Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Роль і значення громадських організацій у вихованні військовослужбовців та формування морально-психологічного клімату у військових колективах

Роль і значення громадських організацій у вихованні військовослужбовців та формування морально-психологічного клімату у військових колективах

професійної підготовки;

сприяти вихованню у прапорщиків чесності та непідкупності, вірності військовій присязі, відповідального ставлення до виконання свого службового обов’язку;

виховувати у прапорщиків культуру в організації свого побуту, пропагувати тверезий спосіб життя, вести боротьбу зі шкідливими звичками;

постійно вивчати матеріально-побутове становище прапорщиків і членів їх сімей і клопотати перед командуванням про надання матеріальної допомоги тим, хто її потребує;

проводити вшанування прапорщиків у зв’язку з досягнутими успіхами у службовій діяльності, вручення державних нагород, поздоровляти з приводу знаменних подій у сімейному житті, урочисто проводжати прапорщиків, які звільняються в запас;

пропагувати приклади мужності, умілих дій, непідкупності, пильності з боку прапорщиків під час виконання службових завдань;

вести індивідуальну виховну роботу серед прапорщиків, знати їх настрій, проблеми та турботи, з цією метою планувати відвідування їхніх сімей;

з метою запобігання порушенням військової дисципліни практикувати заслуховування на засіданнях ради прапорщиків, які мають зауваження по службі, ведуть себе недостойно у сім’ї;

турбуватися про соціальну та правову захищеність прапорщиків і

членів їхніх сімей, клопотати перед командирами про відновлення справедливості та притягнення до відповідальності окремих офіцерів та прапорщиків за факти грубості, приниження особистої гідності;

брати участь у роботі по добору та комплектуванню посад прапорщиків, надавати допомогу прийнятим на службу в оволодінні службовими обов’язками;

спільно з командуванням організовувати дозвілля і культурно-просвітницькі заходи для прапорщиків та членів їхніх сімей, проводити спортивно-масову роботу з ними.

Рада прапорщиків має право:

брати участь в атестуванні прапорщиків та вносити свої пропозиції командиру що до їх доречного використання на службі;

готувати пропозиції для командира що до нагородження прапорщиків, присвоєння їм військового звання “старший прапорщик”, призначення на посаду, зміщення з посади;

брати участь у розслідуванні обставин та причин, що призвели до злочинів, подій, правопорушень та інших проступків, скоєних прапорщиками;

у разі необхідності доповідати командиру та житлово-побутовій комісії свої пропозиції щодо розподілу житла для прапорщиків і членів їхніх сімей;

брати участь в роботі громадської комісії по контролю за роботою установ військової торгівлі з метою кращого забезпечення необхідними товарами прапорщиків і членів їхніх сімей.

За скоєні проступки до прапорщиків радою (загальними зборами можуть бути вжити заходи громадського впливу:

товариська критика;

товариське попередження;

прийняття рішення про прилюдне вибачення прапорщика, який вчинив той чи інший проступок, перед загальними зборами прапорщиків чи особою, яку він образив;

клопотання перед командиром щодо прийняття до порушника відповідних заходів, згідно з дисциплінарним статутом.

Обов’язки і права голови ради прапорщиків.

Голова ради прапорщиків свою роботу будує, виходячи із завдань, що ставляться командиром, а також у відповідності з планами роботи, рішеннями загальних зборів і ради прапорщиків.

Він зобов’язаний:

розробляти плани роботи ради прапорщиків, обговорювати і затверджувати їх на засіданнях ради, інформувати про них прапорщиків на загальних зборах;

організовувати підготовку та проведення засідань ради і загальних зборів прапорщиків;

спільно з членами ради проводити організаторську роботу з прапорщиками, щоб вони стали взірцем в бойовій службі, навчанні та військовій дисципліні, звертаючи при цьому особливу увагу на прапорщиків, нещодавно прийнятих, та тих, які мають зауваження;

знати турботи та настрій прапорщиків, вивчати питання матеріального, медичного, торгово-побутового і культурного обслуговування їх, а також членів їхніх сімей;

постійно інформувати командира, його заступників про роботу ради прапорщиків, прийнятих рішеннях, проблемах, що виникають в колективі прапорщиків;

не менше 1 разу на півріччя виступати на загальних зборах прапорщиків зі звітом щодо заходів, яких вживає рада прапорщиків.

Голова ради прапорщиків має право:

бути присутнім на оголошенні рішення та постановці завдань командиром брати участь в атестуванні прапорщиків;

звертатись до командування з питань відновлення справедливості щодо прапорщиків, їх соціальної та правової захищеності;

довести доручення прапорщикам з метою підготовки до зборів та засідань ради, а також виконання рішень, що приймаються радою.

Вищим органом, якому підзвітна рада прапорщиків, є загальні збори прапорщиків.

Збори мають повноваження, якщо на них присутні не менш 50% облікового складу прапорщиків.

Інформація про рішення загальних зборів доводиться до всіх відсутніх на зборах прапорщиків головою ради в найближчі дні після зборів.

Загальні збори прапорщиків розглядають:

заходи по забезпеченню особистого прикладу прапорщиків у виконанні завдань бойової служби, надійності охорони об’єктів, суворого дотримання законів, чесності і непідкупності, відповідальності за недозволені зв’язки із засудженими та їхніми родичами;

питання професійної підготовки прапорщиків та підвищення їх службової майстерності;

результати атестування прапорщиків, добір кандидатів на навчання, визначення претендентів для нагородження;

організацію та проведення культурно-просвітницької роботи серед прапорщиків та членів їхніх сімей;

питання неетичної поведінки прапорщиків за межами служби, в сім’ї, з товаришами по службі тощо.

Обговорення питань, що виносяться на загальні збори прапорщиків, проводяться в умовах гласності і відкритості. Кожен прапорщик може виступати по суті питань, які розглядаються.

Обговорення і критика наказів командирів і начальників не дозволяються.

Збори можуть просити командирів і начальників пояснень з приводу прийнятих ними рішень з окремих питань.

Рішення загальних зборів прапорщиків приймаються відкритим голосуванням і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на зборах. За вимогами більшості учасників загальних зборів рішення може прийматися і таємним голосуванням.

Критичні зауваження і пропозиції загальних зборів прапорщиків повинні бути розглянуті командиром з прийняттям необхідних заходів з питань, що приймаються зборами, в 2 тижневий термін.

Питання, які потребують вирішення старшими начальниками, командир доповідає їх в порядку підлеглості.

Про результати розгляду пропозицій командир в місячний термін інформує загальні збори або раду прапорщиків.

Рада прапорщиків - веде таку документацію:

список членів ради прапорщиків, їх напрямки роботи;

плани роботи ради прапорщиків на місяць;

протоколи засідань ради прапорщиків;

протоколи загальних зборів прапорщиків.

Порядок ведення службової документації ради прапорщиків такий же як і ради військового колективу

Робота ради народознавчої світлиці

Рада народознавчої світлиці - в окремій папці зберігає плани роботи народознавчої світлиці на місяць за рік, матеріали окремих заходів, які проводилися з військовослужбовцями підрозділу в світлиці; плани-сценарії проведених форм інформаційно - пропагандистського забезпечення та культурно-виховної і просвітницької роботи.

Організація роботи ради народознавчої світлиці підрозділу.

Народознавча світлиця створюється в кожній роті, батареї і рівних їм підрозділах. Для народознавчої світлиці відводять кращі, просторі та світлі приміщення, які повніші відрізнятися від інших приміщень своїм оформленням та затишком.

Змістом роботи ради народознавчої світлиці є виховання у військовослужбовців високої відповідальності перед українським народом за постійну готовність до захисту Української держави, пропаганда військово-історичних традицій українського війська, вимог військової присяги, статутів, дотримання законності, чесного, сумлінного виконання військового обов’язку, завдань служби, зміцнення військової дисципліни.

В народознавчій світлиці повинні бути:

наочна агітація;

бібліотечка;

культурно-освітнє майно;

необхідні меблі та квіти.

Організовує та проводить роботу в народознавчій світлиці рада, яка обирається на загальних зборах особового складу відкритим голосуванням у складі 5-7 чоловік строком на 1 рік. В раду входять найбільш підготовлені та авторитетні солдати, сержанти, прапорщики, офіцери – активісти інформаційно-пропагандистської та культурно-освітньої роботи.

Рада обирає голову і його заступника, кожному члену ради доручається керівництво однією з ділянок роботи: організація духовно-освітніх заходів, робота секцій та гуртків, оформлення наочної агітації, утримання живого кутка та квітів тощо.

Головним завданням ради народознавчої світлиці є активне сприяння командиру підрозділу в ідейно-патріотичному, військовому, правовому та естетичному вихованні особового складу, у мобілізації військовослужбовців на успішне виконання завдань служби, бойової та гуманітарної підготовки, зміцнення військової дисципліни.

Діяльність ради спрямовує командир підрозділу та його заступник з виховної роботи, які підтримують ініціативу ради, допомагають їй в організації і проведенні інформаційно-пропагандистських та культурно-виховних заходів.

Рада народознавчої світлиці щомісячно планує свою роботу, враховуючи завдання, які вирішує підрозділ, побажання та пропозиції військовослужбовців, їх інтереси та культурні запити.

Затверджений заступником командира підрозділу з виховної роботи план вивішується на видному місці у приміщенні народознавчої світлиці.

Рада народознавчої світлиці організує, надає допомогу та проводить:

шевченківські читання та шевченківські уроки;

години відродження;

тематичні вечори;

вечори запитань та відповідей;

усні журнали;

зустрічі з ветеранами частини;

літературні вечори;

вікторини;

обговорення прочитаних книг, переглянутих кінофільмів, спектаклів,

виставки образотворчого мистецтва військовослужбовців та членів їх сімей;

заняття гуртків самодіяльної творчості особового складу;

веде підшивки газет та журналів, які надходять за переплатою до підрозділу чи купуються, за рішенням загальних зборів, за кошти особового складу підрозділу.

В народознавчій світлиці організовується чергування із членів ради чи активу підрозділу. Графік чергування складається на місяць, підписується головою ради та вивішується поряд з планом роботи.

Про свою роботу рада періодично, але не менше 2 разів на рік, звітує на загальних зборах особового складу підрозділу, як правило, в січні-лютому та липні-серпні кожного року.

З метою найбільшого впливу на свідомість військовослужбовців в народознавчій світлиці членами ради оформлюється наочна агітація.

Наочна агітація народознавчої світлиці повинна відповідати її призначенню. Вона повинна бути державною, деполітизованою, оперативною, злободенною, пов’язаною з життям підрозділу, притягувати своїм яскравим виглядом. Організатором оформлення наочної агітації у підрозділі є заступник командира з виховної роботи.

В наочній агітації народознавчої світлиці повинні бути такі тематичні матеріали:

державні символи України (прапор, герб, гімн, духовний гімн);

акт проголошення незалежності України;

портрет Т.Г.Шевченка (або бюст);

портрет Президента України;

Військова присяга на вірність Українському народу;

портрети видатних діячів України;

фотографія Командуючого ВВ МВС України та його вимоги;

основні положення Закону України “Про Внутрішні війська МВС України”;

основні етапи історичного розвитку України і її війська, релігії, звичаї, обряди та традиції українського народу;

основні періоди становлення військового формування України, з’єднання, частини. Подвиги героїв, воїнів, які проявили мужність, відвагу при виконанні завдань служби;

матеріали про Україну, область, місто, на території яких дислокується частина;

життя та служба підрозділу (завдання підрозділу на період навчання; інформація про поточний стан навчання, служби, дисципліни; місце підрозділу в частині, взводів у роті; матеріали передового досвіду; фотографії кращих військовослужбовців);

куточок правових знань (який також може бути оформлений в інших приміщеннях казарми).

Матеріали наочної агітації розміщуються на стендах, а також у спеціальних тематичних папках, альбомах тощо.

Основні напрямки роботи громадських організацій:

контроль за суворим дотриманням вимог чинного законодавства в діяльності громадських організацій;

недопущення ведення через громадські організації частини політичної пропаганди;

вивчення, узагальнення та поширення передового досвіду роботи громадських організацій;

урахування пропозицій громадських організацій при організації виховної роботи, вирішенні кадрових та соціальних питань;

особиста участь в діяльності громадських організацій військовослужбовців та службовців частини.

Висновки


Стає зрозуміло, що члени громадських організацій у частині, складають найбільш дійову ланку військовослужбовців та службовців Внутрішніх Військ МВС України, які суттєво впливають на результати виконання повсякденних завдань службової діяльності.

Недооцінка цього фактору та приниження ролі громадської організації в проведенні виховної роботи значно погіршує морально-психологічний стан, що в свою чергу знижує ефективність використання бойової техніки, та сучасної зброї.

Командир та його заступник повинні постійно піклуватися про професійну підготовленість, майстерність, ідейну переконливість активу та членів громадських організацій частини.

Заступник командира з виховної роботи щодо організації роботи громадських організацій та активу підрозділів повинен:

брати активну участь у доборі членів, керівних органів цих організацій;

постійно навчати їх формам, методам та практичній діяльності;

особисто брати участь у їх засіданнях, зборах;

враховувати у своїй діяльності пропозиції громадських організацій;

доповідати командиру про роботу організацій, відстоювати їх інтереси;

узгоджувати плани роботи громадських організацій.

Основними напрямками роботи заступника командира роти з виховної роботи з громадськими організаціями військовослужбовців:

контроль за суворим дотриманням вимог чинного законодавства в діяльності громадських організацій;

недопущення ведення через громадські організації частини політичної пропаганди;

вивчення, узагальнення та поширення передового досвіду роботи громадських організацій;

урахування пропозицій громадських організацій при організації виховної роботи, вирішенні кадрових та соціальних питань;

особиста участь в діяльності громадських організацій військовослужбовців та службовців частини.

Література


Навчально-методичний посібник “Організація виховної роботи в підрозділах Внутрішніх військ МВС України” Управління виховної роботи ГУ Внутрішніх військ МВС України - К, 1997 р.

Навчально-методичний посібник “Організація виховної роботи в частинах та з‘єднаннях Внутрішніх військ МВС України”. Управління виховної роботи ГУ Внутрішніх військ МВС України - К, 1998 р.

Терещенко І.А., Колісник В.В. Навчальний посібник “ Методичні рекомендації щодо формування та навчання активу підрозділу, змісту роботи громадських організацій в частинах Внутрішніх військ МВС України” ВІ ВВ МВС У, Харків, 2000р.

Статут професійної спілки працівників державних установ України. К,1996 р.

В.Куценко “Виховне значення занять з бойової підготовки, бойового чергування, експлуатації бойової техніки та озброєння” Народна армія від 9 липня 1999 р.

Я.В. Подоляк “Практические вопросы по военной психологии” М, 1987.

М.Ротарь “ Морально-психологічне забезпечення.” Народна армія 3 березня 1998 р.

Статути Збройних Сил України.

Литвин М.М. “Організація виховної роботи в підрозділах Внутрішніх військ МВС України.” К., 1997.

Позначанский Д.П. “Методика руководства воспитательной работи в полку” ВПП 1985.

Подоляк Я.В. “Виховна робота у Вищому навчальному закладі” Навчальний посібник – Х., 1998 р.

Секерін М.Т. “Проблеми виховної роботи командира пірозділу ЗСУ” - ХВУ, 1996 р.

Учбовий посібник “Актуальные проблемы правственного и эстетического воспитания офицеров внутрених войск” ХВВУТ. Харьков 1988.

Учбовий посібник “Культура офіцера-політробітника” Москва ВПА –– 1989 р.

Методичний посібник “Основные формы агиционно-массовой работы в подраздилении внутрених войск” Л, 1982.

“Організація виховної роботи в підрозділі” Методичні рекомендації – Х., ХВУ, 1998 р.

Учебно-методическое пособие “Методика подготовки проведения основных форм политико воспитательной работы в военно-строительном подразделении части” Симферополь СВВПСУ 1982.

“Культурно-просветительная работа в армии и на флоте” – М., Воениздат, 1997.


Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: