Формування екологічної культури молодших школярів у сучасній початковій школі
Вчителі-методисти Г.І. Холомкіна, В.Л. Лола і Л.М. Хафізова пропонують давати дітям заучувати перед екскурсією вірш про природу, використовуючи для цього вірші І. Буніна, Ф. Тютчева, С. Єсеніна. На екскурсії використовувати загадки С. Маршака, Е. Благіної, Є. Сєрової, Р. Федькіна. [45; 74].
В.Л. Лола пропонує використовувати і дидактичні ігри, такі як: «Телеграми» або «Що змінилося?» тощо (див. Додаток Б), направлені на порівняння побаченого і відтворення в пам’яті того, що було [45].
Існує і третій напрям, по якому працюють вчителі в справі екологічного виховання школярів. Це напрям зі створення програм та підручників природознавства відмінних від традиційних. А.А.Плешаков розробив підручник для чотирилітньої початкової школи. Цей підручник починається розділом «Природа і ми». Рубрика служить зв’язуючою ланкою між курсами «Ознайомлення з навколишнім світом» (1-2 класи) і «Природознавство» (3-4 класи) [57].
У центрі уваги цих курсів взаємодія людини і природи. У 1 і 2 класах воно розглядається в ширшому контексті пізнання навколишнього світу в цілому.
Тема «Природа і ми» починає курс 3 класу. Вона повторює, узагальнює, систематизує знання, що вже є в учнів, про природу і взаємодію з нею людини, і розширює поняття учнів в цій області. У підручник 3 класу включено п’ять розділів: «Природа і ми», «Збережемо повітря і воду, корисні копалини і ґрунт», «Збережемо дивовижний світ рослин і тварин», «Берегтимемо здоров’я» і заключний розділ «Що таке екологія?» [57].
Останній розділ є додатковим, до нього можуть звернутися найдопитливіші учні. Наявність цього розділу не означає того, що екологічні матеріали відсутні в перших розділах. У розділі «Що таке екологія?» зроблена спроба представити екологію в концентрованому і узагальненому вигляді, використовуючи при цьому певний мінімум елементарної екологічної термінології.
У даному підручнику розкриваються наступні ідеї: ідея різноманіття природи; ідея екологічної цілісності природи (реалізується через розкриття багатоманітних екологічних зв’язків між неживою і живою природою, усередині живої природи); ідея єдності природи і людини (розглядається значення кожного природного компоненту, що вивчається, в житті людей, аналізується негативна і позитивна дія людини на всі ці компоненти і розглядаються питання здоров’я).
Отже, можна зробити висновок, що питаннями екологічного виховання і виховання молодших школярів займається досить багато педагогів. І роблять вони це по-різному. На нашу думку, причиною цього є те, що питання екологічного виховання складне і неоднозначне в тлумаченні. Всі ці методи та прийоми є цікавими та доцільними. Та вчителеві необхідно використовувати ці методи відповідно до рівня сформованості екологічної культури саме свого контингенту учнів, відповідно до їх розвитку, компетентностей та індивідуальних привілеїв.
З метою перевірки наведених теоретико-методичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей екологічного виховання молодших школярів у процесі учбової діяльності.
Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап (2007-2008 н.р.), у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів з проблем екологічного виховання та формування основ екологічної культури в учнів 3-4 класів, формулювалася гіпотеза і завдання дослідження.
Практичний етап експериментального дослідження (2008-2009 н.р.) був пов’язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв’язанням завдань експерименту, проведенням формуючого експерименту у 3 класі з метою перевірки гіпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці. На кінцевому етапі проводився аналіз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з’ясовувалися подальші перспективи використання розробленої методики екологічного виховання молодших школярів у процесі навчальної діяльності.
Експериментальне дослідження проводилося на базі Тернопільської спеціалізованої початкової школи з поглибленим вивченням іноземної мови та СЗОШ І-ІІІ ст. № 14 м. Тернополя. Формуючим експериментом було охоплено 22 учні експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 23 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання.
Плануючи процес екологічного виховання на уроках «Я і Україна. Я і природа», читання, рідної мови, образотворчого мистецтва та інших навчальних дисциплін, ми враховували необхідність наступних дій:
• визначення місця і функцій процесу екологічного виховання у структурі уроку;
• передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути під час роботи;
• визначення змісту, обсягу та форми екологічно спрямованих завдань;
• планування процесу екологічного виховання через подачу навчальних завдань екологічного спрямування невеликими, логічно завершеними частинами;
• підбір наочного дидактичного матеріалу (гербаріїв, колекцій, роздаткових та інструктивних карток), таблиць, схем, слайдів тощо;
• обґрунтування раціональних способів перевірки навчальних завдань.
У процесі організації екологічного виховання у процесі учбової діяльності ми, перш за все, навчали дітей працювати із наочними посібниками, приладами, підручником тощо, ставили перед ними мету, завдання та спільно визначали шляхи його виконання.
З метою формування екологічної свідомості молодших школярів засобами навчального матеріалу ми підбирали такі завдання:
• порівняння певних фактів, явищ;
• спостереження згідно з планом;
• складання екологічних описів;
• малювання екологічних об’єктів;
• проведення природоохоронних дослідів;
• робота з таблицями чи пам’ятками, розробленими вчителем;
• практична природоохоронна робота.
У процесі проведення формуючого експерименту залежно від цілей уроку і дидактичних особливостей виучуваного матеріалу ми використовували завдання навчального (дидактичного), формуючого і перевірного характеру.
Для самостійного ознайомлення з необхідністю екологічної роботи ми пропонували учням і новий матеріал. Перед цим визначалося, яку частину матеріалу необхідно викласти вчителю, а яку школярі можуть засвоїти на уроці самостійно за допомогою натуральних об’єктів, роздаткового матеріалу, таблиць чи пам’яток, спеціально розробленого плану, підручника тощо. Велике значення в екологічному вихованні мала робота над малюнками і схемами, оскільки вона привертала увагу учнів до ілюстрацій, вчила робити висновки. Подібні роботи займали небагато часу, але давали значний ефект.
На уроках «Я і Україна» під час усвідомлення нового матеріалу значну частину демонстраційних дослідів ми проводили у формі фронтального експерименту, тим самим значною мірою підвищуючи їхню ефективність. Особливо цінним було застосування цього методу, коли використовувалося наочне обладнання, виготовлене самими учнями у процесі практичних занять на уроках трудового навчання. Поки учні не оволоділи навичками самостійної роботи з роздатковим матеріалом, процес ознайомлення із ним проходив під керівництвом учителя.
Як показали результати дослідження, процес екологічного виховання проходив успішно лише в тому разі, коли діти розуміли мету, їм було цікаво її досягти, вони володіли навичками виконання відповідних дій. Для цього молодшим школярам роздавалися індивідуальні картки, в яких було записано рекомендований план міркування.
Для звернення уваги молодшим школярам пропонувалися такі завдання, для виконання яких потрібно було поєднати розумові дії з практичними. Наприклад, не тільки прочитати й зробити висновки, а й порівняти текст з попереднім, навести свої приклади, провести досліди, спостереження, виконати відповідне природоохоронне завдання, тощо.
Ілюстрації підручників часто використовувалися у процесі екологічного виховання школярів, особливо через відсутність у школі відповідних наочних посібників. У такому випадку ілюстрації у підручниках ставали основними джерелами нової інформації. Організовуючи роботу з підручником, ми враховували, що підручники створювались без урахування специфіки екологічного виховання. Тому ми вводили додаткові вказівки для учнів щодо визначення екологічної спрямованості матеріалу підручника. До кожного малюнка продумувався ряд завдань, які допомагали спрямувати увагу дітей на виявлення екологічних ознак різних предметів та явищ, що зображені на малюнках.
Так, під час вивчення теми «Кругообіг води в природі» ми пропонували учням виконати наступні завдання:
• розглянь малюнок;
• простеж, куди зникає дощова вода;
• що станеться, коли вода пройде через забруднений шар гірських порід?
• як запобігти порушенню кругообігу води у природі, тощо. Важливим засобом екологічного виховання молодших школярів, відповідним до даного вік, були екологічні ігри та цікаві завдання. Наведемо приклади таких ігор та вправ.
1. Гра «Малята».
Програмовий зміст. Розширити знання учнів про диких тварин (лисиця, заєць, ведмідь, білка, їжак, вовк) та їх повадки. Закріпити вміння правильно називати частини тіла тварин, виділяти істотні ознаки поняття «звірі».
Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.
Хід гри
Клас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зображенням дорослих тварин, інша – малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх малят.
Завдання:
1. Фантазування: барлога ведмедя зменшилася до розміру рукавички. Як буде жити ведмідь?
2. Метод фантограм:
Заєць бігає, стрибає. а) перенесемо зайця із степу в море – як буде?
3. Творчо-емпатійні вправи.
Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:
а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими готується...»
б) зустрілися їжак з білкою і розговорилися...
II. Гра Знайди свою маму.
Програмовий зміст. Розширити знання дітей про свійських тварин. Розвивати спостережливість та вміння виділяти характерні ознаки дорослих тварин та їх малят.
Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.
Хід гри
На столі розкладаються картки із зображенням малят домашніх тварин. Учням роздаються картки із зображенням дорослих свійських тварин. Дається завдання: дібрати малят до дорослих тварин, описати дорослу тварину, виділити її характерні ознаки; розповісти, що цікавого помітили, спостерігаючи за домашніми тваринами. Виграє той, хто перший впорається із завданням.
Завдання:
1. Символічна синектика – імітація повадок свійських тварин.
2. Переплутати мам та малят, придумати спільні умови проживання – як будуть спілкуватися, як харчуватися?
а) як будуть жити собака із лошам?;
б) корова з кошеням?
III. Гра «Який це птах?»
Програмовий зміст. Розширення поняття «птахи»; формування вміння розпізнавати перелітних, осілих та зимуючих птахів за їх зображенням та характерними звуками (співом).
Унаочнення. Картки із зображенням типових для даної місцевості перелітних, осілих та зимуючих птахів; запис співу окремих птахів.
Хід гри
На магнітній дошці прикріпити зображення птахів у довільному порядку. Клас поділяється на 3 команди, визначаються лідери. На столі розкладені картки із написами: «перелітні», «осілі», «зимуючі». Лідери обирають певну картку. Дається завдання: дібрати ілюстрації птахів, що входять у це поняття, розмістити в ряд на дошці під написом. Командам дається 1 хвилина, щоб порадитися. За сигналом вчителя обговорення припиняється, а лідери, по черзі, виконують завдання. Інші команди стежать за правильністю виконання. Школярі мають право використати ту ілюстрацію, яка вже була розміщена, якщо вважають, що це було зроблено помилково. Виграє команда, яка правильно виконала завдання (або допустила найменше помилок).
Індивідуальне змагання.
За характерними звуками впізнати птаха, назвати його та знайти ілюстрацію. Завдання:
1. Фантазування на тему: «Ой, якби я мала (мав) крила...»
2. Метод каталогу (перенесення властивостей неживих об’єктів на птаха): вода птах без запаху без кольору рідка і т.д.
3. Метод мозкового штурму.
Птаха зачинили в клітці. Як йому вибратися звідти?
Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм.
І. Гра «Що де росте?»
Програмовий зміст. Закріпити знання дітей про назви знайомих рослин та місць, де вони ростуть (ліс, луки, водойма).
Унаочнення. Ілюстративний матеріал із зображенням природних угруповань (ліс, луки, водойми); гербарні зразки рослин цих угруповань або живі рослини.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням лісу, луків, ставка, річки. Вони мають дібрати відповідні гербарні листки (живі рослини), розповісти про пристосування даних рослин до умов існування.
Завдання:
1. Перенести рослини лісу у водойму; рослини водойм – на луки; рослини луків – у ліс. Що в результаті цього трапиться?
2. Метод фантастичної проблеми.
Що трапиться, якщо: а) у лісі не буде дерев?;
б) у ставку – води?; в) на луках ростимуть лише дуби?
II. Гра «Хто де живе?»
Програмовий зміст. Продовжити формувати поняття про тварин диких та свійських, місце їх проживання та пристосування до умов існування.
Унаочнення. Ілюстративний матеріал різних типів середовища існування тварин, картки із зображенням диких і свійських тварин.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням домашнього подвір’я, лісу, луків, водойми. На столі викладають зображенням вниз малі картки, на яких зображені тварини. Школярі добирають тварин відповідно до середовища існування. Називають тварину, розповідають про її пристосування до умов існування, визначають, до якого класу належить тварина (звір, птах, комаха, риба, земноводні, плазуни).
Завдання:
1. За методом каталогу створити нове середовище існування.
2. Мозковий штурм.
Як прожити: рибі у лісі?; ящірці у річці?; черепасі на луці?
III. Гра «Підбери гриб».
Програмовий зміст. Продовжити формувати уявлення дітей про гриби; закріпити знання про зовнішній вигляд і назву гриба; місця, де він полюбляє рости. Виробляти вміння відрізняти їстівні гриби від отруйних.
Унаочнення. Картки із зображенням грибів.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням грибів. Діти мають назвати гриб, розповісти, коли він з’являється та де полюбляє рости. Визначити, який у них гриб: їстівний чи отруйний. Знайти пару – до їстівного гриба дібрати схожий на нього отруйний гриб; розповісти про способи розрізнення їстівних грибів і їх двійників – отруйних.
Завдання:
1. Екологічне прогнозування.
Що буде, якщо в лісі зникнуть гриби?
2. Фантазування: гриб виріс вищий від дерев, що буде?
3. Творчо-емпатійні вправи.
Уявити себе грибом і передати свої відчуття (мухомор; маслюки).
У процесі проведення дидактичних ігор екологічного спрямування ми використали такі прийоми та методи розвитку творчої уяви дітей:
І. Фантазування.
1. Типові прийоми фантазування:
а) інверсія або зробити навпаки. Змінити властивості, дію, принцип, закон на протилежний.
Наприклад, гарячий вогонь став холодним (бо його намалювали на льоду); вовк став добрим (бо тепер він – травоїдна тварина);
б) збільшення або зменшення об’єкта природи. Збільшуємо комара до величезних розмірів. Що трапиться ?;
в) прискорення чи уповільнення дії об’єкта або його властивостей. На Землі дерева майже не ростуть. Чому? Чим усе це закінчиться?;
г) перервні процеси зробити безперервними чи навпаки.
На Землі постійно світить Сонце. Що трапиться? Повітря буде подаватися порціями. Як жити?;
д) зміна середовища існування для певного об’єкта: риба живе в пустелі...;
є) надати живому об’єкту рис неживого та навпаки.
2. Метод асоціацій чи каталогу слугує для перенесення властивостей одного об’єкта на інший. А потім за допомогою вільних асоціацій виводилася велика кількість наслідків, генерувалися нові фантастичні ідеї.
Живий об’єкт: крокодил зелений, зубатий, пливучий.
Неживий об’єкт: стілець дерев’яний, складний, м’який.
Переносимо властивості одного об’єкта на інший:
Дерев’яний крокодил – сувенір.
Складний крокодил – іграшка.
Стілець зелений – пофарбований зеленою фарбою.
3. Вправа «Робінзон Крузо».
Ситуативні завдання, мета яких – знайти способи виживання в екстремальних умовах.
4. Вправа «Чорний ящик».
Мета: знайти секрет «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.
У чорному ящику плід.
– Сухий чи соковитий?
– Великий чи малий?
– Круглий чи продовгуватий?
– Їстівний чи ні?
– Червоний чи зелений? і т.п.
II. Мозковий штурм.
Під час проведення мозкового штурму створювалися 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення – генеруванні – заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов’язково записувався вчителем.
На другому етапі – оцінці – кожна ідея піддавалася експертизі і вибиралися оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.
III. Метод фокальних об’єктів.
Суть методу полягає в тому, що вибирався об’єкт, систему тримали у фокусі уваги і переносили на неї властивості інших, що не мали до неї ніякого відношення, об’єктів. При цьому виникали незвичайні сполучення, які вчитель прагнув розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовувався таким чином:
– вибирався об’єкт, який необхідно вдосконалити;
– формувалася мета його вдосконалення;
– вибиралися із книг, газет, журналів кілька випадкових об’єктів, записують їх ознаки;
– ці ознаки переносилися на даний об’єкт.
Приклад.
Об’єкт – річка. Випадкові об’єкти:
бджола працелюбна маленька кусюча кішка гнучка зубата пухнаста
Працелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається...
IV. Метод фантограм полягає у тому, що прості прийоми перетворення застосовуються не лише до об’єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.п., а по іншій – типові прийоми.
Карась риба вкрита лускою тіло видовжене живе у воді, плаває...
Перенесемо у ліс: як буде рухатися? як дихати? як рятуватися від ворогів?
Реалізація розглянутої системи заходів підвищувала ефективність навчально-виховного процесу і позитивно впливала на екологічний розвиток дітей молодшого шкільного віку.
Для усвідомлення учнями того, що етичні норми і правила поширюються як у стосунках між людьми так і зі світом природи, ми використовували різноманітні завдання і вправи екологічної спрямованості і у процесі навчання іншим навчальним дисциплінам. Основна роль при цьому належала художньому слову, а, отже, урокам читання. Так, слова із поезії «Щоглик» П.А. Грабовського: «Не то пташки, милі дітки, – шкода навіть черв’яка» – були ключовими у формуванні гуманного ставлення молодших школярів до всього живого. Пройти емоційну школі – школу виховання добрих почуттів (В. Сухомлинський) допомагали дітям і твори А. Дрофаня «На велику воду», Н. Забіли «Журавлик», В. Сухомлинського «Не забувай про джерело», А. Хорунжого «Плакучий бук» та ін.
Працюючи над поезією А. Костецького «Не хочу», вчитель наголошував, що все живе має право на жити так само, як і людина («І стеблинку, гілку чи травинку я не ображу – це страшенний гріх!»), а охороні ти природу треба заради неї самої («Метелика лов» ти я не хочу; він – квітка неба, хай живе собі!»).
Використовуючи фрагменти художніх творів, учитель пропонував школярам розв’язати ту чи іншу екологічну задачу, ознайомлював їх із правилами екологічно грамотної поведінки у природі не у формі моралізування, а надаючи їм право вибору варіанта поведінки, змогу умотивувати його. З цією метою використовувалися твори Є. Гуцала «Зайці», В. Носака «Несподівана зустріч», О. Копиленка «Весна в лісі», В. Кави «Він живий», А. Бортняка «Зламана гілка» та ін. За допомогою цих творів створювалися такі педагогічні ситуації, які мали значний виховний вплив, сприяли формуванню підструктури відповідального ставлення дітей до природи, бо без цього їхні знання є лише «інтелектуальним баластом».
Ми враховували, що досягнути успіхів у формуванні екологічної свідомості екоцентричного типу можна лише тоді, коли підростаюче покоління оволодіє стратегіями і технологіями взаємодії з природою. Адже свідомість формується у процесі діяльності. Що треба зробити, щоб допомогти природі, школярі довідувалися з творів О. Вишні «Вдячні шпаки», О. Левченка «Якщо допоможемо», О. Довженка «Матусин город», В. Скуратівського «Лелечина криниця» та ін.
Також ми залучали дітей до посильних для їхнього віку природоохоронних справ, бо без цього наявність навіть адекватних уявлень і понять, сформованість відповідального ставлення до природи не забезпечить вирішення екологічних проблем, оскільки людина буде безпорадною при реалізації своїх знань у практичній діяльності.
Отже, на формувальному етапі дослідження ми виділили систему вправ екологічного спрямування, що передбачала врахування наступних педагогічних умов: зв’язок з життям, наступності, єдності діяльності на уроці і в позаурочний час, різноманіття форм екологічного виховання, практичної спрямованості у формуванні екологічної культури молодших школярів.
2.3 Аналіз результативності експериментального дослідження
На констатувальному етапі експериментального дослідження було проведено анкетування учнів Тернопільської спеціалізованої початкової школи з поглибленим вивченням іноземної мови та СЗОШ І-ІІІ ст. № 14 м. Тернополя для виявлення рівня сформованості їх екологічної культури та вчителів – для виявлення місця проблеми у їх діяльності (всього до анкетування було залучено 45 учнів і 16 вчителів). Зміст анкет див. додаток В.
Відповідаючи на питання анкети, вчителі продемонстрували непогану обізнаність щодо суті екологічного виховання. Переважна більшість (80 %) вчителів чітко структуризували екологічне виховання. Разом з тим, серед уроків, на яких вчителі використовували матеріал екологічного спрямування, виділяють природознавство (100 %), образотворче та трудове навчання (35 %). Дуже мала кількість респондентів (7 %) вказувала на екологічні можливості читання, математики тощо.
Також не вражали різноманітністю і форми роботи – передусім позакласні заходи (85 %); на уроках – бесіди, розповіді (76 %), зрідка ігри (15 %).
Аналізуючи відповіді учнів, треба вказати на непогану загальну поінформованість в проблемах екології. Учні також стверджують, що вчителі досить часто наголошували на проблемі збереження природи (85 %). Та мало хто з опитаних чітко сформульовував причини, чому (навіщо) слід її оберігати (16 %).
Разом з тим, учні згадували один-два виховні заходи на екологічну тематику, серед яких переважна більшість називала підгодовування птахів узимку (70 %), свято осені (62 %), інші (4 %).
Все це говорить про слабке різноманіття форм та прийомів екологічної роботи в школі, погане розуміння вчителями необхідності такої роботи на всіх предметах і в позаурочний час, а також недостатньо вдалий підбір матеріалу для роботи з молодшими школярами.
Для визначення впливу експериментальної методики навчання на сформованість екологічної культури та навичок природоохоронної роботи на формувальному етапі експериментального дослідження учням 3 класу були запропоновані різноманітні завдання з різних навчальних дисциплін по різних темах.
З метою визначення ефективності експериментального дослідження у підвищенні ефективності процесу екологічного виховання третьокласників ми пропонували учням серію контрольних екологічно спрямованих завдань. Це були завдання на визначення змістовності і дієвості знань, набутих у процесі екологічного виховання молодших школярів шляхом використання навчальних завдань такого типу:
Тема «Вода»
1. Подивись на фізичну карту України. Скажи, якими кольорами нанесені на ній річки, озера, моря. Порівняй, чи справді річка у нашому місті має чисту, прозору воду?
2. У статті «Без води немає життя» на с. 91 прочитай перший і третій абзаци. Скажи, що таке твердий, рідкий і газоподібний стани води. Що станеться, коли процес переходу води у різні стани порушиться? Чим це загрожує людству загалом і конкретно нам?
3. Довідайся, де бере початок, куди впадає річка, що протікає через наше місто. Які екологічні проблеми ти побачив під час спостережень .
4. Розкажи, де у твоїй місцевості знаходиться вода. Наведи приклади річок, озер, струмків. Розкажи про озеро у такій послідовності: назва озера і де воно розміщене; звідки озеро поповнюється водою; яка в ньому вода; які його береги; зміни рівня води в озері та з яких причин відбуваються; заростання озера; як озеро використовується населенням і які наслідки такого використання.
Тема «Гірські породи».
1. У статті «Що таке гірські породи» на с. 98 прочитай перший і другий абзаци. На с. 99 розглянь малюнок. Розкажи, де беруться гірські породи і коли вони виникли. Які наслідки їх використання людиною?
2. У першій графі таблиці прочитай план вивчення властивостей нафти, у другій – запиши результати своїх спостережень.
| План | Властивості нафти |
|
Порівняй нафту з торфом і кам’яним вугіллям. Чим нафта відрізняється від них? У склянку з водою налий трохи нафти. Що відбудеться з нею? Який висновок з цього можна зробити? Що стається з нафтою, розлитою на поверхні річки чи озера? Чи можуть у такій воді жити рослини, тварини? Чому? |
3. У першій графі таблиці прочитай властивості нафти, а в другій – запиши властивості природного газу. Що спільного між цими речовинами? Що відмінного? Який вплив використання нафти і газу на навколишнє середовище? Що слід робити, щоб не забруднювати середовище? Що слід робити, коли негативний вплив на середовище вже відбувся?
| Властивості нафти | Властивості природного газу |
|
Масляниста рідина. Рідина темно-бурого кольору. Рідина з різким запахом. Легша за воду. Горить кіптявим полум’ям. Виділяє багато тепла. |
4. У статті «Що таке корисні копалини» на с. 99-100 прочитай третій абзац. Які ознаки горючих корисних копалин в цій частині тексту названо? Чи може людство обійтися без використання корисних копалин? Що слід зробити, щоб не забруднювати навколишнє середовище?
5. У статті «Гірські породи потребують охорони» на с. 100 прочитай перший абзац. Які предмети з твого довкілля зникли б? Назви їх.
Тема «Ґрунт»
1. Довідайся, які ґрунти переважають у твоїй місцевості.
2. Розглянь малюнок на с. 101. Який шар земної поверхні називається ґрунтом? Чому кольори шарів різні? Який із них найцінніший для землеробства?
3. У статті «Що таке ґрунт» на с. 102 прочитай третій абзац. Скажи, з чого утворюється перегній. Для чого він потрібний рослинам?
6. Разом з учителем проведи такий дослід: візьми грудочку ґрунту, поклади в металеву коробочку, потримай її деякий час над вогнем. Над коробочкою потримай шматочок скла, Що утворилося на склі? Чому? Який висновок з цього можна зробити?
7. Які ти знаєш ґрунти? Чим вони відрізняються? Назви найважливішу ознаку ґрунту.
8. Чи можуть рослини обійтися без ґрунту? Назви ознаки руйнування ґрунтів у нашій місцевості. Що робиться, щоб уникнути цього?
Тема «Зелене диво Землі»
1.У статті «Зелене диво Землі» на с. 105 прочитай третій абзац. Скажи, чому рослин називають зеленим дивом Землі?
2. Назви, які ти знаєш рослини – маленькі і великі, дикорослі і культурні. Намалюй рослину, яка тобі найбільше подобається.
3. Склади усну розповідь «Що мені дають рослини».
4. Розглянь на малюнку (с. 107 підручника) рослини. Придивися уважно до квіток і листків. Чим вони відрізняються, чим схожі?
7. Доведи, що рослина – живий організм. Що дають рослини людині?
8. Поміркуй, чи змогли б рослини жити без ґрунту? А люди без рослин? Який висновок з цього можна зробити?
9. Заповни таблицю «Лісові рослини». Розкажи, як ти охороняєш лісові рослини.
| Дерева | Кущі | Трави | Гриби | ||
| хвойні | листяні | їстівні | отруйні | ||
Тема «Ліс»
1. Яку користь приносять ліси?
Розгляньте схему. Доповніть її матеріалами з підручника.
2. Поясніть, як ви розумієте такі твердження: Ліс – одяг Землі; збирач води; охоронець річок; захисник ґрунту; лікар; сторож здоров’я людини; дім для тварин.
3. Поміркуйте!
У лісі вирубали всі старі дуплисті дерева. Через деякий час молоді дерева були уражені шкідниками. Ліс загинув. Чому це трапилось?
4. Які з перелічених грибів ви не покладете до своєї корзини? Білий гриб, лисинка, сироїжка, мухомор, груздь, бліда, поганка, опенька, підосичник, підберезник, маслюк. Чому не можна знищувати отруйні гриби?
5. Дізнайтесь, яке специфічне природоохоронне значення мають тополі, берези, сосни. Довідка. Тополі – найкращі пилососи; берези захищають від шуму; сосни – найкращі борці з мікробами.
6. Дізнайтесь, які рослини лісу є лікарськими.
7. Уважно прочитайте матеріал підручника і запишіть ознаки природи, які вказують на те, що настав час підсніжників.
Збільшуються______________
зникає__________________
дзюрчать________________
блищать_________________
2. Доберіть із тексту і запишіть, якого кольору квіти у
гусячої цибульки_____________
проліска_________________
анемони_________________
підсніжника_______________
пшінки_________________
рясту __________________
Яку з цих рослин занесено до Червоної книги України? Тема «Тварини в природі».
1. Які тварини живуть у лісі твоєї місцевості? Що ти зробив для їх охорони?
2. Розглянь зображення гадюки і вужа. У першій графі таблиці прочитай характерні ознаки гадюки, у другій – запиши ознаки, властиві вужу. Яке значення цих тварин у живій природі?
| Гадюка | Вуж |
| Товсте
валькувате
тіло, куций
хвіст, округло-трикутна
плеската голова
з характерним
візерунком.
Тіло вкрите
лускою.
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |