Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Збагачення словникового запасу молодших школярів під час засвоєння граматико-орфографічних знань

Збагачення словникового запасу молодших школярів під час засвоєння граматико-орфографічних знань

можна показати дітям різницю в значенні синонімів. Наприклад, різницю в значенні синонімів плакати й ридати можна показати за допомогою антонімів сміятися, реготати.

Виходячи із завдань словникової роботи, доцільно пропонувати дітям такі вправи:

1. Прочитайте колонки слів, знайдіть пари близьких за значенням слів.

2. Прочитайте слово. Як сказати по-іншому?

3. Прочитайте слово. З яких слів воно утворене?

4. Прочитайте словосполучення. Утворіть з його слів нове слово.

5. Серед слів знайдіть прикметник (іншу частину мови). Яке слово сховалось у цьому прикметнику? (Наприклад: пухнастий).

6. Прочитайте слова. Поділіть їх на дві групи. Поясніть, чому так поділили. Поділіть слова на групи, аналізуючи їх значення.

7. Серед словосполучень знайдіть і назвіть вжиті в переносному значенні. Поясніть свою думку [25, 136-137].

Важливим видом роботи над текстом є виконання вправ на розвиток орфографічної пильності, засвоєння теоретичних знань з мови, яке базується на читанні з граматичним завданням.

1. Знайти слово на задане правило.

2. Знайти словосполучення прикметник + іменник. Скласти словесний малюнок, використавши знайдені словосполучення.

3. Знаходження слів, які передають певні почуття (до чогось закликають).

4. Читання і знаходження споріднених слів.

5. Читання з виписуванням слів до практичного словника [32, 31].

Вправи на визначення образної та смислової ролі слова і слово-сполучень практично переконують дітей в тому, що в художніх творах випадкових слів не буває — кожне слово використане з певним смисловим художнім навантаженням.

1. Знайдіть в тексті епітети, порівняння, метафори (без уживання термінів). Поясніть їх використання.

2. Знайдіть і прочитайте опис. Назвіть у ньому слова, які позначають ознаки предметів. Яку роль вони відіграють в описі?

3. Прочитайте, які слова передають швидкість зміни подій. До якої частини мови належать ці слова?

4. Знаходження в реченні (тексті) слів, ужитих у переносному значенні. Пояснення необхідності використання даного слова з прочитаному уривку.

5. Замініть подані вислови словами тексту.

6. Доберіть слова, близькі за значенням до поданих. Як по-іншому можна сказати? Чому саме таке слово використав автор?

7. Читання і знаходження слів, за допомогою яких автор показує своє ставлення до зображуваного.

8. Пояснення доцільності використання образного слова, вислову а словесній картині.

9. Порівняння образних висловів, використаних на початку і в кінці твору, які описують одне і те ж явище (предмет, істоту).

10. Знаходження слова, яке найчастіше повторюється у творі. Для чого його використав автор?

11. Визначити, який настрій передають дані слова. Що хотів підкреслити цим автор?

12. Які слова передають любов до людей (інші почуття)? [29, 21].

Роботу над словом можна назвати ефективною, якщо учень використав його з таким значенням у власному мовленні, усному чи писемному.

Важливим напрямком збагачення словникового запасу молодших школярів є робота із пояснення походження (етимології) слів. Розуміти походження слова і вміти його пояснювати — основа розвитку як пізнавального інтересу до рідної мови, так і зв'язного мовлення.

Вправи з етимології слів не передбачаються програмою, проте аналіз змісту підручників з читання виявив значну кількість лексики, походження якої можна легко пояснити учням [38]. Зрозуміло, що молодші школярі самостійно не можуть виконувати етимологічний аналіз слів, якщо у них не сформувати інтерес до таких завдань. При цьому в початкових класах цю роботу можна проводити за трьома напрямками:

1. Учитель розповідає про походження певного слова, що зустрічається у змісті навчання на уроках рідної мови, читання, інших предметів.

2. В учнів тривалими вправами виробляється уміння пояснювати походження слів, у яких містяться «підказування» у допоміжному матеріалі з читання — малюнках, загадках, віршах, коротеньких описах, уривках з казок та легенд і т.д.

У процесі навчання доцільно використовувати спеціально розроблений тематичний словничок незнайомих чи малознайомих слів в системі вправ, які стимулюють пізнавальний інтерес під час уроків читання.

І. Вправи, розраховані на пояснення походження слів учителем. Виконуючи такі вправи, слід намагатися доступно й цікаво пояснити походження слів. Розповідь не має бути тривалою. Щоб зацікавити учнів, треба використовувати загадки, ілюстрації, предмети, про які йдеться.

Наприклад:

1 Велосипед.

— Діти! Відгадаймо загадку:

Натискаю на педалі — їду далі, далі, далі.

Іду швидко я вперед,

Мчиться мій… (велосипед).

— А чи знаєте ви, що слова швидкий і велосипед родичі? Слово велосипед утворилось від латинського велокс, що означає швидкий, і педис — нога. Разом — швидконіг. Отже, це складне слово, у якому поєднано два поняття.

2. Дятел.

— Діти, спробуйте відгадати ще одну загадку:

Вірно людям я служу — їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю.

Хто ж це такий?

Так, це дятел. А назва його походить від слов'янського слова, яке означало той, що довбає. А чому його так називають, ви вже здогадалися. Птах тому так зветься, що він довбає кору дерев — знищує шкідливих комах.

3. Ящірка.

— Подивіться на малюнок і скажіть, що це за тварина. Де можна її побачити?

— Слово ящірка означає та, що швидко утікає. Як ви вважаєте, чи правильно її назвали ?

II. Вправи на розуміння етимології слів за допоміжним матеріалом.

Цей тип вправ містить підказку в самому матеріалі. Тут доцільно використовувати віршовані тексти, бо, як відомо, діти люблять їх читати. Невеличкі віршовані рядки легко завчаються, і учні краще запам'ятовують походження певного слова. Інший варіант розрахований на пояснення походження слова шляхом аналізу його окремих частин.

Такі вправи можна проводити у формі змагань: хто швидше розкриє таємницю походження слова. Звичайно, слушним є використання загадок, ілюстрацій, прислів'їв. Наприклад:

1. Редиска.


— Про який овоч йдеться в загадці:

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть.

Мене ріжуть, мене труть

І до столу подають.

Як мене з народі звуть? (Редиска).

— Послухайте, що розповіла про себе редиска:

Я у Франції вродилась,

В цілім світі полюбилась.

Означаю — корінець.

Ось і загадці кінець.


2. Соняшник.

— Серед українських назв рослин є слова настільки прозорі, що коли дібрати до них споріднені, то легко можна встановити походження їх назви.

Спробуйте відгадати загадку. Яка рослина так про себе говорить?


На сонечко я схожий і сонечко люблю.

До сонця повертаю голівоньку свою.

Стою стрункий, високий, в зелених шатах я.

І золотом убрана голівонька моя. (Соняшник).


3. Січень.

Діти, як називається перший місяць року ?

Так, січень. Про цей місяць складено багато прислів'їв. Послухайте одне з них:

Січень січе, ще й морозить, господар з лісу дрова возить.

— А ось чому місяць назвали січнем, я вам розповім. Назва походить від старовинного слов'янського слова сікти. В цю пору давні слов'яни вирубували ліс, чагарник, готуючи землю для посіву зерна. Від основи дієслова сікти й утворився іменник січень.

Важливою умовою збагачення словникового запасу молодших школярів є робота, спрямована на формування умінь граматично правильно і лексично виправдано застосовувати у власному мовленні слова різних лексико-граматичних розрядів для побудови зв'язних висловлювань певного типу (розповіді, описів, міркування) [43, 23].

Робота над вивченням словникового матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мовлення — словом, є головним джерелом збагачення словника дітей. Словникова робота розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення думки, чуття мови. Через інтерес до слів виховується інтерес до мови в цілому.

Висновки


Отже, робота над вивченням лексики в школі спрямована на збагачення активного словника учнів, розвиток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів.

Лінгводидактичною основою організації роботи над формуванням словникового запасу учнів є лексикологія. Основний предмет її досліджень — слова в усіх їх функціональних виявах. Слово називають центральною функціонально-структурною одиницею мови. Усі інші елементи мови існують або для слова й у слові (фонеми та морфеми), або завдяки йому (речення). Це вираження асоціації певного значення з певним комплексом звуків, що піддається певному граматичному використанню. Основною відмінною рисою слова є наявність у ньому певного граматичного значення. Загалом слово — це самостійна, наділена одним або кількома граматичними значеннями одиниця мови, яка передає одне чи більше лексичних значень, легко відтворюється і є будівельним матеріалом для речення.

Слово в мовленні виступає в різних формах і з різним значенням. Під лексичним значенням (семантикою) слова розуміють історично закріплену у свідомості народу (колективу) співвіднесеність слова з певним явищем. Лексичне значення і звукова форма слова виступають як нерозривна єдність, у якій лексичне значення — ідеальний зміст, а звукова форма — матеріальна оболонка. Є три типи лексичних значень слів: номінативне (первинне й похідне), фразеологічне й контекстуальне. Слова бувають однозначні й багатозначні, мають пряме й переносне значення. Лексичне значення слів, особливо життєво важливих, виявляє високу стійкість. Слово в мові має вживатися в його загальноприйнятому лексичному значенні. Відхилення від його значення може призвести до непорозуміння, а то й до неправильного тлумачення сказаного.

Групувати слова можна за різними критеріями. Так, за частотою вживання слова умовно поділяють на часто вживані, помірно вживані і рідкісні. За походженням виділяють слова питомі й запозичені, за стилістичною віднесеністю – стилістично нейтральні й стилістично забарвлені, за сферою вживання – загальновживані й вузьковживані. Лексика класифікується насамперед за значенням. Значення слів можна розглядати з різних позицій. За граматико-семантичними ознаками усі слова поділяються на повнозначні (самостійні) частини мови (іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники), службові слова (прийменники, сполучники, частки) й окремо вигуки. За функціонально-семантичними ознаками слова бувають номінативні, вказівні і службові. Ці слова в будь-якому контексті мають однакове або близьке за значенням реальне наповнення.

Основними напрямами роботи над словом є збагачення, уточнення, активізація словника, та усунення нелітературних слів. Збагачення словника – це процес засвоєння незнайомих учням слів, у результаті якого цілеспрямовано розширюється словниковий запас учнів і розвивається виразність їхнього мовлення. Це і робота над засвоєнням лексичного значення слова, робота над усвідомленням прямого і переносного значення слів, багатозначністю та омонімією, робота над синонімами, вивчення антонімів.

Методика ознайомлення з новим словниковим словом включає кілька етапів: ознайомлення із словом, усвідомлення його значення, аудіювання, різниця між вимовою та написанням, підбір спільнокореневих. Важливо, щоб учитель у процесі роботи над словником дітей здійснював постійний міжпредметний зв'язок (наприклад, уроків читання і письма, читання і музики та ін.). Це привчає дітей краще приглядатися до лексичного багатства і стилістичних можливостей рідної мови, сприяє розвиткові загальної мовленнєвої культури. І разом з тим потрібно час від часу відводити окремі уроки, що передбачаються для розвитку мовлення.

Значне місце на уроках відводиться вправам, які допомагають розширити й уточнити словник дітей. Значення невідомих слів, що трапляються в текстах, обов’язково слід пояснювати, формуючи в учнів відповідні уявлення й поняття. Також слід виробляти в учнів уміння добирати слова, якими можна найточніше, найяскравіше, образно висловити думку. З перших днів навчання дитини у школі необхідно повсякденно працювати над словом, пояснювати різні його значення, добирати синоніми, вводити слова в речення, виявляти синоніми в ілюстративному матеріалі. Вирішуючи ці завдання на уроках читання, вчитель збагачує мовлення учнів кількісно, тобто поповнює їхній активний словник.

Джерелами збагачення словникового запасу учнів початкових класів є навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал підручників, наочні посібники, технічні засоби і т. ін. Протягом першого року навчання мовлення дітей на уроці здійснюється у межах досить широкого кола тематичних груп. У цей період словниковий запас молодших школярів активно поповнюється прикметниковими і дієслівними формами, а самі висловлювання стають більш повними, емоційними, яскравими. Важливу роль у збагаченні словника дітей має мова вчителя. Вона завжди є зразком для учнів, а тому й повинна бути не лише правильною щодо побудови, а й багатою, змістовною, різноманіт­ною за своїм словниковим складом.

У сучасній методиці існує кілька способів і прийомів пояснення значення слів. Для пояснення семантики незрозумілих слів учителі найчастіше вдаються до таких способів: демонстрація предмета чи малюнка; використання контексту; найпростіший словотворчий аналіз; тлумачення слів. Кожен спосіб може бути здійснений одним із кількох різних прийомів.

У лексико-семантичній роботі надзвичайно важливим є систематичність у роботі над словниковими словами. Таку роботу зі словниковими словами бажано проводити відповідно до розділу мови, який вивчається: фонетики, орфоепії, акцентології, лексикології, синтаксису, морфеміці і морфології. Даючи завдання вчитель повинен враховувати також і рівень підготовки класу, мовне середовище, в якому перебувають діти, географічно-територіальне розташування, а також проводити диференціацію (від варіантної до індивідуальної).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів // Рідна школа. – 1999. – №9. – С. 53-55.

Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. – 1998. – №4. – С. 31-36.

Барановська Л.В. До теоретичних засад формування культури мовлення // Педагогіка і психологія. – 1997. – №3. – С. 33-37.

Бархин К.Б. Развитие речи в начальной школе. – М.: Учпедиз, 1955. – 83 с.

Безпояско О.К. та ін. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993. – 364 с.

Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. – 2005. – Вип.1. – С. 95–98.

Блохина Г.В. Работа с синонимами в начальных классах // Начальная школа. – 1997. – №12. – С. 36-41.

Бондаренко А.А. Работа над ударением в начальных классах // Нач. школа, 1989. – №2. – С. 18-21.

Буденкевич Ю. Поради батькам: як працювати над словом в молодшому шкільному віці // Початкова шко­ла. – 1997. - №10. – С. 11.

Бурмистрова Л. Сказки про страну словографию // Семья и школа. – 1991. – №8. – С. 44-46.

Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа. – 1992. – №2. – С. 14-19.

Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. школа. – 1991. – №2. – С. 28-31.

Варзацька Л.О. У пошуках концепції початкового курсу рідної мови // Початкова школа. - 1990. - № 9. - С. 12-15.

Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова шко­ла. — 1997. - № 2. - С.2-5.

Вашуленко М.С. Навчання української мови в 2 класі // Початкова школа. – 2003. – №1. – С. 42–46.

Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. – К.: Рад. школа, 1982. – 104 с.

Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови. – К.: Пульсари, 2004. – 398 с.

Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. – 2-е видання, перероблене і доповнене: Підручник. – К.: Вища школа, 1989. – 336 с.

Воскресенська Н.О. та ін. Українська мова у 4 класі чотирирічної початкової школи. – К., 1994. – 196 с.

Гільбух Ю.З., Пенькова О.І. Психологічні аспекти словникового розвитку молодших школярів // Початкова школа. – 1979. – №12. – С. 66-69.

Гольдберг А. Особливості оволодіння учнями молодших класів лексикою рідної мови. – К.: Рад. школа, 1959. – 226 с.

Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») // Освіта. - №44-46. – 1993. – 16с.

Дика Н. Поняття культури мовлення учнів // Дивослово. – 2002. – №2. – С. 50-51.

Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. – К.: Радянська школа, 1964. – 386 с.

Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. – К.: Вища школа, 1992. – 380 с.

Дубовик С.Г. Прийоми розрізнення відмінків іменника // Початкова школа. – 1996. - №7. – С. 6-10.

Забіяка В. Робота зі словником // Початкова шко­ла. – 1997. - №10. – С. 8-11.

Измайлова Р.Г. Обогащение речи младших школьников синонимами прилагательных // Начальная школа. – 1995. – №10. – С. 11-16.

Канакина В.П. Лексико-орфографические упражнения при изучении слов из словаря // Начальная школа. – 1990. – №11. – С. 17-22.

Канакина В.П. О некоторых особенностях словаря младших школьников // Начальная школа. – 1998. – №7. – С. 21-27.

Канакина В.П. Особенности лексики младших школьников // Началь-ная школа. – 1997. – №6. – С. 72-77.

Карунна Н. Збагачення словникового запасу під час засвоєння грама-тико-орфографічних знань // Початкова шко­ла. – 1991. - №2. – С. 31-32.

Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. - 1997. - № 2. - С. 14-16.

Крикун М. Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. – 2003. – №11. – С. 27–35.

Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Освіта, 1957. – 360 с.

Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1993. – 143 с.

Лазаренко Н. Збагачення словника молодших школярів прикметниками // Початкова школа. – 1999. – №1. – С. 14–17.

Луцак Н. Збагачення лексики школярів-шестиліток // Початкова школа. – 1996. – №7. – С. 12–14.

Малярук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків. – К.: Ірпінь, 1997. – 408 с.

Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школі / Наумчук М.М., Гузар О.В. – Тернопіль, 1999. – 114 с.

Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів: Норми оцінювання знань, умінь і навичок. – К.: Магістр-S, 1996. – 80 с.

Михайлова Л.В. Урок з української мови та розвитку мовлення в 3 класі // Початкове навчання та виховання. – 2005. – №6. – С. 2–3.

Місяк П. Системність роботи зі словниковими словами // Початкова школа. – 1997. – №4. – С. 21–23.

Мовчун Л. Норма і відхилення: мовні помилки-штампи // Поч. школа. – 1999. – №1. – С. 27-29.

Мовчун Л. Норми літературної вимови // Початкова школа. – 1999. – №4. – С. 43-44.

Мовчун Л. Словник у роботі вчителя // Початкова школа. – 2001. – №12. – С. 61–63.

Морфологічна побудова сучасної української мови / Редкол.: М.А.Жо-втобрюх, І.Р. Вихованець, А.П. Гриценко. – К.: Наукова думка, 1975. – 208 с.

Наумчук М.М. Дидактичний матеріал з української мови в 4 класі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 80 с.

Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). – Тернопіль: Астон, 2002. – 352 с.

Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. – Тернопіль: Астон, 2003. –132 с.

Олійник Т. Виправлення недоліків мовлення в учнів перших класів // Питання філології. – Вип. 1. – Тернопіль: ТДПУ, 1997. – С. 91-93.

Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. – 1997. – №7. – С. 44–48.

Пентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови // Початкова школа. – 1997. - №4. – С. 10-12.

Приступа Г.Н. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальная школа. – 1996. – №5. – С. 9-15.

Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

Прокіпчак О.Д. Загальне поняття про іменник. Назви істот і неістот (урок рідної мови) // Розкажіть онуку. – 1999. - №2. – С. 44-45.

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Академія, 1999. – 360 с.

Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр. – 1997. – 255 с.

Слободян О.М. Іменник. Цикл уроків за темами початкового етапу вивчення // Вивчаємо українську мову та літературу. – К. – 2004. – №29. – С. 5–8.

Собко В.О. Збагачення словникового запасу учнів прикметниками // Початкова школа. – 1985. – №9. – С. 41-46.

Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – 2-е видання, перероблене і доповнене. – К.: Вища школа. – 1997. – С. 365–378.

Сучасна українська мова / За ред О.Д. Пономарьова. – 2-е видання, перероблене. – К.: Либідь, 2001. – С. 134–149.

Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. – Київ: Наукова думка, 1995. – 112 с.

Українська мова з методикою навчання в початкових класах. – Інтегрований курс: Підручник для педагогічних вузів / За ред А.П.Каніщенко, Г.О.Ткачук. – К.: Промінь, 2003. – 232 с.

Фесуненко П. Словникова робота в умовах класу-кабінету // Початкова школа. – 1984. – №2. – С. 28–30.

Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів // Початкова школа. – 1997. – №8. – С. 14-16.

Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. – К.: Література, 2000. – 688 с.

ДОДАТКИ


Додаток А


Конспект уроку з розвитку мовлення


Тема. Написання твору « Прихід весни»

Мета. Вчити висловлювати свої думки в логічній послідовності, збагачувати активний словник учнів. Розвивати творчі здібності, спостережливість. Виховувати любов до природи, вміння відчувати красу рідного слова.

Обладнання. Дитячі малюнки про весну, пейзажі, репродукції, кольорові олівці, папір, зошити для творчих робіт.

Хід уроку

1. Ознайомлення з темою і метою уроку

В центрі на дошці написана тема «Прихід весни».

У нас сьогодні дуже цікава робота. Ми будемо вчитись писати твір про весну. Що означає – написати твір? Це означає – творити, працювати творчо, висловлювати свої думки, передавати почуття, мрії, надії, захоплення, стан вашої душі. А весна пробуджує від сну, вносить у природу красу, чарівність.

2. Творча робота

А для чого, щоб написати твір про весну, треба підібрати такі слова, які допоможуть нам розповісти про цю чарівну пору року. Погляньте у віконечко, подумайте і назвіть дібрані слова.

(Діти називають такі слова-іменники: сонце, небо, хмарки, тепло, струмочки, земля, квіти, трава, дерева, птахи.)

Правильно, діти. Першим ви назвали СОНЦЕ, бо від його тепла
все оживає, починає рости та розвиватися. А якого кольору слово
СОНЦЕ?

(Це слово тепле, воно оранжеве)

Напишіть на аркуші посередині слово ВЕСНА, а вгорі у лівому
куточку кольоровим олівцем слово СОНЦЕ.

(Вчитель пише на дошці так само, а під словом СОНЦЕ прикріплює малюнок сонечка і так на кожне слово).

3. Лексична робота: збагачення й активізація словника учнів

Ось ми з вами написали кольорові слова ВЕСНИ. Бо ж НЕБО волошкове, а ХМАРКИ біленькі, ТЕПЛО- слово жовте, ДЕНЬ світлий, а ніч - слово чорне, СТРУМОЧКИ голубі і сірі, ТРАВА зелена, ПТАШКИ- чорні, сірі або строкаті, а КВІТИ різнокольорові. Тепер вам необхідно до кожного іменника підібрати прикметники, які характеризують весну. Розгляньте малюнки, які є на дошці, і подумайте, які прикметники ви підберете, щоб змалювати словами цю чарівну пору року.

Добір прикметників.

СОНЦЕ (яке?) - веселе, усміхнене, яскраве, щире, привітне, тепле, оранжеве.

НЕБО (яке?) - високе, синє, безмежне, чисте, дивовижне, ясне.

ХМАРКИ (які?) - білі, легкі, химерні.

ТЕПЛО (яке?) - щире, лагідне, добре, привітне.

ДЕН Б (який?) - довший, світлий, сонячний.

НІЧ (яка?) - тиха, тепла, зоряна, місячна, коротка.

СТРУМОЧКИ (які?)- ніжні, тендітні, несміливі, дзвінкі.

ДЕРЕВА (які?) — світлі, весняні.

ТРАВА (яка?) -росяна, зелена, ніжна, гостренька, духмяна.

ПТАХИ (які?) - перелітні, співучі.

- Діти, ви підібрали дуже гарні прикметники про весну. Нам ще треба дібрати дієслова і записати їх. Добір дієслів.

СОНЦЕ (що зробило?) - викотилось, піднялось, сховалось. ХМАРКИ (що зробили?) - з'явились, випливли, розбіглись.

ТЕПЛО (що зробило?) -розлилось, огорнуло, оповило, пригорнуло.

СТРУМОЧКИ ( що зробили?)- побігли, задзюрчали, потекли, заспівали.

КВІТИ (що зробили?) - проглянули, зацвіли, засміялись...

ТРАВА (яка?) - пробилась, вистромилась, потяглась...

ДЕРЕВА (що зробили?) - прокинулись, почали зеленіти...

ПТАХИ (що зробили?) - повернулись, прилетіли, заспівали...

4. Робота із словником

У тлумачному словнику діти знаходять значення слів: тендітний, щирий, щедрий, химерний.

5. Складання речень

Ось ми і підійшли до написання твору про весну. Зараз ми спробуємо скласти речення про цю цікаву пору року з тих слів, що записали.

Діти складають речення із записаних слів, спочатку усно. Потім, використовуючи дібрані слова і речення, пишуть твори на аркушах паперу, щоб можна було замінити слово чи речення іншим, більш прийнятими та влучними.

6. Робота над планом

План твору

Перші прикмети весни.

Розквітає земля.

Перелітні птахи поспішають додому.

4. Складання твору учнями.

Зразок твору

Привітне тепле сонечко випливає на бездонне небо і щодня піднімається все вище і вище. Часом на синьому небі з'являються химерні білі хмаринки. Вони такі легкі, наче лебединий пух. А ніжне тепло огортає всю землю.

День став довгий і світлий, а ніч коротка і тепла. Від тепла потекли дзвінкі струмочки, які щедро напувають землю талою водою. А земля усміхається до сонечка чарівними, ніжними, тендітними першими квітами.

Де-не-де пробивається зелена травичка і тягне гостренькі списики до сонця. На деревах набубнявіли бруньки. А з далеких країв повертаються додому перелітні птахи.

Все в природі оживає, співає, квітує, а в повітрі стоїть п 'янкий аромат весни. Здрастуй, весно!

7. Фізкультхвилинка

8. Творча робота

А ми будемо колективно складати вірш про весну, добираючи останнє слово другого рядочка в риму. Потрібне слово дуже швидко. Будьте уважні.


Весна в усі шпаринки рветься,

Зчорніли клаптики снігів,

Веселе сонечко сміється,

І вийшла річка з берегів.

Не взнати стежечку знайому –

Там первоцвіт рясний зацвів,

Вертаються пташки додому,

До рідних місць, садів, лісів...

І пахощі приємні ллються,

Змінилося довкіл усе.

Струмочки весело сміються.

Весна іде! Красу

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: