Принципи навчання
11.Готуйте для учнів диференційовані й індивідуальні навчальні завдання.
12.Постійно схвалюйте і заохочуйте навчальну працю учнів; особливу увагу приділяйте тим, хто відчуває труднощі у навчанні[13, с.128].
Учитель на кожному уроці має виступати своєрідним камертоном мажорного тону навчальної діяльності учнів. Для принципу емоційності навчання визначені певні правила.
1.Готуючись до уроку, продумуйте засоби і прийоми піднесення позитивних емоцій учнів.
2.Заходьте до класу з посмішкою. За основу спілкування оберіть демократичний стиль.
3.Постійно виявляйте свою повагу й інтерес до учнів.
4.Не вдавайтесь на уроці до крику, грубощів у спілкуванні з учнями.
5.У вирішенні конфліктних ситуацій використовуйте гумор, прийом заміни (включення в іншу активну діяльність).
6.Умійте жартувати, підтримувати здоровий гумор учнів.
7.Частіше вдавайтесь до «психологічного прогладжування» учнів за їх успіхи у навчанні. Пам’ятайте: «Боги і діти живуть там, де їх хвалять».
8.Не дорікайте учням за їх помилки у навчанні і поведінці. Оцінюйте вчинки, дії, а не особистість[13, с.129].
ВИСНОВКИ
Принципи навчання – це основні вимоги, вихідні положення, які лежать в основі проектучої і реалізуючої вчителем діяльності: намагатися будувати навчання таким чином, щоб воно було доступним, наочним, науковим, наочним; не забувати про вік дітей, їхні психологічні особливості тощо.
Дидактичні принципи – це основа процесу навчання. Вони є основою для двох взаємопов’язаних процесів: викладання й учіння.
Коли йдеться про навчання, доцільно вживати термін «принципи навчання», або «дидактичні принципи». Коли ж йдеться про теоретичну систему знання, тобто про дидактику як науку, яка займається побудовою дидактичних теорій, досліджує їх цілісно чи покомпонентно, то доцільно вживати термін і поняття «принципи дидактики».
Принципи навчання, або дидактичні принципи, реалізують закони і закономірності навчання, з них випливають, а принципи дидактики, або наукові принципи, як вихідні положення описуються на етапі розробки теоретико-методологічних засад дослідження або виводяться з нього я к результат.
У практичній роботі процес навчання організовується таким чином, щоб він був ефективним і якісним. Реалізації закономірностей і законів навчання сприяє знання принципів навчання, якими вчителі керуються все своє професійне життя.
Але мало знати принципи навчання, їхню сутність і дію на певні компоненти процесу навчання. Треба бути глибоко й всебічно обізнаним в галузі їхньої практичної реалізації, володіти традиційними й інноваційними засобами реалізації принципів навчання, досвід використання яких набувається у процесі практичної роботи постійної пошукової діяльності.
Кожний принцип навчання містить у собі певне положення чи ідею, яка має бути реалізованою у процесі навчання. Існують засоби, за допомогою яких вчитель, керуючись принципом, реалізує на практиці закладену в ньому ідею. До засобів впровадження таких ідей слід віднести зміст виучуваного матеріалу, форми організації навчальної діяльності учнів, методи й засоби навчання, самому особистість вчителя, віко-психологічні особливості учнів тощо.
При цьому слід пам’ятати, що із суті кожного принципу навчання випливає певна сукупність вимог, врахування яких на уроці чи в системі уроків, інших форм організації процесу навчання забезпечує оптимальний хід навчання, нормальний перебіг процесу засвоєння знань, умінь і навичок, розвитку психічний процесів, виховання особистості учнів. Як певний орієнтир їх визначення можна на прикладі окремих принципів подати вимоги, дотримання яких створює оптимальні умови для ефективного й якісного перебігу навчально-виховного процесу.
Конкретні вимоги, що реалізують принципи навчання, є ознаки, наявність і врахування яких створює передумови для ефективного функціонування навчального процесу.
Цими принципами мають керуватися й вчителі в процесі організації навчальної діяльності і учні в умовах самоучіння, організованого як вчителем, так і самими дітьми.
Список використаної літератури
Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике.-М., 1996.-113 с.
Бараков С. П. Принципы обучения. - М.,1975.
Бегей В. Сутність демократизму в загальноосвітній школі // Рідна школа.-1995.-№6.-С.25.
Бондар В. І. Дидактика.-К.: Либідь, 2005.-264 с.
Буренко В. М. Принципи навчання // Завуч.-2002.-№ 19, липень.-С.23.
Голуб Б. А. Основы общей дидактики. - М., 1999.-96 с.
Гончаренко С. У. Український педагогічний словник.-К., 1997.
Дидактика современной школы / Под ред.. В. А. Онищука.-К.: Вища шк., 1987.
Дидактика средней школы / Под ред. М. Н. Скаткина. - М., 1982.
Дроб'язко П. І. Українська національна школа: вимоги і сучасність.-К., 1997.-184 с.
Зязюн І. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального процесу // Рідна школа.-2000.-№8.-С.8-13.
Ильясов Д. Ф. Проективрование педагогических теорий // Педагогика.-2004.-№9.-13-21.
Кузьмінський А. І., Омеляненко В. Л. Педагогіка: Підручник.-К.: Знання, 2007.-447 с.
Кукушин В. С. Дидактика.-М.; Ростов-на –Дону, 2003.
Мойсеюк Н. Є. Педагогіка.-К., 1999.
Нові технології навчання: Науково-методичний збірник /Редкол. В. О. Зайчук та ін.. – К., 1997.-Вип. 19.-296 с.
Оконь В. Введение в общую дидактику.-М.: Высш. шк., 1990.
Остапчук О. Методологія інноваційних процесів-крок до розуміння сутності // Рідна школа.-2004.-№ 11.-С.3-6.
Педагогіка / За ред.. А. М. Алексюка.-К.: Вища шк., 1985.
Педагогіка / За ред. М. Я. Ярмаченка.-К.: Вища шк., 1986.
Перминова Л. М. Логико-дидактический подход к обучению // Педагогика.-2004.-№1.-С. 18-26.
Подласый И. П. Исследование закономірностей дидактического процесса.-К.,1991.
Подласый И. П. Педагогика. Новый курс.-М.: Владос, 1999.
Ситаров В. А. Дидактика.-М.,2002.
Філософський словник /За ред.. В. І. Шинкарука.-К., 1973.
Фіцула М. М. Педагогіка.-К.: Академія, 2000.
Шушара Т. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів – вимога сьогодення // Рідна школа.-2003.-№2.-С.11-14.
Ягупов В. В. Педагогіка.-К., 2002.