Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Особливості адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у школі

Особливості адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у школі

хвилинку робить паузу для роздумів, а потім послідовно виконує відповідні дії або звертається із запитанням, щоб уточнити незрозуміле, це — добрий знак, який свідчить, що вона вміє співпрацювати з дорослим. А саме це і потрібно у навчанні [9].

Навпаки, інфантильні, тобто недостатньо соціально розвинені діти, потрапивши в незвичне середовище, виявляють надмірну боязкість чи імпульсивність, відсутність почуття дистанції: звертаються з недоречними запитаннями, намагаються щось розповідати, тоді як треба слухати дорослого і виконувати його розпорядження. Для інфантильних дітей часто правила гри чи виконання якогось завдання бувають недостатньо значущими, а тому вони не утримують їх у свідомості. Цей недолік у розвитку дитини може створити дуже серйозні проблеми в її навчанні.

Отже, адаптованість дитини до шкільного навчання складаються з багатьох компонентів, Недостатня сформованість якогось із них не може не позначатися на її адаптації до школи. Ще складніше, якщо неготовність виявляється за багатьма показниками.


Висновок до Розділу І


Отже, адаптація до шкільного навчання — цілісне утворення, яке включає в себе достатньо високий рівень розвитку мотиваційної, інтелектуальної сфер і сфери довільності. Відставання в розвитку однієї з них веде за собою відставання розвитку інших.

За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання у школі можливе лише за умови, що на момент вступу до неї дитина з порушеннями мовлення набула відповідного особистісного, мовленнєвого та інтелектуального, фізичного розвитку, який забезпечує її адаптацію до школи. Отже, квінтесенцією всього розвитку дошкільного періоду є психологічна готовність дитини до школи. Характерною рисою цього періоду є здатність підпорядкування мотивів своєї поведінки. Це дає можливість дитині керувати своєю поведінкою, яка необхідна для того, щоб включатися у спільну діяльність, приймати систему вимог, яку ставить школа і вчитель. Довільність поведінки — один з найважливіших показників готовності до навчання в школі. Л.І. Божович вважає одним із критеріїв адаптації і готовності дитини до школи — «внутрішню позицію школяра». Це психологічне новоутворення виникає в кінці дошкільного віку і є сплавом двох потреб — пізнавальної і потреби в спілкуванні з дорослим на новому рівні. Саме поєднання цих двох потреб дозволяє дитині свідомо формувати свої наміри і цілі та виявляється в довільній поведінці тощо.

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ


2.1 Експериментальне дослідження адаптації дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями до навчання у школі


Як і з чим допомагати шестирічній дитині у школі, враховуючи складність вікового періоду та індивідуальні особливості? Це питання особливо гостро постало перед педагогами та психологами сучасних шкіл. Тому ми вважаємо за необхідне визначитись з тим, що саме слід розуміти під терміном «адаптація до школи», на що спиратись при відборі дітей, щоб попередити майбутні проблеми у дитина? На сформованість навичок письма, читання, лічби чи на загальний і мовленнєвий розвиток; на психофізіологічні особливості чи на те, як почуватиметься дитина у школі, чи буде їй комфортно, цікаво, чи досить легко буде вчитися?

Звичайно, у початкових класах у дитини вже є прагнення зайняти певне положення у системі колективних відносин, але часто діти важко переживають невідповідність між бажаннями в цій області й фактичним станом, через певні проблеми і вади мовлення. В старшому дошкільному віці проходить зміна, що пов’язана з загостренням потреби у спілкуванні з однолітками. Це знаходить своє вираження у тому що у всіх дітей дуже яскраво з’являється прагнення до спілкування з товаришами, бажання брати участь в усьму, що проходить у колективі – потребі піти до школи. Діти прагнуть знайти у колективі, у стосунках з товаришами якесь своє місце – не просто бути поряд, а бути визнаним товаришами, не дивлячись на індивідуальні відмінності, такі як порушення мовлення.

Поділяючи думку провідних науковців, що працюють у цьому напрямі, ми вважаємо, що під терміном «адаптація до навчання» слід розуміти не вміння читати й писати, а розвинене мислення й мовлення, здатність розрізняти звуки, слухати й чути, спостерігати й помічати, орієнтацію у просторі, координацію рухів тощо. Такі погляди є особливо важливими при підготовці дитини з мовленнєвими вадами до майбутнього навчання у школі разом із своїми однолітками.

Досліджуючи проблему адаптації до навчання у старших дошкільників з порушеннями мовлення та апробуючи різноманітні методики визначення готовності та адаптування дитини до навчання, ми дійшли висновку, що ця адаптованість визначається не обсягом знань, умінь, навичок, а тим, наскільки в дитини розвинута розумова діяльність, чи може вона аналізувати, порівнювати, узагальнювати, систематизувати, виражати це у зв’язному мовленні. Саме ці вміння є підґрунтям для подальшого свідомого засвоєння знань і розумового розвитку.

Тому ми та творчий колектив однієї школи м. Полтави (на базі якої проходило наше експериментальне дослідження) зупинився саме на пропонованій та розробленій нами нижче структурі дослідження адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у школі.

Дослідження проблеми адаптації дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями до навчання у школі здійснювалось впродовж вересня-жовтня 2009 року, відповідно визначеної мети і завдань. Експериментальна робота здійснювалась поступово і містила три етапи: констатувальний, формувальний і узагальнюючо-порівняльний.

Була проведена підготовча робота: відділені діти на базі школи-гімназії № 28 м. Полтави. Було обрано 60 дітей віком 6 років. Діти були зараховані до 1х класів. Проведення опитування дітей та бесіди з батьками з приводу адаптованості дітей до навчання у школі проводився через 1 місяць після вступу до школи – початок жовтня. На етапі констатувального експерименту вирішувались наступні завдання:

- Визначено критерії особливостей прояву адаптованості до навчання у старших дошкільників;

- Розробка БЛОКУ 1. Оцінювання психосоціального стану за тестовою бесідою;

- Розробка БЛОКУ 2. Дослідження розумового і мовленнєвого розвитку. Обстеження стану комунікативної адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у школі;

Констатувальний експеримент складається з двох частин:

1. Підбір діагностичного матеріалу та складання, комплектування діагностичних питань.

2. Визначення стану адаптованості дітей старшого дошкільного віку до подальшого навчання у школі: відбір контрольної та експериментальної групи. Діти пройшли дослідження адаптування до навчання у школі, за розробленою програмою та провелися подальші бесіди і обстеження дітей для фіксування стану адаптованості дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими вадами до навчання у початковій школі, проведено бесіди з батьками.

На етапі формувального експерименту вирішувались наступні завдання:

Після розподілу дітей на групи, з дітьми проводилися додаткові заняття з логопедом, психологом, робота з батьками, які враховували результати дослідження, передбачали певний індивідуальний підхід щодо всебічного адаптування дітей з порушенням мовлення до навчання у школі, протягом 2-х місяців (з жовтня по листопад), тоді як із дітьми контрольної групи вони не проводилися;

На етапі узагальнюючо-порівняльному нашого експерименту вирішувались наступні завдання:

Проведення повторного розширеного діагностування-опитування дітей у експериментальній групі.

Порівняння отриманих результатів.

Проведений теоретичний аналіз проблеми дозволив визначити критерії і психологічні особливості адаптованості до навчання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення. Термін «критерій» у нашому розумінні це міра для оцінювання дезадаптованості, що виникли в результаті проблем у дитини, наявні у діяльності і не можуть відповідати вимогам норми. Критерії мають допомогти з’ясувати найсуттєвіші зміни, що сталися у поведінці дітей у порівнянні з бажаною нормою і виявити якісні зміни в результаті роботи з ними, який своїм поетапним протіканням забезпечує нормальний подальший розвиток та адаптування і пристосування до умов подальшого навчання у початковій школі.

Для реалізації завдань констатувального експерименту були використані визначені критерії та їх показники. Дослідження особливостей адаптації до навчання у старших дошкільників відбувалося за допомогою серії завдань діагностичних методик, за результатами виконання яких були визначені рівні вираженості проявів.

Для виявлення даних проявів було проведено діагностування за допомогою використання комплексу діагностичних завдань та тестів, що демонструють та дозволяють визначити особливості адаптації до навчання у старших дошкільників що мають порушення мовлення. Нами було складено цю діагностичну програму та апробовано її серед 60 дітей старшого дошкільного віку, що вступили до перших класів для фіксації їхнього адаптивного стану.

Діагностичні завдання для перевірки загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації школи складені згідно з Інструкцією про порядок конкурсного прийому дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженою Міністерством освіти і науки України від 19.06.2003 № 389, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2003 за № 547/7868, та на основі класичних діагностичних методик:

• тестової бесіди, запропонованої С.А.Банковим (визначення ступеня психосоціальної зрілості);

• визначення рівня шкільної зрілості та рівня інтелекту за тестом Керна—Йірасика;

• визначення рівня розумової працездатності за коректурними пробами;

визначення рівня сприймання і пам'яті;

• Оцінка особливостей мовлення у системі особистісних відносин за Р.Еріксоном.

Зміст комплексу діагностчних завдань адаптації до навчання дітей старшого дошкільного віку складався із серії завдань:


БЛОК 1. Оцінювання психосоціальної зрілості за тестовою бесідою.

1.1. Орієнтування в навколишньому середовищі, запас знань, соціальна зрілість, ставлення до школи.

Мета: встановити контакт з дитиною; здійснити орієнтовне оцінювання загального розумового розвитку дитини, її уявлень про довкілля, рівня сформованості розумових операцій, розвитку зв'язного мовлення, ставлення до школи, соціальної зрілості.

Обладнання: бланк з переліком запитань.

Інструкція: «Зараз ми з тобою познайомимось. Я запитуватиму тебе про те, що ти вже добре знаєш, а ти відповідатимеш».

Хід дослідження:

Завдання 1. Соціальна сфера.

1. Назви своє прізвище, ім'я, по батькові.

2. Назви свою адресу.

3. Скільки тобі років?

4. Ким працює твоя мама?

5. Ким ти хочеш працювати, коли виростеш?

6. Чим ти любиш займатись у вільний час?

Завдання 2. Орієнтація в навколишньому середовищі.

1. Що робить водій, лікар, будівельник, учень?

2. Яка зараз пора року?

3. Яких тварин ти знаєш?

4. Хто більший: корова чи коза?

5. Чим відрізняються білка й кішка?

6. Якого кольору листя восени?

Завдання 3. Ставлення до школи.

1. Чи хочеш ти ходити до школи?

2. Що тобі здається гарним, цікавим у школі?

3. Як, по-твоєму, краще вчитися — удома чи в школі з учителькою?


БЛОК 2. Розумовий і мовленнєвий розвиток.

2.1. Логіка, увага.

Завдання 1.

Елемент коректурних проб, взятий з посібника за ред. Л.Ф.Тихомирова, А.В.Басова «Розвиток логічного мислення дітей».

Мета: з'ясувати обсяг і розподіл, переключення уваги, наявність задатків логічного мислення, навичок лічби; здійснити оцінювання аналітичного сприймання.

Обладнання: коректурні проби — по одному рядку на різні варіанти.

Інструкція: «Зараз я тобі покажу малюнок, ти його розглянеш, а потім даси відповідь на деякі запитання».

Хід дослідження:

1. Які предмети ти бачиш?

2. Скільки їх — полічи.

3. Опиши, будь ласка, ці предмети. (Що це? Зображення однакові чи ні? Якщо зображені живі істоти, то які вони? Який у них настрій?)

4. Чим відрізняється № 3 від № 4?

5. Скільки малюнків ти бачиш? Полічи. 1 -й варіант — свинок з одним вушком?

2- й варіант — дівчаток з білим бантиком?

3- й варіант — дівчаток з чорним волоссям?

4- й варіант — козенят з одним ріжком?

6. На скільки більше малюнків ти бачиш?

1- й варіант — свинок з одним вушком, ніж з двома?

2- й варіант — дівчаток з білим бантиком, ніж з чорним?

3- й варіант — дівчаток з чорним волоссям, ніж з білявим?

4- й варіант — козенят з одним ріжком, ніж з двома?

Завдання 2.

Мета: з'ясувати рівень здатності до розуміння причинно-наслідкових зв'язків у наочній ситуації, образно-логічного мислення; виявити здатність дитини побачити ідентичність форм, тобто сформованість перцептивного аналізу і порівняння.

Обладнання: два однакові кораблики, вирізані з картону, один з яких суцільний, а другий — у вигляді набору деталей, серед яких є й зайві.

Інструкція: «Розглянь уважно кораблик і фігурки, які лежать поруч. З них добери ті, з яких можна скласти такий самий кораблик, склади його».

Можливі такі форми допомоги: пропозиція приміряти деталі; пропозиція перевірити правильність виконаного завдання та виправити помилки, якщо вони є; схвалення правильних дій.

Хід дослідження: Демонструється малюнок.

2.2. Зорове сприймання.

Мета: визначити рівень розвитку зорового аналізу й синтезу, сформованості процесу сприймання — здатності впізнавати предмети, по-різному зображені в просторі, різноманітні форми, розміри; виявити особливості уваги дитини — стійкість, переключення, довільність; визначити рівень загальної обізнаності дитини, її знання про предмети, зображені на малюнку.

Обладнання: картки з намальованими предметами, які накладені один на одного й належать до певної групи (по 7 предметів):

1- й варіант — одяг;

2- й варіант— посуд;

3- й варіант — засоби гігієни;

4- й варіант — фрукти.

Інструкція: «Мені потрібна твоя допомога. У видавництві, замість того, щоб на кожній картці зобразити окремий малюнок, зробили плутанину. Розглянь уважно малюнки й допоможи розібратися, що тут намальовано».

Хід дослідження

1. Назви всі предмети, які ти бачиш на малюнку.

2. Як їх назвати одним словом?

2.3. Мислення, мовлення.

Завдання 1.

Мета: визначити рівень здатності до розкриття причинно-наслідкових зв'язків у наочно зображеній ситуації; виявити особливості уваги дитини — стійкість, переключення, довільність; визначити рівень сформованості процесу сприймання, тобто здатності впізнавати предмети, по-різному зображені в просторі, різноманітні форми, розміри: з'ясувати особливості мовленнєвого розвитку — словниковий запас, граматичну правильність оформлення висловлювань, активність мовлення (самостійність висловлювань чи завдяки стимуляції).

Обладнання: серія, що складається з 4-х малюнків за певною послідовністю (за змістом):

1- й варіант— «Розумний зайчик»;

2- й варіант — «Кмітлива жабка».

Інструкція: «Розглянь уважно малюнки й виконай те, що я тобі запропоную».

Хід дослідження

1. Розклади малюнки послідовно.

2. Розкажи по порядку, що намальовано на картинках.

3. Хто виявився героєм твоєї розповіді: 1 -й варіант — зайчик; 2-й варіант — жабка.

Завдання 2

Мета: визначити здатність дитини сприймати на слух, розуміти й розкривати причиново-наслідкові зв'язки в оповіданні з підтекстом; з'ясувати рівень сформованості словесно-логічного мислення, навички оперування виключно словесним матеріалом — певними поняттями, уявленнями, що виникають на основі сприймання словесного матеріалу.

Обладнання: стимульний матеріал — оповідання Л.Толстого «Вовк і Коза».

Інструкція: «Зараз я прочитаю невеличке оповідання, ти його уважно послухай».

Хід дослідження:

Вовк і Коза

Вовк бачить — Коза пасеться на горі і не можна йому до неї дістатися, він їй і каже: «Зійшла б ти вниз, тут і місце рівніше, і трава тобі для їжі набагато солодша». А Коза і каже: «Не для того ти, Вовче, мене вниз кличеш, ти не про мою, а про свою їжу дбаєш».

Після прочитаного дитині пропонується відповісти на запитання.

1. Навіщо Вовк кликав Козу?

Якщо відповідь на перше запитання виявляє недостатнє розуміння підтексту, то дитині ставляться допоміжні запитання: «Що їсть вовк?», «Що їсть коза?».

2. Як Коза здогадалась, що Вовк хоче її з'їсти?

2.4. Пам'ять.

Завдання 1.

Мета: здійснити оцінювання короткочасної слухової пам'яті дитини.

Обладнання: бланк з варіантами наборів слів (10 слів), які необхідно запам'ятати й відтворити за вказівкою, не обов'язково зберігаючи послідовність.

Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі слова. Постарайся запам'ятати їх».

Хід дослідження

1- й варіант — стіл, калина, крейда, слон, парк, нога, рука, хвіртка, вікно, бак;

2- й варіант — клас, малина, парта, дуб, грак, лапа, хвіст, вікно, двері, сік;

3- й варіант — двір, ялина, дошка, дріт, лист, вухо, голова, ваза, рушник, тин;

4- й варіант — міст, дитина, крейда, тир, ряст, хмара, вода, сукня, ранок, дощ.

А тепер повтори, будь ласка, слова, які ти запам'ятав), можна не по порядку.

Завдання 2.

Мета: здійснити оцінювання обсягу смислової пам'яті.

Обладнання: бланк з варіантами наборів з 5 пар слів, що об'єднані за змістом, які необхідно запам'ятати й відтворити за вказівкою, не обов'язково зберігаючи послідовність.

Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі пари слів, які товаришують між собою, постарайся запам'ятати їх».

Хід дослідження

1- й варіант плескіт — вода; стіл — обід; міст — ріка; гривня — копійка; ліс — ведмідь;

2- й варіант чашка — блюдце; спідниця — кофта; нота — мелодія; книжка — сторінка; альбом — олівець;

3- й варіант машина — дорога; хмара — дощ; ванна — мило; корабель — море; парта — учень;

4-й варіант гніздо — пташка; шапка — голова; рушник — руки; каструля — борщ; зоопарк — лисиця.

А тепер я називатиму одне слово з пари, а ти — друге.

2.5. Образні уявлення.

Завдання 1.

Малювання людини.

Мета: діагностувати розвиток перцепції, сенсомоторної координації; встановити рівень психічного розвитку дитини.

Обладнання: папір для малювання, олівець.

Інструкція: «Візьми цей аркуш паперу і намалюй людину (чоловіка)».

Хід дослідження:

Якщо дитина говорить, що не вміє малювати, її треба підбадьорити, разом з нею пригадати, що є в людини, а потім запропонувати малювати людину поступово, як пригадували. Наприкінці обов'язково запитати: «Ти намалював усе, що потрібно?».

Завдання 2.

Змальовування групи точок.

Мета: з'ясувати рівень психічного розвитку дитини, здатності до наслідування, до тонких рухових координацій.

Обладнання: папір для малювання, олівець.

Інструкція: «Перед тобою на аркушику намальовані крапки. Спробуй їх перемалювати».

Хід дослідження:

Дитина повинна відтворити певний порядок розташування крапок.

Завдання 3.

Змальовування писемного тексту.

Мета: з'ясувати рівень психічного розвитку дитини, здатності до наслідування; до тонких рухових координацій.

Обладнання: аркуш паперу з реченням, яке потрібно скопіювати, олівець.

Інструкція: «Поглянь, що тут написано. Ти ще не вмієш писати, але спробуй. Уважно подивись, як це написано, й напиши те саме, або перемалюй».

Хід дослідження

Дитина повинна відтворити зразок.

2.6. Оцінка особливостей мовлення у системі особистісних відносин

Детальну оцінку особливостей мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку у системі особистісних відносин дозволяє проводити модифікована шкала Р.Еріксона. Її цінність полягає: у тому, що вона дозволяє описувати основні психологічні особливості проблем спілкування дітей старшого дошкільного віку, а також має певний прогностичний потенціал для визначення їхньої адаптації до подальшого навчання у школі.

Шкала була створена Р.Еріксоном спеціально для оцінки комунікативних відносин як дітей так і дорослих. Вона заснована на уявленнях про те, що основні проблеми та труднощі адаптації до навчання у школі лежать у діапазоні міжособистісних реакцій та відносинах однолітків.

Ствердження у шкалі сформульовані у позитивному та негативному планах по відношенню до себе («Мені важко розмовляти перед класом», «Моє мовлення справляє гарне враження»). При позитивному оцінюванні позитивних пунктів та негативному на негативні пункти учень отримує 1 бал, за кожен пункт так, що максимально можливо набрати 24 бали і відповідає кількості пунктів шкали – 24.

Нами представлений варіант адаптованої методики (Мацько Л.Н., Калягін В.А, Сільверман Е.М., 1986), для вітчизняного контингенту, як показників, що виражають високу проблематичність у комунікативній сфері та рівня значимості для оточення. Шкала була переведена на нашу мову лінгвістами, після чого запропонована сучасним спеціалістам.(Див. додаток 2).

Інструкція: „Відповідайте та питання «так» і «ні».

Оцінка результатів: Підраховується сумарний бал у відповідності з ключем. За один балл приймається відповідь, що відповідає ключу.

Після виконаних завдань виконується обробка отриманих результатів та виконується поетапна експериментальна робота.

2.2 Кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження


Оцiнити ефективнiсть i результативнiсть розробленого комплесу діагностичних завдань для виявлення особливостей адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у школі, можна тiльки через ґрунтовну психологічну дiагностику дитини. Тому по завершеннi констатуючого і формуючого експерименту нами був підведений підсумок експериментального дослідження.

Було перевiрено його доцiльності i визначено її ефективнiсть.


Шкала оцінювання до Блоку І. 1.1.

Високий рівень Повна відповідь без помилок 2 бали
Середній рівень Відповідь неповна чи з помилками 1 бал
Низький рівень Відповідь неправильна або немає відповіді 0 балів

Загальне оцінювання 1.1.

Рівні Завдання Загальний рівень

1 2 3
Високий рівень 9-12 9-12 5-6 23-30
Середній рівень 4-8 4-8 2-4 10-20
Низький рівень 0-3 0-3 0-1 0-7

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.1.

Високий рівень Повна відповідь без помилок 2 бали
Середній рівень Відповідь часткова чи з помилками 1 бал
Низький рівень Відповідь неправильна або немає відповіді 0 балів

Загальне оцінювання 2.1.

Рівні Бали
Високий 9-12
Середній 4-6
Низький 0-3

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.1. завдання 2

Високий рівень Самостійне викладання фігури шляхом візуального порівняння її зі зразком чи примірювання 2 бали
Середній рівень Успішне використання форм допомоги: пропозиція приміряти деталі; пропозиція перевірити правильність виконаного завдання та виправити помилки, якщо вони є; схвалення правильних дій 1 бал
Низький рівень Дитина неспроможна відтворити фігуру за зразком, навіть з допомогою 0 балів

Загальне оцінювання 2.1. завдання 1, 2, 3

Рівень Завдання 1 Завдання 2 Загальний рівень
Високий Високий рівень Високий рівень Середній рівень

Високий рівень

Середній рівень

Високий рівень

4 бали

3 бали

3 бали

Середній Середній рівень Середній рівень Низький рівень Високий рівень Низький рівень

Середній рівень

Низький рівень

Середній рівень

Низький рівень

Високий рівень

2 бали

1 бал

1 бал

1 бал

1 бал

Низький Низький рівень Низький рівень 0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.2. завдання 1

Рівень Запитання 1 Запитання 2 Загальний рівень
Високий 5—7 слів Узагальнює 2 бали
Середній 3—4 слова Узагальнює 1 бал

4 та більше слів Не може узагальнити 1 бал
Низький Менше ніж 3 слова Не узагальнює 0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.3. завдання 1

Рівень Запитання Загальний рівень

1 2 3
Високий

Повне

виконання

Повне

виконання

Повна

відповідь

2 бали
Середній Повне виконання Часткове виконання

Відповідь неповна або

відсутня

1 бал

Виконання з однією чи двома помилками

Відповідь неповна або

відсутня

Відповідь неповна 1 бал
Низький Виконання з трьома і більше помилками

Відповідь неповна або

відсутня

Відповідь відсутня 0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.3. завдання 2

Рівень Запитання 1 Запитання 2 Загальний рівень
Високий Повна відповідь Повна відповідь 2 бали
Середній Дитина відповідає правильно за допомогою допоміжних запитань Повна відповідь чи дитина відповідає правильно за допомогою допоміжних запитань 1 бал
Низький Дитина не дає правильної відповіді Дитина не дає правильної відповіді 0 балів

Загальне оцінювання до Блоку ІІ. 2.3. завдання 1, 2, 3

Рівень Завдання 1 Завдання 2 Загальний рівень
Високий Високий рівень Високий рівень Середній рівень

Високий рівень

Середній рівень

Високий рівень

4 бали

3 бали

3 бали

Середній Середній рівень Середній рівень Низький рівень Високий рівень Низький рівень

Середній рівень

Низький рівень

Середній рівень

Низький рівень

Високий рівень

2 бали

1 бал

1 бал

1 бал

1 бал

Низький Низький рівень Низький рівень 0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.4. завдання 1

Високий рівень 7 — 10 слів 2 бали
Середній рівень 4 — 6 слів 1 бал
Низький рівень Менше ніж 3 слова 0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.4. завдання 2

Високий рівень Усі 5 пар названі правильно 2 бали
Середній рівень Правильно названі 4 чи 3 пари 1 бал
Низький рівень Правильно названо менше ніж 3 пари 0 балів

Загальне оцінювання до Блоку ІІ. 2.4. завдання 1, 2

Рівень Завдання 1 Завдання 2 Загальний рівень
Високий Високий рівень Високий рівень Середній рівень Високий рівень Середній рівень Високий рівень

4 бали

3 бали

3 бали

Середній Середній рівень Середній рівень Низький рівень Високий рівень Низький рівень Середній рівень Низький рівень Середній рівень Низький рівень Високий рівень

2 бали

1 бал

1 бал

1 бал

1 бал

Низький Низький рівень Низький рівень 0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.5. завдання 1

Під час оцінювання враховується:

• наявність основних частин тіла людини: голови, тулуба, ніг, рук, очей, рота, носа;

• наявність другорядних деталей: шиї, волосся, пальців, одягу, взуття;

• спосіб зображення:

високий рівень — зображення тулуба, рук, ніг двома рисками (так, що видно товщину);

низький рівень — зображення тулуба, рук, ніг однією рискою.


Високий рівень Якщо зображені всі 7 основних частин, не менше ніж 3 другорядні деталі, високий рівень за способом зображення 2 бали
Середній рівень

Якщо зображено 6, чи 5, чи 4 основних частини.

1- й варіант — зображені 3 другорядні деталі, не враховуючи спосіб зображення

2- й варіант — зображечі 2 другорядні деталі й хоча б 1 деталь, намальована двома рисками




1 бал


1 бал

Низький рівень


Якщо зображено менше ніж 5 основних деталей, не враховані другорядні деталі, не врахований спосіб зображення

0 балів



Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.5. завдання 2

Високий рівень Повне відтворення зразок 2 бали;
Середній рівень Кількість крапок і контур малюнка збігаються зі зразком; не враховується відхилення крапок; малюнок у цілому збігається зі зразком, але кількість крапок інша (не більше ніж 20, але не менше ніж 7) 1 бал
Низький рівень Контур малюнка, кількість крапок не збігається зі зразком; малюнок складається не з крапок; каракулі 0 балів

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.5. завдання 3

Високий рівень Повне відтворення зразка можна прочитати 2 бали
Середній рівень Речення можна прочитати, розмір літер і горизонтальна лінія не враховуються; явний проміжок між словами; є можливість зрозуміти хоча б 4 літери 1 бал
Низький рівень Контур, кількісний і якісний склад речення не збігається зі зразком; каракулі 0 балів

Загальне оцінювання до Блоку ІІ. 2.5. завдання 1, 2, 3

Рівні Завдання Загальний рівень

1 2 3

Рівень

Високий

(2-В,

1-С)

Високий Високий Середній Високий Високий Середній Високий Високий Високий Високий Високий Середній

6 балів

5 балів

5 балів

5 балів

Середній

(1-В, 2-С;

1-В, 1-С, 1-Н; 2-С, 1-Н)

Середній

Середній

Високий

Високий

Середній

Низький

Середній

Середній

Середній

Низький

Середній

Високий

Середній

Середній

Низький

Високий

Середній

Середній

Низький

Середній

Високий

Середній

Середній

Низький

Високий

Середній

Середній

Низький

Середній

Середній

4 бали

4 бали

4 бали

3 бали

3 бали

3 бали

3 бали

2 бали

2 бали

2 бали

Низький

(1-С, 2-Н;

3-Н)

Низький Середній Низький Низький Низький Низький Середній Низький Середній Низький Низький Низький

1 бал

1 бал

1 бал

0 балів


Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.6. завдання 1

В результаті нам вдалося виділити пункти шкали, що відповідає трьом виділеним субшкалам, що відповідає певним проблемам:

Мовлення – 1, 8, 9, 14, 15, 16, 19, 23;

На спілкування – 2, 3, 4, 5,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: