Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку
Найбільш продуктивно, як показав аналіз, розумово відсталі дошкільники використовують зразок порядкового способу перевірки виконання завдання (65%). При цьому наприкінці кожного рядка діти ставили галочку, тобто використовували прийом фіксації перевірки. Почерговий спосіб більш складний для розумово відсталих дітей, тому що вимагає частого звертання до зразка. Його використовували 20% досліджуваних і фрагментарним способом (12%) користувалася незначна кількість дітей.
З метою перевірки ефективності навчання способам перевірки розумово відсталим дошкільникам були запропоновані завдання із залученням зовнішнього контроля й взаємоконтроля. У першому випадку був застосований прийом «спеціально допущеної помилки», що зробив дорослий. Даний прийом використовувався для того, щоб утягнути дошкільників у процес зовнішнього контроля, що як відомо, є відправним моментом самоконтроля. Діти з більшим задоволенням стежили за роботою дорослого, переживали, співчували його «невдачам», намагалися допомогти, підказати.
Уміння орієнтуватися в майбутньому виконанні завдання встановлювалося моделюванням арифметичних ситуацій ідентично ігровим (із заздалегідь допущеним помилкам). У такій проблемній ситуації дія самоконтроля робиться більше усвідомленою і розгорнутою, у дитини з'являється відповідна установка на перевірку своєї діяльності.
Завдяки цьому досліджувані навчилися виявляти місце помилки, визначати причини її виникнення й виправляти їх за допомогою педагога. Дані аналізу відображені в таблиці 3.3.3.
Аналіз отриманого експериментального матеріалу показує, що всі дошкільники експериментальних груп були залучені в процес самостійної перевірочної діяльності з результатами наближеними до норми в показниках фіксації й виправленні (за допомогою педагога) помилок. Однак показник самоконтроля, що визначався ще й умінням самостійно виправляти помилки, значно нижче нормального рівня й дорівнює відповідно: 6 років - 41%, 7 років - 45%. Тому в результаті навчання у розумово відсталих дошкільників шести- семирічного віку сформувалися психологічна готовність і передумови (уміння фіксувати помилки й виправляти їх за допомогою педагога) до здійснення самоконтроля.
Таблиця 3.2.3.
Показники освоєння розумово відсталими дошкільниками контрольних операцій в умовах ситуації «спеціально допущеної помилки»
| Вік дітей | Кількість дітей | Коефіцієнти | ||
| Фіксації помилок (самостійно) |
Корекції помилок (за допомогою педагога) |
Самоконтроль |
||
| 6 років | 14 | 77% | 77% | 41% |
| 7 років | 26 | 80% | 80% | 43% |
Відповідно до основних завдань дослідження нами були розроблени прийоми корекційно-виховного впливу в умовах застосування різних форм роботи з розумово відсталими дошкільниками в процесі навчання вмінням і навичкам здійснювати дію перевірки на різні по програмному змісту заняття. Необхідність проведення роботи, спрямованої на включення в різні види діяльності придбаних досліджуваними дій самоконтроля обумовлена специфічними особливостями пізнавальної діяльності розумово відсталих.
До навчання. Після навчання.
вік 6 років
вік 7років
Діаграма 1. Показники ефективності проведеного експериментального навчання (в %)
Умовні позначки:
Error: Reference source not found
Результати виконання завдань представлені в діаграмі 1. Деякі, найбільш ефективні з них, представлені в таблиці 3.2.4 з урахуванням застосування фронтальної, підгруппової (2-3 дитини) і індивідуальної форм роботи. Зміст запропонованої таблиці варто розглядати як зразкову, у зв'язку з тим, що вибір матеріалу для закріплення навичок й умінь самоконтроля може бути різним.
Завдяки комплексному підходу до навчання розумово відсталих досліджуваних, що представляє собою навчання й наступне закріплення придбаних умінь і навичок самоконтроля, відзначає значне вдосконалювання всієї регулятивної діяльності дошкільника-олігофрена. Орієнтування дитини в умовах діяльності, контроль за її виконанням забезпечили створення основних передумов системи саморегуляції. Контрольний експеримент показав, що до навчання розумово відсталі дошкільники не тільки не контролювали процес протікання діяльності (що підтвердили дані нашого констатуючого дослідження), але й не прагнули самостійно, на відміну від дітей які пройшли дослідне навчання, регулювати процес і результат її виконання. У ході навчання у всіх розумово відсталих дошкільників виникло позитивне емоційне відношення до самого процесу перевірки, зокрема, до знаходження й виправлення помилок. Позитивний результат навчання позначився також у зафіксованій нами спробі не допускати помилок, а у випадку їхньої появи намагатися виправити самостійно або за допомогою дорослого, що говорить про можливості розумово відсталих дошкільників самостійно регулювати хід своєї діяльності.
Разом з тим слід зазначити, що незважаючи на досягнуті успіхи, самоконтроль розумово відсталих дошкільників зберігає й ряд особливостей, що пояснюються самим специфічним порушенням психічного розвитку при олігофренії. Так, дошкільники досить часто просто забувають себе проконтролювати, відволікаються під час роботи, допускають велику кількість помилок. Однак запропонований шлях навчання дозволяє наблизити процес оволодіння вміннями й навичками самоконтроля розумово відсталими дошкільниками до того, що спостерігається у дітей з нормальним інтелектом: використовувати функцію зразка як засіб контроля, реалізувати той або інший спосіб перевірки, фіксувати помилки й неточності, критично й відповідно ставитися до самого процесу виконуємої діяльності.