Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра
Висновки
Дослідивши та проаналізувавши літературу по даній темі, ми вивчили особливості вербальної й невербальної комунікацій учителя музики, у результаті аналізу яких виявлено, що характерним для даного педагога є доброзичливе, дуже активне, ініціативне діалогічне спілкування з дітьми.
Спілкування – базова категорія, логічний центр загальної системи психологічної проблематики, однак, недостатньо розроблена. Передача інформації від учителя до учня здійснюється вербальним і невербальним шляхами. У педагогічному спілкуванні важливі обидва ці виду, тому що вони завжди існують разом. Для успішної взаємодії в системі вчитель-учень важлив яскравий, цікавий імідж учителя. Якщо врахувати, що імідж складається з 3-х частин: візуальний образ (костюм, зачіска, пластика, міміка); внутрішній образ (голос, темперамент, настрій); менталітет (інтелект, духовна практика) – стає очевидним, що досить велика частка невербальних компонентів. Молодший шкільний вік визначається важливою обставиною – вступом дитини до школи. Нова соціальна ситуація посилює умови життя дитини й виступає як стрессогенна. Розвиток здатності до сприйняття невербальних компонентів у спілкуванні здійснюється в такий спосіб (від дитинства до підліткового віку): а) від психологічної інтерпретації окремих елементів невербального поводження до інтерпретації цілісного; б) від інтерпретації на основі жестів і міміки дій і станів партнерів до визначення їхніх якостей, відносин; в) від використання невербального поводження як засобу ідентифікації психологічних характеристик суб'єктів спілкування до оволодіння їм як засобом регуляції взаємин. Індивідуальність – це як би початковий рівень. Індивідуальність учня проявляється в тім, що в нього є провідний спосіб художньої реакції. Для нього образне бачення світу розвивається через фарби, колірні композиції, які педагог допомагає переводити в його спосіб звуковиявлення. З надходженням дитини в школу одним з головних об'єктів пізнання стає, насамперед, поводження вчителя. Постійна практика спілкування змушує школяра міркувати про вчинки й поводження людей. Отже, величезна роль на розвиток індивідуальності молодшого школяра покладається, насамперед, на педагога.
Найбільшу виразність має доброзичливість, активність, діалогічна взаємодія вчителя з дітьми; середню виразність має також активне, ініціативне спілкування на уроці музики; низьку виразність має конфліктне, у підвищеному тоні, пасивна взаємодія педагога з дітьми. З вищесказаного видно, що характерним для даного педагога є доброзичливе, у той же час дуже активне, ініціативне, діалогічне спілкування із дітьми.
Дане дослідження дозволило розробити психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на оптимізацію взаємодії педагога з учнями. Специфіка педагогічної взаємодії на уроках музики жадає від учителя звернути особливу увагу на важливість розвитку невербального компонента в поводженні. Цьому проробленню, на жаль, не приділяється достатньої уваги не тільки в школі, але й на інших рівнях, тому ми рекомендуємо: розширювати педагогічну компетентність шляхом теоретичного пророблення матеріалу, можливе проведення тренінгу невербальної педагогічної комунікації, з метою розширення діапазону комунікативної взаємодії й підвищення рівня педагогічної інтуїції, важливої для розвитку емоційної сфери дитини засобами музики, робити аналіз планування уроку з урахуванням побажань дітей (у результаті чого відбувається ефективна робота на мотивацію дітей), які відбиті в методиці незакінчених пропозицій. Пропонована рекомендація має сенс для її застосування по двом причинам: для підвищення й збереження високого статусу педагога; для підвищення рейтингу свого предмета (у цьому випадку, музики) – у зв'язку з його низьким рейтингом, що визначений на сучасний момент. Величезна роль на розвиток індивідуальності молодшого школяра покладається, насамперед, на педагога. Також ми вивчили й проаналізували особливості індивідуальності молодших школярів, що дозволило виявити психологічний особистісний портрет успішного учня в даному класі, розглянули вплив особливостей педагогічних комунікацій на розвиток індивідуальності молодшого школяра на уроках музики. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що педагогічні комунікації взаємопов’язані з розвитком особистісних властивостей і соціальним статусом молодших школярів
Література
1. Абрамова Г.С. Вікова психологія.- М.: "Академія", 1997, с. 45-53
2. Гладунцова М.А., Замятіна И.А., Школяр В.А.,
Школяр Л.В. Музичне мистецтво. 1клас (програма й методика). – М.: 1996, 23 с.
3. Горелов И.Н., Енгалычев В.Ф. Безмолвной мысли знак:
Рассказы про невербальную комуныкацию. - М.: Молодая гвардия, 1991, с. 178-186.
4. Дитячий психолог. Випуск 4 - "Тотем": видавництво "Приазовський край", 1993.
5. Дитячий психолог. Випуск 5 - "Тотем": видавництво "Приазовський край", 1994.
6. Дитячий психолог. Випуск 11 - "Тотем": видавництво "Приазовский край", 1996.
7. Кроль Л.М., Михайлова Е.Л. Людина-оркестр: мікроструктура спілкування. - М.:ТОО "Незалежна фірма "Клас", 1993, с. 57-63.
8. Кэрол Флэйк-Хобсон, Брайн Е. Робинсон, Пэтси Скин "Развитие ребёнка и его отношение к окружающим " - М.: 1993, Центр общечеловеческих цінностей, с. 39-42.
9. Лабунская В.А. Особливості розвитку здатності до психологічної інтерпретації невербального поводження //Питання психології. 1987 N 3.
10. Матвєєва Л.В. Комунікативний акт в умовах опосередкування // Вісник МГУ. Серія "Психологія". 1996 N 4.
11. Морозов В.П. Невербальна комунікація: експериментально-теоретичні й прикладні аспекти // Психологічний журнал. 1993 N 1.
12. Мухіна В.С. Вікова психологія. – М.: "Академія" , 1997, с. 72-94.
13. Ниренберг Д., Калеро Т. Немов розкриту книгу, прочитай людини. - М.: ТОВ "Попурі", 1996, с. 129-135.
14. Ниренберг Д., Калеро Т. Читати людину - як книгу. - М.: Економіка, 1990, с. 385-461.
15. Панасюк А.Ю. А що в нього в підсвідомості? (12 уроків по психотехнологии проникнення в підсвідомість людини). М.: Справа, 1996, 21 с.
16. Петровский А.В. Введення в психологію. - М.: Видавничий центр "Академія", 1995, с. 27-29.
17. Петрушин В.И. Музична психологія: Навчальний посібник для студентів і викладачів. - М.: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС, 1997, с. 54-83
18. Тарасов Г.С. Про два підходи до розвитку сприйняття музики // Психологічний журнал. 1994 N 6, с. 13-15.
19. Тарасов Г.С. Потреба в класичному музичному мистецтві як психологічний феномен // Психологічний журнал. 1993 N 6, с. 5-9.
20. Теплов Б.М. Психологія музичних здібностей. - М., 1947, с. 45.
Додаток 1
Загальна характеристика програми по музиці "Музичне мистецтво". 1 клас. Автори: Гладунцова М.А., Замятіна И.А., Школяр В.А., Школяр Л.В.
Однієї із провідних позицій, що визначають зміст даної програми є принципова установка, що відстоює самоцінність музичного мистецтва, освоєння якого повинне стати вільним від ідеологічних штампів, від перетворення музики із засобу, що обслуговує "виховні заходу", у повноцінне музичне мистецтво, що допомагає дитині пізнати мир і самого себе в цьому світі.
Специфіка музичних знань у початковій школі полягає в оволодінні загальними способами збагнення музичного мистецтва, що може бути виражене в конкретній педагогічній формулі: "навчитися вчитися мистецтву; самому вчитися в мистецтва".
У якості "ядра" змісту курсу, безсумнівно, повинна виступити музична класика, що відбиває "вічні" проблеми життя, що хвилюють людей за всіх часів - ті загальнолюдські цінності, які піднімають питання сенсу життя, існування людини на землі; і яка розглядає їх у руслі найвищих эстетических і моральних категорій.
Уважаючи, що концепція музичного виховання Д.Б.Кабалевского в цей час залишається найбільш прогресивної й наукової й що, мабуть, вона одна по-справжньому забезпечує розгортання викладання музики як живого образного мистецтва, автори програми принципово зберегли її тематизм у своїй програмі.
Додаток 2
Табл. 1 Матриця даних особистісних властивостей учнів 2 класу
| Ф. И. дитини | A | B | C | D | E | F | G | H | I | O | Q | Q | S | S | ||
| 1. Ганцевая | 2 | 6 | 2 | 8 | 4 | 4 | 4 | 5 | 5 | 9 | 3 | 9 | - | 1 | 5 | |
| 2. Сухоносова | 9 | 8 | 1 | - | 2 | 6 | 7 | 8 | 7 | 4 | 7 | 2 | 4 | 2 | ||
| 3. Лаптєв | 6 | 4 | 3 | 5 | 1 | 3 | 5 | 3 | 8 | 7 | 8 | 6 | 1 | 3 | ||
| 4. Лыскова | - | 3 | 1 | 4 | 6 | 7 | 4 | 4 | 4 | 7 | 2 | 8 | 3 | 1 | ||
| 5. Скороспешкин | 5 |