Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій

Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій

але все ж таки образне ставлення дітей до музики.

Розвиток ладового почуття дітей виражається в тому, що діти поступово засвоюють інтонаційне місце кожного звука, починають відчувати стійкий і нестійкий характер звуків, тяжіння їх до більш стійких і відчувати тоніку як найстійкіший звук ладу. Розвиток музичного слуху у дітей, що зростають в атмосфері європейської музичної культури, найприродніше починати з формування ступеневих уявлень мажорного ладу.

У формуванні ладових уявлень учнів значну роль відіграє нотний запис. Його слід ввести одночасно з ручними знаками ЗО-ВІ у другій чверті 1°класу. Щоб читання нот було осмисленим і емоційним, можна використати такий прийом як спостереження за нотним записом знайомої мелодії, спів за нотним записом. Вироблення початкових навичок читання нот — завдання цілком доступне першокласникам, вважає О. Ростовський. Однак ознайомлення з нотами має цінність настільки, наскільки пов'язане з розвитком музично-слухових уявлень дітей. На думку вченого, слід пам'ятати, що виховання інтересу до музики, любові до неї і музичного смаку важливіше, ніж формування бездоганного вміння читати і записувати мелодію.[81]

На основі досліджених вікових особливостей молодших школярів О. Ростовський пропонує методику навчання співу дітей, яка передусім має бути розумною, у вікових межах розвитку голосоутворюючих органів, з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Для цього вчителю слід знати співацькі можливості учнів, механізм і специфіку звукоутворення дихання, дикції. Весь процес навчання співу повинен сприяти активному, зацікавленому й творчому ставленню учнів до музики.

У першокласників голосовий апарат дуже тендітний, голосовий м'яз лише починає розвиватися. Звук утворюється при крайовому коливанні голосових складок, які змикаються неповністю. Тому голоси дітей звучать ніжно і слабко, забарвлюючись у верхньому резонаторі.

У наступних класах у дітей поступово розвивається голосовий м'яз, окремі його волокна починають мати навскісне, поперечне і подовжнє спрямування, коливання складок перестає бути лише крайовим і голос звучить сильніше і компактніше.

При правильному вихованні голос розвивається плавно як у хлопчиків так і в дівчаток. У їх голосовому апараті ще немає суттєвих відмінностей. У молодших школярів загальний діапазон голосу може бути досить широким - від ля малої октави до мі-фа другої октави. Однак їх робочий діапазон значно вужчий і коливається в межах ре 1-сі 1 (іноді до 2]). Ця зона найзручніша для слухового сприймання і звукоутворення, тому й повинна і основному використовуватися при навчанні співу.

Якщо навчання співу проводиться правильно, то у 9-10 років голоси дітей починають звучати особливо гарно. Не випадково цей період називають періодом розквіту дитячого голосу. У хлопчиків він набуває особливо дзвінкості, у дівчаток — рис індивідуального тембрового забарвлення. [81]

Розвиток музично-ритмічного почуття школярів — процес тривалий і різнобічний. Він включає організацію рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму як елемента музичної мови тощо. Як зазначав В.М.Теплов, «почуття музичного метру має не тільки моторну але й емоційну природу: в основі його лежить сприймання виразності музики. Тому поза музикою чуття музичного ритму не може ні пробудитися, ні розвиватися» [92, 197 ]

Виховання чуття ритму є частиною музичного і фізичного виховання, вважає Н.Ветлугіна, бо воно сприяє впорядкуванню діяльності нервової системи, а також є важливою стороною естетичного виховання. Ритміка сприяє фізичному розвитку дитини. Власне слуховий розвиток передбачає наявність у дітей здатності розрізняти темпи, звукові тривалості (половинні, четвертні, восьмі, шістнадцяті ноти, метричні долі). Припускається, що діти повинні відчувати і передавати прості ритмічні рисунки, динамічні та агогічні відтінки. Передбачається також спонтанна творча імпровізація дітей на теми, що їх підказують різні малюнки, оповідання, фільми. [20].

Слабкість музичних слухових уявлень суттєво затруднює для дитини будь-які спроби співу, зменшуючи можливості розвитку іншого, емоційного компонента музичного слуху, – вважає О. Ростовський. У свою чергу, це перешкоджає й розвитку музично-ритмічного почуття. У таких випадках дітей нерідко відносять до категорії немузичних. Та, на думку вченого, подібна оцінка здебільшого буде помилковою. Достатньо звернути увагу на розвиток саме музичних слухових уявлень, як інші музичні здібності теж почнуть успішно розвиватися. [81]

Музичне виховання дітей починається з набуття досвіду, складовими частинами якого є слухання музики та її створення. Творчу здібність Н. Ветлугіна називає здатністю до самовираження. На її думку, це природжена здібність, яку можна розвивати. Творчість розвиває дитячу схильність до свободи і відкриттів, до пригод і оригінального вираження. Музична діяльність може бути тоді творчою, якщо брати в ній активну участь: драматизувати пісні, тлумачити їх, придумувати ритми та ін. Діти можуть або імпровізувати пісні, або ж їх творити на близькі та знайомі сюжети (про поїзди, літаки тощо). [20].

За результатами дослідження Н. Ветлугіної музично-творчі прояви молодших школярів незначні. Вони можуть виявитися в імпровізації мелодії, стимулом створення якої є малюнки, слова, вигадані дитиною, який-небудь випадок із життя. Інші діти слухають і повторюють цю мелодію. Трохи пізніше дітям можна запропонувати закінчити (дотворити) мелодію, яку розпочав вихователь. Можливі й завдання додому — дитина повинна придумати свою пісню. [20].

Музичний розвиток молодших школярів буде успішним за умови врахування суперечності між особистістю дитини з властивими їй музичними нахилами та участю в колективній музичній діяльності. Розв'язання проблеми розвитку музикальності школярів, які мають різні задатки і різну підготовку, в умовах колективних занять є одним з основних завдань учителя музики.

З метою вивчення стану музичного виховання учнів початкової школи проведено констатувальний експеримент у якому взяли участь учнів школи

Він передбачав вирішення таких завдань:

ознайомитися з позицією вчителів та батьків щодо доцільності використання мультимедійних посібників на уроках музики у початкових класах;

виявити рівень залученості дітей до роботи з комп’ютером в домашніх умовах;

діагностувати рівень музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Важливі думки вчителів та батьків щодо доцільності використання мультимедійних посібників на уроках музики у початкових класах виявило анкетування, яким було охоплено 87 батьків і 11 вчителів школи (див. Додаток А). Його результати показали що 96% батьків і 99% вчителів вважають за доцільне використання мультимедійної продукції на уроках музики, 94% дітей мають можливість працювати за комп’ютером дома, усі батьки відзначили, що їх діти люблять займатися такими видами музичної діяльності як музично-ритмічні рухи, спів під музичний супровід, слухання музики.

Для діагностування рівня музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку використовувалися завдання, які виявляли:

емоційний відгук на музику, що відображалося у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках – завдання 1;

чистоту інтонування мелодійної лінії, володіння відповідним діапазоном голосу, слухова увага, почуття ладу – завдання 2;

здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку – завдання 3;

інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок – завдання 4.

Діти охоче включалися у виконання завдань, відповідали невимушено. Причому дівчатка більше ніж хлопчики, виявляли інтерес до різних видів творчої музичної діяльності особливо до музично-ритмічних рухів. Результати проведеного констатувального експерименту показали що у частини дітей високий емоційний відгук на музику (44%), який виражається у адекватній настрою твору поведінці, але словесні характеристики творів однослівні (весела, сумна), у малюнках, що відображали прослуханий музичний твір, діти намагалися відтворити музичний образ не лише в сюжеті а й з допомогою кольору. Частина дітей (35%) слабо виявляла у поведінці переживання настрою музичного твору, характеризувала твори лише з підказкою вчителя, малюнки цих дітей мали цілісно не осмислений характер. На жаль, констатуємо, що 21% дітей виявляли неадекватну реакцію на музичний твір, зовсім не змогли його охарактеризувати, їх малюнки мали недовершений хаотичний характер.

Виконання дітьми другого завдання дало можливість виявити 15% дітей чисто інтонують мелодичну лінію та володіють відповідним діапазоном голосу, 46% дітей інтонують неточно, і 39% зовсім не інтонують мелодичну лінію, відтворюючи її на одному звуці.

Завдання 3 ставило за мету виявити здатність дітей до передачі ритмічного малюнку. За результатами виконання цього завдання 43% дітей точно відтворювали заданий ритмічний малюнок, 49% відтворювали його з помилками, а тільки 8% дітей не змогли виконати цього завдання зовсім.

Рівень розвитку музичних творчих навичок виявило завдання 4. Воно полягало в тому, що дітям необхідно було придумати ритмічне та мелодичне закінчення пісеньки. Оригінальні і цікаві варіанти зуміли створити лише 13% дітей, решта дітей (78%) повторювали мелодію та ритм за вчителем і 9% дітей не змогли закінчити мелодії.

Результати констатувального експерименту дозволили зробити такі висновки:

тільки незначна частина дітей знаходиться на високому рівні музичного розвитку, про що свідчить відмінне виконання поставлених перед ними діагностичних завдань;

більша частина молодших школярів знаходиться на середньому і низькому рівнях музичного розвитку, що вимагає такої організації музичних занять, при якій би активізувалося емоційне сприймання музичного матеріалу, інтерес та участь дітей у різних видах музичної діяльності.

Розділ 2. Мультимедія як новітній засіб вирішення завдань музичного виховання молодших школярів


2.1 Методика проведення уроку музики у початковій школі з використанням мультимедійного посібника


Урок музики - основна форма організації музично-виховної роботи в школі, хоч поглиблюються ще знання з музики і в позаурочний час. Урок включає в себе різні види музичної діяльності учнів: спів, музично-ритмічні рухи, гра на ДМІ, слухання музики, музична грамота. Для уроків музики характерною є особлива емоціональна атмосфера - це цілком природно, адже музика - мова почуттів: вона хвилює, викликає в дітей певні настрої і переживання. Одержані враження посилюються під впливом учителя, який передає свої почуття не тільки у виразному виконання твору, але і в слові, міміці, жестах. Таким чином, концентруючи увагу учнів на звучанні музики і розвиваючи їхню увагу вчитель допомагає дітям увійти у світ музики, музичних образів і яскраво відчути їх виразність.

Метою уроків музики в ЗОШ є - виховання музичної культури учнів як необхідної частини їх духовної культури.

Поняття "Музична культура" досить об'ємне. Воно включає:

а) морально-естетичні почуття і переконання, музичні смаки і запити;

б) знання, навички і вміння, без яких неможливо засвоїти музичне мистецтво (сприймання, виконання);

в) музичні, творчі здібності, які визначають успіх музичної діяльності.

Нині діюча програма з музики має тематичну побудову: всі теми – це ніби східці, які ведуть учнів до оволодіння музичною культурою. В темах чверті послідовно розкривається особливості музичної мови, багатство і своєрідність її змісту, зв'язок з іншими видами мистецтва - живопис, література, особливості емоційного впливу музики.[76]

На уроках музики учні знайомляться з кращими зразками української народної музики, фольклору, творами композиторів-класиків, масовими піснями. Основою виховання музичної культури учнів є засвоєння саме класичної спадщини. Важливим завданням музичного виховання в школі є формування, як уже згадувалося, музичної культури учнів в процесі спілкування з музикою, внаслідок чого формуються їхні інтереси, погляди, смаки тощо. Доба технічного процесу розширила можливості слухання музики. Якщо декілька десятиріч тому уява про музику пов'язувалась лише з концертним залом, то в наш час - час новітніх технологій, це зовсім інакше. Учні розширюють свій музичний світогляд за допомогою телевізорів, магнітофонів, програвачів, комп'ютерів, аудіо і відеозаписів, касет і таке інше. В таких умовах музичне виховання набуває ще більшої значимості.

Кожен урок має багато спільних рис, але і має свою своєрідність і неповторність. В уроці все повинно бути добре продумано: мета і завдання, зміст і структура, засоби і методи, прийоми роботи, бо без цього не можна досягнути добрих результатів.

Підготовка до уроку залежить від педагогічних вмінь, майстерності вчителя, тобто як він зуміє організувати і реалізувати виховні, освітні і розвиваючі можливості музичного матеріалу. Для успішного розв'язання цих завдань вчитель мусить глибоко вивчити твори і добирати їх у відповідності вікових особливостей учнів, їх музичній підготовці. У зміст уроку входять твори різні за характером, настроєм, тому для досягнення його цілісності важливо добре визначити його структуру: послідовність різних видів музичної діяльності.

Продумуючи емоційний малюнок уроку, перехід від одного твору до другого, вчитель прагне підтримувати необхідний емоційний настрій, знайти прийоми переключення уваги учнів. При побудові уроку важливо враховувати ступінь фізичного, розумового та емоціонального навантаження учнів. Наприклад, робота з молодшими школярами (нестійка увага, швидка втома, не сформованість голосового апарату...) або складну пісню краще розучувати протягом декількох уроків, а не за рахунок збільшення навантаження і часу на одному чи двох уроках; після розучування важких музично-ритмічних рухів ва не бажано починати спів, який вимагає спокійного, зрівноваженого дихання і зосередженості, а також слід враховувати місце уроку в розкладі - чи він є першим, третім чи шостим.

Отже, щоб структура уроку була гнучкою, потрібний творчий підхід вчителя до його побудови. Урок повинен проходити по заздалегідь наміченому плану, однак неможливо передбачити деякі несподівані ситуації та й, взагалі, не можна дати поради по кожному конкретному випадку. Інколи, із-за непередбачених обставин приходиться перебудовувати урок "на ходу". Професійний досвід вчителя дозволяє йому не розгубитися і, в кожному конкретному випадку прийняти відповідне рішення.

Технічний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням інформації, значна частина якої є звукова, що репродуцюється через систему комп'ютерів, й опосередковано та безпосередньо впливає на стан розвитку особистості, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованість.

У порівнянні з традиційним, комп'ютеризоване музичне навчання є прогресивним напрямом у системі сучасної освіти. Разом з тим, реформування та оновлення освітянської практики ґрунтується на взаємозв'язку традиційного та новаторського. Це зумовлює необхідність вивчення "сполучних" зв'язків з метою синтезації набутого традиційного досвіду й інновацій комп'ютеризованого навчання. Використання комп'ютера не виключає роботи з наочно-дидактичними посібниками й іншими учбово-допоміжними засобами, у тому числі і дитячими музичними інструментами. Комп'ютерні програми не вичерпують усі форми діяльності, що входять у комплекс початкового музичного навчання та виховання. Зокрема вони не містять таку важливу, особливо на початковому етапі, форму роботи, як спів та інтонування. Така "співоча" програма повинна функціонувати паралельно, тобто традиційне навчання необхідно пов'язувати з новаторським.

Дослідження показало, що впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес дозволить значно підвищити ефективність музичного виховання молодших школярів на основі особистісно-диференційованого підходу, використання спеціальної комп'ютерних програм використання системи індивідуально-творчих завдань.

Педагогічний досвід засвідчує, що молодшим школярам надається можливість здійснювати самостійні навчальні дії та операції, знаходити, вивчати та усвідомлювати поняття «звук» як феномен, що функціонує у навколишньому середовищі; експериментувати з джерелами звукоутворення; здійснювати запис різних видів звукозображальної інформації; імітувати звуки, знаходити нове звучання; створювати звукові розповіді або вільні звукові композиції з метою реалізації своїх ідей та прояву в такій формі особистісних думок, почуттів; створювати шумові ефекти; використовувати звукову палітру для супроводу поетичного тексту; одержувати знання про музичні інструменти, вивчаючи їх побудову, визначати функціональне призначення, діапазон, тембр, принципи звукоутворення; імпровізувати, створюючи власні звукові мелодійні малюнки, композиційні мініатюри різні за характером, настроєм, змістом та формою; аранжувати мелодії, використовуючи можливості забарвленого звучання різних інструментів, голосу та інших джерел звукоутворення; вивчати музику різних стилів, напрямів, жанрів, накопичуючи особистісний досвід орієнтації в мистецтві музики.

Підготовка та проведення уроку музичного мистецтва із застосуванням мультимедійного посібника відбувалася з врахуванням структури мультимедійного уроку музики та змісту його кожного етапу.

О. Ростовський радить розпочинати урок музики у початкових класах з входу дітей до класу під звуки музики, що створює відповідний емоційний фон, націлює їх на уважне вислухування в музику і вираження її характеру в рухах, виробляє навички координації найпростіших рухів рук і ніг під музику.

Далі можна починати поспівки і музично-ритмічні вправи, та завершити їх виконанням улюбленої пісні. Така «музична зарядка», на думку О. Ростовського, має тривати до п’яти хвилин і постійно змінюватися та збагачуватися новим матеріалом. .[81]

Продовження уроку залежить від його змісту і конкретних завдань. Доцільно прослухати музику (нову чи знайому дітям ), проаналізувати її.

Оскільки на одному уроці може звучати декілька пісень, слід подбати про те, щоб завдання роботи над ними були різними: з однією піснею учні тільки знайомляться, іншу доучують, наступну повторюють як добре вивчену. Робота над кількома піснями на уроці дозволяє переключати увагу дітей, тим самим активізуючи їх. Зокрема, розучування нової пісні вимагає більшого напруження уваги, слухової зосередженості, але меншого вокального навантаження. Повторення вже вивчених пісень, навпаки, не вимагає такого напруження, але значно зростає співацьке навантаження.

На уроці доцільно чергувати спів сидячи зі співом стоячи. Якщо розучування нової пісні краще проводити сидячи, то повторення вже вивчених пісень краще проводити стоячи.

Учителю слід ретельно продумувати план кожного уроку, дотримуючись генеральної лінії програми, не захоплюватися окремими видами роботи,не підмінювати прагнень до кінцевої мети (виховання музичної культури учнів) намаганням досягнути успіху в одному з видів діяльності.[81]

Кожен урок музики з використанням мультимедійного посібника складався з певної кількості кроків – структурних елементів (фреймів), що містять сукупність зображень, відео фрагментів, тексту, об’єднаних за певною ознакою (наприклад, демонстрація, розучування пісні чи виконання її з супроводом, слухання музичного твору, його аналіз, розповідь про композитора тощо).

Виходячи з методичних порад О. Ростовського мультимедійний урок музичного мистецтва ми будували з логічно-обґрунтованих частин, які мають таку послідовність:

Тема уроку: на екрані з’являється запис теми уроку. Учитель разом з дітьми читає запис.

Вступ (вступна бесіда): на екрані з’являються головні герої, які розповідатимуть про музичне мистецтво. Вони вітаються з учнями, ведуть між собою та учнями діалог за темою уроку. Учитель продовжував цей діалог з учнями. Завдання вступної бесіди було зацікавити дітей, налаштувати на емоційне сприймання того чи іншого твору. Вступне слово вчителя було різним за змістом: про життя і творчість композитора, про історію створення й. особливості твору, про його популярність. Словесний матеріал підбирався таким чином, щоб він був доступним і цікавим для учнів. Важливим було визначити драматургію розповіді, її кульмінацію. У вступному слові також містились матеріали з мемуарної літератури, читання фрагментів літературних творів, декламації віршів. Ми намагалися щоб розповідь учителя не перевантажувалася малозначущими деталями, водночас містила цікаві факти, а мова була яскравою, образною, інтонаційно вираз­ною. Цьому сприяв вдало дібраний матеріал.

Демонстрація пісні звучить зразковий варіант виконання пісні (з супроводом чи a capella) перед її розучуванням. Пісні діти слухали в повній тиші, на що особливо наголошував вчитель у вступній бесіді. Аби викликати позитивне ставлення до того чи іншого твору, ми іноді застосували сугестивний метод (навіювання). Наприклад, учитель звертався до дітей: «Зараз прозвучить пісня, яку, дослухавши один раз, не можна забути», або: «Зараз ми послухаємо пісню, яка мені дуже подобається. Упевнена, що вона сподобається й вам».

Розучування пісні: на екрані – слова пісні та графічний запис мелодії. Учні слідкують за графічним зображенням мелодії разом з персонажем пісні або за нотним записом пісні звертають увагу на «графіку» мелодії (рух мелодії вгору, вниз, на місці, стрибками). Зображення нотного тексту пісні введене до структури мультимедійного уроку. Вивчення нотної грамоти та спів із нот не передбачені державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Таким чином, ми могли застосовувати різні методики розучування пісні – на слух, з графічного запису.

Караоке: звучить супровід до пісні, на екрані – текст у режимі караоке. У такому режимі ми опрацьовували зміст кожного куплету, виконавський розвиток вокального твору. Учні готувалися до «концертного» виконання пісні.

Розповідь про музику: головні герої ведуть діалог про музичне мистецтво: обговорюють твір для слухання, пригадують історію його створення, розповідають про композитора, дають визначення окремих музично-теоретичних понятті і термінів. Звуковий супровід ілюструється світлинами, портретами, слайд-шоу, творами живопису, відео фрагментами тощо. Діалог героїв про музику ми продовжували з учнями класу, повторювали теоретичні визначення.

Слухання музики: прослуховування музичного твору. На моніторі – лише автор і назва твору. Заставка таких кроків «нейтральна», це не відволікає учнів від сприймання самої музики.

Аналіз прослуханого твору: Питання головних героїв до учнів. Учні відповідають самостійно, іноді – за допомогою підказок на моніторі (слів-характеристик музики при включенні функції F12). Аналіз прослуханого твору ми доповнювали власними питаннями, завданнями. Щоб допомогти дітям глибше усвідомлювати свої музичні враження і переживання ми використовували «Характеристики музики», які включають: розділ «Характер» – епітети, за допомогою яких можна передати враження від емоційно-образного змісту музики, наприклад, сумна – журлива, засмучена, опечалена, заплакана, притишена, квола безрадісна (див. Додатки ); розділ «Засоби виразності» – слова-визначення, за допомогою яких учні характеризують основні елементи музичної мови – мелодію ( схвильована, поривчаста, прониклива, трепетна, владна, патетична, елегійна та інші), ритм ( рівномірний, чіткий впевнений, маршовий, поривчастий, збуджений танцювальний, витончений та інші), динаміку (дуже тиха, невиразна, наростаюча, напружена, контрастна, голосна, масивна, громова та інші), темп( широкий, повільний, неспішний, колисковий, жвавий, швидкий, маршовий, нестримний та інші), тембр ( світлий, м’який, приємний, прозорий, таємничий, зловісний, соковитий, сріблистий та інші). Для того, щоб діти краще усвідомили роль конкретних засобів виразності ми використовували прийом «руйнування початкового образу». Шляхом навмисної зміни елементу музичної мови показуємо їм, якою стає музика, якщо цей елемент використаний інакше, коли б музика була не голосна, а тиха, не повільна, а швидка.

Тестові завдання: питання для перевірки знань матеріалу уроку з варіантами відповідей.

Підсумки уроку: діалог головних героїв, який ми розширювали продовжували з учнями.

Послідовність частин (кроків) може змінюватись: блок слухання музики стояти в першій частині уроку, а блок розучування пісні – в другій. Незмінними кроками є: тема уроку, вступ (вступна бесіда), тестові завдання, підсумки уроку.

Знання змісту (інформаційно-ілюстративного наповнення) кожного структурного елементу допомагала нам в підготовці до уроку, написанні власного плану-конспекту з використанням мультимедійного посібника. Для уроків музики у початкових класах характерним є часта зміна видів діяльності, що допомагає підтримувати інтерес і увагу дітей. Вся діяльність на уроці об’єднувалася спільною темою, якій підпорядковувалися окремі елементи. Єдина тема чверті давала змогу досягнути цілісності уроку, єдності всіх його складових частин, оскільки в основу його побудови були покладені не види діяльності учнів, а різні грані музики як єдиного цілого. .

В процесі експериментальної роботи ми використовували декілька типів уроків: комбінований (урок засвоєння нових знань), урок-узагальнення (урок контролю знань), урок із музичною вікториною, урок-концерт.

Кожен із типів уроків має свої особливості.

Комбінований урок є по суті уроком засвоєння нових знань, але за формою - поєднанням різних форм музичної діяльності (виконанням, сприйманням музики, засвоєнням теоретичних понять і термінів) та пізнавальної діяльності (сприйманням, усвідомленням, аналізом навчальної інформації та перевіркою її засвоєння). За таким типом ми проводили більшість уроків. (див. додаток Б)

На комбінованому уроці ставилися такі завдання як введення в тему, поглиблення теми.

Головною ознакою уроку введення в тему була наявність у його змісті початкової інформації щодо теми, пошукової ситуації, в якій учні, розглядаючи музичний матеріал під новим кутом зору, заданим темою чверті, і опираючись на набуті життєвий і музичний досвід, робили перші узагальнення.

Особливістю уроку поглиблення теми була наявність у його змісті нового знання, що виступає однією з граней теми чверті. На основі сприймання музики і роздумів про неї, активного музикування учні виділяли і усвідомлювали нову для них якість теми.

Урок-узагальнення (урок контролю знань) містить декілька складових: тестові завдання, караоке, питання музичної вікторини. Такий тип уроку може бути використаний учителем для тематичного оцінювання, адже перераховані форми роботи на уроці дозволяють бачити результати загальноосвітньої підготовки учня. Головною ознакою уроку узагальнення теми є наявність у його змісті цілісної узагальненої характеристики знань, які розкривають суть теми чверті.(див. ДодатокБ1)

У педагогічному програмному засобі «Музичне мистецтво, 1 клас» на уроках контролю знань передбачені ігрові форми роботи, що відповідає специфіці учнів молодшого шкільного віку. Для повторення художніх образів музичних творів застосовувалися ігри «Правильно-неправильно», «Відгадай героя», «Про що розповідає музика?» (див. Додаток Б2, Уроки №№16, 34), для повторення композиторів – «Портретна вікторина» (див. ДодатокБ2 Урок №33)

Урок-узагальнення (урок із музичною вікториною) використовувався для оцінювання рівня набутих учнями знань і вмінь розпізнавати та порівнювати музичні твори вокальної та інструментальної музики. (див. ДодатокБ3)

Урок-узагальнення (урок-концерт) проводився останнім в одному з класів. Це художньо-виконавський звіт учнів про вивчені вокально-хорові твори. Завданням заключного уроку-концерту є показ рівня музичної культури учнів, досягнутий ними протягом року.


2.2 Аналіз результатів та авторські пропозиції


Формувальним експериментом було охоплено 52 учні перших класів, з них 28 учні в експериментальному класі, 24 учні у контрольному класі.

Для підтвердження припущення того, що музичний розвиток дітей молодшого шкільного віку відбувається ефективно при впровадженні у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл, мультимедійних технологій було проведене діагностування рівнів розвитку музикальності дітей, відповідно виділених у параграфі 1.1. компонентів.

Для діагностування рівня музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку використовувалися завдання, які виявляли:

емоційний відгук на музику, що відображався у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках – завдання 1;

наявність розвинутого музичного слуху, що відображалося у чистоті інтонування мелодійної лінії, володіння відповідним діапазоном голосу, слуховій увазі, почутті ладу – завдання 2;

здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку – завдання 3;

інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок – завдання 4.

Завдання 1 давало можливість оцінити рівень емоційного відгуку на музику. Воно полягало у тому, що дітям пропонувалося прослухати музичні твори О. Рєзцової «Сонечко танцює», «Сонечко сумує». Вони повинні були визначити його настрій за допомогою слів-характеристик та намалювати малюнки до цих творів, підібравши відповідні кольори, лінії, та композицію.

Завдання 2 мало за мету виявити наявність у дітей розвинутого музичного слуху. Експериментатор виконував на інструменті українську народну пісню «Ой ходить сон »у різних регістрах: високому, середньому, низькому. При цьому обумовлювалося, що одну колискову співає ведмедиця, іншу - зайчиха (середній регістр), третю - мишка (високий регістр). Діти слухали всі три колискові і відзначали, що голоси у тварин різні. У формі музичної загадки кожній дитині пропонувалося відгадати, які тварини співають колискову.

Під час експерименту зверталася увага на правильність інтонування мелодії, на широту діапазону, на слухову увагу. У дітей з високим рівнем простежувалося чисте інтонування,. У дітей із середнім рівнем було правильне інтонування окремих уривків, невеликий .діапазон голосу (4звуки), слухова увага часткова. У дітей із низьким рівнем було нечисте інтонування, відсутність діапазону голосу, відсутність слухової уваги.

Завдання 3 ставило за мету визначити у дітей здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку прослуханого музичного твору та відтворення його у музично-ритмічних рухах. Експериментатор виконував на інструменті вальсову, хороводну і маршову мелодію і пропонував дітям відтворити ритмічний малюнок цих творів та відобразити у музично-ритмічних рухах музичні фрагменти.

Завдання 4 мало за мету виявити наявність у дітей творчих навичок, уміння скласти мелодію і ритмічний малюнок на заданий текст. Було запропоновано придумати закінчення мелодії до поспівки «Білка скаче по гіллі», та ритмічний малюнок до поспівки «Гоп-гоп».

Результати оцінювалися експертною групою (вчителем музики, вчителем-класоводом, психологом) за трьохбальною шкалою. Критерії оцінювання виконання діагностичних завдань були такі:

З бали: - правильне визначення характеру усіх двох п'єс першого завдання, впевнене розпізнання структури твору, зміни найбільш яскравих темпових чи динамічних перемін, правильна характеристика музичного образу повними реченнями, вдале відображення музичного образу у малюнку з допомогою відповідних кольорів, ліній та композиції - високий рівень розвитку музичного сприймання;

правильне визначення регістрів виконання українську народну пісню «Ой ходить сон », чисте виконання мелодії, широкий діапазон голосу не менше 6-7 звуків;

точне відтворення ритмічного малюнку вальсової, хороводної і маршової мелодії, вдале відображення музичних фрагментів у музично-ритмічних рухах;

закінчення мелодії поспівки «Білка скаче по гіллі» відповідно до тональності та метро-ритму твору, створення ритмічного малюнку до поспівки «Гоп-гоп» врахуванням наголосів та правильним чергуванням довгих та коротких звуків .

2 бали: - правильне визначення характеру однієї чи двох п'єс, деяка невпевненість, неточність в розпізнаванні структури твору, темпових та динамічних змін, правильна характеристика музичного образу твору неповним реченням, відображення музичного образу у малюнку з неточностями у доборі кольорової гами, ліній та композиції;

помилки у визначенні регістрів,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: