Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Методика навчання письма в букварний період навчання грамоти

Методика навчання письма в букварний період навчання грамоти

звука в слові, аналіз звука, синтез, засвоєння букви і процес читання.

В основі української графіки лежить складовий принцип, який полягає в тому, що окремо взята буква (графема) не може бути прочитана, оскільки вона читається з врахуванням наступних букв. Тому в сучасній методиці навчання грамоти діє принцип складового (позиційного) читання, при якому діти з самого початку орієнтуються на відкритий склад як одиницю читання. Відкриті склади характерні для української мови, будова складу в більшості випадків підпорядкована закону висхідної звучності.

Склад - це один або кілька звуків, які вимовляються одним видихуваним поштовхом. Основою складу є голосний звук. Будова складу може бути різною: ПГ (відкритий), ГП (закритий), типу ПГП, а також ці ж типи із збігом приголосних: ППГ, ПППГ та ін. (П - приголосний, Г - голосний).

Оволодіння правилами графіки - необхідна умова письма, але недостатня. Живі фонетичні процеси приводять до того, що між вимовленим і написаним словом часто виникає невідповідність. Це відбувається у тих випадках, коли фонеми знаходяться в слабких позиціях.

Для позначення буквою звука слабкої позиції треба визначити, до якої фонеми відноситься даний звук, а потім позначити його. Буква для звука, який відповідає сильній позиції фонеми, вибирається за правилами графіки. Для звука, який представляє слабку позицію фонеми, - за правилами орфографії.

Психолого-педагогічні вимоги до організації навчання грамоти.

Успішне навчання читанню і письму вимагає великої і систематичної роботи по розвитку фонематичного слуху, тобто вміння розрізняти окремі звуки в мовленнєвому потоці, виділяти звук із слова або складу. Фонетичний слух необхідний не тільки для навчання читання й письма, але й для формування в майбутньому орфографічних навичок. Розвиткові фонематичного слуху сприяють звуковий аналіз слів, встановлення послідовності звуків у слові, вправи з аудіювання, слухання і "впізнавання" фонеми в сильній і слабкій позиції.

Психологічне вивчення процесу читання й письма у показує, що дитина значний час опирається на промовляння вголос по складах. Вона може почути звуки, які промовляє вчитель, однак, коли переходить до запису слова, вона допомагає собі власним промовлянням і прислуховується до нього. Промовляння при письмі називається мовленнєво-руховим аналізом. Учителеві необхідно виправляти дітей у правильнім вимові по складах слів при їх складанні і запису. Дитина повинна навчитися промовляти кожне слово по складах, одночасно прислуховуватись до його звучання, намагаючись вловити кожний звук слова і порядок звуків.

Педагогікою визначаються, зміст і методи навчання, які повинні відповідати віковим можливостям учнів.

Увага першокласників нестійка, коливається під час уроку, дитина ще не вміє її концентрувати і розподіляти.

Особливість пам’яті дитини - перевага наочних образів над словесними, тому словесний матеріал запам’ятовується нею механічно і без осмислення.

Сприйняття у цьому віці характеризується тим, що діти сприймають предмет загалом, не розчленовуючи його. І у слові вони сприймають перш за все його зміст, а не будову. У перші тижні діти часто змішують поняття "слово", "склад", "звук", "буква"; змішують букви, подібні за формою, і звуки, близькі за звучанням.

Першокласник мислить конкретними образами, абстрактне мислення практично відсутнє.

У зв’язку з цими особливостями психічних процесів навчання грамоти організовується за допомогою прийомів і методів, що допомагають реалізувати принципи доступності і посильності, наочності та індивідуального підходу. Важливе місце при цьому займає гра лексичного, фонетичного, граматичного характеру.

Основні педагогічні вимоги до процесу навчання грамоти:

1. На початку кожного етапу уроку вчитель повідомляє дітям, що вони будуть робити і навіщо, а в кінці роботи оцінює, що і як виконали.

2. Завдання і запитання формулюються конкретно і короткими фразами.

3. Переважає колективна форма роботи. Вчитель постійно показує зразок виконання або виконані завдання.

4. На уроці читання більшу частину часу діти повинні читати, а на уроці письма - писати.

5. Протягом уроку необхідно декілька разів змінювати види діяльності учнів.

6. Наочні посібники, дидактичний матеріал, ігрові завдання повинні використовуватися в такій мірі, щоб навчання було доступним і цікавим, однак не перевантажувало увагу учнів.

7. Плануючи роботу, необхідно враховувати підготовку всього класу й окремо кожного учня (групи учнів).

8. Обережно використовувати покарання, віддаючи перевагу заохоченню дитини.

Успіх організації навчання грамоти залежить від того, наскільки вчитель володіє лінгвістичними знаннями, враховує вимоги психології та педагогіки.

У період навчання грамоти уроки класифікуються за такими ознаками:

а) за основним предметом навчання - уроки читання і уроки письма;

б) за часом, за періодами і етапами навчання - уроки в добукварний, букварний і післябукварний період;

в) за наявністю чи відсутністю нової теми на одному уроці - уроки вивчення нового звука і букви або навчання письму букви, великої і малої (рядкової), і уроки закріплення, на яких нова буква не вивчається; особливий тип уроку - урок повторення і узагальнення, обов’язковим є також щотижневий урок читання, на якому до 20 хвилин відводиться на позакласне читання.

До уроків навчання грамоти ставляться загально-дидактичні і спеціальні методичні вимоги.

Загально-дидактичні вимоги:

а) виховний характер уроку, чіткість виховної мети: які моральні якості будуть розвиватися на даному уроці;

б) чіткість навчальної мети уроку: що нового діти дізнаються, чого навчаються, які навички і вміння будуть розвиватися, яка стадія розвитку цих умінь і навичок, який буде рівень їх пізнавальної активності, мислення, який буде етап вивчення теми і т. ін.;

в) наступність і перспективність уроку, його зв’язок із попередніми і наступними уроками, його місце серед уроків з даної теми, з даного розділу програми;

г) розмаїття методичних засобів і прийомів роботи, варіативність роботи над матеріалом, залежність вибору методичних засобів від характеру матеріалу і завдань навчання, доступність методики - її цікавий та ігровий характер;

г) диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі уроку; наявність зворотного зв’язку (від учнів - до вчителя) на всіх етапах уроку;

д) навчання учнів прийомів розумової праці ("вчити учитися"), тим умінням, які є необхідною умовою успішного навчання в школі;

є) обов’язкові також й інші дидактичні вимоги - науковість, доступність матеріалу і т. ін.

Спеціальні (методичні) вимоги:

а) обов’язковою умовою будь-якого уроку рідної мови є турбота вчителя про мовленнєве середовище: на уроці має звучати правильне, виразне, образне, точне, логічне мовлення; панувати атмосфера культури мовлення. Усе, що використовується на уроці, має бути зразковим і за формою, і за змістом. Кожний урок має виховувати "мовне чуття", любов до рідної мови, до живого, яскравого, виразного слова;

б) на кожному уроці, як читання, так і письма, обов’язково повинна мати місце робота з розвитку мовлення учнів: збагачення, уточнення і активізація словника, складання і аналіз речень, робота над словосполученням, усні висловлювання, переказ, читання напам’ять, драматизація і т. ін.; часто ці види роботи переплітаються з іншими - зі звуковим аналізом і синтезом, із читанням, письмом і т. ін.;

в) на кожному уроці читання і письма необхідними елементами повинні виступати різноманітні прийоми звукового і буквеного аналізу і синтезу - підготовка до читання або, що важливо, письма, а також самостійні вправи;

г) безпосередня робота для формування умінь і навичок читання і письма повинна займати приблизно 2/3 уроку за часом (у поняття "читання" входить підготовча робота перед читанням, а також аналіз змісту прочитаного; це можна сказати і про поняття "письмо");

г) на кожному уроці читання і письма має використовуватися матеріал для зразка - додаткові тексти для усної роботи: уривки з творів поетів, письменників української і зарубіжної літератури, фольклорні твори;

д) уроки читання і письма складають нерозривну єдність: урок читання готує учнів до уроку письма, а урок письма є продовженням попереднього уроку читання, тобто реалізується принцип наступності і перспективності.

