Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ
Закріпляти формули мовленнєвого етикету відповідно до ситуації: учити робити компліменти: “Дозвольте подарувати вам ці гарні квіти”, “Ти така гарна, як квітка”, “Мені дуже подобаються ці квіти”; емоційно і радо вітатися.
Тема: Дитячі забави.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля, формувати вміння найбільш точно застосовувати слова, що підходять до конкретної ситуації.
Ключові слова: гра, дозвілля, іграшки, ігри, лічилка, цяцька.
Іменники: гра, дзиґа, дозвілля, забавка, іграшки, ігри, сопілка, цяцька.
Дієслова: бавитись, грати, розважатися, складати.
Прикметники: гарна, давнішня, любима, нова, улюблена.
Прислівники: дружно, разом.
Вправляти у творенні різних форм дієслів, стежити за правильним уживанням їх: бавитися – бавишся – бавитимуся – бавився – бався.
Утворювати наказові форми дієслів із часткою -но: візьми-но, поклади-но, перестав-но, заховай-но.
Учити вживати в давальному відмінку паралельні закінчення у ряді слів: брату – братові, гостю – гостеві.
Продовжувати вчити складати речення з єднальним сполучником також.
Тема: Свята нашої родини. Святий Миколай.
Мета: продовжувати знайомити дітей із традиціями, звичаями та обрядами українського народу. Збагачувати словник дітей на основі знань і уявлень про ці звичаї та обряди, учити добирати визначення до цих слів.
Ключові слова: гостинці, захищати, народне, оберігати, радісний, Святий Миколай, свято, чудотворець.
Іменники: гостинці, захисник, (Святий) Миколай, народний, печиво “миколайчики”, покровитель, свято, чудотворець.
Дієслова: допомагати, дякувати, захищати, наглядати, оберігати, чекати.
Прикметники:весела, дбайливий, добрий, радісний, слухняний, старенький, чемний, чуйний.
Прислівники: колись-но, кожного.
Продовжувати збагачувати словник дітей українськими прислів’ями: “Не одяг прикрашає людину, а добрі справи”, “Добра людина наче сонечко, кожний коло неї зігріється”.
Учити дітей брати участь у діалозі на тему “Свято Святого Миколая”, учити дотримуватись культури мовленнєвого спілкування, своєчасно змінювати емоційний тон розмови відповідно до ситуації спілкування.
Вправляти в утворенні нових дієслівних форм із префіксом про-: казати – проказати, мовити – промовити.
Утворювати різні форми ступенів порівняння прикметників за допомогою суфіксів і префіксів: старий – старенький – старуватий – занадто старий.
Учити співвідносити іменники з дієсловами, від яких вони утворені: гуркіт – гуркотіти, крик – кричати, сміх – сміятися, спів – співати.
Січень
Тема: Пори року. Свята нашої родини.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень, про довкілля. Продовжувати закріпляти узагальнювальне словосполучення родинні свята, учити добирати визначення до цих слів.
Ключові слова: віншувати, жартівливий, родина, родинне, свята, щедрівки, щедрувати.
Іменники: віхола, завірюха, замет, кучугури, нагорода-гостинець, родина, свято, хуртовина, щедрівки.
Дієслова: віншувати, вітати, намели, поздоровляти, розчистити, славити, співати, щедрувати.
Прикметники: веселі, добрі, жартівливий, непролазний, непрохідний, новорічне, родинне.
Прислівники: ліворуч, праворуч.
Учити вживати суфікс -ну-: стукати – стукнути, грюкати – грюкнути, смикати – смикнути.
Навчити утворювати іменники із суфіксом -ин- при виділенні одного предмета із загальної маси: горошина, цибулина, квасолина, намистина.
Учити утворювати нові дієслівні форми за допомогою префіксів роз-, об-, та постфікса -ся(-сь): гуляти – розгулялися, розгулялись; пити – обпилися, обпились, їсти – об’їлися, об’їлись.
Тема: Дикі тварини.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вживати узагальнювальні слова дикі тварини, добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова в чужому мовленні.
Ключові слова: виступати, дикі, доглядати, дресирований, екзотичні, звіринець, приручати, приручати, тварини, цирк.
Іменники: арена, бивні, грива, джунґлі, жирафа, звіринець, лев, мавпа, савана, слон, тварини, тигр, хвіст, хижаки, хобот, цирк.
Дієслова: доглядати, живуть, полювати, приручати.
Прикметники: великий, дикі, довгошерстий, довгошия, дресирований, екзотичні, зубастий, людиноподібний, могутній, плямиста, смугасті.
Прислівники: день у день, раз у раз.
Учити утворювати присвійні прикметники від деяких назв тварин та звернути увагу на синонімічні слова: мавпячий – мавпин, лев’ячий – левовий, тигровий – тигрячий – тигрів.
Учити утворювати складні прикметники: довга шия – довгошия, людиноподібна, довгошерста.
Продовжувати вчити дітей складати речення, використовуючи прислівники раз у раз, день у день: Раз у раз тигри виступають у цирку.
Тема: Комахи. Плазуни. Земноводні.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальні слова комахи, плазуни. Добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова у чужому мовленні.
Ключові слова: восени, затаюватися, земноводні, комахи, маскуватися, навесні, плазуни, ховатися.
Іменники: комахи – богомол, джміль, комар, хрущ; плазуни – гадюка; земноводні – варан (циганський), черепаха.
Дієслова: бриніти, завмерли, засинати, затаюватися, маскуватися, пересуватися, повзти, ховатися.
Прикметники: земноводні, легкокрилий, отруйний, повільний.
Прислівники: восени, навесні.
Учити дітей утворювати місцевий відмінок однини іменників чоловічого й жіночого роду: черепаха в піску, комар на руці тощо.
Учити утворювати однину й множину іменників чоловічого й жіночого роду: хрущ літає – хрущі літають, черепаха повзе – черепахи повзуть тощо.
Учити вживати кількісні та порядкові числівники: одна, дві, три черепахи; перша, друга, третя черепаха тощо.
Продовжувати вчити складати речення за допомогою прислівників восени – навесні: Восени комахи засинають, а навесні прокидаються.
Уводити в словник дітей формули мовленнєвого етикету заборони: “Ні, не можна”, “Я не дозволяю”.
Тема: Птахи.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальне слово птахи. Добирати визначення слів, розвивати бажання помічати нові слова в чужому мовленні.
Ключові слова: голосний, дзьобати, зимуючі, літати, настовбурчувати, перелітні, поблизу, птахи.
Іменники: ворона, голуб, горобець, грак, жайворонок,журавель, ластівка, птахи, синичка, снігур, соловей, шпак.
Дієслова: гніздитися, годувати, дзьобати, каркати, кружляти, літати, настовбурчуватися, співати, стрибати, тьохкати, цвірінькати.
Прикметники: голосний, дзьобатий, довгоногий, заливистий, заливчастий, зимуючі, маленький, перелітні, сіренький, швидкий.
Прислівники: поблизу.
Учити добирати однорідні означення, узгоджуючи іменники з дієсловами та прикметниками в роді, числі: За граками прилетіли шпаки.
Учити утворювати іменники зі здрібніло-пестливими суфіксами -ятк-, -атк-, -ен-, -аш-: пташатко – пташенятко.
Учити розрізнювати питання оцінного характеру та застосовувати слова, що найбільше підходять до конкретної ситуації: Ти хто? – Я синичка. – Ти яка? – Весело співаю.
Продовжувати збагачувати та активізувати словник дітей приказкою “Двічі літа не буває”.
Учити дітей під час колективного міркування будувати невеличкі речення, зв’язані однією сюжетною лінією: Я буду розказувати про шпаків. Таня буде розказувати про шпаків, а я про журавлів.
Лютий
Тема: Одяг. Прикраси.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати вчити вживати узагальнювальні слова: одяг, прикраси. Учити переносити лексичні навички у зв’язне мовлення.
Ключові слова: костюм, маска, маскарад, маскарадний, національний, одяг, оздоблення, оздоблювати, приваб
ливий, прикраси, прикрашати.
Іменники: ґудзик, діаманти, застібка, змійка, кишеня, клоун, комір, корали, королева, корона, костюм, краватка, манжети, маска, одяг, оздоблення, перли, петельки, пірат, пояс, пояс, прикраси, принцеса, смарагди, стрічки, убрання.
Дієслова: носити, одягати, оздоблювати, прикрашати.
Прикметники: вишита, картатий, маскарадний, морський, народний, національний, привабливий, снігова, старовинний, хутряний, шовковий.
Прислівник: можливо.
Вправляти у вживанні родового відмінка іменників чоловічого, жіночого роду – назв деталей одягу: кишень, манжетів, ґудзиків, поясів.
Учити утворювати нові слова – різні частини мови – від іменників прикметники: діамант – діамантова корона, корали – коралове намисто.
Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “надмірний вияв ознаки” із префіксом за-: завеликий, заглибокий, замалий, задовгий.
Збагачувати словник дітей новими – поетичними виразами: золотаво-червоне вбрання; рукава як сонячні промені; корона горить як сонце; сукня наче зоряне небо; стрічки як маків цвіт.
Продовжувати вчити складати описові розповіді за схемою: колір, матеріал, для кого одяг, дії з одягом
Тема: Кольори.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати формувати розуміння й уживання узагальнювального поняття кольори. Продовжувати точно, доречно підбирати потрібні слова залежно від ситуації.
Ключові слова: багряний, волошковий, кольори, мальовничий, наносити, смарагдовий, тонувати, фарби.
Іменники: акварель, виставка, галерея, гуаш, зал, кольори, папір, пензель, фарби, художник.
Дієслова: відчувати, зображувати, малювати, переносити, тонувати, торкатися (пензлем), фарбувати.
Прикметники: виставковий, живописний, мальовничий;
голубий – блакитний – волошковий – небесний;
зелений – смарагдовий – фісташковий;
коричневий – горіховий – каштановий;
червоний – багряний – малиновий – пурпурний.
Вправляти в утворенні спільнокореневих слів: білий – білуватий – біляк – біліти – біло.
Учити правильно вживати слова жіночого роду в орудному відмінку однини: гуаш – гуашшю, акварель – аквареллю, фарба – фарбою.
Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо- із значенням незакінченої дії: недомалювати, недофарбувати, недотонувати.
Продовжувати вчити складати речення з однорідними членами з приєднувальним сполучником не тільки (не лише)…, а й (але й): Художник фарбував не тільки (не лише) червоною, зеленою фарбою, а й (але й) коричневою і чорною.
Учити дітей складати невеликі описові, контаміновані розповіді за картиною.
Закріпляти формули мовленнєвого етикету запрошення та відповіді на запрошення: “Я хочу запросити тебе (чи можу я запросити тебе) на виставку картин” – “Із задоволенням (я не проти; не знаю, чи зможу я прийти)”.
Тема: Взуття.
Мета: збагачувати словник дітей на основі знань, уявлень про довкілля. Продовжувати формування розуміння вживання узагальнювального поняття взуття. Учити точно й доречно добирати потрібні слова для опису властивостей і якостей.
Ключові слова: буденний, взувати, взуття, дійсно, дірявий, майструвати, новий, підбори, підошва, святковий, шнурівка.
Іменники: босоніжки, взуття, каблук – підбор – підбори, кросівки, майстер, майстерня, підошва, туфлі, черевики, чоботи, швець, шнурівка.
Дієслова: берегти, взути, зав’язати, зашити, майструвати, мити, підбити, ремонтувати, розв’язати, роззути, чистити.
Прикметники: брудний, буденний, дірявий, національний, новий, охайний, повсякденний, робочий, святковий, старий, цілий, чистий.
Прислівники: дійсно.
Продовжувати самостійно добирати потрібні антоніми до заданих слів: взуття (старе – нове), черевики (сухі – мокрі).
Учити складати прийменникові відповіді-пояснення: на поличці, під поличкою, біля полички, у шафі.
Учити складати пояснювальні підрядні обставинні речення причини: “Я взула чоботи. Оля взула чоботи через те, що пішов дощ”, “Я роззув взуття. Сашко роззувся тому, що пішов
Продовжувати збагачувати мову українськими прислів’ями, наприклад “Як дбаєш, так і маєш”, та вміти пояснити.
Учити складати розповіді з власного досвіду на тему “Яке мені подобається взуття”.
Закріпляти формули мовленнєвого етикету “Не дратуйся”, “Треба заспокоїтись” та поради “Я хочу дати тобі пораду”.
Тема: Посуд.
Мета: збагачувати словник дітей на основі уявлень про довкілля. Продовжувати формувати розуміння вживання узагальнювального поняття посуд. Розвивати вміння порівнювати предмети, співвідносити ціле й частину.
Ключові слова: варити, виставка, дерев’яний, кухар, металевий, пластмасовий, порцеляновий, посуд, скляний, смажити, тушити.
Іменники: виделка, виставка, жаровня, каструля, кухар, ложка, миска, ніж, посуд, сервіз, склянка, сковорода, супниця, тарілка, чайник, чашка.
Дієслова: варити, пекти, смажити.
Прикметники: гарний, глибокий, дерев’яний, електричний, емальований, кавова, красивий, металевий, мілкий, новий, пластмасовий, порцеляновий, скляний, столовий, тефлоновий, чайний, чистий.
Прислівники: добре, смачно, швидко.
Учити утворювати нові слова – різні частини мови прикметників: рожево-білий, чорно-синій, жовто-зелений.
Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням “сильний вияв ознаки” із суфіксом -езн-: величезний, глибочезний, довжелезний, товстезний, широчезний.
Вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів із префіксом недо-: недоварили, недосмажили, недопекли.
Учити складати речення, використовуючи в сполученні з повнозначними частинами мови об’єктні прикметники: Я розкажу про металеву каструлю. Оля розкаже про металеву каструлю, а я – про металеву сковороду.
Закріпляти формули мовленнєвого етикету звертання та уваги до співрозмовника: “Що ви (ти) хочеш розказати?” – “Я (ми) із задоволенням вислухаю (поспілкуюся)”.
Впродовж трьох місяців (грудень, січень, лютий), згідно розкладу занять, проводилися логопедичні заняття два рази на тиждень в експериментальній групі. За розробленим нами перспективним планом й визначеними напрямами й змістом були проведені 24 заняття в експериментальній групі та в контрольній групі за планом логопеда.
Основною метою формувального етапу експерименту було розширення словникового запасу, формування граматичної сторони мовлення й навичок зв’язного мовлення у всіх ситуаціях спілкування протягом дванадцяти тижнів з широким використанням ігор і вправ, використання творчих завдань не тільки на заняттях, але і в ситуаціях буденного життя. Ми прагнули розвивати уяву, мовленнєву увагу, мислення, зв’язне мовлення, творчі здібності, адже розвиток цих умінь допомагає у розвитку лексико-граматичної сторони мовлення.
Отже, на етапі формувального експерименту нами було розроблено на основі загальноосвітніх програм навчання і виховання дітей старшого дошкільного віку та впроваджено у систему логопедичного впливу протягом трьох місяців визначені нами напрями і зміст формування лексичної та граматичної складової мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня в експериментальній логопедичній підгрупі в умовах ДНЗ.
3.3 Результати логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня
Подолання мовленнєвих порушень у дітей із ЗНМ III-го рівня відбувається в рамках корекційного навчання у логопедичній групі ДНЗ, що розраховане на 1 навчальний рік. Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання і призначаються для систематичного формування та розвитку й корекції всіх компонентів мовленнєвої системи. Логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення відповідно визначених напрямів і змісту здійснювалася в процесі занять, як провідної організаційної форми логопедичного впливу, що будувалися з урахуванням вимог, як загальної дошкільної й спеціальної педагогіки так і логопедії. Логопедичні заняття проводилися 5 разів на тиждень (щоденно) за розкладом, який склав логопед з урахуванням занять інших педагогів ДНЗ. Логопед проводить 4 підгрупові заняття на тиждень з розвитку лексики, граматики, зв'язного мовлення та грамоти, 1 - з розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення. Останні виносяться окремо з огляду на те, що відбір дітей для цих занять відбувається не тільки за рівнем мовленнєвого розвитку, а й за станом сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення. Засвоєння мовленнєвого матеріалу на підгрупових фонетико-фонематичних заняттях узгоджується з матеріалом, що використовується на лексико-граматичних заняттях. Уточнення, постановка, автоматизація, диференціація звуків проводяться на індивідуальних заняттях щодня за індивідуальним графіком логопеда.
З другого півріччя мовленнєві можливості дітей зростають, тому розвиток зв'язного мовлення поєднується з розвитком граматичної сторони мовлення. Види занять, їх кількість та тематика встановлюється логопедом з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Мовний матеріал для проведення логопедичних занять відбирався логопедом за наступними критеріями:
— відповідно до матеріалу, який вивчається на інших заняттях (розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, формування елементарних математичних уявлень тощо);
— відповідно до завдань корекції мовленнєвої діяльності дітей згідно із зазначеними програмними вимогами;
— відповідно до потреб додаткового відпрацювання (закріплення) матеріалу з кожною дитиною на індивідуальних заняттях.
Лексичні теми є своєрідним ядром для побудови заняття, визначення теми, навколо якої організовується розвиток лексики та грамматики мовлення. В основу розроблених напрямів для дітей із ЗНМ ІІІ- го рівня покладено теоретичні положення:
— про мову як багатофункціональну і багаторівневу знакову систему;
— про тісний взаємозв'язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку, та когнітивних процесів — з іншого;
— про структуру мовленнєвого дефекту у дітей із ЗНМ та його вплив на формування мовленнєвої функціональної системи;
— про онтогенез мовленнєвої діяльності в період дошкільного віку та різних чинників (біологічних, психологічних, соціальних), що визначають його хід;
— про семантичну структуру слова;
— про сучасні методи корекційного, попереджувального та розвивального впливу на формування мовленнєвої системи.
Зміст та система занять корекційного навчання розроблені з урахуванням:
— засвоєння мовленнєвої системи на практичному рівні;
— вікових особливостей дітей;
— структури дефекту;
— психологічних механізмів порушення мовленнєвої діяльності як в лінгвістичній, так і в комунікативній ланках;
— психолінгвістичних закономірностей функціонування мовних знаків у мовленні дитини.
У запропонованій системі логопедичного впливу широко використовуються добре відомі у логопедії методи та прийоми розвитку мовлення у дошкільників (А. Богуш, Т. Філічева, Г. Чиркіна, В. Селіверстов, Н. Серебрякова, О. Мастюкова та ін).
Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми, відібрали граматичний матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви. Поповнення, уточнення й активізація словника на заняттях з розвитку мовлення й ознайомлення з навколишнім доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.
Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна — логопед прощається з дітьми. В свою чергу основна частина складається з:
повідомлення теми та мети заняття;
логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи;
вивчення нового матеріалу поділяється на лексичну та граматичну складові: лексична складова включає вправи на формування різних рівнів лексичних узагальнень, вправи на формування активного словникового запасу та вправи на розвиток лексичної системності; в свою чергу граматична складова включає вправи на розвиток морфологічної системи словотворення, вправи на засвоєння граматичних уточнень, вправи на формування синтаксичної складової мовлення;
фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику;
закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв’язного мовлення та закріплення формули мовленнєвого етикету.
Під час заключної частини кожній дитині окремо дається домашне завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті. Також дітям задаються питання: Що нового вони дізналися? Чого навчилися?
Оскільки логопедична робота носить цілісний характер, то для дітей із ЗНМ є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці.
Після закінчення формувального експерименту вважали за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності визначених та запроваджених нами лексиного й граматичного напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ рівня за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв і показників та за традиційною методикою проведення логопедичного діагностування.
Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне підтвердження ефективності розроблених лексичного і граматичного напрямів та їх змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове, поточне й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей.
По завершенні формувального експерименту нами був проведений констатувальний експеримент другого порядку, у ході якого необхідно було перевірити як доцільність лексичного і граматичного напрямів та їх змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення, так і визначити її ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність (Таблиця 3.4).
Таблиця 3.4
Результати сформованості рівня лексичної та граматичної складових мовлення у дітей за даними 2009 року
(констатувальний експеримент ІІ-го порядку)
|
Кількість осіб Рівні мовлення |
Експериментальні групи | Контрольні групи | Розбіжність у рівнях усного мовлення після експерименту | |||
| Особи | % | Особи | % | Особи | % | |
| Лексична складова мовлення | ||||||
| Високий | 2 | 33 | - | - | 2 | +33 |
| Середній | 2 | 33 | 4 | 66 | 2 | +33 |
| Низький | 2 | 33 | 2 | 33 | - | - |
| Граматична складова мовлення | ||||||
| Високий | 1 | 17 | - | - | 1 | +17 |
| Середній | 3 | 50 | 3 | 50 | - | - |
| Низький | 2 | 33 | 3 | 50 | 1 | -17 |
Е –– експериментальна група К –– контрольна група
Підсумкове обстеження проводилося за тими ж методиками, які використовувались діагностуючи дітей на констатувальному експерименті першого порядку. У відповідності до результатів виконаних завдань визначили рівні мовленнєвого розвитку дітей в експериментальних і контрольних групах. Проведені обчислення одержаних даних дозволили зробити висновок, що порушення лексичної і граматичної сторін мовлення набуло інших проявів, завдяки чому значно зріс рівень як лексичної так і граматичної сторін мовлення в експериментальній групі, що зумовлено, перш за все, запровадженням розроблених напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня. Відтак, запровадження напрямів і змісту формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ III рівня є ефективним. Це підтверджує припущення, що запровадження розроблених напрямів і змісту корекції лексико-граматичної сторони мовлення підвищать ефективність корекційно-розвивального впливу на дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня.
Отже, результати логопедичної роботи дають підстави стверджувати, що розроблені лексичний і граматичний напрями та зміст на основі Програми розвитку, навчання та виховання “Дитина в дошкільні роки” К. Крутій, по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня є доцільними, оскільки збільшилася кількість дітей з високим і середнім рівнем розвитку лексичної та граматичної складових мовлення в результаті проведеної роботи.
ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ
У третьому розділі висвітлені мета й завдання констатувального експерименту та результати зрізу стану розвитку лексичного й граматичного компонентів мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня в умовах логопедичної групи ДНЗ №59. На етапі формувального експерименту була реалізована розроблена експериментальна програма за визначеними напрямами, що впроваджувалася системою логопедичних в експериментальній групі в процесі експерименту.
Результати проведеної експериментальної логопедичної роботи по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ III рівня були з’ясовані після закінчення формувального експерименту та проведення контрольного зрізу й мали зміни за рівнями розвитку мовлення. Високого рівня лексичного розвитку досягли 2 дитини й відповідно лексична складова мовлення в експериментальній групі зросла на 33%. Високого рівня граматичної сторони мовлення досягла в експериментальній групі 1 дитини — відповідно граматична складова мовлення зросла на 17%, що підтверджує припущення щодо ефективності проведеної роботи за розробленими напрямами та змістом.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
На основі викладеного вище можна зробити такі висновки:
1. Здійснений аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел з проблеми формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ-го рівня старшого дошкільного віку сприяв розгляду різноманітних класифікацій порушень мовлення при ЗНМ та їх особливостей. З’ясували, що у дітей із ЗНМ порушені всі компоненти мовленнєвої системи й описали особливості кожного компонента. На основі практичного досвіду й аналізу літературних джерел охарактеризували стан лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ ІІІ рівня, а саме лексичної й граматичної складових.
2. Характеристика структурних компонентів мовлення у дітей із ЗНМ старшого дошкільного віку виявила порушення формування словника, що проявляються в недостатньому засвоєнні значень слів, обмеженості активного словника, непропорційній представленості в словнику дітей різних частин мови, заміні одних слів іншими (вербальні парафазії), недостатній представленості в словнику похідних слів, труднощах актуалізації добре знайомих за значенням слів; порушення формування граматичної будови, що проявляються в недостатньому засвоєнні значення граматичних форм, неправильному використанні граматичних форм у власному та порушення зв'язного мовлення, що складають лексико-граматичну сторонцу мовлення.
3. Дітям із ЗНМ найбільш притаманні специфічні відхилення в засвоєнні лексики і граматики: не засвоюється структура речення, слова не об’єднуються в речення, часто пропускаються головні чи другорядні члени речення, спостерігається спотворення речень за змістом, обмеженість, бідність синтаксичних конструкцій, недостатня сформованість синтаксичних операцій, неспроможність поширити або озвучити речення тощо.
4. Відхилення в засвоєнні лексики і граматики та розглянуті сучасні програми подолання ЗНМ у дітей старшого дошкільного віку Т.Філічевої, Г.Чиркіної, Н. Жукової, Н. Ніщевої, Л. Трофіменко дозволили визначити провідні напрями, а саме: лексичний і граматичний компоненти та зміст формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня, що спонукало до розробки Програми корекції лексико-граматичної сторони мовлення.
5. Корекція ЗНМ проводилася на основі програми з урахуванням диференційованого характеру мовленнєвого дефекту та базувалася на принципах особистісно орієнтованого навчання.
6. За розробленими напрямами і змістом проводилася експериментальна логопедична робота по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня в умовах ДНЗ за розробленою нами програмою. Заняття по формуванню лексико-граматичної сторони мовлення поділяються на заняття по формуванню словникового запасу, зв’язного мовлення та заняття по формуванню граматичного ладу. Основними завданнями цих занять є розвиток розуміння мовлення; уточнення й розширення словникового запасу; формування узагальнюючих понять; формування практичних навичок словотворення й словозміни; уміння вживати прості розповсюджені речення та деякі види складних синтаксичних структур.
7. Для з’ясування доцільності та ефективності розроблених напрямів і змісту був проведений педагогічний експеримент. Перед початком було проведене логопедичне обстеження дітей експериментальної та контрольної груп й визначені рівні сформованості лексико-граматичної сторони мовлення. Після трьох місяців навчання дітей за розробленими напрямами і містом Програми корекції лексико-граматичної сторони мовлення було проведене повторне логопедичне обстеження, результати якого показали вищий рівень розвитку лексико-граматичної сторони мовлення у дітей експериментальної групи порівняно з контрольною групою.
ЛІТЕРАТУРА
Базовий компонент дошкільної освіти. — К.: Редакція журналу “Дошкільне виховання”, 1998.
Балаева В.И. О системе планирования психокорекционной роботы с детьми с нарушениями речи. /В.И. Балаева, А.К. Лопышова// Специальная психология.- 2007.-№1. С.27-31. –Школьный логопед.-2007.-32. С.39-44.
Бейлинсон Л.С. Типы и причины речевых нарушений//школьный логопед. – 2007. - №5. – С.23-29.
Бойкова С.В. Развитие лексико-граматического строя речи у дошкольников с ОНР // Логопед в детском саду. – 2006. - №3. – С.42-48.
Власенко И.Т. Особенности словесного мышления взрослых и детей с нарушениями речи. - М.: Педагогика, 1990. - 184 с.
Вренёва Е. Готовим к школе детей с системным недоразвитием речи. // Здоровье детей: Прилож.к газ. «Первое сент.» 2007. - №16. – С.37-41.
Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. — М.: АПН РСФСР, 1961. – 218 c.
Глистина И.А. Особенности эмоционального развития дошкольников с общим недоразвитием речи// Практическая психология и логопедия. – 2006. - №5. – С.30-35.
Глухов В.П. Особенности обучения рассказыванию по картине детей дошкольного возраста с ОНР./Дефектология, № 3, 1986.
Горай І.В. Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ / І.В. Горай // Реабілітаційна педагогіка: Теорія і практика. Полтава. — 2009. ПДПУ. — С. 50.
Деревянко Н.П. Формирование словарнрго запаса у дошкольников с общим недоразвитием речи/ Н.П. Деревянко, Е.А. Лапп// Практическая психология и логопедия. – 2006. - №4. – С.57-60.
Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» // Освіта—1993. — № 44 – 46. — С. 5.
Дубова Н.В. Об особенностях навыков общения дошкольников с ОНР// Логопед в детском саду. – 2006. - №3. – С.36-38.
Дувалова С.Н. Речевая готовность старшего дошкольника как ведущий фактор психологической готовности к школе / С.П. Дувалова, Н.В.Халанская// практическая психология и логопедия. – 2004. - №3. – С.17-51.
Дудьев В.П. Невербальная коммуникация и её развитие у дошкольников с общим недоразвитием речи в системе корекционно-педагогического воздействия// Практическая психология и логопедия. – 2007.- №1. – С.17-21.
Дудьев В.П. Системный подход в развитии коммуникативного потенциала дошкольников с общим недоразвитием речи// Логопедия. – 2006. - №2. – С.22-27.
Ерёмина В.Н. Формирование семантики многозначного слова у детей с общим недоразвитием речи// Практическая психология и логопедия. – 2006. - №6. – С.26-31.
Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. - Екатеринбург, 1999.
Закон України «Про дошкільну освіту» //Дошкільне виховання —1998 —№2. — С 3 – 8.
Закон України «Про освіту» // Освіта України № 14 — 1991. — С 3 - 6.
Карта логопедична обстеження дитини дошкільного віку з порушеннями мовлення: Методичні рекомендації для практичної роботи / Автори-укладачі І. Г. Дмитрієнко, Л. О. Федорович. –– Полтава, 2006. — 33 с.
К вопросу о формировании лексико-граматических средств языка у дошкольников с ОНР// Логопед в детском саду.- 2007. - №6. – С.40-52.
Кислова Т.Р. Воспитателям и родителям о речевом развитии дошкольников 3-4 лет // Начальная школа: Плюс до и после. – 2005. - №10. – С.37-41.
Кондратенко И.Ю. Формирование эмоциональной лексики у дошкольников с речевой патологией// Логопед в детском саду. – 2006. - №6. – С.4-7.
Концепція дошкільного виховання в Україні — К.: Освіта – 1993. — 16с.
Концепція спеціальної освіти осіб з психічними та фізичними вадами в Україні. ж. ”Дефектологія” №1 за 1996р., С. 2-14.
Коррекционно-педагогическая работа в дошкольных учреждениях для детей с нарушением речи / Под ред. Ю.Ф.Гаркуши. – М.:Секачев В.Ю., ООО “Центр Гуманитарной литературы “РОН”, 2001. – 157с.
Крутій К.Л. Граматична норма як компонент культури мовлення дитини дошкільного віку // Науковий вісник Південноукраїнського державного університету ім. К.Д.Ушинського. Збірник наукових праць. — Випуск4 – 5. — Одеса, 2002. — С.155 – 161.
Крутій К.Л. Перспективно-календарне планування занять із навчанням мови і розвиту мовлення дітей дошкільного віку. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПМ» ЛТД, 2005. – 192с.
Кудрова Т.И. Использование моделирования при обучении грамоте дошкольников с недоразвитием речи// Практическая психологияи логопедия. – 2006. - №5. – С.51-53.
Леханова О. Робота с дошкольниками с ОНР по обучению пониманию социальных причинно-следственных закономерностей// Дошкольное воспитание. – 2007. - №9. – С.100-105.
Лінгводидактика в сучасних закладах освіти. — Одеса: ПНЦ АПН України, 2001. — 269 с.
Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. редактор Н.В.Ярцева – М,: Сов.энциклопедия, 1990 – 685с.
Логопедия. Методическое наследие./Под ред. Л.С.Волковой.- Кн. V: Фонетико-фонематическое и общее недоразвитие речи. - М., 2003.С. 125 — 191.
Логопедия. /Под ред. Л.С.Волковой, С.Н.Шаховской. - М., 2003.
Лопатина Л.В. Комплексный подход в диагностике и коррекции общего недоразвития речи у детей. - С.32-35.
Ляпидевский С.С., Гриншпун Б.М. О классификации речевых расстройств. - //Расстройства речи у детей и подростков. – М.: Просвещение, 1969. – С. 3-11.
Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. – К.: НДІ педагогіки України, 1991.-198с.
Мастюкова Е.М. Дефекты речи и их происхождение //Причины возникновения и пути профилактики аномалий развития у детей / Под ред. Т.А. Власовой. - М.: АПН СССР, 1985. – С. 73 - 95.
Машковська Т. Обстеження дітей із загальним недорозвимтокм мовлення // Дефектолог. – 2008. - №2. – с. 7-21.
Мелихова О.В. Формирование готовности дошкольников с ОНР к овладению навыков письма/О.В.Мелихова, Ю.В.Федосова// Логопедия. – 2006. - №3. – С.26-36.
Нікіщенко Г. Підготовкадітей з вадами мовлення в компенсуючому дитячомусадку (групі)// Дитячий садок. – 2005. - №35. – Вкладка.
Нищева Н. В. Программа корекционно-розвивающей роботы в младшей логопедической группе детского сада. — СПб.: ДЕТСТВО—ПРЕСС: 2007. — 192с.
Орфинская В.К. Принципы построения дифференциальной методики обучения алаликов на основе лингвистической классификации форм алалии. – // Развитие мышления и речи у аномальных детей. – Ученые записки ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1963, вып. 256, - С.67-81.
Основы теории и практики логопедии. /Под ред. Р.Е.Левиной. — М.,1968.
Преодоление общего недорозвития речи дошкольников. Учебно-методическое пособие / под общ. Ред. Т. В. Воловец. — М.: Інститут общегуманных исследований, В.Секачев, 2002. — 256