Корекція шкільної тривожності в молодшому шкільному віці
Це означає, що більшість учнів класу має нормальну пристосованість до ситуацій стресогенного характеру. В 61,50% дітей виявлено підвищений рівень тривожності, який стосується проблем і страхів у стосунках з вчителями. Це означає, що діти відчувають дискомфорт і страх у стосунках з вчителем, можливо вчитель сам створив такі умови. Це може негативно впливати на успішність навчання в школі.
В результаті дослідження за даною методикою, виявилось, що в 42,10% обстежуваних контрольної групи підвищений рівень шкільної тривожності. Див. табл.№4
Таблиця 4 - Рівень шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних контрольної групи (Показники у %) n=19
|
Фактори |
Низький рівень |
Середній рівень |
Підвищений рівень |
Високий рівень |
|
Загальна |
10,50 | 52,60 | 36,80 | 0,00 |
|
Тривожність в школі |
26,30 | 26.3 | 42.1 | 5,20 |
|
Переживання соціального стресу |
10,50 | 52,60 | 31,50 | 5,20 |
|
Фрустрація потреби в досягненні успіху |
26,30 | 36,80 | 31,50 | 5,20 |
|
Страх самовираження |
15,70 | 26,30 | 31,50 | 31,50 |
|
Страх ситуації перевірки знань |
15,70 | 26,30 | 21,00 | 36,80 |
|
Страх невідповідності очікуванням оточуючих |
26,30 | 15,70 | 36,80 | 21,00 |
|
Низьке фізіологічне протистояння стресу |
42,10 | 36,80 | 15,70 | 5,20 |
|
Проблеми і страхи в стосунках з вчителем |
26,30 | 36,80 | 31,50 | 5,20 |
Як видно з таблиці №4, у 36,8% дітей виявлено підвищений рівень загальної тривожності. У 42,10% обстежуваних виявлено підвищений рівень тривожності в школі. Ця частина дітей переживає негативний емоційний стан, що пов’язаний із включенням до життя школи. У 31,50% учнів виявлено підвищений рівень переживання соціального стресу. Ці учні переживають емоційний стан, який є несприятливим для розвитку соціальних контактів. Також у 31,50% молодших школярів виявлено підвищений рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. Дана частина дітей перебуває на психічному тлі, яке не дозволяє розвивати свої потреби в досягненні успіху. У 31,50% дітей виявлено високий рівень і ще в 31,50% підвищений рівень страху самовираження. Учні відчувають негативні емоційні переживання з приводу саморозкриття, демонстрації своїх здібностей. У 36,80% досліджуваних виявлено високий страх ситуації перевірки знань. Ці діти переживають тривогу з приводу перевірки їх знань, досягнень, можливостей. У 36,80% школярів виявлено страх невідповідності очікуванням оточуючих. Діти орієнтуються на значимість інших в оцінці своїх вчинків і думок, очікують негативних оцінок. Низький рівень тривожності, пов’язаний з фізіологічним протистоянням стресу , виявлено 42,10% обстежуваних. Це означає, що більшість учнів класу має пристосованість до ситуацій стресогенного характеру. У 31,50% дітей виявлено підвищений рівень тривожності, який стосується проблем і страхів у стосунках з вчителями. Більшість учнів класу з цього приводу не відчувають страхів.
Висновок до другого розділу
За результатами аналізу нашого дослідження, частіше за все у дітей молодшого шкільного віку проявляється підвищений рівень загальної тривожності в школі – 88,20%, страху самовираження – 77,60%, страху невідповідності очікуванням оточуючих – 67,10%, страхів у стосунках з вчителями – 93,00%.
Рідше в дітей проявляється фрустрація потреби в досягненні успіху та низьке фізіологічне протистояння стресовим ситуаціям.
Користуючись цими результатами, а також на основі індивідуальних бесід, зроблені висновки, що високий рівень тривожності викликаний: поганою підготовкою до уроків; страхом виразити свої можливості, оскільки діти вважають, що вони будуть оцінені нижче, ніж їх однолітки, які показують високий рівень знань і творчості; заниженою самооцінкою; пред'явленням з боку вчителя високих вимог; домашніми неприємностями; високими вимогами батьків; недостатньою увагою і підтримкою батьків.
Ці дані лягли в основу розвиваючої програми з подолання тривожності у молодших школярів.
3. Формуючий експеримент спрямований на подолання тривожності молодших школярів
3.1 Обгрунтування корекційно – розвивальної програми
З метою зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку була зроблена спроба складання корекційно-розвивальної програми, спрямованої на подолання тривожності, розвиток конструктивних способів взаємодії тривожних дітей, їхніх міжособистісних стосунків, а також на розвиток комунікативних умінь.
Для досягнення поставленої мети, були поставлені наступні завдання:
скласти корекційно-розвивальну програму, спрямовану на відпрацювання з дітьми молодшого шкільного віку ситуацій, що дозволяють їм більш ефективно вступати у взаємодію й домагатися позитивних результатів;
провести контрольний зріз після проведення корекційної роботи для перевірки ефективності складеної програми.
Методологічною основою формуючого експерименту послужили методичні рекомендації таких науковців як: О.В. Скворчевська;
А. Гордєєва.
Так, О.В. Скворчевська пропонує проводити корекцію тривожності молодших школярів за допомогою бесід, ігор та малювання. В той же час,
А. Гордєєва вбачає корекцію в спеціальних вправах на саморозслаблення, самовираження, зняття емоційного напруження. На думку науковця, бажано використовувати малювання, писати розповіді про себе.
Спираючись на результати обстеження, до корекційних занять були залучені учні, в яких високий рівень тривожності – експериментальна група. Доцільність вибору полягає в тому, що за більшістю факторів тривожності в учасників експериментальної групи показники вищі ніж в учасників контрольної. Тому дуже важливо провести цикл корекційних занять, щоб подолати тривожність у дітей даної групи.
Мета програми: надати психолого-педагогічну допомогу дітям із високим рівнем тривожності й невпевненістю у спілкуванні й діяльності.
Завдання програми:
Підвищувати особистісну самооцінку дитини через створення «зон успіху» в різних видах діяльності, формувати здатність до рефлексії.
Підвищувати соціальний статус дитини в колективі однолітків через розвиток та удосконалення її комунікативних навичок.
Розвивати рухову активність і психомоторну координацію, що сприяють зняттю й профілактиці психофізичного напруження й емоційної депривації.
Програма розрахована на роботу з дітьми 7—8 років та групову форму занять.
Оптимальна кількість учасників групи: 10—15 осіб.
При дотриманні режиму проведення — 3 заняття в тиждень — цикл розрахований на 3 тижні.
Форма проведення: тренінг.
Час проведення кожного заняття: 30—45 хв.
Загальна кількість занять: 10.
Методи проведення роботи : рухливі ігри, рольові ігри, бесіди, малювання на різну тематику, вправи на розслаблення, вправи на зняття
м’язового напруження, вправи на розвиток комунікації, емоційної сфери.
Обладнання : м’ячі, зошити, олівці, іграшки, програвач, диски із записами релаксаційної музики.
Організація і проведення розвивальних занять :
частина - розминка (1 вправа);
частина - основна (2-3 вправи) ;
частина – заключна (1 вправа).
Сценарій проведення занять.
Вітання. Вітання і прощання учнів мають ритуальний характер.
Розминка.
Мета розминки - створення позитивного настрою в групі, зняття напруження, одержання заряду енергії.
Основна частина. Основна частина включає в себе застосування методик, прийомів згідно з цілями та завданнями програми.
Кінцева мета - створення відчуття належності до групи, закріплення позитивних емоцій.
Прощання.
Послідовність проведення психокорекційних занять:
1 заняття – знайомство, зняття емоційного напруження у дітей;
2-10 заняття - корекційне.
Очікуваний результат: позитивна динаміка в розвитку особистісних рис, навичок і вмінь кожної дитини; активізація соціальної активності, упевненості в діяльності, зниження рівня тривожності. Цей факт мають підтвердити результати повторного діагностичного обстеження кожної дитини наприкінці циклу корекційно-розвивальних занять, див. додаток А.
3.2 Аналіз результатів повторного зрізу формуючого експерименту
Корекційно – розвивальна робота проводилась з дітьми експериментальної групи. До цього учні не були залучені до такого виду діяльності.
Доцільно було провести повторний діагностичний зріз на виявлення рівня тривожності, щоб перевірити ефективність проведеної роботи з учасниками експериментальної групи і проаналізувати, чи відбулися зміни в учасників контрольної групи без проведення корекційних занять.
Для діагностичного зрізу було використано методику «Вимірювання рівня тривожності Тейлора», «Оцінка рівня шкільної тривожності Філліпса».
З результатів нашого дослідження за методикою вимірювання рівня тривожності Тейлора, виявилось, що в учнів експериментальної групи середній рівень тривожності (з тенденцією до високого рівня)., див. табл.№5.
Таблиця 5 - Рівень тривожності досліджуваних експериментальної групи (Показники у %) n = 17
|
Рівень тривожності |
Показники у % |
| Високий | 23,50 |
| Середній (з тенденцією до високого) | 41,10 |
| Середній (з тенденцією до низького) | 29,40 |
| Низький | 5,80 |
Як видно з таблиці №5 , в досліджуваних переважає середній рівень тривожності (з тенденцією до високого рівня) – 41,10%. У 23,10% учнів виявлено високий рівень і ще в 29,40% – середній рівень (з тенденцією до низького). Дані показники характеризують загальну тривожність дітей. Тривожність дітей може стосуватися навчання і стосунків у школі, може бути як прояв рис особистості.
Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, виявилось, що рівень тривожності учнів експериментальної групи зменшився, див. табл.№ 6.
Таблиця 6 - Порівняльна таблиця n=17
| Рівень тривожності |
І діагностичний зріз (показник у %) |
ІІ діагностичний зріз (показник у %) | Зміни, що відбулися (показник у %) |
| Високий | 47,00 | 23,50 | Зменшився на 23,50 |
| Середній (з тенденцією до високого) | 47,00 | 41,10 | Зменшився на 5,90 |
| Середній (з тенденцією до низького) | 5,80 | 29,40 | Збільшився на 23,60 |
| Низький | 0,00 | 5,80 | Збільшився на 5,80 |
Як видно з таблиці №6, після проведення корекційних занять рівень тривожності зменшився. Кількість дітей з високим рівнем тривожності суттєво зменшилась, а з середнім (з тенденцією до низького) – зросла.
З результатів дослідження виявилось, що в учасників контрольної групи високий рівень тривожності і схильність до високого, див. табл.№ 7.
Таблиця 7 - Рівень тривожності досліджуваних контрольної групи
(Показники у %) n=19
|
Рівень тривожності |
Показники у % |
| Високий | 73,60 |
| Середній (з тенденцією до високого) | 21,00 |
|
Середній (з тенденцією до низького) |
5,20 |
| Низький | 0,00 |
Як видно з таблиці №7, в досліджуваних переважає високий рівень тривожності – 73,60%.
У 21,00% учнів виявлено середній рівень тривожності (з тенденцією до високого). Це означає, що більша частина дітей відчуває напругу, страх в школі (виконання завдань, оцінювання) і вдома (стосунки з батьками, однолітками). Такий високий рівень тривожності може негативно впливати на всі сфери діяльності дітей. Можливо, що більшість дітей у класі приховує свій страх, намагається бути спокійною.
Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, виявилось, що рівень тривожності учасників контрольної групи не зменшився, див. табл.№ 8.
Таблиця 8 - Порівняльна таблиця
| Рівень тривожності |
І діагностичний зріз (показник у %) |
ІІ діагностичний зріз (показник у %) | Зміни, що відбулися (показник у %) |
| Високий | 68,40 | 73,60 | Збільшився на 5,20 |
| Середній (з тенденцією до високого) | 26,30 | 21,00 | Зменшився на 5,30 |
| Середній (з тенденцією до низького) | 0,00 | 5,20 | Збільшився на 5,20 |
| Низький | 5,20 | 0,00 | Зменшився на 5,20 |
Як видно з таблиці №8, без проведення корекційно – розвивальної роботи в контрольній групі, рівень тривожності майже не змінився. На 5,20% збільшилась кількість молодших школярів з високим рівнем тривожності.
В результаті дослідження за методикою оцінки рівня шкільної тривожності Філліпса, ми виявили, що в 61,50% учасників експериментальної групи середній рівень загальної тривожності. В 69,20% учнів підвищений рівень тривожності пов’язнаний із переживанням соціального стресу. У 46,10% обстежуваних підвищений страх самовираження, див. табл.№9.
Таблиця 9 Рівень шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних експериментальної групи (Показники у %) n=13
|
Фактори |
Низький рівень |
Середній рівень |
Підвищений рівень |
Високий рівень |
|
Загальна |
7,60 | 61,50 | 30,70 | 0,00 |
|
Тривожність в школі |
15,30 | 46,10 | 38,40 | 0,00 |
|
Переживання соціального стресу |
7,60 | 23,00 | 69,20 | 0,00 |
|
Фрустрація потреби в досягненні успіху |
30,70 | 46,10 | 23,00 | 0,00 |
|
Страх самовираження |
30,70 | 7,60 | 46,10 | 15,30 |
|
Страх ситуації перевірки знань |
30,70 | 7,60 | 46,10 | 15,30 |
|
Страх невідповідності очікуванням оточуючих |
30,70 | 46,10 | 7,60 | 15,30 |
|
Низьке фізіологічне протистояння стресу |
53,80 | 23,00 | 15,30 | 7,60 |
|
Проблеми і страхи в стосунках з вчителем |
7,60 | 61,50 | 23,00 | 7,60 |
Як видно з таблиці № 9 , у 61,50% досліджуваних середній рівень загальної тривожності. У 46,10% учнів середній рівень шкільної тривожності. Це означає, що діти знаходяться в сприятливому емоційному кліматі, пов’язаним із включенням в життя школи. 69,20% молодших школярів проявляють підвищений рівень переживання соціального стресу. В колективі для більшості учнів немає сприятливих умов для соціальних контактів. У 46,10% дітей виявлено середній рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. У46,10% обстежуваних проявляється підвищений рівень страху самовираження. Діти негативно ставляться до демонстрації своїх знань, можливостей, бояться їх показувати. У 46,10% дітей виявлено підвищений рівень страху ситуації перевірки знань. Діти відчувають тривожність з приводу перевірки їх знань. У 46,10% досліджуваних виявлено середній рівень страху невідповідності очікуванням оточуючих. Для дітей певною мірою є важлива оцінка інших. 53,80% обстежуваних виявили низький рівень тривожності з приводу низького фізіологічного протистояння стресу. Це значить, що діти нормально пристосовані до стресових ситуацій. У 61,50% дітей виявлено середній рівень страхів у стосунках з вчителями. Це означає, що діти не відчувають сильного емоційного напруження в спілкуванні з вчителем.
Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, я виявила, що рівень тривожності по різним факторам учасників експериментальної групи зменшився, див. табл.№ 10.
Таблиця 10 Порівняльна таблиця n=13
|
Фактори |
Рівні тривожності |
До формуючого експерименту |
Після формуючого експерименту |
|
Загальна |
високий |
7,60 | 0,00 |
|
тривожність |
підвищений |
46,10 | 30,70 |
|
середній |
30,70 | 61,50 | |
|
низький |
15,30 | 7,60 | |
|
Тривожність |
високий |
7,60 | 0,00 |
|
в |
підвищений |
46,10 | 38,40 |
|
школі |
середній |
15,30 | 46,10 |
|
низький |
30,70 | 15,30 | |
|
Переживання |
високий |
7,60 | 0,00 |
|
соціального |
підвищений |
69,20 | 69,20 |
|
стресу |
середній |
7,60 | 23,00 |
|
низький |
15,30 | 7,60 | |
|
Фрустрація |
високий |
7,60 | 0,00 |
|
потреби в |
підвищений |
38,40 | 23,00 |
|
досягненні |
середній |
23,00 | 46,10 |
|
успіху |
низький |
30,70 | 30,70 |
|
Страх |
високий |
15,30 | 15,30 |
|
самовираження |
підвищений |
46,10 | 46,10 |
|
середній |
7,60 | 7,60 | |
|
низький |
30,70 | 30,70 | |
|
Страх |
високий |
15,30 | 15,30 |
|
ситуації |
підвищений |
23,00 | 46,10 |
|
перевірки |
середній |
7,60 | 7,60 |
|
знань |
низький |
53,80 | 30,70 |
|
Страх |
високий |
46,10 | 15,30 |
|
невідповідності |
підвищений |
23,00 | 7,60 |
|
очікуванням |
середній |
7,60 | 46,10 |
|
оточуючих |
низький |
23,00 | 30,70 |
|
Низьке |
високий |
23,00 | 7,60 |
|
фізіологічне |
підвищений |
23,00 | 15,30 |
|
протистояння |
середній |
7,60 | 23,00 |
|
стресу |
низький |
46,10 | 53,80 |
|
Проблеми і |
високий |
15,30 | 7,60 |
|
страхи в |
підвищений |
61,50 | 23,00 |
|
стосунках |
середній |
7,60 | 61,50 |
|
з вчителем |
низький |
15,30 | 7,60 |
Як видно з таблиці № 10, в учасників, які брали участь у корекційних заняттях, виявлено зниження рівня загальної тривожності, шкільної тривожності, фрустрації потреби в досягненні успіху, страху невідповідності очікуванням оточуючих, низького фізіологічного протистояння стресу, проблем і страхів у стосунках з вчителем.
Не змінився рівень переживання соціального стресу і страху самовираження – він залишився підвищеним.
Зріс страх ситуації перевірки знань.
В результаті дослідження за даною методикою, ми виявили, що в 42,00% учасників контрольної групи середній рівень загальної тривожності, див. табл.№ 11
Таблиця 11 - Рівень шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних контрольної групи (Показники у %) n=19
|
Фактори |
Низький рівень |
Середній рівень |
Підвищений рівень |
Високий рівень |
|
Загальна |
5,20 | 47,40 | 42,00 | 5,20 |
|
Тривожність в школі |
26,30 | 15,90 | 52,50 | 5,20 |
|
Переживання соціального стресу |
10,50 | 52,60 | 31,50 | 5,20 |
|
Фрустрація потреби в досягненні успіху |
26,30 | 42,00 | 26,30 | 5,20 |
|
Страх самовираження |
26,10 | 21,10 | 31,50 | 31,50 |
|
Страх ситуації перевірки знань |
15,70 | 21,10 | 26,20 | 36,80 |
|
Страх невідповідності очікуванням оточуючих |
15,90 | 26,10 | 31,60 | 26,20 |
|
Низьке фізіологічне протистояння стресу |
47,30 | 36,80 | 10,50 | 5,20 |
|
Проблеми і страхи в стосунках з вчителем |
23,60 | 36,80 | 31,50 | 5,20 |
Як видно з таблиці № 11 , 47,40% учнів середній рівень загальної тривожності. У 52,50% обстежуваних виявлено підвищений рівень тривожності в школі. Ця частина дітей переживає негативний емоційний стан, що пов’язаний із включенням до життя школи. У 31,50% учасників виявлено підвищений рівень переживання соціального стресу. Ці учні переживають емоційний стан, який є несприятливим для розвитку соціальних контактів. У 26,30% досліджуваних виявлено підвищений рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. Дана частина дітей перебуває на психічному тлі, яне на дозволяє розвивати свої потреби в досягненні успіху. У 31,50% дітей виявлено високий рівень і ще в 31,50% - підвищений рівень страху самовираження. Учні відчувають негативні емоційні переживання з приводу саморозкриття, демонстрації своїх здібностей. У 36,80% дітей виявлено високий страх ситуації перевірки знань. Ці діти переживають тривогу з приводу перевірки їх знань, досягнень, можливостей. Також більше ніж у третини учнів виявлено страх невідповідності очікуванням оточуючих. Діти орієнтуються на значимість інших в оцінці своїх вчинків і думок, очікують негативних оцінок. Низький рівень тривожності, пов’язаний з фізіологічним протистоянням стресу , виявлено у 36,80% обстежуваних. Це означає, що більшість учнів класу має пристосованість до ситуацій стресогенного характеру. У 31,50% учнів виявлено підвищений рівень тривожності, який стосується проблем і страхів у стосунках з вчителями. Більшість учнів класу з цього приводу не відчувають страхів.
Порівнявши результати обох діагностичних зрізів, ми виявили, що рівень тривожності по різним факторам в учасників контрольної групи майже не змінився, див. табл.№ 12.
Таблиця 12 - Порівняльна таблиця n=19
|
Фактори |
Рівні тривожності |
До формуючого експерименту |
Після формуючого експерименту |
|
Загальна |
високий |
0,00 | 5,20 |
|
тривожність |
підвищений |
36,80 | 42,00 |
|
середній |
52,60 | 47,40 | |
|
низький |
10,50 | 5,20 | |
|
Тривожність |
високий |
5,20 | 5,20 |
|
в |
підвищений |
42,10 | 52,50 |
|
школі |
середній |
26,30 | 15,90 |
|
низький |
26,30 | 26,30 | |
|
Переживання |
високий |
5,20 | 5,20 |
|
соціального |
підвищений |
31,50 | 31,50 |
|
стресу |
середній |
52,60 | 52,60 |
|
низький |
10,50 | 10,50 | |
|
Фрустрація |
високий |
5,20 | 5,20 |
|
потреби в |
підвищений |
31,50 | 26,30 |
|
досягненні |
середній |
36,80 | 42,00 |
|
успіху |
низький |
26,30 | 26,30 |
|
Страх |
високий |
31,50 | 31,50 |
|
самовираження |
підвищений |
31,50 | 31,50 |
|
середній |
26,30 | 21,10 | |
|
низький |
15,70 | 26,10 | |
|
Страх |
високий |
36,80 | 36,80 |
|
ситуації |
підвищений |
21,00 | 26,20 |
|
перевірки |
середній |
26,30 | 21,10 |
|
знань |
низький |
15,70 | 15,70 |
|
Страх |
високий |
21,00 | 26,20 |
|
невідповідності |
підвищений |
36,80 | 31,60 |
|
очікуванням |
середній |
15,70 | 26,10 |
|
оточуючих |
низький |
26,30 | 15,90 |
|
Низьке |
високий |
5,20 | 5,20 |
|
фізіологічне |
підвищений |
15,70 | 10,50 |
|
протистояння |
середній |
36,80 | 36,80 |
|
стресу |
низький |
42,10 | 47,30 |
|
Проблеми і |
високий |
5,20 | 5,20 |
|
страхи в |
підвищений |
31,50 | 31,50 |
|
стосунках з |
середній |
36,80 | 36,80 |
|
вчителем |
низький |
26,30 | 23,60 |
Як видно з таблиці № 12, в учасників контрольної групи виявлено незначні збільшення рівня загальної тривожності, шкільної тривожності, страху ситуації перевірки знань.
Не змінився рівень переживання соціального стресу і проблем та страхів у стосунках з вчителем.
Дані показники суттєво не змінюють рівень тривожності дітей і їхній стан.
Висновок до третього розділу
Формуючий експеримент, у завдання якого входила розробка та апробація психокорекційної програми, спрямованої на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку, був проведений у формі корекційних занять, які містили в собі ігри, спеціальні вправи, завдання.
Після проведення корекційно – розвивальної роботи, простежила динаміку зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи. На даному етапі підтвердилася ефективність складеної корекційно-розвиваючої програми.
Результати повторного діагностичного зрізу показали, що рівень тривожності в учнів експериментальної групи знизився в різних аспектах. В учасників контрольної групи, які були продіагностовані, але не брали участь в корекційно-розвивальній роботі, рівень тривожності не знизився і залишився приблизно на тому ж рівні, що спочатку.
Отже, можна зробити висновок, що розроблена нами корекційно – розвивальна програма є ефективною в подоланні високого рівня тривожності молодших школярів.
Висновок
Проаналізувавши теоретичні джерела по проблемі підвищеної тривожності молодших школярів, можна зробити висновок, що у психологічній літературі, можна зустріти різні визначення поняття тривожності, хоча більшість дослідників сходяться у визнанні необхідності розглядати його диференційовано - як ситуативне явище і як особистісну характеристику з урахуванням перехідного стану і його динаміки.
Тривога сприймається як емоційний стан гострого внутрішнього болісного беззмістовного хвилювання, що пов'язується у свідомості індивіда із прогнозуванням невдачі, небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого для людини в умовах невизначеності. Це емоційний аспект тривожності.
Тривожність – це постійна або ситуативна властивість людини , яка призводить до стану підвищеного занепокоєння, відчуття страху і тривоги в специфічних соціальних ситуаціях [9, 81].
Науковці вважають, що тривога є складовою частиною стану сильної психічної напруги - «стресу». Можна зробити висновок про те, що такі форми поведінки як емоційне переживання, неспокій, невпевненість за своє благополуччя, може розглядатися як прояв тривожності.
Дослідивши особливості прояву тривожності в дітей молодшого шкільного віку, виявлено, що діти з високим рівнем тривожності схильні до яких-небудь страхів. Більшість дітей проходять в своєму психічному розвитку ряд вікових періодів підвищеної чутливості до страхів.
У психологічній сфері тривожність проявляється у зміні рівня домагань особистості, у заниженні самооцінки, рішучості, впевненості у собі. Тривожність впливає на мотивацію. Тривожність не обов'язково проявляється безпосередньо в поведінці, часом це — суб'єктивне неблагополуччя особистості, що створює специфічний фон її життєдіяльності, пригнічує психіку.
Головною причиною виникнення тривожності у дітей вважається неправильне виховання та несприятливі стосунки дитини з батьками, особливо з матір'ю.
За результатами аналізу нашого дослідження, частіше за все у дітей молодшого шкільного віку проявляється підвищений рівень загальної тривожності в школі – 88,20%, страху самовираження – 77,60%, страху невідповідності очікуванням оточуючих – 67,10%, страхів у стосунках з вчителями – 93,00%.
Визначивши вплив спеціально розробленої корекційно-розвивальної програми, спрямованої на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку, ми дійшли до висновку, що вона є дієвою і приносить позитивні результати.
На основі досвіду проведення корекційних занять з тривожними дітьми експериментальної групи, ми переконалися, що вони дійсно впливають на зниження тривожності в поведінці дітей молодшого шкільного віку. Вони позитивно вплинули на емоційну сферу дітей, а також змінили прояви тривожності в поведінці на спокій, рівновагу, відсутність емоційного і фізіологічного напруження.
Результати повторного діагностичного зрізу показали, що рівень тривожності в учасників експериментальної групи знизився в різних аспектах: загальної тривожності, шкільної тривожності, фрустрації потреби в досягненні успіху, страху невідповідності очікуванням оточуючих, низького фізіологічного протистояння стресу, проблем і страхів у стосунках з вчителем. В учасників контрольної групи, які були продіагностовані, але не брали участь в корекційно-розвивальній роботі, рівень тривожності не знизився і залишився приблизно на тому ж рівні, що спочатку.
Отже, можна зробити висновок, що розроблена нами корекційно – розвивальна програма є ефективною в подоланні високого рівня тривожності молодших школярів.
Список літератури
Аракелов Н.Е., Лысенко Е.Е. Психофизиологический метод оценки тревожности // Психологический журнал. – 1997. - №2. – 38с.
Битякова М.Р. Организация психологической работы в школе – М.: Совершенство, 1997. – 298с.
Гордєєва А. Тривожність молодших школярів у процесі адаптації до школи : шляхи та методи психокорекції // Психолог. – 2009. - №14.- квітень. – с. 1-24
Захаров А.И. Дневные и ночные страхи у детей. – СПб, 2000
Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. – М.: Педагогика, 1986. – 109с.
КовальчукО. Виникнення тривожності у дітей та профілактика страхів // Психолог – 2009. - №11-12, березень. – с. 22-23
Кученко Т.О. О детской тревожности. // Воспитание школьников. – 2002 - №5
Неймарк М.З. Аффекты у детей и пути их преодоления // Советская педагогика. – 1963. - №5. – с. 38-40
Обухова Л.Ф. Детская и возрастная психология. – М., 1996. – 169с.
Петровская Л.А. Компетентность в общении. М.: МГУ, 1989. – 216с.
Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков : Психологическая природа и возрастная динамика. Москва – Воронеж, 2000
Практическая психодиагностика / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский – Самара «Бахрах», 2000
Психічне здоров’я дитини – К.: Ред. загальнопед. газет, 2003. – 112с.
Психология. Словарь / Под. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494с.
Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Кн.1 – М.: ВЛАДОС, 2003
Рогов Е.И. Настольная книга психолога. Кн.2 – М.: ВЛАДОС пресс, 2001. – 529с.
СкворчевськаО.В. Ігрові методики роботи з учнями1-4 класів. – Харків «Основа», 2007. – 207с.
Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин – Минск.: Харвест, 1997. – 800с.
Спиваковская А.С. Психотерапия : игра, детство, семья – ООО Апрель Пресс, ЗАО Изд-во ЭКСМО – Пресс, 2000
Степанов С.С. Психологический словарь для родителей М. : Академия, 1996 – 152с.
Славина Л.С. Дети с аффективным поведением. М.: Просвещение, 1966. – 149с.
Тривожні діти 5-10 років. Корекційна програма // Психолог. – 24 (360). – червень. – 2009. – с. 3-15
Фридман Л.Ф., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя // Практическая психология в образовании – М.: Изд-во «Совершенство», 1988.
Шебанова В.І. Дослідження тривожності в дітей молодшого шкільного віку // Педагогіка і психологія. – 2001. - №2. – с. 108-119.
Эмоциональные нарушения в детском возрасте и их коррекция – М.: МГУ, 1990. – 197с.