Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Навчання побудови тексту

Навчання побудови тексту

лікар.

Він перелітає з дерева на дерево, проводить медичний огляд своєї ділянки.

Цей птах заглядає у кожну щілину. І своїм довгим дзьобом знищує шкідливих комах.

Дятел - санітар лісу. Від нього не сховається жодна комаха.

2. Дятел - лісовий птах. У нього довгий дзьоб. Ним він знищує шкідників.

Сам дятел чорний, а голова червона, ніби на ній шапочка. У дятла дуже сильні і міцні лапи з довгими кігтями. Ними він зачіпляється за кору дерев.

Дятел - гарний і корисний птах.

На яке питання відповідає перший текст?

На яке - другий?

Отже, як називається перший текст? Як називається другий текст?

Про що говориться в зачині тексту - розповіді?

Про що говориться в зачині тексту - опису?

Про що говориться в основній частині розповіді?

Про що говориться в основній частині опису?

Про що говориться в кінцівці розповіді?

Про що говориться в кінцівці опису?

Отже, ви бачите, що і текст-розповідь, і текст-опис складаються з трьох частин. Але вони дещо відрізняються. Давайте подивимося чим саме вони відрізняються. Вчитель демонструє таблицю. І веде бесіду з учнями за таблицею.


Текст-розповідь Текст-опис

Зачин

Про кого розповідаємо

Зачин

Що (кого описуємо)

Основна частина

Що відбувається далі

Основна частина

Ознаки предмета чи явища

Кінцівка

Висновок

Кінцівка

Своє ставлення до описуваного предмета чи явища


Вправа 3. З'ясування різниці між стилями текстів.

Прочитайте тексти.

1. Калина - це кущ. У неї багато дерев’янистих стебел. Цвіте вона у травні. Цвіт у калини білий і запашний. Ягоди червоні. Ростуть гронами. Ця рослина має лікарські властивості. Під час хвороби пийте калиновий чай!

2. Калина - символ нашого українського народу. Вона задаровує своїм рясним, пахучим білим цвітом. Червоні ягоди калини звисають кетягами, прикрашаючи її. Здавна українці порівнюють калину з дівчиною-Україною.

Про що розповідається в цих текстах?

Що хотів сказати автор у першому тексті?

Що хотів сказати автор у другому тексті?

В якому тексті автор хотів подати точні ознаки калини? (У другому)

В якому хотів мальовничо описати калину? (У першому)

Вчитель підсумовує відповіді учнів і робить такий висновок:

У різних випадках ми висловлюємося по-різному. На уроках природознавства, математики висловлюємося точно, описуємо конкретні явища або предмети. А коли складаємо оповідання, загадки, казки, то намагаємося мальовничо змалювати події, явища, предмети.

Вправа 4. Визначення основної думки і стилю тексту.

1. Білочка - лісове звірятко. У неї руда або коричнева шубка, довгий пухнастий хвіст. На вушках чорні китички. Оченята у білки, наче маленькі чорні ґудзички. Білочка невелика і дуже спритна. Вона легко перескакує з дерева на дерево.

2. Білка - лісова тварина. Тіло її вкрите рудо-коричневою шерстю. Хвіст у білки довгий і пухнастий. Мордочка у цієї тваринки кругленька з маленьким чорним носиком.

Про що говориться у цих текстах?

Чи однаковий намір мав автор, коли писав ці два тексти?

Що мав на меті сказати у першому тексті?

Що мав на меті сказати у другому?

Отже, який перший текст? А який другий?

Вправа 5. Виявлення речення, яке стилістично відрізняється від стилю усього тексту.

Тюльпан.

Одного разу мама принесла додому тюльпан. Спочатку він був закритий. Та через кілька хвилин тюльпан розкрився і запалав, як факел. Він був такий гарний! У тюльпана пряме соковите стебло з м’ясистими листками.

Про що цей текст?

Подумайте, що автор хотів сказати у тексті. Він хотів точно назвати ознаки тюльпана чи мальовничо його описати?

Яке речення не відповідає задуму автора?

Як би ви поліпшили опис тюльпана? Напишіть.

Вправа 6.

Прочитайте текст.

Тоненька стеблинка простягається вгору. По стеблу, як кільця, в різні боки ростуть зелені листочки. Коло них сидять дрібнесеньким горошком ягідки чорниці. Вони чорні, з синім пушком.

А які запашні і корисні!

Про що цей текст?

На основі даного тексту напишіть такий текст, який можна було б розмістити у підручнику з природознавства.

6,7,8 уроки

Вправа 1.

Прочитайте текст.

Дорогу замело снігом. По ній ішла бабуся. Бабуся підковзнулася і впала. Василько допоміг бабусі піднятися. Юрко підняв бабусину сумку.

Що заважає сприймати текст?

Прочитайте текст, який виправив Максимко.

Дорогу замело снігом. По ній ішла бабуся. Вона підковзнулася і впала. Василько допоміг бабусі піднятися. Юрко підняв її сумку.

Який текст звучить краще? Чому?

Отже, для того, щоб на повторювати слово "бабуся", хлопчик замінив його займенниками. Якими саме?

Вправа 2.

Прочитайте текст.

Зимує білочка в дуплі. Хатинка у неї тепла і затишна.

У хорошу погоду білочка шукає їжу в лісі. Особливо любить ця тваринка ялинове насіннячко. А в морозні дні має вона харчі у своїй комірці.

Ще з осені підготувалась лісова господарка до зими.

Про кого цей текст?

Як автор ще називає білочку у своєму тексті?

Для чого він це робить?

Запам’ятайте! Для того, щоб текст було легко сприймати, треба використовувати синоніми. Вони допомагають уникнути одноманітності думки і повторів.

Вправа 3.

Про читайте текст.

Учні другого класу ходили в зоопарк. Там … побачили різних тварин: жирафу, левів, слона, тигрів. … дуже сподобалося у зоопарку. І коли … повернулися, то розповідали іншим … про екскурсію. Потім … навіть написали замітку у шкільну газету.

Якими словами можна замінити слово "учні"?

Вставте замість крапок синоніми до слова "учні". Для чого це потрібно?

Запишіть виправлений текст.

Вправа 4. З’ясувати, чи вдало використано займенник.

Замість слова "бджілка" дівчинка поставила займенник "вона". Прочитайте текст і скажіть, чи вдало вона це зробила.

Одного разу Марійка виручила бджілку з біди. Вона хотіла напитися, і впала у відерце з водою. Дівчинка кинула на воду листочок. Бджілка на нього вилізла, обсушила крильця і полетіла.

Чи вдало дівчинка вжила підкреслене слово? Чому?

Яке слово ви б поставили на місці слова "вона"? Чому?

Вправа 5. З’ясування ролі прислівників у тексті.

Учора ми заходили до одинокої бабусі. Хата у неї старенька. У хаті є піч. Вона гріє бабусю взимку. Біля печі стоїть ліжко, біля ліжка стоїть відро води. Біля вікна є стіл і лавка. На лавці учора сидів великий чорний кіт. Коли він нас побачив, то зістрибнув вниз і вибіг надвір.

Діти, як ви гадаєте, для чого у тексті вживаються підкреслені слова?

Так, ці слова нам потрібні для того, щоб краще і точніше описати події, обставини.

Вправа 6. Використання поняття "загальне-часткове" як засобу зв’язності тексту.

Вчора я бачила дуже гарного птаха. Він був білосніжний. Шия у нього довга-довга. Крила великі і дуже красиві. Дзьоб рожевий. Він плавав на озері. Про цих птахів кажуть, що вони дуже вірні.

Діти, про що цей текст?

Чи зустріли ви в цьому тексті слово "лебідь"?

А як же ви здогадалися, що мова йде саме про лебедя?

Якщо ви хочете комусь описати якийсь предмет чи явище і не називати його, то можна описати його по частинах. Тоді опис вийде детальний і та людина зрозуміє про що йдеться мова.

Вправа 7. Використання поняття "загальне-часткове" для опису квітки.

Одного разу сестричка принесла дуже гарну квітку. Ця квітка росте у полі. Голівка у неї жовта, наче сонечко. Білі і дуже ніжні пелюстки надають цій квітці дивовижної краси. Стебельце у неї тоненьке. А листочки, наче мереживо.

Про що цей текст?

Чи бачили ви, щоб у цьому тексті було слово "ромашка"? А як ви дізналися, що мова йде саме про ромашку?

Доберіть заголовок до тексту, який відповідає темі тексту.

На основі цього тексту складіть такий текст, який можна помістити у підручнику з природознавства. Використовуйте слова: стебло, листки, квітка, пелюстки для опису.

Вправа 8. Антоніми як засоби зв’язності тексту.

В селі у нашого дідуся є дуже великий садок. В ньому є високі дерева. Є і низькі. Є старі груші і молоді вишні.

Коли ми приходимо до дідуся в гості, він завжди нас пригощає солодкими грушами та вишнями, які зібрав у садку.

Зараз наш дідусь уже старий. А коли він був ще молодий, то посадив цей чудовий сад.

Про що цей текст? Яка його основна думка?

Доберіть заголовок, який відповідає темі тексту.

Знайдіть у тексті слова, протилежні за значенням.

Для чого автор їх використав?

Випишіть протилежні за значенням слова парами.

Складіть з ними кілька речень.

Вправа 9. Добір антонімів.

Доберіть антонім і завершіть речення.

1. Влітку тепло, а взимку ….

2. Вночі темно, вдень ….

3. Цукерка солодка, а лимон ….

4. У зебри є білі і … смуги.

5. Бегемот великий, а мишка ….

6. Дерево високе, а трава ….

2.3 Робота над текстом у зв’язку з вивченням лексико-граматичного матеріалу


Формування у молодших школярів мовленнєвих умінь слід здійснювати в зв’язку із опорою на вивчення лексико-граматичного матеріалу, зокрема із здатністю частин служити засобами зв’язності тексту.

Для того, щоб школярі поступово і неухильно опановували навички послідовного викладу думок, їм треба дати певний мінімум знань про закономірності побудови зв’язного мовлення, організовувати тренувальні вправи. Цьому сприяє зміст і структура підручників з української мови для 4-річної початкової школи.

Школярам варто пропонувати різноманітні вправи, наприклад:

аналіз тексту для визначення слів, що поєднують речення;

порівняння двох текстів в одному з яких речення сполучаються за допомогою абсолютного повтору, а в другому - різними словами, що називають той самий предмет;

заміна невиправданого повтору;

встановлення пропущеного засобу зв’язку.

Опрацьовуючи з другокласниками тему "Слова, які означають назву предметів (іменники)" вчитель може поряд із вивченням основного матеріалу пропонувати учням такі завдання.

1. Прочитайте текст.

Наша Батьківщина

Та земля, де ти народився, зветься Батьківщиною. Наша Батьківщина найкраща в світі. Сусідні держави з надією і любовўю дивляться на нашу Батьківщину.

Яке слово постійно повторюється? (Батьківщина)

Для чого це робиться? (Вчитель застосовує виправданий повтор)

2. Прочитайте тексти.

Маленьку білу кицю звали Пушинкою. Настя підібрала кицю на вулиці. У киці була перебита лапка. Дівчинка дбайливо доглядала кицю. Скоро лапка загоїлася. Киця залишилася жити у Насті.

Маленьку білу кицю звали Пушинкою. Настя підібрала її на вулиці. У тваринки була перебита лапка. Дівчинка дбайливо доглядала звірятко. Скоро лапка у киці загоїлася. Пушинка залишилася жити у Насті.

Про кого в них розповідається?

Яке слово постійно повторюється у першому тексті? Чи заважає це слово сприймати текст?

Які слова використано у другому тексті для того, щоб не повторювалося слово ІкицяІ?

Як ви гадаєте, для чого це зроблено? (Для уникнення повторів)

3. Прочитайте текст.

Під моїм вікном росте берізка. У берізки стрункий стовбур. У берізки біла кора з чорними цяточками, тонкі опущені віти. Влітку берізка вкрита зеленими листочками.

Яке слово у тексті повторюється?

Якими словами можна уникнути цих повторів?

Замініть слово "берізка" іншими, близькими за значенням, щоб уникнути повторів.

Під час вивчення теми "Слова, які означають назву предметів (іменники)" слід також вчити дітей замінювати родові поняття видовими в використовувати як засоби зв’язку.

1. Підкреслені слова замініть одним, що означає назву багатьох предметів.

А). У саду ростуть вишні, сливи, груші. Ці дерева фруктові.

Б). Ведмідь, вовк, лисиця живуть у лісі. Це лісові … (тварини).

В). Суниця, ожина, чорниця, малина - … (ягоди).

Г). Дуб, клен, сосна - … (дерева).

Д). Шпак, голуб, горобець - … (птахи).

Займенник у 2 класі як частина мови не вивчається. Але діти на практичному рівні знайомляться з тим, що займенники не називають того, про кого або про що йде мова, а тільки вказують на них. Діти також повинні знати, що займенники дають можливість уникнути одноманітності в тексті, що викликана повторенням одних і тих самих повнозначних слів.

Ознайомлення другокласників із займенниками має велике значення для розвитку мовного чуття, усунення одноманітності думки.

Учні 2 класу повинні усвідомити роль займенника в реченні. З цією метою вчитель організовує спостереження за займенниками. Здійснити це можна таким чином: дітям пропонується визначити, про кого йдеться в тексті - "Вона була тиха і несмілива. У класі була непомітна. Вона ніколи нікому не заважала".

Варто провести таку бесіду:

Чи можемо ми сказати, про кого йдеться в даному тексті?

Чому не можемо?

Спробуйте у першому реченні замінити слово "вона" на слово "дівчинка". Що у вас вийшло?

Про що йдеться в останньому реченні? Звідки ви про це дізналися?

Далі слід з’ясувати, на які питання відповідають слова "дівчинка" і "вона", до якої частини мови належить слово "дівчинка" і чому. Так вчитель поступово підводить дітей до висновку, що слово "вона" хоч і відповідає на питання хто?, проте не називає ні особи, ні предмета, тому це не іменник. Після цього другокласникам повідомляється, що такі слова називаються займенниками. На інших невеликих текстах слід показати значення займенників він, воно, вони.

Також пояснюють учням і роль займенників цей, ці, ця, це, які вказують на зміст попереднього речення.

Оволодіння лексичним багатством мови неможливе без вивчення її синонімічних і антонімічних засобів. Тому під час вивчення у 2 класі теми "Слова, які означають назву предметів (іменники)" слід з’ясувати роль синонімів як засобу уникнення одноманітності думки.

Робота над синонімами допомагає учням тонше сприймати слово, бачити в ньому, крім основного значення, ще й різні смислові та експресивні відтінки, а відтак, бути точнішими у слововживанні.

У процесі роботи над синонімами потрібно сформувати у дітей такі вміння:

розрізняти в мовленні близькі за значенням слова;

добирати синоніми;

замінювати в тексті те чи інше слово синонімом;

самостійно вживати в готовому тексті дібране за смислом синонімічне слово;

самостійно вибирати із свого лексичного запасу найбільш влучний для висловлення власної думки синонім.

Робота над синонімами повинна проводитись систематично і планомірно. Система роботи над синонімами розвиває у школярів навички уникати повторення тих самих слів, одноманітності викладу. Від уміння з ряду синонімів вибирати одне слово, яке б найповніше передавало думку, залежить правильність, точність, образність вислову.

Важливо також організовувати спостереження за лексичною сполучуваністю синонімічних слів. Учні повинні усвідомити, що синоніми мають неоднакову здатність поєднуватися з іншими словами. З цією метою слід використовувати вправи, на словосполучення із синонімічними словами (наприклад, коричневий, карий і плаття, очі, костюм).

Отже, збагачення мовлення синонімами збільшує словниковий запас не тільки кількісно, але і якісно, тобто робить словник школярів точним і виразним. А це впливає на розвиток мовлення учнів. Система роботи над синонімами розвиває у школярів навички уникати повторення тих самих слів, одноманітності викладу.

У чинному підручнику для 2 класу з української мови є вправи із синонімами, проте їх недостатньо і школярі не вміють практично користуватися у власному мовленні навіть тими синонімами, які їм відомі.

Вправи для роботи із синонімами.

Спочатку дітям слід дати текст для аналізу. У ньому повторюється слово. Треба з’ясувати, яке слово повторюється і як автор ще називає той об’єкт.

1. Прочитайте текст.

З настанням зими важко стало жити лісовим мешканцям. Тільки білочці зима не страшна.

Багато різної їжі запасла маленька господарка на зиму. Ще восени трудівниця збирала, сушила на сучках гриби. Насіння, жолуді, горіхи ласунка сховала в дуплі старого дуба.

Добре ж білка приготувалася до зими!

Про кого розповідається в тексті? (про білочку)

Чи в кожному реченні вживається слово "білочка"?

Як ще автор називає білочку?

Чи близькі ці слова за значенням? Кого називають ці слова?

Потім дати текст, у якому є слово, що повторюється і дати завдання, щоб діти замінили це слово близькими за значенням. Слова подані у довідці.

2. Прочитайте текст.

Хто охороняє здоров’я дерев?

Це робить дятел. Цілий день дятел проводить медичний огляд своєї ділянки. Дятел перелітає з дерева на дерево, заглядає у кожну щілину. Від гострого дзьоба дятла не сховається жодна комаха.

Який недолік ви помітили у цьому тексті?

Виправте цей недолік за допомогою слів близьких за значенням. Використовуйте слова для довідок.

Слова для довідок: великий друг лісу, лісовий лікар, незвичайний хірург, птах.

Яку роль відіграють ці слова у тексті? (допомагають уникнути одноманітності думки і повторів).

3. Прочитайте текст.

Цуценя.

Це було влітку. Василько гуляв на березі річки. Раптом він почув шарудіння у кущах. Хлопчик нахилився, розсунув кущі і побачив маленьке цуценя. … жалісно пищав. Василькові стало жаль … і він приніс … додому. На горищі Василько знайшов ящик, настелив туди ганчір’я і поклав у нього свою …. В ящику новому … хлопчика було тепло і зручно.

Ви побачили, що у тексті є пропущені слова. Як ви гадаєте, про кого вони повинні розказати?

Запишіть текст, вставляючи пропущені слова. Потрібні вам слова ви знайдете у довідці.

Довідка. Цуценя, песик, невдаха, знахідка, друг, тваринка звірятко.

Наступна вправа - це вправа на самостійний добір синонімів.

Вправи на самостійний добір синонімів є кінцевою метою вправ із синонімічними засобами. Вони мають на меті формування навичок самостійного добору слів із власного лексичного запасу і використання їх у власному мовленні.

Серед різноманітних видів вправ під час вивчення лексико-граматичного матеріалу не менш важливе значення мають вправи з антонімами, мета яких - збагатити словниковий запас учнів, виробити у них уміння яскраво та образно висловлювати свої думки. Крім того, виконуючи вправи з антонімами, школярі користуються такими логічними операціями, як порівняння, зіставлення, протиставлення, які сприяють розумовому розвиткові дітей.

Для того, навчити дітей розрізняти антоніми і правильно ними користуватися. у своєму мовленні, потрібні спеціальні вправи які залежно від поставленої мети можуть проводитися на окремих словах, словосполученнях, реченнях і зв’язних текстах.

У роботі з антонімами використовують такі види вправ:

виділення з речення чи тексту слів, протилежних за значенням;

добір антонімів до поданих слів;

заміна в тексті виділених слів антонімами;

дописування речень словами, які мають антонімічний смисл;

складання речень з антонімами.

Вправи для роботи над антонімами.

1. Прочитайте текст.

Заєць - дика тварина. Він полюбляє моркву і капусту. Живе у лісі. У зайця довгі вуха і куций хвіст.

Знайди слова, які протилежні за значенням. Випиши їх.

Прочитайте текст.

Зебра - дика тварина. Вона живе в Африці. Схожа на коня, але має чорні і білі смуги. Зебра - травоїдна тварина. Їсть траву та листки дерев.

Знайди у тексті антоніми.

Склади речення з цими антонімами.

Вправа на знаходження антонімів у поданому тексті.

2. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова, протилежні за значенням. Випишіть ці слова.

Влітку я їздив на море зі своїми батьками. А взимку ми каталися з ними на санчатах з гірки, що біля нашого дому.

3. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому антоніми.

У нашому садку росте багато фруктових дерев. Є у нас стара груша. Вона дуже висока. Є і молоденька вишенька. Вона ще невеличка.

4. Прочитайте текст.

Замініть виділені в тексті слова антонімами і складіть опис похмурого ранку.

Сонячний

Небо здається високим.

Літній

По ньому пливуть пухнасті хмаринки.

Ранок

З-за обрію визирнуло золоте сонечко.

З кожною хвилиною стає все спекотніше.

Похмурий

літній

ранок

5. Прочитайте текст. Замість пропусків вставте потрібні слова. Слова ви знайдете у довідці.

Взимку минулого року ми відпочивали у горах Карпатах.

Там дивовижні краєвиди. Спочатку ми піднімалися …, потім спускалися …. Каталися на лижах і насолоджувалися красою Карпат.

Хоч було дуже …, та мені там сподобалося.

А … того ж року мій брат їздив на море. Була … погода, яскраво світило сонечко.

Довідка. Вгору, тепла, холодно, влітку.

6. Прочитайте текст. Виділені слова замініть антонімами. Запишіть новий текст.

У Марійки є великий чорний кіт. Він дуже пухнастий. Очі у нього великі і добрі. Вуса у того кота довгі. Він завжди грається з гостями Марійки.

Який кіт вам подобається більше?

7. Прочитайте текст.

Зранку повівав легенький вітерець. Вгорі лопотіли осички. Внизу поважно похитувалася папороть.

Для чого в тексті потрібні виділені слова?

Знайдіть протилежні за значенням слова. Чи допомагають вони зв’язати текст. Яким чином вони допомагають зв’язати текст?

Складіть речення з підкресленими словами.


2.4 Опрацювання тексту на уроках розвитку зв’язного мовлення


Теоретичні знання про текст і його характерні ознаки повинні стати основою для створення власного тексту учнями початкової школи. Треба вчити дітей орієнтуватися в завданнях та умовах спілкування. Учні повинні знати, для чого вони створюють свій текст, кому він буде адресований. Повинні вміти планувати хід думки, обміркувати попередній план розгортання задуму, намітити тезу висловлювання, обдумати висновки і кінцівку.

Працюючи над своїм твором, учень порівнює компоненти свого тексту з кращими варіантами, вносить поправки. Для того, щоб твір став яскравим і насиченим, треба дібрати такі мовні засоби, які характерні для даного типу і стилю тексту.

Написання тексту-опису "Мій котик".

Створення будь-якого тексту розпочинається з орієнтування в умовах спілкування. Слід з ясувати, для чого створюється дане висловлювання, кому буде адресоване. Треба створити такі умови, які б викликали внутрішнє спонукання висловити свої думки і почуття, бажання розповісти про свої враження.

Діти, уявіть, що у вас є дуже гарний котик і ви хочете описати його своєму дідусеві. Якщо ми хочемо описати когось чи щось, то що це буде за текст? (Опис)

Про що ви розкажете у своєму тексті? (Про те, який котик, його ознаки)

Кому буде адресований ваш текст, одній близькій людині чи багатьом незнайомим людям? (Близькій людині)

Для чого ви створите свій текст? (Щоб дідусь уявив котика)

Обов’язково треба нагадувати дітям про те, що речення повинні бути розташовані в логічній послідовності. Нагадувати, що кожне наступне речення уточнює, розкриває задум попереднього, доповнює його.

Діти, не забувайте, що речення повинні бути у логічній послідовності, що треба свою думку доводити до кінця. Якщо скажете, що у котика гарні очі, то про що будете розповідати у наступному реченні? (Про колір очей, форму)

Після цього доцільно згадати про будову тексту. Для узагальнення знань про будову тексту-опису варто використати схему, що подана у статті О. Лобчук [Лобчук]

Обов’язково треба запитати дітей, чи може бути текст без зачину чи без кінцівки, основної частини. І зробити такай висновок, у якому нагадати, що у тексті повинні бути наявні усі частини тексту, інакше то буде не текст.

Чи може бути текст без зачину? (Ні) Чому?

А чи може бути текст без основної частини? (Ні) Чому?

А може існувати текст без кінцівки? (Ні) Чому?

Отже, для того, щоб утворився текст, повинні бути наявні усі частини: зачин, основна частина, кінцівка. Пам’ятайте про це!

Коли будете будувати текст, то про що розкажете у зачині? (Про те, що у мене є котик)

Про що у основній частині? (Його ознаки)

Про що у кінцівці? (Що я люблю свого котика)

Як починаємо писати кожну частину тексту? (З абзацу) Чому?

Скільки абзаців буде у тексті, який ви напишете? (3) Чому?

Треба постійно нагадувати про те, що до будь-якого тексту можна дібрати заголовок. І про те, що заголовок можна дібрати відповідно до теми і основної думки тексту.

Діти, якщо ми будуємо текст, то що до нього можна дібрати? (Заголовок)

Відповідно до чого? (До теми і основної думки)

Доберіть заголовок до свого тексту відповідно до теми тексту.

Перед тим, як писати текст, треба дібрати мовні засоби для вираження думки. Оскільки зараз працюємо над створенням тексту-опису, то треба дібрати прикметники, які є ознаками тваринки.

Давайте відшукаємо у нашій мові такі слова, які допоможуть дідусеві уявити вашого котика. (Колективний добір прикметників)

Шерсть - Яка? - гладенька, блискуча, пухнаста, довга, кудлата, чорна, руда, смугаста, біла.

Голова - Яка? - кругла, продовгувата, маленька, велика.

Вушка - Які? - маленькі, великі, гостренькі.

Очі - Які? - жовті, зелені, великі, маленькі, світяться в темноті, з тоненькими зрачками.

Носик - Який? - вологий, рожевий, чорний.

Вуса - Які? - довгі, короткі, чорні, стирчать, як антени.

Лапки - Які? - м’які, чорні, білі, з плямками, з кігтиками.

Хвіст - Які? - довгий, короткий, пухнастий, гладенький.

Чи будете ви у кожному реченні вживати слово "котик". А як ви його заміните? Доберіть синоніми до цього слова. (Діти добирають синоніми)

Котик - тваринка, улюбленець, друг. А якими займенниками можна замінити слово "котик" у тексті? (Він)

Після добору синонімів варто скласти усно кілька речень з цими словами.

Діти, давайте складемо кілька речень з тими словами, які ми підбирали. (Діти складають речення. Вчитель при потребі корегує структуру речень)

Усі ці слова і речення, які ми добирали, допоможуть вам у побудові вашого тексту. Ви можете їх використовувати при складанні тексту.

Діти, складіть усно невеличкий текст, а кілька текстів ми зараз послухаємо і будемо приступати до написання тексту. (Діти розказують усно кілька текстів)

Ось ви почули кілька текстів своїх однокласників. А тепер приступайте до написання власних текстів. Давайте пригадаємо, з яких частин складається текст. (Зачину, основної частини, кінцівки)

Як починаємо писати кожну частину тексту? (З абзацу)

Як повинні бути розташовані речення в тексті? (У логічній послідовності)

Чи може текст існувати без якоїсь частини? (У тексті повинні бути усі частини)

Чи будете постійно повторювати слово "котик"?

Якими синонімами будете замінювати слово "котик"?

Для чого ви це будете робити? (Для уникнення одноманітності думки)

Що будете описувати, які частини котика? (Тіло, голову, вушка, носик і т.д.)

Дуже часто діти забувають писати кінцівку. Тому треба нагадати, як завершується текст.

Чим завершите свій текст? (Висновком, кінцівкою) Про що напишете у кінцівці?

Приступайте до роботи.

Учні самостійно пишуть власні тексти.

2. Складання тексту-розповіді "Мій літній відпочинок".

Створення тексту-розповіді, як і іншого тексту, розпочинається із орієнтування в умовах спілкування. Приступаючи до творення тексту-розповіді, треба створити таку ситуацію, щоб діти уявили собі усю послідовність подій, щоб виникло бажання поділитися враженнями від літнього відпочинку.

Діти, пригадайте, як ви відпочивали улітку. Мені дуже цікаво, як ви відпочивали і я хочу, щоб ви мені розповіли про те, де ви відпочивали, з ким, і чи сподобалось вам відпочивати. Отже, сьогодні на уроці ми будемо складати розповідь про свій відпочинок.

Коли ми про щось розповідаємо, то що це буде за текст? (Розповідь).

Кому буде адресований ваш текст? Близькій людині, знайомій чи незнайомій, чужій? (Знайомій)

Для чого ви будете створювати свій текст? (Для того, щоб та людина уявила, як ми відпочивали, поділитися враженнями від відпочинку, розповісти про свій відпочинок)

Давайте пригадаємо, з яких частин складається текст-розповідь. (Вчитель демонструє схему, подану у статті О. Лобчук [Лобчук])

Як називається перша частина?

Як називається друга частина?

Як називається третя частина?

Що таке зачин? (Вступна частина)

Про що розкажете у зачині? (Про початок подій, місце, час)

Про що будете розповідати у основній частині? (Про те, що робили, як саме відпочивали)

Як закінчите свою розповідь? Про що розкажете у кінцівці? (Про те, чим закінчився відпочинок і чи сподобалося відпочивати)

Діти, якщо ми будуємо текст, то що до нього можна дібрати? (Заголовок)

Відповідно до чого? (До теми і основної думки)

Доберіть заголовок до свого тексту відповідно до теми тексту.

Перед тим, як писати текст, треба дібрати мовні засоби для вираження думки. Оскільки зараз працюємо над створенням тексту-розповіді, а у розповіді основне навантаження несуть дієслова та

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: