Дидактична гра як метод навчання математики в початкових класах
Наприклад гра «Шукай запитання»
Зміст гри: завдання учнів – придумати запитання із словом «скільки?» за малюнком. Учні по черзі ставлять запитання, а клас стежить за тим, щоб запитання не повторювались. Учитель по черзі викликає учнів для відповіді на запитання. Програє той, хто повторить запитання, яке вже було і не зможе придумати нового.
На етапі засвоєння нового матеріалу учням пропонувались складніші ігри частково-пошукового характеру. Учасникам гри надавалась можливість відчути яким чином від якісного виконання завдання кожним учасником залежить результат гри. Для цього етапу характерно формування педагогом у школярів уявлень про значення якісного виконання свого ігрового завдання.
На даному етапі учням можна запропонувати гру «Цікаві дії»
Зміст гри. Варіант 1. Учням пропонують придумати і записати будь-яке двоцифрове число (наприклад 87), записати його сусідів (86 і 88), прочитати число 87 навпаки (78), виконати віднімання (87 - 78 = 5). Потім виконати віднімання з числами- сусідами (88 – 86 = 2). Так можна пропонувати учням різноманітні завдання пов’язані із даним числом 87.
На етапі закріплення і повторення навчального матеріалу використовувались дидактичні ігри пошукового характеру. Учні вчились планувати, аналізувати та оцінювати дії партнерів. Позитивні взаємовідносини між гравцями, вміння розподілити матеріал, уміння домовитись у грі, позитивно вплинули на активізацію навчальної діяльності учнів.
Наприклад гра «Склади приклад»
Зміст гри: скласти приклад, в якому один з компонентів є 2.
На дошці заздалегідь вчитель записує ряд прикладів, в яких один з компонентів є число 2: 2 + … = 12; 2 * … = 18; … - 2 = 31; … : 2 = 36. Учні повинні доповнити приклади, добираючи числа замість крапок.
На етапі контролю знань застосовувались дидактичні ігри творчого характеру. Учням давалась можливість творчо виконувати ігрове завдання. Опора на творчість передбачає зацікавленість учасників в кінцевому результаті, прагнення виконувати ігрове завдання швидко і правильно.
Для того, щоб учні могли проявити свою творчість, необхідно запропонувати їм розв’язати задачу, але робити це потрібно в ігровій формі, наприклад вчитель записує на дошці три задачі (по одній задачі для кожного ряду) і який ряд швидше і правильно розв’яже задачу без жодної помилки і зауваження, той переміг.
При організації ігор від репродуктивних через пошукові до творчих, здійснювався поступовий перехід від індивідуальних дій в грі до складніших спільних дій, необхідних для вирішення ігрових завдань.
Розглянемо окремі дидактичні ігри та ігрові елементи, які найчастіше використовувались у процесі навчання математики в експериментальному класі.
Для повторення всіх математичних дій, використовувалась гра «Естафета».
ЇЇ проводили для пожвавлення діяльності учнів, зняття втоми. Вона виховує в дітей почуття обов’язку перед товаришами, увагу, вміння зосередитись, працювати напружено, в темпі і разом з тим сприяє самоконтролю, дає змогу перевірити кожний свій крок, щоб не підвести свій ряд.
Зміст гри: учитель роздає кожному учню на першій парті (по варіантах) аркуші паперу із записаним прикладом. Завдання учня: розв’язати приклад, записати результат і передати аркуш наступному учню. Другий учень придумує приклад (використавши результат попереднього прикладу як початок свого), розв’язує його і передає аркуш далі, так до останньої парти, а потім знов до першої. Таким чином, кожний учень розв’язує по два приклади, а останній, тобто той з якого починали, повинен, використавши результат попереднього учня, скласти приклад так, щоб результатом його розв’язування було число, з якого починався перший приклад.
Наприклад: 12 + 5 = 17; 17 + 3 = 20; 20 : 5 = 4; 4 + 12 = 16; 16 – 3 = 13; 13 + 13 = 26; 26 : 2 = 13; 13 + 5 = 18; … 25 – 14 = 11; 11 + 1 = 12.
Перемагає той ряд, який швидше справився із завданням і не допущено жодної помилки.
Для закріплення знань таблиці додавання і віднімання з переходом через десяток, використовували гру «Злови рибку».
Зміст гри: на дошці висить таблиця, на якій зображений акваріум з рибками. На кожній рибці записаний один з наступних прикладів:
7 + 8 ; 14 – 6; 9 + 6; 9 + 7; 15 – 7; 13 – 6; 8 + 5; 16 – 8; 18 – 9; 9 + 3.
Двоє учнів виходять до дошки і по команді починають вирішувати приклади, решта учнів виконують завдання в зошиті. Після закінчення часу, відведеного на обчислення, учні звіряють свої відповіді з відповідями на дошці. Один з учнів біля дошки, який правильно розв’язав більшу кількість завдань – зловив більше рибок, він вважається кращим рибаком в даній грі.
У процесі вивчення таблиці множення та для її повторення, закріплення, доцільною була гра «Добери множник».
Матеріал гри: набір розрізних цифр (в учнів), набір карток з одно- і двоцифровими числами.
Зміст гри: учитель в одній руці піднімає картку з одноцифровим числом, наприклад 6, у другій руці – картку з двоцифровим числом, наприклад 48. Учні піднімають картку з таким числом, яке в добутку з числом 6 дорівнює 48. Отже, піднята картка з числом 8 правильна.
В ігровій ситуації змагалися учні по рядах парт. В якому ряді було більше правильно піднятих карток, з того ряду обирався ведучий, який виконував функції вчителя.
За допомогою гри «Визнач довжину» учні вправлялись у порівнянні чисел. Кожен учень отримував по три смужки паперу (дві однакові, а третя – більша або менша). Завдання полягало в тому, щоб за допомогою лінійки виміряти довжини відрізків, знайти два однакові і один більший або менший та порівняти їх; результати записати в зошит.
Наприклад, 9 см = 9 см
9 см > 8 см
На уроках повторення вивченого матеріалу молодші школярі любили працювати динамічними парами. Заздалегідь були приготовлені картки з двома – трьома практичними завданнями з теми, що вивчалася. Одержавши картку, двоє учнів перше завдання виконували спільно. Один учень пояснював іншому, як потрібно виконувати завдання, другий – слухав, запитував або висловлював своє розуміння. Друге і третє завдання діти виконували самостійно, занотовуючи їх у зошити. Потім перевіряли один одного з відповідним коментуванням допущених помилок. Вчитель при цьому повинен був прослідкувати, щоби хоч один учень правильно розв’язав завдання.
Ці ігри прості, але вони дозволяють в ігровій формі повторити таблиці додавання і віднімання, множення і ділення, а також внести в урок елемент змагання – це сприяє активізації навчальної діяльності учнів.
Часто ми використовували сюжетно-рольові ігри та ігри-драматизації, оскільки вони допомагають учням краще розв’язувати задачі.
Наведемо приклад сюжетно-рольової гри «Магазин».
Матеріал гри: картки із зображеннями різних предметів та записами цін, монети.
Зміст гри: кожний учень має на парті картку і набір монет (заздалегідь приготовлених, які зберігаються у спеціальних коробочках, як роздатковий дидактичний матеріал). Завдання: продати предмети, зображені на картці сусіду по парті, і купити в нього предмети, зображені на його картці. У зошиті треба записати номер карток, монети, якими було заплачено за покупку і які учень одержав під час продажу. Ускладнити гру можна таким чином, щоб монет не вистачило для розрахунку (дати здачу або купити все). Це змусить учня перелічити гроші, перевірити свою покупку і прийти до висновку не вистачає!
Доцільно проводити різні варіанти цієї гри.
Також щоб урок був цікавим і ефективним розв’язувались кросворди за темами уроку чи розділу, ребуси, лабіринти, магічні квадрати та інші цікаві завдання (див.додатки). Ось, наприклад, розв’язати таке цікаве завдання:
Цифри 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 треба розмістити в три рядки один під одним так, щоб сума по рядках, стовпчиках і діагоналях дорівнювала 30.
Для посилення уваги, розвитку мислення та кмітливості, учням пропонувались різноманітні за формою і змістом цікаві запитання й задачі. Ці запитання, загадки й задачі були невеликими, доступними для дітей, з відтінком легкого й розумного гумору (див. додатки).
Наприклад, цікаве запитання:
Оля вийшла з дому до школи на 3 хв раніше від Сергійка, а Сергійко вийшов на 2 хв. пізніше від Катрусі. Хто з дітей вийшов раніше і на скільки хвилин?
Надзвичайно підвищує в учнів інтерес до математики, сприяє розширенню дитячого кругозору та ознайомлює із цікавими математичними фактами – математичний куточок. Він повинен бути в міру яскраво, проте цікаво оформлений, а його матеріал – пов’язаний з програмним матеріалом. Назвали ми його так: «Дізнайся, відгадай, обчисли!» і часто використовували під час уроку. Іноді цікаві математичні факти, головоломки, загадки, задачі-жарти збирали й самі учні. Для збереження матеріалів куточка були заведені папки.
Як бачимо, процес навчання математики в експериментальному класі здійснювався спільною працею вчителя і учнів. У цьому класі ми керувались таким принципом: «Навчання – задоволення! Граючись – навчайся; навчайся, граючись!» [44; 5]. Враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів, ми намагались будувати уроки так, щоб сприйманню теоретичного матеріалу передувало послідовне виконання практичних вправ, репродуктивна діяльність чергувалася з пошуково-творчою, а матеріал, який потребує напруженої уваги, обов’язково був доповнений ігровими формами діяльності. М. Горький писав: «Гра – творчість, гра – праця. Праця – шлях дітей до пізнання світу» [35; 4].
В контрольному класі засвоєння знань з математики відбувалось таким методом: розв’язати якнайбільше прикладів і задач, таким чином виконавши великий обсяг завдань, учні добре оволодіють навчальним матеріалом.
У ході третього етапу експерименту ми провели підсумкову контрольну роботу в експериментальному та контрольному класах. Перше, друге і третє завдання стосувалось суто програмового матеріалу, а четверте – не виходило за межі програми, але мало певні ускладнення у формулюванні.
Наведемо тексти цієї роботи і результати їх виконання.
Завдання 1. Розв’язати приклади:
33 + 47 2 * 7 16 : 2 + 17 61 – 25
55 – 38 12 : 2 3 * (16 – 8 ) 13 + 58
Завдання 2. Розв’язати задачу:
Токар виготовив 10 деталей, а його учень виготовив 6 деталей. Всі деталі склали у дві коробки порівну. Скільки деталей в одній коробці?
Завдання 3. Порівняти і поставити потрібний знак:
16 : 2…12 48 + 10…58 27… 3 * 7
Додаткове завдання. Розв’язати задачу:
У коваля було 34 підкови. За день він мав підкувати 9 коней, кожного на 4 ноги. Скільки підків не вистачило ковалю?
Завдання контрольної роботи в першому і другому варіантах були подібніими, тому ми навели зміст завдань одного варіанту.
Результати виконання цих завдань узагальнені в таблицях 3 і 4.
Таблиця 3.
Виконання підсумкових контрольних завдань в експериментальному і контрольному класах
| Правильно розв’язали ( у %) | |||
| Класи | 1-е завдання | 2-е завдання | 3-є завдання |
| 2 експер. | 89 | 86 | 85 |
| 2 контр. | 74 | 71 | 73 |
Таблиця 4. Виконання додаткового завдання в експериментальному і контрольному класах
| Правильно розв’язали ( у %) | |
| Класи | Додаткове завдання |
| 2 експер. | 68 |
| 2 контр. | 48 |
Порівняння результатів контрольної роботи свідчить про те, що в експериментальному класі рівень знань, умінь і навичок з математики в учнів значно вищий, ніж у контрольному. Це можна пояснити тим, що принцип, яким ми керувались в експериментальному класі: «Навчання – задоволення! Граючись – навчайся; навчайся, граючись» справді є ефективним.
У нижче наведених діаграмах порівнюються результати виконання програмових і додаткових завдань в експериментальному і контрольному класах на початку і в кінці експерименту (діаграми 1, 2).
Діаграма 1. 2 А клас (експериментальний клас)
| Правильно виконали (у %) |
№ завдання
|
Діаграма 2. 2 Б клас (контрольний клас)
| Правильно виконали (у %) |
|
| № завдання |
Аналізуючи одержані результати експериментального дослідження можна зробити висновок, що дидактична гра – це ефективний метод навчання математики молодших школярів.
Ігри та ігрові ситуації допомагають учням у навчанні, організовують їх, розвивають, розширюють їхні пізнавальні можливості, виховують. Цілком природно, що саме у грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями математичних понять, вироблення необхідних умінь і навичок.
Висновки
Мета сучасної освіти полягає не стільки в передачі конкретної інформації знань, скільки в сприянні саморозвитку дітей, підготовці їх до майбутнього самостійного життя, активної участі в праці, реалізації своїх можливостей. Для цього кожна дитина повинна отримати якісну освіту. Здобуття знань, умінь і навичок починається ще із дошкільного періоду, проте у молодшому шкільному віці закладається та основа, від якої залежить подальше успішне навчання.
Вивчення математики у початковій школі розвиває уяву, спостережливість, образне й логічне мислення, формуються також особисті якості дитини: зібраність, організованість, здатність швидко і правильно приймати рішення, відстоювати свою думку.
Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, якщо потурбуватися про це з першого проведеного уроку. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичний дій кожної дитини. Тому для цього необхідно на уроках використовувати відповідні методи навчання..
Проблема дипломної роботи полягала у дослідженні ефективного впливу методу дидактичної гри на процес навчання математики молодших школярів.
У процесі вивчення даної проблеми розв’язувались завдання, які були поставлені відповідно до мети і гіпотези нашого дослідження:
1. Шляхом аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури ми побачили, що проблему використання дидактичних ігор у навчальному процесі досліджували такі філософи, психологи і педагоги, як Я.А. Коменський, Ж-Ж.Руссо, І.Кант, Ж.Піаже, К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський, А.Сікорський, П.Блонський, Л.Виготський, О.Леонтьєв, Д.Ельконін та інші. Також з’ясували, що дидактичні ігри відповідають природним потребам молодших школярів, оскільки поєднують у собі елементи навчання, прикладної, репродуктивної та творчої діяльності, що дає змогу розвивати емоційну сферу дитини, її пізнавальні інтереси, інтелектуальні та духовні потреби, а вміле використання ігор підвищує навчальну активність учнів, інтенсивність мислення, пам’яті, уваги та уяви.
2. Дидактичні ігри або ігрові ситуації під час вивчення математики в початкових класах можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Завдяки ігровому методу до систематичної розумової праці вдається залучити всіх учнів (навіть пасивних), дати їм змогу відчути успіх, повірити в свої сили.
Проте завжди потрібно пам’ятати, що будь-яка дидактична гра ефективною буде лише за певних умов: якщо у ній поєднано два елементи – пізнавальний та ігровий; якщо вирішує певне конкретне завдання, яке під силу її учасникам; дидактичні ігри повинні утворювати систему, яка передбачає їх певну послідовність і поступове ускладнення.
Формами ігрової діяльності учнів на уроці математики можуть бути ігри-вправи, ігри-драматизації, сюжетно-рольові ігри та ігри-конструювання.
3. Для того, щоб дидактична гра ефективно впливала на навчальну діяльність учнів, необхідно дотримуватись відповідних методичних вимог: - ігри мають відповідати навчальній програмі; - ігрові завдання повинні бути не надто легкими, але й не дуже складними; - добирати ігри відповідно до вікових особливостей учнів; - використовувати різноманітні ігри; - до гри залучати всіх учнів класу; - підсумок гри має бути чітким і справедливим.
4. Проведення експериментального дослідження показало, що дидактична гра має ефективний вплив на засвоєння учнями навчального матеріалу з математики. На початку дослідження рівень знань учнів в експериментальному і контрольному класах становив приблизно однаковий відсоток (72%). Проте в експериментальному класі після тривалого використання в навчальному процесі дидактичної гри, знання учнів покращились на 17 %. В контрольному класі проводились традиційні уроки, тому тут рівень навченості зріс лише на 2-3%.
З цього ми зробили висновок, що навчальний матеріал з математики, викладений із використанням ігрових ситуацій, з наступним проведенням практичної роботи чи бесіди (у формі дидактичної гри, або з використанням окремих її елементів) дають набагато кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.
Використовувати дидактичні ігри у навчальному процесі радимо усім педагогам, тому що метою такої гри є ніщо інше, як допомогти малим школярам навчитись планувати свою роботу; організовано працювати; учитись запитувати і відповідати; пізнавати не лише себе, але й інших; аналізуючи, знаходити головне; правильно доводити свою думку; доповнювати, продовжувати, завершувати; учитись порівнювати; іти від причини до наслідку; навчитись контролювати й оцінювати.
Як засвідчує практика, така організація здобуття знань дає змогу максимально активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках математики і водночас сприяє не тільки підвищенню якості навчання, а й забезпеченню емоційного благополуччя та психологічного комфорту кожній дитині вже з перших днів навчання у школі.
Зазначимо також, що в процесі проведення уроків математики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності, змагання, самоуправління, виховання відповідальності кожного за результати своєї праці, а основне – формується мотивація навчальної діяльності й інтерес дітей до математики.
Список використаних джерел
1. Андруховець П. Ігрова педагогіка // Завуч. – 2004. – № 1 (187). - С. 6-16.
2. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. – К.:, 1997. – С. 366 – 380.
3. Галкін С. Гра – Шлях до впевненості // Шкільний світ. – 2004. – № 47 (217). – С. 4 – 6.
4. Галкін С. Організація ігрової діяльності на уроці // Завуч. – 2004. – № 30 (216). – С. 9 – 12.
5. Герасимчук Н.М., Головна Г.А., Сухіна Л.А. Математичний ярмарок // Початкова школа. – 1994. – №1. – С.16.
6. Губанова О.В., Левкина И.С. Использование игровых приемов на уроках // Начальная школа. – 1997. – №6.
7. Гузь І. Щоб хотілося грати // Шкільний світ. – 2004. – № 46 (270) .-С.13.
8. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2001. – № 1. – С. 42.
9. Дон О. Дидактичні ігри в навчально-виховному процесі // Шкільний світ. – 2001. – № 35 (115). – С. 2.
10. Дубич К. Місце рольової гри в навчально-виховному процесі // Нова педагогічна думка. – 2003. – № 1-2. – С.12 – 13.
11. Жданов Д. Дидактичні можливості інтелектуальних ігор // Завуч. – 2007. – № 7 (301). – Наша вкладка. – С. 1 – 14.
12. Желюк О., Хмеляр І. Розвиток творчих здібностей учнів // Завуч. – 2005. – № 11 (233). – С. 3-5.
13. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // Рідна школа.- 2000. – № 4. – С. 63 – 64.
14. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. – 2000. – № 3. – С. 37 – 39.
15. Жуковська Н. Закріплення і повторення вивченого матеріалу. Урок-подорож з математики // Початкова освіта. – 2005. – № 32 (320). – С. 17 – 18.
16. Закон України «Про освіту» // Освіта. – 1996. – 25 квітня. – С. 4.
17. Івасенко Т. Подорож математичним океаном // Початкова школа. – 2001.– № 1. – С. 56.
18. Ільяницька Л.С. Ігрові проблемні ситуації // Початкова школа. – 1996.– № 9. – С. 27.
19. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума і сердца / У зб.: Учение и розвитие младшых школьников. – М.: Просвещение, 1987. – С. 24 – 31.
20. Калмикова Л., Харченко Н. Психолінгвістичні й лінгвометодичні підходи до змісту формування мовленнєвих умінь і навичок міркувати// Початкова школа. – 2003. – № 3. – С. 6 – 8.
21. Каташинська І. Концепція гри у педагогічній системі Ф. Фребеля // Рідна школа. – 2006. – № 8. – С. 62 – 64.
22. Качеровська Т. Методи та форми ігрового проектування як технології навчання // Наука і освіта. – 2004. – № 4-5. – С. 137 – 142.
23.Качеровська Т. Теоретичні основи застосування ігрового проектування у вітчизняній педагогіці: історичний аспект // Вища школа. – 2005. – № 2. – С. 58 – 63.
24. Келлер Г. Бути учнем невдахою – це назавжди? //Початкова школа. – 2003. – № 10. – С.9.
25. Кияниця О.М. Урок математики в 1 класі // Початкова школа. – 1996.- № 11 – С. 26.
26. Кобанова Л.В. Учебные игры как средство повышения эффективности уроков // Начальная школа. – 1992. – №1.
27. Кочина Л., Листопад Н., Шпакова В. Математика // Початкова школа.- 2001. – № 7. – С. 49 – 60.
28. Кочина Л. Математика у першому класі // Початкова школа. – 2001. – № 11.- С. 46 – 47.
29. Крутій В.А. Місце дидактичної гри на уроках в початкових класах // Наука і освіта. – 2001. - № 2-3. – С. 19 – 22.
30. Кукушин В. Ігрові технології на уроках // Відкритий урок. – 2006. – № 6.– С. 3 – 10.
31. Мартиненко С., Хоружа Л. Методи навчання та їх класифікація // Відкритий урок. – січень 2006. – С. 3 – 4, 9.
32. Масловская Т.А. Дидактические игры на уроках математики // Начальная школа. – 1997. – № 2.
33. Машков А. Математична мозаїка // Початкова школа. – 1994.– № 6. – 33 с.
34.Микитинська М.І., Мацько Н.Д. Ігрова діяльність учнів на уроках математики // Початкова школа. – 1980. – № 9. – С. 46 -53.
35. Микитинська М.І., Мацько Н.Д. Математичні ігри в 1 – 3 класах. – Київ: Радянська школа, 1980. – 128 с.
36. Митник О. Пізнавальні завдання для розвитку творчих здібностей особистості // Початкова школа. – 2001. – № 6. – С.14 – 16.
37. Мовчан Л. Розвиток мислення // Початкова школа. – 2003. – № 11. – С.22.
38. Моро М.Г., Пишккало А.М. методика навчання мате6матики в 1- 3 класах. – Київ: Радянська школа, 1979. – С. 71 – 87.
39. Навчання у грі. Збірник статей. – Київ: Вища школа, 1996. – 315 с.
40. Пироженко Л., Пометун О. Гра і не тільки // Завуч.– 2006. – № 7. (265)- Наша вкладка. – С.8 -11.
41. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – Київ: Абрис, 1997. – С. 215- 221.
42. Саюк В. Ігрові методи та їх дидактичне значення // Рідна школа.- 2001.– № 4. – С.18 – 20.
43. Саюк В. Історико-педагогічний аналіз. Використання гри у навчальному процесі // Рідна школа. – 2005. – № 7. – С. 50 – 52.
44. Система рейтингових ігор у школі // Завуч. – 2005. – № 5 (227).- С. 5-6.
45. Смаглій О. Застосування ігрових ситуацій на уроках математики // Початкова школа. – 2003. – № 7. – С. 20 – 21.
46. Спасов Л. Проблемно-діяльнісна гра. Педагогічні технології // Відкритий урок. – 2005. – № 19-20. – С. 71 – 73.
47. Торбенко Н. Як зробити навчання цікавим? // Початкова освіта. – 2006. – № 11 (347). – С.3.
48. Фіцула М. М. Педагогіка. – Тернопіль: Богдан, 2004. – С. 130 – 142.
49. Шатохіна О. Навчальна гра // Початкова освіта. –1999. –№ 18. – С.1, 4.
50.Штабова Л. Активізація навчально-пізнавальної діяльності першокласників у доцифровий період навчання математики // Початкова школа. – 2001. – № 9. – С. 38.
51. Штабова Л. Вправи для тренінгу мислення молодших школярів // Початкова школа. – 2003. – № 5.- С. 15.
52. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Початкова школа. – 1997. – № 9. – С. 18 – 20.
53. Якиляшек В. Уроки математики з елементами гри // Початкова школа.- 1997. – № 6. – С. 22 – 23.
Додатки
Урок-подорож з математики у 2 класі на закріплення і повторення вивченого матеріалу
Тема. Закріплення додавання і віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток
Мета. Закріпити вміння додавати і вінімати двоцифрові числа з переходом через десяток у процесі розв’язування прикладів і задач; вправляти у знаходженні числових значень буквених виразів; розвивати кмітливість, уважність, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання. Малюнок корабля, квитки, рибки, пальми, круги.
Хід

