Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Проблема розвитку дитячих творчих здібностей

Проблема розвитку дитячих творчих здібностей

спонукаючи ди­тину скласти повну, завершену розповідь замість окремих слів-пояснень: "Давай розглянемо твої малюнки. Пам'ятаєш, як ти це малював? Який тобі подобається понад усі? Розкажи, про що ти намалював так, щоб було зрозміло''.

Завдання 2 (Тема: "Обговорення задуму") було спрямоване на вивчен­ня вміння складати пояснювальне висловлювання з елементами мірку­вання; з'ясувати, як дитина використовує мовлення для формулювання задуму, дотримується свого задуму чи змінює сюжет за ходом малюван­ня, тобто чи впливає вербально висловлений задум на розкриття образу в дитячому малюнку. Педагог пропонував дитині намалювати щось за власним бажанням, але спочатку розповісти про свій задум детально: що вона хоче відобразити, де, що намалювати, яким кольором, яку назву буде мати малюнок.

Завдання 3 (Тема: "Малюнок-розповідь на тему "їжачок пішов в гості") передбачали виявити вміння дітей складати розгорнуте висловлювання-розповідь, виділяти головну думку кожної її частини, визначати її словесно або за допомогою символічних знаків. Для виконання цього за­вдання експериментатор пропонував дитині зробити книжку-розкладанку з чотирьох частин, з малюнком на першій сторінці, звертався до дитини з такими словами: "Давай складемо казку про їжачка, який ходив у гості і зробимо до неї книжку з малюнками. Послухай, я вже придумала, що було спочатку. Був собі їжачок. Жив він у лісі, в норці, під пеньком. Одного разу він засумував і вирішив піти у гості до своїх друзів. Йде їжачок лі­сом, і раптом зустрічає хлопчика...". Педагог разом з дитиною розглядав першу сторінку, пропонував розповісти, які події відбулися з їжачком далі, звертав увагу дитини на те, що в книжці чотири частини, тож і розповіда­ти треба детально, щоб на кожному аркуші відобразити якийсь момент казки, уточнював, чим казка відрізняється від оповіді.

З метою обчислення отриманих результатів були розроблені наступні кількісні показники.

Таблиця 2.2

Показники Бали
Показник реалізовано повністю 3бали
Показник реалізовано слабко 2 бали
Показник не реалізовано 1 бал

Дані експериментальних зрізів представлені у таблицях 2.3, 2.4.

З метою виявлення сформованості мовленнєвих творчих здібностей були розроблені наступні рівні: від 0 - 1,6 - низький; 1,7 - 2,3 – середній, 2,4 – 3 – високий.

Таблиця 2.3

Визначення рівня сформованості показників у групі № 1

№ Прізвище та ім'я дитини Завдання Сума балів


Гра № 1 Гра № 2 Гра № 3
1 Асадова Аліна 3 2 3 2,6
2 Бордик Анастасія 1 2 2 1,7
3 Багрянов Артем 2 3 2 2,3
4 Гордієнко Вероніка 2 3 3 2,6
5 Дабогян Інна 3 2 2 2,3
6 Дунаєва Аліна 2 2 2 2,0
7 Калишев Валерій 2 1 2 1,7
8 Кривальцева Анастасія 1 2 2 1,7
9 Макаров Данил 1 2 1 1,3
10 Прошко Діна 3 3 3 3,0
11 Родацька Анна 3 3 3 3,0
12 Самолова Єва 1 2 2 1,7
13 Селезньов Данил 2 1 2 1,7
14 Соболева Ольга 2 2 3 2,3
15 Токарев Денис 3 3 2 2,6

Таблиця 2.4

Визначення рівня сформованості показників у групі № 2

№ Прізвище та ім'я дитини Завдання Сума балів


Гра № 1 Гра № 2 Гра № 3
1 Домнич Аліна 1 1 2 1,3
2 Днмирський Олександр 2 2 2 2,0
3 Євтешнко Анастасія 2 3 2 2,3
4 Ковтурев Дмитро 1 2 2 1,6
5 Костикова Анастасія 3 3 3 3,0
6 Котов Денис 2 1 2 1,6
7 Коновалова Софія 1 1 2 1,3
8 Орлов Михайло 2 2 3 2,3
9 Павловський Олександр 2 1 2 1,6
10 Петренко Микола 1 1 1 1,0
11 Поддубко Павло 2 3 3 2,6
12 Порода Семен 2 2 2 2,0
13 Садовська Леся 2 3 3 2,6
14 Сергеєва Ольга 1 1 2 1,3
15 Устамніна Катерина 1 1 1 1,0

Наприклад Асадова Аліна під час завдання №1 виявила наступні особливості. Дівчинка із декількох власних малюнків відібрала один: детально його описала В її описі простежувалось те, що дитина вміє самостійно описати малюнок , використовуючи засоби художньої виразності, в описі простежувалась логічна поєднаність речень .

(Наприклад: «Цей малюнок мені подобається найбільше. Я намалювала сім’ю : тата, маму, сестричку Соню. Ми ідемо гуляти в парк. У соні в руках ведмедик Тіша ,якого вона завжди бере з собою. Світить сонечко, по небу пливуть хмаринки. Нам весело.»).

За перше завдання дівчинка отримала 3 бали.

Під час завдання №2 Аліна детально розповідала про те ,що вона хоче намалювати . В її розповіді простежувалась логічна послідовність та поєднаність речень, змістовність, образність мовлення ,самостійність у складанні зв’язного висловлювання.

(Наприклад: Я хочу намалювати галявину з різнокольоровими квітами. Це буде чарівна галявина, на якій ростимуть червоні, сині, жовті, фіолетові, рожеві квіти. На галявині буде маленьке озеро по якому плаватимуть лебеді....).

За друге завдання дівчинка отримала 3 бали.

Під час виконання завдання №3 дівчинка намалювала чотири малюнки, за якими вона склала таку розповідь « Був собі їжачок. Жив він у лісі в норці. Одного разу він засумував і вирішив піти в гості до своїх друзів. Йде їжачок лісом і раптом, зустрічає хлопчика. (1 малюнок.) Хлопчик підійшов до їжачка і спитав: «Куди ти ідеш?» А їжачок відповів: «Я іду до своїх друзів білочки і зайчика, хочеш пішли зі мною .» Хлопчик погодився, і вони пішли разом.( мал. 2). Прийшли вони в гості до зайчика та білочки. Їжачок познайомив їх і вони стали друзями.(мал. 3) Хлопчику пора було йти додому, його чекала мама. Він попрощався з білочкою та зайчиком і запросив їх до себе в гості погратися.(мал. 4).»

Дана розповідь характеризує , що дівчинка добре складає зв’язні висловлювання, здатна до самостійного фантазування. За виконання цього завдання отримала також 3 бали.

Аналізуючи виконання завдання №1 Бордик Анастасії ми можемо простежити, що дівчинка добре описує власний малюнок . Вона доречно використовує мовні засоби , але мало вживає поширених речень, складних конструкцій.

(Наприклад цей малюнок мені сподобався найбільше. Я намалювала дітей в дитячому садку. Вони граються в пісочниці, ліплять «пасочки». Світить сонечко, по небу пливуть хмаринки.).

За виконання першого завдання дівчинка отримала 2 бали.

Під час виконання другого завдання Анастасія дотримувалась логічної послідовності у своїй розповіді, але в ній теж були відсутні складні конструкції, поширені речення. Складена дівчинкою розповідь не виокремлювалась яскравістю художніх образів, оригінальністю.

(Наприклад: Я хочу намалювати ліс. В ньому ростуть ялинки. Ще в лісі живе багато різних звірів. Я намалюю зайчика і білочку. Їм подобається жити в цьому лісі, бо тут багато місця і простору....)

За виконання цього завдання Анастасія отримала 2 бали.

Підчас виконання третього завдання дівчинка намалювала чотири малюнки за якими склала логічно-послідовну розповідь, але як і в інших завданнях вона відмічалась не достатньою оригінальністю . бідністю художніх засобів, недостатньому рівні фантазування.

(Наприклад: Був собі їжачок . Жив він у лісі в нірці. Одного разу він засумував і вирішив піти в гості до своїх друзів. Йде їжачок лісом і раптом зустрічає хлопчика.( мал. 1). Хлопчику дуже сподобався їжачок він сказав: « Їжачок давай з тобою дружити. Пішли зі мною додому. Будемо жити разом» ( мал. 2). Хлопчик дав їжачкові молока. (мал. 3). Їжачок з хлопчиком разом грають. Їм весело. (мал.4).

За виконання завдання № 3 Анастасія отримала теж 2 бали.

Котов Денис під час виконання завдання №1 виявив наступні особливості. Хлопчик обрав найбільш вдалий свій малюнок і описав його. Опис характеризувався алогічністю, не використовувались засоби художньої виразності, примітивний зміст.

(Наприклад: « Цей малюнок мені найбільш подобається. Тут я намалював будинок, сонце, квіти, хмари. Ще тут грається хлопчик, бігає собака. Собаку звуть Чапа...»

За завдання №1 Денис отримав 1 бал.

Під час виконання другого завдання хлопчик розповів про свій задум лаконічно, не використовуючи засоби художньої виразності, в його розповіді було відсутнє фантазування, оригінальність, незавершеність думки.

( Наприклад : Я хочу намалювати машину. Вона буде зеленого кольору, щоб маскуватись в кущах. Машина їхатиме по дорозі.»

За виконання даного завдання хлопчик отримав один бал.

Аналізуючи виконання третього завдання ми можемо простежити, що всі частини виконання завдання майже однакові, відмічається слабка жанрова виразність, відсутня оригінальність, зміст розповіді примітивний.

( Наприклад: « .........Їжачок побачив хлопчика і сховався під кущем. (мал. 2). Потім хлопчик пішов далі. Їжачок пішов в гості до своїх друзів інших їжачків.(мал.3).

За виконання завдання №3 хлопчик теж отримує 1 бал.

Обчислення результатів здійснювалось за формулою:

де n- бали отримані за завдання , 1 кількість завдань.


Група № 1 Група № 2

16% дітей мають високий рівень 13% дітей мають високий рівень

57% дітей мають середній рівень 47% дітей мають середній рівень

27% дітей мають низький рівень 40% дітей мають низький рівень




Рис. 2.1. Рис. 2.2.

На підставі цього група №2 була визначена експериментальною, а група №1

– контрольною.

Результати констатуючого експерименту свідчать про доцільність організації спеціальної роботи розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Ми виконали поставлену мету, вимірявши показники первинного рівня сформованого об’єкту дослідження в експериментальній і контрольних групах. Провели якісний аналіз отриманих результатів. Це обумовило доцільність проведення формуючого експерименту в експериментальній групі.

У ході констатуючого експерименту виявлено, що діти добре володіють набутими навичками та вміннями, але не впроваджують в своїй роботі новий матеріал. Беручи до уваги аналіз даних, ми позначили групу № 1 - за експериментальну, а групу № 2 - за контрольну.

Ми виконали поставлену мету, виміривши показники первинного рівня сформованого об’єкту дослідження в експериментальній і контрольних групах. Провели якісний аналіз отриманих результатів. Це обумовило доцільність проведення формуючого експерименту в експериментальній групі.


2.2. Методика розвитку мовленнєвих творчих здібностей у старших дошкільників засобами ігор-фантазувань


Головна мета формуючого експерименту – через спеціально підібрані ігри-фантазування сприяти розвитку мовленнєвих творчих здібностей як компонента креативності особистості та здібності вільно і творчо використовувати мову і мовлення в різних ситуаціях спілкування.

Реалізація визначеної мети відбувається за такими напрямками:

Розвиток зв’язного мовлення, виховання культури мовлення дитини, який передбачає особливу організацію мовленнєвої роботи, націлену на збагачення словника, граматичної упорядкованості, зв’язності висловлювань у процесі роботи над текстом, а також розвиток поетичної чутливості до краси та точності художнього слова, прагнення говорити правильно і виразно рідною мовою, адже чим вищий рівень мовленнєвого розвитку дитини, тим більш вільно вона виявляє себе у створенні казок та оповідань.

Розвиток художньо-естетичного сприймання літературних творів і активного творчого ставлення дітей до літературно-мовного матеріалу, який передбачає трансформацію одержаних творів у самостійне творче висловлювання, яке небуває у кожної дитини своєї колоритності, своїх особливостей.

Розвиток творчої уяви, фантазування, дивергентного мислення та інших психічних процесів, а також пізнавальної активності дітей, яке відбувається у зв’язку з розвитком психічних процесів, а також пізнавальної активності насамперед з розвитком творчої уяви, фантазування, дивергентного мислення, що передбачає наявність суттєвої новизни й невизначеності ситуації, яка пізнається, а також безмежного розмаїття можливих засобів її вирішення.

Збагачення емоційно-чуттєвого та когнітивного досвіду дитини, яке зумовлюється творчою мовленнєвою діяльністю, яка в свою чергу сприяє розвитку особистісної активності та нестереотипності сприймання, здібності утворювати гнучкі, варіативні образи, встановлювати зворотній зв’язок в середині творчогосинтезу старого й нового.

При побудові роботи з дітьми ми спирались на дидактичні принципи : принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльності і спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були виділені й створені такі умови, а саме фізичні умови, які визначаються у наданні матеріалів для самостійної творчості, фантазування й можливості кожну хвилину діяти разом з ним; соціально-емоційні умови, які включали в себе створення внутрішньої безпеки, відчуття розкутості й можливості діяти довільно; інтелектуальні умови, які включали розвиток уміння розв’язувати творчі завдання, розвиток інтуїції, як суміші знань, інстинктів, емоцій, моралі та ціннісних суджень; розширення кругозору; надання дітям можливості діяти за інтересами; можливість ставити перед собою завдання .

Робота будувалася з поетапним ускладненням матеріалу.

Для реалізації поставленої мети навчально-виховний процес будувався за трьома етапами:

Пропедевтичним.

Відтворюючим.

Моделюючим.

На першому етапі роботи - пропедевтичному пріоритетною лінією визначено розвиток зв’язного мовлення.

Метою першого етапу було створення умов опосередкованого впливу на розвиток мовленнєвої творчої діяльності дітей передусім через формування необхідного для використання мовленнєвих творчих завдань рівня мовленнєвої компетентності.

На основі збагачення лексичного багажу, засвоєння граматичних уявлень діти оволодівають вміннями складати різні типи зв’язного висловлювання. Навчання відбувається в ході ігор-фантазувань, де діти вправляються в складанні різних висловлювань за допомогою структурно-логічної схеми, виконанням лексико-граматичних вправ з творчими завданнями.


Завданнями першого етапу виступили:


Здійснювати взаємозв’язок лексичних, граматичних вправ в процесі переказу літературних творів і складання дітьми монологічних висловлювань сюжетного характеру.

Розвивати активне творче ставлення до літературно-мовного матеріалу через використання ігор-фантазувань, вправ, завдань.

На данному етапі проводились такі заняття, які включали в себе ігри-фантазування.

Фрагмент №1

Тема: «Складання колективної казки про пригоди ведмедика і жовтого зайчика»

Мета: вчити дітей складати сюжетну розповідь за допомогою струк­турно-логічної схеми, дотримуватися основної сюжетної лінії, характе­ризувати головних героїв. Розвивати уяву, фантазування, підвести дітей до пошуку різноманітних способів розгортання сюжету.

Вид творчості: колективний

Матеріал: іграшкові ведмедик та зайчик, кольорові олівці, аркуші паперу.

Хід заняття (Див. дод. №1)

Вихователь демонстрував дітям дві іграшки - ведмедика та жовтого зайчика, пропонував уважно їх розглянути, розповісти про них: хто з них старший, який в кожного вигляд, що їм найбільше подобається робити, чому в зайчика такий не звичайний колір. Можливо, з ним трапилася над­звичайна пригода, друг ведмедик вирішив допомогти зайчикові стати знову таким, як завжди.

У процесі переказу, складання самостійних висловлювань дітей тре­нували у вживанні простих і складних синтаксичних конструкцій, різно­манітних типів. Використовували такі прийоми, як складання дітьми плану переказу і переказ за планом, який спочатку оформлювався в малюнках, потім діти називали кожну смислову части­ну розповіді та перекюували її за словесним планом. Ускладненим варіа­нтом був вибірковий переказ, причому робили вибірку цілого тексту. Ми заохочували дітей до виконання творчих завдань, що спрямовували дитину на вільний переказ.

У роботі з жанром казки особлива увага приділялася діалогу дійових осіб, їхнім рухам, міміці. Адже більшість казок для маленьких дітей вио­кремлює велика кількість діалогів, саме вони допомагають дитині само­стійно зробити висновок про характер, наміри, зовнішність тих чи інших дійових осіб, зрозуміти та оцінити їхні вчинки тощо. Через спілкування героїв казки відбиваються основні події твору. Крім того більшість каз­кових діалогів легко відтворюються у процесі виконавчої діяльності, пе­реказу. Дітей учили драматизувати казки, передавати характер персонажів, вживати образну лексику, засоби виразності. Важливе значення мала робота над змістовою стороною слова. На матеріалі спеціально підібраних, невеликих за об'ємом, але виразних поезій, оповідань, загадок із дітьми проводилися лексичні вправи, спря­мовані на добір епітетів, означень до заданого слова, синонімів, антоні­мів; граматичні вправи на словоутворення, словозміну. На заняттях діти активно використовувалися також вправи, спрямовані на формування певного лексичного поля. Вміння добирати слова, які "дружать", тобто слова-синоніми з даним словом, найбільш точно відображають зміст думки, є дуже важливим для побудови самостійного висловлювання.


Фрагмент № 2

Тема: «Ґудзик. Складання колективної казки «Про чарівний ґудзик»».

Мета: вправляти дітей у доборі різних груп слів до заданого слова, вчити. усвідомлювати пряме та переносне значення слів. Уточнити уяв­лення дошкільнят про жанрові та композиційні особливості казкового жанру. Вміти складати казку з опорою на літературознавчі уявлення. Роз­вивати творчу уяву, дивергентне мислення дітей.

Вид творчості: колективна

Хід заняття (Див. дод. №2)

Логіка побудови заняття була така, що голов­ному творчому завершенню скласти казку - передували численні цікаві лексичні, граматичні вправи, які допомагали актуалізувати необхідний для творення словник, активізуючи, збуджували мислення, уяву, емоційний стан дітей. Все це дозволяло разігріти їх, викликати сильне бажання придумувати, створити атмосферу радісної фантазуючої гри.

Зазначимо, що на інших заняттях ми теж використовували прийоми малювання ілюстрацій до епізодів казки. Потім вихователь, зазвичай, про­понував дітям назвати свій епізод ключовим словом, реченням і визна­чити по черзі розповідали казку ще раз.

Наведемо приклад гри-фантазування.


Фрагмент № 3

Тема. Розповідання української народної казки «3ачарована дівчина»

Мета: вчити дітей сприймати образний зміст твору, закріплювати знання дітей про жанрові особливості, композиційну структуру, мовні засоби української народної казки: своєрідність початку, закінчення. Продовжувати розвивати поетичний слух дітей: вміння виділяти в тексті засоби виразності: дівчина-красуня, сіренький зайчик, порівнян­ня, епітети. Розвивати мовленнєві творчі здібності, уміння скла­дати невеликі твори за заданою темою, придумувати нові епізоди до сюжету казки.

Матеріал: ілюстрації до казки, картки-завдання.

Методичний коментар: протягам заняття вихователь звертав увагу дітей на особливості української народної казки в порівнянні з російсь­кими.

Хід (Див дод. №3)

Вихователь читав дітям казку. Після розповідання казки вихователь звернув увагу дітей на те, що в казках завжди щаслива кінцівка, які б пригоди не траплялися з героями, попросила пригадати, як трагічно починаються та закінчуються україн­ські та російські казки та якими словами. Бесіда за змістом казки включала не тільки запитання, але й творчі завдання, вправи. Вихователь стимулював творчі прояви дітей, допомагав Їм висловити свої припущен­ня у зв'язному висловлюванні.

Також йшла активна робота над ознайомленням дітей малими фольклорними формами.

Дітей вчили розуміти значення образних висловів, стимулювали до фантзуваня створенням спеціальних умов до само­стійного складання загадок; промовлялок, лічилок, складання невеличких історій за змістом прислів'їв та приказок, скоромовок. Занят­тя передбачали численні лексико-граматичні вправи, інтелектуално­творчі завдання, а також елементи художньої творчості.

Наведемо приклад такого заняття з включенням гри-фантазування.


Фрагмент №4

Тема: «Ознайомлення з малими фольклорними формами».

Мета: продовжувати вчити дітей відгадуванню загадок, усвідомлен­ню Їх образного змісту, знайомити з жанровими особливостями прислі­в'Їв та приказок, вчити складати невеличкі розповіді за змістом прислів’їв.

Матеріал: чарівна торбинка з набором іграшок, предметні картинки, олівці, папір.

Методичний коментар: заняття складалося з чотирьох частин, кож­на 3 яких була присвячена одному з фольклорних жанрів.

Хід заняття (Див. дод.№4)

На початку занятгя вихователь демонстрував дітям чарівний мішечок з іграшками і пропонував відгадати, що в ньому знаходиться, якими способами можна про це дізнатися (пощупати, вгадати, дістати з мішечка). Вихователь доповнював - ще можна відга­дати загадку про те, що в мішечку, спитати про те. Далі дітям пропонува­лися загадки (про білку, півника, лисичку, грибок, капусту), після кожної з яких проводився детальний художній аналіз тексту, аналіз образних висловлювань.

Наступна частина заняття була присвячена промовлянню за6авля­нок, невеличких пісень, віршованих жартів.

Потім вихователь провів бесіду про подіі в їхньому власному житті, яка підготувала дітей до усвідомлення значення прислів'я "Добре роби, добре і буде", за змістом якого педагог запропонувала дітям скласти невеличку розповідь і намалювати до неї ілюстрацію.

Отже, наша основна ідея активізувати мовленеву творчу діяльність, розвиваючи мовленнєві творчі здібності. Ми помітили, що мовлення дітей стало багатшим у лексичному і граматичному плані, якісно поліпшився переказ художніх творів складання самостійних розповідів, казок і оповідань. Але переважна більшість дітей у процесі складання власних висловлювань мала требу в допомозі з боку вихователя, тож такі прийоми підтримки, стимулювання, корекції твор­чого розпавідання, як підказка слова, повторення останнього слова, фрази, натяк, навідні запитання, су

місне мовлення тощо, активно вживалися не тільки на першому, а й на наступних етапах для тих дітей, хто відчував певні труднощі.

Другий етап - відтворюючий.

Мета другого етапу: створення умов цілеспрямованого розвитку інтелектуальних та творчих мовленнєвих здібностей.

Пріоритетною лінією навчання був інтелектуально-творчий напрямок, завдяки якому відбувається розвиток творчої уяви дивергентного мислення, розвиток творчих можливостей дітей, що збагачує їхні можливості у самостійному пошуку способів розв’язання мовленнєвих творчих завдань паралельно проводиться робота з формування зв’язності та цілісності висловлювання, складеної дітьми розповіді.

Змістовною лінією була мовленнєва робота, яка підпорядковувалась завданням розвитку творчого характеру, мислення й фантазування.

Функціональна лінія була пов’язана з розвитком зв’язності, цілісності складених текстів. Було визначено такі завдання другого етапу роботи:

Розвивати швидкість, гнучкість, мислення, творчу уяву через використання ігор-фантазувань

Ознайомити дітей з засобами вираження художнього образу в різних видах діяльності.

Формувати знання про засоби творчих дій в різних видах діяльності.

Основою для здійснення такої роботи являється створення розвивального середовища, що постійно містить у собі ознаку новизни та проблемності.

Одним із найважливіших принципів такого виду роботи був принцип багатоваріантності рішень, який сприяв розвитку гнучкості, швидкості мислення.

Фрагмент № 5

Тема: Перетвори вірш у казку.

Складання творчої розповіді за віршем Григорія Чубая «Хмарка йшла на іменини»

Мета: вчити дітей складати самостійну розповідь з темою вірша, відтворюючи жанрові особливості казки, використовуючи засоби мовної виразності. Сприяти розвитку мовотворчих здібностей людей.

Матеріал: великий аркуш паперу, фарби, олівці, аркуші паперу для кожного.

Хід заняття (Див.дод. № 5)

Вихователь разом з дітьми пригадує яке небо, коли йде дощ, який настрій у дітей і чому. Потім пропонує на великому папері намалювати фарбами дощові хмари і дощ. Керуючи роботою вихователь, пропонує намалювати великі сірі важчезні хмари і маленьки хмарки. Вихователь розповідає вірш Григорія Чубая.

Хмарка йшла на іменини

До сестрички, до хмаринки

В подарунок дощ несла

Й ненароком розлила.

Потім пропонує дітям скласти казку за віршем, за структурно–логічною схемою. В процесі складання казки діти можуть малювати свої казкові історії. Після закінчення роботи, діти розповідають, яка історія вийшла.


Фрагмент №6

Тема: «Складання творчої розповіді за віршем Петра Ребра «Соняхи».

Мета: вчити дітей складати самостійно розповіді за темою вірша, передаючи веселий настрій віршованого тексту, жанрові особливості казки. Розвивати об


разність мовлення дітей.

Матеріал: якщо немає можливості спостерігати природній сонях, вихователь використовує зображення соняхів а також кольоровий папір для аплікації.

Хід заняття (Див. дод. №6)

Вихователь пропонує відгадати загадку про соняхи, потім проводить ознайомлюючу бесіду, пропонує зробити аплікацію соняха та пропонує скласти казку.

Фрагмент № 7

Тема: складання ліричної казки за віршем Г. Химча «Вербові котики».

Мета: вчити дітей складати самостійно розповідь за темою вірша, передаючи його характер, настрій, жанрові особливості казки. Розвивати образність мовлення дітей.

Матеріал: гілочки верби з мохнатими котиками, олівці. Папір, муз. Запис твору П. Чайковського «лютий».

Хід заняття (Див. дод. №7)

Вихователь пропонує дітям уважно роздивитись ілюстрації котиків, і обговорює її разом з дітьми. Потім пропонує скласти ліричну казку під зимову музику.

Потім ми переходимо до наступного етапу.

На третьому-моделюючому етапі відбувається колективне та індивідуальне моделювання різних типів зв’язних висловлювань.

Мета третього етапу полягає у створенні умов для збагачення різних видів діяльності на основі розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей.

Функціональною лінія виступала у зосередженні уваги на важливій характеристиці зв’язного висловлювання – образної виразності.

Завдання третього етапу:

1.Навчання дітей адекватного використання образних засобів увідповідних ситуаціях та власних творах.

2. Підведення дітей до усвідомленого переносу сформованих уявлень про жанрові особливості в самостійну творчість.

На третьому етапі формується образна виразність складених дітьми творів, розвиток естетичної функції мовлення.

Наводимо приклади ігор-фантазувань, які проводилися на даному етапі.


Фрагмент №8

Тема: «Вечірній лист собі».

Мета: Вчити дітей виділяти головне в події, самостійно складати описові розповіді, вживати образні слова та вирази для точнішої передачі думки.

Матеріал: аркуш паперу, який імітує лист, паличка.

Вид творчості: колективний, індивідуальний.

Хід заняття (Див. дод. №8)

Діти розташовуються в колі. Вихователь демонструє великий аркуш паперу майбутній лист, на якому діти будуть писати чарівною паличкою Лист передають по черзі і кожна дитина повинна проговорити речення чи висловлювання про головні для неї події дня, тобто найсуттєвішу інформацію.


Фрагмент № 9

Тема: Гpa-фантазування "У рими".

Педагог може провести цю гру після заняття і слухан­ня, сприймання віршів. Він пропонує дітям самим стати поетами, складати вірші. Для початку треба знайти рими для слів, потім спробувати зак­інчити коротенький віршик.

"Швидко слово називай, йому риму підбирай":

лисичка - .. ; copкa - ... , вовчик - .... , сонце - ... , гриб - ,

Їжачок - ... , сніжок - ... , морозець - ''', свистулька - .

"Склади віршик"

На дворі йде сніжок

3айчику, зайчику, де бував?

Подивись, до нас у віконце

Сіла на гілку сорока –

Маленький їжачок –


Фрагмент № 10

Тема: "Слухаю, уявляю, малюю".

Мета: вчити дітей складати казку за змістом вірша, відтворювати казкові образи у власних малюнках. Розвивати художньо-естетичне сприймання твору в єдності змісту та художньої форми, чутливість до образних засобів мовлення.

Матеріал: колективна робота дітей за текстом вірша "Надзвичайна клумба", створена напередодні, олівці, папір.

Попередня робота: напередодні вихователь разом із дітьми викону­вали колективно.

Хід завдання (Див. дод. №10)

На початку заняття педагог пропонував декіль­ком дітям розглянути малюнок клумби, назвати квіти, милувався кольо­рами, квітами, пропонував дітям уявити, хто міг би завітати до клумби, для чого (мурашки, метелики, жучки, люди , сонечко). Далі вихователь виразно читав вірш. Діти розповідали, що вони уявили та намалювали свій задум.

У ході роботи ми помітили, що в дітей підвищився інтерес до поезії, також до художнього слова взагалі, це виявлялося не тільки у ставленню дітей до занять зі сприймання поетичних творів, діти вміли та хотіли складати віршики, коротенькі римовки, прислухатися до вдалих висловів своїх товаришів.

Проведена робота дозволила підвищити результативність спрямованої роботи над розвитком мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.


2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи


Після проведення формуючого експериментубуло проведено повторне вимірюваннярівня сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Контрольний етап здійснювався за тією ж методикоюз використанням наступних завдань: завдання №1 «Розповідь за власним малюнком»; завдання №2 «Обговорення задуму»; завдання №3 «Розповідь на тему «Їжачок пішов у гості».»

Аналіз результати показав, що в експериментальній групі значно підвищився рівень сформованості мовленнєвих творчих здібностей , а в контрольній групі фактично залишився на тому ж рівні.

В експериментальній групі В контрольній групі:

18% дітей мають високий рівень; 26% дітей мають високий рівень;

62% дітей мають середній рівень; 64% дітей мають середній рівень;

20% дітей мають низький рівень; 10% дітей мають низький рівень;

Рис.2.3.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: