Методика підготовки і проведення лекції на тему: "Особливості обліку інших зовнішньоекономічних операцій"
Слід зазначити також про доцільність надання переваг вітчизняним програмним продуктам з метою уникнення правових протиріч із законодавством України щодо визнання авторських прав на інтелектуальну власність.
На сьогоднішньому етапі розвитку суспільних та економічних відносин інформаційно-комунікаційні технології в повній мірі можна вважати невід’ємною частиною навчального процесу. Комп’ютер поступово перетворюється на своєрідний вимірювач ефективності обраних навчальних стратегій. Оскільки вже сьогодні певний базовий рівень інформаційної культури вимагається від кожного члена суспільства, то вміння використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій набуває виняткового значення щодо політехнізації навчання та загальної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності.
Впровадження комп’ютера у навчальний процес вищого навчального закладу не повинне спрямовуватись на поступове обмеження впливу й ролі викладача, його місця і значення у підготовці висококваліфікованих педагогічних кадрів. Педагог був і залишається ключовою ланкою навчально-педагогічного процесу, і останній завжди буде йому підпорядкованим і ним керованим.
3. Методика підготовки лекційного заняття по темі “Особливості обліку інших зовнішньоекономічних операцій”
Питання про те, як готуватися до лекцій, включає в себе ряд вимог, про які корисно постійно нагадувати, особливо початківцям. Ці вимоги стосуються вміння правильно “робити” лекцію, тобто певної культури в роботі.
Форми і методи підготовки до виступу різноманітні. Тут багато залежить від особливостей пам’яті, досвіду, складу розуму лектора, характеру виступу, особливостей аудиторії. Однак про загальні моменти підготовчого процесу, загальних методичних положеннях говорити можна.
Підготовку до лекції можна умовно розділити на три етапи:
Попередня робота. Перший етап – дослідницький процес. Лектор визначає проблему майбутнього виступу, її актуальність, практичну значимість теми, встановлює коло питань, вивчає джерела, котрі в подальшому стануть основою змісту майбутньої лекції. Відвідує консультації, лекції на аналогічні теми і т.п. На цьому етапі лектор накопичує знання [ 8, 63 ].
Проблематика лекції є висвітлення студентам інформації про організацію обліку інших зовнішньоекономічних операцій, їх типи та нормативні документи, що використовуються в їх оформленні.
Актуальність теми лекції пояснюється тим, що зовнішньоекономічна діяльність всіх підприємств і установ є невід’ємною частиною робочого процесу, і вивчення таких операцій як лізинг, консигнація, реекспорт, реімпорт, що розглядаються в даній лекції, э обов’язковим для майбутнього фахівця бухгалтерської справи.
Джерела, які використовувались при складанні лекції: "Закон України про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991р., "Облік ЗЕД" – навч. посібник Гордієнко Н.І. Карпушенко Н.Ю., "Облік ЗЕД" – навч. посібник Небильцова В.М. Небильцова О.В., "Облік ЗЕД" Бутинець Ф.Ф. 2001р., "Облік ЗЕД" Кадурина Л.О. 2004р., "Упроавління ЗЕД" - навч.посібник Кредісова А.І. 2002р.
Розробка змісту майбутньої лекції. Підготовка теоретичної частини виступу, відбір фактів, їх аналіз та узагальнення, вибудова логічної системи аргументації, складання плану – це другий етап підготовки лекції. Він завершується створенням “макету” майбутньої лекції – тексту. На цьому етапі лектор визначає об’єм відомостей, котрі він повідомить слухачам, але текст – це матеріал, необхідний лише для самого лектора [ 10, 38 ].
Тема: Особливості обліку інших зовнішьоекономічних операцій
План
1. Облік лізингових операцій.
2. Облік консигнаційних операцій.
3. Облік компенсаційних операцій.
4. Облік реекспортних та реімпортних
1. Облік лізингових операцій
Лізинг - одна з найпоширеніших форм надання послуг у зовнішньоекономічній діяльності.
Лізинг - різновид підприємницької діяльності, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виняткове користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, яке є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Таким чином, лізингова операція передбачає передачу права користування окремими інвентарними об'єктами основних засобів іншому суб'єкту на платній основі та на визначений строк. Лізингові операції на даний момент є одним з найвигідніших способів залучення основних засобів.
У лізингових операціях беруть участь суб'єкти лізингу: лізингодавець, лізингоодержувач та продавець лізингового майна і ними займаються великі фірми, банки і спеціалізовані лізингові компанії.
Лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності (зокрема банківська або небанківська фінансова установа), який передає в користування об'єкти за договором лізингу.
Лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти за договором лізингу.
Продавець лізингового майна - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно, яке є об'єктом лізингу.
Об'єктами лізингу є будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке відноситься до основних засобів і не забороняється до вільного обігу на ринку.
Лізингові операції здійснюються на підставі контрактів, що укладаються між суб'єктами лізингу. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та відповідати вимогам законодавства України. У ньому вказується:
• найменування сторін;
• об'єкт лізингу, умови та терміни його поставки;
• розмір лізингового платежу;
• умови страхування майна; сплата пов'язаних з ним податків;
• умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України;
• утримання обладнання в належному стані відповідно до правил експлуатації, здійснення ремонту, придбання запасних частин тощо;
• повернення обладнання, отриманого в лізинг, у нормальному стані з урахуванням зносу по закінченні строку лізингу;
• умови дострокового розірвання договору лізингу;
• відповідність сторін;
• дата і місце укладання договору. Лізингові договори можуть містити й інші умови.
Найпоширенішими видами лізингу за терміном угоди є фінансовий та оперативний.
Фінансовий лізинг - договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків від вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
Оперативний лізинг - це договір, у результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків від вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
За формою виділяють зворотний, пайовий та міжнародний лізинг.
Міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Для міжнародного виду лізингу особливо важливі:
• вибір валюти контракту;
• оцінка ризику зміни курсу валюти;
• митний режим лізингоодержувача;
• податки на лізингодавця;
• захист права власності іноземного лізингодавця в країні лізингоодержувача.
Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу вносить платежі, передбачені умовами договору.
Розрахунки по операціях з міжнародного лізингу проводяться в іноземній валюті лише через уповноважені банківські установи.
Основними формами розрахунків з лізингових операцій є акредитив і банківський переказ.
Бухгалтерський облік в умовах фінансового лізингу у лізингоодержувача та лізингодавця розглянемо в табл.22.
Таблиця 22.
Облік операцій фінансового лізингу
| Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків | |
| дебет | кредит | |
| 1 | 2 | 3 |
| У лізингоодержувача | ||
| 1. Акцептовано рахунок – фактура іноземної фірми лізингодавця за імпортне обладнання, що отримається у фінансовий лізинг | 152 | 531 |
| 2. Нараховано витрати з доставки обладнання | 152 | 685 |
| 3. Списано лізингоодержувачем витрати з доставки обладнання | 685 | 312 |
| 4. Нараховано мито і митні збори | 152 | 642 |
| 5. Сплачено мито і митні збори | 642 | 311 |
| 6. Нараховано ПДВ при ввезенні об’єкта лізингу | 644 | 641 |
| 7. Введено в експлуатацію обладнання, одержане у фінансовий лізинг | 10 | 152 |
| 8. Відображено частину довгострокової заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році | 531 | 611 |
| 9. Нараховано амортизацію об’єкта фінансового лізингу | 23,91 | 131 |
| У лізингодавця92,93 | ||
| 10. Сплачено витрати на придбання об’єкта фінансового лізингу | 631 | 311 |
| 11. Оприбутковано об’єкт фінансового лізингу | 104 | 631 |
| 12. Об’єкт фінансового лізингу переданий лізингоодержувачу за вартістю, яка складається зі справедливої вартості об’єкта та суми орендної ставки відсотка | 161 | 104 |
| 13. Нараховано суму доходу за користування об’єктом фінансового лізингу, яка відноситься до звітного періоду | 377 | 732 |
| 14. Отримано від лізингоодержувача суми справедливої вартості об’єкта | 311 | 161 |
| 15. Отримано і зараховано на поточний рахунок суму орендної ставки відсотка звітного періоду | 311 | 377 |
Облік лізингових платежів розглянуто на прикладі І.
Приклад 1
Тов. "Поділля" за договором фінансового лізингу згідно з графіком 30 червня ц.р. нарахувало лізинговий платіж, який необхідно сплатити іноземному лізингодавцю у розмірі 12000 євро, зокрема 9000 євро - відшкодування вартості об'єкта лізингу, 3000 євро - винагорода (лізинговий відсоток). Податок на репатріацію доходів складає 15 % від суми винагороди. Його сплату було здійснено 8 липня ц.р.
Об'єкт лізингу використовується у господарській діяльності лізингоодержувача.
Курс НБУ на дату здійснення операцій
| Дата | Курс НБУ, грн./євро |
| 30.06 | 5,96 |
| 8.07 | 5,98 |
2. Облік консигнаційних операцій
Консигнація є різновидом комісійної торгівлі.
Консигнація (від лат. соп8і§паііоп - письмовий доказ) - різновид агентської комісійної угоди, відповідно до якої товари, що поставляються на експорт, після перетину кордону країни експортера поміщаються на склад тимчасового зберігання та поступово, в міру реалізації чергової партії, розмитнюються агентом-комісіонером та реалізуються на внутрішньому ринку країни імпортера.
Учасниками консигнаційних операцій є консигнант та консигнатор.
Консигнант - принципал, який віддає агенту (консигнатору) свої товари на консигнацію для реалізації за кордоном.
Консигнатор - особа, що одержує від консигнанта товари, продає їх зі свого складу, від свого імені за винагороду, яку консигнант сплачує консигнатору за договором консигнації.
Консигнатор може бути оптовим покупцем або промисловим агентом.
Оптовий покупець є представником тільки покупців, за дорученням яких на комісійній основі він купує товари у виробників або у їх представників.
Промисловий агент займається збутом на певній території товарів декількох підприємств-виробників, що не конкурують між собою.
Завданням промислового агента є одержання замовлень.
Розміщення ввезених на територію України консигнаційних товарів проводиться на спеціальні митні ліцензійні склади.
Митний ліцензійний склад - це митний режим, при якому ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без сплати мита та інших податків і без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України.
Консигнаційна операція здійснюється на підставі договору консигнації.
Договір консигнації - це такий договір, за яким одна сторона (консигнатор) зобов'язується протягом певного часу (строку договору консигнації) за обумовлену винагороду продати від свого імені та за рахунок консигнанта доставлені на склад в країні консигнатора товари.
Обов'язковою нормою консигнаційної угоди є точне визначення номенклатури та кількості товару, який надходитиме за договором консигнації.
У консигнаційній угоді слід визначити термін консигнаційного продажу певної партії товару, а також термін виконання контракту, умови повернення консигнанту нереалізованого товару, порядок погашення збитків, пов'язаних з поверненням.
За консигнантом право власності на товар залишається до моменту його збуту.
Резидент України в консигнаційному договорі може виступати як у ролі консигнанта, так і в ролі консигнатора.
У консигнанта відвантажені товари за договором консигнації обліковуються на балансі до моменту їх реалізації і відображаються на рахунку 28 "Товари", субрахунку 283 "Товари на комісії".
Передача товарів на консигнацію оформляється записом: дебет 283 і кредит 281.
При одержанні повідомлення від консигнатора про продаж товарів вартість їх в обліку консигнанта відображається за цінами продажу по кредиту рахунка 702 "Дохід від реалізації товарів" і дебету 362 "Розрахунки з іноземними покупцями". Одночасно первісна вартість товарів списується по кредиту рахунка 283 і дебету рахунка 902 "Собівартість реалізованих товарів". Отримана виручка консигнатором перераховується на рахунок консигнанта і зараховується в дебет субрахунка 312 "Поточний рахунок в іноземній валюті" з одночасним відображенням по кредиту субрахунка 362.
У консигнатора товари, що надійшли від постачальника, обліковуються на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні".
При реалізації товарів вони списуються з кредита позабалансового рахунка 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні".
В обліку консигнатора вартість реалізованих товарів списується за цінами продажу в кредит рахунка 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг". Та частина виручки, що належить консигнанту - нерезиденту відображається по дебету субрахунка 703 і кредиту субрахунки 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками".
Витрати, пов'язані з наданням послуг з реалізації токарі н консигнатора збираються на рахунку 903 "Собівартість виконаних робіт, послуг".
Дохід консигнатора зменшується на суму нараховано митних зборів, акцизного збору.
3. Облік компенсаційних операцій
Компенсаційна угода - форма зустрічної торг умов якої зарубіжний партнер поставляє машини, обладнання та технології, іноді комплектні заводи в обмін сировини та напівфабрикатів, що виготовлені обладнанні.
Поставки по компенсаційних здійснюватись поставками узгоджених напівфабрикатів, а частково – оплатою грошових коштів.
Заборгованість по компенсації сировиною і напівфабрикатами, курсова різниця визначається; а коли погашатиметься заборгованість грошима, тоді вона є статтею монетарною і по ній буде перераховуватись курсова різниця на кожну дату балансу та на дату надходження коштів в її погашення.
Бухгалтерський облік компенсаційних операцій розглянуто на прикладі 2.
Приклад 2
ТзОВ "Поділля" уклало з американською фірмою компенсаційну угоду, згідно з якою американська фірма має поставити на Україну обладнання 132000 доларів (120000 доларів - вартість обладнання, 120000 доларів - страхування).
Через чотири роки ТзОВ "Поділля" відвантажує в рахунок заліку продукцію, вироблену на поставленому обладнанні, на повну його вартість. Митний збір - 0,2 %.
Курс НБУ на дату здійснення операцій
| Дата | Курс НБУ, грн./євро |
| 10.09.2003 | 5,30 |
| 8.071.09.2007 | 5,50 |
Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ “Поділля” за вересень 2003 р.
| Дата | Зміст господарської операції | Сума | Кореспонденція рахунків | ||
| дол. | грн. | дебет | кредит | ||
| 10.09 |
ВМД, рахунок. Нараховано кредиторську заборгованість за обладнання, що поставляється на умовах компенсаційної угоди; за страхування |
120000 12000 |
636000 63600 |
152 152 |
632 632 |
| 10.09 |
ВМД, нараховано митний збір (636000 + 63600) * 0,2% = 1399 грн. 100% |
1399 | 152 | 642 | |
| 10.09 | Платне доручення, сплачено митний збір | 1399 | 642 | 311 | |
| 10.09 |
ВМД, платіжне доручення. Нараховано та сплачено ПДВ по імпорту (636000 + 63600) * 0,2 = 139920 грн. |
139920 139920 |
644 641 |
642 311 |
|
| 12.09 | Акт приймання – передачі основних засобів. Оприбутковано за первісною вартістю обладнання, що передане в експлуатацію | 700999 | 104 | 152 | |
Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ “Поділля”, що будуть відображені у вересні 2003 р.
| Дата | Зміст господарської операції | Сума | Кореспонденція рахунків | ||
| дол. | грн. | дебет | кредит | ||
| 1.09 |
Рахунок – фактура, ВМД Відвантажено фірмі продукцію за контрактною вартістю |
132000 | 699600 | 362 | 701 |
| 1.09 | Проведено залік заборгованості за компенсаційного операцією | 132000 | 699600 | 632 | 362 |
| 1.09 | Списано фактичну собівартість відвантаженої продукції | 690000 | 901 | 26 | |
| 1.09 | Рахунки, платіжне доручення. Оплачено витрати з митного оформлення продукції | 5300 | 93 | 311 | |
| 1.09 |
ВМД Включено до складу податкового кредиту, сплачений при імпорті обладнання ПДВ |
139920 | 641 | 644 | |
4. Облік реекспортних та реімпортних операцій
Реекспорт товарів означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.
У цьому випадку імпортні товари можуть завозитись до України; перебувати в Україні транзитом або експортуватись ними без завезення до України при реалізації їх на міжнародних аукціонах.
При ввезенні іноземних товарів на митну територію України, заявлених митним установам як реекспорт, податок на додану вартість та акцизний збір сплачується шляхом видачі простого векселя, взятого на облік митними органами з відстроченням платежу на термін УО календарних днів з дати митного оформлення ввізної ВМД на умовах податкового кредиту.
Реекспорт таких товарів повинен здійснюватися не пізніше як за 90 календарних днів з дати митного оформлення ввізної ВМД.
Підставою для митного оформлення товарів, що ввозяться для реекспорту, є подання декларантом митниці простого векселя з відстроченням платежу, взятого на облік податковою установою.
Якщо митним органом не було заявлено, що товари ввозяться для реекспорту, або був заявлений інший їх обсяг, чи вони не були реекспортовані протягом 90 днів, то податок на додану вартість та акцизний збір підлягає сплаті до бюджету на підставі митної вартості таких товарів з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.
При здійсненні реекспорту імпортних товарів, які не піддавались на території України переробленню (обробленню і перебувають у такому самому стані, як і на момент ввезення), податок на додану вартість та акцизний збір, якщо вони були сплачені до бюджету, підлягають відшкодуванню податковими установами.
Таким чином, існують різні ситуації здійснення реекспортних операцій.
По-перше, це використання традиційних організаційних форм торгівлі на зовнішньому ринку, таких, як міжнародні біржі та аукціони.
По-друге, ситуація вимушеного експорту може виникнути в процесі призупинення нормального ходу зовнішньоторговельної операції у випадку відмови покупця оплатити товар у момент прибуття його в порт призначення або банкрутства покупця, що проголошено під час доставки товару.
По-третє, реекспорт виступає також складовою більш складної зовнішньоторговельної операції, наприклад, при реалізації великих проектів будівництва за кордоном, які потребують закупівель окремих видів матеріалів та комплектного обладнання в третіх країнах, минаючи ввезення його в країну експортера.
У зв'язку з різними методами здійснення реекспортних операцій розрізняють різний порядок ведення бухгалтерських записів (табл. 26)
Реекспорт прямого відвантаження
| Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
| дебет | кредит | |
| 1. Відкрито з поточного рахунка в банку акредитив для розрахунку з іноземним постачальником | 314 | 312 |
| 2. Прийнято на облік імпортний товар від постачальника | 281 | 632 |
| 3. Передано імпортний товар на реекспорт | 282 | 281 |
| 4. Списано реекспортний товар у реалізацію | 902 | 282 |
| 5. Отримано кошти від іноземного покупця ре експортного товару на транзитний валютний рахунок підприємства | 314 | 702 |
Реімпорт - це ввезення товару, раніше вивезеного з митної території України.
Реімпорт включає:
ввезення з-за кордону раніше вивезених вітчизняних товарів, що не підлягали там переробці;
товари, що повертаються в країну у випадку не продажу їх на аукціонах з консигнаційних складів; товари, забраковані покупцем.
Реімпортна операція є експортною операцією, яка не відбулась. Основна ознака такої операції - перетин товаром кордону своєї держави двічі.
Моментом вивезення (експорту) є день прийняття декларації або день перетину кордону України, а момент ввезення (реімпорту) - день прийняття останнього документа, необхідного для митних цілей.
Бухгалтерський облік реімпортних операцій відображений в табл.27.
Бухгалтерський облік реімпортних операцій
| Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
| дебет | кредит | |
| 1. Відображено облікову вартість відвантаженого товару | 902 | 28 |
| 2. Відвантажено товар на експорт за контрольною вартістю | 362 | 702 |
| 3. Нараховано й оплачено витрати з транспортування товару до прикордонного пункту України |
93 685 |
685 311 |
| 4. Нараховано експортне мито та митні збори | 93 | 642 |
| 5. Списано витрати з перевезення товару за кордон | 93 | 312 |
| 6. Повернуто товар в Україну із складу з – за кордону як реімпортний (методом “червоного сторно”) | 902 | 28 |
| 7. Списано контрактну вартість товару (методом “червоного сторно”) | 362 | 702 |
| 8. Списано витрати з доставки товару до прикордонного пункту України | 28 | 312 |
| 9. Нараховано і сплачено мито і митні збори |
28 642 |
642 311 |
| 10. Оплачено витрати з доставки ре імпортного товару до підприємства | 28 | 311 |
| 11. Списано витрати з експорту товару | 791 | 93 |
| 12. Сплачено експортне мито, раніше нараховане на рахунок митного органу, повернуто митним органом підприємству |
642 311 |
716 642 |
Питання для самоконтролю
1. Що таке лізинг, фінансовий лізинг і консигнація?
2. Хто є учасником консигнаційних операцій?
3. На якому рахунку ведеться облік товарів у консигнатора?
4. Що таке компенсаційна угода?
5. Що таке реекспорт, реімпорт?
Підготовка до лекції як до акту публічного виступу – третій етап роботи. Якщо на попередньому етапі лектор утворює продуману, композиційно оформлену, відредаговану “модель” майбутньої лекції, то на останньому він починає безпосередню підготовку до реалізації цієї “моделі” в процесі виступу перед слухачами [ 10, 42 ].
4. Використання інформаційно-комунікаційних технологій при проведенні лекційного заняття «Особливості обліку інших зовнішньоекономічних операцій»
Під інформаційно-комунікаційними технологіями розуміють сукупність методів та технічних засобів, які використовуються для збирання, створення, організації, зберігання, опрацювання, передавання, подання й використання інформації [7].
Необхідне матеріально-технічне забезпечення заняття:
комп’ютерний навчальний клас, розрахований щонайменше на одну студентську групу, або засіб екранної проекції;
програмне забезпечення 1С Предприятие;
Інформація - це сукупність даних, фактів, які використовують для повідомлення про щось, для одержання відомостей про навколишній світ. До поняття інформації можна віднести і зміст завдань, вправ, які потрібно виконати або розв'язати [ 17, 70 ].
Поряд з текстовим матеріалом лектор для більшої переконливості повинен підготувати наочні посібники до майбутньої лекції.
Зображення або діаграми за декілька секунд пояснять те, на виклад чого необхідно було б загаїти не менше години. Необхідно підібрати до лекції матеріал, котрий допоможе слухачу зрозуміти основну думку лекції – карти, схеми, креслення, графіки, таблиці, плакати, ілюстрації, фотографії, зразки, макети, моделі, слайди [ 19, 37 ].
Зрозуміло, переконувати і доводити лектор буде словом, але дуже корисно все це підтвердити наочно. Аудиторія краще засвоє основні положення лекції, глибше зацікавиться викладаємими проблемами. Сміліше слід звертатися і до використання технічних засобів навчання.
При проведенні лекції слід використовувати принцип наочності, надаючи студентам можливість бачити документи на екрані, що значно прискорить їх розуміння про документи, їх реквізити, та спосіб оформлення.
Висновки
В ході курсової роботи була розроблена методика підготовки і проведення лекційного заняття «Особливості обліку інших зовнішньоекономічних операцій» з дисципліни «Облік ЗЕД» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, були враховані міжпредметні зв’яки та попередньо набуті навички роботи з програмним забезпеченням. В методиці запропоновані наступні елементи ІКТ: комп’ютерна програма 1С Предприятие, засіб екранної проекції. Використання цих засобів, на мою думку, сприятиме більш активному засвоєнню знань при підготовці бухгалтерів, тому що ця програма широко використовуються і на виробництві.
Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства - навчити учнів і студентів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології. У зв'язку з цим виникає нагальна потреба у прискоренні підготовки викладачів і фахівців у сфері ІКТ, в оснащенні закладів освіти сучасною комп'ютерною технікою, педагогічними програмними засобами, електронними підручниками тощо. Від вирішення цього завдання визначальною мірою залежатиме розвиток країни..
Список літератури
1. Сучасні підходи до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні (Круглик В.С.)
2. Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшей школе. - М., 1974.
3. "Облік ЗЕД" – навч.посібник Гордієнко Н.І. Карпушенко Н.Ю.
4. Биков В.Ю., Жук Ю.О. Класифікація засобів навчання // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць /За ред.В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. - К.: Атіка, 2005. - С.39-60.
5. Гапонов П.М. Лекция в высшей школе. - Воронеж, 1977.
6. Гузеев В.В. Методы и организационные формы обучения. –М. 2001. –128 с.
7. Інформаційне забезпечення навчального процесу: інноваційні засоби і технології: Колективна монографія. - К.: Атіка, 2005. - 252с.
8. Лузан П.Г. Методи і форми організації навчання у вищій аграрній школі: Навчальний посібник. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 229 с.
9 Козаржевский А.Ч. Мастерство устной речи лектора. - М., 1983.
10 Кожевников К.П. Методика подготовки лекций. –Минск. 1976. –30 с.
11. Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України /За заг. ред. В. Зубка,- К.: Асасіетіа, 1997.- 290 с.
12. "Облік ЗЕД" – навч.посібник Небильцова В.М. Небильцова О.В.
13. Третяк А.М., Шквир М.І. Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафтів та сільськогосподарського землекористування. – К.: Ін-т землеустрою УААН, 2001. – 15с.
14. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник.— К.: Академія, 2001.- 528 с.
15. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник.-К.: Либідь, 2002.-560с.
16. О методике лекционного преподавания в вузе. Сост. Т.Ф. Цыгульская. –Кировоград. 1990. –14 с.
17. Одарченко Н.І. Використання відеоінформації при проведенні лекційних і семінарських занять у школі нового типу. –Суми. 1999. –79 с.
18. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие. - Ростов н/Д., 2002.
19. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии. Учеб. для студ. - /Под ред.С.А.Смирнова. - М., 2000.
Подласый И.П. Педагогика. Новый курс. - В 2 т. - Т.1. - М., 2001.
Смольянинов И.Ф. Советы начинающему лектору. –Л. 1980. –23 с.
22.Столяренко А.М. Юридическая педагогика. Курс лекций. - М., 2001.
23. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе. - М., 2002.
Хуторской А.В. Современная дидактика. /Учебник для вузов. - Питер, 2002.
Этюды дидактики высшей школы: монография /Под ред. А.П. Чернышева. - М., 1995.
Яковцова А.Ф. Лекция в высшей школе: Текст лекции. –Х. 1996. –20 с.