Влияние подвижных игр для развития физических качеств у юных легкоатлетов (10-14 лет)
Наприклад, : щоб пробігти 500 метрів за 2 хвилини , потрібно пробігти 50 – ти метровий відрізок за 12 секунд . Таким чином , через кожних 12 секунд потрібно подати сигнал .
Проведення . Групи бігунів ( по 3 –5 чоловік у кожній ) згідно своїх порядкових номерів за сигналом тренера виходять на старт . За першим свистком стартує перша група , за другим - друга і т.д. За кожним наступним сигналом стартує по черзі одна група , а всі інші , що стартували попереду , повинні завершувати пробігання чергового відрізку .
Таким чином , за сигналом тренера дається старт групі й одночасно перевіряється швидкість бігу всіх інших груп , що стартували попереду . Якщо якась команда не встигла подолати відрізок за встановлений час , або подолала його раніше , бігуни повинні внести поправку у швидкість бігу , прискорюючи або сповільнюючи його .Такий контроль швидкості бігу групи проводиться до того часу , поки всі групи не завершать пробігати заплановану дистанцію .Після відпочинку вправа може повторитись . Кількість проведення вправи і довжина дистанції залежить від віку й підготовки учнів .
3 .” КОМАНДНИЙ ШВИДКІСНИЙ БІГ “ .
Місце проведення – бігова доріжка .
Інвентар – прапорці для розмічування доріжки , секундомір .
Основна мета – перевірка вміння бігати з рівномірною швидкістю .
Організація . Групу поділяють на дві команди ( на білих і чорних ) . Учням повідомляють , на яку дистанцію буде проводитись біг , і вказують час, за який вони повинні її пробігти.
Наприклад, : дистанція 500 метрів і час 2 хвилини . Учнів знайомлять з місцем старту й фінішу .
Проведення . За сигналом тренера або його помічника дається спочатку старт одній команді і після того , як вона закінчила біг , стартує друга команда . Після пробігання фінішу всією командою оголошується час , за який вона пробігла дистанцію .
Для визначення команди – переможця потрібно знайти різницю між запланованим і показним результатом .
ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ МЕТОДИКИ РУХЛИВИХ ІГОР У ЛЕГКІЙ АТЛЕТИЦІ ДЛЯ ДІТЕЙ 10-14 РОКІВ.
Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. У процесі гри у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Однак гра приносить користь тільки тоді, коли вчитель добре обізнаний з педагогічними завданнями, які розв'язуються під час гри. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: Вони доступні дітям різних вікових груп. На базі досліджень двох окремих груп, які займаються легкою атлетикою ми бачимо, що група легкоатлетів, котра не займається рухливими іграми має одноманітний характер тренувального навчання, отже рухливі ігри, якими займається друга група мають різнобічний вплив на тренувальне навчання. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті.
Завдяки рухливим іграм діти, які займаються легкою атлетикою, можуть досягати бажаних результатів на тренуваннях та змаганнях, адже розвиваються не тільки моральні та психологічні якості, а й фізичні , котрі допомагають досягти бажаних результатів. Легкоатлетичне тренування монотонний процес у якому все відбувається за певними стандартами: при низькому старті тулуб відводять дещо вперед голова вниз, і треба робити тільки так; у спортивній ходьбі опорна нога випрямлена , таз рухається навколо своєї осі .Якщо діти будуть виконувати всі ці вправи без задоволення і зацікавленості, то навряд чи вони зможуть досягнути бажаного результату. Тому знову ж таки можемо відмітити, що без рухливих ігор тут не обійтись, адже, що як не рухливі ігри стимулюють дітей до сприймання й навчання.
Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють свою тілобудову: зміцнюються м'язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу.
ВИСНОВКИ.
Народні рухливі ігри, як важлива, складова виховної системи, тісно пов`язані з уявленнями народу про роль генетичної спадковості, впливом на процеси виховання середовища, про особливості дитячої психіки та моторики.
В багатющому фонді народних рухливих ігор концентруються глибинні народні знання про сутність людської особистості та правила її тілесного та духовного виховання.
Рухливі ігри, як елемент народної творчості, сильні своєю неупередженістю істиною, що відточувалась у процесі найбільш типового, реального прожитого.
Це є однією зі специфічних рис, яка відображена в рухливих іграх свободою виховної діяльності у напрямку диференціації виховного процесу в залежності від психоматичних особливостей дитини.
Отже рухливі ігри, як засіб фізичного виховання мають ряд особливостей.
Найбільш характерні з них складаються з активності й самостійності, і неперервності змін і умов діяльності.
Вибір тої чи іншої гри визначається конкретними задачами й умовами проведення.
Зміст ігор змінюється разом із ростом і розвитком дитини . Якщо на перших етапах ігрова діяльність носить спрощений характер , то пізніше вона значно збагачується як по формі ,так і по змісту . Ці зміни визначаються зростаючою роллю свідомості в житті дитини . Виняткова роль належить іграм у становленні та зміцненні дитячого колективу , адже іграм завжди властиві елементи здорового суперництва, цікавого змагання. Ігрові змагання, як справедливо підкреслював В.О.Сухомлинський , участь дітей спільних дій, взаємної виручки, підтримки, організованості, дисципліни, винахідництва, додержання інтересів колективу. Ігрова діяльність завжди пов’язана з виникненням і розвитком мігравцями певних стосунків. Вона сприяє активному спілкуванню дітей, встановленню контактів . Не в усіх дітей , особливо на перших порах , однаковий нахил до зближення. Одні діти товариські, інші замкнені, сором’язливі . Під час гри вдається включити всіх учнів у колективну діяльність , допомогти зайняти належне місце серед своїх ровесників. У рухливих іграх є завжди і переможені і переможці .Дуже важливо навчити дітей не хвалитися, коли вони виграють і, навпаки, якщо поразка – не впадати у відчай . Особливо слід добиватися, щоб діти зберігали дружнє ставлення до переможців і до тих ,хто програв, причому всі стосунки мають ґрунтуватися на доброзичливості , глибокій повазі до однокласників, товаришів. За допомогою рухливих ігор розвиваються різноманітні рухові якості,і перш за все швидкість і спритність. Одночасно закріплюються й удосконалюються рухові навички; рухові якості проявляються все повніше й різноманітніше. Рухові навички формуються гнучкими , пластичними. У зв’язку з вимогами , пред’явленими до людини високо автоматизованою працею, особливо значним є розвиток зорово-рухової координації й поява так званої “ умелости”. Складні і різноманітні рухи в ігровій діяльності . В них , як правило, можуть бути задіяні всі м’язові групи. Це сприяє гармонійному розвитку опорно-рухового апарату. Умови ігрового змагання вимагають від учасника досить великих фізичних навантажень. Почергова зміна моментів відносно високої інтенсивності з паузами відпочинку й діями, які потребують невеликого напруження, дозволяє гравцям виконувати великий об’єм роботи . Змінний характер навантаження більше всього відповідає віковим особливостям підростаючого організму і тому виявляє сприятливий вплив на удосконалення діяльності функціональних систем кровообігу й дихання. Гігієнічне значення ігор посилюється можливістю їх, широкого використання в природних умовах. Ігри на лижах ,у лісі ,в воді і.т.д. – ні з чим незрівнянний засіб загартування й зміцнення здоров”я.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.
Білєєва Л.В «Рухливі ігри» - Підручник для інститутів фізичної культури. 4-е перероблене і доповнене видання. М. «фіз-ра і спорт» 1974 р.
Гуровіч Л.І., Люкшинов Н.М. «Спортивные и подвижные игры».
Демчишин А., Мозола Р. “Рухливі ігри”. К – рад школа 1985р.
Крюкова В.С. “Книга учителя физической культуры”. М – “Ф – ра і спорт” 1973р.
Методика і практика проведення ігор, які сприяють розвитку фізичних якостей.
Приступа С, Слимаківський О, Лук`янченко М. “Українські народні рухливі ігри, розваги та забави: методологія, теорія і практика”. Дрогобич вид.”Вимір” 1999р.
Пермяков А.А. Внешние школьное физическое воспитание подростков. К. рад школа 1989р.
Приступа Є, Левків, Бік О. “Впровадження української народної фізичної культури у навчально-виховному процесі” Українська національна спілка педагогічних і наукових працівників львівщини. Львів 1994р.
Приступа Є, Левків, Бік О .“Укрїнська народна фізична культура у фізичному вихованні дітей”. Вінниця 1994р.
МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ НАУКИ УКРАИНЫ
ДРОГОБЫЧЕСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ им. И.Я. ФРАНКО.
Кафедра спортивных дисциплин и методики их преподавания.
ТЕМА: Влияние подвижных игр для развития физических качеств у юных легкоатлетов (10-14 лет).
КУРСОВАЯ РАБОТА
ЗА VII СЕМЕСТР 2000-2001г.
Студентки группы 41-ЗФВ
Факультету физического воспитания
Чеботар Ирины.
Научный руководитель:
Саврун Г.Д.
1.Допущен к защите
________ Научный руководитель __________ _________________
Дата Подпись Фамилия
2. Оценка защиты _____________
________ Члены комиссии __________ __________________
Дата Подпись Фамилия
__________ __________________
Подпись Фамилия
__________ __________________
Подпись Фамилия
Дрогобыч 2000г.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ НАУКИ УКРАЇНИ
ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.Я. ФРАНКА.
Кафедра спортивних дисциплін та методики їх викладання.
ТЕМА: Вплив рухливих ігор нарозвиток фізичних якостей у юних легкоатлетів (10-14 років).
КУРСОВА РОБОТА
ЗА VII СЕМЕСТЕР 2000-2001р.
Студентки групи 41-ЗФВ
Факультету фізичного виховання
Чеботар Ірини.
Науковий керівник:
Саврун Г.Д.
1.Допущено до захисту
________ Науковий керівник __________ _________________
Дата Підпис Прізвище
2. Оцінка захисту _____________
________ Члени комісії __________ __________________
Дата Підпис Прізвище