Шкільні навчальні екскурсії
а) завжди;
б) іноді;
в) при вивченні деяких тем.
Всі види уроків-екскурсій мають однакову структуру та порядок проведення.
а) так;
б) іноді;
в) жоден урок-екскурсія не схожий на інший.
Чи мають уроки-екскурсії виховне значення?
а) так;
б) ні;
в) з деяких тем.
В результаті проведеного анкетування, в якому приймали участь 10 вчителів з різних предметів були одержані такі дані.
| Варіанти відповідей | Номер питання | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| а | 7 | 0 | 1 | 0 | 9 |
| б | 2 | 4 | 1 | 0 | 0 |
| в | 1 | 6 | 8 | 10 | 1 |
За результатами анкетування можемо побудувати діаграму для створення більш повної картини відповідей.

Рис. 1. Результати відповідей вчителів Білошицькослобідської ЗОШ І – ІІ ст.
Можемо зробити висновок, що більшість вчителів Білошицькослобідської ЗОШ І – ІІ ст. вважають екскурсійний метод досить доцільним при викладанні предмету „Я і Україна” в початковій школі, але кожен урок-екскурсія не повинен бути схожим на інший і створювати найбільш повну картину з розглядуваного питання.
Висновки
Розглядаючи екскурсію як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності учнів. Під час екскурсій учні активно сприймають натуральні об'єкти дійсності — предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування.
Класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками: обсягом власне предметного змісту теми екскурсії (однотомний, багатотемний) та його місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступний, поточний, підсумковий).
Педагогічні можливості екскурсій, як і інших занять, визначається кінцевими результатами. Відомо, що кінцевий результат будь-якої дії завжди ширший від змісту тих цілей, на які вона була спрямована. У ньому, крім основного його компонента, що відповідає меті дії (прямий її продукт), завжди наявний додатковий (побічний), який склався сам собою без свідомого наміру виконавця.
В основі підготовки до екскурсії лежить складанням перспективного тематичного плану й визначенням в ньому місця для цього виду занять. З урахуванням оточення (виробничого, культурного, економічного) учитель намічає об'єкт екскурсії. При цьому він виходить насамперед з того, щоб зміст екскурсії відповідав програмі і вимогам безпеки, був доступним для розуміння учнів. Обираючи об'єкт виробничої екскурсії, вчитель обов'язково має враховувати рівень технології й технічної оснащеності підприємства, його можливості для розв'язання. актуальних завдань школи (політехнізація змісту освіти, профорієнтація тощо). Об'єкт екскурсії попередньо вивчається вчителем. Це допомагає йому правильно визначити обсяг і зміст інформації, яку треба довести до свідомості учнів під час екскурсії, опрацювати методику її організації і проведення.
Проводячи аналіз програмного забезпечення з курсу природознавства в початковій школі ми прийшли до певного узагальнення. У початковій школі дитина сприймає світ в єдності, так він і подається їй у моделі освіти "Довкілля" для вивчення в єдності природного, суспільного і антропогенного оточення дитини, яке з її ростом розширюється. Відповідно розширюється і зміст курсу "Довкілля", який являє собою інтегровані знання про природу, суспільство, об'єкти, створені людиною, та саму дитину. В основі структури курсу лежить пізнання дитиною свого життєвого світу відповідно до її вікових особливостей, що обумовлює підназви курсу в кожному класі.
В своїй роботі ми провели аналіз педагогічного досвіду провідних спеціалістів в даній області педагогічної роботи, і можемо сказати, що екскурсійний метод роботи в початковій школі займає провідне місце при вивченні предмету „Я і Україна”.
Література
Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта України, №50, від 13 грудня 2000 р.
Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових классах: Навч. посібник. – К.: Веселка, 1998. – 334 с.
Викладання довкілля в 1 класі. Книга для вчителя. — Полтава: ОІПОП, 1999.
Викладання довкілля в 2 класі. Книга для вчителя. — Полтава: ОІПОП, 1999.
Викладання довкілля в 3 класі. Книга для вчителя. — Полтава: ОІПОП, 2000.
Викладання довкілля в 4 класі. Книга для вчителя. — Полтава: ОІПОП, 2000.
Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Собакар С. І. Моє Довкілля. 1 клас. Експериментальний підручник для 1 класу чотирирічної початкової школи. — Полтава: ПОІППО, 2001. - 44 с.
Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Собакар СІ. Довкілля-1(2). Запитую довкілля. Експериментальний підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи. Полтава: ПОІППО, 2001. — 64 с.
Гуз К.Ж., Ільченко В.Р.таін. Довкілля-2(3). Спостерігаю довкілля: Підручник для 2 класу трирічної і 3 класу чотирирічної початкової школи. — Полтава: ПОІППО, 2001. - 104 с.
Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазська Т.В., Довкілля 4(3). Досліджуємо довкілля. — Полтава, 1999. — 129 с.
Гуз К.Ж., Водолазська Т.В., Лелюх О.О. Зошит з довкілля для 1 класу чотирирічної початкової школи. — Полтава: ПОІППО, 2001. — 24 с.
Гуз К.Ж., Водолазська Т.В. та ін. Зошит з довкілля для 2 класу чотирирічної початкової школи. — Полтава: ПОІППО, 2001. — 36 с.
Сєдих К.В., Ільченко О.В., Ільченко О.Г. Щоденник спостережень 2(3). Навчальний посібник для 2 класу трирічної і 3 класу чотирирічної початкової школи. — Полтава: ПОІППО. 2001. — 40 с.
Гуз К.Ж., Сєдих К.В., Ільченко О.Г. Щоденник досліджень 3(4). Навчальний посібник для З класу трирічної і 4 класу чотирирічної початкової школи. — Полтава: ПОІППО, 2001. — 36 с.
Гуз К.Ж. „Довкілля” у вашій школі. // Поч. школа., 2002. - № 7. – С. 35 – 38.
Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Освітня програма "Довкілля": Концептуальні засади інтеграції змісту природничонаукової освіти. — Київ—Полтава: ПОІППО, 1999. - 123 с.
Остроградський М.В., Блум І.А. Роздуми про викладання // Остроградский М.В. Педагогическое наследие. — М., 1962. — С. 20—49.
Програми. Навчальний курс "Я і Україна" ("Довкілля") // Початкова школа, №8, серпень 2001 р.
Про підбиття підсумків експерименту з апробації освітньої програми "Довкілля" / Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №2, 2001 р.