Формування культури мовлення молодших школярів на уроках рідної мови
ВИСНОВКИ
У загальних висновках та рекомендаціях викладено результати дослідження. Основні з них такі:
1. Процес формування культури мовлення стає ефективнішим, якщо опиратися на психологічні основи та психолінгвістичні особливості його опанування, лінгвістичні основи, які включають засвоєння дітьми орфоепічних, лексичних і граматичних норм сучасної української літературної мови.
2. Розкрито зміст поняття “культура мовлення” як комплексу, що складається з сукупності і системи основних комунікативних ознак і розуміється нами як здатність мовців правильно, точно, логічно висловлюватись, добираючи мовновиражальні одиниці відповідно до мети і обставин комунікації та загальноприйнятого мовленнєвого етикету.
3. Експериментально доведено, що набуття вмінь досконалого мовлення виробляється ефективно, якщо забезпечується вчителем відповідна організація навчально-мовленнєвої діяльності, яка полягає, передусім, у створенні системи вправ для опанування мовленнєвої культури, спеціальному мовному забезпеченні цього процесу (мовленнєве середовище, позитивне емоційне стимулювання, пізнавальний інтерес, активізація мовленнєвої діяльності), зразковому мовленні педагога.
4. З’ясовано, що у структурі вмінь унормованого мовлення молодших школярів домінуючими виступають правильна звуковимова, уточнення, збагачення й активізація лексичного складу, опанування діалогічної та монологічної форм мовлення. Згідно з цим, як переконує дослідно-експериментальна робота, формування культури українського мовлення молодших школярів має підпорядковуватись таким чотирьом напрямкам:
- засвоєння норм сучасної української літературної мови;
- формування навичок активної роботи зі словом;
- формування вмінь діалогічного висловлювання;
- формування навичок монологічного мовлення.
5. Визначено, що опанування молодшими школярами основних комунікативних ознак мовленнєвої культури має відбуватись поетапно, з урахуванням ступеня нарощення труднощів, закономірностей набуття мовленнєвих умінь і навичок, виділення трьох послідовних етапів: первинно-ознайомлювального, репродуктивно-діяльнісного, комунікативно-творчого.
6. Як засвідчило дослідження, у процесі формування культури мовлення доцільно використовувати адекватні методи мовленнєвої практики: пояснювально-ілюстративний, імітаційний, репродуктивний, оперативний, продуктивно-творчий (комунікативний).
7. У дослідженні встановлено, що зміст мовного матеріалу має відповідати принципам комунікативної цінності, доступності та системності, нести комунікативне і діяльнісно-змістове наповнення поряд із лінгвістичним і культурологічним; в певній єдності та послідовності відповідати необхідності формування основних комунікативних ознак культури мовлення.
8. На підставі аналізу експериментальних даних з’ясовано, що системність і різноманітність підготовчих і мовленнєвих вправ за змістом і формою виконання мають забезпечувати позитивну мотивацію навчальної діяльності, збуджувати пізнавальний інтерес школярів щодо оволодіння досконалим мовленням, виховувати повагу до української мови як державної; свідоме ставлення учнів до норм, притаманних системі сучасної української літературної мови.
9. Стрижнем експериментального навчання виступили розробка і практична реалізація науково обґрунтованої і методично доцільної лінгво-дидактичної експериментальної методики формування культури мовлення молодших школярів, яка включала поетапність засвоєння основних комунікативних ознак мовленнєвої культури, методичне забезпечення і відповідну організацію навчально-мовленнєвої діяльності.
10. Дослідження дозволило простежити відчутні позитивні зміни у засвоєнні молодшими школярами експериментальних класів основних комунікативних ознак культури мовлення. Покращилась змістовність висловлювань, кількість реплік у діалозі та монолозі, їх насиченість граматичними формами, мовно-виражальними засобами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Антоненко – Давидович Б. Як ми говоримо. –К., 1994. – С.312с.
Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990., 28
Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч.пос.- Львів: Світ, 2003.- 432 с.
Бадер В. Розвиток інтонаційних умінь першокласників// Початкова школа. – 1997. - №2. – С.9.
Бадер В. Розвиток мовлення школярів під час роботи над реченням. – 2000. - №8. – С.41.
Безрукова І. Розвиток мовлення першокласників засобами малих пісенних і речетативних фольклорних форм// Рідна школа. – 2003. – №6. – С.31.
Бєляєв О. Культура мовлення вчителя-словесника // Дивослово. – 1995. - № 1. – С. 37-44.
Біляєв О. Культура мовлення вчителя словесника// Дивослово. – 1995. - №1. – С.37.
Богдан С. Мовлення українських дітей і всесвіт рідного слова// Дивослово. – 1996. - №4. – С.16.
Богуш А.М. Методика навчання української мови в дошкільних закладах: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1993. – 327с.
Бородич А.М. Методика развития речи детей. – М.: Просвещение, 1981. – 255 с.
Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Початкова школа.- 1991 - № 2 – С. 23-28.
Варзацька Л.О., Дика Н.М. Сторінки альтернативного підручника „Рідна мова й мовлення”// Початкова школа. – 1995. - №8. – С.14-17.
Вашуленко М. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання. // Початкова школа. – 2001. - №1 – С.11-14.
Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1 – 3 класах: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1982. – 104с.
Винницький В.Л. Наголос у сучасній українській мові. – К.: Радянська школа, 1984. – 169с.
Винокур Г. Говорящий и слушающий: варианты речевого поведения. – М.: Наука, 1993. – 172 с.
Вихованець І. Наголошування слів// Трибуна лектора. – 1973. - №5. – С.24.
Выготський Л.С. Мышление и речь. Проблемы психологии развития ребенка. – М.: Просвещение,1976. – 514с.
Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий. –М.: Просвещение, 1978. – 376с.
Глазова О. Ситуативні вправи для формування умінь і навичок діалогічного мовлення//Дивослово. – 2003. - №5. – С.40.
Головин Б.Н. Основы культуры речи. – М.: Высшая школа, 1980. – 335 c.
Гольберт А.М. Особливості оволодіння учнями молодших класів лексикою рідної мови. – К., 1979.
Гончар О.Т. Нашій мові – жити// Літературна Україна. – 1989. - 2.11.- С.1.
Демиденко Л.П. Речевые ошибки. – М.: Высшая школа, 1986. – 240 с.
Демидчик Г. Вживання сполучників і часток як засіб увиразнення мовлення учнів// Початкова школа. – 1999. - №10. – С.13.
Дика Н. Поняття культури мовлення учнів// Дивослово. – 2002. - №2. – С.50.
Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кащук А.Г. Сучасна українська мова. – К.: Вища школа, 1987. – 350с.
Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. – К.: Вища школа, 1992. – 380 с.
Дудик П. Наголошування слів і культура мовлення// Дивослово. – 2003. - №4. – С.19.
Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів /За ред. С.Я.Єрмоленко, - К.: Либідь, 2001. – 224 с.
Жовтобрюх М. Культура слова. – К., 1988. – 254с.
Жуйков С.Ф. Опыт реализации принципов развивающегося обучения в начальном курсе русского языка. – Тбилиси, 1969. – 340с.
Зборовець В. Мова вчительська на Кам‘янеччині // Шлях освіти – 1926. - №10. – С.115-123.
Зимняя И.А. Психологические аспекты обучению речи. – М.: Просвещение, 1988. – 158с.
Иванова С.Ф. Речевой слух и культура речи. М.: Просвещение, 1970. – 168с.
Ильяш М.И. Основы культуры речи. – Киев-Одесса, 1984. - 178с.
Калмикова Л., Марченко. Психолінгвістичні й лінгвометодичні підходи до змісту формування у першокласників мовленнєвих умінь і навичок міркувати// Початкова школа. – 2000. - №5. – С.5.
Климова К.Я. Психологічні особливості формування культури мовлення майбутніх учителів початкових класів // Педагогіка і психологія. – 1998. - № 3. – С. 179-184.
Коваль А.П. Культура ділового мовлення. –К., 1982. – 235с.
Коваль А.П. Культура української мови. – К., 1966. – 257с.
Коваль А.П. Слово про слово. – К.: Радянська школа, 1986. – 384 с.
Ковальчук Т. Культура мовлення. Правильне вживання числівника в усному і писемному мовленні// Все для вчителя. – 20003. - №25. – С.9.
Коменский Я.А. Об изгнании косности из школ. – Собр. соч. – Т. 2., 126с.
Кошачевський С.С. Техніка мови. – К., 1983. – 223с.
Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнів 1-3 класів. – К.: Радянська школа, 1984. – 196с.
Кривенчук Е. Правильна вимова //Радянська школа. – 1988. – С.8.
Кудрик Л. Памфіл Юркевич про вивчення мови в школі// Дивослово. – 2000. – №7. – С.31.
Культура мови/ За ред. Пономарів О. – К.: Довіра, 2000. – 170с.
Культура української мови/ За ред. Русанівського М.В. - К., 1990. – 321с.
Кутенко Л.О. Особливості роботи над словом// Початкова школа. – 1990. - №12. – С.17.
Кучеренко Є.М. Проблеми мовної культури в школі// Українська мова і література і школа. – 1989. - №7. С.8-6.
Кучерик О. Засоби естетичної виразності мови та їх вплив на учнів// Диво слово. – 1998. - №3. – С.13-15.
Леонтьев А.А. Язык, речь и речевая деятельность. – М.: Просвещение, 1969. – 324с.
Леонтьев А.Н.Общее понятие деятельности. – М.: Просвещение, 1987. – 254с.
Лурия А.Р. Язык и сознание/ Под ред. Е.Д. Холмской. – М.: МГУ, 1979. – 320с.
Львов М.Р. Место развития речи учащихся на уроках грамматики// Начальная школа. – 1976. - №9. – С.15.
Львов М.Р. Основы развития речи учащихся на уроке грамматики// Начальная школа. – 1976. - №7. – С.5-12.
Мазур О. Психологічні аспекти розвитку мовлення учнів// Рідна школа. – №11. – С.74.
Макаренко А.С. Мои педагогические воззрения. Пед. сочинения в 8-и томах. Т.4. – М.: Педагогика, 1984.
Мацько Л.І. Культура мови// Початкова школа . – 1996. - №5. – С.33.
Методика викладання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.І. Пентилюк: Підручник для студентів-філологів. – К.: Ленвіт, 2000. – 264 с.
Методика обучения русскому языку в начальных классах/ Под ред. М.Р. Львова, Т.Г. Рамзаевой, Н.Н.Светловской. – М.: Просвещение,1987. – 415с.
Морська Я.Ф. Українська мова: критерії оцінювання досягнень учнів. – Тернопіль: Астон, 2001. – 40с.
Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О.Я. – К.: Початкова школа, 2002. – 464 с.
Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання). – Тернопіль.: Астон, 2001. – 215с.
Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник – довідник термінів і понять з методики української мови. –Тернопіль: Астон, 2003. – 132с.
Одарченко П. Про культуру мови: Збірник статей. – К.: Смолоскип. – 1997. – 320с.
Олійник Б.І. Мова – це голос народу// Літературна Україна.,1989. - 2.11. –С.1.
Олійник Т. Питання філології: Збірник наукових праць ТДПУ,1997. – С.91-93.
Пазяк О.М., Кисіль Г.Т. українська мова і культура мовлення: Навчальний посібник. – К.: Вища школа. - 1995. – 239с.
Пономарів О. Культура слова: мовно-стилістичні поради. – К.: Либідь, 2002. – 240с.
Пономарів О. Стилістика сучасної української мови : підручник. – К.: Либідь, 1993. - 248 с.
Програми середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.
Рідне слово. Питання мовної культури (Вип. 5). – К.: Наукова думка, 1971. – С.71.
Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997. – 358с.
Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. – К.: Радянська школа, 1977. – 135с.
Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр, 1997. – 225с.
Симоненко Т. Виховувати мовну культуру з дитинства// Початкова школа. – 2000. - №8. – С.44.
Синиця І.О.Психологія усного мовлення учнів. – К.: Радянська школа,1974. – 197с.
Скворцов Л.И. Культура русской речи. – М.: Знание, 1995.
Смірнова Л. Культура мовлення. Звертання. Слова ввічливості. // Розкажіть онуку. – 2003. - №13. – С.58.
Соловець Л. Робота над фразеологізмами ввічливості// Початкова школа. – 2000. - №4. – С.11.
Стаднік В.І. Культура мовлення: формування уявлення про культуру мовлення і культуру спілкування// Розкажіть онуку. – 2003. - №14-15. – С.33.
Струганець Л. Теоретичні основи культури мови. – Тернопіль: Астон, 1999. – 197с.
Сухомлинський В.О. Народження громадянина. – Зібр. тв. У 5-и томах. – Т.3. – С. 283-659.
Сухомлинський В.О. Рідне слово. – Зібр. тв. У 5-и томах. – Т.3. – С. 201-216.
Сухомлинський В.О. Слово рідної мови. – Зібр. тв. у 5-и томах. – Т.5. – С. 160-167.
Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. – К.: Радянська школа, 1976-1977. – Т.1. – 654 с.
Тамрецький І. Мовленнєво–публіцистична культура учнів// Дивослово. – 1999. - №12. – С.14.
Толстой Л.Н. Педагогические сочинения. – М.: Изд-во Минпроса РСФСР, 1953.
Трунова В.А. Лінгвістичні основи формування мовленнєвих умінь//Початкова школа. – 1995. - №2. – С.12.
Ухіна Т.Б. Календарне планування навчального матеріалу: 1 клас. – Тернопіль: Мандрівець, 2001. – 16с.
Ушинский К.Д.Педагогические сочинения: В 2-х томах. – Т.2., 213
Ушинський К.Д. Про початкове викладання російської мови// Вибр. пед. твори: У 2т. – К. – 1983. – Т.2. – С.220-221.
Ушинський К.Д. Руководство к преподаванию по „Родному слову”. – М., 1968. – 267с.
Ушинський К.Д. Собрание сочинений. – М-Л., 1950. – Т.8. – 286с.
Ушинський К.К.Вибрані твори К.: Радянська школа, 1954. –т.2. – 628с.
Федоренко Л.П. Принципы обучения русскому языку. – М.: Просвещение, 1973. – 134с.
Хаджирадєва С.К. , Торган Н.М. Ділова риторика: Робочий зошит і програма модуля. - Одеса, 2002. - 110 с.
Хоменко Л. Увага: Орфоепія// Українська мова та література. – 1999. – 13 (125). – С.10.
Хорошовська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів// Початкова школа. – 1997. -№8. – С.14-16.
Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки. – К.: Радянська школа, 1961. – 542 с.
Юкало В.Я. Культура мови: Навчальний посібник/ За ред. Л.В. Струганець. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 231с.
Юркевич П. Чтения о воспитании. – М.: Просвещение, 1989. – 276с.
Яковлев К. Как мы портим русский язык. –М., 1976. - 178с
ДОДАТОК 1
Мовленнєві вправи на формування орфоепічної та граматичної правильності
1. Прочитай і вивчи напам’ять скоромовку.
Дзу – дзу-дзу! – дзвеніла пилка.
Джу – джу – джу! – бриніла бджілка.
2. Прочитай і відгадай загадку. Загадай її іншим дітям. У загадці і вірші правильно вимовляй звуки [дж], [дз], [дз׳].
ЗАГАДКА
Дзьобан – дзьобанець,
червоний гребінець,
червона борода,
поважна хода.
Тамара Коломієць
ШКОЛА
Бігають сміються діти,
та – лиш дзвоник задзвенить,
стане тихо, ніби в квіти
поховались бджоли вмить.
Дмитро Павличко
3. Позначте ряд звуків (у квадратних дужках), під час вимовляння яких струмінь видихуваного повітря не натрапляє ні на які перешкоди. Запишіть букви, якими можуть позначатися на письмі ці звуки.
4. Запишіть кілька слів зі звуками [т], [л׳] в різних позиціях слова.
5. Позначте (в квадратних дужках) тільки дзвінкі приголосні звуки, що чуються в словах: зошит, дуб, жабка, дзиґа, дзьоб, сито, діжка.
ДОДАТОК 2
Мовленнєві вправи на засвоєння точності
1. Прочитайте подані словосполучення. Чи є відмінність у їх змісті? У чому вона виявляється?
Пройшов вулицю — пройшов через вулицю;
показувати книжку — показувати на книжку;
розповідати новини — розповідати про новини;
заплітати косу — заплітати в косу;
заховати зошити — заховати в зошити.
2. З’ясуйте, чи однакове значення словосполучень із різними прийменниками.
1. Покласти ... стіл (на, у, під, за).
2. Почепити ... вікном (над, за, під, перед).
3. Сховати ... шафі (на, у, під, за).
3. З’ясуйте, на що вказує прийменник на у наведених словосполученнях. Поясніть, у чому полягає багатозначність прийменників.
Покласти на стіл; вийти на люди; легко на душі; повернутися на світанку; багато зазнати на віку; на шаблях битися; вибачайте на цьому слові; зосередитись на чомусь.
4. Назви предмети, зображені на малюнках (ложка, діжка, гриб, дід, жолудь, ніж, дзьоб, гарбуз, лебідь, голуб тощо).
Склади речення зі словами – назвами зображених предметів.
5. Прочитай речення, поставте слова, що в дужках, у потрібній формі: У нашому парку росте багато (берези). На полиці стоять дві (книжок). Школа придбала сто пар нових (лижі).
6. Доповни речення потрібними за змістом словами: Дніпро широкий. А Прип’ять … . Від нашого села до Тернополя далеко, а до Кременця … .
ДОДАТОК 3
Мовленнєві вправи на оволодіння чистотою мовлення
Прочитайте слова. Правильно вимовляй подовжені звуки.
| гілля | - Галя | віття | - Вітя |
| написання | - долоня | піччю | - печу |
| волосся | - Люся | міццю | - водицю |
Складіть звукові моделі однієї пари слів (на вибір)
Прочитайте виразно вірш.
ДУБ І КАЛИНА
Нахиляє дуб високий
серед пишної долини
віти дужі і високі
до червоної калини.
Зробіть звуко-буквенний аналіз виділених слів у такому порядку:
Вимов слово вголос.
Назви послідовно в ньому звуки і побудуй звукову модель.
Поділи слово на склади.
Визнач наголошений склад і познач наголос.
Запиши слово буквами.
Назви голосні звуки і букви, якими вони позначені.
Назви голосні звуки і букви, що їх позначають
Прочитайте слова. На місці букв я, ю, є ,ї після апострофа чітко вимовляйте по два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].
| в’яз | п’ять | сім’я | голуб’ятко | подвір’я |
| в’юн | п’ють | сім’ю | б’ють | пір’їна |
| в’ється | п’є | сім’єю | б’ється | матір’ю |
| солов’ї | п’ятірка | у сім’ї | торф’яний | верф’ю |
Прочитайте пари слів. Порівняйте вимову звуків, позначених буквою р.
| буряк – бур’ян | [р’] – [рйа] | |
| морю – матір’ю | [р’] – [рйу] | |
| пиріг – пір’їна | [р’] – [рйі] |
ДОДАТОК 4
МОВЛЕННЄВІ ВПРАВИ НА ФОРМУВАННЯ БАГАТСТВА МОВЛЕННЯ
І. Вправи, розраховані на пояснення значення слів
1.Пояснити значення слова "лисичка" у такому тексті:
Хто ви?- ми лисички,
дружнії сестрички.
-Ну, а ви хто ж?
-Ми лисички також!
-Як, з одною ланкою?
-Ні, і ще- зі шляпкою ...
-Про яких лисичок розповідається у віршику.
-Які ви ще знаєте слова, що звучать і пишуться однаково? Складіть з ними речення.
2.Виписати слова, вжиті у прямому, а потім у перенесному значенні:
Ще сонно диха тихий сад,
Ще сплять навколо квіти.
Ще не прокинулась роса
в бузковому суцвітті.
Спить чоловік, і діти сплять
у затишних кімнатах.
-Описати ранок у лісі використовуючи слова, що вжиті в переносному значенні.
3.Послухайте вірш Т.Г.Шевченка і скажіть, які слова у ньому звучать і пишуться однаково.
Думи мої, думи мої, квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,- де ж мені вас діти?
-Що означає слово діти у цьому вірші. Складіть речення з цим словом.
4.Прочитайте речення, поясніть значення пікреслених слів:
Восени зібрались журавлі відлітати у теплі краї. Далеко серед пасовиська видніеться колодязь з журавлем.
5.Прочитайте текст, в якому значенні вжито виділені слова.
Розплела береза коси
на веснянім вітерці.
Опустила ніжку босу
б тиху воду на ріці,
мов зібралася до мене
вбрід на берег перейти.
-З словосполученнями розплела коси, опустила ніжку,зібралась перейти на берег складіть речення, щоб слова були вжиті в прямому значенні.
6.Відгадайте загадку, поясніть, які предмети названі словом- відгадкою:
Зрізаю я траву, колосся;
в дівчат я сплетена з волосся;
а ще я суші довга стрічка,
що забігає в море, річку.
7.Визначте, яке значення має слово гострий у словосполученнях:
Гострий ніж; гострий ніс; гострий смак, гострий нюх; гострий біль; гострий бронхіт; гостра боротьба; гостре слово.
-Складіть речення з цими словосполученнями.
8.Визначте значення слова білий у вірші. До кожного значення доберіть синоніми й антоніми.
Білий гриб
Замаскувався
в білий день
під білий пень!
З лісу хлопчик
повертався,
ніс лиш
білий козубень.
9.У якому словосполученні іменник багаж вжито в прямому, а в якому- у перенесному значенні?
Важкий багаж, багаж знань.
-Склади два речення з цими словосполученнями.
10.Серед поданих слів відшукайте невідомі вам слова. Користуючись тлумачним словником, з’ясуйте їх значення.
Абетка, акваріум, анемона, брухт, брунька, гривня, гроно, іволга, капуста, капризний, коломийка, легендарний, ласувати, лемент, маршрут, наполегливий, отава, ретельний, сповідатися, цупкий, чепурний.
До слів чепурний, лемент доберіть синоніми.
11.Спишіть словосполучення і користуючись словником з"ясуйте значення підкреслених слів: аршин полотна; широкий бриль; жовтогруда вівсянка; глузлива посмішка; духмяний аромат; заможні люди; крислате дерево; линуло щебетання.
12.Спишіть речення; користуючись словником з’ясуйте значення підкреслених слів.
У розчинені вікна зазирали білі китиці акацій. Діти ласували досхочу і черешнями, і абрикосами. Журба - не сонце, а сушить добре. Крислатий капелюх захищає косаря від сонця.
13.Назвіть слова, що мають вказане значення.
Пари слів з протилежним значенням: приємний запах; дуже сильний дощ; дитина, яка ще не вміє говорити; великий, пишний будинок; буря із снігом. Довідка аромат, злива, антоніми, хурделиця, палац, немовля.
14.Скільки значень слова корінь ви можете назвати? Звірте свою відповідь із тлумачним словником.
15. Прочитайте вірш. Знайдіть у ньому слова, що вжиті у перенесному значенні, складіть з ними речення так, щоб вони були вжиті у прямому значенні.
Грамотій
-Ти в нас грамотний такий! -
Хвалить мене мама,-
Тільки хто ж чита книжки
Догори ногами?
Книжку я кручу - дива!
Не збагну нічого-
Деу книжки голова?
Де у книжки ноги!
16.Прочитайте віршик: Відшукайте у ньому слова вжиті у переносному значенні.
Вередливі чобітки.
Цілий ранок наша Алла
Чобітки свої взувала.
А вони противляться
-В різні боки дивляться.
І простують несміливо:
Лівий вправо, правий -вліво.
-Назвіть слова-антоніми.Складіть з ними речення.
17.Піжмурки
Місяць в небо випливає
Й сонечко шукає
Сонечко із місяцем
Котяться по світу
І весь час у піжмурки
Граються, як діти.
Як приходить ранок,
Місяць геть тікає,
І його до вечора
Сонечко шукає.
Ну, а вже як зморитьсч
І спочить лягає,
-Які слова вжиті у переносному значенні? Чому?
-Опишіть зірочку, використовуючи слова вжиті у переносному значенні.
18.Прочитайте віршик.
Тісту тісно.
В діжці тісту стало тісно-
Завовтузилося тісто,
Відхилило кришку,
Визирнуло з діжки,
Підвелось на білі ноги
І полізло на підлогу.
-Які слова вжиті у переносному значенні? Чому ви так думаєте?
-Напишіть розповідь про мандрівку тіста використовуючи слова вжиті у переносному значенні.
19.Прочитайте віршик.
Кептарик.
Я для братика кептарик
Шовком вишиваю.
Старший братик мій-дударик,
Дуже гарно грає.
Грай, сопілко калинова!
Поки день погасне,
Буде братику обнова,
Як те сонце, красна.
-Знайдіть у тлумачному словнику значення слів кептарик, шовк, дударик, обнова, красна. Складіть речення з цими словами.
ІІ.Вправи, розраховані на формування навичок вживання слів у власному мовленні
1.Скласти речення з різними значеннями багатозначного слова.
Вушко, ніжка, голка, машина, журавель, груша, клас, земля.
2. Скласти речення із словосполученнями: золоте колосся, золоті руки, золота дитина, золотий годинник.
3. Описати зиму і літо використовуючи слова-антоніми.
4. До записаних слів добери спочатку синоніми, а потім антоніми.
Наприклад: гарний, красивий, чудовий - поганий.
пахучий, чистий, убогий, працьовитий.
5.Чи є синоніми слова юрба, група, гурт?
Запиши речення, всатививши з поданих ті іменники, які підходять за змістом.
Дівчатам допомагав співати (...) хлопців. На подвір’ї грала у лови галаслива (...)дітлахів. (...) школярів виконала доручення вчителя.
6. Складіть словосполучення так, щоб кожне з даних слів було вжите в прямому і переносному значенні.
Ліс, море; темний, чистий; перемогти.
7.3амінити словосполучення одним словом:
Найголовніше місто держави-...
Дочка моєї мами, - але не я- ...!;
Заклад у якому виготовляють і продають різні ліки- ....
8. Замінити прислів’я одним словом:
І сам не гам, і другому не дам- ...;
Його і в ступі не влучиш- ...;
І брехуна язик і до вух дістає-...
Довідка: скупий, брехливий, сприятливий.
9.Скласти елементарні логічні визначення: яблуня-фруктове дерево; циркуль-приклад для креслення кола; синиця- ...; Київ- ..., лінійка- ...помідор- ..., пилка- ..., лялька-..., піаніно-....
10.Назви істоти за властивими їм діями: соловей щебече, а ... цвірінькає; вуж повзає, а... літає.
11. Пограйтесь з товаришем: хто більше задасть питань про значення слів невідомих іншому? Значення слів, про які ви запитуєте товариша, поясніть йому самі і покажіть їх у тлумачному словнику.
12.Добери синоніми до слів.
Діти, відважний, кричати, дорога.
III.Аналітичні вправи (аналіз текстів: визначення невідомих слів, уточнення відтінків значення слів, з’ясування мети вживання того чи іншого слова)
1.Знайдіть у тексті синоніми до слова хуртовина. У тлумачному словнику знайдіть значення всіх синонімів.
Хто дід?
З’їжджалися дочки у гості до діда:
Ось там Завірюха санчатами їде,
За нею Метелиця слідом мете,
Хурделиця Хугу з собою веде,
А тільки-но вітер у полі завіє,
Як стануть на лижі Хуртеча й Завія,
Нарешті у двох з Заметіллю приїхала
Найменша-улюблена донечка Віхала.
2.Прочитайте ряд слів. Чи всі слова-синоніми мають однакове значення? Спробуйте пояснити значення кожного слова в синонімічному ряду.
Ліс, бір, діброва, пуща, праліс.
Теплий, пекучий, гарячий.
Чистий, охайний, чепурний, акуратний.
3.Прочитайте текст.
Кораблі.
Багато різних кораблів на світі. Старі вітрильники рухав вітер. На зміну їм прийшли пароплави. Замість вітрил поставили на них парові машини. Парові машини замінили іншими двигунами. Вони працюють на нафтовому паливі. І пароплави стали називатись теплоходами. Тисячі океанських, морських, річкових суден утворили флот.
Вибираючи синоніми з даного тексту, два учні виписали різні слова. Поясни, то з учнів помилився і чому.
1-ий учень-кораблі, вітрильники, пароплави, теплоходи, судна.
2-ий учень-кораблі, судна.
4.Добери синоніми до виділених слів. Поясни, чому автор вжив у тексті саме ці слова.
Білочка так звикла до людей, що вже сміливо брала з їхніх рук ласощі і не ховалась.
Скоро настане весна, і наші пернаті друзі наповнять своїм співом сади, поля, луки.
У лісі було тихо, тільки десь неподалік чутно стукіт дзьобом об дерево лісового санітара.
5.У наведених групах синонімів розмісти слова в порядку зростання міри якості.
Тепле, жарке, гаряче, спекотне.
Неголосний, тихий, нечутний, безшумний.
Маленька, невеличка, мала, мініатюрна, мізерна, мікроскопічна.
Прочитай речення і поясни, чому автор вжив саме ці прикметники.
Невеличку веранду рясно оповили стебла дикого винограду.
Тихий вітер ледве шелестів сухим листям настало спекотне літо.
6.Добрати синоніми до виділених дієслів. Пояснити вибір автором саме цих дієслів.
Дощ.
Вітер ущух. Між листом зашелестів густий рівний дощ. А на небі зчинилася гуркотнява. По широких небесних просторах луною розкочувався над змарами гук.
На прив"яле листя, на присмажені трави й хліба тихо сіявся дрібний, холодний дощ. захлинаючись, ковтала воду суха земля.
IV. Синтетичні вправи (складання речень із словом, вжитим у певному значенні, дописування речень, виконання різних творчих вправ)
1. Дібрати антоніми до слів: тиша, холодний, старий.
Використовуючи слова-антоніми, які ви дібрали описати весняний день у лісі.
2. У словосполученнях і реченнях замінити виділені слова антонімами: Радісна подія; зимові канікули; добрий собака; свіжий хліб. У класах і в коридорах-тиша Прилетіли перелітні птахи.
-Чи змінилось значення словосполучень і речень? Як змінилось? Чому?
3. Продовжити почате речення антонімами.
У лісі ростуть дерева товсті й ...
Ми збирали яблука солодкі й ...
У селищі є вулиці широкі й...
Ріки бувають глибокі й ...
Влітку дні довгі, а взимку...
-Скласти подібні речення самостійно.
4. Пов’язати кожен прикметник з відповідним іменником.
Жорстокий, лютий, сердитий (бій, хлопець, мороз). Безстрашний , байдужий, безпристрасний (погляд, вигляд, ставлення).
5.3амінити одним словом вислови.
Кричати на все горло; здіймати лемент; чинити галас; кричати з вереском; кричати, репетуючи.
Рухатись пішки, іти чітко вногу, іти дуже повільно, іти накульгуючи.
Скласти речення з цими словами.
6.Записати речення, вибравши найточніший синонім.
Небо (затяглося, заволоклося, закрилося) хмарами. Лосі (спокійно,