Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Способи інтеграції змісту початкового навчання

Способи інтеграції змісту початкового навчання

частину теми. Розпочинається дискусія, в ході якої знаходять істину.

Тут робить припущення і обґрунтовує свою думку не лише вчитель, але й учні. Деякі з них бувають надто фантастичні за змістом. Це творчість знаходження істини в дискусії. Потім розглядаються і обговорюються різні питання і проблеми, що дозволяють людині пізнати світ. Інтегровані уроки, які проводять у відповідних кабінетах, дають можливість учням більш глибоко зрозуміти практичне застосування вивченого [54, 45].

Використання інтегрованих уроків приносить користь не лише учням, а й самому вчителеві. Спілкуючись з дітьми, педагог і сам іноді відкриває нові факти, іноді більш глибоко задумується над явищами, на які раніше майже не звертав уваги. Участь у підготовці та проведенні таких уроків збільшує багаж знань, дає можливість відчути інтеграцію між науками, жодна з яких не може існувати відокремлено від інших знань.

Уроки з елементами інтеграції змісту двох чи більше предметів виражають міжпредметну інтеграцію (читання і письма; читання і природо-знавства; природознавства і рідної мови (зв'язне мовлення); математики і трудового навчання (конструювання) та ін.) [47, 40]. Певні здобутки з цього питання можемо віднайти в передовому досвіді вчителів-практиків як України, так і ближнього зарубіжжя, що становить особливий аспект нашого дослідження. Внаслідок такого підходу до навчання учні отримують цілісну картину світу в аспекті змісту вертикальної теми. Точка дотику різних навчальних предметів має важливе моральне значення, допомагає формуванню світогляду учня, його ставленню до навколишнього світу, природи, суспільства, самого себе.

Особливий напрямок становлять інтегровані уроки, побудовані на основі змісту інтегрованих курсів, відповідно до інтегрованих програм [48]. Уроки, побудовані за змістом інтегрованих курсів, передбачають включення ігрових форм, методів, проблемних ситуацій, що безумовно сприяє активізації мисленнєвої, пізнавальної діяльності учнів і розширенню їхніх знань, розвитку зорового і слухового сприйняття, естетичному вихованню. Наприклад, у процесі образотворчої діяльності, вивчаючи побудову об'єктів, їх форму, колір, учні пізнають закони краси, які перебувають у пропорціях, кольорах і виражаються у плавності ліній, креслень. Діти вчаться бачити гармонію кольорів, ліній, безпосередньо торкаючись предмета вивчення, у них пробуджується любов та інтерес до краси навколишнього світу. Вчитель на свій розсуд може використовувати на уроці твори живопису, літератури, музики, що сприяє зняттю напруженості, перевантаженості, стомлюваності за рахунок переходу на різні види діяльності.

Готуючись до уроку, вчителі повинні старанно продумувати зміст навчальних завдань і використання різних прийомів їх подачі, щоб забезпечити кожному учневі радість першовідкривача, яка є могутнім стимулом для активізації не лише мислення, а й усієї особистості школяра [50]. Інтегровані уроки мають великі можливості для розвитку творчої особистості, забезпечуючи розвиток у дітей творчого мислення, формування наукового світогляду, розвиток пізнавального інтересу, бажання до самостійного здобуття знань. Учні на інтегрованих уроках активно включаються у діяльність, стають співробітниками вчителя, беруть участь у розв’язанні нових для себе пізнавальних і практичних задач.

Така робота переконливо доводить, що інтеграція навчальних предметів дає змогу кожному учневі розвивати свої здібності, опановувати програму в доступному йому темпі.

Можливості для інтеграції навчального змісту і проведення інтегрованих уроків досить широкі. Усе залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов'язані між собою, і вміння провести інтегрований урок без перевантаження дітей враженнями, щоб він підпорядковувався головній меті, а не був безладною мозаїкою окремих картин [31, 65]. Тому слід спочатку проаналізувати календарне планування, зіставити матеріал різних предметів, визначити теми, близькі за змістом або метою використання.

Слід враховувати те, що до проведення інтегрованих уроків готуватися треба не лише вчителеві, а й учням. Для цього їм пропонуються диференційовані завдання. Одні учні за планом, наданим учителем, добирають додаткову інформацію, інші працюють з тематичними словниками. Деякі учні вчать вірші, готують інсценізації уривків з художніх творів. Учитель перед проведенням уроку має перевірити готовність кожного учня.

Здебільшого інтегровані уроки проводить один вчитель, але в деяких випадках це можуть робити і два викладачі. Кількість годин, відведених на інтегрований урок, залежить від майстерності вчителя та підготовки учнів. Загалом урок може тривати одну годину або дві [40, 12].

Важливим у процесі практичної реалізації інтегрованого навчання є наявність доступних для вчителів початкової школи навчальних посібників, де розкриваються теоретичні й практичні аспекти проблеми. На сьогоднішній день доводиться констатувати, що в достатній кількості присутні хіба що посібники з теоретичних основ інтегрованого навчання (наприклад, Антонов Н.С. Інтеграційна функція навчання. – К.: Освіта, 1989. – 304 с.; Іванчук М.Г. Основи технології інтегрованого навчання в початковій школі: Навчально-метод. посібник. – Чернівці: Рута, 2001. – 97 с.; Козловська І.М. Аспекти дидактичної інтеграції: Курс лекцій. – Лекція 1, 2. – Львів: НМЦ КПО, 1999. – 48 с.; Проблеми інтеграції у сучасній професійній освіті: методологія, теорія, практика / За ред. І. Козловської та Я. Кміта. – Львів.: Сполох, 2004. – 244 с.; Чапаев Н.К. Теоретико-методологические основы педагогической интеграции. – М.: Ваклер, 1998. – 160 с.; та ін.).

Серед практично орієнтованих посібників доцільно назвати такі: Нестан-дартні уроки в початковій школі / Упоряд. О.Кондратюк. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128 с.; Сухаревская Е.Ю. Интегрированное обучение в начальной школе. – Ростов/Д., 2003. – 96 с., та деякі інші. Весь масив матеріалу, у тому числі розробки інтегрованих уроків та методичні рекомендації з їх проведення, можна знайти у журналах «Початкова школа», «Начальная школа», «Розкажіть онуку» та ін., проте матеріал цей охоплює лише окремі моменти інтеграції змісту початкової освіти і потребує систематизації.

Отже, навчально-виховна система початкового навчання поєднує процеси навчального пізнання й діяльності дитини, а інтегрований підхід до навчання дає змогу враховувати цю особливість початкового етапу навчання за допомогою вибору відповідної тематики, добору змісту нового матеріалу, способів і засобів оволодіння ним. Відповідно інтегровані уроки дають відчутні результати у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів: вносять у звичайну систему уроків новизну, знімають суворі кордони предметного викладання, допомагають дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно й водночас різнобічно.


2.2 Методика експериментального дослідження


На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що організація і проведення інтегрованих уроків перебуває на неналежному рівні. З метою удосконалення навчального процесу та підвищення результативності навчання нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику проведення інтегрованих уроків, а також перевірено її ефективність.

Дослідження здійснювалося у три взаємопов’язані етапи:

На першому етапі (2007-2008 рр.) – проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2008-2009 рр.) – проведено констатувальний експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику знань, умінь і навичок учнів; впроваджено у навчально-виховний процес удоскона-лену методику проведення інтегрованих уроків. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуваль-ного експерименту.

На третьому етапі (2009 р.) – опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульо-вано висновки, розроблено поради, які рекомендовано втілити у практику навчання молодших школярів.

На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту розроблена методика формувального експерименту. Експериментальна робота проводилася на базі Теребовлянської ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів Теребовлянського району Тернопільської області. Ним було охоплено 64 учні 3-А і 3-Б класів. Експериментальний і контрольний класи визначено за рівнем навчальних досягнень учнів.

Розробляючи програму експериментального інтегрованого навчання, ми виходили з розуміння загальнодидактичної схеми інтеграції, яка дозволяла усунути дублювання навчального матеріалу, забезпечувала єдиний підхід до здобуття ґрунтовних і цілісних знань при економії навчального часу. Основні елементи схеми такі:

1) вибір базового предмета – теми;

2) інтеграція знань базового предмета – теми за знаннями сумісних фундаментальних наук (математика, природознавство, художня праця);

3) профілювання знань із врахуванням потреб учнів та цінностей суспільства.

Виходячи з даної схеми, ми розробили зміст інтегрованих уроків (див. таблицю 2).


Таблиця 2

Тематика інтегрованих уроків

№ п/п

Тема інтегрованого уроку

Українська мова

Читання

Математика

Я і Україна

Образотворче мистецтво

Трудове навчання

Розвиток мовлення

Позакласне читання

ОБЖД

Музика

1 Я візьму той рушник
+

+



+

2 У зимовому лісі
+

+




3 Як живеться вам, птахи, на гребін-чиках дахів?



+
+


4 Від джерела до великої ріки
+
+





5 Цей ліс живий


+


+

6 Народне мистецтво і промисли

+

+
+

7 Школа безпеки






+ +
8 Мову рідної природи розуміти серцем вчись


+


+

9 Ясне сонечко — рідна матінка +





+

10 Таємниці живої природи


+


+


У 3 класі ми проводили інтеграцію змісту освіти на уроках такої тема-тики:

1. «Я візьму той рушник» (зінтегровані теми з уроків: образотворче мистецтво – «Зв'язок декоративних композицій з формою та призначенням виробу. Орнамент рушника»; читання – «Пісня про рушник»; музика – пісня П. Майбороди на слова А. Малишка «Рідна мати моя»);

2. «У зимовому лісі» (зінтегровані теми з предметів: читання – О.Олесь «Перший сніг»; О. Копиленко «Зима йде»; образотворче мистецтво – малювання на тему «У зимовому лісі»);

3. «Як живеться вам, птахи, на гребінчиках дахів?» (зінтегровані теми з предметів: образотворче мистецтво – «Зимуючі птахи»; розвиток мовлення – переказ «Допоможи птахам»);

4. «Від джерела до великої ріки» (зінтегровані теми з предметів: природознавство – «Поняття про річку. Річки своєї місцевості»; читання – казка «Про що розповів струмок»);

5. «Цей ліс живий» (зінтегровані теми з предметів: позакласне читання – «Що таке ліс?»; природознавство – «Поняття про ліс»);

6. «Народне мистецтво і промисли» (зінтегровані теми з предметів: позакласне читання – «Народне мистецтво і промисли. Гончарство. Витинанка»; трудове навчання – «Симетрія. Дивовижна ваза у техніці витинанки»; математика – «Розв’язування задач на збільшення і зменшення числа на кілька одиниць»);

7. «Школа безпеки» (зінтегровані теми з предметів: позакласне читання – В.Волков «Дві біди»; основи безпеки життєдіяльності – «Наодинці вдома. На вулиці»);

8. «Мову рідної природи розуміти серцем вчись» (зінтегровані теми з предметів: позакласне читання – «Якщо уважно довкола придивитись. Зима»; природознавство – «Підсумки спостережень за живою і неживою природою та працею людей узимку. Завдання для спостережень протягом весни»);

9. «Ясне сонечко – рідна матінка» (зінтегровані теми з предметів: читання – С.Олійник «Наші мами»; українська мова – складання твору-розповіді за опорними словами);

10. «Таємниці живої природи» (зінтегровані теми з предметів: природознавство – «Тварини – частина живої природи»; позакласного читання – «Я пізнаю світ тварин»).

Керуючись сукупністю дидактичних цілей кожного уроку, зокрема на вивчення того чи іншого розділу програми, ми намагалися знаходити найоптимальніше поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей.

За способами інтеграції видів діяльності нами виділено чотири основні типи інтегрованих уроків (див. табл. 3).


Таблиця 3

Типи інтегрованих уроків за способами інтеграції

Види діяльності, що інтегруються зі словесною творчістю

Їх пізнавальні можливості

1вид. Ігрова та предметно-практична діяльність: малювання, інсценізація, відгадування загадок, діалог, хоровий спів з елементами танцю, ознайомлення з навколишнім, народознавство.

Орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння уміннями вичленовувати ознаки, знаходити родові, видові ознаки; спільні й відмінні; істотні й неістотні, класифікувати їх; розширення уявлень про значення конкретних слів.

2 вид. Спілкування з природою, народознавство, відгадування загадок, виразне читання віршів, інсценізація, малювання, дослідницька діяльність.

Вводити в процес народження образного вислову, допомагає розкрити сутність зв'язків і залежностей у природі.

3 вид. Сприймання музичного й образного світу; художня праця, народознавство, інсценізація, відгадування загадок, виразне читання віршів.

Спрямований на розвиток уяви, розширення розуміння значення слів, що пояснюють поведінку людей, явища природи, суспільні події.

4 вид. Сприймання та аналіз тексту, художнього та пізнавального ( на природничу, історичну, народознавчу тематику); слухання музики; сприймання картин, діафільмів, словесне малювання, інсценізація.

Зіставляє словесний образ із графічним та музичним; активізує розвиток образного сприймання світу, уяви, думки.

Під інтегруванням навчальних предметів ми розуміли взаємне узгодження завдань окремих програм, щоб усунути дублювання, з одного боку, та створити умови для поглибленого засвоєння навчального матеріалу – з другого боку. Інтегрування завдань з різних предметів на змістовому мотиваційному та процесуальному рівнях позитивно перебудовувало весь навчальний процес, сприяло поєднанню в одному шкільному предметі узагальнених знань і вмінь, які раніше формувалися розрізнено – у структурі двох або кількох предметів.

Основними методичними принципами, які забезпечують інтеграцію завдань з різних предметів у рамках однієї теми, одного інтегрованого уроку, вважаємо такі:

- постійний взаємозв’язок теоретичних відомостей (знань) з їх застосуванням; знання у системі навчання є не самоціллю, а важливим засобом формування, вираження й удосконалення думки;

- активний характер навчання; опанування виучуваної проблеми має стати активним процесом, який забезпечить органічне поєднання всіх видів діяльності учнів;

- знання, уміння й навички, у тому числі й читання, переказ прочитаного слід розглядати як умову і компонент розвивального навчання.

Покажемо особливості інтеграції змісту освіти на двох аналізованих уроках.

Тема. Я візьму той рушник (зінтегровані теми з уроків: образотворче мистецтво – «Зв'язок декоративних композицій з формою та призначенням виробу. Орнамент рушника»; читання – вірш А.Малишка «Пісня про рушник»; музика – пісня П. Майбороди на слова А. Малишка «Рідна мати моя».

Мета: ознайомити дітей з виробами декоративного мистецтва, в оздобленні яких застосовуються різноманітні візерунки; ознайомити з технікою роботи гуашевими фарбами; вдосконалювати вміння виразно читати вірші, розвивати в учнів прагнення до відродження традицій і звичаїв українського народу.

Обладнання: різні види рушників, запис пісні П. Майбороди на слова А. Малишка «Рідна мати моя», карта України.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

Учитель. Розкажіть, будь-ласка, чи збереглися у ваших рідних якісь родинні пам'ятні речі. (Діти називають українську сорочку дідуся, дівочий віночок бабусі, старовинну фотографію тощо).

2. Читання вірша учнем.

Одна з учениць демонструє рушник і читає вірш В. В. Скуратівського «Мамині рушники».


Найкраще люблю я

В мами – рушники,

На яких, як сонце,

Сяють квіточки.

Червоні маки

І волошки сині

На рушниках квітнуть,

Немов на долині.

Між квітів колосся

Жовтим блиском сяє,

Хату мою рідну

Способи інтеграції змісту початкового навчанняТеплом зігріває.

Рушники у мами

Сонечком зігріті –

І таких немає

У цілому світі.


II. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ми малюватимемо візерунок побутового рушника середнього розміру, ознайомимося з віршем українського поета А. Малишка «Пісня про рушник», який став популярною піснею.

III. Робота над матеріалом уроку.

1. Розповідь вчителя.

Рушник на стіні. Давній наш звичай. Немає жодної оселі в Україні, котрої не прикрашали б рушники. Хата без рушників, казали в народі, мов родина без дітей. Рушник був обличчям оселі. Хліб і сіль на вишитому рушникові – ознака гостинності українського народу. Хліб і рушник – одвічні людські символи.

2. Словникова робота.

Рушник – довгастий шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду, стирання столу (побутовий); шматок декоративної тканини з орнамен-том традиційно використовується для оздоблення житла (декоративний), в українських народних обрядах (обрядовий).

3. Групова робота.

Розповідь учнів про рушник. (Учні заздалегідь приготувалися під керівництвом вчителя в позаурочний час після екскурсії в краєзнавчий музей.)

І група. Призначення рушників.

1-й учень. Рушники виконують обрядову і побутову функції. Відповідно до цього утвердилися і їхні назви: утирач (для рук та обличчя), стирок (для посуду, стола, лави), покутник (ними обвішували стіни й ікони), плечовий (пов'язували сватів), подарунковий, обрядовий (весільний).

2-й учень. Відповідно до призначення рушники різнилися й технікою виготовлення. Утирачі і стирники ткали переважно з цупких валових ниток, святкові – із кращих сортів льону чи конопель.

3-й учень. Візерунок на рушники наносили шляхом вишивання або ткання. Виготовлене полотно вимочували у воді, збивали прачами й білили на сонці. Роботу супроводжували обрядовими піснями, примовляннями, зачинами.

II група. Форма і розміри рушників.

1-й учень. Форма і розміри рушників цілком залежали від призначення: довгими і дуже довгими рушниками прикрашали ряд образів у хаті, встеляли дорогу молодим на весіллі. На Житомирському і Київському Поліссі такі рушники (ткані й вишивані) були вузькі й називалися «завісками».

2-й учень. Рушники середнього розміру, або дуже широкі, переважно – вишивані, що побутували на Сумщині та півночі Полтавщини, просто вішались як прикраса на стіну, їх вишивали не лише на білому полотні, але й на червоному (кумачі) – білими та різнобарвними нитками.

3-й учень. На Закарпатті ткали коротенькі рушники і оздоблювали лише на одному кінці. Такі рушники називалися «грядкові», бо їх вішали на грядку (жердку) декоративним кінезем.

III група. Орнаменти на рушниках.

1-й учень. Типовий орнамент рушника – казкові квіти у вигляді вазончика – дерева життя, на якому можна розпізнати рослинність України. Тут можна побачити соняшник і калину, китиці винограду і рожу, барвінок, дубові листочки.

2-й учень. Окремо декорували низ та береги рушника. З квітками вміло переплітався пташиний світ. Тут можна побачити півника і зозулю, різних фантастичних птахів. На рушниках переважали червоні нитки, рідше – в поєднанні з синіми.

4. Робота над віршем А.Малишка «Рідна мати моя» (Пісня про рушник).

а) Вступне слово вчителя.

Коли син вирушав з дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник як оберіг від лиха і бажала, щоб рушничком йому слалася дорога в житті. Про це співається у відомій пісні Платона Майбороди на слова Андрія Малишка «Рідна мати моя».

б) Прослухування запису пісні.

До кого автор звертається у цій пісні?

в) Читання вірша А. Малишка учнями вголос.

Якою поет уявляв маму? Що дала мати синові в дорогу?

г) Робота над змістом вірша.

Як би ви пояснили вислови: «рушник вишиваний на щастя, на долю дала», «хай на ньому цвіте»?

д) Вибіркове читання вірша.

Що бачив поет, простеляючи рушник?

(Поет бачив рідну хату, зелені луки, росянисту доріжку, солов'їні гаї, засмучені материнські очі, лагідну матусину усмішку.)

ж) Парна робота над виразним читанням вірша.

Сумує чи радіє автор, звертаючись до найдорожчої людини?

Доберіть відповідний темп читання (помірний). Регулюйте силу голосу (тихо), тон (низький). Правильно робіть паузи, чітко вимовляйте слова, правильно інтонуйте речення.

5. Фізкультхвилинка.

Хорове читання вірша В. Лучука «Рушник». Читання вірша супроводжується рухами.

(Діти в повітрі роблять стежки правою рукою над уявним рушником в лівій руці, уявно відривають нитки, заправляють їх у голку.)

(Діти роблять рухи, наче розгладжують і демонструють рушник.)

6. Розучування і спів пісні про рушник.

Учні разом з учителем розучують і співають пісню про рушник.

7. Малюнок вчителя на аркуші паперу.

Візерунок для рушника ми будемо виконувати фарбами, що називаються гуашшю. їх, як і акварель, розводять водою.

У вас на партах є гуаш, пензлі, склянка з водою, клаптик паперу, на якому ви будете пробувати мазки. Малюватимемо у такій послідовності (учитель, малюючи на великому аркуші паперу, пояснює дії):

а) спочатку горизонтальною лінією ділимо аркуш на дві рівні частини;

б) вище і нижче від цієї лінії на певній відстані проводимо ще по три горизонтальні лінії; так у нас утворилася стежка, в якій і буде візерунок;

в) тепер набираємо на пензель фарби і на клаптику паперу вправляємося в малюванні товстих і тонких ліній; тонку лінію дістаємо, легко торкаючись загостреним кінцем пензля паперу; щоб мати товсту лінію, треба сильніше притиснути пензель.

8. Творча робота.

Учні самостійно складають і розміщують елементи візерунка з товстих і тонких ліній у смужці.

IV. Підсумок уроку.

Організація виставки робіт, аналіз робіт. Вчитель звертає увагу учнів на ритмічне розміщення елементів, на чітко виражену різницю між тонкими і товстими лініями, розмір малюнка.

Оцінювання.

– З якою відомою піснею ви познайомились? На чиї слова вона написана?

V. Домашнє завдання.

Вивчити напам'ять вірш А. Малишка «Пісня про рушник».

І групі учнів розпитати в бабусь, як саме виробляли рушники; II, III групам розпитати у рідних про сімейні обряди, під час яких у вашій родині використовували рушники.


Тема. У зимовому лісі (зінтегровані теми з предметів: читання – Олександр Олесь «Перший сніг», О. Копиленко «Зима йде»; образотворче мистецтво – малювання на тему «У зимовому лісі».

Мета: навчити учнів розкривати в малюнку обрану тему і ознайомити з будовою та особливостями листяних та хвойних дерев, навчити малювати дерева без листя; розвивати читацькі навички, здатність бачити красу природи.

Обладнання: репродукція картини І. І. Шишкіна «Зима», фотозображення дуба, ялини, сосни; запис музики П. І. Чайковського «Пори року. Зима»; таблиці «Гама холодних кольорів», «Гама теплих кольорів».

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

Прийшла до нас бабуся

у білому кожусі,

Ліси причепурила –

пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте – хто вона,

бабуся чепурна? (Зима)

2. Слухання вірша М. Сингаївського «Головний колір зими».

– Який головний колір зими? Правильність відповіді ви перевірите, уважно послухавши вірш М. Сингаївського.


Учень: Білі черевички у зими.

Вкрив дерева білими крильми

Морозець колючий, мов шипшина.

Білі черевички у зими,

Біла-біла в неї кожушина,

Білі сани, білогриві коні,

Білі рукавички пухові.

Білі щоки, а вуста червоні,

Мов розквітлі маки кольорові.


II. Мотивація навчальної діяльності.

Ми з вами вирушимо у зимовий ліс за допомогою художніх творів та живопису.

Ви спостерігатимете за змінами у природі, які сталися з приходом зими. Навчитесь зображувати ці зміни словами та фарбами, бачити красу природи.

III. Робота над змістом уроку.

1. Робота з репродукцією картини зимової пори.

– Діти, погляньте уважно на зимовий пейзаж, чи можна цю пору року назвати безбарвною?

– Чи завжди сніг білий?

Відповіді дітей.

2. Читання вчителем напам'ять вірша Олександра Олеся «Перший сніг» (Н. Ф Скрипченко, О. Я. Савченко «Читанка 3 клас, с 105).

Відповіді дітей: – Сніг не завжди буває білий.

3. Читання вірша учнями І групи вголос.

– Якого кольору може бути сніг? (Сріблястий.)

– Коли він має такий колір? (Він має такий колір тоді, коли виграє на сонці.)

4. Бесіда.

– Хто цей художник, який так сміливо фарбує все навкруги?

Цей незвичайний художник – сонячне світло. У звичайному сонячному промінці сховано сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Тому і сніг ми бачимо різнокольоровим.

– А чи зустрічали ви яскраві кольорові плями серед зимової білизни? Де саме? (Червоні ягоди горобини, калини, зелені гілки ялин, сосни.)

– Тепер ми знаємо, що зима не безбарвна.

– Які теплі кольори ми будемо використовувати при зображені зимового лісу? (Використання таблиці кольорів.)

– Які холодні кольори ми будемо використовувати? (Використання таблиці кольорів.)

– Гама яких кольорів переважатиме на вашому малюнку?

5. Читання оповідання О. Копиленко «Зима йде», с.104.

(Учні І групи читають вголос.)

Зараз ми за допомогою української письменниці Оксани Копиленко вирушимо у зимовий ліс. Які почуття викликала у вас розповідь про зимовий ліс? Які дерева описала письменниця?

б. Бесіда про дерева з опорою на фотографію.

– Які породи дерев ви знаєте? (Дуб, тополя, береза, ялина, сосна.)

– Яку загальну будову мають усі дерева? (Дерева мають корінь, стовбур, гілля, листя.)

– Пригадайте дуб. Як ростуть його гілки? (Стовбур могутній, міцні вузлуваті гілки.)

– Якого забарвлення стовбур дуба? (Коричневого.)

– На які дві групи можна поділити всі дерева? (Всі дерева можна поділити на хвойні та листяні.)

– За якими ознаками ми поділяємо дерева на ці групи? (Дерева поділяють так за зовнішньою будовою листя: у листя них дерев листки більш-менш широкі; у хвойних дуже вузькі, схожі на голки.)

7. Парна робота. Спостереження за планом.

– Чим схожі ялина та сосна? (Замість листя – колюча хвоя, що залишається зеленою і влітку, і взимку.)

– Чим відрізняються ялина та сосна? (У ялинки гілки звисають донизу, у сосни гілки дивляться вгору, голки у ялини короткі, а у сосни – довгі.)

8. Фізкультхвилинка.

– Зручно сядьте за партою, покладіть руки на коліна, заплющте очі, розслабте м'язи.

Слухаючи уривок з твору П.Чайковського «Пори року. Зима» та вірш М.Скоромовського «Зима», уявіть ліс узимку.


Навкруги зимові шати –

Сиве плетиво гілок,

Спробуй зразу відгадати,

Де тут клен, а де дубок,

Де калина, де шипшина,

Де черешенька мала!

Все зима запорошила,

Засушила, замела.

Сплять під деревом ялинки,

Як сестрички в сповитку.

Біла віхола хустинки

Їм зіткала нашвидку.

І берізка – мов лілея,

В сукні з ніжних пелюсток.

Замість бантика у неї –

З клена зірваний листок.


9. Пояснення вчителя та робота над малюнком.

Малювати починаю з горизонтальної лінії, що зображує землю. Лінію ділю на дві частини, а потім кожну частину ще на дві. Посередині відрізка тонкими вертикальними штрихами намічаю стовбур ялини. Посередині лівого відрізка – стовбур сосни, правого – дуба. Визначаю, яку частину від усієї висоти дерева складає висота крони, малюю контур дерев.

Пам'ятайте, що на малюнку віддалені предмети сприймаються меншими, а їхній колір блідішим.

10. Самостійна робота учнів.

Творчих вам успіхів! А натхнення хай додає ця чарівна музика.

Підсумок уроку.

Виставка робіт. Оцінювання.

Треба не тільки дивитись, а й учитись бачити, не тільки слухати, а й чути. Найкращим вчителем для всіх є природа.

V. Завдання додому.

Вивчити вірш О.Олеся «Перший сніг», читати оповідання О.Копиленко «Зима йде», с. 104-105.

Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини і грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією: дає можливість оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв'язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання.

Як показали наші спостереження у процесі формувального експерименту, інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегли-вість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження


У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів. Для визначення впливу експери-ментальної методики навчання на якість знань, умінь і навичок учням 3 класів були запропоновані такі контрольні завдання.

1. Склади текст з речень. Добери заголовок. Визнач тип тексту.

Калина біля хати. А восени, вставляючи подвійні вікна, між шибками клали пучки червоних горн. Яка ж ознака оселі українця? Існує гарний звичай. І найлютіші морози і ожеледиця вони живили теплом і красою домівки. Коли починали будувати хату, калину вадили біля застільного вікна як символ життєвого благополуччя і статку. (Формується уявлення про значення калини в житті українського народжу, та поняття “рослини-символи”)

2. Прочитати, дібрати заголовок. Вписати слова з м’яким знаком та апострофом.

Українська народна вишивка багата різними орнаментом. Їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими є: хміль, реп’яхи, вишеньки, гребінці, зозулька, хвильки. (Формується уявлення про різновиди народного промис-лів та ремесел, поняття “вишивка”).

3. Склади прислів’я і запиши. Підкресли антоніми.


Нових друзів наживати,

З поганої трави не буде

Чим нива червоніша,

Праця чоловіка годує,

А лінь марнує.

Доброго сіна.

А старших не забувай.

Тим хлібець більший.


(уявлення про малі жанри УНТ, поняття “прислів’я”).

4. Спиши речення. Підкресли іменники жіночого роду.

Книга вчить, як на світі жить. Праця людину годує, а лінь марнує. Зима сніжна – літо дощове. Якщо взимку шумить ліс, буде відлига. Глибокий сніг – гарна трава і хліб.

5. Прочитай, знайди і випиши іменники: а) власні; б) загальні; в) істоти; г) неістоти.

На Україні дівчата любили плести віночки. Особливо багатими і пишними були весільні вінки. На Тернопільщині їх плели і суботу зранку, співаючи пісень. Листки барвінку, з якого вили вінки, змащували медом, додаючи кілька зубчиків часнику. Це за повір’ям мало вберегти молодих від зла.

6. Переписати. Визначити іменники, які з них позначають істоти, а які - неістоти.

Українські ліплені пироги – страва унікальна. Крім наших предків, пирогів не ліпив і не пік жоден народ. Пиріг в українців – символ місяця. Згодом вони здобули визнання й в інших народів.

7. Добери до загадок

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: