Індивідуалізація навчання
1.3 Питання індивідуалізації навчального процесу молодших школярів у масовому педагогічному досвіді
Олена Ганул, вчитель-методист Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11 працює з шестилітками. Вона вже в 1 класі включає в уроки елементи диференціації. Це дає змогу призвичаювати дітей до самостійності, до того, що треба працювати не відволікаючись. Наступне, поступоово ускладнює завдання для сильних дітей. Розв'язування на уроках, наприклад, обернених задач, складання аналітичних задач, зміна запитання, складання задач за схемами - це все буде поштовхом для дітей до інтенсивної відповідальної роботи.
Повне застосування методу Олена Ганул починає з 2 класу. Найскладніше - привчити дітей працювати тільки за своїм варіантом, не відволікаючись ні на що інше. Але після двох-трьох тренувальних уроків усе стає на свої місця.
Вона уважно опрацювала всі матеріали, які надрукувала С.П Логачевська, і взяла суть її методу. Але пристосовуючись до умов свого класу, внесла в нього дещо своє. Наприклад, відмовилась від планшетів, які широко використовує Світлана Панасівна. Вона не має можливості дуже швидко перевірити всі зошити і тому покладається на чесність дітей, коли перевіряє правильність виконання завдання. Спочатку більшість учнів прагне працювати в першому варіанті, підсвідомо розуміючи, що той, хто виконає ці завдання, буде вважатися "сильнішим". Але згодом діти вчаться правильно оцінювати свої можливості і працюють з тими завданнями, які їм під силу. Це допомагає виявити і тих дітей, які не впевнені у своїх силах, бояться осоромитись, не впоравшись із складним завданням. З такими працює Олена Ганул окремо, підтримує, допомагає подолати невпевненість, повірити у власні сили.
То в чому ж полягає суть методу диференціації на її уроках?
Робота на уроці ділиться на кілька етапів. На першому етапі проводиться колективна робота над матеріалом за темою уроку. Наприклад: розв'язують задачі на знаходження третього доданка. Аналізують задачу, знаходять шляхи розв'язування. Після цієї роботи в класі виділяється група учнів, яка може працювати далі самостійно. Всі інші діти працюють з учителем над аналогічною задачею. На другому етапі сильніші учні одержують творче завдання. Наприклад, скласти аналогічну задачу. З тих учнів, що працювали з учителем, знову виділяється група, яка вже може працювати самостійно над подібною задачею. Вони розв'язують текстову задачу. А решта дітей працює над задачею з допомогою (схема, початок розв'язку, план розв'язування, опорна таблиця тощо). І, звичайно, вони можуть отримати консультацію учителя. На третьому етапі сильніші знову отримують творче, але ускладнене завдання (скласти обернену задачу, ускладнити, змінити запитання і т.д.). Друга група складає аналогічну задачу, а третя — розв'язує текстову задачу на знаходження третього доданка, тобто працює у межах програмових вимог.
Отже, всі діти засвоїли завдання уроку. Але сильніші не виконували механічно одну й ту ж роботу, а творили, розвивали своє мислення. Слабкі ж учні не списували з дошки, іноді навіть не намагаючись зрозуміти, що до чого.
Дуже важливим аспектом методу диференційованого підходу вважає Олена Ганул є те, що діти самостійно обирають обсяг роботи для себе, їм ніхто не диктує, як працювати сьогодні. І наприкінці уроку у дитини є почуття задоволення від добре зробленої роботи. Адже навіть сильні учні не можуть кожен день працювати однаково добре. А у слабких учнів не виникає комплексу нижчевартості, вони починають вірити у власні сили, навчаються охоче.
Поряд з основним завданням діти одержують ще додаткові. Найчастіше вони мають логічне навантаження. Учні працюють над ними тоді, коли своє завдання вони вже зробили і до наступного етапу лишився час. Таким чином, вони вчаться працювати зосереджено, не втрачаючи ні секунди дорогоцінного часу на уроці.
Урок з української мови. 4 клас.
Тема. Вживання дієслів у прямому і переносному значенні.
Мета. Поглиблювати знання учнів про вживання дієслів у прямому і переносному значенні. Закріплювати матеріал про змінювання дієслів за часами та числами. Працювати над розвитком мовлення та мислення учнів, збагачувати їх словниковий запас. Вчити працювати самостійно, вдумливо, наполегливо.
Матеріали до уроку: Тематичний словник школяра К.С. Прищепи та В.Г. Лук'яненка, орфографічні словники, ребуси, картинка "Весна", сигнали .
Хід уроку
1. Організація класу; оголошення теми та мети уроку.
Діти пояснюють, що означає вживати слова в прямому і переносному значенні; з якою метою це робиться.
2. Хвилинка каліграфії Додаткове завдання
м м м ммм Ребус, у якому зашифровано вислів
ме ма мл ум ом "Книжка мовчки все розкаже".
марніти, марнувати, Треба розшифрувати його і пояс-
мешкати нити.
1 група. Знайти значення слів.
2 група. Знайти значення слів. Скласти речення з одним із слів у прямому значенні.
3 група. Знайти значення слів. Скласти речення з одним із слів у переносному значенні.
Перевірка.
3. Робота за підручником. Вправа 405.
Проводимо усну підготовчу роботу. Ділимо текст на речення.
1. Виконати вправу. Підкреслити дієслова, вжиті в переносному значенні.
2. Виконати вправу, поширивши перше речення другорядними членами.
Перевірка вправи.
До дієслів ставимо питання. Визначаємо час і число дієслів.
4. Відгадування ребуса.
а) У ребусі зашифровано слово кипіти.
♦ Що означає це слово? (Бурхливе перетворення рідини в пару при нагріванні).
♦ Як це дієслово вживається - в прямому значенні чи у переносному?
♦ Які фразеологізми із словом кипіти ви знаєте? (Кипить робота. Кипить від гніву (обурення).
♦ Як ви розумієте ці фразеологізми?
♦ Запишіть фразеологізми в зошити.
б) Від зими ми переходимо до весни. Опрацюємо такий текст (записаний на дошці). Кипить подіями березень. Кожного дня природа підносить нам сюрпризи.
(Пояснюємо значення слова сюрприз).
1 група. Поширити перше речення другорядними членами. Визначити граматичну основу обох речень.
2 група. Доповнити тексти кількома реченнями. Допомога, картинка "Весна".
3 група. Доповнити тексти кількома реченнями, передавши емоції (позитивні чи негативні ).
Перевірка.
5. Підбір дієслів до іменників.
♦ Пропоную дітям загадку:
Старий дід мости помостив.
Молода прийшла - мости рознесла.
(Мороз і весна)
- Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка - весна і добирають до цих слів дієслова таким чином щоб вони були вжиті в переносному значенні. Наприклад: мороз - тріщить, кусає, щипає, падає, малює тощо.
Весна - прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала тощо.
♦ Складання усно спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи підібрані дієслова.
6. Робота з віршем.
Послухайте уривок з твору Лесі Українки:
...Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну,
То знов таємно-тихо шепотіла..
Бесіда: Що могла "сказати" Лесі весна?
1 група. Скласти 2 - 3 речення, що могла "сказати" весна Лесі Українці?
2 група. Продовжити: Коли земля прокинеться від зимового сну ..
3 група. Текст-міркування: Казав мені дідусь' " Весняний день рік годує"...
7. Робота з прислів'ями.
Які ще прислів'я про весну ви знаєте?
Наприклад:
Проспиш весною - заплачеш зимою.
Весна ледачого не любить.
Весна - наша мати: хто не посіє - не буде жати.
Зійшов сніжок - березень за пліужок.
Весна багата на квіти, а хліба у осені позичае.
У березні погода один день блисне, а сім днів кисне.
Записуємо кілька прислів'їв, вказуємо дієслова, визначаємо, в якому значенні вони вжиті.
8. Перевірка додаткового завдання (ребус, який діти розгадували протягом уроку). Тлумачення виразу. Чи можна цей вираз вважати прислів'ям?
9. Підсумок уроку.
10. Домашнє завдання.
Вправа 408.
1 група. Скласти опис дятла для довідника юного натураліста, використавши опорні слова.
2-3 група. Скласти опис-загадку "Дятел".
Диференціація на етапі закріплення і досвіді С.П. Логаевської. Коли діти обізнані з різними видами завдань, можна використати поетапну диференціацію навчальної діяльності і під час закріплення. Але щоб кожен учень зміг самостійно працювати, кожного разу проводить С.П. Логачевська велику підготовчу роботу безпосередньо на даному уроці.
Так, наприклад, перед закріпленням розв'язування складених задач повторють прості задачі на цікавому матеріалі, складають складену задачу з простих, порівнюють їх умови, розв'язки. Колективно розв'язують подібну задачу з підручника. Причому для активізації роботи Логачевська використовує гру «Учень - учитель», коли учень у ролі вчителя проаналізує задачу. Записують задачу в зошит з коментуванням. Звичайно, що і після такої підготовчої роботи не можна бути впевненим, що всі учні добре повторили ці задачі і зможуть самостійно їх розв'язати.
Тому поетапна робота дає можливість тим учням, які вже можуть самостійно працювати, поглиблювати знання, а іншим - вчитись самостійно працювати через поступове зменшення міри допомоги. Розглянемо це на прикладі.
Тема. Закріплення задач на дві дії (1 клас).
Перед початком поетапної самостійної роботи колективно повторили прості задачі, які входять до складеної: на збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць, на знаходження суми двох доданків. Одночасно в органічному зв'язку з навчальною роботою використовуються дані про громадську роботу учнів. Наприклад, першокласники читають правило «Бери участь у праці, у справах свого класу...», а на екрані проектуються дані про збір ними макулатури:
Василько - 4 кг, Оля-5кг,
Віталик — 3- кг, Олег-7кг.
На дошці прикріплюється схема задачі:
□ кг
?,на □ кг більше
За схемою і даними про збір макулатури учні складають задачі такого типу: Василько зібрав 4 кг макулатури, а Оля — на 1 кг більше. Скільки макулатури зібрала Оля?
Задачі на знаходження суми двох доданків складаються за схемою та за даними про роботу батьків учнів з «Рідного задачника». За допомогою графопроектора на екран проектуються дані про роботу доярки:
Олина мама — доярка. Надої молока за день від кожної корови такі:
Рибка-7 кг, Капа-9кг,
Русалка-10 кг, Пишна-6 кг.
Задача. Від корови Капи за день доярка надоює по 9 кг молока, а від корови Рибки — по 7 кг молока. Скільки кілограмів молока надоює доярка за день від двох корів разом?
Другим етапом роботи є спостереження, порівняння умов задач та їх розв'язання.
— Чим подібні і чим відрізняються розв'язання цих задач?
Задача № 1 Задача № 2
Василь зібрав 4 кг макулатури, Василь зібрав 4 кг макулатури, Микола — ?, на 2 кг більше. Микола — на 2 кг більше. Скільки кілограмів макулатури Скільки кілограмів макулатури зібрав Микола? зібрали хлопчики?
— Довести, що задача № 2 складена, розв'язати її.
Наступним етапом уроку є робота з фланелографом, під час якої використовуються методи аналізу і синтезу.
Користуючись умовними знаками: ?, □ - відоме число, словами «на», «більше», учні виконують вправи на перетворення простої задачі в складену і навпаки.
На фланелографі викладається схема задачі: «Юрко прочитав 7 книжок, а Сашко — на 3 більше. Скільки книжок прочитав Сашко?»
— Як поставити запитання, щоб задача розв'язувалась двома діями? (Скільки книжок прочитали два учні?)
— А як із складеної задачі зробити просту? (Треба забрати знак об'єднуючої дужки, і тоді можна буде поставити запитання: Скільки книжок прочитав Сашко?)
Учні записують задачу з коментуванням, а потім колективно розв'язують у зошитах задачу, записану на дошці: «Вова прочитав 4 книжки, а Іра — на 6 книжок більше. Скільки книжок прочитали двоє учнів?».
Один із сильних учнів заздалегідь готується до аналізу задачі на універсальній електротаблиці «Подумай», виконавши завдання картки, на якій подано короткий запис задачі і запитання щодо її аналізу. Учень добирає необхідні відповіді, правильність яких сигналізується спалахом електролампочки. Після такої підготовки учень аналізує задачу, ставлячи запитання своїм товаришам, стверджуючи їхні відповіді електротаблицею. Ось зразок такої картки:
1. Про що говориться в задачі?
2. Що означає число 4? 2. Вова прочитав 4 книжки.
3. Що означає число 6? 3. Іра прочитала на 6 книжок більше.
4. Про що запитується в задачі? 4. Про те, що учні читали книжки.
5. Чи можемо зразу відповісти?
6. Чому? 6.Тому що ми не знаємо, скільки книжок прочитала Іра.
Після глибокого аналізу задачі за допомогою сигнальних блокнотів повторюються складові частини задачі. Викликаний учень розповідає умову даної задачі, запитання, розв'язування, відповідь. Діти сигналізують про свою згоду чи незгоду відповідним кольором блокнотів. Розв'язану задачу записують самостійно у зошити.
Лише після такої глибокої підготовчої роботи можна дати самостійні завдання для закріплення уміння розв'язувати задачі даного виду.
На етапі закріплення у задачах використано дані про кількість кролів, вирощених першокласниками вдома.
На дошці кольоровою крейдою записано завдання для кожного варіанту. Завдання відкриваються поступово, у міру потреби.
В 1 класі Логачезська сама пропоную учням варіанти. Інколи дозволяє самостійно вибрати посильне завдання, дотримуючись певних вимог: вибрані завдання одного кольорі виконай до кінця. В разі утруднення піднімай руку.
1 етап
І варіант. Розв'яжи задачу:
Микола виростив 6 кролів, а Вова-на 4 кролі більше.
Скільки кролів виростили два хлопчики?
II варіант. Склади задачу за коротким записом і розв'яжи її.
Оля-10 кролів
Василь-?,на 3 кролі більше
З учнями третьої групи Логачевська працює індивідуально. Сідає біля них і тихенько складає і розв'язує з ними задачу даного виду з допомогою унаочнення.
Усі завдання швидко перевіряються і коментуються. Слухають усі, бо знають, що вже на цьому уроці будуть виконувати аналогічне, трохи складніше завдання І чи II варіанту. Відбувається ніби «передача» естафети знань.
2 етап
Завдання ускладнюються, зменшується міра допомоги слабшим учням.
І варіант. Склади задачу за виразом: 10 + (10 + 6).
II варіант. Розв'яжи задачу:
Іра виростила 8 кролів, а Руслан — на 6 кролів менше.
Скільки всього кролів виростили двоє учнів?
III варіант. Склади задачу за коротким записом і розв'яжи її:
Сашко виростив 12 кролів
Люда виростила ?, на 2 кролі менше
Під час перевірки учні І і II варіантів тільки називають відповіді, а учні III варіанту пояснюють розв'язання своєї задачі.
З етап
І варіант. Склади задачу зі словом «менше».
II варіант. Склади задачу за виразом: 2 + (2 + 8).
III варіант. Розв'яжи задачу:
Тетянка виростила 10 кролів, а Галя — на 10 кролів більше. Скільки кролів виростили дівчатка?
Як бачимо, завдання однієї групи через деякий час виконують учні іншої групи, тобто слабші учні підтягуються до рівня сильніших. Завдання добираються так, щоб усі учні змогли одночасно їх закінчити. Хронометрування з допомогою реле часу допомагає виховувати в дітей уміння раціонально використовувати кожну хвилину уроку.
4 етап роботи проходить найцікавіше. У гості до учнів приходить один з казкових героїв (це яскраві іграшки, виготовлені з пінопласту): Незнайко, Буратіно, Білочка, Їжачок тощо і просять допомогти розв'язати задачу.
Наприклад, на екрані проектується умова задачі:
Сергій виростив 6 кролів.
Зоя — ?, на 4 кролі більше.
Скільки кролів виростили два учні?
1) 6 + 4 = 10 (кр.)
2) 10 + 4 = 14 (кр.)
Відповідь: виростили 14 кролів.
Всі учні беруть посильну участь у відшукуванні помилки, охоче допомагають Білочці зрозуміти суть задачі.
Ефективним прийомом диференційованої роботи із слабовстигаючими учнями є поєднання багаторазового пояснення з поетапною роботою над закріпленням матеріалу. Покажемо дію такого прийому на прикладі вивчення учнями 1 класу теми «Ненаголошені е, и».
Після актуалізації опорних знань та колективного складання пам'ятки застосування правила школярі колективно виконують вправи за зразком. Далі вчитель запитує:
— То як же перевірити, яку букву треба писати?
Учні, які зрозуміли правило, самостійно виконують вправу 175 (вставляють пропущені букви в словах: з...ма - зими, п...ро - пера, кр...ло - крила, в...рба - верби., в...сна - весни).
Інші під керівництвом учителя виконують практичні завдання щодо написання слів з ненаголошеними е, и. Перевірка роботи для обох груп дітей поєднується з ґрунтовним поясненням, чому саме в тому чи іншому слові треба писати е чи и. Тепер майже всі діти зрозуміли суть правила. Вони одержують завдання: дібрати перевірні слова і вставити потрібну букву у стовпчиках слів, написаних на картках для індивідуальної роботи.
В цей час учитель працює індивідуально з кількома учнями, які ще не зовсім зрозуміли правило. Після того як учні усвідомлять пам'ятку застосування правила, під керівництвом учителя проводиться поетапна самостійна робота з метою вироблення навичок правопису слів з ненаголошеними е, и.
На І етапі роботи учні одержують завдання:
І варіант. Встав пропущені букви в словах: з...ма, в...сна, в...рба, п...ро.
II варіант. Виконай завдання за зразком: село — села. Вправа 177.
III варіант. Користуючись алгоритмом, добери перевірні слова, встав пропущені букви (з допомогою вчителя).
Під час перевірки учні І варіанту пояснюють правопис слів. Усі інші уважно слухають ґрунтовне пояснення, зачитують свої завдання.
На II етапі роботи учні виконують більш складні завдання:
І варіант. З газети «Зірка» випиши слова з ненаголошеними е, и.
II варіант. Встав пропущені букви: дер...во, м...чі, ч...сло, л...сти.
III варіант. Виконай завдання за зразком: село — села. Вправа 181.
Слухають усі.
Учні II варіанту пояснюють правопис слів. Учні І і III варіантів тільки зачитують записане, називаючи вставлені букви.
На III етапі роботи завдання ускладнюється:
І варіант. Склади речення зі словами першого завдання: зима, весна, верба.
II варіант. З газети «Зірка» випиши слова з ненаголошеними е, и.
III варіант. Встав пропущені букви в словах: ж...то, з...рно, з...мля, ст...пи.
Тепер уже й учні III варіанту пояснюють написання слів.
IV етап роботи — гра «Відшукай помилку».
Всі виконують завдання, яке пропонує казковий герой: зерно - зерна, крило - крила, серпи - серп. Учні відшукують помилки, доводять правильність своєї думки. Правильний варіант записують на планшетах. Учитель оглядає роботи, коментує їх виконання.
Залежно від того, який матеріал вивчається у підручнику, Логачевська нерідко вдається й до найпростішого способу диференціації — доповнення основних вправ додатковими завданнями для різних груп дітей. Вона вважаю, що такі завдання необхідно пропонувати дітям завжди, коли всі виконують спільне завдання, бо не всі учні можуть одночасно виконати певну вправу через різний темп письма, різний рівень мислення тощо. Але завдання має бути невелике за обсягом і відповідати меті уроку, щоб учень зміг закінчити його, поки всі учні класу виконають основне завдання.
Варіантність завдань полегшує контроль, оскільки всі додаткові завдання повинні бути перевірені і прокоментовані в класі.
Додаткові завдання, на її думку, дають можливість повторити раніше вивчене, показати дітям, які різні цілі може мати робота над текстом, дає уявлення, як діти оцінюють свої можливості, що вони обирають для самостійної роботи. Такі додаткові завдання варто урізноманітнювати і водночас спрямовувати на краще відпрацювання тих умінь, які зазначені як основні на кінець року.
Наприклад, на уроці української мови в 1 класі під час вивчення теми «Подовження приголосних звуків» учні виконували з диференційованими завданнями вправу 204. Основне завдання: вставити пропущені букви.
Крім того, на вибір, у міру своїх можливостей, діти виконували такі додаткові завдання: складали речення з виділеними словами: життя, насіннячко...; ділили виділені слова для переносу; визначали кількість звуків і букв у виділених словах; записували виділені слова в алфавітному порядку та ін.
Наведемо перелік творчих вправ на уроках української мови, які виконували учні С.П. Логачевської.
«Велика буква». 1 клас.
1. Запишіть імена дітей своєї зірочки. Підкресліть велику букву.
2. Запишіть імена, по батькові членів своєї сім'ї.
3. Випишіть з орфографічного словника назви міст.
4. Прочитайте текст і випишіть слова, які написані з великої букви. Поясніть, чому вони так написані.
5. Напишіть свою адресу на конверті і покажіть друзям.
6. Складіть речення зі словами: Київ. Сашко, Дніпро.
7. Запишіть назви вулиць свого селища.
8. Подумайте і виберіть слова, які треба писати з великої букви: Школа, Гадина, Зима, Дніпро, Хліб, Ворона, Мурка, Україна, Літо, Вітер, Оленка.
9. Подивись на малюнок і дай імена всім дітям.
10. Запиши 10 прізвищ жовтенят класу в алфавітному порядку.
«Будова слова». 2 клас.
1. Доберіть спільнокореневі слова до слів: сад, ліс, вода.
2. Доберіть слова, які складаються тільки з кореня; з кореня і суфікса.
3. Складіть речення зі словами так, щоб вийшла зв'язна розповідь: хмара, хмаронька, хмарний, хмариться. Виділіть у цих словах корінь.
4. Випишіть з тексту (газета «Зірка») слова, що складаються з кореня і закінчення.
5. Доберіть спільнокореневі слова так, щоб були різні частини мови: хвороба, зелень, лікар, зима.
6. Випишіть слова, в яких немає закінчення: трактор, тракторів, зима, зимовий, сад, садівник, хлів, хлібний.
7. Складіть речення зі слів кожного рядка, змінюючи закінчення слів. Запишіть складені речення:
а) праця, люди, годує;
б) бережи, праця, люди;
в) краса, створюється, праця;
г) герої, народжуються, у, праця.
8. Утворіть нові слова за допомогою префіксів із слів їхав, писав.
9. Утворіть за допомогою префіксів слова з протилежним значенням: прилетів, привіз, зав'язав, відвіз, віднесла, прилетіла, прийшла, привезла.
10. Випишіть з тексту слова з префіксами:
Восени дерева скидають своє вбрання. Колгоспники привітали друзів з Днем працівників сільського господарства. Осінь святкові подарунки щедро всім роздала.
11. Випишіть з орфографічного словничка по одному слову з префіксами без-, ви-, від-, в-, до-, за-, з- (с-), раз-, при-, під.
12. Утворіть слова за допомогою суфіксів: час, стіл, дощ, ніж, брат, лист, нога, гора, риба.
13. Випишіть з орфографічного словника слова з суфіксами -ик, -ок.
Складіть слова:
а) -ок, голос- б) -а, червон- в) -а, -еньк, червон-
г) -ик, кущ- д) дівч, -а, -инк.
«Речення». 2 клас.
1. Складіть розповідні речення з даними словами: школа, учень, осінь, дощ, горобчик.
2. За даним малюнком складіть усі види речень.
З. Прочитайте текст і подумайте, скільки тут речень.
БРАТИ.
У Володі Ульянова був старший брат Саша вони дуже любили один одного Володя - веселий і рухливий він не міг довго сидіти на одному місці часто грався, голосно сміявся, почувши жарт.
4. Доповніть речення потрібними словами:
а) (К о л и?) берізки одягаються в (я к и й?) одяг;
б) (X т о?) зробили на ялинку (я к і?) ліхтарики;
в) (К о л и?) починає жовтіти (щ о?) на деревах?
5. Встановіть зв'язок слів у реченні: На безмежних просторах розквітли міста і села.
6. Складіть речення про вихідний день, підкресліть головні члени речення.
7. Складіть невеличке оповідання за сюжетними малюнками. Використайте всі види речень.
8. Встановіть зв'язок слів у реченнях:
а) Люди готуються до зими;
б) Краплини дощу стукають у віконце.
9. З поданих слів складіть речення, змінюючи закінчення слів: а) У, школа, вазони, на, поличка, стояти, з, квіти; б) Ми, поливати, їх; в) В, вазон, одному, червоненька, квіточка, з'являтись.
10. Поширте речення другорядними членами речення: Настя велика. Шпаки прилетіли. Побігли струмки.
11. Складіть і запишіть речення за схемами:
Підмет присудок Присудок підмет
12. Складіть речення за запитаннями:
Хто? Що робить?
Що робить? Що? Коли? Куди?
Що робило? Що?
Одним із прийомів застосування диференційованого підходу є виконання у 2-3 класах завдань на вибір і на уроках трудового навчання. Це дає можливість виявити самооцінку учня, рівень його підготовки, поживлює його інтерес до завдання.
На уроках трудового навчання учні самостійно вибирають шлях виготовлення виробу. Наприклад, 3 клас, виготовлення гальнички.
Після вступного слова вчителя і розгляду готового зразка виробу учні розпочинають роботу за варіантами.
І варіант. Виготовити гальничку, користуючись кресленням і малюнком.
ІІ варіант. Виготовити гальничку, користуючись технологічною карткою.
1. Паперову викрійку (200 Ч100мм) приколоти шпильками до тканини.
2. Обвести крейдою і по наміченій лінії вирізати тканину.
3. Швом «строчка» на одній половинці заготовки вишити простий малюнок.
4. Скласти заготовку поперек пополам вишивкою всередину.
5. Прошити заготовку, відступивши від краю на 1см.
6. Перед цим вставити в один з кутків тасьму у вигляді петлі.
7. З одного боку шов виконати не до кінця.
8. Через залишений отвір вивернути гольничку.
9. Набити гольничку ватою і зашити зверху отвір.
III варіант. Виготовити гольничку, користуючись готовим зразком виробу.
IV варіант. Учні працюють з учителем.
В кінці уроку оцінюється якість виробу.
Знайомство з досвідом учителів засвідчує, що у визначенні змісту і прийомів диференціації роботи над текстом є значні труднощі. Це зумовлено не тільки тим, що в розпорядженні вчителя майже немає рекомендацій з цього питання. Не менш важливою є та обставина, що на уроці читання провідною діяльністю в робота над текстом, яка має бути багатоплановою, цікавою для дітей і водночас включати багато суто тренувальних завдань. Тому перед учителем стоїть нелегка проблема: дати поживу і для розуму, і для відпрацювання техніки читання, й неодмінно зберегти емоційність сприймання.
На кожному уроці навчання грамоти проводиться фронтальна робота з усім класом, а потім самостійна індивідуальна робота сильніших учнів та індивідуальне заняття вчителя з тими, хто не вміє читати. Для школярів, які читають цілими словами, використовую такий дидактичний матеріал: картки з друкованим текстом, «чарівні клітинки», скорочені малюнкові тексти, доміно «Склади слово», картки-папки.
Ось зміст завдань карток-папок з предметними малюнками. Завдання даються в усній формі.
1. Впізнай, що зображено на малюнках, усно поділи це слово на склади, а їх кількість познач вертикальними рисками на вкладеному аркуші.
2. Назви односкладові, двоскладові і т. д. слова.
3. Підпиши на вкладці малюнок і обведи вивчену букву, на місці невивченої букви постав риску.
4. Склади речення за малюнком і познач прямокутником кількість слів у реченні.
5. Назви правильно малюнок. Постав на аркуші стільки крапок, скільки чуєш звуків.
У той час, коли група дітей працює самостійно, Логачевська проводить роботу з тими, хто читає по буквах. Наприклад, повторно виділяли звук, усвідомлювали його варіантність у сполученнях ма, мо, му, ом, вчилися читати складами і цілими словами.
Інший приклад. Читання для відповідей на запитання:
І варіант II варіант
Прочитай запитання і підготуй Прочитай запитання, знайди відповіді. Подумай, які ще за- у тексті відповіді, прочитай, питання можна поставити до підготуйся до відповіді на заданого тексту. питання.
Інколи в класі виділяються діти (1-2), які ще не можуть виконати і цих завдань. Тоді з такими учнями працює вчитель.
Визначення тексту до малюнка в підручнику:
І варіант II варіант
Прочитай текст, виділи ту його