Загальна структура уроку опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: "Звуки [р], [р’], позначення їх буквою "ер", тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви.


2.2 Орієнтовна структура уроку письма в букварний період навчання грамоти


Для кращого розуміння методичних принципів навчання в букварний період, пропонуємо коротку структуру уроку письма (вивчення нової літери). Слід зауважити, що види робіт, наведені нижче, є орієнтовними і можуть змінюватись, відповідно до контингенту учнів, матеріальної бази тощо.

Структура уроку письма:

1. Повторення вивченого на уроці читання.

Види робіт: звукові аналітичні і синтетичні вправи: впізнавання звуків у вказаних словах з визначенням місця звучання; доповнення запропонованих складів іншими вказаними звуками для утворення слів; утворення злиття із вказаними звуками; складання моделей складів, слів, речень; аналіз запропонованих слів, речень, їх моделей і т. ін.

2. Показ зразка писаної літери.

Види робіт: аналіз демонстраційного зразка писаної літери на картці, розлінованої за сіткою зошита, збільшеної в 20 разів; аналіз зразка літери, записаної заздалегідь на дошці; зіставлення друкованої і писаної літери.

3. Аналіз будови букви з переліком її елементів.

Види робіт: структурний аналіз писаної букви; називання елементів букви.

4. Засвоєння конфігурації літери.

Види робіт: показ написання букви на дошці з поясненням послідовності зображення елементів; "писання" учнями букви в повітрі з орієнтацією на показ учителя; аналіз зразка букви в зошитах, усне пояснення порядку зображення елементів.

5. Вправи з письма.

Види робіт: писання літери за пунктирними зразками у зошиті (з друкованою основою); писання літери за зразком, написаним учителем; писання трьох літер (самостійно), зіставлення написаних літер із зразком, аналіз помилок.

6. Фізкультхвилинка.

7. Дописування рядка літери.

8. Звуко-буквений аналіз слова з конструюванням звуко-складової схеми фішками і викладанням із букв розрізної азбуки.

9. Динамічна пауза.

10. Писання другого рядка букви (друга частина рядка - письмо під такт).

11. Аналітико-синтетичні вправи з наступним записом окремих складів, слів.

Види робіт: звуковий аналіз вказаного складу, слова з наступним записом за зразком; визначення типів з’єднань даної літери з іншими та їх запис; добір слів із вказаною літерою (звуком), які відповідають на запитання хто? що? який? (яка? яке?), що зробив? що робить? і т. ін.; складання з одним із слів речення і т. ін.

12. Списування.

Види робіт: списування з друкованого матеріалу (рукописного) складів, слів, речень; списування з ускладнюючими елементами: дописати літеру (склад), переставити склади (літери), підкреслити злиття м’якого (твердого) приголосного з голосним, вказані види з’єднань букв.

13. Слухове письмо.

Види робіт: диктант букв, складів; запис на слух одно-, дво- і трискладових слів, написання яких збігається з вимовою; самодиктант складів, слів, прочитаних із дошки (таблиці, картки); коментоване письмо букв, складів, слів; перевірка написаного.

14. Підсумок уроку.

Види робіт: називання букви, яку вчилися писати; впізнавання літери за елементами; звуко-літерний аналіз слова з вивченою літерою; розгадування загадок про вивчену букву; конструювання слів і запис їх на дошці; ігрові вправи тощо.

У Додатку В подані орієнтовні конспекти уроків з вивчення нової літери.

Зазначимо, що відповідно до мети уроку, затраченого часу, структура заняття може змінюватись. Важливо, що кожен учень в тій чи іншій мірі, долучився до роботи на уроці, осягнув необхідну кількість матеріалу, навчився чогось нового.

Висновки


Навчання письма - складова частина всього змісту навчання рідної мови у початковій ланці школи. Його не можна розглядати ізольовано: воно тісно пов’язане з навчанням читати, з правописом, розвитком усного і писемного мовлення, образотворчим мистецтвом, працею, фізкультурою.

Навчання письма, формування почерку - один з розповсюджених засобів фіксації думок, ідей, а тому нерозбірливий, нечіткий почерк забирає багато часу й уваги того, хто читає, призводить до помилкового прочитування тексту і навіть до трагічних життєвих ситуацій та різноманітних непорозумінь (нечітко виписаний рецепт на ліки, нечітко написане прізвище, ім'я, по батькові в документах тощо).

Чіткість, розбірливість письма продиктована й інтересами охорони праці того, хто читає, в тому числі й педагога, якому доводиться щоденно перевіряти велику кількість письмових робіт.

Письмо — комплексний вид навчальної діяльності. Воно складається з багатьох структурних компонентів, умінь і навичок, оволодіння якими - складний, тривалий і нелегкий процес не тільки для шестирічного, а й для семирічного першокласника, а формування почерку - складна справа взагалі для учнів початкових класів. Навчаючись писати, дитина, по суті, має оволодіти трьома основними групами навичок, а саме:

а) технічними - уміння правильно користуватися письмовим приладдям, координувати рухи руки, додержувати гігієнічних правил письма;

б) графічними — правильно зображувати букви та їх поєднання, склади, слова, писати букви з правильним нахилом, певної висоти, ширини, рівномірно розміщувати їх у слові, а слова в рядку;

в) орфографічними — визначати звуковий і буквений склад слів, написання яких збігається з вимовою (встановлювати і < переводити" звуки в буквені знаки).

Навчання письма шестирічних відбувається на основі аналітико-синтетичного методу, який передбачає поелементний аналіз букв, зіставлення їх за спільністю чи подібністю елементів, синтез елементів, що становлять той чи інший графічний образ букви. Такий шлях навчання будується на психофізіологічних особливостях дітей саме шестирічного віку. Відомо, що шестирічний школяр не може диференціювати складові частини письмового знака, а сприймає його цілісно.

Дитина схоплює лише загальний вигляд знака, але не бачить його елементів. Породжується цілісність не кількістю повторних записів кожного знака, а його членуванням на елементи й активним конструюванням знака.

Послідовність первинного ознайомлення з буквою наступна:

а) зорове сприймання загального малюнка (накреслення) знака;

б) поділ його на основні елементи з точними словесними вказівками вчителя: звідки починати написання знака або його частини, як поєднати ці частини в знаки, як пов’язати з наступним знаком;

в) відтворення знака дітьми.

Засвоїти накреслення нової будови допомагає прийом порівняння її з формою знака, який вивчили на попередньому уроці, або з предметами навколишньої дійсності. При цьому діти знаходять не тільки

Отже, у букварний період шестирічні першокласники вчитимуться правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-літерний, звуко-складовий аналіз слів, зіставляти і порівнювати письмо великих і малих букв, знаходити спільне і різне в друкованих і рукописних буквах; зображувати букву, склад, слово у рядку зошита, користуючись при цьому правильним верхнім, нижнім і середнім поєднанням, дотримуючись гігієнічних правил письма; писати під диктовку букви, склади, слова; списувати слова, словосполучення і речення; ознайомляться з письмом розділових знаків.

Робота вчителя в цьому навчання є найважливішою і вирішальною. Саме під час уроку вчитель має не лише фронтально демонструвати правильне написання букв, але й індивідуально з кожним учнем відточувати техніку письма.

Список використаної літератури


Варзацька Л.О., Шевченко Л.М. Методика розвитку зв'язного мовлення молодших школярів: Метод. реком. — К.: РНМК, 1992. — 127 с

Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів. // Початк. шк., 1995. — № 9.— С.4-8.

Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. — К.: Рад. шк., 1991. — 112 с

Вашуленко М.С. та ін. Навчання в 1 класі. — К.: Рад. шк., 1991. — 495 с.

Гац Н.А. Ознайомлення молодших школярів із засобами зв'язності тексту. — Тернопіль: 1995. — 64 с

Каніщенко А.П. Розвиток зв'язного мовлення першокласників: Метод. реком.— К.: 1991. —50 с.

Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников — М.: Просвещение, 1985. — 176 с.

Львов М.Р. и др. Методика преподавания русского языка в начальных классах. — М.: Академия, 200. - 472 с.

Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови. — К.: Рад. шк., 1986. — 168 с.

Методика викладання української мови в початкових класах. / За ред. С.І. Дорошенка. — К.: Вища школа, 1992. — 398 с

Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок. / А.М. Заїка. — К : Магістр — S, 2000. — 88 с

Наумчук М.М., Гузар О.В. Уроки рідної мови в початковій школі. — Тернопіль: ТДПУ, 1998. —48 с

Наумчук М. М Сучасний урок української мови в початковій школі. — Тернопіль: Астон, 2002.

Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Робота над текстом у початкових класах. — К.: Рад. шк., 1986.— 168 с.

Политова Н.И. Развитие речи учащихся начальных классов. — М.: Просвещение, 1984. — 192 с.

Програми середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. — К.: Початкова школа, 2006. — 432 с

Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. — К.: Магістр — S, 1997. —256 с.

Ушинский К.Д. Родное слово. Злементар. Слово // Педхоч.: В 6 т. - М., 1989. - Т.4. - С.47.

Додаток А


Зображення правильної посадки учня

Методика навчання письма в букварний період навчання грамоти

Додаток Б


Зображення правильного положення зошита при письмі

Методика навчання письма в букварний період навчання грамоти

Додаток В


Конспекти уроків у букварний період навчання грамоти.

Тема. Рядкова буква "ел".

Мета. Вчити правильно писати малу букву "ел", проводити звуковий аналіз слів. Розвивати спостережливість, мислення, мовлення дітей, фонематичний слух. Виховувати любов і повагу до рідної мови.

Обладнання. Зошит з друкованою основою, кольорові олівці, плакат, "Правильно сиди під час письма"; зразок букви "ел" у графічній сітці, збільшеній у 20 разів; фішки.

План-конспект

I. Організація учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань.

Яку букву ми вивчали на уроці читання?

Які звуки вона позначає?

Назвіть слова, де б ці звуки знаходились на початку, в середині, в кінці слова?

Звуковий диктант.

Позначте названі мною звуки відповідними буквами, запишіть їх у зошиті (м, н, в).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні ми ознайомимося з рукописною буквою "ел", навчимося її писати, а для цього потрібно уважно слухати і старанно працювати.

2. Робота з малюнком і схемами.

Розгляньте малюнок. Що на ньому зображено? (Лебедя, лілії, озеро).

Яким вже відомим вам словом можна замінити слово "лебідь"? (Він).

Хто з вас бачив лебедя? Де саме?

Які бувають лебеді? (Білі і чорні).

Перед лебедем видно якусь квітку. Як вона називається? (Латаття, водяна лілія).

До якої зі схем відноситься слово "лебідь"? А "лілія"?

Позначте у слові "лебідь" склади (проспівування). Скільки їх? А у слові "лілія"? Скільки у цьому слові звуків [л']? (Два).

3. Впізнавання звуків з визначенням місця звучання. Скоромовка.

(Попереднє завдання - назвати, скільки слів з звуками [л], [л'].) Мала з села вола вела В село віл малу вів.

Які слова запам'ятали?

У яких словах [л] знаходиться на початку?

Чи є у скоромовці слова з звуком [л']?

Ще раз послухайте скоромовку і скажіть, чим відрізняються слова: села - вела; віл - вів ?

4. Показ зразка писаної букви "ел", аналіз її будови.


Методика навчання письма в букварний період навчання грамоти


З яких елементів складається мала писана буква "ел"? (З переднього плавного елемента та прямої похилої лінії з заокругленням внизу).

5. Засвоєння конфігурації букви "ел".

а) Показ написання на дошці з поясненням послідовності зображення елементів.

Починаємо писати трохи вище нижньої рядкової лінії, заокруглюємо праворуч, торкаючись нижньої рядкової й ведемо вгору до верхньої рядкової лінії. Не відриваючи руки, пишемо пряму похилу (спочатку ведемо по вже написаному) із заокругленням внизу. (Пишеться на рахунок "раз-і, два-і").

б)"Письмо" букви "ел" в повітрі.

в) Аналіз зразка букви в зошиті з поясненням.

6. Фізкультхвилинка.

а) Вправа для рук.

Пригадайте, як махає крилами лебідь, коли летить: спочатку повільно, потім все швидше. Лебідь сідає на воду, пізніше струшує воду з крил.

б) Виконання фізичних вправ під музичний супровід.

7. Вправи з письма:

а) За пунктирними зразками у прописах;

б) Написання букви до середини рядка; взаємоперевірка; написання до кінця рядка;

в) Письмо лл - безвідривно.

г) - Назвіть слова, у яких є склади лі - (літо, ліс); ла - (Лапа, школа);

ґ) звуко-буквений аналіз слова лимон, побудова схеми з допомогою фішок; викладання з букв азбуки;

д) робота над буквосполученням лу.

є) звуковий аналіз слова лимон з наступним записом за зразком.


Методика навчання письма в букварний період навчання грамоти


8. Добір слів з звуками [л], [л'], які відповідають на питання "що робити?", складання з одним із слів речення.

(Ліпити, боліти, жаліти...)

9. Розфарбування малюнка у зошиті.

IV. Підсумок уроку.

З'ясовується, хто найкраще написав букву ел, демонструється і словесно оцінюються кращі роботи.

Яку букву навчилися сьогодні писати? З яких елементів вона складається?

Прочитайте склади, записані на дошці: ла, лу, лі, ло. Складіть і ними слова (Лампа, палуба, літо, лоток, колосок...)

Тема. Написання малої і великої букви "ка".

Мета. Навчити дітей правильно писати букви к, К та сполучати їх з іншими буквами, виробляти вміння писати на слух та списувати. Розвивати дрібні м'язи кисті, уяву, пам'ять, уміння сполучати букви у складі; увагу. Виховувати спостережливість, любов до знань, охайність, почуття взаємної відповідальності.

Обладнання. Розрізна азбука, схеми слів, ребус, таблиці (світлофор, слів, складів), зразки букв.

План-конспект

I. Організація класу.

II. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда.

Сьогодні на уроці ми відправимося у подорож, але це буде не звичайна подорож, а уявна. Ми помандруємо у країну Знань у місто Мова. Але, на яку вулицю, ви скажете самі після того, як прослухаєте віршик і визначите, яка буква найчастіше там трапляється.

Курличі курличуть, курличаток кличуть:

Курли-курли, курличеньки,

До річеньки, до річеньки!

Отже, ми побуваємо на вулиці імені букви "ка".

Знайдіть її у розрізній азбуці.

Які звуки ця буква може позначати? ([к], [к']).

Отже, тепер ми знаємо, куди мандруємо, але ви не знаєте, скільки перешкод буде траплятися на нашому шляху, і їх всі треба буде подолати, тому що подорожувати ми будемо за допомогою ... чого, відгадайте.

(На дошці вивішується схема).

Правильно, за допомогою чарівного килимка, але він летить лише тоді, коли всі перешкоди усунено.

2. Вправа для розвитку м'язів кисті

Ось уявіть, що ми всі сідаємо на цей чарівний килимок і летимо.

Ми летимо у країну Знань, але по дорозі нам трапляється світлофор.

На який колір можна рухатись? (Зелений).

Відкрийте свої альбоми для малювання і замалюйте різнокольоровими (зелений, жовтий, червоний) олівцями світлофор.

Замальовуємо по колу, щоб підготувати пальчики до письма.

Що означає жовтий колір світлофора? Червоний?

Правильно, ми рушаємо далі.

3. Повідомлення теми і мети уроку. Гра "Піймай букву".

Діти, вам треба піймати букву "ка" в словах, які я буду читати (плескаючи в долоні): кіт, вулиця, село, кінь, собака, півень, Катруся, стіл.

Ви вже знаєте, як пишеться друкована буква К, а на цьому уроці ми ознайомимося із рукописною буквою "ка" та навчимося її писати, це нам треба і для того, щоб не помилитися і потрапити саме на ту вулицю, куди ми мандруємо.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Ознайомлення з рукописними буквами.

Ось погляньте, діти, це писана буква "ка". (Вивішую на дошці).

Чи схожа вона на друковану? (Схожа).

Чим відрізняється? (В писаної малої букви "ка" більш округлі другий і третій елементи).

Назвіть елементи букви великої, малої.

2. Пояснення написання великої букви "ка".

2.1 Показ письма букви з коментуванням. Ця буква складається з подібних елементів. Вона починається як і буква І, продовжується прямою похилою, яка біля нижньої рядкової лінії заокруглюється вліво, як у великих буквах І, Ї, Т, Н. Але перед тим, як вивчити написання цієї літери, треба повторити назви рядків у зошиті.

Як вони називаються? (верхня рядкова, нижня рядкова, нижня підрядкова, верхня надрядкова).

Правильно. Отож, слідкуйте уважно за поясненням, бо писати цю букву складно, а якщо ми не навчимося писати, то килимок не повезе нас.

Пишемо гострий елемент, паличку з плавним заокругленням унизу. Відступивши на відстань ширини букви, ставимо ручку нижче верхньої надрядкової: пишемо заокруглення вліво і верхню частину букви закінчуємо над верхньою рядковою лінією. Тут же, не відриваючи пера, пишемо нижню частину букви - лінія вліво на ширину букви і паличка з заокругленням внизу.


Методика навчання письма в букварний період навчання грамоти


(Коментуючи, показую двічі, як писати букву, на дошці, обводимо в повітрі разом третій і четвертий елементи, а в зошиті - по пунктирах)

Діти, напишіть самостійно три букви. (Перевіряю, вказую на помилки).

Напишіть в наступному рядочку, але дивіться на зразок).

2.2 Фронтальна перевірка написаного, зіставлення, повторне написання букви. Письмо на дошці.

2.3 Написання букви в зошиті під такт - один рядок.

Фізкультхвилинка.

Молодці, гарно пишете велику букву, але треба писати ще і малу букву к.

2.4 Показ письма малої букви "ка" з коментуванням.

Ця буква складається з похилої палички та верхньої і нижньої частин букви: пишемо похилу паличку, відірвавши перо, ставимо його трошки нижче від верхньої рядкової лінії на відстані ширини букви і пишемо верхню частину: заокруглюємо невелику пряму лінію і направляємо її до середини похилої. Від цього місця пишемо нижню частину букви: ведемо лінію вправо на ширину букви, а потім паличку з заокругленням внизу.


Методика навчання письма в букварний період навчання грамоти


(Діти пишуть самостійно 3 букви, під лічбу "раз, і- два, і- три-і).

(Після перевірки закінчується 1-ий рядок і продовжують письмо в другому).

Молодці, ось, ви навіть не помітили, як ми прилетіли на вулицю букви "ка". Подивіться, скільки тут всього цікавого.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Мовна гра "Утвори слово".

(На дошці вивішую схеми).


Методика навчання письма в букварний період навчання грамоти


Складіть речення з цими словами.

Запишіть в зошити ці слова.

Складова зарядка.

Я буду швидко показувати склади, а ви повинні їх прочитати: ла во но ко ві ли кла ки.

Які там були склади із буквою к? (Виставляю на дошку).

Запишіть їх в зошит (зорове написання). В зошиті запис:


Методика навчання письма в букварний період навчання грамоти


Фізкультхвилинка.

Розфарбування малюнка.

Ось ми летимо по цій вулиці на чарівному килимку. Але подивіться, що це? Вся вулиця раптом стала чорна-біла, тобто не кольорова. Нам треба розмалювати цю вулицю. Для цього розмалюємо сторінку в зошиті. (Діти розмальовують).

V. Підсумок уроку.

Сьогодні ми вже побували в країні Знань, допомогли вулиці стати кольоровою, але урок вже закінчується і нам треба повертатися до класу. Але перед цим пригадайте, що нового дізналися?

Яку букву навчилися писати?

З яких елементів вона складається?

А ще що ми писали з цією буквою? От тепер ми повернулися до класу із нашої подорожі.

• Заучування зі слів вчителя вірша.

А, О, У Е, И, І

І великі,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: