Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Формування у молодших школярів комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови

Формування у молодших школярів комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови

викладу;

Використовувати мовні засоби відповідно до мети висловлювання;

Удосконалювати створений текст.

Для реалізації даних завдань ми пропонуємо спеціальні вправи творчого характеру, які включені до методики формування комунікативних умінь і навичок:

Коструювання речень з урахуванням запропонованої мовленнєвої ситуації;

Відновлення тексту з поданим заголовком та кінцем;

Побудова тексту-опису за аналогією і за поданим початком;

Складання тексту-міркування при відповіді на запитання або за поданим початком;

Складання тексту за поданим заголовком та опорними словами;

Розгортання певного сюжету в текст;

Редагування та переклад;

Розширення і згортання висловлювань;

Заміна окремих елементів висловлювань і перебудова усієї структури при збережені змісту.

Ми вважаємо, що використання на кожному уроці рідної мови в початкових класах мовленнєвих вправ творчого характеру сприятиме розвитку умінь вільно висловлюватись, зменшенню помилок в усному мовленні молодших школярів, а відтак розвитку їх мовлення.

Керуючись теоретичними висновками про вплив мовленнєвих творчих вправ на комунікативний розвиток, ми визначились у методах дослідження, які найкращим чином відповідають його завданням. Це теоретичні методи дослідження: аналіз наукової літератури і методи порівняння та систематизації теоретичних даних, теоретичного моделювання і емпіричні методи дослідження: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи).

Педагогічний експеримент проводився в третіх класах Кунчанської ЗОШ І-ІІ ступенів та Колісецької ЗОШ І-ІІ ступенів Теофіпольського району Хмельницької області. В дослідженні взяло участь 32 дітей восьми-дев’яти річного віку. У процесі формування програми комунікативного розвитку молодших школярів ми керувались принципом розвиваючого навчання.

На першому етапі педагогічного дослідження на основі спостереження уроків рідної мови та читання, а також на основі аналізу учнівських робіт обох третіх класів ми виділили найбільш характерні види помилок лексичної, граматичної та стилістичної групи, які трапляються в усному та писемному мовленні учнів. Так, серед лексичних помилок можна виділити такі:

Вживання слів у невластивому значенні.

Перекручення, спотворення слів.

Вживання слів, які не властиві сучасній українській літературній мові.

Вживання зайвих слів.

Неправильна сполучуваність слів.

Граматичні помилки включають в себе морфологічні та синтаксичні. До морфологічних ми віднесли:

Неправильно утворені слова.

Неправильне творення граматичних форм.

Неправильне утворення словозмінних форм.

Неправильне вживання займенників.

Синтаксичні помилки такі:

Порушення норм узгодження між головним і залежним словом.

Порушення норм керування.

Займенникове дублювання підмета.

Неправильна побудова конструкцій з однорідними членами речень.

Неправильний порядок слів.

Серед стилістичних помилок можна виділити такі:

Невідповідність стилістисного забарвлення мовних засобів змістові висловлювання.

Порушення єдності стилю.

Штучна образність.

Штампи.

До стилістичних узвичаєно відносити й мовні похибки, пов’язані з порушенням загальних норм комунікативного правильного мовлення:

Немилозвучність вислову та інші недоліки звукового оформлення тексту.

Нагромадження одних і тих самих частин мови, здебільшого іменників.

Вживання великих, важких для сприймання речень.

В учнівських роботах немало й недоліків у побудові тексту. Намір розповісти про щось не завжди реалізується з достатньою точністю. Дещо залишається не висловленим або ж висловленим нечітко і непослідовно. Найчастіше трапляються такі недоліки:

Безсистемність викладу.

Дублювання змісту попередніх частин тексту.

Смислові розриви у викладах змісту.

Невдалі початкові і кінцеві частини тексту, логічно не пов’язані з основною частиною розповіді.

Незавершеність, необґрунтованість висловлених тверджень.

Відсутність смислового зв’язку між реченнями або абзацами.

Непослідовне розташування абзаців.

Поєднання а одному абзаці речень, що стосуються різних питань теми.

Зайві речення в середині надфразної єдності.

Відсутність у тексті абзацного поділу.

Безпідставне виділення абзаців.

Відсутність засобів зв’язку між елементами тексту.

Одноманітність засобів міжфразного зв’язку.

Вживання не зумовлених контекстом часово-видових дієслівних форм.

Розташування компонентів речень, яке суперечить вимогам контексту.

Слід відмітити, що в усному мовлення учнів, як непідготовленому, ситуативному таких недоліків більше, ніж у писемному.

Співвідношення помилок можна представити у таблиці. У відсотках ми визначили кількість учнів, в усному і писемному мовленні яких, трапляються різні типи помилок. До уваги бралися учні обох третіх класів: контрольного (15 учнів) і експериментального (17 учнів).


Таблиця 1

Типи помилок

Писемне мовлення

Усне мовлення


Контрольний клас

Експериментальний клас

Контрольний клас

Експериментальний клас


% Кількість учнів % Кількість учнів % Кількість учнів % Кількість учнів

Лексичні

72% 11 78% 13 80% 12 81% 14

Граматичні

64% 9 70% 12 72% 11 74% 13

Стилістичні

68% 10 63% 11 72% 11 70% 12

Помилки у побудові тексту

84% 13 81% 14 88% 13 89% 15

Середні показники

72%

11

73%

13

78%

12

79%

14


Аналізуючи результати у даній таблиці, можна зробити висновок про низький рівень розвитку мовлення молодших школярів. Тому ми сподіваємось, що запропонована нами методика формування комунікативних умінь і навичок дасть позитивні результати.

На другому етапі дослідження апробовувалась спеціальна методика формування комунікативних умінь і навичок. Діти, які брали участь у дослідженні були поділені на експериментальний (17 учнів) і контрольний (15 учнів) класи. В контрольних класах (Колісецька ЗОШ) навчання відбувалося за традиційною програмою з рідної мови для початкової школи. В експериментальному класі (Кунчанська ЗОШ) застосовувалась спеціальна методика, яка передбачала розвиток таких психічних процесів як мовлення за допомогою використання мовленнєвих творчих вправ.

Одним із напрямків спеціальної методики є використання вправ на конструювання та реконструювання речень на кожному уроці рідної мови.

Наприклад: 1. Скороти речення до 4, 3, 2-х слів.

Вчитель вимовляє речення – діти усвідомлюють його і запам’ятовуть. Після цього вчитель пропонує школярам скоротити речення послідовно, довільно, але зберігаючи основний зміст, наприклад:

Біля річки ростуть високі верби.

Біля річки ростуть верби.

Ростуть верби.

Цю вправу можна проводити як гру. До умов гри входить правило, що скорочувати речення можна послідовно або на ту кількість слів, яку встановлюють гравці. Найскладніший варіант гри – зробити речення якомога коротшим, але настільки щоб воно залишилося зрозумілим. Варто проводити цю вправу і в зворотному напрямку, тобто не скорочувати, а розширювати речення.

Перестав слова у реченні.

Дітям пропонується змінити порядок слів у реченні. Такий вид роботи сприяє виразному висловлюванню реченню зі зміною логічного наголосу, уточненням змісту, наприклад:

Сьогодні вранці Ніна пішла до школи.

Ніна сьогодні вранці пішла до школи.

Вранці сьогодні пішла Ніна до школи.

Пішла Ніна сьогодні вранці до школи.

до школи пішла сьогодні вранці Ніна.

На основі такої вправи проводиться гра “Такі однакові і різні речення”. За правилами цієї гри учні складають речення і пропонують його варіанти. Виграє той, хто може скласти більше варіантів і продемонструвати вміння виразно вимовляти фразу.

Зміни одне слово:

Пропонується дітям послухати речення і повторити його, залишивши в ньому тільки одне слово.

Діти повернулися зі школи.

Першокласники повернулися зі школи.

Дівчатка повернулися зі школи.

Учні повернулися зі школи.

Діти вийшли зі школи.

Діти вибігли зі школи.

Діти повернулися з бібліотеки.

Діти повернулися з басейну

Ця вправа формує вміння бути уважним до змісту висловлювання, готує до сприйняття тексту і до переказів.

Навчившись виконувати вправи такого типу, учням легше буде писати перекази і твори. Спеціальна методика формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів включає в себе також використання творів В.О.Сухомлинського для написання учнями переказів.

Ми пропонуємо твори відомого письменника “Ніч та біла сорочка”, “Квітка сонця”, “Як ріка розгнівалась на дощик”, “А серце тобі нічого не наказало?” і роботу над ними [Додаток 1].

Працюючи над розробкою спеціальної методики формування комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови, ми користувались методичними посібниками, в яких були запропоновані вправи для формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів. Серед них, звичайно, були і твори за зачином та кінцівкою і лише за зачином. Ми усистематизували опрацьований матеріал і вибрали твори, які, на нашу думку в найбільшій мірі розвивають досліджувані психічні процеси. [Додаток 2]

Звернемося знову до методичної спадщини В.О. Сухомлинського, який пропонує тематику творів-оповідань для 3 класу: "Літо і осінь", "Осінь у садку", "Журавлі в синьому небі", "Як працюють бджоли", "Шпаки відлітають на південь", "Їжачок готується до зими", "Птахи – наші друзі", "Квіти в теплиці", "Ластівка в'є гніздо", "Дятел на дубі", "І під снігом у лісі є життя", "Летять птахи з теплого краю", "Як зерно стає хлібом", "Моє цуценя". Ефективною вправою для мовно-мовленнєвого розвитку є перефразування тексту з певним комунікативним завданням. Наприклад, пропонується: текст учнівського твору, не змінюючи його змісту, зробити більш емоційним, експресивним:

Зима мені подобається. Взимку все вкрите снігом. Повітря чисте, свіже. Разом з товаришами я часто катаюсь на ковзанах. Вивчивши уроки, я не засиджуюсь у хаті.

Зима! Яка це чудова пора! Все вкрите іскристим снігом. Повітря чисте. Свіже. Хіба в такий час вдержишся в хаті? Вивчивши уроки і мерщій до санок або ковзанів. Мчимо навперегін з вітром – аж дух захоплює

Саме такі зразки мовно-мовленнєвих вправ ми запропонували класоводу для роботи з дітьми в експериментальному класі. Дана методика застосування цих вправ передбачає підвищення рівня комунікативних умінь і навичок молодших школярів.


2.2 Перевірка ефективності результатів експериментального дослідження


У процесі експериментального дослідження та після його завершення аналізувалися учнівські роботи як експериментального класу, так і контрольного. Результати аналізу свідчать про те, що в учнів експериментального класу порівняно з учнями контрольного класу відбулися позитивні зрушення у комунікативному розвитку. Кількість помилок, які трапляються в усному та писемному мовленні учнів експериментального класу значно зменшилась.

Таблиця 2

Типи помилок

Писемне мовлення

Усне мовлення


Контрольний клас

Експериментальний клас

Контрольний клас

Експериментальний клас


% Кількість учнів % Кількість учнів % Кількість учнів % Кількість учнів

Лексичні

72% 11 56% 9 76% 12 63% 11

Граматичні

64% 10 48% 8 68% 10 52% 9

Стилістичні

64% 10 56% 9 72% 11 59% 10

Помилки у побудові тексту

84% 13 59% 10 88% 13 63% 11

Середні показники

71%

11

55%

9

76%

12

59%

10


Щоб краще порівняти результати досліджень на констатувальному етапі і контрольному ми пропонуємо розглянути діаграму, яка показує, наскільки покращився рівень розвитку мовлення в учнів експериментального класу. Розглянемо спочатку результати аналізу писемного мовлення.



З даної діаграми видно, що на констатувальному етапі кількість дітей, в писемному мовлення в яких трапляються помилки різного типу, в контрольному та експериментальному класах майже однакова. А вже на контрольному етапі нашого дослідження кількість дітей, в писемному мовленні яких трапляються помилки в контрольному класі зменшилась на 1%, а в експериментальному – на 18%.

Отже, зрушення в розвитку писемного мовлення відбулися.

А тепер розглянемо результати дослідження усного мовлення школярів.



В розвитку усного мовлення бачимо такі ж самі позитивні зрушення. Кількість дітей, в усному мовленні яких трапляються різні види помилок, в експериментальному класі зменшилась на 20%.

Отже, підсумовуючи все вище сказане, слід наголосити на необхідності включення комплексу мовно-мовленнєвих вправ у структуру кожного уроку рідної мови початкової школи. Позитивні зрушення в учнів експериментального класу свідчать про ефективність створеної нами методики та необхідність подальшого її удосконалення і планування на її основі уроків рідної мови.

Висновки


Зміна соціальних функцій української мови, надання їй на конституційному рівні статусу державної стали вагомими причинами для переорієнтації мети її навчання в загальноосвітній школі в цілому і в її початковій ланці зокрема. Нині ця мета полягає у формуванні в учнів уміння будувати висловлювання в межах доступних для них тем і типів розповідей, описів, міркувань. Навчальні, а також і самостійно перебудовані учнями висловлювання можуть належати до різних стильових різновидів - розмовного, художнього і наукового. Принципова зміна основної мети початкового навчання української мови як державної ґрунтується на передбаченні того, що цей процес забезпечить пріоритетність і багатофункціональність її впливу на освіту, виховання і розвиток молодших школярів за умови, якщо зміст цього курсу визначити, насамперед, на основі комунікативно-діяльнісного підходу. Цей підхід передбачає активну участь школярів у навчальному процесі з мови, де особливого значення набувають саме мовленнєві вміння, що належить до різних видів мовленнєвої діяльності - слухання, говоріння, читання й письма. Мовленнєва діяльність постає одночасно метою, змістом, формою і засобом навчання.

Мовленнєва діяльність дітей особливо бурхливо розвивається в період їх навчання в школі, коли словник зрозумілих слів в учнів різко зростає. Найістотнішою зміною в мовному розвитку є ознайомлення зі словом, з мовою як об'єктом пізнання. В учнів початкових класів мають сформуватися уявлення про мову і мовлення найважливіший засіб спілкування між людьми; про звуки, слова, сполучення слів, речення, текст як найважливіші одиниці мови; зв'язок мови з мисленням; особливості застосування знань з мови у практичному мовленні; про допоміжні засоби увиразнення мовлення. Наведені відомості учні повинні засвоювати у процесі навчання.

На основі аналізу літературних джерел з досліджуваної проблеми визначили, що формування навичок вільного висловлення думок в усній чи писемній формі неможливе без оволодіння частковими уміннями осмислення теми, орієнтації в ситуації мовлення, добору фактичного матеріалу, його структурної організації і мовного оформлення.

Успіх навчальної роботи, спрямованої на формування комунікативних умінь і навичок учнів, значною мірою залежить від урахування комунікативних його якостей, найважливішими з яких є правильність, точність, виразність висловлювань, багатство використаних мовних засобів.

Вибір найбільш доцільних вправ визначається і знанням особливостей учнівського мовлення, розумінням динаміки становлення комунікативних умінь, що дозволяє ефективно працювати над запобіганням та усуненням найхарактерніших помилок.

Найбільш ефективними виявилися такі мовно-мовленнєві вправи: конструювання речень з урахуванням запропонованої мовленнєвої ситуації; відновлення тексту з поданим заголовком та кінцем; побудова тексту-опису за аналогією і за поданим початком; складання тексту-міркування при відповіді на запитання або за поданим початком; складання тексту за поданим заголовком та опорними словами; розгортання певного сюжету в текст; редагування та переклад; розширення і згортання висловлювань; заміна окремих елементів висловлювань і перебудова усієї структури при збережені змісту.

З метою удосконалення мовлення учнів необхідно розвивати у них спеціальні уміння: бачити навколишні предмети (спостерігати), сприймати їх істотні ознаки; визначати межі теми, розкривати тему й основну думку висловлювання; добирати і систематизувати матеріал для написання творчої роботи; об’єднувати речення в текст, дотримуючись логіки викладу; використовувати мовні засоби відповідно до мети висловлювання; удосконалювати створений текст.

Формування та розвиток навички комунікативної діяльності передбачає роботу над побудовою діалогічних і монологічних висловлювань – усних і писемних.

Важливо, щоб в організації формування комунікативних умінь і навичок учнів складалися такі ситуації, які спонукали б їх висловлюватись, виражати свої думки, почуття. З цією метою використовуються мовно-мовленнєві вправи, в яких визначається співрозмовник (товариш, мама, молодший брат) та мета висловлювання (про щось розповісти, повідомити, переконати).

У розвитку усного (діалогічного, монологічного) мовлення доцільно широко використовувати роботу в парах і невеликих групах, яка дає можливість висловлюватись більшості учнів класу.

Розвиваючи писемне мовлення молодших школярів, учитель має заохочувати їх записувати свої думки, враження, писати про те, що їх дійсно хвилює.

Специфікою роботи з читання на уроках мови є те, що увагу дітей слід особливо привертати до правильного вимовляння, значення слів; інтонації речень, різних за структурою; змістового поділу речень за допомогою пауз, мелодики.

У цілому, формування, розвиток навичок в усіх видах комунікативної діяльності, будучи головною метою початкового навчання, повинно займати не менше половини навчального часу на уроках мови.

Головний підсумок полягає в тому, що використання різноманітних вправ на основі комплексного підходу як засобів розвитку мовлення на уроках української мови сприяло підвищенню навчального і розвиваючого потенціалу уроків, їх ефективності в цілому, а рівень мовленнєвого розвитку учнів набуває комунікативного спрямування.

Результати проведеної роботи дають змогу зробити ряд висновків, керуючись основними підходами до вивчення української мови:

Відбір навчального матеріалу (комплексних вправ доступних учням даного рівня розумового розвитку), здійснює вчитель, враховуючи особливості уроку, його тематику, місце у структурі занять.

Формування вправ на основі комплексного підходу здійснюється з опорою на вікові та індивідуальні особливості учнів класу, рівень сформованості у них пізнавальних процесів, при цьому треба широко застосовувати диференційовані завдання.

3. Формування комунікативних умінь і навичок учнів на уроках української мови буде ефективнішим, якщо в процесі уроків мови використовувати різноманітні форми і види роботи, які забезпечують розвиток мовлення за всіма напрямками (фонетико-орфоепічним, лексичним, морфологічним, синтаксичним, напрямком тексту).

4. Навчання рідної мови на основі комплексних вправ підпорядковується основній меті - принципу розвитку мовлення, тобто навчання української мови здійснюється на комунікативній основі.

5.Підпорядковуючись одній меті - розвитку мовлення, але впливаючи на цей процес різнопланово, захоплюючи різні рівні мови - фонетичний, лексичний, граматичний та зв’язне мовлення, - ці завдання служать оптимальному розвитку мовлення учнів. Якщо ці завдання розв’язувати ізольовано одне від одного, фрагментарно та безсистемно, то у дітей не закладається уявлення про мову як про єдину сукупність мовних знаків, систему категорій, граматичних форм і норм, про мовлення як процес вираження своїх думок у фонетично, лексично і граматично правильній формі.

Отже, враховуючи основні теоретичні положення, перед учителем стоять такі важливі завдання:

1. Створити основи для свідомого засвоєння учнями понять світоглядного характеру: мови і дійсності; мови і мислення; мови і мовлення.

2. Допомогти учням осмислити власну мовленнєву практику.

3. Розвивати інтерес до незнайомих слів уміння знайти їх у тексті, пояснити значення та вміння вживати слова.

4. Показати особливості усного мовлення та його специфічні компоненти: інтонація, логічні наголоси, паузи, плавність, міру гучності, темп і тембр мовлення.

5. Удосконалювати граматичний лад мовлення.

6.Розвивати точність, доцільність та естетичність мовлення; формувати уміння розпізнавати його форми - усну і писемну, знаходити помилки, виправляти їх та аналізувати.

7.Дати уявлення про текст і його структурні ознаки.

8. Виховувати почуття мовленнєвого етикету.

Наше дослідження не розв’язало всю повноту проблеми формування комунікативних умінь і навичок на уроках української мови в початкових класах.

Доопрацювання потребує питання ефективності і доцільності комплексних вправ на всіх етапах в межах одного уроку. Залишаються актуальними питання міжпредметних зв’язків, формування системи вправ до кожної теми програми з української мови, впровадження цієї системи у практику початкової школи.

Опанування рідної мови відбувається через мовленнєву діяльність. Ось чому так важливо формувати комунікативні уміння і навички, працювати постійно і цілеспрямовано. Адже без добре розвиненого мовлення немає справжніх успіхів у навчанні, немає спілкування.


Список використаної літератури


Антоненко – Давидович Б. Як ми говоримо. –К., 1994. – С.312с.

Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990., 28

Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. пос.- Львів: Світ, 2003.- 432 с.

Бадер В. Розвиток інтонаційних умінь першокласників// Початкова школа. – 1997. - №2. – С.9.

Бадер В. Розвиток мовлення школярів під час роботи над реченням. – 2000. - №8. – С.41.

Безрукова І. Розвиток мовлення першокласників засобами малих пісенних і речетативних фольклорних форм// Рідна школа. – 2003. – №6. – С.31.

Бєляєв О. Культура мовлення вчителя-словесника // Дивослово. – 1995. - № 1. – С. 37-44.

Богдан С. Мовлення українських дітей і всесвіт рідного слова// Дивослово. – 1996. - №4. – С.16.

Богуш А.М. Методика навчання української мови в дошкільних закладах: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1993. – 327с.

Бородич А.М. Методика развития речи детей. – М.: Просвещение, 1981. – 255 с.

Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Початкова школа.- 1991 - № 2 – С. 23-28.

Варзацька Л.О., Дика Н.М. Сторінки альтернативного підручника „Рідна мова й мовлення”// Початкова школа. – 1995. - №8. – С.14-17.

Вашуленко М. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання. // Початкова школа. – 2001. - №1 – С.11-14.

Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1 – 3 класах: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1982. – 104с.

Винокур Г. Говорящий и слушающий: варианты речевого поведения. – М.: Наука, 1993. – 172 с.

Вихованець І. Наголошування слів// Трибуна лектора. – 1973. - №5. – С.24.

Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1967. – 220с.

Выготський Л.С. Мышление и речь. Проблемы психологии развития ребенка. – М.: Просвещение,1976. – 514с.

Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий. –М.: Просвещение, 1978. – 376с.

Головин Б.Н. Основы культуры речи. – М.: Высшая школа, 1980. – 335 c.

Гольберт А.М. Особливості оволодіння учнями молодших класів лексикою рідної мови. – К., 1979.

Демиденко Л.П. Речевые ошибки. – М.: Высшая школа, 1986. – 240 с.

Демидчик Г. Вживання сполучників і часток як засіб увиразнення мовлення учнів// Початкова школа. – 1999. - №10. – С.13.

Дика Н. Поняття культури мовлення учнів// Дивослово. – 2002. - №2. – С.50.

Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. – К.: Вища школа, 1992. – 380 с.

Друзь З.В. від уроку до уроку. // Початкова школа. – 1990. - № 4. – С.76-79.

Дудик П. Наголошування слів і культура мовлення// Дивослово. – 2003. - №4. – С.19.

Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів /За ред. С.Я.Єрмоленко, - К.: Либідь, 2001. – 224 с.

Жовтобрюх М. Культура слова. – К., 1988. – 254с.

Жуйков С.Ф. Опыт реализации принципов развивающегося обучения в начальном курсе русского языка. – Тбилиси, 1969. – 340с.

Зимняя И.А. Психологические аспекты обучению речи. – М.: Просвещение, 1988. – 158с.

Иванова С.Ф. Речевой слух и культура речи. М.: Просвещение, 1970. – 168с.

Ильяш М.И. Основы культуры речи. – Киев-Одесса, 1984. - 178с.

Калмикова Л., Марченко. Психолінгвістичні й лінгвометодичні підходи до змісту формування у першокласників мовленнєвих умінь і навичок міркувати// Початкова школа. – 2000. - №5. – С.5.

Коваль А.П. Культура ділового мовлення. –К., 1982. – 235с.

Коваль А.П. Слово про слово. – К.: Радянська школа, 1986. – 384 с.

Ковальчук Т. Культура мовлення. Правильне вживання числівника в усному і писемному мовленні// Все для вчителя. – 20003. - №25. – С.9.

Коменский Я.А. Об изгнании косности из школ. – Собр. соч. – Т. 2., 126с.

Кошачевський С.С. Техніка мови. – К., 1983. – 223с.

Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнів 1-3 класів. – К.: Радянська школа, 1984. – 196с.

Кривенчук Е. Правильна вимова //Радянська школа. – 1988. – С.8.

Кудрик Л. Памфіл Юркевич про вивчення мови в школі// Дивослово. – 2000. – №7. – С.31.

Культура мови/ За ред. Пономарів О. – К.: Довіра, 2000. – 170с.

Культура української мови/ За ред. Русанівського М.В. - К., 1990. – 321с.

Курінна А.Ф. Проблема развития коммуникативных умений и навыков в современной методической науке //Педагогіка і психологія формування творчої особистості. – Київ-Запоріжжя. – 2001. – С.46-50.

Кучеренко Є.М. Проблеми мовної культури в школі// Українська мова і література і школа. – 1989. - №7. С.8-6.

Кучерик О. Засоби естетичної виразності мови та їх вплив на учнів// Диво слово. – 1998. - №3. – С.13-15.

Леонтьев А.А. Язык, речь и речевая деятельность. – М.: Просвещение, 1969. – 324с.

Леонтьев А.Н.Общее понятие деятельности. – М.: Просвещение, 1987. – 254с.

Лурия А.Р. Язык и сознание/ Под ред. Е.Д. Холмской. – М.: МГУ, 1979. – 320с.

Львов М.Р. Место развития речи учащихся на уроках грамматики// Начальная школа. – 1976. - №9. – С.15.

Мазур О. Психологічні аспекти розвитку мовлення учнів// Рідна школа. – №11. – С.74.

Мацько Л.І. Культура мови// Початкова школа. – 1996. - №5. – С.33.

Мельник О. Наукове проектування навчання мовлення. // Педагогіка і психологія. – 1997. - №1. – С.71-79.

Методика викладання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.І. Пентилюк: Підручник для студентів-філологів. – К.: Ленвіт, 2000. – 264 с.

Методика обучения русскому языку в начальных классах/ Под ред. М.Р. Львова, Т.Г. Рамзаевой, Н.Н.Светловской. – М.: Просвещение,1987. – 415с.

Морська Я.Ф. Українська мова: критерії оцінювання досягнень учнів. – Тернопіль: Астон, 2001. – 40с.

Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання). – Тернопіль.: Астон, 2001. – 215с.

Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник – довідник термінів і понять з методики української мови. –Тернопіль: Астон, 2003. – 132с.

Одарченко П. Про культуру мови: Збірник статей. – К.: Смолоскип. – 1997. – 320с.

Пазяк О.М., Кисіль Г.Т. українська мова і культура мовлення: Навчальний посібник. – К.: Вища школа. - 1995. – 239с.

Пономарів О. Культура слова: мовно-стилістичні поради. – К.: Либідь, 2002. – 240с.

Пономарів О. Стилістика сучасної української мови : підручник. – К.: Либідь, 1993. - 248 с.

Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432с.

Речь. Речь. Речь. / Под ред. Т.А.Ладыженской. – М.: Педагогика, 1990,

Рідне слово. Питання мовної культури (Вип. 5). – К.: Наукова думка, 1971. – С.71.

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997. – 358с.

Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. – К.: Радянська школа, 1977. – 135с.

Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр, 1997. – 225с.

Симоненко Т. Виховувати мовну культуру з дитинства// Початкова школа. – 2000. - №8. – С.44.

Синиця І.О.Психологія усного мовлення учнів. – К.: Радянська школа,1974. – 197с.

Скворцов Л.И. Культура русской речи. – М.: Знание, 1995.

Смірнова Л. Культура мовлення. Звертання. Слова ввічливості. // Розкажіть онуку. – 2003. - №13. – С.58.

Соловець Л. Робота над фразеологізмами ввічливості// Початкова школа. – 2000. - №4. – С.11.

Стаднік В.І. Культура мовлення: формування уявлення про культуру мовлення і культуру спілкування// Розкажіть онуку. – 2003. - №14-15. – С.33.

Струганець Л. Теоретичні основи культури мови. – Тернопіль: Астон, 1999. – 197с.

Сухомлинський В.О. Народження громадянина. – Зібр. тв. У 5-и томах. – Т.3. – С. 283-659.

Сухомлинський В.О. Рідне слово. – Зібр. тв. У 5-и томах. – Т.3. – С. 201-216.

Сухомлинський В.О. Слово рідної мови. – Зібр. тв. у 5-и томах. – Т.5. – С. 160-167.

Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. – К.: Радянська школа, 1976-1977. – Т.1. – 654 с.

Тамрецький І. Мовленнєво–публіцистична культура учнів// Дивослово. – 1999. - №12. – С.14.

Толстой Л.Н. Педагогические сочинения. – М.: Изд-во Минпроса РСФСР, 1953.

Трунова В.А. Лінгвістичні основи формування мовленнєвих умінь//Початкова школа. – 1995. - №2. – С.12.

Ухіна Т.Б. Календарне планування навчального матеріалу: 1 клас. – Тернопіль: Мандрівець, 2001. – 16с.

Ушакова Т.Н. Проблемы психологии речи в трудах А.Н.Леонтьева // Мир психологии. – 2003. - №2. – С.41-50

Ушинский К.Д.Педагогические сочинения: В 2-х томах. – Т.2., 213

Ушинський К.Д. Про початкове викладання російської мови// Вибр. пед. твори: У 2т. – К. – 1983. – Т.2. – С.220-221.

Ушинський К.Д. Собрание сочинений. – М-Л., 1950. – Т.8. – 286с.

Ушинський К.К.Вибрані твори К.: Радянська школа, 1954. –т.2. – 628с.

Федоренко Л.П. Принципы обучения русскому языку. – М.: Просвещение, 1973. – 134с.

Хаджирадєва С.К., Торган Н.М. Ділова риторика: Робочий зошит і програма модуля. - Одеса, 2002. - 110 с.

Хорошовська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів// Початкова школа. – 1997. -№8. – С.14-16.

Юкало В.Я. Культура мови: Навчальний посібник/ За ред. Л.В. Струганець. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 231с.


Додаток 1


І. "Ніч та біла сорочка"


1. Яка сорочка у хлопчика? Що зробила мама з сорочкою? Що подумав хлопчик, коли настала ніч?

2. Використай для переказу опорні слова: маленький хлопчик, сніжно-біла сорочка, ніч торкнеться, почорніє.

3. Напиши свою кінцівку до цієї казки.


II. "Квітка сонця"


1. На що схожий соняшник? Чому? Як спить соняшник? Що він робить вдень? Коли заходить сонце, що робить соняшник? Що сниться соняшникові?

2. Опорні слова: високе стебло, золоті пелюстки, схожа на сонце, сходить зірниця, сонце пливе, ранкова зоря;

3. Напиши текст-опис соняшника:

4. Розкажи, що ти взнав про соняшник, що було невідоме для тебе.


III. "Як Ріка розгнівалась на Дощик"


1. Як хвалилась Ріка своєю красою? Яким став світ, коли пішов дощ? Як обурилась Ріка?

2.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: