Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Вплив творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей

Вплив творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей

тому разі, якщо діти навчилися уважно розглядати картину та набули вміння її аналізувати.

Третій етап ознайомлення з картиною

Мета: формувати особистісно-емоційне ставлення дітей до твору, який вони сприймають.

Закріпити вміння емоційно, образно висловлювати судження про твір зображувального мистецтва у формі розгорнутого оповідання, розповіді, контролювати стійкість сформованого вміння логічно виражати свої думки, читати картину, створювати умови для перенесення дошкільниками знань, умінь, які в них є щодо розглядання творів у нові ігрові вміння.

На третьому етапі вводяться нові методичні прийоми, які сприяють формування творчого сприймання дітьми творів живопису. До таких прийомів відносяться:

порівняння;

класифікація картин;

створення особистої картини в уяві за назвою картини художника;

різноманітні дидактичні ігри [48. C. 30].

Методи та прийоми, які використовують під час бесіди:

Пояснення. Широко використовується при перших бесідах, щоб уточнювати уявлення дітей про портрет.

Порівняння. Цей прийом підвищує розумову активність дітей, сприяє розвитку розумових дій: аналіз, синтез, висновки.

Наприклад: порівнюючи між собою такі картини, як «Діти» А. Пластова, «Святочне ворожіння» М. Пимоненка, «Одягають вінок» К. Трутовського, діти виділяють одну загальну деталь (на всіх картинах зображено людину) та самостійно повинні зробити висновок: портретом називається картина, на якій зображено людину (людей).

Акцентування деталей. Цей прийом полягає в тому, що під час сприймання портрета закривається все зображення папером, відкритими залишаються лише очі, або руки, інші деталі портрета. Такий прийом розкриває виразність однієї частини портрета, зосереджує увагу саме на ній, посилює сприйняття дитини й допомагає встановити взаємозв’язок між частиною й цілим у портреті. Використання цього прийому активізує мовлення дітей.

Метод викликання адекватних емоцій. Цей метод застосовують для того, щоб викликати в дітей почуття, емоції, настрій, адекватний стан зображеного образу. Необхідна безпосередня участь емоцій. Мовою мистецтва пізнати –це відчути. Саме К. С. Станіславський відзначив, що справжнього мистецтва без переживань немає. Наприклад: під час розгляду картини В. Тропініна Дівчина з лялькою» вихователь запитує: «А який у тебе настрій буває, коли тебе обіймає матуся? А які в матусі руки? А як зображено дівчинку, яка обіймає ляльку? Які в неї руки?». Перш за все слід урахувати зв'язок майбутнього сприймання з попереднім досвідом дітей. Можливість згадати подібну ситуацію, згадати коли, за яких умов у дітей був такий настрій, вихователь може встановити зв'язок із досвідом, який уже є в дитини, який дає можливість із допомогою живопису встановити раніше бачене та пережите.

У цьому випадку вихователь зможе викликати в дітей емоційний відгук і діти почнуть активно розповідати про зміст картини та про характер зображеного героя.

Тактильно-чуттєвий метод. Цей метод полягає в тому, що в процесі сприйняття портрета вихователь торкається дитини руками (гладить, обіймає), повторює рухи рук, зображений на картині.

Мета цього методу –викликати почуття дітей, пережити адекватний стан зображеного образу, відчути любов до себе іншої людини. Цей метод ефективний і впливає на емоційний стан дітей, викликає відповідні реакції, особливо в сором’язливих дітей, але за умови, якщо між дітьми та вихователем є взаємна щирість, визнання, симпатія, повага одне до одного.

Прийом «входження» в картину. Використовуючи цей прийом, вихователь пропонує дітям уявити себе на місці зображеної людини, учить співчувати їй, збуджує дитячу уяву. Розглядаючи картину В. Васнєцова «Альонушка», дітям пропонують: «Уявіть собі на хвилинку, що картина ожила. Що ви почули?».

Метод музичного супроводу. Під час розгляду портрета звучить музика, характер, настрій якої співзвучний із настроєм картини, тобто йде вплив одночасно на зоровий та слуховий аналізатор. Це у свою чергу полегшує процес сприйняття, робить його більш глибоким, витонченим.

В. О. Сухомлинський писав: «Музика, мелодія, краса, музичних звуків –важливий засіб морального та розумового виховання людини, джерело благородства серця та чистоти душі… Мелодія –це мова людських почуттів…». [44. С.194]

Ігрові прийоми. Саме вони зосереджують увагу дітей на сприйнятті необхідної частини портрета, активізують розумову діяльність дітей, створюють інтерес до творів, формують позитивне ставлення до жанру портрет.

Діти із задоволенням приймають такі ігрові елементи:

загадай що-небудь про руку, очі, одяг, колір, людину, а ми відгадаємо;

відгадай, до якого портрета підходить ця музика;

придумай свою назву портретові;

хто краще передасть у русі положення тіла (руки, голови) зображеного образу;

відкриємо «таємницю» людини, яку сховав від нас художник.

Портретний учить дітей розуміти духовний світ іншої людини, бережно до неї ставитися [48. С. 43;46].

У роботі дошкільного навчального закладу творам образотворчого мистецтва можна присвятити повністю заняття –бесіду з використанням вищеописаних методів або використовувати їх на інших видах занять або в повсякденному безпосередньому спілкуванні з дітьми.

Методика використання творів народного декаративно-ужиткового мистецтва проходить у кілька етапів. На першому подаються узагальнені поняття про побутову культуру наших предків. Дітей необхідно підвести до усвідомлення природного розуму, таланту, працьовитості, естетичного смаку та краси наших пращурів, які вміли все робити своїми руками, створювали корисні й прекрасні речі.

На другому етапі необхідно сформувати уявлення про різновиди народного декоративно-прикладного мистецтва, про його регіональні особливості, що виявляються у кольоровій гамі, способах і прийомах виготовлення та оздоблення. Для третього етапу визначальним є те, що дітям подаються знання про окремі види народних ремесел, звичаї, традиції, обряди, пов’язані з виготовленням та використанням виробів.

Виділяють загальні методи та методичні прийоми, що стосуються ознайомлення з усіма видами декоративно-прикладного мистецтва і використовуються на всіх етапах.

Розгляд ілюстрацій із зображенням давнього житла, речей вжитку.

Екскурсія до краєзнавчого музею, художнього салону.

Мистецтвознавча розповідь про різні види народного декоративно-прикладного мистецтва з демонстрацією зразків різноманітних виробів.

Дидактичні ігри: «Що з чого зроблено?», «Розкажи про виріб, який найбільш сподобався», «Який візерунок кращий?», «Знайди знайомі рослинні елементи а візерунках», «Що нагадують ці ягоди?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах».

Ряд тематичних занять та бесід.

Спостереження дітей за виготовленням виробів, навчання їх рукоділля.

Використання фольклору: прислів’я та приказки про народні ремесла, про працю, працьовитість, ледарство тощо; казок ; народних пісень.

Методика ознайомлення дітей із скульптурою на заняттях із ліплення.

При ознайомленні дітей із скульптурою використовують методи та методичні прийоми, що стосуються ознайомлення з усіма видами мистецтва і використовуються на всіх етапах. Але в порівнянні з малюванням скульптура має свою специфіку. Якщо в малюванні композиція скоріш за все зв’язана з використанням умовних прийомів зображення (зображення людини в малюванні передається з одного боку, предмети першого плану зображуються більшими ніж фігури другого плану), то в скульптурі реальні фігури не потребують умовного зменшення форми та скорочення пропорцій для створення уявлень о просторі.


Висновки до першого розділу


З усього вищевикладеного можна зробити наступні висновки.

Дошкільний вік –оптимальний період для творчого розвитку людини.

Відомо, що на кожному етапі життя дитини закладається певний фундамент, який має своє визначне місце в становленні цілісної особистості, лише на такому фундаменті можуть повноцінно формуватися психічні властивості та здібності, необхідні дитині для переходу на наступний віковий етап.

Відповідно освітньо-виховний процес, з точки зору сучасної концепції дошкільної освіти, ми розглядаємо як необхідну форму творчої активності дитини. Її ефективність має оцінюватись за якісними змінами в творчої діяльності кожного вихованця.

Отже, ознайомлення з різними жанрами живопису дозволяє дітям у лініях, фарбах, композиції дізнаватися про почуття й помисли художника, зрозуміти, яку важливу роль відіграють художні засоби в створенні того чи іншого образу. Це розвиває в дітей інтерес до творів мистецтва, вони можуть охарактеризувати героїв, дати назву картинам. Навчання включає розвиток уміння бачити, розуміти художній образ живописного твору, бачити в картині головне, уміти розповісти про неї. Паралельно йде робота щодо збагачення мовлення дітей виражальними засобами (метафорами, епітетами) розвитку вмінь будувати промову, використовуючи речення різних типів, дотримуючись структури.

З огляду на викладене – мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій формі можна визначити як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу.

Заняття з образотворчого мистецтва мають важливе естетичне виховне значення для дітей. При залученні їх до образотворчого мистецтва розвиваються естетичні смаки і можливості. Цьому слід приділити більш уваги. Потрібно тактично пропонувати допомогу дитині, підтримувати її зацікавленість, заохочувати.

Введення в програму поширені заняття з образотворчого мистецтва допоможуть виховати покоління, яке буде всесторонньо розвиненим і естетично обізнаним.

Ознайомлення з творами образотворчого мистецтва має сприяти:

творчій спрямованості особистості, усвідомленню нею значення передусім творчих, гуманітарних потреб, мотивів, цілей як провідне у її розвитку та життєдіяльності;

розвитку творчих рис, характеру, а саме цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, самостійності, вимогливості, винахідливості, оригінальності, працелюбності, відповідальності тощо;

творчій самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці, самоорганізації, самореалізації, самовдосконаленні;

розвитку творчих якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприйняття дійсності, спостережливості дослідника, творчої уяви і фантазії, уваги і пам‘яті;

постійному зростанню потенціалу творчої діяльності – бажання систематично здобувати нові знання у певній галузі , вмінню творчо їх використовувати, експериментувати, досліджувати;

формуванню психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи;

вихованню у дітей здатності до творчого спілкування з діячами науки, техніки, культури, мистецтва, вміти вести діалог.


Вплив творів образотворчого мистецтва на дитину


свідомість


Фізичне здоров’я


твори образотворчого мистецтва формують


Інтелектуальну сферу


емоціонально-почуттєву сферу


Вольову сферу


Моральне здоров’я




Розділ ІІ. Експериментальна перевірка впливу творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку.


2.1 Отримання первісних показників сформованості творчості дітей старшого дошкільного віку.


Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються в наслідок розвитку умінь та навичок мистецької діяльності.

Виходячи з положень концепції Базового компонента дошкільної освіти, наше завдання озброїти дитину насамперед умінням жити, сприймати життя в цільності. Це значно складніше й багатогранніше, ніж окремо формувати системи знань та умінь з окремих розділів програми виховання та навчання. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ.

В процесі зображувальної діяльності здійснюються різні сторони виховання: сенсорне, розумове, естетичне, моральне, трудове.

Зображувальна діяльність –це специфічне образне пізнання дійсності. Для того щоб намалювати, зліпити будь-який предмет, попередньо потрібно добре з ним ознайомитись, запам’ятати його форму, величину, конструкцію, розміщення частин, колір.

Для розумового розвитку дітей велике значення має поступово розширюваний запас знань на основі уявлень о різноманітності форм та просторового положення предметів навколишнього світу, різних величинах, різноманітності відтінків кольорів. При організації сприйняття предметів та явищ важливо звертати увагу дітей на мінливість форм, величин, кольорів, різне просторове положення предметів та частин.

Навчання зображувальної діяльності неможливо без формування таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. В процесі спостережень, при обстеженні предметів та їх частин перед зображенням дітей вчать виділяти форму предметів та їх частин, величину і розміщення частин в предметі, колір. Зображення різних по формі предметів потребує їх співвідношення та встановлення відмінностей. Разом з тим діти вчаться порівнювати предмети, явища та виділяти в них загальне та відмінне, об’єднувати предмети за схожими ознаками.

На заняттях з зображувальної діяльності розвивається мова дітей: засвоєння назв форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника; висказування в процесі спостережень за предметами та явищами, при обстеженні предметів, а також при розгляданні ілюстрацій, репродукцій з картин художників позитивно впливають на розширення словникового запасу та формування зв’язного мовлення. Використання образних порівнянь, віршів для естетичної характеристики предметів сприяє розвитку виразної мови.

При проведенні занять виникають сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціатива, допитливість, розумова активність та самостійність, цікавість.

Зображувальна діяльність тісно пов’язана з сенсорним вихованням. Безпосереднє, чуттєве знайомство з предметами та явищами, з їх властивостями та якостями складають область сенсорного виховання.

Формування уявлень о предметах потребує засвоєння знань об їх властивостях та якостях, формі, кольорі, величині, положенні в просторі. Діти знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконують розумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наглядно-образного мислення.

Дитяче зображувальне мистецтво має суспільний напрямок. Значення занять зображувальною діяльністю для морального виховання полягає в тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочату справу до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу, долати труднощі і т. п. Зображувальна діяльність повинна використовуватися для виховання доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів, які у них виникають.

В процесі зображувальної діяльності поєднується розумова та фізична активність. Для створення малюнка, скульптури, аплікації необхідно докласти зусиль, здійснити трудові дії, оволодіти певними вміннями.

Зображувальна діяльність вчить дітей долати труднощі, проявляти зусилля. Формування працелюбності пов’язане з розвитком таких вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка. У дітей виховуються вміння працювати, досягати бажаного результату.

Головне значення зображувальної діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичного виховання.

В процесі зображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття, сприянні для формування естетичного відношення до дійсності. Виділення якостей предметів (форма, колір, величина, будова, положення в просторі) сприяє розвитку у дітей почуття форми, кольору, ритму–компонентів естетичного почуття.

Безпосередньо естетичне почуття, яке виникає при сприйнятті гарного предмета, включає різні складові елементи. Так, можна виділити відчуття кольору, коли естетичне почуття виникає від сприйняття кольористих поєднань: яскраві зірки на темному небі, яскраво-жовті квіти кульбабок в зелені трави. Відчуття ритму виникає в тому разі, коли в першу чергу сприймається ритмічна гармонійність предмета, ритмічне розташування його частин. Естетичне почуття може бути викликано цілісністю форми предмету, наприклад глиняних та керамічних виробів. Відчуття пропорції, конструктивної цільності виробляється при сприйнятті різноманітних споруд. Чим більш усвідомлено починає дитина сприймати навколишнє, тим глибше, стійкіше, змістовніше стають естетичні почуття.

Для естетичного виховання дітей та для розвитку їх зображувальних здібностей велике значення має знайомство з творами зображувального мистецтва. Яскравість, виразність образів в картинах, скульптурі, архітектурі, творах прикладного мистецтва допомагають дітям глибше та повніше сприймати явища життя та находити образні вираження своїх вражень в малюнках, ліпці, аплікації. Поступово у дітей розвивається художній смак.

Щодо визначення рівня розвитку творчості дітей старшого дошкільного віку ми виходили з того, що дітям із високим рівнем розвитку характерне –дитина самостійно справляється із запропонованими завданнями, виконує їх помірковано і вміє пояснити хід власного мислення, працює із задоволенням; середнім –дитина основну частину завдання виконує самостійно, але дещо невпевнено і постійно потребує підтримки й поради дорослого, на завдання реагує по-різному, як із зацікавленістю, так і байдуже; низьким –у дитини виникають труднощі щодо виконання завдань, працює без зацікавленості.


У цілому ми отримали наступні результати:

№ п/п Прізвище, ім’я дитини Основні види Основні жанри Вираз почуттів Аналіз твору Застосування творчого досвіду Художньо-практична діяльність Загальна оцінка

Векленко Вова + +- + - + + В

Власенко Катерина - - +- - + + Н

Дзюбенко Аліна + + + - +- + В

Євтушенко Роман - - + - - + Н

Коваль Наталія - - + - +- + Н

Макарова Оля - - + +- + + С

Нагорний Олексій - - + - + + С

Піддубна Діана + + + + +- + В

Семенов Микита + + - - +- + С

Ситнік Юля - + + - + + С

Терещенко Андрій - - + + + + С

Тесленко Олег + + + + - - С

Фока Сергій - - + - + + Н

Ясько Богдан - - + - + + Н

«В» –високий рівень; «С» –середній рівень; «Н» –низький рівень

У відсотках це становить:



Як бачимо показники розвитку творчої активності дітей говорять про необхідність організації та проведення навчально-розвиваючої діяльності з ними.


Пояснювальна записка


Програма використання творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку спрямована на інтеграцію зображувальної діяльності з природознавчою та мовленнєвою роботою.

Світ природи на заняттях образотворчого мистецтва виступає як засіб емоційно-образного впливу на творчу діяльність дітей. Дитина-художник спостерігає за природою, в творчості відображує своє бачення світу. Педагог допомагає дитині «відкрити очі» на навколишній світ, одухотворяючи природні явища. На занятті створюється ситуація образних порівнянь, наділяючи дерева, квіти, птахи, небо, транспорт тощо образними характеристиками. вони, як і люди, бувають великі і малі, худі і товсті, веселі і сумні, розмовляють на власній мові, у кожного з них бувають дні народження. Тільки повага, уважне, турботливе і небайдуже ставлення людей до оточуючого середовища (флори і фауни) забезпечить між «сусідами» взаєморозуміння. Природа –могутній художник, їй підвладні різні стихії, вона здатна змінювати оточуюче нас середовище. Художник є учнем у природи, спостерігаючи за її проявами, навчається творчості. Педагог організує процес сприймання на основі спілкування з творами світового мистецтва, навчає дітей проникати у зміст творів мистецтва, встановлювати між собою та мистецтвом певні важливі зв’язки. Необхідна висока якість діапозитивів, репродукцій, картин, скульптур малої форми, творів декоративно-прикладного мистецтва. Важливим в плані сприймання оточуючого середовища є заняття милування. Враження, отримані в наслідок «спілкування» з природою активізують процеси художнього сприймання.


Мета даної програми


Знайомити дітей старшого дошкільного віку з різними видами образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура, народне декоративно-прикладне мистецтво). Вчити дітей розуміти мистецтво, висловлювати власне ставлення та відношення до об’єкту сприймання. Навчити дітей технікам зображення тварин, птахів, людей, рослин. Тлумачити поняття «основні та похідні кольори», «симетрія», «пропорція», «кольори спектру», «відтінки», «холодні, теплі кольори», застосовувати ці знання в художній творчості. Закріпити вміння емоційно, образно висловлювати судження про твір мистецтва у формі розгорнутого оповідання, розповіді, контролювати стійкість сформованого вміння логічно виражати свої думки, створювати умови для перенесення дошкільниками знань, умінь, які в них є щодо розглядання творів у нові ігрові вміння, формувати потреби та здібності до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу. Розвивати аналітичне мислення в процесі спостережень, розв’язання образотворчих вправ, задач, аналізу зразків образотворчого мистецтва. Формувати культуру мовлення, збагачувати словник дітей естетичними поняттями, відгукуватись на різноманітні прояви естетичного у навколишньому світі. Стимулювати позитивні естетичні емоції, вчити передавати їх у власних творах.

Формувати особистісно-емоційне ставлення дітей до твору, який вони сприймають. Формувати образне мислення засобами розвивальних вправ, перегляду та аналізу серій картин за алгоритмом запитань, вирішення зображувальних задач.

Основні завдання та цілі програми художнього розвитку дітей старшого дошкільного віку

Реалізація яких передбачена шляхом використання різних видів дитячої діяльності, спрямовані на виникнення інтересу до образотворчих творів, формування естетичного ставлення до навколишнього світу через різні види образотворчого мистецтва.

Програма з використання творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку побудована з урахуванням вікових особливостей і пізнавальних можливостей дітей старшого дошкільного віку. Це виявляється у доборі тих видів образотворчого мистецтва, які є найцікавішими і найдоступнішими для розуміння й сприйняття старшими дошкільниками. Вона ґрунтується на розширенні можливостей базової програми навчання та виховання у дошкільному закладі «Малятко». Стрижневою основою програми є максимальна інтеграція процесу ознайомлення з різними видами образотворчого мистецтва та з усіма іншими розділами базових програм. Це дає змогу, не порушуючи загального процесу навчання та виховання, давати дітям різнобічні знання про образотворче мистецтво.

Програмний зміст


Предметне малювання

Знайомити дітей з техніками зображення овочів, фруктів, тварин, птахів, людей, дерев. Вчити малювання предметів з натури, вдивлятися в натуру, помічати й передавати характерні особливості її, форму, колір. Учити використовувати всі кольори спектра, вдосконалювати знання про виражальні можливості кольору, лінії, плями, підкреслюючи час доби, стан неба, погоди, пори року, настрій людей, тварин тощо. Удосконалювати техніку малювання олівцем: класти штрихи рівномірно в одному напрямі, підкреслюючи форму предмета. Вчити дітей розміщувати зображення на аркуші, легенько позначати малюнок простим олівцем, визначати, в які кольри будуть розфарбовуватись деталі малюнку.

Декоративне малювання

Знайомити дітей з видами народного декоративно-прикладного мистецтва. Учити розміщувати рослинні, геометричні елементи візерунків на різних формах симетрично, по краях, по всій площі, чергуючи елементи. Добирати кольори, характерні для певного виду декоративного мистецтва, до тла паперу.

Навчати малювати квіткові композиції, чарівних птахів, тварин, складати композиції з елементів петриківського розпису. Перекривати один колір іншим. Малювати пальцем, піпеткою, патичком. Наносити подвійні, потрійні мазки різної величини. Складати панно, фриз з окремих візерунків; колективно створювати декоративні композиції. Знайомити з українською символікою і образами, що є графічним відображенням певних явищ природи, застосувати їх в орнаменті.

Сюжетне малювання

В сюжетному малюнку передавати враження від спостережень за оточуючим, красою і різнобарв’ям природних форм, висвітлювати своє ставлення до природи та подій навколо неї. Кольоровим різнобарв’ям відтінків передавати стан неба, фарби землі, свято квітів, царство дерев, відлуння у воді, подих вітру, гомін дощу… .Самостійно готувати фон для сюжетного малюнку. Бачити в природі лінію горизонту, передавати її в малюнку. розрізняти техніки зображення живопису, графіки. Предмети розміщувати по всій площині, дотримуватись пропорцій, використовувати єднання теплих і холодних кольорів. Вчити наносити ескіз легким натиском простого олівця, прикрашати все гармонійним поєднанням кольорів та оздоблювати кольорові деталі підкреслюючи їх чіткість, виразність. Предмети, зображені на передньому плані, зображувати більшими, на задньому плані –дрібнішими. Вчити дітей вибирати формат аркушу (вертикальний, горизонтальний).

Вчити творчому зображенню фантастичних істот (Баби Яги, Русалки, Кікімори, Водяного тощо), використовуючи засіб домальовування з видутої плями. Вчити техніці зображення постаті людини, тварини, птаха застосовуючи правила симетрії, пропорції.

Кінцеві результати

Діти розрізняють види образотворчого мистецтва, техніки зображення кожного виду. Самостійно готують фон, вибирають формат аркушу, бачать в природі і передають в малюнку лінію горизонту, застосовують в роботі «секрети» пропорцій, симетрії, холодних, теплих кольорів, кольорів спектру, власноруч готують відтінки та похідні кольори.


Система використання авторської програми в різних розділах програми «Малятко»

Розділ програми Теми занять
Дитина і навколишній світ

Екскурсія до художнього музею.

Вишиванки з бабусиної скрині.

Звичаї та обряди, пов’язані з вишиванням.

Символи і обереги рушників. Рушникові візерунки.

Чарівні витинанки. Бесіда-розповідь про витинанки

У гончарній майстерні. Ознайомлення з гончарними виробами.

Барвисті килими. Знайомство з виробами.

Як люди навчились ткати? Бесіда про мистецтво ткання.

Розгляд різьблених, карбованих, випалених виробів.

Рідна природа

Бесіда про рослини-барвники.

Клубочок ниток (льон, вовна, конопля та ін.)

Глина та її властивості.

Кольори природи на тканих та килимових виробах.

Бесіди про пори року, сезонні явища з використанням картин відомих художників.

Мовленнєве спілкування

Бесіда: «Як сорочка в полі виросла?».

Маленькі оповідачі. «Опишу бабусину світлицю».

Збагачення словника назвами керамічних виробів. Д/г «Знайди виріб за описом».

Опис виробів.

Художня література

Народна мудрість про ремесла.

Багірова В. «Мамин рушник».

Звідки з’явились вишиванки.

Повір’я про веретено.

Прослуховування віршів про природу під час милування картинами відомих художників.

Математика

Лічба. Полічи кольори на вишиванці.

Яки геометричні форми використані у візерунках?

Поділ цілого на частини. Виготовлення заготовок для витинанок.

Геометричні фігури (пошук геометричних форм у оздобленні керамічних виробів).

Малювання

Рушничок для матусі.

Візерунки на вишиванках (за задумом).

Декоративне малювання на різних пласкіх формах або виліплених із глини.

Барвистий килимок.

Аплікація

Візерунок на скатертині.

І на тім рушничкові…(колективне).

Орнамент для скатертини. Вирізання країв скатертини.

Прикрашання керамічних виробів орнаментом.

ліплення

Чарівна пташка-свистулька.

Керамічний посуд.

Глиняні іграшки (димківська, опішнянська та ін.).

Ручна праця

Закладка для книжки. Шов «голка вперед»

Серветка для матусі. Шов «голка через край»

килимок для ляльки.

Барвиста доріжка.

2.2 Авторська програма використання творів образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку.



І квартал ІІ квартал ІІІ квартал IV квартал
Декоративне малювання Знайомство з Петриківкою Хохлома Зустріч з гжеллю. Опішня Городецький розпис
Розгляд картин

Пейзаж осінь

Натюрморти

Портрет

Пейзаж зима

Пейзаж весна Пейзаж літо натюрморти
Розгляд скульптури малих форм Димківську іграшка
Опішнянська іграшка

Вишиванки



Сорочка-вишиванка
Рушничок
витинанки Різьблення по дереву Знайомство з витинанкою Карбування Випалювання
Різьбярство



Кераміка


Зустріч з керамікою майоліка, теракота, порцеляна, фаянс Василевська кераміка Опішня. Гжель гуцульська

Ткання


Барвистий килимок
Художнє ткацтво

Методичні рекомендації щодо розвитку творчої активності дітей старшого дошкільного віку в авторській програмівикористання творів образотворчого мистецтва


Заняття з зображувальної діяльності мають стати зустріччю з красою, донести до дітей багатство її прояву в природі, мистецтві, в людях та їхніх витворах. Необхідно створювати такі умови для сприйняття краси, щоб вона вразила дитину, пройшла крізь усі органи чуття, викликала радість, насолоду, натхнення. Назавжди залишила свій слід у душі.

Так, використання діапозитивів замість репродукцій допоможе створити ефект присутності. Коли в темному приміщенні, де нічого не відволікає увагу дитини, на великому екрані з’являється яскрава картина природи з величезними дубами, то відразу виникає бажання війти в цю чарівну діброву. У прийнятті краси не можна поспішати, неспішність виключає байдужість. Будь-яке захоплення починається з мовчазного споглядання, адже мовчанням іноді можна сказати більше, ніж словами.

Під час сприйняття декоративного мистецтва діти милуються красою візерунків. Ці хвилини милування звеличують таємницю краси і навчають відчувати мову орнаменту, кольорову пісню розпису.

Так, під час розглядання петриківських виробів діти милуються щедрим розмаїттям кольорів. Як широко і вільно розкинув своє соковите листя і яскраві ягоди заквітчаний сад. Як під смарагдом його листя ховаються запашні суниці і сповнені соком вишні. Якими щедрими гронами звисають ягоди смородини, горобини, калини. Весь чарівний сад переповнюється духмяним ароматом блакитних незабудок, барвистих братків, сріблястих дзвоників конвалій і пишних бутонів троянд. Справжнє полум’я квітучих фарб дарує очам дітей яскравість, урочистість і бажання ще і ще милуватися цією красою. Під час розглядання натури діти навчаються сприймати звичайні речі очима художника.

Під час спілкування з художнім матеріалом дитина милується тендітною сукеночкою пензлика, насолоджується його ніжною щетинкою. У світі художнього матеріалу панує гармонія. Художник, закоханий у світ своєї майстерні, що відчуває бажання фарб, прагнення пензлика, мрії полотна, перетворює процес малювання у творчу насолоду, працює з натхненням, не відчуваючи часу. Якщо дитина не побачить привабливої краси художнього світу, не закохається в духмяність фарб, чутливу пластичність пензлика, ніжність пастелі, вона не перестане малювати. Але її творчість не буде сповнена любові, радості, натхнення. Під час спілкування з кольорами перед дітьми відкривається дивовижна краса світу, його емоційна душа із чутливими струнами барв.

Заняття з малювання знайомлять дітей із чудовим світом мистецтва. коли діти зустрічаються з живописом, вони сприймають його твори як казкове продовження буття. Використовуючи цю особливість дошкільників, ми маємо можливість подарувати дітям здатність сприймати мистецтво як прояв дива, створеного людиною. Під час спілкування із творами живопису в дитині виникає бажання опинитися в зображенні. Чуттєве сприйняття допомагає їй відчути тонкі нюанси настрою, які насичують картину, тому діти –завжди вдячні глядачі. Їхні фантазери мандрують у картині, відчувають вітер на щоках, запах осені, розуміють, про що розповідає листя. Таке сприйняття живопису допомагає краще відчувати мистецтво і відгукуватися своїми почуттями на його красу.

Діти знайомляться з жанром пейзажу в живописі. На їхніх очах на аркуші паперу народжується казка пейзажу: дерево, яке подарувало життя листочкам; сонечко, дощик, трава, вітерець із листопадом. Наприкінці осінньої фантазії весь аркуш заповнено казкою. У неї є своє ім’я –пейзаж.

Під час ознайомлення з натюрмортом діти пізнають таємницю натури: живої і намальованої. Перед ними виникають скляна ваза і яблуко, яких діти сприймають як живих гостей студії: розглядають їх, обстежують, милуються ними. А через кілька хвилин діти здивовано захоплюються натюрмортом, у якому ці гості продовжують своє надзвичайне життя.

Діти продовжують навчатися малювати тварин і знайомляться з анімалістичним жанром. Вони пізнають таємницю його назви, зміст мистецтва і особливість, яка поєднує всіх анімалістів.

Асоціативне сприйняття назви жанру і вправа-гра із новим словом допомагає дошкільникам зрозуміти і запам’ятати назву.

Перша зустріч із портретом дарує дітям насолоду людською красою, розкриває таємницю мудрої природи обличчя і викликає бажання розуміти людину. Діти знайомляться з творчістю великих портретистів і навчаються з повагою і любов’ю сприймати людину, спостерігати за її природою, розуміти і пояснювати її стан, настрій, міміку і думки.

Під час ознайомлення з декоративним мистецтвом перед дітьми розкривається таємниця розпису петриківських, опішнянських, костівських, гжельських та ін. майстрів, особливості барв, квітів, орнаменту. Вихованці пізнають історію буття розпису від народження до теперішнього часу, з натхненням сприймають легенди і милуються рукотворною красою. Діти спостерігають велике бажання людини до створення краси.

Людина із щирою душею, очима художника і серцем творця вийшла ранком із дому, посміхнулася сонцю, вдихнула духмяне повітря квітучої землі і відчула велике бажання відтворити красу рідної природи фарбами. І вдячно посміхнулась природа і подарувала людині барвники для фарб: соки трав, квітів, ягід.

А щоб ці барвники продовжували жити і посміхатись, людина замішала їх на жовтку. Прикрасила спочатку стіни своєї хати, піч, скриню. І спалахнув квітучою казкою її дім. Потім намалювала на папері квітки соняшника, чудового півня, прикрасила їх колосками пшениці –і з’явилась перша мальовка. захоплений квітучою красою своєї землі, петриківський майстер відтворював усе, чим насолоджувались його очі і серце. І спалахнула в селі Петриківка справжня казка!

Мистецтво живопису і декоративного розпису своєю барвистою мовою розповідає дітям про красу навколишнього світу. Якщо дитина сприймає цю красу з почуттям, вона навчається відчувати і розуміти мистецтво і розвиває здатність до власного створення краси.

Коли оживають речі, вони складають навколо себе дійсну казку. побачити сумний папір, веселий пензлик, замріяну фарбу може

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: