Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Естетичне виховання молодших школярів в процесі навчання

Естетичне виховання молодших школярів в процесі навчання

у дітей” С.Ф.Русова вважала національним мистецтво. Вона вказувала, що дитину необхідно виховувати на “рідному матеріалі краси, розуму, естетики, вікової творчості”, який “найкраще приймається в душі дитини, бо він простий у своїй красі, легше розбуджує її власні творчі сили, бо говорить до неї... лініями орнаменту, мелодіями пісень, фарбами, рухами”. Педагог підкреслювала, що “музикування на різних інструментах, особливо на народних, світ різноманітних звуків та ритмів, забави, інсценівки, різні види творчої праці, малювання, а також поєднання їх у певну систему занять – все це сприяє розвиткові, дає задоволення дитині, виховує художній хист”. Визначаючи виховну цінність народного образотворчого мистецтва, вона зауважувала, що “українські вишивки, кераміка, орнамент приваблюють дітей гармонією ліній, фарб, форм, надихають на творчість, викликають бажання вишивати, малювати, ліпити, будувати” [ 28, c.20-23 ].

Великі можливості на формування естетичної культури школярів має організація факультативів.

У деяких школах факультативно введено курс “Світова художня культура”, в якому вивчаються питання літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру, кіномистецтва. При цьому програма передбачає синхронне визначення вказаних напрямів, що дає можливість встановлювати зв’язки між предметами гуманітарного циклу, визначати роль, місце українського мистецтва у світовому просторі.

Естетичне виховання у позакласній та позашкільній роботі.

Основні завдання позакласної та позашкільної роботи – це : а) залучення школярів до прекрасного; б) ознайомлення їх з творами мистецтва; в) організація естетичної діяльності дітей.

Одні форми роботи охоплюють великі групи учнів, інші – задовольняють їх індивідуальні запити, нахили, інтереси: мистецтвознавчі гуртки любителів живопису, музики, літератури та ін.; лекторії, класи любителів мистецтва, шкільні лялькові театри, драматичні гуртки; олімпіади, конкурси, виставки, огляди талантів; організація і функціонування малих художніх музеїв.

Одні форми тісно пов’язані з навчальними предметами, поглиблюють і поширюють естетичну підготовку учнів, інші ж форми є новими : календарні українські свята, різноманітні ярмарки, “козацькі змагання” тощо.

Великі можливості впливу на формування естетичної культури школярів має сім’я, але , на жаль, на базі мистецтва явно недостатньо спілкування дітей і батьків у сучасних умовах життя суспільства.

Спонукання школярів до естетичного самовиховання.

Виходячи з вищезазначеного естетичне виховання школярів може здійснюватися через такі засоби, як твори мистецтва, художня література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.

Щодо методів виховання, слід враховувати фактори, які визначають їх вибір. Зазначимо найсуттєвіші з них:

Педагогічно обґрунтоване зіставлення методів виховання, які використовуються з метою, завданнями, змістом, принципами виховання , особливим принципом урахування індивідуальних і вікових особливостей школярів. Хто добре вивчив дитину, може вирішувати як її виховувати.

Застосування в єдності методів формування свідомості, формування досвіду, суспільної поведінки, стимулювання діяльності і корекції поведінки, самовиховання.

Урахування своєрідності педагогічних ситуацій.

Аналіз впливу на особистість методів, які вже застосовувались.

Особливість вихователя, його педагогічна рефлексія, яка передбачає усвідомлення мотивів своїх дій, уміння вирізняти особисті труднощі школяра; здатність поставити себе на місце іншого, побачити те, що відбувається, очима дітей, адекватно оцінити результати роботи.

Забезпечення переходу методів виховання в методи самовиховання.

В.Т.Рогожкін виділяє групу методів виховання почуттів. Серед них автор називає методи: 1) спеціального опору на емоційність змісту, знаходження в ньому духовно близького, істотно важливого, рідного для школяра з метою збудження і розвитку в нього моральних почуттів; 2) вплив на почуття школяра шляхом виразності викладу, мовлення, міміки, жестів педагога; 3) залучення школярів до активної навчальної і позакласної діяльності, що забезпечує переживання, радість пізнання, творчості, творіння; 4) вплив на почуття школярів емоційністю обстановки; 5) вплив на почуття школярів емоційністю стосунків між ними, вчителями, батьками, оточуючими людьми; 6) збудження почуттів фізичним впливом на дитину ( тактильний метод ).

Наприклад, ласкавий дотик [ 26, c.93 ].


1.3. Естетичне виховання молодших школярів у Павлиській школі В.О.Сухомлинського


Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, теоретична педагогічна творчість і практична діяльність якого увійшла до історії вітчизняної педагогічної думки.

Педагогічні погляди В.О.Сухомлинського сформувалися у ході й унаслідок натхненної копіткої учительської праці, творчої діяльності вченого, заслуженого вчителя України, члена-кореспондента кількох педагогічних академій. Тож основні праці відомого та визнаного у світі педагога увібрали в себе і частку його практичної діяльності, в якій, як зворотний зв’язок, апробувалися провідні теоретичні висновки В.О.Сухомлинського як вченого, педагога – експериментатора, учителя – новатора.

Основою естетичного виховання, на думку педагога, є краса. “У світі є не тільки потрібне, корисне, а й красиве. З того часу, коли людина стала людиною , з тієї миті, коли вона задивилася на квітку і вечірню зорю, вона стала вдивлятися в саму себе. Людина осягла красу.

Краса – це глибоко людське! Краса існує незалежно від нашої свідомості й волі, але вона відкривається людиною і осягається нею, живе в її душі, - не було б нашої свідомості – не було б і краси. ...Краса – це радість нашого життя” [ 32, т.2, с.409].

В.О.Сухомлинський не лише теоретично узагальнив, але й практично довів нерозривну єдність естетичних почуттів людини з її світоглядними, моральними переконаннями. У переконанні людини воєдино злиті інтелект і почуття. Найважливішою характерною особливістю останніх є переживання, яке має дві протилежні градації – позитивну і негативну, або задоволення і незадоволення. Естетичне виховання якраз і зводиться до формування світу людських почуттів, які виявляються у прекрасному і потворному, у піднесеному і низькому, у трагічному і комічному. У зв’язку з тим, що навчально-виховний процес базується на позитивних естетичних почуттях, естетичне виховання учня надає йому “певної спрямованості” в пізнавальній і творчій діяльності, в задоволенні його духовних запитів, воно “охоплює всі сфери духовного життя особистості, що формується. Естетичне виховання нерозривно пов’язане з формуванням ідейного обличчя особистості, естетичного і морального ідеалу дитини, підлітка, юнака і дівчини” [ 32,т.4 с.374 ].

Естетичне виховання відіграє важливу роль у формуванні особистості, бо, формуючи естетичні почуття, які є складовою частиною переконань, моральних норм поведінки, воно виконує регулятивну функцію.

“Благородство, моральна гідність людини, - підкреслював В.О.Сухомлинський, - визначаються тим, на скільки широкий світ охоплює сфера її емоційного життя” [ 32, т.1, с.258 ].

Педагог неодноразово наголошував, що без поетичної, емоційно-естетичної струминки не можливий повноцінний розвиток дитини. “...Добрі почуття сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу. Добрі почуття, емоційна культура – це серцевина людяності. Якщо добрі почуття не виховані в дитинстві, їх ніколи не виховаєш, тому що це суто людське утверджується в душі одночасно з пізнанням перших і найважливіших істин, одночасно з переживанням і відчуванням найтонших відтінків рідного слова. В дитинстві людина повинна пройти емоційну школу – школу виховання добрих почуттів” [ 32, т.30, с.60-61 ].

Таким чином, формування естетичних смаків і ідеалів – обов’язкова умова виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Основи естетичних поглядів і переконань людини закладаються в шкільні роки. Тому формування естетичних почуттів дітей, їх емоційної культури – одне із важливих завдань системи освіти і виховання.

В.О.Сухомлинський надавав особливо великого значення в естетичному вихованні учнів казці, музиці, живопису. Він дбав про те, щоб його вихованці діставали світлі мажорні враження, які вже самі по собі повинні ставати могутніми засобами виховання людини. Це досягалося за допомогою яскравих полотен, доступних дітям за змістом і формою, виразно прочитаної народної казки, краси рідної природи. У ранньому віці особливо сильний вплив на формування духовного світу дитини справляє пісня, музика. Осягаючи світ музичних ритмів, дитина навчається передавати за допомогою музики свої враження, розкриває свою емоційну культуру, творчі здібності.

Великого значення в естетичному вихованні учнів В.О.Сухомлинський надавав зовнішньому вигляду і оформленню класів. Кожна картина, кожне унаочнення повинні допомогти учням сприйняти слова вчителя, глибше усвідомити матеріал, який вивчається.

Багато уроків Василь Олександрович проводив у спеціальній “Кімнаті казок”, щоб якомога глибше поринути з дітьми в атмосферу чарівного світу казок, бо саме казці педагог відводив особливе місце в естетичному вихованні учнів. Адже усвідомлення суті моральних ідей досягається не гучними словами й фразами, а емоційністю, глибиною розкриття істини і показом величі людського розуму.

Без відчуття краси слова для дитини недосяжні потаємні грані його смислового значення. А переживання краси немислиме без фантазії, без особистої участі учня у співтворчості з учителем, який передає казку. Казка, на думку В.О.Сухомлинського, - активна творчість, яка охоплює всі сфери духовного життя дитини, її розум, почуття, уяву, волю. Казка невіддільна від краси, сприяє розвиткові естетичних почуттів, без яких немислиме благородство душі, чуйність, героїчний вчинок тощо. Завдяки казці дитина осягає світ не лише розумом, але й почуттями, в казці вона знаходить реальну форму виявлення своїх духовних сил.

В.О.Сухомлинський наголошував, що створення казок – одне з важливих джерел поетичної творчості, формування естетичних почуттів і водночас засіб розумового розвитку. Участь дитини у створенні казок великою мірою сприяє збагаченню її словникового запасу, розвитку творчого мислення. Казка виховує любов до рідного краю вже тому, що сама вона – творення народу, гра творчих сил народного духу, духовне багатство народної культури.

У Павлиській школі багато казок створювалося самими дітьми. Понад тисячу казок написано В.О.Сухомлинським. Твердячи, що фантастичні казкові образи відкривають дитині не лише красу, але й істину, що без казки і казкової ситуації всі пояснення для дитини мертві, бо мовчить її серце, Василь Олександрович неухильно дотримувався важливого педагогічного засобу – естетична потреба не повинна задовольнятись до перенасичення. Там, де є перенасичення, починається снобізм, розчарування, нудьга, пошуки засобів “вбити” вільний час. Тому в “Кімнаті казок” В.О.Сухомлинський бував з дітьми не часто – раз –два на тиждень.

Велику увагу в естетичному вихованні учнів В.О.Сухомлинський приділяє живопису і музиці. “Музика тісно пов’язана з ліричною поезією і є немовби наступною сходинкою в духовному розвиткові людини. У вихованні музикою виражається єдність моральної, емоційної і естетичної сфер людини.

Музика – це мова почуттів. Мелодія передає найтонші відтінки почуттів, недоступні слову. Музика починається там, де кінчається слово. І якщо словом обмежується проникнення вихователя в потаємні куточки юного серця, якщо після слова не починається тонше й глибше проникнення – музика, виховання не може бути повноцінним. ...Твори образотворчого мистецтва утверджують в юній душі почуття величі й краси людини, підносять особистість в її власних очах...Щоб розуміти, переживати й любити живопис, людині треба пройти тривалу школу почуттів... в світі природи” [ 32, т.3, с.553,557 ].

На найкращих зразках живопису й музики у школярів виховується вміння цінувати справжню людську красу, нетерпимість до приниження людської гідності. Музика й живопис сприяють формуванню в дитини кращих людських якостей. Вони – могутній засіб виховання.

Краса природи допомагає по–новому відчути красу мистецтва, а краса мистецтва виховує чуйність, сприйнятливість до краси природи. В “Школі радості” приділяється однакова увага як прослуховуванню музичних творів, так і осягненню “музики” природи.

Прилучення дитини до прекрасного починається в сім’ї. Оскільки остання є тим соціальним осередком, де дитина одержує свої перші життєві уроки, то зрозуміло, що перші естетичні враження, переживання, почуття започатковуються в сім’ї. “Тонкість відчування людини, емоційна сприйнятливість, вразливість, чуйність, чутливість, співпереживання, проникнення в духовний світ іншої людини – все це осягається передусім у сім’ї, у взаємовідносинах з рідними. Тут треба шукати емоційно-естетичний корінь благородної духовної потреби в людині”[ 32, т.3, с.529].

Втіленням краси, досконалості, доброти для дитини передусім є мати. Це не лише тепло, а й світ сонця, любові, ласки. У Павлиській школі панувала обстановка культу матері, з перших уроків дітям прищеплювалась життєво важлива формула : “Люби й цінуй більше всіх у житті – Маму!”.

Отже, творчий доробок В.О.Сухомлинського має різноплановий багатоаспектний характер, основу якого становлять педагогічні погляди і переконання видатного вченого. Василь Олександрович приділяв багато уваги проблемі естетичного виховання дітей. Своїми педагогічними працями він довів, що поглиблення чуттєвого світу засобами мистецтва сприяє вихованню людини, цікавої і корисної суспільству.

2 Фрагменти уроків з музики, образотворчого мистецтва та праці.


Урок образотворчого мистецтва у 3 класі

Тема. Сади цвітуть

Мета уроку. Розвивати спостережливість і вміння відтворювати свої спостереження в художній роботі; удосконалювати навички роботи з папером; виховувати любов до рідної природи.

Художньо-ілюстративний матеріал. Звукозапис фрагмента І концерту П.І.Чайковського, великий аркуш паперу (А-1), кольоровий папір, ножиці, клей. Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Вступ.

Бесіда про екскурсію, проведену напередодні. (Хочеться застерегти вчителів від стереотипних питань: "Яка тепер пора року? Які прикмети весни? Які весняні місяці?", якими нерідко починаються такі бесіди. Ці питання не викликають емоцій в дітей, не розвивають естетичне ставлення до такого прекрасного явища природи, як весна. На уроці образотворчого мистецтва потрібно говорити про красу весни, про­будження землі до життя, появу перших квітів).

-Діти! Учора ми разом з вами ходили на екскурсію у весняний сад. День видався чудовим! Ми стояли, зачаровані красою таких звичних для нас предметів. Нас огорнув квітучий світ природи. Сонечко сяяло у лазуровій височині і десь відтіля, з невидимої висоти, доносився дзвінкоголосий спів. Тетянко, пам'ятаєш, як саме ти визначила, що це пісня жайворонка? Кожен відразу відчув ніжний запах квітучого саду. Цвітуть яблуні! Багато хто з вас дотягувалися до запашних галузок, а наші дівчатка просто "занурювали" обличчя в ніжні квіти, навіть кінчики носа у багатьох ставали жовтими від квіткового пилку! Сама природа зібрала невеликі букетики наче порцелянових біло-рожевих пелюстків і густо всипала ними гнучкі галузки дерева! З квітки на квітку перелітали мохнаті бджоли. Вони пробиралися навіть у напіввідкриті пуп'янки. їхнє сердите гудіння чулося скрізь над нашими головами. Ми довго стояли мовчки. На думку приходили вірші про весну...

Заплющимо ненадовго очі та уявимо цю картину. (Діти замружують очі, а вчитель запитує, хто що ба­чить. Неголосно звучить музика П.І.Чайковського, не заглушуючи розповіді дітей).

Я бачу ліворуч і праворуч яблуневі галузки всі у квітах. Я пригнула галузку.

Я бачу за гілочками ще багато таких же білих дерев. Вони здаються білими, тому що кожна галузка цвіте. Над ними в'ються бджоли і пурхають барвисті метелики.

А я бачу жайворонків у синім небі, вони літають біля Самого сонця!

А я бачу трактор, він оре землю. (Це говорить наш найбільш серйозний — Сашко. Він під час

екскурсії вдивлявся кудись у далечінь, за галузки, за дерева. Отут діти трохи стрепенулися: "Там не було ніякого трактора!").;Але Сашко наполіг на своєму:

А я все одно бачу! Трактор зоре землю і на ній виросте такий же квітучий сад! (Слова цього хлопчика переконали усіх, ніхто не заперечував. Це велике щастя для вчителя, коли в учнів зорове уявлення чітко "вимальовує" навколишню дійсність).

Діти! А зараз за допомогою кольорового паперу виготовимо всі деталі, що ми сьогодні згадали і "побачили". На екскурсії були разом, а отже, разом будемо виконувати одну велику колективну роботу? (Учитель кріпить до дошки великий аркуш паперу;" верхня частина якого попередньо пофарбована ніжно-блакитною фарбою, а нижня частина — зеленою).

3. Пояснення послідовності виконання колек­тивної роботи.

(Учитель водить рукою над поверхнею підготов­леного аркуша і говорить, де що буде розміщуватися):

— Праворуч і ліворуч, і трохи у верхній частині аркуша в нас будуть звисати рясні квітучі галузки, що "бачить" Марена. У небі сяє сонечко і літають птахи.
Земля між деревами буде покрита густою кошлатою травичкою. Удалині покажемо трактор із плугом.

(Учні при цьому ще раз уявляють майбутню ком­позицію).

Учитель поділяє клас на кілька груп. Кожній групі доручається виконання деталей з кольорового паперу для певної чистини композиції:

гілки та гілочки;

квіти листя яблуні (у кожній квітці діти ма­люють жовту серединку і тичинки, а на листках прорисовують прожилки);

трава, окремі травинки, яскраві квіточки серед трави;

—сонечко, промені, легкі білі хмарини (за словами дітей);

—трактор із плугом, сліди плуга на землі (ці деталі з більшим (бажанням хочуть виконувати хлопчики)

—бджілки, метелики.

З числа учнів обираються 3 "укладачі" (працюють на одній парті). Один — постійно обходить клас і збирає готові деталі. Другий — працює клеєм (змазуючи деталі зі зворотного боку). Третій — приймає деталі з клеєм і компонуєш на великому аркуші. Учитель контролює роботу учнів, дає необхідні поради, підбадьорює. Якщо учитель вважає за необхідне, можна для компонування взяти двох учнів (робота піде швидше).

Весняна композиція довершена! (Можна знову включити музику).

Діти, (оцінюючи, дивляться на виконану компо­зицію. Звучна музика підсилює емоційно-естетичне сприйняття картини. Почуття задоволення і непідробне захоплення в очах учнів! Музика ще звучить, заповнюючи клас, з'єднуючись з виконаною компози­цією і в гасячи в паперове зображення живий подих Весни.


Урок музики у 2 класі

Тема. Музичний портрет. Чи може музика виражати характери людей? Слухання музики (Д.Кабалевський, "Три подружки", М.В.Лисенко, опера "Коза-Дереза"). Виконання пісень.

Мета. Ознайомлення з творчістю видатного українського композитора М.ВЛисенка (опера "Коза-Дереза"), визначення характерів персонажів у музичних творах, прагнення до передачі їх у виконанні. Виховання любові до української музики. Розвиток звуковисотного та ритмічного чуття.

Обладнання. Малюнки дітей, музичний матеріал, запис на дошці нотами "Пісні Лисички" з опери "Коза-Дереза". Портрет М.В.Лисенка.

Тип уроку. Урок закріплення.

Хід уроку

1. Організаційний момент. Вхід до класу під "Марш" Прокоф'єва. Музичне вітання.

2. Аргументація теми уроку: Бесіда.

На попередньому уроці ми говорили про те, як музика передає різні настрої. Які ж засоби виразності в музиці ви знаєте? (Учні називають: динаміка —/ р; регістр - низький, середній, високий; темп — швид­кий, середній, повільний; лад — мажор, мінор; штрихи — легато, стаккато).

Згадаймо, що таке лад і які лади ми знаємо, (Діти називають мажор та мінор).

Розспівування з рухами (долоні вгору чи вниз).

Розпізнавання мажору і мінору в мелодіях, вико­наних учителем (діти показують рухами).

Діти впізнають музичні твори, які виконує учитель, визначають регістр, динамічні відтінки, темп, лад (звучать "Марш дерев'яних солдатиків" П.Чайковського, "Клоуни", "їжачок" Д.Кабалевського).

А тепер з'ясуємо, чи може музика виражати характери людей, чи може вона намалювати музичний портрет. Змогла музика намалювати Діда Мороза, Бабу Ягу, Клоунів, їжачка, дерев'яних солдатиків? Змогла. А от чи може вона передавати характери - ми з'я­суємо, прослухавши твір Д.Кабалевського "Три подружки". Одна з них — "Плакса", інша — "Злюка" та ще "Пустунка". З'ясуймо, яка з них зараз перед вами (вчитель грає п'єси, а діти впізнають). Чи можна сказати, що композитор намалював портрети? (Діти доходять висновку, що музичний портрет передає характер людини).

Яка з подружок вам більше до вподоби? Чи хотіли б ви дружити з кимось?

Музика може виражати не тільки характери людей, а й наділяти людськими рисами тварин, казкових героїв. Існують пісні — казки, в яких кожна тварина має свій характер. Видатний український композитор Микола Віталійович Лисенко написав оперу для дітей "Коза-Дереза". Цю народну казку про хитру Козу-Дерезу знають і люблять усі діти.

Вчитель виразно читає казку:

"...В лісовій хаті жила Лисичка". Послухайте, будь ласка, "Пісню Лисички" (пісню підготували раніше з ученицею). Яка була Лисичка?

(Працьовита, добра, охайна, хазяйновита...).

- В мажорі чи мінорі ця пісенька? (В мажорі). "... Вигнала Коза Лисичку з хати". Послухайте "Пісню Кози" і розкажіть, яка Коза. (Виконує одна учениця).

Діти говорять, як сприйняли характер Кози (вона злюща, нікого не слухалася, всіх обманювала).

- Тепер усі вивчимо цю пісню та спробуємо виконати так, щоб передати характер. "... Найхоробрішим виявився Рак" (Пісню Рака виконує учень). Який Рак? (Відповіді дітей).

Який висновок ми можемо зробити?

Отже, музика може передавати характер, нама­лювати портрет.

Фізкультхвилинка.

5. - От ми з вами зараз співали та танцювали. А яких трьох "китів" у музиці ви знаєте? (Пісня, танець, марш).

- Чи буває так, що "кити" зустрічаються? (Так, тоді з'являються пісні-танці, пісні-марші).

- Які з українських народних танців ви знаєте'7 (Гопак, Козачок, Аркан).

Учні танцюють фрагмент гопака.

6. - Сідайте, відкрийте нотні зошити, покладіть їх правильно. На дошці перед вами ритмічний малюнок. Проплескайте в долоні на склади "та-та" (на дошці -
ноти, записані на одній лінійці).

А тепер запишіть ноти на нотному стані та проставте тактові рисочки. Співаємо, диригуємо на 2/4 , називаючи ноти.

Повторення про тривалості нот.

Спів пісні за програмою.

9. Вчитель. Підіб'ємо підсумок уроку. З якими творами ми ознайомилися? Хто написав оперу "Коза-Дереза" і чий портрет перед вами? Чи може музика намалювати портрет?

Мені дуже сподобалися ті малюнки, що є сьогодні в нас на уроці. Дуже гарно працювали ті діти, і змогли у своєму виконанні передати характери Лисички, Кози, Рака.

На завершення уроку виконують веселу пісеньку з рухами.


Урок з художньої праці у 3 класі

Тема. Снігурі на гілочках (об'ємний виріб).

Мета. Навчити дітей за допомогою нестандар­тних матеріалів виготовлювати об'ємних пташок (снігурів). Удосконалювати навички правильного вибору кольору, об'єму і матеріалу для поробки. Розвивати естетичний смак, дрібні м'язи рук, мов­лення. Виховувати любов до природи, уміння бути спостережливим і піклуватись про навколишнє се­редовище.

Обладнання: кольоровий папір, клей, ножиці, нитки, вата, фарби, моделі птахів та гілочок з дерев, малюнки птахів, дитячі роботи, зразок вчителя, плакати.

Хід уроку

I. Організація класу

II. Підготовча робота

Введення дітей до практичної роботи.

Звучить запис голосів птахів. Через декілька хвилин запис включається. В класі настає тиша. Розсипаються по класу вирізані з паперу сніжинки. Вчитель запитує дітей.

Вчитель. Ой, а чому така тиша, куди ж поділися пташки?

Діти. Пташки зникли.

Вчитель. А чому?

Діти. Пташки зникли, бо надворі зима.

Вчитель відкриває дошку.

А ось тут, подивіться, хто сидить на гілках? (На гілочках насаджені фігурки зроблених з паперу пта­шок - дятел, синиця, горобець, ворона, сорока).

Хто відгадає за описом, яка це пташка, отримає її і посадить до себе на парту.

Маленький, з червоним капелюхом, всі його звуть лісовим лікарем. (Дятел).

Маленька, метка, носить жовтий фартушок. (Синиця).

Сіренький, маленький хлопчисько під стріхою живе, крихти шукає у дворі. (Горобець).

—Дуже поважний, понад сто років живе. (Ворон).

Чорне пір'ячко, а боки білі. Про кого ми каже­мо білобока? (Сорока).

Діти отримують пташок, сідають на свої місця і до кінця уроку пташки залишаються у них на партах.

Вчитель. Діти, а зимовий вітер не тільки роз­сипав сніжинки по класу та налякав пташок, а й роз­віяв вірш про зиму. І якщо ми його зберемо так як треба, то дізнаємось, яку пташку виготовлятимемо сьогодні. (На дошці на окремих аркушах по куплетах записаний вірш Марійки Підгірянки. Вірш деформо­ваний).

Пташка зимою

Киньте зерна, киньте кашки.

Бо ми дуже бідні пташки.

Ціле ліго працювали

Сади з черви обчищали.

Дайте рятунок, спішіть!

Всі пташки:

Цір, цір, цгть, цпь,

Діти любенькі, спішіть,

Цинь, цинь, час, час.

Ще й співали Вам на втіху

Порятуйте в пору лиху.

Вчитель. Молодці, правильно склали вірш. Ой, хто це? (Дівчинка або хлопчик у масці снігура виходить до дітей).

Діти. Це снігур.

Снігур. Ой, який мороз! Доброго Вам дня, ді­ти. Нам, снігурам, дуже тяжко живеться взимку. Все літаємо, літаємо, дивимось,'де б яку крихту хліба знайти. Іноді за цілий день так нічого і не знайдемо. А Ви знаєте, що більшість із нас гине від холоду, а не від голоду.

Вчитель. Так, снігуре, що тут і говорити, взимку всім птахам і звірям сутужно доводиться. Але ми з дітьми зробили багато годівничок, розвісили їх. А в них різний корм: насіння, хлібні крихти, сало, зерно. Учні намалювали малюнки про тебе і інших пташок. Подивись нашу виставку.

Снігур. Спасибі, діти, за це. А я Вам приніс на своїх крильцях цікаву легенду про себе. Ось послу­хайте.

Легенда

Жив собі Снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося, як це зимовий птах до небесного світила збираєть­ся добратися. Виставило воно свої вогняні стріли, обпекло груди птахові. З тих пір снігурі червоні груди мають.

Вчитель. Сідай з нами. Снігуре, і весело поп­рацюй.

2. Оголошення теми уроку.

Вчитель. Сьогодні ми зробимо багато снігурів і розсадимо їх на гілках, щоб нашому снігурові не бу­ло сумно одному.

3. Інструктаж.

1)Беремо вату, фарбуємо у червоний колір і фор­муємо кульку;

вирізуємо з чорного паперу голівку, спинку і крильця снігура;

приклеюємо ватну кульку до внутрішньої сто­рони шаблону снігура;

4)протягуємо нитку і підвішуємо снігура на гілку.

Естетичне виховання молодших школярів в процесі навчання

III. Самостійна робота.

Під музичний супровід (будь-яка тиха, спокійна мелодія) діти виконують самостійну роботу.

IV. Аналіз дитячих робіт (кращі роботи розвішу­ються на гілках).

Вчитель. Молодці, діти, ви гарно попрацюва­ли. (Вивішується плакат "Бережіть птахів! Не вби­вайте їх, не руйнуйте їхніх гнізд, взимку підгодовуй­те пташок! ").

V. Підсумок уроку

Про пташку піклуємось взимку,

Зустрінемо її навесні.

Ніколи гнізда не зруйнуємо.

Бо ми юні друзі її.

Збудуємо ми їй будинок.

Зігріємо взимку теплом.

Весною ця пташка весела

Змахне з піднебесся крилом.


Інтегрований урок музики та образотворчого мистецтва у 2 класі

Тема. Композиція і контраст у музиці та живописі.

— Сьогодні ми ознайомимося з двома важливими 'К" у мистецтві. Зараз ми з вами будемо створювати пастель під назвою "Радість". Яка вона буде, що ви б намалювали на ній? (Сонце, квіти, луг, метеликів).

— А які фарби ви б використали? (Яскраві — зелені, червоні, блакитні, жовті, оранжеві та інші фарби літа).

— Ця картина буде колективною. Підходьте по черзі до дошки і малюйте кольоровими пастельними крейдами все, що ви вважаєте доречним на цій картині.

Діти підходять до дошки парами чи по одному і малюють квіти, дерева, метеликів та інше. Так ство­рюється колаж на тему "Радість". Вчитель нагадує дітям про перспективу, і вони разом пригадують про віддаленість предметів, а тому зменшення їх вигляду і меншу насиченість у кольорі.

— Ми

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: