Ролевые игры на уроках английского языка
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова
Кафедра англійської філології
Курсова робота на тему:
Рольова гра на уроках англійської мови як елемент комунікативного та особистісно-орієнтованого підходів до вивчення іноземної мови
Студента ІV курсу
факультету іноземної філології
заочної форми навчання
Стаценко Любові Петрівни
Науковий керівник:
доц. Колодько Тетяна Миколаївна
2002-2003 навч.рік
План
Вступ ..............................................................................................................3
1.Місце рольової гри в методиці викладання англійської мови ..........8
2.Основні етапи підготовки до проведення рольових ігор. Класифікація
рольових ігор.................................................................................................17
3.Використання рольових ігор у підручниках Project ..........................24
Висновки........................................................................................................30
Бібліографія....................................................................................................31
Додатки..........................................................................................................36
Вступ
Згідно сучасних методичних засад основний акцент у викладанні іноземних мов має бути зроблений на особистісно-орієнтованому та комунікативному підходах.
Продекларовані в рішенні Колегії Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2000р. та в Концепції розвитку загальної середньої освіти зміни вимагають розуміння та організації процесу навчання як процесу співпраці.
"Єдиноправильним і продуктивним підходом до розбудови системи освіти України в сучасних умовах може бути лише особистісно-зорієнтована педагогіка."1
Остання чверть XX та початок XXI століть орієнтовані на комунікацію як мету навчання іноземних мов дітей та дорослих.
Сучасна методика викладає такі ідеї та принципи в навчанні:
визнання першорядності процесу пізнання та доступності інформації;
цінність співпраці ; зокрема використання діалогів, полілогів, імпровізацій та рольових ігор як основних форм роботи;
визнання рівності пізнавальних та творчих можливостей усіх учнів, а також свідомої участі учнів у процесі навчання;
активна позиція учня в процесі навчання;
принцип комунікативності, який передбачає побудову процесу навчання як моделі процесу реальної комунікації;
урахування індивідуально-психологічних особливостей учня в процесі навчання.
Усі вищезгадані принципи взаємопов'язані. Реалізація кожного принципу окремо не може не привести до певного підвищення ефективності навчання, але значно ефективнішим є запровадження усієї методичної системи в цілому.
Найбільш повно ці ідеї та принципи можуть бути реалізовані лише в
взаємодії вчителя та учня, або учнів між собою, тобто в їх синергетиці ( від грец. synergos - наука про співпрацю ) освіти. Досягнення такої взаємодії можливе в колективних формах та методах навчання, якими зокрема є і рольові ігри.
Важливу роль у навчанні іноземних мов відіграють процеси сприймання. Індивідуальні особливості сприймання виявляються в його повноті, точності, швидкості. Вони можуть характеризуватися цілісністю, емоційністю, якщо увагу учня привертають самі факти ( синтетичний тип ), або переважаючою аналітичністю, коли увага спрямовується на значення і пояснення фактів ( аналітичний тип ), іноді спостереження та опис фактів поєднуються з їх поясненням ( аналітико-синтетичний тип ). Це свідчить про необхідність індивідуалізації засобів та форм навчання, особистісно-зорієнтованого підходу.
Загальновідомо, що різна навчальна інформація сприймається по-різному.
Піраміда засвоєння навчальної інформації вказує , що 70% інформації засвоюється під час навчальних дидактичних ігор, 50% - у групових дискусіях,
У той час як інші стратегії та методи навчання не дають таких результатів
засвоєння інформації , а отже і навчального матеріалу.
Серед провідних методів навчання, які відносяться до найінформативніших та результативних з точки зору сприйняття , виокремлюють такі, як:
дебати
рольові ігри
дискусії
ігри
Якість оволодіння учнем іншомовною діяльністю значною мірою зумовлена і мотивацією, яка викликає цілеспрямовану активність, стимулює вибір засобів та прийомів для досягнення мети. Психологи називають мотивацію "запускним механізмом" діяльності, у тому числі й мовленнєвої.
Майже всі учні бажають оволодіти іноземною мовою, але , зіткнувшись з різноманітними труднощами на шляху до досягнення мети, їх мотивація може знижуватись, зникає активність, послаблюється воля, погіршується успішність. Слід пам'ятати, що мотивація відноситься до суб'єктивних якостей учня і вона визначається його особистими спонуканнями, пристрастями і потребами. Тому вчитель може вплинути на неї лише опосередковано, створюючи умови, на основі яких виникає особиста зацікавленість у роботі.
Важливо глибоко продумати стимули для мовлення, заохочувати учнів до активних мовленнєвих дій у зв'язку з певною ситуацією. Таким чином буде реалізована взаємодія та співпраця вчителя з учнем, а також розвиток інтересу учня до вивчення мови. За наявності в учнів інтересу до мови, вивчена мова не забувається учнями, навіть якщо знання цієї мови не буде використовуватись протягом довгого часу. Одним з основних стимулів є гра. З психології відомо, що дитина грає завжди.
Гра - рід діяльності, вільної та свідомої, яка дає дитині не тільки насолоду, але й дозволяє самостверджуватись у заняттях, які її цікавлять.
Гра - розумна, планомірна, підпорядкована відомим правилам система поведінки. За визначенням Виготського Л.С. гра є природньою формою праці дитини, властивою лише їй формою діяльності. Особливість дитячої гри в тому, що її мотив не в результаті, а в змісті ігрової дії. Ігрові ситуації сприяють створенню особливого простору навчальної діяльності, у якому учень готується до рішення життєвоважливих проблем і реальних ускладнень.
За допомогою мовної гри реалізується активна позиція учня в навчальному процесі, адже учень передає не лише інформацію, але й своє ставлення до неї, а також фіксує і враження інших учасників гри. Одним із видів мовної гри є рольова гра.
"В основі концепції рольової гри лежить звернення до учня з проханням представити себе чи когось іншого в конкретній сутуації, потім гравцям пропонують поводитись відповідно до того, що б вони очікували від цієї людини." 2
У результаті кожен гравець виступає як частина соціального оточення інших і демонструє шаблон, у рамках якого вони можуть спробувати свою власну поведінку.
Сама назва "рольові ігри" свідчить про ті, що в ній учні отримують певну роль, яку вони повинні зіграти.
Рольові ігри:
сприяють пізнанню про процеси та почуття інших учасників гри
створюють умови, коли учні розв'язують певну проблему, обігруючи ролі
створюють сприятливі умови для обговорення
Кінцева мета рольової гри - набуття нових знань та їх відпрацьовка до рівня навичок, процес пізнання визнається першорядним. Ідея використання рольової гри полягає в тому, щоб дати можливість учням потренуватись у спілкуванні з оточуючими, взявши на собі ролі за сценарієм. Крім того гра - це змагання, воно активізує пам'ять дітей, відображує сприйняття ними світу.
Учасники рольової гри не тільки роблять повідомлення з певної тими, але й невимушено вступають у бесіду, намагаються підтримати її. Вони цікавляться думкою інших, погоджуються, сперечаються, відстоюють свою позицію... Гра проходити в жвавій творчій атмосфері, і, зрештою, розмова стає невимушеною.
Згідно всього вищезазначеного виокремлюються такі основні завдання курсової роботи:
розглянути місце рольових ігор у сучасній методиці викладання іноземних мов, зокрема в комунікативному та особистісно-орієнтованому підходах до вивчення іноземних мов;
довести доцільність використання рольових ігор як елементів комунікативного та особистісно-орієнтованого підходу;
виділити основні етапи підготовки до проведення рольових ігор;
показати можливості практичного використання рольових ігор на основі підручника Project .
Мета цієї роботи полягає в тому, щоб показати можливості використання рольових ігор у навчанні іноземної мови як елементу комунікативного та особистісно-орієнтованого підходів на основі підручника Project English згідно з сучасними методологічними засадами вивчення іноземних мов.
Місце рольової гри в методиці викладання англійської мови
Основними умовами для продуктивного оволодіння іноземною мовою, як і рідною, є:
включення учня в предметно-комунікативну діяльність;
тісне спілкування;
сукупність реалізації соціальних функцій.
Як організувати навчальний процес так, щоб забезпечити реалізацію цих умов?
Згідно сучасних методичних засад основний акцент у викладанні іноземних мов має бути зроблений на особистісно-орієнтованому та комунікативному підходах. Термін "підхід" означає стратегію навчання.
Під особистісно-орієнтованим підходом мається на увазі навчання учнів іноземного мовлення у класі за єдиною програмою, але з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей. Вчені визначають такі основні завдання та цілі особистісно-орієнтованого підходу:
заповнення прогалин у вихідному рівні володіння учнем іншомовним мовленням і своєчасне усунення нового відставання, якщо таке з'являється;
розвиток інтелектуального кругозору, психичних процесів і якостей особистості учня, які відіграють провідну роль у навчанні іншомовного мовлення;
активізація та стимулювання навчальної та навчально-виховної діяльності учнів
тощо.
Перелічені цілі та завдання можуть бути реалізовані практично шляхом використання різних видів індивідуалізації. Найвищий рівень інтересу та успішності при вивченні іноземної мови досягається при співвідношенні зовнішньої та внутрішньої мотивації як 70% до 30%, отже, мова іде про так звану мотивуючу індивідуалізацію. Вона передбачає врахування сталої системи мотивів оволодіння учнем іноземним мовленням та цілеспрямоване формування нових, складніших мотивів та поки що відсутніх у них видів мотивації.
Регулююча індивідуалізація спрямована на врахування вчителем реального рівня знань, умінь та навичок учнів на кожному етапі навчального процесу, тобто можливість спрощення і варіювання завдань для менш підготовлених учнів та ускладнення завдань для добре підготовлених і зацікавлених іноземною мовою учнів.
Формуюча індивідуалізація має за мету сприяти формуванню в учнів індивідуального стилю оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю з урахуванням та опорою на індивідуальні особливості нервової системи учня та стиль діяльності, який вже склався. Слід