам'яті. У першій серії дослідів розгляд фігур здійснювався без словесного супроводу, в другій серії – з назвою кольору, кількості кольорів і розташуванням забарвлення у фігурах.

У першому випадку молодші дошкільники сприймали фігури мовчки, потім найчастіше брали перші частини мозаїки, що попалися, і викладали яку-небудь фігуру, бо, що їм показувалося. На відміну від цього в другому випадку тих, що зовсім не зуміли відновити фігуру не було. У цій серії спостерігалися цілеспрямовані пошуки елементів фігури. Слово явним чином сприяло аналітико-синтетичній діяльності дітей.

Дошкільники середнього віку широко користувалися словом (причому вже своєю мовою) навіть в першій серії дослідів. Спеціальній стимуляції їм для цього не вимагалося.

У старших дошкільників використання мови (причому знову-таки своїй) було ще значнішим. На відміну від дошкільників середнього віку у них спостерігалося планомірніше позначення того, що характеризувало собою викладену перед ним фігуру. Істотний вплив робила на них в цьому напрямі постановка питань дорослими (у другій серії дослідів). Поважно також, що в даному віці полегшуючу роль при запам'ятовуванні починала грати вже не лише зовнішня, але і внутрішня мова, що передувала зовнішній дії.

Таким чином, неважко бачити, що результати всіх робіт, присвячених дослідженню взаємин образної і словесної пам'яті, образу і слова в процесах запам'ятовування і відтворення, вказують на нерозривну єдність обох видів пам'яті, на єдність плотського (наочного, образного, конкретного) і словесно-логічного, абстрактного в запам'ятовуванні і відтворенні.

3. Дослідження можливості розвитку пам'яті в старшому дошкільному віці


3.1 Організація дослідження


Метою даного дослідження є розробка програми з розвитку пам'яті у дітей старшого дошкільного віку. І була висунута така гіпотеза: у дошкільному віці можна істотно поліпшити показники запам’ятовування тексту за умови спеціального розвитку.

Предметом дослідження є: розвиток пам'яті текстового матеріалу у старших дошкільників, а об'єктом – особливості пам'яті у дітей дошкільного віку.

Були сформульовані наступні завдання справжнього дослідження:

Діагностика і виявлення дітей з недостатньо розвиненою пам'яттю.

Розробка і апробація програми з розвитку пам'яті для дітей старшого дошкільного віку.

Діагностика ефективності апробованої програми.

Як випробовувані було використано 10 дітей старшого дошкільного віку однієї з груп дитячого саду. Вік дітей: від 5 років та 6 місяців до 6 років та 7 місяців.

На першому етапі дослідження використовувалася методика, направлена на вивчення мимовільної і довільної зорової пам'яті [24; 27].

Методика складається з двох серій експериментів.

У першій серії випробовуваним пропонувалося уважно розглянути по черзі 10 кольорових цифр і після назвати ті з них, які запам'ятали. Ця серія була направлена на вивчення зорової мимовільної пам'яті. У другій серії експерименту випробовуваним пропонувалося запам'ятати 10 цифр, які показувалися по черзі, і після показу випробовуваним також пропонувалося назвати ті цифри, які вони запам'ятали. Ця серія була направлена на вивчення зорової пам'яті.

На другому етапі дослідження дітей старшого дошкільного віку застосовувалася методика, направлена на оцінку пам'яті, – короткочасною і довготривалою. Випробовуваним пропонувалося запам'ятати 10 слів в одному пред'явленні. Далі випробовувані називали слова, які вони запам'ятали, – це був показник короткочасної пам'яті. Потім випробовуваним показали ці 10 слів ще 3 рази, потім робилася перерва 1 година і випробовуваних (не показуючи слів) просили пригадати знову все 10 слів – це показник довготривалої пам'яті.

Тестування проводилося індивідуально, після попереднього півгодинного знайомства дитяти з експериментатором. Після п'ятнадцятихвилинної перерви, під час якої дитя було зайняте малюванням, приступали до першої серії дослідів.

Між експериментами робилися невеликі (5-6 хвилин) перерви.

Після проведення експериментів зіставлялися середні показники по результатах, отриманих в кожному експерименті. Встановлювалися співвідношення показників, отриманих у одних і тих же дітей при різних видах запам'ятовування.

Далі по результатах діагностики, з 10 чоловік, що брали участь в дослідженні, було виявлено 5 дітей з недостатньо розвиненою пам'яттю. З цими дітьми проводився формуючий експеримент протягом 2 тижнів. Робота по розвитку пам'яті відбувалася в двох напрямах: груповому (коректувально-розвиваюча робота) і індивідуально з кожним дитям.

Після закінчення занять по розвитку пам'яті був також зроблений діагностичний зріз по цьому ж банку методик і були зіставлені результати, отримані на початку, з результатами, отриманими після проведення коректувально-розвиваючої роботи. Це було зроблено з метою взнати, наскільки ефективна дана програма з розвитку пам'яті у дітей старшого дошкільного віку.

3.2 Характеристика методик дослідження


Матеріал для проведення експерименту:

20 кольорових цифр розміром 6,5Ч10 см.

Проведення дослідження:

Проводяться дві серії експерименту, індивідуально з кожним дитям. У кожній серії досліджується новий набір цифр з 10 шт., беруть участь одні і ті ж діти. Серія: вивчення зорової мимовільної пам'яті.

Дитині показують по черзі цифри – 1 набір з 10 штук. При цьому експериментатор не ставить завдання на запам'ятовування. Він говорить: «Я зараз покажу тобі цифри, а ти уважно поглянь на них». Цифри показуються послідовно одна за одною. Відстань від зображення до рівня очей випробовуваного 25-30 см. Час демонстрації кожної цифри 1-2 сек. Після демонстрації десяти цифр просять: «Назви цифри, які ти запам'ятав». Враховується, скільки цифр із загального числа названо дитям по пам'яті, повтори не враховуються.

Хорошою мимовільною пам'яттю вважається, якщо дитина назвала 7-8 цифр, 5-6 – це середній рівень, а 4 і менше – низький рівень розвитку мимовільної пам'яті.

2 Серія: вивчення зорової довільної пам'яті.

Дитині показують другий набір картинок і пропонують запам'ятати якомога більше картинок для того, щоб потім їх пригадати. Засоби і прийоми запам'ятовування не вказують. Кожна картинка експонується протягом 3 секунд. Відстань від зображення до рівня очей випробовуваного 25-30 см. Після показу всіх цифр діти відтворюють їх по пам'яті.


3.3 Програма індивідуальних занять з розвитку пам'яті


Мета: за допомогою спеціальних ігор і вправ добитися значного поліпшення показників пам'яті.

Завдання:

Розвиток різних видів пам'яті: довільної і мимовільної; зорової, слухової, образної.

Розвиток і інших пізнавальних процесів, без яких неможливий розвиток пам'яті: сприйняття, уваги, уяви, наочно-образного мислення, логічного мислення, а також класифікації і угрупування.

Врахування індивідуальних особливостей кожної дитини.

Заняття проводилися 4 рази на тиждень. Тривалість кожного заняття близько 20 хвилин.

Вміст занять побудований на основі вправ 4 ігор.

1. Гра в слова

Варіант 1.

Завдання 1. Зараз я покажу тобі декілька слів, а ти постарайся їх запам'ятати. Слон, заєць, телевізор, курка, шафа, миша, вовк, диван, крісло, ведмідь. Повтори!

Завдання 2. Перерахуй, будь ласка, всі слова ще раз.

Варіант 2. Тарілка, малина, брусниця, вилка, яблуко, каструля, банан, ніж, груша, чайник, ваза, слива.

Варіант 3. Трамвай, велосипед, тролейбус, вухо, лоб, автобус, пароплав, очі, поїзд, щоки, літак.

Завдання. «Поглянь на цей аркуш. Запам'ятай його».

Далі цей аркуш треба закрити і попросити дитяти відшукати серед останніх. (Як правило, цю задачку нікому не удається вирішити відразу, тому можна повторити кілька разів). Коли завдання буде вирішено, потрібно детально обговорити з дитиною те, як він запам'ятовував. Необхідно детально проаналізувати особливості контуру аркушу, стебла, кількість жилок і так далі.

3. Гра в слова

Інструкція: «Зараз я покажу тобі декілька слів. Постарайся їх запам'ятати».

Варіант 1. Сокіл, сито, сосна, старик, сарай, снігуронька.

Завдання 1. Назви слова, які ти запам'ятав.

Завдання 2. Як ти думаєш, є що-небудь загальне в цих слів? Чим схожі ці слова?

При рішенні цієї задачі не треба вимагати від дитини відразу ж правильної відповіді. Не потрібно підказувати. Хай дитя подумає, порівняє слова, відчує слово.

Ця робота важлива не лише для розвитку пам'яті, але і для розвитку інших розумових здібностей, а також для розвитку мови.

окіл

ито

осна

тарик

арай

нігуронька

Завдання 3. Якщо ти знаєш, як пишеться буква З, то напиши її.

Завдання 4. Придумай слова, які починаються з букви С.

Завдання 5. Чи можеш ти пригадати ті слова, які я просила тебе запам'ятати? Повтори їх.

Варіант 2.

Хмара, вікно, горіх, окунь, осінь, вогонь.

мара

ікно

оріх

кунь

огонь

Завдання 1,2,3,4,5 треба повторити.

Варіант 3.

Вилка, вата, віск, ворон, вінок, вишня, виноград, варення.

илка

ата

іск

орон

інок

ишня

иноград

арення

Завдання 1,2,3,4,5 треба повторити.

4. Гра в слова на різні букви

Інструкція: «Зараз я назву багато слів. Постарайся їх запам'ятати».

Кавун, ведмідь, аптека, мило, алмаз, малина.

авун едмідь

птека ило

лмаз алина

Завдання 1. Назви слова, які ти запам'ятав.

Завдання 2. Назви слова, які починаються з букви А.

Завдання 3. Назви слова, які починаються з букви М.

Завдання 4. Назви всі слова, які я просила тебе запам'ятати.

9. Гра у вірші

Уяви, що П'ятачку Ослик подарував м'яч. П'ятачку дуже сподобався дарунок, і він вигадав вірш про цей м'яч:

Мой веселый, звонкий мяч,

Ты куда пустился вскачь?

Красный, желтый, голубой,

Не угнаться за тобой.

П'ятачок був дуже задоволений своїм віршем і вирішив перетворити його на пісеньку. Заспівай ще так, як співав П'ятачок.

Одного дня П'ятачок вирішив поділитися своєю пісенькою з Віні Пухом. Подумай, як цю ж пісеньку заспівав Віні.

Віні Пух був дуже задоволений свого виконання. Одного дня він вирішив заспівати її Зайцеві. Заєць не міг співати так, як співав ведмідь. Подумай, як Заєць співав цю пісеньку?

Заєць був дуже добрий і вирішив подарувати пісеньку Їжачисі. Їжачиха не уміла співати так, як Заєць, і заспівала пісеньку по-своєму. Подумай, як цю пісеньку могла заспівати Їжачиха.

Заспівай ще раз пісню про м'яч так, як її співали П'ятачок, Віні Пухнув, Заєць і Їжачиха. Скажи, чим схожі, а чим відрізняються варіанти цієї пісеньки.

Для того, щоб завдання було легко виконати, треба пригадати тембри голосів і інтонації наших героїв.

10. Ігри з віршами

«Зараз я прочитаю тобі вірш про бобер. Я прочитаю його лише один раз. Слухай уважно!»

Посмотри-ка на бобра:

Без пилы, без топора

Валит он в лесу осину –

Стрит в заводи плотину!

Зубы крепкие бобра

Поострее топора.

Завдання 1. Скажи, що робить бобер? Навіщо він це робить? Що допомагає бобру будувати греблю?

Після питань-відповідей можна почати вивчати вірш. Це виявиться досить простою справою, оскільки дитя вже відчуло інформацію. Потрібно повторювати вірш, поки дитя не вивчить його напам'ять.

Варіант 2. Все те ж саме виконати з іншими віршами.

Білка сушить сироїжки

Лапкою з вітки рве горішки

Всі запаси в коморі

Згодяться їй взимку.

11. Серія ігор «запам'ятай і покажи, запам'ятай і назви».

1. «Знайди, хто сховався».

Спочатку слід прочитати дитяті вірш. Запитати, про що говориться в нім. А потім запропонувати йому виконати завдання.

2. «Знайди схожість і відмінність».

Тут також читається вірш. Далі хай дитя розповість, про що вірш. Потім попросити його уважно розглянути зразок. Потім слід його закрити аркушем паперу і хай виконує завдання по пам'яті.


3.4 Програма групових коректувально-розвиваючих занять


Мета: За допомогою спеціальних ігор і вправ добитися значного поліпшення показників пам'яті.

Завдання:

Розвиток зрячої пам'яті.

Учити довільному запам'ятовуванню.

Розвиток і інших пізнавальних процесів, без яких неможливий розвиток пам'яті, а саме: сприйняття, уваги, логічного мислення, а також уміння класифікувати і узагальнювати.

Група формується на основі аналізу діагностичних даних і не перевищує за чисельністю 5-6 чоловік. Періодичність занять з дітьми в групі по розвитку пам'яті: 4 заняття в тиждень тривалістю 20-25 хвилин.

Всі заняття мають єдину структуру:

– ритуал вітання;

– основна частина заняття;

– рефлексія минулого заняття;

– ритуал прощання.

Ритуал вітання. Окрім вітання ще може включати відповідь дітей на питання: «Яка цікава подія сталася у вас в останні дні?»

Основна частина заняття. Є сукупністю пропозицій і прийомів, направлених на вирішення основних завдань, їх кількість не має бути більше чотирьох.

Рефлексія. Передбачає собою оцінку заняття в двох аспектах: емоційному (сподобалося, не сподобалося, було добре, погано, чому і ін.) і смисловому (навіщо ми це робили, чому це поважно).

Ритуал. Включає побажання дітей один одному, групі, собі і так далі.

Вміст занять побудований на основі вправ і ігор, запропонованих М.І. Чистякової [29], Л.М. Жітникової [6] і вправ, розроблених автором.

Заняття 1

Завдання: Розвиток моторно-слухової пам'яті, довільної пам'яті, здатності згадувати, уваги, класифікації.

Вступне слово психолога.

Основна частина:

Методика "Довготривала пам'ять". Експериментальний матеріал складається з наступного завдання. Експериментатор повідомляє: "Зараз прочитаю вам ряд слів, а ви постараєтеся їх запам'ятати. Приготувалися, слухайте уважно: стіл, мило, людина, вилка, книга, пальто, сокира, стілець, зошит, молоко".

Ряд слів зачитується кілька разів, аби діти запам'ятали. Перевірка відбувається через 7-10 днів. Коефіцієнт довготривалої пам'яті вираховується по наступній формулі:

Розвиток пам'яті у дітей дошкільного віку

де А - загальна кількість слів,

У - кількість слів, що запам'яталися,

З - коефіцієнт довготривалої пам'яті.

Результати інтерпретуються таким чином:

75-100% - високий рівень;

50-75% - середній рівень;

30-50% - низький рівень;

нижче 30% - дуже низький рівень.

Рефлексія. З чим познайомилися? Що сподобалося? Що не сподобалося? Для чого ми граємо в ці ігри?

Побажання.

Далі буде описана лише основна частина занять.

"Запам'ятай пару"

Дослідження логічної і механічної пам'яті методом запам'ятовування двох рядів слів. Необхідний матеріал: два ряди слів. У першому ряду між словами існують смислові зв'язки в другому ряду вони відсутні.

великий - маленький сумно - весело

товстий - тонкий бігти - стояти

чорний - білий жара - мороз

гаряче - холодно легко - важко

порожній - повний чистота - грязь

сильний - слабкий хворий - здоровий

красивий - потворний вогонь - вода

"Безлад будинку".

Мета: вчитися осмисленому читанню слів, розвивати спостережливість.

Що знадобиться: папір, кольорові олівці або фломастери, скотч.

На листах паперу напишемо назви предметів обстановки: шафа, стіл, стілець, крісло, комод, диван, ліжко, вікно, двері, лампа, дзеркало, телефон, телевізор і тому подібне. Разом з дитиною прикріпили ці назви за допомогою скотча до відповідних предметів. Через 3-4 дні, поки не бачить дитина, поміняємо деякі картки місцями. Дитина саме відмітить зміни і помістить назви на колишні місця. Наступного разу поміняйте місцями інші картки.

"Професії"

Мета: вчитися осмисленому читанню слів, вчитися знаходити відповідності, розвивати мислення.

Що знадобиться: папір, кольорові олівці або фломастери, сюжетні або наочні картинки із зображеннями людей різних професій (лікар, листоноша, будівельник, моряк, водій, продавець, перукар, вчитель, військовий).

На листочках паперу пишемо слова: градусник, шприц, лист, цеглина, каска, штурвал, якір, кермо, колесо, каса, ножиці, гребінець, книга, рушниця.

Розкладемо перед дитиною текст із різними професіями. Уточнюємо, чи знає дитина назви професій і чим займаються люди цих професій. Дайте прочитати слова на картках, запропонуєте здогадатися, до якої професії відносяться предмети, і розкласти слова до відповідних картинок.

Напишіть на картках назви професій і підберіть картинки із зображеннями необхідних предметів. Бажано до кожної професії підібрати по 2-4 предмети.


3.5 Аналіз результатів


Результати діагностики до проведення коректувально-розвиваючої роботи представлені в таблиці №1.


Таблиця 6. Результати діагностики

Імена дітей Вік дитини Кількість відповідей


Зряча непроізв. пам'ять Зряча проізв. пам'ять

1. Никіта Г.

2. Маша Р.

3. Іван Ш.

4. Ян В.

5. Влад Г.

6. Саша Д.

7. Надя М.

8. Соня Д.

9. Ігор В.

10. Андрій Б.

5 р.8 м.

5 р.10 м.

6 р.

5 р.7 м.

5 р.9 м.

6 р. 5 м.

5 р. 8 м.

6 р.

6 р. 3 м.

5 р. 7 м

6 (60%)

5 (50%)

6 (60%)

4 (40%)

5 (50%)

7 (70%)

4 (40%)

5 (50%)

4 (40%)

3 (30%)

4 (40%)

3 (30%)

4 (40%)

3 (30%)

3 (30%)

5 (50%)

3 (30%)

5 (50%)

4 (40%)

2 (20%)

Середні показники 4,9 (49%) 3,6 (36%)

За результатами проведеного дослідження було відібрано 5 дітей з низькими показниками розвитку пам'яті:

1. Ян В.

2. Влад Г.

3. Надя М.

4. Ігор В.

5. Андрій Б.

З цими дітьми були проведені індивідуальні і групові заняття по розвитку пам'яті.

Після проведення коректувально-розвиваючої роботи по розвитку пам'яті у дітей з низькими показниками всі діти знову були протестовані. Звідні дані, отримані в результаті дослідження пам'яті (див. додаток).

Далі групу дітей, з якими була проведена коректувально-розвиваюча робота, називатимемо I групою, а групу дітей з нормальним рівнем пам'яті – II групою.

Нижче, в таблицях, був зроблений порівняльний аналіз середніх показників по кожному виду пам'яті обох груп – до і після проведення формуючого експерименту.


Таблиця 6. Аналіз середніх показників по зоровому мимовільному запам'ятовуванню


Середні показники I групи Середні показники II групи
До формуючого експерименту 4 (40%) 5,8 (58%)
Після формуючого експерименту 5,8 (58%) 6 (60%)

Таблиця 6. Аналіз середніх показників по зоровому довільному запам'ятовуванню


Середні показники I групи Середні показники II групи
До формуючого експерименту 3,2 (32%) 4,2 (42%)
Після формуючого експерименту 6 (60%) 4,8 (48%)

Аналізуючи результати дослідження ми можемо сказати, що зміни значимі для групи, з якими проводилася коректувально-розвиваюча робота. Статистична обробка проводилася з використанням непараметричного критерію знаку – по Б.А. Сосновському [30]. Він використовується при невеликих вибірках.


Таблиця 6. Середні показники I групи


Непроізв. пам'ять Проізв. пам'ять
До формуючого. експерименту 4 3,2
Після формуючого експерименту 5,8 6

Таблиця 6. Середні показники II групи


Непроізв. пам'ять Проізв. пам'ять
До формуючого експерименту 5,8 4,2
Після формуючого експерименту 6 4,8

Отримані нами дані представлені в діаграмах.


Розвиток пам'яті у дітей дошкільного вікуРозвиток пам'яті у дітей дошкільного віку

до після до після

Малюнок 2. Мимовільне запам'ятовування

Розвиток пам'яті у дітей дошкільного вікуРозвиток пам'яті у дітей дошкільного віку

до після до після

Малюнок 2. Довільне запам'ятовування

Висновок


Дошкільне дитинство – особливий період в розвитку особи. Діти задають безліч питань, нова інформація їм украй необхідна.

У цей період пам'ять за швидкістю розвитку випереджає інші здібності, але це панування мимовільної пам'яті – дитина запам'ятовує краще всього все яскраве, незвичайне, цікаве. У 5-6 літньому віці в пам'яті дошкільника відбувається найважливіша зміна – його пам'ять набуває елементів довільності. Дитина починає усвідомлювати і використовувати деякі прийоми запам'ятовування. Можна з упевненістю сказати, що розвиток довільної пам'яті починається з того моменту, коли дитина самостійно виділила завдання на запам'ятовування. Бажання дитини запам'ятати треба всіляко заохочувати, це застава успішного розвитку не лише пам'яті, але і інших пізнавальних здібностей: сприйняття, уваги, мислення, вистави і уяви.

Таким чином, основні результати теоретичного і експериментального дослідження полягають в наступному:

Вивчені і представлені особливості пам'яті у дітей дошкільного віку, а також чинники і умови, сприяючі її розвитку.

Аналіз переконань на проблему виявив, що найдоцільніше починати розвиток пам'яті саме в середньому дошкільному віці, оскільки саме в цьому віці діти вперше приймають вказівки, як треба запам'ятовувати.

Навчання довільному запам'ятовуванню повинне спиратися на мимовільну пам'ять (оскільки вона панує в дошкільному віці), тобто матеріал для запам'ятовування має бути яскравим, емоційним, цікавим, і навчання повинне відбуватися в ігровій формі.

У 3 розділі представлені матеріали по дослідженню пам'яті у дітей старшого дошкільного віку; коректувально-розвиваюча робота, проведена з тими дітьми, в яких були низькі показники за результатами дослідження. І також представлені результати діагностики дітей після проведеної коректувально-розвиваючої роботи.

Аналіз теоретичних і експериментальних результатів дослідження підтверджує правомірність висунутої гіпотези. Дійсно, порівняльний аналіз результатів показав, що у тих дітей, з якими була проведена робота по розвитку пам'яті сталося значне збільшення за всіма показниками, а саме: зорова мимовільна пам'ять покращала на 18%, зорова довільна пам'ять покращала на 28%. Причому ці зміни підраховані з використанням непараметричного критерію знаку і є статично достовірними.

Це ефективність цілеспрямованого розвитку пам'яті в старшому дошкільному віці.

Дитині треба допомагати запам'ятовувати, її треба учити контролювати правильність запам'ятовування. Мабуть, це є одним з головних умов адаптації дитини до школи, до учбової діяльності, до постійних розумових навантажень.

Список літератури


Аткинсон В., Скот Дж. Познай себя: Развитие памяти и интеллекта. – СПб.: Респекс, 2002. – с. 384

Выготский Л.С., Лурия А.Р. Память примитивного человека. Культурное развитие специальных функций: память // Психология памяти./ Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816

Выготский Л.С. Память и ее развитие в детском возрасте // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816

Детская психология: Учебное пособие / Я.Л. Коломенский, Е.А. Панько, А.Н. Белоус и др.; - Минск: Университетское изд., 2005. – с. 399

Исследование памяти. / Отв. ред. И.Н. Корж. – М: Наука, 1999. – с. 216

Аникеева Н.П. Воспитание игрой. — М., 2007.

Как сохранить и улучшить память. Практические рекомендации и упражнения. – М: Евразия, 2000. – с. 320

Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. – М: Смысл, 2004. – с. 512

Леонтьев А.Н. Развитие высших форм запоминания // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816

Мухина В.С. Психология дошкольника. Учеб. Пособие для студентов. / Под ред. Л.А. Венгера. – М: Просвещение, 2003. – с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: