Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Методика формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Методика формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

сягає неба"; глеки; один подібний до дівочого стану, інший нагадує юнака-горянина, згадуються брати-горщики і т.п.

Учні з допомогою ігор одержували чітке уявлення про специфіку вирішення художнього образу в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва, про особливості реалістичної, декоративної та асоціативної манери зображення.

У 4 класі суттєво розширюється коло уявлень дітей про візуальне (образотворче) мистецтво: поглиблюється інформація про вже відомі мистецтвознавчі поняття та вводяться нові, як, наприклад, анімаліст, анімалістичний жанр, колорит, динаміка, динамічний, статика, статичний, ікона, інтер'єр, кустарний, матриця та ін. Пояснення термінів та понять ми ретельно продумували, добираючи зрозумілі дітям прості ключові слова. Наприклад, різницю між реалістичною та декоративною манерою зображення пояснювали таким чином:

реалістичне зображення — це зображення, в якому художник намагається правдиво (як у житті) передати колір та форму предмета, а у пейзажі — ще й глибину простору;

у декоративному зображенні художник, беручи за основу реальну форму, свідомо вибирає і підкреслює її найбільш характерні ознаки, часом перебільшуючи їх та створюючи форму, яка здебільшого надається площинно, без світлотіні, а простір — без передачі глибини.

Зрозуміло, що спеціальні терміни, так само як і назви художніх творів та прізвища авторів, краще запам'ятовувалися у процесі ігор, що спонукали учнів до використання мистецтвознавчої термінології. Також заохочувалося використання записничка (словника, "скарбнички ідей" тощо).

Також у процесі використання ігор ми як додатковий матеріал застосовували велику кількість репродукцій живопису, графіки, фотографій архітектурних споруд та скульптур, творів народного мистецтва, прикладів дитячих робіт, на які вчитель орієнтувався під час організації сприймання творів мистецтва.

Щоб досягти максимальної результативності, вчителю необхідно було осмислити всю сукупність дидактичних завдань кожної теми (блоку уроків) під кутом зору основних навчальних проблем курсу ("Форма", "Простір", "Композиція", "Колір") і побачити взаємозв'язок тем (блоків уроків), виокремити для себе знання та практичні вміння учнів, які вони отримують з кожного уроку, теми (блоку уроків). Зусилля вчителя були спрямовані на те, щоб на кінець навчального року учні обов'язково засвоїли наступне:

з навчальної проблеми "Форма" — шляхи видозмін форми (варіювання пропорцій, деталей і декору), перетворення статичного стану об'єкта в динамічний, основні пропорції людини, способи перетворення в зображенні реальних форм у декоративні;

з навчальної проблеми "Простір" — шляхи передачі просторових планів відкритого простору на площині, засоби виділення першого плану (розміром, тоном, кольором, деталізацією), передачі зорового зближення паралельних горизонтальних ліній, направлених у глибину відкритого простору; засоби передачі джерела освітлення;

з навчальної проблеми "Колір" — зміст понять хроматичні, ахроматичні кольори, колірна гармонія, колорит, контрастні та споріднені кольори; емоційно-образні (асоціативні) можливості кольорів; технічні: прийоми роботи з акварельними фарбами, кольоровими восковими, пастельними крейдами; умовність та специфіку декоративного кольору,

з навчальної проблеми "Композиція" — прийоми та засоби організації композиції (свідомий вибір кольору паперу, його формату як площини враження, елементів композиції, рівня точки зору освітленості (на початковому рівні), засоби визначення композиційного центру та досягнення рівноваги композиції, передачі в композиції певного емоційного стану (спокій, радість, сум, тривога тощо).

У процесі формуючого експерименту ми враховували, що дидактичні і розвивальні ігри передбачають дотримання певних правил й ігрових ситуацій: загадування і відгадування, пошук і знаходження, рух і змагання, чекання і зацікавленість, несподіванка. Це стимулює правильне і швидке виконання завдань, поставлених вчителем, активізує творчі сили, фантазію молодших школярів. Крім правил та ігрових дій, така гра має навчальні завдання, педагогічну ціль, у протилежному випадку вона не стане дидактичною.

Але щоб дидактична гра зацікавила дітей, вчителю було необхідно визначити, що цікавить дітей, добре продумати її зміст, правила, виготовити атрибути, необхідну наочність. Багато значив умілий підсумковий аналіз гри з виділенням дидактичного результату. Результат гри обов'язково оцінювався не тільки вчителем, а й самими дітьми. Найголовніше те, що в грі вирішувалося певне дидактичне завдання, яке ставало своєрідним етапом у розвитку художніх здібностей, умінь і навичок школярів.

Проте ми намагалися не привчати дітей до того, щоб на кожному уроці вони чекали нових ігор. Необхідним виявився послідовний перехід від уроків, наповнених ігровими ситуаціями, до уроків, де гра була нагородою за роботу на уроці чи використовувалася для активізації уваги.

Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій давало змогу учням в більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати й поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяло створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

Що стосується умов організації дидактичних ігор, то ми намагалися, щоб такі ігри повинні бути побудовані таким чином, щоб незавершеність сюжету забезпечувала легкий перехід від зацікавленості у грі до зацікавленості у виконанні навчальних завдань. Однією з умов була простота і об'ємність наочності дидактичної гри.

Звичайно, успіх гри також залежав і від підготовки самого вчителя. Ми знаємо, що вся діяльність має ціль, в тому числі й ігрова. А якщо це не тільки ігрова, а й дидактична, то й тим більше. Тому головне завдання вчителя полягало у визначенні цілей гри. Дидактична гра повинна нести певний об'єм знань або з її допомогою ці знання закріплюються. Так, наприклад, за допомогою ігор учні закріплювали графічні уміння, у них розвивався окомір і рухові навички, розвивалася спостережливість, учні закріплювали знання кольорів, розвивалася уява і фантазія.

Діти, особливо молодшого шкільного віку, люблять все яскраве, привабливе. Невідому раніше інформацію їм було легше сприйняти з допомогою нестандартних форм і методів навчання. У ході підготовки дидактичної гри вчитель готував необхідну наочність Але вона не відволікала учнів від основного завдання. Успіх гри також залежав від уміння вчителя зацікавити дітей. Дидактична гра не була корисною, якщо в ній немає висновку. По закінченні гри ми визначали переможців, до того ж це робив не тільки вчитель, а й всі учні класу.

Наведемо добірку ігор разом з етапами та вимогами до їх проведення, які використовувалися у процесі формуючого експерименту.

Тема. В гостях у казки. Принципи, прийоми та засоби організації композиції. Засоби визначення композиційного центру. Виконання ілюстрації до казки (гуаш).

Мета. Сформувати поняття про театральне мистецтво як синтетичне, про художників та майстрів, які беруть участь у створенні вистави. Показати особливості створення предметів відповідно до характеру сценічного персонажа, якому ці предмети належать.

Обладнання для вчителя: зразки декорацій, об’ємних виробів, зображення казкових героїв, зоровий ряд (рис. 3.1, 3.2).

Обладнання для учня: гуаш, пензлі, альбом, олівець, гумка.

Хід уроку

Мабуть, ви знаєте, що таке театр, можливо і бували у ньому.

У той час, коли поступово гасне світло, глядач поринає в особливий світ, який створюють своїм перевтіленням актори. А чи знаєте ви, хто ще, крім акторів, бере участь у створенні вистави? Щоб вона відбулася. необхідно побудувати спеціальне приміщення зі сценою і місцями для глядачів. Таке приміщення створює архітектор.

П'єси для театру пишуть письменники та драматурги. З акторами працює режисер, який відповідає за всю виставу в цілому. Музику для вистави пише композитор, а виконують її музиканти. А ще над виставою працюють хореографи, які відповідають за постановку танців, і різні художники.

Наприклад, художники-декоратори створюють декорації, які вводять глядача в атмосферу вистави. Інші художники працюють над костюмами героїв вистави, ще інші — створюють виразне освітлення. Художники-гримери допомагають артисту перевтілитись у героя вистави. Є також художники-бутафори, які виготовляють різні предмети для сцени: меблі, посуд, фрукти, овочі, квіти та ін.

Таким чином, театральне мистецтво об'єднує декілька видів мистецтв і тому називається синтетичним, що означає "поєднуючий".

На цьому уроці вам доведеться розв'язати завдання, що постає перед художником-бутафором, який створює різні предмети для вистави – наприклад, трон (рис. 3.1). Спробуйте уявити собі сидіння чи трон різних персонажів вистав (за своїм бажанням): Снігової королеви, морського царя, лісовика, водяника, Дюймовочки, інших. Таке сидіння може стояти на сцені або складатися з природних матеріалів (рис. 3.2).

Завдання так і називається: намалювати трон для казкового героя.

Намалюйте вигаданий вами трон.


Тема. Казка і фантазія в казковій творчості. Казкові звірі, істоти та образи фантазії в творчості народних майстрів України. Створення образу казкової істоти в техніці за вибором (гуаш або акварельні фарби).

Мета. Формувати навички зображення тварин. Розвивати уміння використовувати колір як засіб художньої виразності, відчувати гармонію споріднених або контрастних колірних тонів.

Обладнання для вчителя: демонстраційні матеріали, зоровий ряд (рис. 3).

Обладнання для учня: гуаш, пензель, загострена паличка; папір кольоровий.

Хід уроку

А ще є багато казок про тварин. Намалюймо сьогодні якогось цікавого персонажа з такої казки. Про одного з них йдеться у казці Івана Франка "Фарбований Лис". (Стисла розповідь змісту цієї казки).

А тепер подумайте, як намалювати цього незвичайного синього Лиса... Може, кати він йде у ліс, гордо піднявши угору хвіст? Чи коли він сів на пеньок, наче на трон, чи якось інакше?

Можна намалювати Лиса на світло-блакитному папері (начебто на тлі денного неба); а кожна — на золотаво-жовтому (колір надвечірнього неба). Але не зафарбовуйте Лиса тільки однією синьою фарбою. Це буде нецікаво. Адже синя фарба могла лягти на пухнасту шубку Лиса світлішими і темнішими плямами. При цьому не забувайте про загострену паличку. Продряпування нею по вологому шару фарби допоможе передати волосся на шкурці Лиса, яке позлипалось від олійної фарби. Отже, кожен з вас має подумати, як зробити цього незвичайного за Кольором персонажа казки по-казковому цікавим.

Тема. Казочка.

Мета. Формувати навички зображення птахів. Розвивати уявлення про композиційне заповнення усієї площини малюнка.

Обладнання для вчителя: зразки малюнків, таблиця.

Обладнання для учня: гуаш, пензель, кольоровий папір.

Хід уроку

Чимало казок є і про птахів. І деякі з них ви, звісно, знаєте.

Сьогодні малюватимемо про курочку Рябу. Послухайте Невеличку віршовану казочку, яка нагадає вам основні події, пов'язані з цією курочкою:

Жила собі курочка Ряба. Годували курочку дід та баба. І знесла їм курочка не просте яєчко, а знесла їм курочка золоте яєчко. І куди б не падало, і де б не котилось — то ніде й ніколи воно вже не билось . ...Тепер дід веселий, і не плаче баба. І живе ще й досі в них курочка Ряба.

А тепер малюймо у такій послідовності:

Колір паперу виберіть за бажанням. Головним персонажем казочки є курочка Ряба. Тому малюнок починайте саме з курочки та малюйте її великою (пальцем та пензлем).


Методика формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Рис. 3.1. Послідовність зображення курочки.

Постарайтесь передати характерні ознаки зовнішнього вигляду курочки (бажано поговорити з дітьми про це), але не забувайте, що це — казкова курочка. Не має значення, де ви її намалюєте на аркуші — посередині чи трохи збоку.

Малюнком треба заповнити весь аркуш паперу. Тому на вільних місцях зображуйте деталі, які допоможуть зрозуміти, де знаходиться ваша курочка. Якщо у хаті, можна уявити таке: на підлозі лежать килимок чи доріжка, гніздечко, золоте яєчко; на стіні висить картина або фотокартка, обрамлена вишитим рушничком, чи якась інша прикраса, є й полиця з посудом; на підвіконні стоїть вазончик з квітами чи глечик (мабуть, із молоком)... Не забудьте про ще одного персонажа казки — необережну мишку, яка розбила перше знесене курочкою яєчко. А якщо ваша курочка вийшла погуляти у двір, тут можна уявити і хату, і і тварин, що мешкають у дворі тощо.


Тема. Ку-ку-рі-ку!

Мета. Формувати навички зображення птахів. Розвивати уявлення про композиційне заповнення усієї площини малюнка.

Обладнання для вчителя: зразки малюнків, таблиця.

Обладнання для учня: гуаш, пензель, кольоровий папір, папір білий збільшеного розміру.

Хід уроку

Вчитель нагадує зміст казки, де головним персонажем є Півник.

— Отже, сьогодні малюємо півня з цієї казки (рис. 3.2).

Придивимось до нього та зауважимо — чим відрізняється його зовнішній вигляд від курочки: дзьоб у нього міцніший, гребінь і сережки — більші, шия ширша, ніж у курочки; він має великий, гарний, пишний хвіст; на лапах у нього шпори, мов у гусара, а зверху — ніби штанці; оздоблення ошатне. Своїм зовнішнім виглядом він нагадує міцного, дужого, гордовитого красеня. Таким його і постарайтесь зобразити.

Методика формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Рис. 3.2. Послідовність зображення курочки.


Малюйте одразу пензлем на білому, великому за розміром аркуші цупкого паперу. Подбайте, аби півня добре розмістити на аркуші: приблизно посередині, та щоб він був великого розміру — майже на всю висоту аркуша. А щоб це у вас вийшло краще, перед початком роботи покажіть розміщення і розмір півня пензлеві, не торкаючись паперу. Ніби малюючи у повітрі, опускайте руку з пензлем все нижче і нарешті малюйте красеня півня впевнено, в таких кольорах і з таким оздобленням пір'я, ..як забажаєте. Тло довкола півня не залишайте білим, а зробіть його зеленим.

Спробуйте, зробити так: щетинним пензлем не просто зафарбовуйте тло, а ніби "тупцюйте" торцем пензля зверху по паперу. "Тупцюйте" без прогалин. Що з цього вийде — побачите.

Тема. Диво-птиця.

Мета. Формувати навички зображення птахів. Розвивати уявлення про композиційне заповнення усієї площини малюнка.

Обладнання для вчителя: зразки малюнків, таблиця.

Обладнання для учня: гуаш, пензель, кольоровий папір збільшеного розміру.

Хід уроку

У нашій казці кольоровій

все дивовижне і чудове.

Ось перед вами диво-птиця,

чимось схожа на жар-птицю.

Яке пір'я в птиці,

ану лиш подивіться!

Г. Безпрозвана


Методика формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Рис. 3.3. Послідовність зображення диво-птиці.

Птахи, яких ви бачите на цій сторінці, гарні і райдужні. Який радісний, піднесений настрій створює сполучення яскравих кольорів! А яке чудове візерунчасте оздоблення! І зазначте: як добре розташовані візерунки на кожній частині птаха та узгоджені між собою в цілому Гадаємо, і ви зможете намалювати гарного казкового диво-птаха. Але свого.

Малюйте великого птаха на чималому за розміром аркуші паперу. Колір паперу — за бажанням.

Спочатку малюйте пальцем або великим плоским пензлем. Дрібні форми та елементи малюйте потім круглим пензлем. Можна також використати паличку для продряпування.

Дидактична гра в процесі експериментального дослідження стала для учнів однією з найпопулярніших форм навчання. Це й не дивно. Адже з її допомогою учні отримували більший об’єм знань, умінь і навичок. До того ж гра проходила у простій, ненав’язливій формі, що сприяло швидкому її засвоєнню. Використання дидактичних і розвивальних ігор дало можливість урізноманітнити уроки образотворчого мистецтва, у простій формі дати дітям необхідні знання та розвинути відповідні образотворчі уміння і навички.


2.2 Результати експериментального дослідження


Перевірку ефективності навчання молодших школярів образотворчого мистецтва з використанням дидактичних ігор ми змогли на основі аналізу результатів виконання робіт на тему «У світі добра і краси. Світ казок в образотворчому мистецтві». На цю тему у 4 класі виділяється 7 годин. Це дало можливість виявити результативність експериментального дослідження. У процесі проведення констатуючого експерименту було виявлено рівень знань й умінь, на основі сформованості яких в учнів експериментального і контрольного класів наприкінці експерименту виявлялася ефективність запропонованої системи роботи.

Ми орієнтувалися на наступні програмові вимоги до опрацювання даної теми:

1) Узагальнення знань про засоби досягнення художньої виразності у композиції (вибір формату, колірної гами, художньої техніки та манери зображення (реалістичної чи декоративної), визначення композиційного центру).

2) Казкові звірі, істоти та образи фантазії у творах образотворчого мистецтва.

3) Трансформація форми як засіб створення фантастичного образу.

4) Узагальнення знань про ескіз як підготовчий пошуковий начерк основного твору.

5) Декоративні композиції: а) симетрична (з однією віссю симетрії); б) асиметрична. Досягнення рівноваги в асиметричній композиції.

6) Портретні зображення у творах образотворчого мистецтва. Особливості форми та пропорцій голови людини (обличчя); засоби створення виразного (казкового) портретного образу.

Результативність опрацювання теми перевірялася на основі виконання наступних художньо-творчих завдань: "В гостях у казки", "Подорож у казку" (ілюстрації до казок): "Портрет казкового богатиря" тощо. "Казковий звір", "Небачена фантастична істота", "Чудо-Юдо", "Вазон", "Букет", "Заспівай мені, райська птахо!", "Свято весняної природи", "Земля веснянкою заквітла", "Сади цвітуть"; колективна робота (фриз або панно): "Дружба та братство дорожче за всяке багатство".

Також шляхом спостережень ми перевіряли замученість четвертокласників до ігрової діяльності. Тому засобом перевірки результативності експериментального дослідження була власне ігрова і зображальна діяльність.

Так, під час гри «Палітра осені» (спрямованої на розвиток уміння змішувати кольори для отримання нового кольору) кожен учень одержував картку, на якій він повинен виконати завдання:

а) два зафарбовані прямокутники, наприклад, один жовтий, інший — коричневий, між ними знак «+», а третій прямокутник незафарбований.

У процесі гри використовувалася таблиця:



+
=


=
+

Учні змішують на палітрі два вказаних кольори, одержують третій і зафарбовують ним прямокутник;

б) прямокутник зафарбований кольором початку осені, наприклад, зеленувано-жовтим, поряд з ним — два незафарбовані прямокутники, з'єднані знаком «+».

Примітка. Щоб зацікавити дітей, можна створити ігрову ситуацію: дощем змило кольори з деяких осінніх листків (замість прямокутників використати зображення листків), треба поновити їх колір.

У процесі проведення гри «Художники-чарівники» (для вдосконалення техніки малювання аквареллю) спочатку учитель вводив учнів в ігрову ситуацію:

— Ми всі художники-чарівники, творимо на папері дива. Зараз я вам покажу, як це робиться. У мене два аркуші паперу: один — звичайний, а другий — змочений чарівною водою. У вас на партах стоїть у склянках чарівна вода.

Я беру папір, змочений чарівною водою (папір має бути ледь вологим), пензликом малюю три пелюстки малиновою фарбою (кольори будуть розпливатися), потім — три пелюстки фіолетовою фарбою. Бачите, як кольори розпливаються. Ось і вийшли чарівні квіти.

Тепер зробимо папір чарівним. Візьміть пензлик, опустіть у воду і змочіть ним папір. Покладіть пензлики, держіть руки над папером, заплющте очі і повільно рахуйте: «Раз, два, три, папір чарівний, дивись!». Так треба сказати 2-3 рази. Учні повторюють чарівні слова, а папір тим часом підсихає.

— Тепер ми можемо створювати чарівні квіти. Візьмемо тоненький пензлик, вмочимо у жовту фарбу, намалюємо три пелюстки жовтою фарбою, потім три пелюстки червоною фарбою, потім намалюємо зелень.

Ще сьогодні ми з вами зобразимо пухнасту хмаринку. Згадайте, як ми малювали прикладанням пензлика. Знову робимо наш папір чарівним. Тоненьким пензликом візьмемо голубу фарбу і робимо прикладання так, як ростуть голки на ялинці. Фарба розпливається, зображення стає пухнастим. Таким самим способом будемо малювати хмаринку.

На прикріпленому до дошки папері учитель показує, як прикладати пензлик, щоб вийшла маленька хмаринка. Наприкінці уроку підбивається підсумок роботи. Діти дивляться, у кого вийшли незвичайні квіти на папері.

Організація і проведення гри «Король-пензель» (спрямованої на розвиток навичок малювання аквареллю) відбувалися наступним чином.

Учитель. У тридев’ятому царстві жив собі Король-пензель і мав він багато синів-пензликів. їм дуже подобалося малювати, і тому вони вирушили до школи, щоб разом з дітьми створювати гарні малюнки. Та незабаром три пензлики повернулися додому в сльозах. Далі вчитель одночасно виступає в трьох ролях: себе, Короля-пензля і одного зі скривджених синів.

Король. Чому ти плачеш?

Пензлик. Ваша величносте! До поганих дітей я потрапив у школі. Вони опускали мене у фарбу аж до середини металевої частини (учитель показує, як глибоко пензлик занурювали). Залило очі, рот. Ой лишенько, помийте мене, будь ласка, швидше.

(Класовод миє пензлик і продовжує від його імені.) Мене треба занурювати лише до половини ворсу (показує, як саме). Коли у фарбі тільки моє волосся, мені зовсім не боляче: я все бачу і добре малюю. Не забувайте віджимати зайву фарбу об край скляночки.

Учитель. Діти, а як ви ставитиметеся до своїх пензликів? Так, обережно опускатимете у фарбу, а потім виводитимете їх на прогулянку аркушем паперу.

У грі «Перевиховання Бруднулі» (спрямованої на удосконалення навичок в техніці акварелі) на початку уроку з-під столу вчителя з'являлася вимазана фарбою лялька.

Діти, як ви гадаєте, хто це? Ти хто? — запитує вчитель.

Я — Бруднуля.

Діти, а ви її ні про що не хочете запитати?

Учні ставлять різні запитання і серед них таке:

Чому ти така брудна?

Ми з Незнайком малювали фарбами осінні листки. Я поспішила і все зіпсувала.

А що ти наробила, розкажи нам.

Я почала малювати листок клена, весь зафарбувала зеленою фарбою, а потім згадала, що на кінчиках він почервонів. Стала я кінчики фарбувати червоною фарбою, а вийшов якийсь бруд. Поряд із зеленим листком жовтий лежав. Я стала жовтий фарбувати. А зелена фарба потекла у жовту. Ось подивіться, що вийшло. (Показує малюнок.)

Як ви гадаєте, діти, чому у Бруднулі такий малюнок вийшов?

Вона не знає правил роботи з акварельними фарбами.

Назвіть їх, будь ласка, покажіть прийоми роботи. А я їх постараюся запам'ятати.

А як бути із твоїм зовнішнім виглядом? Що треба зробити Бруднулі, діти?

Діти пропонують помити руки, зробити зачіску, змінити одяг.

Учитель дістає іншу, чисту ляльку.

А зараз, Бруднуле, слухай правила роботи з аквареллю.

Яка ж я тепер Бруднуля? Я стала дуже чистою. Дітки, назвіть мене якось по-іншому.

Діти пригадують правила роботи з акварельними фарбами:

акварель треба розвести і, перш ніж малювати, перевірити колір на папері;

кольори не повинні перекриватися, інакше буде бруд;

якщо малювати аквареллю, де поряд є ще фарба, яка не просохла, фарба розтечеться;

малювати аквареллю можна і на вологому папері, тоді фарба розпливається, ніби ми дивимося на малюнок через вологе скло;

треба знати правила змішування кольорів: червоний і синій кольори дають при злитті фіолетовий, червоний і жовтий — оранжевий, синій і жовтий — зелений. Діти підходять до дошки і активно показують ляльці, що вони вміють.

— Я все зрозуміла. Дякую, діти.

При проведенні гри «Хоровод фарб» (спрямованої на закріплення назв основних і похідних кольорів) клас ділився на три команди, учитель — ведучий. Усі діти одягають маски-окуляри і комірці. Кожна маска — певна фарба. Виграє та команда, яка швидше і точніше виконує завдання ведучого.

Ведучий. Починається гра.

Я хотіла б малювати,

Але не знаю, як почати.

Фарби-маски, де ви?

Діти. Ми — тут!

Ведучий. Я візьму три фарби основні,

Ці фарби — не прості,

З них складаються всі інші.

Де ж ні фабри основні?

Учитель спостерігає, з якої команди швидше вибіжать до дошки три основні фарби — червона, жовта, синя.

Ведучий. Якщо червона з жовтою подружаться, яка нова фарба утвориться? Ведіть сюди подружку свою!

Червона і жовта фарби виводять оранжеву фарбу (в масці оранжевого кольору – рис. 3.8). Учитель відзначає, хто це швидше зробив, і зараховує команді очко.

Ведучий. Якщо жовта з синьою подружаться, яка нова фарба утвориться? Ведіть сюди подружку свою!

Діти виконують завдання.

Ведучий. Якщо червона з синьою подружаться, яка нова фарба утвориться? Ведіть сюди подружку свою!

Теплі фарби!

Дружно за руки взялись,

Нахилились, посміхнулись,

Повернулись, розійшлися.

Холодні фарби!

Дружно за руки взялись,

Нахилились, посміхнулись,

Повернулись, розійшлися.

А тепер усі станемо в коло.

Діти утворюють три кола. Знаємо, хто за ким стоїть?

Діти під музику водять танок. Учитель відзначає команду-переможницю, гравці якої жодного разу не переплутали правила змішування кольорів і добре знають кольоровий спектр.

Організовуючи гру «Домалюй предмет» (спрямовану на розвиток творчості та конструктивних умінь), учитель роздавав аркуші, на кожному з яких намальоване коло радіусом 4 см. Діти на уроці працюють простими і кольоровими олівцями.

Вчитель повідомляє, що на урок завітав гість. Це Барвінок. Він пропонує цікаву гру.

Барвінок. Діти, зараз я покажу вам свій малюнок. Це коло. Спробуйте відгадати, що я хотів намалювати за допомогою цього кола, і відтворіть це на своїх аркушах. Тільки не можна збільшувати і зменшувати це коло.

Діти домальовують коло. Не всі одразу здогадуються, як потрібно зображати предмет, використовуючи готову форму кола. Барвінок вказує на помилки, допомагає переробити роботу. Коли малюнки майже готові, він підбиває підсумок: «Правильно, все це я й хотів намалювати!». Малюнки у всіх вийшли різні: повітряна куля, обличчя клоуна, курчатко, Чебурашка, чайник, вишня, помідор, колесо, гарбуз, торт тощо. Барвінок додає: «Просто я такий хитрий, що одного кола мені було мало».

Дітям зразу полюбилася ця гра, але щоб вона не обридла, її ми поступово ускладнювали, вводячи:

елементи змагання, коли дітям дається не один аркуш з формою кола (або іншою геометричною фігурою), а скільки вони забажають;

нові геометричні форми: півколо, квадрат, прямокутник, трикутник;

загадки, відповіді на які зображуються за допомогою уже готових геометричних форм. На цих уроках діти виконують лінійні малюнки.

У процесі гри «В музеї осені» (спрямованої на розвиток вміння упізнавати за описом) учитель повідомляв, що вранці від Осені надійшов лист: «Дорогі діти! Сьогодні я хочу запросити вас у свій осінній музей. На картинах я зображена різною: веселою і сумною, сонячною і похмурою, золотою і з листками, що облетіли. Але є в музеї картина, яку я дуже люблю. Спробуйте знайти її за моїм словесним описом».

За командою учні піднімають картку з цифрою, що відповідає порядковому номеру репродукції картини, до якої було дано словесний опис.

Перед проведенням гри-лото «Чи знаєш ти дерева?» ми організували екскурсію в парк, де діти спостерігали дерева в природі.

Учні отримують набори карток із зображенням шести дерев. Учитель попереджає, що виграють уважні і спостережливі. Потім зачитує загадку про одне з дерев, наприклад, про березу, а учні, у кого на картці є зображення берези, повинні закрити його фішкою і т.д., доки вчитель не загадає всі 9 загадок.

Учасник гри, який підняв картку з неправильною відгадкою, кладе її в набір, а той, хто відгадав загадку правильно, кладе свою картку збоку. Виграє той, у кого в наборі не залишиться жодної картки.

Проводячи гру «Що буває навесні?», вчитель демонстрував картки з ознаками різних пір року, серед яких учні повинні були визначити ознаки весни (приліт птахів, танення криги на річках, поява першої травички тощо). Коли демонструється картка з зображенням ознаки весни, учні плетуть у долоні. Якщо учасник неправильно визначив ознаку весни, він вибуває з гри.

Підсумок гри підбивається як індивідуально, так і колективно.

В удосконаленні техніки малювання, засвоєнні деяких прийомів композиції допомагала, зокрема, гра у «фотографування». На екскурсіях у природу, прогулянках дітям пропонувався «видошукач» — картонна планка розміром 15х10 см з віконечком 10х7 см.

Учитель пропонував кожному «сфотографувати» те, що найбільше сподобалося, а після уроку образотворчого мистецтва, під час наступної прогулянки учні колективно вгадують, який предмет чи куточок природи зображено на тому чи іншому малюнку. Одночасно відбувався аналіз творчих робіт.

З великим задоволенням учні 4 класу виконували на уроках образотворчого мистецтва ролі героїв казок. Такий ігровий прийом робить урок нестандартним, живим, і діти легко засвоювали правила образотворчої грамоти.

У процесі вивчення теми ми перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких знань, уявлень, умінь:

1. Розуміти та розкривати (з допомогою вчителя) роль образотворчого мистецтва в житті людини.

2. Розуміти та розкривати характер художніх образів мистецьких творів і посильно їх інтерпретувати (мовленнєвими та образотворчими засобами).

3. Розуміти та розкривати значення колірної гами, манери зображення, інших композиційних засобів і прийомів у передачі задуму автора.

4. Розуміти та розкривати значення терміну "композиція" та роль ескізу у створенні композиції.

5. Мати елементарне уявлення про особливості та основні пропорції форми голови (обличчя) людини і засоби створення індивідуальної характеристики портретного (казкового) образу;

6. Мати елементарне уявлення про професійні назви фарб (краплак, вохра, стронціанова жовта тощо).

7. Знати основні види образотворчого мистецтва та поділ живописних творів за тематичним змістом (пейзаж, натюрморт, портрет тощо), 1-2 портретні твори та їх авторів;

8. Мати елементарне уявлення про назви 1-2 творів народного живопису.

9. Мати елементарне уявлення про вісь симетрії як засіб композиційної організації площини.

10. Уміти (на елементарному рівні) посильно виражати свої естетичні почуття та переживання в різних видах практичної діяльності та образним словом.

11. Уміти порівнювати та аналізувати художньо-творчі здобутки товаришів, аргументовано висловлювати (з використанням спеціальних термінів, образного слова) власні оцінні судження.

12. Уміти використовувати колір з декоративною метою (за принципом краси).

13. Уміти добирати колірну палітру, що відповідає певному задуму.

14. Уміти досягати рівноваги зображення в асиметричній композиції.

15. Уміти виділяти у пейзажних роботах перший план тоном, кольором та деталізацією.

Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання дидактичних і розвивальних ігор на уроках образотворчого мистецтва, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Результативність формуючого експерименту ми визначали на основі виконання дітьми завдань, пов’язаних з образотворчою діяльністю (результатів навчальної діяльності), а також через визначення кількості дітей, які поступово зацікавилися процесом і результатами ігрової діяльності. Дані результати представлені у таблиці 1.


Таблиця 1

Сформованість образотворчих знань, умінь і навичок в учнів контрольного та експериментального класів

№ п/п

УМІННЯ

Експеримен-тальний клас

Контрольний клас

1

Розуміти та розкривати роль образотворчого мистецтва в житті людини 83% 76%

2

Розуміти та розкривати характер художніх образів мистецьких творів і посильно їх інтерпретувати 86% 82%

3

Розуміти та розкривати значення колірної гами, манери зображення, інших композиційних засобів і прийомів у передачі задуму автора 89% 78%

4

Розуміти та розкривати значення терміну "композиція" та роль ескізу у створенні композиції 83% 79%

5

Мати елементарне уявлення про професійні назви фарб 87% 76%

6

Мати елементарне уявлення про особливості та основні пропорції форми голови людини і засоби створення індивідуальної характеристики портретного (казкового) образу 86% 81%

7

Знати основні види образотворчого мистецтва та поділ живописних творів за тематичним змістом,

1-2 портретні твори та їх авторів

84% 77%

8

Мати елементарне уявлення про назви 1-2 творів народного живопису 89% 82%

9

Уміти посильно виражати свої естетичні почуття та переживання в різних видах практичної діяльності та образним словом 91% 84%

10

Уміти порівнювати та аналізувати художньо-творчі здобутки товаришів, аргументовано висловлювати власні оцінні судження 89% 80%

11

Мати елементарне уявлення про вісь симетрії як засіб композиційної організації площини 86% 74%

12

Уміти використовувати колір з декоративною метою 93% 84%

13

Уміти добирати колірну палітру, що відповідає певному задуму 91% 86%

14

Уміти досягати рівноваги зображення в асиметричній композиції 87% 76%

15

Уміти виділяти у пейзажних роботах перший план тоном, кольором та деталізацією 86% 81%

Навчальна робота із використанням експериментальних вправ і завдань, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.

Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики формування навичок образотворчої діяльності з використанням дидактичних та розвиваючих ігор на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі позитивно вплинули на формування умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу.

Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики з використанням дидактичних та розвиваючих ігор на уроках образотворчого мистецтва в учнів експериментального класу порівняно з

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: